88754

Аналіз методики ознайомлення з екологічними поняттями дітей передшкільного віку засобами дидактичних ігор

Курсовая

Педагогика и дидактика

Формування екологічного поняття для дітей передшкільного віку як психолого-педагогічна проблема Сутність поняття ознайомлення з екологічними поняттями дітей передшкільного віку Особливості ознайомлення з екологічним поняттям засобами дидактичних ігор дітей передшкільного віку...

Украинкский

2015-05-04

286.5 KB

2 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 2

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                               

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ

З   ЕКОЛОГІЧНИМИ ПОНЯТТЯМИ  ДІТЕЙ ПЕРЕДШКІЛЬНОГ ВІКУ   ЗАСОБАМИ ДИДАКТИЧНИХ ІІГОР                                                  

  1.  Формування екологічного поняття для дітей передшкільного віку як     психолого – педагогічна проблема
    1.  Сутність поняття «ознайомлення з екологічними поняттями дітей передшкільного віку»
    2.  Особливості ознайомлення з екологічним поняттям засобами дидактичних ігор дітей передшкільного віку   

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО – ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА РОБОТА  ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ З ЕКОЛОГІЧНИМИ ПОНЯТТЯМИ ДІТЕЙ ПЕРЕДШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР

  1.  Логіка та зміст експериментальної роботи з ознайомлення з екологічними поняттями дітей передшкільного віку засобами дидактичних ігор
    1.  Система роботи по ознайомленню з екологічними поняттями дітей передшкільного віку засобами дидактичних ігор
    2.  Аналіз дослідно – експериментальної роботи

Висновки до розділу 2

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

            

ВСТУП

Актуальність дослідження. Закладати основи екологічного поняття, на наше глибоке переконання, слід з раннього віку дитини.

Стисло основні завдання цієї роботи можна сформулювати так:

  •  формувати в дошкільнят елементи наукових знань про основні екологічні чинники в розвитку живої природи та очевидні зв’язки й залежності в ній;
  •  виховувати в дітей діяльну любов до природи, вміння дбати про рослини й тварин, непримиренне ставлення до їх безглуздого винищення;
  •  розвивати вміння класифікувати об’єкти живої природи на основі безпосереднього сприймання та аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії із середовищем та живлення;
  •  стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи;
  •  активізувати знання й практичний досвід дітей у різних видах діяльності у природі;
  •  показати дошкільникам «живі барометри» - пристосування рослин і тварин до змін у неживій природі;
  •  вчити правил поведінки у природі.

Проте найголовніше завдання, на наш погляд, - формування постійної потреби в зміцненні й збереженні власного здоровя та здоровя інших людей.

Мета дослідження. Аналіз методики ознайомлення з екологічними поняттями дітей передшкільного віку засобами дидактичних ігор.

Завдання дослідження. Визначити та проаналізувати що таке «екологічне поняття»;визначити критерії, показники та рівні сформованості екологічних понять у дітей передшкільного віку засобами дидактичних ігор; розробити та експериментально перевірити методику ознайомлення з екологічними поняттями дітей передщкільного віку засобами дидактичних ігор.

Об’єкт дослідження. Екологічне виховання дітей перед шкільного віку у ДНЗ.

Предмет дослідження.Ознайомлення з екологічними поняттями дітей перед шкільного віку засобами дидактичних ігор.

Методи дослідження. Теоретичні для аналізу проблеми; педагогічний експеримент: констатувальний та формувальний; емпіричні: спостереження цілеспрямоване педагогічне та бесіда.

База дослідження: Дослідно – експериментальна робота була проведена у ДНЗ №171 Малиновського району міста Одеси. У цьому експерименті взяли участь 20 дітей перед шкільного віку.

Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів поділені на підрозділи, висновки до кожного розділу, список використаних джерел і додатків.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З   ЕКОЛОГІЧНИМИ ПОНЯТТЯМИ  ДІТЕЙ ПЕРЕДШКІЛЬНОГО ВІКУ        ЗАСОБАМИ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР

  1.1.Формування екологічних понять у дітей перед шкільного віку           

як психолого – педагогічна проблема

Екологія - наука, що вивчає життя різних організмів у їх природному середовищі існування, або навколишньому середовищу. 

Успіх екологічного виховання дошкільнят значною мірою залежить від того, який зміст знань про досить складний і багатоманітний світ природи їм пропонують. Л.С.Виготський наголошував: знання засвоютимуться дитиною та сприятимуть її розвитку лише за умови врахування психічних та фізичних можливостей дитини, способів її орієнтації у довкіллі, характеру педагогічного впливу [20,с.40 ].

Екологічні знання сприяють формуванню усвідомленого ставлення й закладають початок екологічної свідомості. Якщо ж ставлення побудовано поза розумінням закономірних зв’язків у природі, соціоприродних зв’язків дошкільника з природним довкіллям, воно не може бути  стрижнем екологічної компетентності, оскільки при цьому ігноруються об’єктивно існуючі процеси і враховується лише суб’єктивний фактор. Екологічні знання допомагають дошкільникамл усвідомити причини можливих екологічних змін, шляхи запобігання їм. Ознайомлення з законами природи має розпочинатися з дошкільного дитинства. Можливість та успішність цього процесу доведено численними психолого-педагогічними дослідженнями. Для дошкільників науковці виділяють три напрями екологічних знань.

1. Біоекологічні : живі та неживі об’єкти природи; багатоманітність форм життя (рослини, тварини, людина); різноманітність середовищ існування (водне, повітряне), пристосування живих істотдо середовища; біотичні зв’язки у природі; абіотичні зв’язки у природі; циклічність природних явищ.

2. Соціальні: я і природа; моя екологічна безпека; моя поведінка в природному довкіллі.

3. Прикладні: природоохоронні дії дорослих; правила поведінки в природному довкіллі; раціональне використання природних ресурсів; участь у посильних природоохоронних діях разом з дорослими [6,с.7 ].

Психолого-педагогічними основами формування  екологічних уявлень у дошкільників є ідеї провідних учених С.Л. Рубінштейна, Л.С. Виготського,

О.В. Запорожця, М.М. Поддя’кова, В.В. Давидова.

Вони вважали що:

Дітей дошкільного віку можна ознайомлювати з будь-якою сферою дійсності за умови, що її об’єкти та зв’язки між ними представлені наочно і є можливість включити їх у практичну діяльність дитини.

Добираючи зміст та обсяг інформації, слід ураховувати особливості інтелектуального розвитку та мислення дітей, в яких переважає дієвість та образність; система знань може бути у формі уявлень, а не понять.

Зміст має ускладнюватися не за рахунок розширення засвоєних фактів, а через установлення зв’язків та залежностей між об’єктами та явищами дійсності.

Для систематизації знань виокремити центральну ланку, навколо якої групувати конкретні знання. Такою ланкою може бути найважливіший зв'язок та залежність певної сфери дійсності [12,с.37 ].

Загальну стратегію пізнавальної діяльності дошкільнового віку розробив М.М. Подд’яков. Її суть полягає, у тому, що дітей треба вчити розглядати об’єкт лише в тій системі предметів, в якій він існує та функціонує. Це дасть змогу уникнути хаотичності конкретних знань, сформувати цілесне уявлення про об’єкт. Пізнавальний процес має відбуватися в певній послідовності: від сприймання об’єкта як окремого цілісного утворення-до системи об’єктів, завдяки яким він існує, від них-до аналізу властивостей об’єкта, які уможливлюють взаємозв’язки з іншими суб’єктами системи.

Систематизовані знання значно розширюють вожливості дошкільнят в осягненні прихованих істотних зв’язків у певній сфері дійсності. Докорінно змінюється підхід дитини до аналізу об’єктів та явищ дійсності, в неї формується потреба знайти приховані внутрішні зв’язки та закономірності. Формування системи конкретних уявлень, упорядкованих поступовістю їх отримання, забезпечує вихід за межі безпосереднього сприймання. Здійснювати перцептивні та інтелектуальні дії можливо за допомогою схем, моделей, використання яких передбачає практичну діяльність [16,с.6-7].

Є кілька етапів прилучення до екологічної культури, закладання її основ:

1) екскурсії, спостереження, набуття дітьми теоретичних знань;

2) бесіди, у ході яких дошкільники з допомогою педагога висловлюють свої думки, обґрунтовують їх, спираючись на наявні знання, враження, досвід;

3) праця дітей у природі – висаджування дерев, кущів і квітів, догляд за ними, підгодівля птахів та ін.;

4) читання творів художньої літератури і бесіди за змістом творів.

Послідовність зазначених етапів не завжди витримувалася з огляду на характер об’єкта чи явища. Починали і з екскурсії, і з художнього слова, але бесіду завжди проводили перед трудовою діяльністю, оскільки вона мала викликати у дітей бажання самому докласти рук і обговорити можливий внесок на користь природі.Керувалися головною ідеєю: дбайливе ставлення до природи формується лише тоді, коли дитина поліпшує навколишнє середовище своєю працею. Тоді сприймання краси природи органічно поєднується з розвитком моральних, громадянських почуттів. Пояснювали дітям і те, що краса рідних полів, лісів, річок западає в душу людини, полишає глибокі враження на все життя.

