88661

М.С. Грушевський і західноукраїнські землі

Доклад

История и СИД

Непересічне значення для української мови й літератури мало створення в 1873 р. Відповідно до своїх поглядів на місце українського населення у слов’янському світі вони зробили спробу створити й нав’язати українцям язичіє суміш з російської української польської та церковнослов’янської мов як подавали як руську чи панруську мову. уклали з намісником у Галичині угоду згідно з якою за надання їм кількох депутатських місць у парламенті відкриття трьох українських гімназій збільшення кількості українських кафедр у Львівському...

Украинкский

2015-05-02

30.68 KB

1 чел.

М.С.Грушевський і західноукраїнські землі

З ініціативи народовців у 1864 р. було засновано перший професійний театр у Львові. Непересічне значення для української мови й літератури мало створення в 1873 р. у Львові з ініціативи О. Кониського і М. Драгоманова Товариства ім. Т. Шевченка, яке в 1892 р. було перетворене на Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ). Це була перша і єдина за період 1892-1918 рр. новітня Академія українського народу. У товаристві діяло три секції: історико-філософська, філологічна і математично-природничо-лікарська, до складу яких входили археологічна, бібліографічна, етнографічна, правова і статистична комісії. З товариством співпрацювали М. Грушевський (голова з 1897 р. до 1913 р.), І. Франко, В. Гнатюк, Ф. Вовк, І. Горбачевський. За час діяльності НТШ видало 1100 наукових та літературних творів.

У другій половині 60-х років XIX ст. у соціально-політичному житті західноукраїнських земель сформувався інший напрямок — москвофільство. Основною передумовою появи москвофільства була зневіра частини населення західноукраїнських земель у можливість вирішити місцеві проблеми власними силами. Москвофіли не визнавали існування українського народу і його мови, пропагували ідею єдиної, неподільної російської народності від Карпат до Камчатки. Москвофіли мали підтримку, у тому числі матеріальну, правлячих кіл Росії. Москвофіли створили потужну видавничу базу; за перші роки було видано понад 80 книжок. Вони мали також власні установи, товариства й науково-літературні збірники, через які пропагували свої ідеї. Відповідно до своїх поглядів на місце українського населення у слов’янському світі вони зробили спробу створити й нав’язати українцям «язичіє» — суміш з російської, української, польської та церковнослов’янської мов, як подавали як «руську» чи «панруську» мову.

Згодом у народовському русі відбулося розмежування. Одна його частина стала на угодовські позиції, інша — на радикальні. У 1890 р. кілька лідерів галицьких народовців (О. Барвінський, А. Вахнянин та ін.) уклали з намісником у Галичині угоду, згідно з якою за надання їм кількох депутатських місць у парламенті, відкриття трьох українських гімназій, збільшення кількості українських кафедр у Львівському університеті, зокрема відкриття кафедри української історії, а також за деякі інші поступки вони зобов’язалися підтримувати політику австрійського уряду. Після цього було проголошено «нову еру» у відносинах народовців з урядом і польською шляхтою. Кафедру української історії очолив у 1894 р. учень проф. В. Антоновича Михайло Грушевський (1866-1934), який справді започаткував «нову еру». М. Грушевський — український мислитель і політичний діяч, творець новітньої схеми політичної історії України, кількох конституційних проектів, автор майже 1800 публікацій.

Інша частина народовців у 1899 р. об’єдналася з частиною радикалів в Українську національно-демократичну партію, на чолі її став Ю. Романчук, а пізніше — К. Левицький. У своїй програмі партія поставила за мету, щоб «цілий український народ з’єднався в одно-цільний національний організм». Великий революціонер-демократ І. Франко, який очолював ліве крило суспільно-політичного руху, гостро критикував як «народовців», так і «москвофілів». За його словами, основа обох цих партій однакова, а різниця між ними суто формальна: одна бере гору чи друга — народові від того жодної користі.

Цього ж року ліве крило української національно-демократичної партії створило нову Українську соціал-демократичну партію, на чолі якої став М. Ганкевич. Ця партія проголосила створення «вільної Української держави, Української республіки».

Радикально настроєні діячі визвольного руху Галичини в 1890 р. створили Русько-українську радикальну партію, яка одним із завдань висувала боротьбу з «новоерівцями». Партія прагнула до утвердження ідеалів наукового соціалізму, демократизації суспільного життя, використання здобутків культури й науки для піднесення національної свідомості й почуття солідарності серед українського населення. Засновниками й керівниками партії були І. Франко (1856-1916) — український письменник, публіцист і суспільно-політичний діяч, М. Левицький, М. Павлик, С. Данилович. У діяльності радикалів поєднувались як соціалістичні, так і національні мотиви. У Галичині добре відомі були праці доцента Київського університету М. Зі-бера, який виступив із серією статей на захист економічного вчення К. Маркса.