Так під час екскурсії або цільової прогулянки звертали увагу дошкільників на розмаїття дерев, привабливість їх, наголошували на величезному значенні для життя і побуту. У наступній бесіді запропонували дітям відповісти на запитання: Які дерева ви знаєте? Як за ними доглядають? Яке твоє улюблене дерево і чому? Завершилася розмова повідомленням вихователя про використання деревини у будівництві, про виготовлення з неї різних необхідних людям предметів. Разом дійшли висновку: щоб не шкодити природі й не зменшувати багатства зеленого світу, треба оберігати їх, не вирубувати дерева просто так, а лише відібрані для цього, і обов’язково треба постійно висаджувати й доглядати нові.

Закріпленню сформованих уявлень слугувала праця на ділянці: діти допомагали білити стовбури дерев, розпушувати і поливати грунт під молоденькими деревцями [9,с.28 ].

Цінність праці в природі полягає в тому, що дитина в процесі трудової діяльності взаємодіє з реальними об’єктами природи, а це створює найкращі можливості для формування реалістичних уявлень про об’єкти природи. Зв’язки між ними. В процесі праці найбільш переконливо, наочно діти впевнюються у зв’язку між умовами для рослин, тварин і їх ростом, розвитком.

Праця в природі є тією діяльністю, в процесі якої оптимально здійснюються всі завдання екологічного виховання: формування знань про найбільш важливі залежності в природі,доступні дошкільникам, ціннісні орієнтації, бажання спілкуватися з природою, засвоєння правил про природокористування і формування перших навичок, що сприяють поліпшенню навколишнього середовища.

Праця об’єднує, дисциплінує, виховує почуття відповідальності за життя живих істот, адже пташка, позбавлена корму, може через добу загинути, несвоєчасно политі рослини під час спеки засихають [23,с.80].

При вмілому й активному використанні добрим помічником педагогові в екологічному вихованні  дітей  дошкільного віку стає науково-пізнавальна й художня література. Застосовували поетапну роботу з книгою, запропоновану Г.П. Ткачук. Спочатку ставили дошкільникам  репродуктивні запитання, спрямовані на відтворення прочитаного матеріалу: Як білочка готується до зими? Коли народжуються зайченята? Та ін [10,с.28 ].

Далі переважали запитання пошукового характеру: Чому зайченята тільки кілька днів можуть прожити без їжі? Навіщо тетерки восени ковтають дрібні камінці? Обмірковуючи відповідь, дошкільники встановлювали причинно-наслідкові зв’язки. І вже як завершальний етап пропонували дітям творчі завдання-запитання: чому дерева на зиму скидають листя? Чому кожний вид птахів по-різному будує гнізда?і т. д. Щоб відповісти на них, дитина мала скористуватися результатом спостережень за деревами, птахами, які вона здійснювала під керівництвом вихователя протягом тривалого часу.

Хороша книга сприяє формуванню у дітей уявлення про те, що природа справжній друг людини, але вона й сама потребує повсякденної уваги і турботи. У творах М. Пришвіна не знайдеш нічого незвичайного, екзотичного. Проте письменник уміє побачити нове, невідоме, значне навіть у звичних, буденних явищах. Ось кульбабка із «Золотого лугу» - ця квітка відома кожній дитині, але Пришвін немовби вперше побачив її скромну красу й запрошує нас помилуватися чарівним золотим світом, у який перетворився луг з квітучими кульбабами. До того ж він розкриває такі особливості рослини, які викликають у дошкільників інтерес, бажання вивчати її [5,с.10 ].

Прослухавши оповідання і перейнявшись його теплом, діти й собі почали уважніше придивлятися до інших рослин і до всього, що живе довкола них. Видатний художник допоміг їм віднайти й у своїй душі слова про сонячні зайчики на зеленому листі, про пишний весняний цвіт землі, про чисту-чисту синяву неба[14,с.7 ].

Цінними для розвитку інтелектуальних почуттів є завдання пошукового характеру, подані дошкільникам в ігровій формі, проведення узагальнюючих бесід і дидактичних ігор. Добираючи форму роботи з дошкільниками, насамперед чітко визначити її мету і спонукальний вплив на активність дитини; у процесі спостереження або гри спрямовували увагу дітей на визначення прямого і зворотного зв’язку між об’єктами[21,с.17].

Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні екологічного світогляду, що передбачає створення передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям. Розвиток цих передумов залежатиме від ефективності вихованих впливів. Створюючи їх, слід дивитися на світ очима дитини, систематично сприймати природу, поважаючи її самоцінність.

Головна умова реалізації завдань сфери «Природа» - створення еколого-розвивального предметного середовища. Воно сприятиме формуванню в дошкільнят такої особистісної якості, як екологічна вихованість. Екологічна вихованість передбачає набуття уявлень про самоцінність, унікальність та неповторність компонентів природи, прояв гуманних почуттів до живих істот, оволодіння початковими вміннями відчути красу та милуватися нею, виважено поводитися в довкіллі, знати правила безпечної поведінки в природі.

Обов’язковими елементами еколого-розвивального предметного середовища дошкільнят є «екологічна стежина». Вона прокладаеться на території дошкільного закладу, проходить через город, квітник, сад. На ній влаштовуються тематичні ділянки: «зелені старожили», «рідкісні рослини», дослідна ділянка, «весела галявина» для відпочинку та ігор, місце для художньої праці з природним матеріалом. Тематичні ділянки створюються поступово, весь час поповнюються новими елементами.

Починати виховну роботу на «екологічній стежині» слід з організації прогулянки по ній разом з дітьми. Обовязково варто передбачити відпочинок дошкільників на веселій галявині, подбавши про сюрпризні моменти.

Доцільною формою організації роботи з дітьми на  «екологічній стежині» є цільова прогулянка. Обсяг природничої інформації має бути досить обмежений. Провідним методом виступає спостереження у поєднанні з екоіграми, природоохоронною діяльністю, читанням літературних творів на природничу тематику.таку прогулянку можно присвятити вихованню естетичного сприймання природи: спогляданню, милуванню красою довкілля, вправлянню у висловлювані захоплення емоційною мовою. Все це необхідно поєднувати з читанням. Розповідями поетичних або прозових творів описового характеру, зміст яких має відповідати тому, що в цей час сприймають діти. Запрошення відвідати «екологічну стежину» дошкільники можуть отримати від улюблених дитячих персонажів, які є носіями особливого ставлення до природного довкілля та людей. Спілкуючись с персонажем, діти дазнаються про його враження від перебування на «стежині», слухають розповіді про те, що хтось, чи щось потребують допомоги, обговорюють різноманітні екологічні ситуації, які спостерігали на власні очі.

Обговорення екологічних ситуацій сприятиме усвідомленню дошкільниками вимоги бути уважними й чуйними до довкілля, бережно ставитися до тварин, рослин. Це важливо тому, що норми гуманної взаємодії з природою діти мають опанувати особисто. Організація цікавої пізнавальної, ігрової, дослідницької та природоохоронної діяльності на «екологічній стежині» сприятиме вихованню в дошкільнят основ екологічної культури[5,с.10-11].

Доступними засобами формування  інтересу дошкільнят до природи є використання элеметів дослідницької роботи;вивчення загадкових явищ природи; діяльність по наданню допомоги природі;проведення планових і ситуаційних бесід про природу і дбайливе відношення до неї.

Провідну роль у формуванні інтересу дошкільнят до природи грають екологічні бесіди: «Допоможемо природі!» і «Рослини просять допомоги».

Екологічне виховання дітей розглядаємо насамперед у моральному аспекті, оскільки в основі ставлення людини до світу природи мають лежати  гуманні почуття, тобто усвідомлення вартості будь-якого прояву життя, а від так бажання захистити і зберегти його. Формуючи у дошкільників гуманній погляд на природу, педагог повинен допомогти їй зрозуміти: людина і природа тісно пов’язані між собою, тому турбота про довкілля є водночас турботою про людину, про її майбутнє, а тоже, те, що завдає шкоди природі,шкодить і нам самим.

Таким чином, зовнішні екологічні проблеми переходять у внутрішні проблеми людини. У цьому й полягає сутність гуманітарного підходу до екологічного виховання. Його мета – формування індивідуальної екологічної свідомості і мислення, що спонукає відмовитися від споживацької психології.

Про усвідомленне активне й гуманне ставлення до довкілля свідчать: розуміння необхідності дбати про його збереження; засвоєння норм поведінки на природі і дотримання їх у праці та побуті[8,с.10].

Провідну роль в екологічному вихованні дітей грає формування у них пізнавального інтересу до природи. Інтерес, з одного боку, є стимулом розвитку дбайливого відношення до природи, з іншої - його результатом. Таким чином, виховання дбайливого відношення до природи йде від поглиблення наявних інтересів до формування нових знань, почуттів, умінь, а від них - до інтересу на більш високому ступені.Психологи вважають, що інтерес у своєму розвитку виражений різними стадіями: цікавість, допитливість, пізнавальний інтерес, теоретичний інтерес.

Особливе місце у формуванні у дошкільнят любові і дбайливого відношення до природи займає розвиток допитливості, яка характеризується прагненням проникнути за межі побаченого, дізнатися невідоме.Процес цей супроводжується здивуванням, радістю, почуттям задоволеності. Але у більшості випадків діти самостійно не можуть пояснити явища природи, що цікавлять їх, а тому, якщо дорослі не допоможуть їм в цьому, то інтерес до природи може згаснути.

Формуючи у дітей систему про особливості пристосування різних видів до місця існування, залучаючи їх до природоохоронної діяльності, проводячи свята, ігри екологічної спрямованості і залучаючи до цієї роботи батьків, вихователь сприяє екологічному вихованню дитини, розвитку активногои відповідального відношення до природи[20,с.41].

Необхідними шляхами в досягненні ефективності екологічного виховання дошкільників можуть бути: поглиблена робота з вихователями з питань екологічного виховання; педагогічне керівництво діяльністю сім’ї з екологічного виховання дітей. Ці педагогічні умови можуть бути основою в організації і проведенні роботи ДНЗ і сім’ї з екологічного виховання дітей.

Розпочинаючи роботу, вихователі повинні засвоїти важливість формування емоційної сфери і її вплив на поведінку дітей стосовно природи, а також на формування у дошкільників початкових екологічних уявлень.

Роботу з дітьми слід розпочинати із формування у них позитивного ставлення до природи. Необхідною умовою виникнення позитивного ставлення є безпосереднє спілкування дітей з природою, де перевага належить емоціям, а не повідомленню нових знань[19,с.42-43 ].

До основних умов правильного керівництва спостереженнями за об’єктами природи з метою виховання емоційно-позитивного ставлення до них належить: емоційна підготовка до зустрічі з об’єктами природи, спонукання дошкільників до активного прояву позитивних емоційних реакцій, створення умов для прояву довготривалих позитивних емоцій під час спостереження за об’єктами природи.

Важливими факторами є також емоційна мова вихователя з використанням сюрпризних моментів. Щоб підсилити позитивні емоції, дітям пропонують погладити, погодувати тварину, понюхати рослину. Ігнорування позитивних емоцій часто веде до споглядального ставлення до природи або ж до механічного засвоєння знань про неї.

Необхідно врахувати роль естетичних переживань. Вихователь повинен навчити дітей бачити красу в природі, уміти оцінити її і намагатися її захистити. А тому кожне спостереження в природі необхідно починати з естетичної оцінки об’єкта.

В екологічному вихованні важливе значення має розвиток інтелектуальних почуттів. Але їх розвиток в повній мірі залежить від форм і методів роботи, які використовує вихователь, працюючи з дітьми.

Розвиток екстетичних та інтелектуальних почуттів буде сприяти формуванню ціннісних орієнтирів стосовно природи, ціннісна орієнтація виконує функцію орієнтира у поведінці людини, отже визначає її ставлення до природи.

Працюючи з дітьми необхідно пам’ятати, що всі ці завдання необхідно вирішувати в комплексі. Такий підхід буде сприяти формуванню у дітей бережливого ставлення до природи і їхньому всебічному розвитку [4,с.35].

1.2.    Сутність поняття , «ознайомлення з екологічними поняттями  дітей передшкільного віку»   

Екологічне поняття - це розуміння, сприйняття дітьми процесів взаємодії живих організмів між собою із навколишнім середовищем, котре представляє собою все живе й не живе, що оточує організми й з чим вони взаємодіють.

Екологічна культура формується у дошкільному віці, коли діти ознайомлюються з особливостями навколишнього середовища. Враховуючи надзвичайну емоційну чутливість дітей, перевага надається емоційно-естетичному сприйманню природи, розвитку естетичних, інтелектуальних, гуманістично-спрямованих почуттів у ставленні до природи.

Основу екологічної культури дошкільників становлять елементарні знання про природу: орієнтування дітей у найближчому природному середовищі; усвідомлення життєво необхідних потреб живих істот в умовах існування; ознайомлення дошкільників з елементарними відомостями про взаємозв’язки живої природи, значення її в житті людини.

Пізнання дітьми природи відбувається під час активної діяльності, коли вони оволодівають уміннями бережливого ставлення до її об’єктів, збереження та створення умов для їх нормального співіснування.

Отже, з дошкільного віку дітям можна і необхідно прищеплювати любов до навколишнього середовища, вміння оберігати «зелених друзів» та примножувати багатства. Ось чому на перший план виходить така галузь педагогіки, як екологічне виховання взагалі та дошкільників зокрема.

Екологічне виховання-це цілеспрямоване формування у дітей різного віку екологічного мислення, екологічних, моральних, правових поглядів на природу і місце в ній людини. Його мета формування дитини, здатної вільно орієнтуватися в природоохоронній ситуації.

Перед педагогом стоїть завдання-виховати підростаюче покоління у традиції гармонійного співіснування з природою, раціонального використання та відтворення її багатств, у психологічній готовності оберігати природні цінності[4,с.35 ].

Екологічне виховання дошкільників, як відомо, ґрунтується на засвоєнні дітьми системи знань про природу, про існуючі в ній зв’язки і залежності, на усвідомленні впливу діяльності людини на природу. Але щоб виховати у дошкільників гуманне ставлення до природи, важливо не лише знання, а й виховання гуманних почуттів, позитивного досвіду у спілкуванні з природою. В.А.Сухомлинський наголошував на необхідності вводити дошкільників в навколишній світ природи так, щоб кожний день він відкривав в ньому для себе щось нове, щоб ріс дослідником, щоб кожен крок його був мандрівкою до живих джерел природи, облагороджував серце і загартовував волю[5,с.6].

Саме на це й слід спрямовувати свою роботу батькам та педагогам.

Під керівництвом батьків та педагогів розвиваються притаманні дітям любов, потяг до природи, виховуються почуття співпереживання, що є необхідною основою формування особистості.

У процесі формування усвідомленого дійсного ставлення дошкільників про природу провідна роль належить дорослим-батькам, вихователям, які виступають не лише як носії знань, а й як зразок для наслідування способів, дій, прийомів, функцій. Тому першочергове завдання дорослого-організувати діяльність дітей так, щоб шляхом самостійних відкриттів, вирішенням проблемних завдань вони одночасно оволодівали не лише новими знаннями, а й уміннями, навичками їх застосовування. Види діяльності дошкільників, які забезпечують повноцінне засвоєння екологічних знань та їх застосування, досить різноманітні: гра, трудова, пізнавальна та творча діяльність.Саме це дає можливість дорослому на практиці застосовувати засвоєнні дітьми знання: створення умов для життєдіяльності живої істоти; вирощування рослин та догляд за тваринами; збереження при взаємодії з природою цілісного живого організму, середовища; шанобливе ставлення до природи, екологічно грамотне вирішення проблемних ситуацій, які виникають.

Поміж факторів, що впливають на виховання дітей у сім’ї, чільне місце займають природа і побут.

Поняття «природа» - містке і багатогранне. Без природи життя неможливе. Природа без людини обійтися може, а людина-ні. Це-аксіома. Виховання дошкільників без природи теж немислиме. Це положення знайшло своє обґрунтування в науковій педагогіці, зокрема щодо її використання у вихованні дітей. З давніх- давен таку позицію займає українська етнопедагогіка. Про це свідчить велика кількість українських народних прислів’їв і приказок, загадок, притч, казок, оповідань про природу.

Поліфонічність природи в людському житті визначає її функціональну багатоаспектність в підході до виховання дітей у сім’ї. Однак останнім часом серед батьків і вчителів чомусь набув поширення однобічний  погляд на природу - тільки як на засіб милування та естетичних насолод. Насправді ж її педагогічний вияв значно ширший. Поняття «природа» включає в себе різні педагогічні поняття: наявні  нахили та здібності у дитини, тобто головні властивості її організму, духу та розуму; вплив довкілля – клімату, географічного положення, соціального становища, місця народження; дію духовної сфери родинно - побутової культури, освіченості батьків, мальовничості пейзажів та краєвидів.

Постійний контакт з природою приводить дитину до засвоєння понять, слів, речень і вироблення зв’язного мовлення. Природа збуджує у дитині уяву, вчить логічного мислити на основі зіставлення наявних у навколишньому світі предметів і явищ, пізнання їх причин і наслідків, користі та шкоди, простору і часу. Земля, Сонце, Вода, Небо, Повітря, Життя рослинного і тваринного світу закликають до спостережень, плекають допитливість, творчу винахідливість, емоційну насолоду і трудову снагу, морально облагороджують кожного дошкільника. Природа є джерелом добра. Її краса справляє величезний вплив на духовний світ дітей[14,с.7 ].

Екологічне виховання є одним з найважливіших завдань сьогодення. Науково-технічний прогрес, що дав людству надзвичайно багато корисного, породив і цілий ряд екологічних проблем: забруднення атмосфери, грунтів, вод, збіднення рослинного і тваринного світу. Майбутній стан природного середовища значною мірою залежить від успішного здійснення екологічного виховання, формування нового, свідомого, відповідального, доброго ставлення до природи, розвитку екологічної етики, основаної на ідеї співпереживання, самооцінки всього живого. Екологічне виховання тісно пов’язане з екологічною освітою. На основі знань, діяльності формується екологічна культура. Дитина що оволоділа нею, усвідомлює загальні закономірності природи і суспільства, вважає природу своїм рідним домом, який треба берегти і про який треба піклуватися.