Після чергового конгресу II Інтернаціоналу Г. Плеханов надіслав у 1896 р. І. Франку для редагованого ним соціал-демократичного журналу «Життя і слово» статтю. У перекладі І. Франка українською мовою стаття вийшла друком у серпневому номері цього журналу за 1896 р. До того місця публікації, де йшлося про репресії царського уряду проти революціонерів, І. Франко зробив примітку про те, що серед заарештованих був адвокат Ульянов (брат повішеного в 1887 р.), а це нагадувало читачам, що свого часу львівські газети повідомляли про страту Олександра Ульянова. Це була перша в українській пресі згадка імені В. Ульянова (Леніна).

У 90-х роках у робітничому русі політична боротьба набирає форм демонстрацій, мітингів, страйків. У 1890 р. робітники Львова вперше відсвяткували День міжнародної пролетарської солідарності — 1 травня. На чотиритисячному мітингу було прийнято резолюцію, де висувалися політичні та економічні вимоги: 8-годинний робочий день, загальне виборче право. Наприкінці 90-х років у робітничому демократичному русі переважала політична боротьба за загальне виборче право.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

77892. Сравнительный анализ договора найма 34 KB
  Сравнительный анализ договора найма По договору найма – одна сторона – собственник жилого помещения или управомоченное им лицо наймодатель – обязуется предоставить другой стороне нанимателю жилое помещение за плату во владение и пользование для проживания в нем. помещением при перемене собственника этого помещения. Переход права собственности на занимаемое по договору найма жилое помещение не влечет расторжения или изменения договора найма жилого помещения. Наниматель обязан использовать жилое помещение только для проживания...
77894. Правовые формы распоряжения исключительными правами ГК РФ предусматривает такие формы реализации пр. 29.5 KB
  Правовые формы распоряжения исключительными правами ГК РФ предусматривает такие формы реализации права автора путем заключения договоров: договор об отчуждении исключительного права; лицензионный договор; договор о залоге исключительного авторского права; договор авторского заказа. По договору об отчуждении исключительного права правообладатель передает или обязуется передать принадлежащее ему исключительное право на результат интеллектуальной деятельности или на средство индивидуализации в полном объеме другой стороне...
77895. Транспортные договоры 31.5 KB
  Особенность транспортных договоров: регулируются ГК РФ общие положения о перевозках транспортными уставами и кодексами правилами перевозки грузов пассажиров и багажа. По договору перевозки пассажира перевозчик обязуется перевезти пассажира в пункт назначения а в случае сдачи пассажиром багажа также доставить багаж в пункт назначения и...
77896. Договор хранения 32.5 KB
  Объект индивидуально-определенные вещи вещи определенные родовыми признаками. Может потребовать досрочного расторжения договора когда вещи стали опасны для окружающих. Обязан обеспечить сохранность вещи независимо от того хранение возмездное или безвозмездное. Обязан вернуть вещь немедленно и в том же состоянии с учетом нормального ухудшения вещи.
77897. Сравнительный анализ договора поручения, комиссии, агентского договора 27 KB
  Сравнительный анализ договора поручения комиссии агентского договора По договору поручения одна сторона поверенный обязуется совершить от имени и за счет другой стороны доверителя определенные юридические действия. По договору комиссии одна сторона комиссионер обязуется по поручению другой стороны комитента за вознаграждение совершить одну или несколько сделок от своего имени но за счет комитента. По агентскому договору одна сторона агент обязуется за вознаграждение совершать по поручению другой стороны принципала...
77898. Имущественное страхование. Формы и виды страхования 33.5 KB
  Страховой риск это событие на случай наступления которого проводится страхование. Страховой интерес – убытки которые могут возникнуть у страхователя при наступлении страхового случая и от которого он страхуется. Виды страхования: I имущественное страхование: а особый объект страхования...
77899. Сравнительный анализ займа и кредита 34 KB
  В случаях когда срок возврата договором не установлен или определен моментом востребования сумма займа должна быть возвращена заемщиком в течение 30 дней со дня предъявления займодавцем требования об этом если иное не предусмотрено договором. По договору финансирования под уступку денежного требования одна сторона финансовый агент передает или обязуется передать другой стороне клиенту денежные средства в счет денежного требования клиента кредитора к третьему лицу должнику вытекающего из предоставления клиентом товаров...