У міжнародних рекомендаціях підкреслюється, що в дошкільному віці слід забезпечити якомога більше безпосередніх контактів дітей з природою. Всі ці рекомендації повинні щоденно втілюватися у практиці роботи ДНЗ.

Питання екологічного виховання досліджувалося у дітей дошкільного віку. Враховуючи значення наступності у проведенні цієї роботи спинимося на них.

У дослідженнях І.Д. Звєрєва, А.П. Залєбного, І.С. Матрусова та ін. ставиться завдання виховати нове покоління дітей, які б свято берегли землю, сади, ліси, воду, повітря. ВІажливо формувати у дошкільників екологічну культуру, виробити усвідомлення того, що в природі все збалансовано, що неприпустимо перебудовувати її на власний розсуд. Природу треба всіляко оберігати, примножувати її багатства[13, с.25].

Дослідниками були конкретизовані завдання екологічного виховання дітей. Враховуючи, що в дошкільному віці починають закладатися основи для вирішення їх у ДНЗ є першою ланкою в системі освіти, ці завдання слід сприймати і як завдання ДНЗ, а реалізація їх  повинна здійснюватися з урахуванням віку і можливостей дітей.

1.Засвоєння провідних ідей, основних понять і наукових фактів, на базі яких визначається оптимальний вплив людини на природу відповідно до її законів.

Стосовно дошкільного віку це засвоєння системних знань, які відображають основну залежність у природі – залежність організмів від умов існування. Рослина може рости і розвиватися тільки тоді, кли є потрібні для цього умови. Слід піклуватися про створення саме таких умов для рослин.

2.Розуміння цінності природи як  джерела матеріальних і духовних

сил суспільства.

Під час проведення практичної роботи з дошкільниками це засвоєння знань про значення рослин і тварин в житті людини і природи, завдяки чому формуються ціннісні орієнтації. В сучасній педагогічній науці поняття ціннісні орієнтації співвідносяться з мотиваційними орієнтаціями особистості. Цінність, зазначав С.Л. Рубінштейн, це значимість длю людини чогось у світі. Тільки та цінність, яка визначається, здатна виконувати важливу ціннісну функцію – функцію орієнтира у поведінці людини, отже, визначити її ставлення до природи[13,с.16].

3.Оволодіння практичними вміннями і навичками раціонального природокористування, розвиток здатності оцінювати стан навколишнього середовища, приймати правельні рішення щодо його поліпшення, передбачати моливі наслідки своїх дій і не допускати негативних дій на природу в усіх видах громадсько-трудової діяльності.

Уже в дошкільному віці діти оволодівають деякими правила природокористування: слід дбайливо ставитися до землі, води, повітря, оскільки це середовище, де мешкають живі істоти. Дошкільники оцінюють стан своєї ділянки і роблять висновок: на забрудненій ділянці гратися не можна, її треба спочатку прибрати.

4.Розвиток потреби у спілкування з природою, прагнення до пізнання навколишньої природи у єдності з морально-естетичними переживаннями.

Прагнення до пізнання природи і спілкування з нею розвивається у дошкільників під впливом нової інформації, яка повинно щоденно надходити від дорослих.

5.Активізація діяльності, спрямованої на покращення природного і перетворювального середовища, непримиреність до дій людей, що шкодять йому, пропаганда природоохоронних ідей.[13,с.10 ]

Здавалося б, що можливості дітей у ДНЗ для реалізації цього завдання вкрай обмежені, однак дошкільники самостійно висаджують квіти  на ділянці ДНЗ, доглядають за ними, підгодовують узимку птахів, підгортають сніг під дерева, захищаючи їх від пошкоджень. Під час цільових прогулянок висаджують укорінені живці верб на березі річки,ставка. За умови проведення з дітьми змістовної роботи по ознайомленню з природою вони можуть впливати на поведінку своїх батьків щодо ставлення їх до природи.

У проведених В.Г. Грецовою та З.П. Плохій дослідженнях простежується спільна точка зору на те, що екологічне виховання дошкільників здійснюється під впливом знань та організації практичної діяльності, в якій застосовуються ці знання[24,с. 35].

1.Дослідження доводять, що у формуванні ставлення дітей до природа важливе значення мають їхні знання про естетичнівластивості об’єктів природи, що зумовлює емоційно-позитивний відгук у дітей.а

2.Важливе значення мають знання, які розкривають зв’язки і залежності в природі, оскільки саме вони становлять ту основу, яка визначає оптимальний вплив людини на природу.

3.Дослідження показали, що для формування позитивного ставлення дошкільників до природи  потрібно засвоїти знання про значення неживої природи, рослин, тварин у житті природи і людини. Саме ці знання забезпечують формування ціннісних орієнтацій, які визначають поведінку дітей по відношеню до природних об’єктів.

Процес засвоєння моральних норм особистістю відбувається у три етапи. Перший етап полягає у тому, що  людина має уявлення про моральну норму. Другий – це поєднання знань про те. Що потребує моральна норма, із знаннями того, чому її треба виконувати. Забезпечити виконання моральної норми може лише третій етап засвоєння, коли знання моральної норми перетворюється у переконання. Саме цей етап найбільше пов'язаний з діяльністю. Спілкування дошкільників з різноманітними об’єктами природи під час прогулянок, екскурсій створює реальні можливості для засвоєння знань про правила природокористування і одночасно виконання їх. Особлива роль при цьому належить самостійному вирощуванню рослин і тварин і догляду за ними, оскільки ця діяльність формує потребу у спілкуванні з природою, мотиви, почуття, інтереси дітей.

Основними критеріями сформованості дбайливого ставлення  дошкільників до природи можна вважати: стійкий прояв піклування тпро мешканців кутка природи, позитивне ставлення до праці в природі, оволодіння правилами природокористування.

Основними умовами екологічного виховання дошкільників можна вважати такі:

1.Забезпечення  міждисциплінарного підходу у формуванні знань проприроду і природокористування.

2.Організація діяльності, що сприяє поліпшенню навколишнього

середовища.

3.Вибір оптимальних форм і методів роботи з дітьми.

4.Приклад вихователя.

5.Спільна робота дитячого навчального закладу і сім'ї.

Важлива роль у здійсненні завдань морального виховання в процесі ознайомлення дошкільників з природою належить вихованню любові до праці в природі, формуванню перших трудових навичок. Видатний педагог Й.Г. Песталоцці зазначав, що справжню людину творить те, що вона працює, а не те , що вона бачить і чує. Саме в процесі праці в природі найбільш комплексно здійснюються завдання ознайомлення з природою, а на цій основі – і гармонійний розвиток особистості дошкільника[19,с.42].

Дуже сприятливий для екологічного виховання дошкільний вік. Емоційна сфера є одним з енергетично потужних за своїм впливом регуляторів життя та діяльності дошкільнят. Захоплення красою довкілля, сприятлива дія природних факторів зумовлює безпосередність поведінки дитини у природному довкіллі, викликає любов до природи, бажання оберігати її.

Підтвердження думки знаходимо в педагогічній психології які вважать,

(Л.І. Божович, О.В. Запорожець, В.К. Котирло, М.З. Неверович) що уявлення і знання, які не спираються на моральні почуття, мають формальний характер і тому не спонукають дитину до моральної поведінки. Дитина, яка знає правила природокористування, володіє інформацією про особливості природних явищ, їх взаємозумовленість, але байдужа до природи, легко порушує норми і правила поведінки в природному довкіллі – ставиться до нього утилітарно-прагматично[5,с.10].

Саме дошкільний вік є базою для формування основ світобачення  і надає широкі можливості для екологічного виховання. Крім того, будь-яка програма передбачає ознайомлення дошкільнят з тим, що оточує, невід'ємними частинами якого є світ природи і середовище, створене людиною. В будь-якій програмі обов'язково піднімаються - так чи інакше - питання антропогенного впливу на природне оточення. А це обов'язкова частина екологічної освітньо-виховної роботи, спрямованої на розвиток екологічно мислячої особистості[2,с.5-8].

Поняття – одна з форм мислення, в якій відображаються загальні істотні властивості предметів та явищ обєктивної дійсності, загальні взаємозвязки між ними у вигляді цілісної сукупності ознак.

Поняття «екологічна компетентність», під яким ми розуміємо екологічну обізнаність, що передбачає комплекс екологічних знань природознавчого, природоохоронного, краєзнавчого, культурологічного і валеологічного змісту, які з переходом дітей з одного вікового періоду до іншого поступово ускладнюються та розширюються, поглиблюються.

Дошкільників ознайомлюють з представниками рослинного і тваринного світу, з явищами неживої природи, сезонними змінами у ній. Проте значна частина педагогів обмежується лише констатацією характерних ознак, привабливості нового об’єкта чи явища і недостатньо розкриває його значення у природі, використання людиною, умови, які треба створити для його існування та розвитку.

Тобто можно твердити з цілковитою певністю: переважній більшості дошкільників бракує належних уявлень про те, що природа не є невичерпним джерелом нашого добробуту і що люди користуються її багатствами часто нерозумно., не поповнюючи й не оберігаючи її.

Програма виховання і навчання в дитячому навчальному закладі визначає завдання: розширювати, уточнювати, систематизувати й узагальнювати  уявлення про рослини, тварин і т.д.,виховувати любов і бережливе ставлення до природи; вчити дітей культурно поводитися у природному оточенні, не смітити, переступати через мурашині стежки тощо.Однак, вимога дійового, турботливого ставлення до природи сформульована недостатньо чітко. Треба не тільки подавати докільнику певну інформацію, а й підводити її до усвідомлення того, що людини і природа не можуть існувати  відокремлено, вчити не лише милуватися, а й робити свій посильний внесок у збереження природного середовища. І якщо діти вже в дошкільному віці зрозуміють: рідну природу маємо любити і берегти, як рідну матір, тоді можна бути спокійним за наш завтрашній день.

Завдання дорослих-сформувати у дітей позитивне ставлення до природиі діяльності людини у ній, пов’язуючи це з патріотичним, моральним, естетичним, розумовим і трудовим вихованням. Систему нашої роботи, здійснюваної у ряді дошкільних закладів, становило: формування у дошкільників природничих знань, визначених програмою; використання їх у різних видах діяльності; поєднання навчання, гри і праці у виховному процесі; єдність вимог і підходів до дитини у суспільному і сімейному вихованні[21,с.17 ].

1.3.Особливості ознайомлення з екологічними поняттями засобами дидактичних ігор дітей передшкільного віку

 

Дидактичга гра - явище багатопланове, складне. Це і метод навчання, і форма навчання, і самостійна ігрова діяльність, і засіб усебічного виховання особистості. Така гра містить у себе дидактичне завдання, тісно пов’язане з ігровими завданнями й ігровими діями, інтерес яких і визначає успішність її розв’язання. При виборі навчального завдання варто виходити з вимог програми, а також враховувати рівень підготовленості дітей.

В ознайомленні дошкільників із природою особливе  значення мають дидактичні ігри. Вирішуючи завдання, поставлені в дидактичній грі, дитина учиться виділяти окремі ознаки предметів, явищ, порівнювати їх, групувати, класифікувати на основі певних загальних ознак, рис. Діти учаться міркувати, робити висновки, узагальнення, при цьому тренується їхня увага, пам'ять, розвивається довільне сприйняття. При вирішенні ігрового завдання часто потрібно пояснити свої дії, а це сприяє розвиткові мислення.

Однак виховну цінність дидактичних ігор не можна зводити тільки до розвитку розумових здібностей і розширення кругозору дитини. Зміст гри в цілому дуже впліває на становлення особистості дитини, естетичний її розвиток[11;с.150].

Cлід відразу ж відзначити, що кількість ігор, за допомогою яких можно формувати знання про природу, дуже обмежена. Специфіка дидактичних ігор природного змісту полягає в тому, що вони можуть проводитися лише тоді, коли у дітей вже є знання. В іграх ці знання стають дійовими, вони застосовуються дітьми, а отже, закріплюються, набувають міцності.

Багато дидактичних ігор спрямовані на узагальнення знань, їх систематизацію. Такі ігри дуже зручно використовувати для діагностики засвоєння дітьми знань про природу.

У процесі дидактичних ігор у дітей виховується вміння уважно слухати і відповідати на запитання, самостійно розв’язувати поставлене завдання, пригадувати, думати, утримуватися від бажань щось сказати, коли правила гри цього не дозволяють. Все це сприяє розвитку вольових процесів, мови, мислення, уваги, пам’яті.

Дидактичні ігри широко використовуються під час повсякденного життя, особливо настільно-друковані ігри, якими діти можуть вільно користуватися за їх бажанням, а також і на заняттях. У дошкільному віці дидактичні ігри найчастіше використовуються у поєднанні з іншими методами, наприклад із спостереженнями.

В ознайомленні з природою використовуються такі види дидактичних ігор: 1) з природними матеріалами; 2) з картинками ( у т. ч. настільно-друковані); 3) з іграшками; 4)словесні.

У дидактичних іграх з природними матеріалами діти оперують з реальними природними об’єктами (овочами, фруктами листками, квітками тощо), внаслідок чого у дітей формуються реалістичні уявлення про об’єкти природи.

Дидактичні ігри з природним матеріалом можна проводити в природних умовах, на відкритому повітрі й у груповій кімнаті. Ігри в лісі, у парку, на лузі не вимагають спеціального устаткування, але, вибираючи місце для гри, необхідно, щоб на галявині, у сквері були рослини, з якими вихователь хоче ознайомити дітей, крім того, вони повинні бути доступні дітям для спостереження.

Якщо гра проводиться в приміщенні, природний матеріал розміщують так, щоб діти добре бачили відмінні ознаки кожного предмета і всі деталі.

Можна виділити два типи дидактичних ігор із природним матеріалом :

безсюжетні і сюжетні. Ігри, у яких усі діти виконують одну – дві однорідних дії, відноситься до безсюжетних. Якщо ж у грі дії відповідно до її правил виконуються відповідними учасниками, а зміст відбиває повний сюжет, то це ігри сюжетні. Такі ігри вимагають деяких знань, умінь застосовувати їх у відповідній ситуації. Тому рекомендується проводити їх з дітьми дошкільного віку.

Плануючи гру з природним матеріалом, вихователь повинен пам’ятати  про відповідність її змісту змінам, що відбуваються в природі[11,с.53].

  У дидактичних іграх з картинками навчальні завдання вирішуються за допомогою картинок.

В роботі з дошкільниками використовуються настільно друковані ігри. Переважну більшість з них побудовано на принципі лото. Дітям роздають великі картинки, у ведучого-маленькі. Хто швидше закриє карти, той виграє. Перед дітьми ставиться завдання назвати тварину чи рослину, співвіднести її із своєю карткою.

Дидактичні ігри з іграшками використовуються для закріплення назв тварин, їхніх характерних ознак, голосів.

Широко використовуються словесні дидактичні ігри. Вони проводяться з метою закріплення знань про певні об’єкти природи, виділяти зв’язки в природі, доводити свою думку, узагальнювати [24,с.194-195].

Послідовність проведення ігор дається відповідно до поступового ускладнення  дидактичних завдань, з урахуванням рівня уявлень дітей про різні групи рослин. Ті ж самі ігри  в різних варіантах рекомендуються для дітей  різного віку. Вони ускладнюються за рахунок  збільшення кількості рослин , більш різноманітних правил та ігрових дій.

Бажання погратися листками, часто викликається в дошкільників прагненням прикрасити групову кімнату, подарувати букет дорослим, молодшим дітям. Проводячи такі ігри , треба привчати дітей дбайливо ставитися до рослин , привчати їх не рвати без потреби квіти.

Організовуючи ігри  дошкільників із природним матеріалом , варто звернути увагу на уміння дітей користуватися загальноприйнятою термінологією при визначенні характерних властивостей , якостей , ознак рослин. Дітей 6 років потрібно учити повно і точно описувати рослини , що спостерігаються.

Перед дітьми 6 років необхідно ставити більш складні дидактичні завдання, що вимагають уміння виділяти окремі частини рослин , порівнювати їх, поєднувати схожі, установлювати послідовність змін  у міру росту і розвитку.

У процесі дидактичних ігор з  дошкільниками  вирішуються такі завдання:

1.Знаходити предмет за допомогою одного аналізатора.

2.Описувати предмети і знаходити їх за описом.

3.Знаходити ціле по частинам і частину по цілому.

4.Складати ціле з частин.

5.Групувати предмети за місцем виростання.

6.Групувати предмети за використанням їх у житті.

7.Установлювати послідовність стадій розвитку рослин.Це найбільш складне завдання. Щоб його виконати, діти повинні знати зовнішні ознаки  об’єктів рослинного світу, і навчитися пов’язувати їх з певним періодом розвитку рослини.

Дошкільники повинні вміти користуватися своїми знаннями, застосовувати їх у новій ситуації. Допоможуть навчити їх цьому сюжетні дидактичні ігри,  ігровими діями яких стає зображення сюжетно-рольових відносин, а зміст відбиває життя природи, працю людини в ній. Такі ігри варто проводити з дітьми дошкільного віку. Щоб вирішити поставлені в них завдання, діти повинні мати досить високий рівень знань про природу, уміти вирішувати одночасно кілька дидактичних завдань.

Важливе місце в таких іграх займає сюжет. Він робить пізнавальне завдання більш захоплюючим, а це у свою чергу підвищує розумову активність і самостійність дітей при досягненні поставленої перед ним мети.

Сюжетна гра відбиває певну життєву ситуацію, її відтворення в іншому плані спонукає дітей мобілізувати знання, застосовувати їх для вирішення ігрового і дидактичного завдання. Чим цікавіша ситуація, чим більше вона захоплює дитину, тим вище її розумова і творча активність, тим краще засвоюються знання. Причому енергійнішими, самостійнішими стають не тільки виконавці окремих ролей, а й всі діти, що стежать за ходом гри і контролюють правильність виконання завдання.

Ігри можна обє’днати в серії, пов’язані з певною метою. При цьому потрібно враховувати визначений програмний зміст, а также те, що проведення серії ігор повинне бути зв’язане з такими закономірностями життя природи, що доступні дітям дошкільного віку[15,с.19-21].

     З ускладненням дидактичних завдань в іграх дошкільників зростає і роль вихователя в грі. Він повинен постійно контролювати те, як діти виконують свої ролі, тактовно спрямовувати гру , підказувати у випадках труднощів.

Виконання ігрових завдань вимагає від дітей уміння робити висновки, . Щоб перевірити їхню правильність, вихователь пропонує дітям мотивувати свої рішення, дії. У такий спосіб дошкільники засвоюють правильність побудови доказів. Діти вже багато знають про дерева і кущі , кімнатні рослини, овочі

і фрукти. Але вони частіше зіштовхувалися з рослинами в основному у весняно-літній і осінній періоди і тому добре знають листки, квіти, плоди і насіння. А ось у зимку дітям важко впізнати знайомі їм дерева і кущі.

Щоб поповнити знання дітей, треба проводити ігри з природним матеріалом узимку. Але оскільки в цей час  найбільш характерні ознаки рослин зикають , треба повернутися до ігор з більш простими дидактичними завданнями : пропонувати дітям знаходити предмети по опису частин рослини тощо. Ігри проводять на ділянці групи: дітям легше бути впізнати рослини або згадати, де які ростуть дерева, з якими вони ознайомилися в літку. Поступово ігри організовують під час екскурсії за межами дитячого садка, щоб діти навчилися добре розрізняти і впізнавати дерева і кущі.

Наприкінці гри при підбитті результатів тому, у кого більше фішок, можна присвоїти звання «знавця природи» або яке небудь інше. На початку гри вихователь може вказати дітям, що саме треба враховувати  при оцінці відповідей один одного. Це підсилить інтерес дітей до ігор, бажання чітко виконувати завдання.

Але, вводячи елемент змагання, треба стежити за тим, щоб діти досягли кращих результатів  у чесній борьбі, допомагали один одному справитися із завданням. Краще, якщо буде вигравати не одна дитина, а вся команда, щоб кожен заробляв фішки не тільки для себе, але і заради цілої групи дітей. Добирати треба такі ігри, де кожна дитина могла б виявити себе.

Після заняття під керівництвом вихователя можна запропонувати дітям самим організувати знайому гру. При цьому треба нагадати їм  про дбайливе ставлення до природи, зберігаючи рослини, вони зберігають красу улюбленої галявини , свого краю.

Навчальна гра немислима без ігрових дій, які підвищують активність дітей і тим самим забезпечують досягнення необхідного результату. Варіантність ігрових дій дозволяє повніше розкрити задум гри, сконцентрувати їхню увагу на засвоєнні, знань, умінь, навичок.

Таким чином, будь - яка гра стає дидактичною, якщо в ній є навчальне завдання, ігрові правила й ігрові дії.

Навчальні ігри природознавчого й екологічного змісту використовуються педагогами насамперед з метою уточнення, закріплення, узагальнення і сестиматизації знань. Граючи, діти краще засвоюють знання про об’єкти природи, вчаться встановлювати взаємозв’язки між ними і середовищем, дізнаються про способи  пристосування живих істот до умов місць існування. Такі ігри допомагають побачити цілісність окремого організму і екосистеми в цілому, усвідомити унікальність і неповторність кожного об’єкта природи , зрозуміти, що нерозумне втручання людини може викликати необоротні процеси в природі.

Основним засобом пізнання природи і формування правильних, реальних уявлень є спілкування дітей з природою, чуттєве сприймання її. Тому в ДНЗ надається важливе значення спостереженням дітей під час прогулянок та екскурсій, а також догляду за тваринами і рослинами. На заняттях, під час праці куточку живої природи, на ділянці ДНЗ, під час екскурсій і прогулянок вихователь розкриває перед дітьми красу навколишнього світу, ознайомлює з різноманітними ознаками і якостями предметів, формує елементарні поняття про рослинній світ. Ефективному засвоєнню знань сприяє  емоційне ставлення дітей до того, про що їм розповідає вихователь. Тому дуже важливо, щоб заняття, на яких дітей ознайомлюють з природою, мали емоційний характер. Цьому сприяє використання дидактичних ігор. Більшість дидактичних ігор природного змісту потребують мовного оформлення процесу мислення.

Вихователь повинен забезпечити зв'язок першої і другої сигнальних систем ще до проведення дидактичної гри. Коли систему умовних зв’язків через зорові, слухові, рухові, та інші аналізатори створено, коли дитина за кожним словом розуміє реальність і виражає її, гра пройде успішно, тобто буде цікавою для дітей. Отже перед тим як створити дидактичну гру природного змісту, треба підготувати дітей до неї.

Перед проведенням дидактичних ігор, спрямованих на уточнення знань дітей про рослиний світ , також проводиться велика робота.  Влітку діти разом з вихователем  спостерігають за деревами і квітами  в себе на ділянці, знаходять спільні і відмінні ознаки. Вихователь керує спостереженнями дітей, правильно називає рослини, показує дітям листя дерев і пропонує відгадати, з якого дерева ті чи інші листки. На заняттях проводяться бесіди про ті дерева і квіти, за якими діти спостерігали на ділянці[24,с.85 ].

У міських ДНЗ діти не мають можливості спостерігати за збиранням овочів і фруктів, тому для спостережень треба використовувати овочеві й фруктові базари. У групі, в куточку живої природи організувати виставку овочів і фруктів, насіння, дерев і кустів. Якщо ДНЗ не може організувати  екскурсії в ліс, поле на луки, щоб ознайомити вихованців з різними польовими, і лісовими квітами, то слід принести ці квіти в групу і разом з дітьми складати з них букети, називати їх, розглядати.

Зрозуміло, що в процесі такого пізнання дитиною природи у неї створюються  певні уявлення і поняття. Потрібно збагатити і закріпити ці  уявлення і поняття визначенням істотних якостей і зв’язків .

Таким чином, допомагає дитині йти від конкретного до абстрактного. Не нав’язує їй розуміння абстрактних понять, а поступово підводить до них, спираючись на особливості її психічного розвитку. В результаті проведеної роботи дидактичні ігри проходять у дітей цікаво й весело. Вони складають описи та загадки або, оперуючи уявленнями й образами, що сформувалися в процесі оволодіння знаннями, закріплюють  у свідомості. Процес повторення в такій цікавій формі,як гра,є дуже ефективним.

Уявні ігрові ситуації сприяють кращому засвоєнню екологічних знань, вихованню морально-естетичних почуттів, формуванню умінь та навичок бережливого ставлення до природи, а це, зрештою, сприяє формуванню екологічної культури. Дошкільникам подобаються таки звичні для них дидактичні ігри, головна властивість яких полягає в замаскованості пізнавального завдання. Граючись дитина вчиться в невимушеній, приємній обстановці[1,с.3].

У дидактичній грі правила є критерієм правильності ігрових дій, їх оцінки.

Вони обумовлені змістом та ігровим задумом гри, визначають характер і способи ігрових дій дитини дошкільного віку, організовують і спрямовують її взаємини з іншими дітьми, спонукають дошкільників керувати своєю поведінкою[3,с.97-103].

Пізнавальний розвиток забезпечується розвитком пізнавальних процесів та розвитком розумових операцій.

У програмі Впевнений старт, у світі природи :

1.Формувати уявлення про об'єкти природного довкілля – рослинний і тваринний світи:

- рослини найближчого оточення, різні види дерев, кущів, трав'яних рослин, грибів; їхні назву, будову, місце та умови зростання,зміни, що відбуваються у процесі росту та за порами року; їхнє значення у природі та в житті людини;

- тварини своєї місцевості: ссавці (свійські та дикі): назва, зовнішній вигляд; спосіб життя, харчування будова тіла і залежний від неї спосіб пересування; піклування і охорона з боку людини, їхнє значення у природі та в житті людини;

- риби (прісноводні, акваріумні): зовнішній вигляд, будова тіла, спосіб життя, розмноження;

- безхребетні (молюски, комахи): назва, зовнішній вигляд; спосіб життя, будова тіла;їхнє значення у природі та в житті людини.

2.Формувати уявлення про неживу природу:

- тверді тіла: пісок, глина, каміння, їхні властивості;

- повітря: його рух, напрям, сила;

- воду: зміни її стану, поняття кругообігу води; значення для природи та людини.

3.Формувати поняття про сезонні зміни та явища в природі.

4.Формувати у дітей поняття про екологічно доцільну поведінку, залучати їх до посильної участі у збереженні та відновлені природного довкілля міста.

5.Формувати уявлення про Червону книгу України, правила безпечної поведінки й доцільного природокористування.

6.Залучати до посильної участі у природоохоронній діяльності[45, с.3-38 ].

Своєчасно ввести дитину у світ рідної природи, виховати любов до неї, пізнавальний інтерес до її явищ, закласти основи екологічного виховання — важливе завдання роботи дошкільного закладу.В програмі «Дитина» зміст розділу «Віконечко в природу» — визначена система доступних дітям певного віку цілісних уявлень про природне оточення, пізнавальні дії (практичні, сенсорні, дослідницькі) та види діяльності, якими вони оволодівають. Освітні завдання наступні: навчити дітей спостерігати природу, на емоційно-сенсорній  основі сприймати та оцінювати естетичну своєрідність її об’єктів та явищ у розмаїтті чуттєвих характеристик;  цікавитись довкіллям, турбуватись про нього; розповідати, запитувати, передавати враження в розповідях, малюнках; сформувати здатність співпереживати  природі, виховувати потребу її оберігати, захищати від бездумного або шкідливого втручання. Результатом такої роботи  має стати сформоване ціннісне ставлення дітей до природи. Розділ побудований за сезонним принципом, теми розташовані концентрично. Це дасть змогу щоразу складнішому матеріалі розширювати, збагачувати, уявлення дітей про природу; забезпечить їхню цілісність; дозволить створювати основу для накопичення певних фактів, вправляти в певних уміннях, навичках, розвивати здібності[38,с.9-18 ].

 У програмі «Малятко» зміст розділу «Рідна природа» спрямовує вихователів на формування в дітей світоглядних уявлень. Картина світу має розгортатися перед дитиною поступово в певній системі: від найпростіших уявлень про окремі об'єкти і явища природи, їх суть до узагальнених понять. У розділі простежується чітка екологічна спрямованість змісту, до якого увійшли такі основні ідеї та поняття:

- єдність та взаємозв'язок живого і неживого в природі (нежива природа джерело задоволення потреб живих організмів; зв'язок рослин і тварин проявляється в різноманітній пристосованості до середовища існування);

- єдність живого та неживого в природі розкривається через поняття «живий -організм»: живі істоти дихають, живляться, пересуваються, відчувають, розмножуються; живе може існувати тільки за умови цілісності його зв'язків з природним середовищем та відповідності умов середовища його потребам;

- єдність людини і природи (людина як біологічна жива істота є частиною природи, вона здатна діяти усвідомлено, передбачаючи наслідки своїх дій; взаємодія людини і природи розкривається через вплив природи на людину і людини на природу).

Ціннісне ставлення до природи полягає в її універсальності, адже вона є колискою, оберегом життя, а також соціальною цінністю, яка визначається естетичною, пізнавальною, моральною значущістю для людини, суспільства. Саме на цих положеннях акцентуємо, адже від рівня екологічної культури залежить збереження життя[43,с.12-16 ].

Програма базовий компонент.Зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля. Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин;готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримування правил природокористування.

Обізнана з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо; усвідомлює їх значення для діяльності людини, для себе. Сприймає природу як цінність, виокремлює позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи, довільно регулює власну поведінку в природі.

Усвідомлює себе частиною великого світу природи; знає про залежність власного здоров’я, настрою, активності від стану природи, її розмаїття і краси; виявляє інтерес, бажання та посильні уміння щодо природоохоронних дій. Знає про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, заощадливого використання природних багатств[41,с.7-12].

Висновок до 1 розділу

Гармонізація взаємовідносин людини з природою і суспільством виступає сьогодні центральним завданням навчально – виховного процесу.

Отож, екологічне виховання варто розглядати як комплексну багатопланову проблему.

Успіх екологічного виховання дітей дошкільного віку значною мірою залежить від теоретичної, практичної підготовки  дошкільних працівників.  Екологічне виховання дітей дошкільного віку не вичерпується вихованням лише позитивно – емоційного, дбайливого ставлення до природи, а є одним із його аспектів.

Багатий і різноманітний світ природи. Але інтенсивна господарська діяльність людини безпоседньо вносить у нього зміни, порушуючи екологічну рівновагу навколишнього середовища. Тому так важливо постійно піклуватися про її охорону.

З усього різноманіття світу природи найбільш доступні дітям для безпосереднього спостереження рослини. У процесі ознайомлення з ними в дошкільників виховують любов до природи, бажання доглядати за тваринами і вирощувати рослини.

Сучасна екологічне виховання зазнало істотних якісних змін, а саме: вже є розуміння того, що не досить володіти  певним обсягом екологічних знань. Необхідна чітка етико-екологічна позиція та відповідна діяльність людини. Всі освітні предмети мають бути екологічно зорієнтовані й спрямовані на розвиток інтелектуальної та духовної сфер особистості.

Становлення і формування екологічної культури  дошкільняти стає основою знань про морально – етичні норми  та правила і робить їх основним регулятором поведінки. Лише система внутрішніх відносин  стає основою особистості і виникає лише в світі культури. Екологічне виховання – це екологія особистості , свідомості, душі, культури.

Від рівня екологічного мислення людини значною мірою залежить загальний стан природного середовища. У дошкільників також мають бути сформовані уявлення про те, що доки на землі цвітуть сади, співатимуть птахи, тектимуть ріки, наше життя триватиме.

Багато дидактичних ігор спрямовані на узагальнення знань їх систематизацію. Такі ігри дуже зручно використовувати для діагностики засвоєння дітьми знань про природу.

У процесі дидактичних ігор у дітей виховується вміння уважно слухати і відповідати  на запитання, самостійно розв’язувати поставлене завдання, пригадувати, думати, утримуватись від бажання щось сказати, коли правила гри цього не дозволяють. Все це сприяє розвитку вольових процесів, мови, мислення, уваги, пам’яті .

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА РОБОТА ПО ОЗНАЙОМЛЕННЮ З ЕКОЛОГІЧНИМИ ПОНЯТТЯМИ ДІТЕЙ ПЕРЕДШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ДИДАКТИЧНІХ ІГОР

2.1 Логіка та зміст експериментальної роботи з ознайомлення з екологічними поняттями дітей перед шкільного віку засобами дидактичних ігор

Слід сказати, що проведена робота в даному напрямку є важливою і актуальною на сучасному етапі розвитку людства, враховуючи ситуацію, екологічну обстановку, яка стала результатом руйнівної діяльності людини, що призвело до порушення рівноваги в екосистемі.

У екологічній освіті дошкільника є важливий момент - проведення діагностики розуміння екологічних понять дитини, яку вважають важливою складовою в системі освіти дитини, тому що саме контроль дозволяє оцінити успіхи дітей звертаючи увагу на  те , що дитина може зробити зараз і сам без допомоги дорослого і те, що вона поки сама зробити не може, але прагнути і з часом навчитися це робити самостійно.

Експериментальна робота полягає у тому, щоб визначити рівні сприймання  дітьми передшкільного віку екологічних понять.  Дослідження проводимо у ДНЗ №171 серед дошкільників віком 6 років у двух групах чисельністю десять чоловік  у кожній з груп. Спочатку визначаємо рівні сприймання дітьми двух груп екологічних понять шляхом бесіди, потім проводимо дидактичні ігри серед дошкільників лише однієї групи, а наприкінці перевіряємо як змінилися ці рівні. Адже дидактичні ігри формують у дітей правильне ставлення до природи, навколишнього світу, привчають самостійно мислити, використовувати отримані знання у різноманітних умовах: знаходити характерні ознаки у предметах та явищах, порівнювати, групувати, класифікувати по певним ознакам, робити правильні висновки.

Експеримент проводиться в три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний.

На першому етапі відбувається вивчення теоретичних засад досліджуваної проблеми. Метою констатувального етапу є визначення та дослідження критеріїв, показників сприймання дітьми дошкільного віку екологічного поняття та взаємодії з навколишнім середовищем, а саме: чи знають як не зашкодити навколишньому середовищу та що коли вирубують дерева, ніде буде жити птахам, то й ніхто не захистить садок від гусені, а значить на яблука та інші фрукти можна не сподіватися та інше.

При оцінці сформованості вище зазначених критеріїв користуємося наступними рівнями сформованості: високий рівень, середній рівень, низький рівень. Дамо їм повну характеристеку.

До високого рівня відносяться діти, які мають глибоке уявлення про навколишнє середовище, яке представляє собою все живе й не живе, що оточує організми й з чим вони взаємодіють та вплив людини на нього. Діти можуть самостійно робити висновки, аналізувати, порівнювати отриману інформацію, прагнуть до отримання нової. У них спостерігається високий інтерес до оточуючого них довкілля, до дбайливого ставлення до природи. Діти бачуть зв'язок між станом навколишнього довкілля та відношенням людей до нього, проявляють інтерес до його збереження.

До середнього рівня відносяться діти, які мають загальні уявлення про навколишнє середовище, але у них виникають труднощі при спробі робити висновки та аналізувати отриману інформацію, потребують допомоги дорослого. Вони проявляють інтерес до оточуючого їх довкілля, але тільки при участі дорослого.

До низького рівня відносятья діти, які мають часткові, безсистемні уявлення про екологічні поняття. У них спостерігаються труднощі при вираженні власного ставлення та думок, які виникли у ході отримання нової інформації. Дошкільники не проявляють інтересу до оточуючого довкілля. Такі діти малоініціативні, уникають відповідей, прагнуть до повторення чужих думок, потребують значної допомоги дорослого.

Таблиця 2.1.

Критерії та показники оцінювання екологічних понять дітьми дошкільного віку

Критерії

Показники

1

оцінка уявлень дітей про екологічні поняття

знання про живу та не живу природу

2

оцінка уявлень дітей про вплив людини на природу

знання про взаємодію людини з природою, про наслідки негативного впливу людини на довкілля

3

інтерес до пізнання навколишнього середовища

усвідомлення життєвого значення природи,  досвід спілкування з нею, допитливість, пізнавальний інтерес

4

сформованість дбайливого ставлення до нього

прояви дбайливого ставлення дитини до живої і не живої природи

Для оцінки розуміння екологічних понять дітьми були вибрані наступні критерії та показники: оцінка уявлень дітей про екологічні поняття (знання про живу та не живу природу), оцінка уявлень дітей про вплив людини на природу (знання про взаємодію людини з природою, про наслідки негативного впливу людини на довкілля), інтерес до пізнання навколишнього середовища (усвідомлення життєвого значення природи,  досвід спілкування з нею, допитливість, пізнавальний інтерес)  та сформованість дбайливого ставлення до нього (прояви дбайливого ставлення дитини до живої і не живої природи).

Для виявлення рівнів сформованості були розроблені такі питання:

  •  Чи знаєте ви чому рослини відіграють важливу роль у природі?
  •  Чому ми повинні берегти природу, не забруднювати її?
  •  Що таке навколишнє середовище, як ви розумієте цей термін?
  •  Як ви поводитесь на природі?

Далі проводжу гру для того, щоб виявити знання дітей. Пропоную їм назвати, що треба брати з собою в ліс, а що категорично не можна.Діти відповідать, таким чином визначаю їхні знання.

Формувальний етап проводиться протягом місяця.  В ході систематичної та цілеспрямованої роботи сподіваємося на суттєві позитивні зміни в показниках з усвідомлення екологічних понять у виділеної групи дошкільнят за допомогою використання системи дидактичних ігор. Було вибрано 5 дидактичних ігор, для проведення яких були підготовлені різноманітні картинки, макети тварин та предметів, засоби для малювання.

На контрольному етапі для оцінки ефективності і результативності педагогічного впливу на процес формування екологічних понять дошкільників за допомогою використання системи дидактичних ігор використовувався той же діагностичний матеріал по обстеженню рівня сформованості екологічних понять що й в констатувальному етапі. В  дослідженні брали участь ті ж 20 дітей.

2.2.  Система роботи по ознайомленню з екологічними поняттями дітей перед шкільного віку засобами дидактичних ігор

Основні цілі проведення дидактичних ігор: навчаюча (формування систематичних знань про розвиток природи та плив на неї суспільства); розвиваюча (розвиток здібностей та потреб в знаннях екологічних понять, розвиток вмінь по вивченню та охороні навколишнього середовища); виховна (засвоєння цінностей та правил по відношенню до навколишнього середовища, формування дбайливого ставлення до природи).

Організація дидактичніх ігор здійснюється у трьох основних напрямках: підготовка до проведення, їх проведення та аналіз.

До підготовки проведення дидактичних ігор входять:

  •  Вибір ігор для ознайомлення з екологічними поняттями;
  •  Визначення найбільш зручного часу проведення ігор (у процесі організованого навчання на заняттях);
  •  Вибір місця для гри, де діти можуть спокійно грати (групова кімната);
  •  Визначення кількості гравців (частина групи – 10 дітей);
  •  Підготовка необхідного дидактичного матеріалу для вибраної гри (макеті тварин, рослин, малюнки природи, різні предмети);
  •  Підготовка до гри дітей: збагачення їх знаннями, уявленнями про предмети, явища, котрі необхідні для вирішення ігрової задачі.

Проведення дидактичних ігор включає:

  •  Ознайомлення дітей зі змістом гри та з дидактичним матеріалом, який буде використаний у грі (показ предметів, картинок, коротка бесіда, в ході якої уточнюються знання і уявлення дітей про них);
  •  Пояснення ходу і правил гри. Звертаю увагу на поведінку дітей у відповідності до правил гри, на чітке їх виконання (що вони забороняють, дозволяють);
  •  Визначення ролі вихователя у грі, його участь у якості гравця, вболівальника чи арбітра;
  •  Підведення підсумків гри, по результатам яких можно судити про її ефективність та чи буде вона з цікавістю використовуватись у самостійній ігровій діяльності дітей.

Дидактичні ігри проводимо на протязі місяця: кожної неділі по одній грі, а на останній – дві.

Розглянемо детальніше ігри, котрі будуть використані у даній роботі.

Дидактична гра «Що шкідливе і корисне для природи (води)?»

Мета гри полягає в тому щоб звернути увагу дітей на ставлення людини до об'єктів природи (води). Закріпити правила поведінки в природі. Виховувати дбайливе ставлення до води. Були задіяні фотокартки, на яких зображено дії людини, що завдають шкоди природі (воді) та застосування води у корисних цілях.

Дітям роздаються 2 картки, одна з яких зеленого, а друга червоного кольорів для позначення позитивного і негативного впливу людини на довкілля (у даній грі на воду) відповідно. Перед початком гри проводжу бесіду з ними відносно того якою повинна бути чиста вода та чому, як забруднена вода впливає на довкілля та людей.  Приводжу приклад з однією фотокарткою. Далі у ході гри показую фотокартку дошкільникам з питанням шкідливе чи корисне це для води, у відповідь вони повинні показати картку певного кольору та відповісти чому. Більшість дітей активно приймали участь та проявляли зацікавленість. Данною грою ми закріплюємо правила поведінки в природі, виховуємо дбайливе ставлення до води.

Дидактична гра «Бережи довкілля»

Мета гри полягає в тому щоб звернути увагу дітей на важливість зв’язків у навколишньому середовищі та на влив змін у ньому для людей. У ході гри були задіяні макети з зображеня рослин, птахів, звірів.Показую на макети, потім забираю один зних, говорю що людина знищила даний вид і діти повинні розповісти що станеться з рештою живих об’єктів, якщо на Землі не буде забранного об’єкту. Перед проведення гри також провожду бесіду про ланцюг живлення в природі, який представляє собою ряд послідовних зв’язків, які виникають в екосистемі, та про вплив змін у ньому для людей (наприклад, вирубка лісів сприяє зменшенню кількості виділеного кисню у повітря, знищенню домівок та їжі для певних видів тварин, птахів). Гра розвиває мислення дітей, формує правильне ставлення до природи.

Дидактична гра «Навіщо людині свіже повітря»

Мета гри полягає в тому, щоб звернути увагу дітей на користь чистого повітря для здоров’я людини та роль рослин у цьому. Сформувати дбайливе відношення до природи та як наслідок до власного здоров’я. Були задіяні картинки з зображенням лісів, парків, висадженням людиною зелених насаджень у місті. Проводимо бесіду з дошкільнятами чи залежить наше здоров’я від стану оточуючого середовища. У ході гри діти, дивлячись на картки з зображенням соснового лісу, повинні відповісти як впливає перебування в ньому на стан здоров’я людини, що таке повітря особливо корисне для людей із захворюваннями органів дихання та нервової системи. Також відповісти про роль рослин у природі, що вони очищують повітря. По картинці з зеленими насадженнями у місті діти повинні розповісти чому вони так важливі саме тут. В результаті дошкільники активно вісловлюють думки відносно того, що все живе необхідно берегти, бо з руйнуванням людина втрачає здоровя і не може бути щаливою, що добробут людини лише у гармонії з природою.

Дидактична гра «З чим не можна ходити до лісу»

Мета гри полягає в уточненні та закріпленні правил поведінки у лісі. Викладаю на стіл перед дітьми макети наступних предметів: рушниці, сокири, сірників, велосипеду та сачок. Пропоную уявити що ми збираємося йти до лісу, але ці речі з собою брати не можна и прошу пояснити чому. По кожному з предметів діти дали відповіді досить швидко.

Дидактична гра «Зимова фантазія»

Мета гри полягає в закріпленні знань дітей про характерні ознаки зими, пристосовування рослин до певних умов навколишнього середовища. Були задіяні декорації зимового лісу, картинки природи взимку.Для проведення гри пропоную діточкам розглянути картину з зображенням зимового лісу, далі у ігровій формі задаю питання стосовно пори року, явищ, які їй характерні (сніг, паморозь на деревах), питання щодо стану навколишнього середовища у холодний період року. Пропоную дітям намалювати природу взимку. Більшість дошкільників зобразило зимовий ліс зі звірами, інші ж зиму у містах: вкриті снігом дерева вздовж доріг та годівниці для птахів на них.

2.3. Аналіз дослідно-експериментальної роботи

На констатувальному і контрольному етапах використовувались одні і ті ж самі діагностичні матеріали по виявленню рівня сформованості екологічних понять. В  дослідженні брали участь одні і ті ж 20 дітей. Результати дослідження наведемо у таблиці 3.1. та3.2.

Таблиця.3.1.

Результати констатувального етапу без проведення дидактичних ігор у експериментальній групі

Рівень

Контрольна група

Експериментальна група

Кількість дітей

Відсоток від загальної кількості опитуваних

Кількість дітей

Відсоток від загальної кількості опитуваних

Високий

2

20%

3

30%

Середній

6

60%

4

40%

Низький

2

20%

3

30%

В результаті проведення констатувального експерименту робимо висновок, що низький рівень сприймання екологічних понять у першій групі (контрольна) мають 2 дітей, це 20% від загальної кількості опитуваних.

Середній рівень у контрольній групі мають 6 дітей, це 60% від загальної кількості опитуваних.

Високий рівень мають лише 2 дошкільнят, що становить 20% від загальної кількості.

У другій експериментальній групі низький рівень сприймання екологічних понять спостерігаеться у 3 дітей, це 30% від загальної кількості опитуваних у даній групі.

Середній рівень мають 4 дошкільнят, що становить 40% від загальної кількості.

Високий рівень лише у 3 дітей, це 30% від загальної кількості опитуваних у даній групі.

Друга група була обрана експериментальною, оскільки саме в ній найбільша кількість дітей з низьким рівнем сприймання екологічних понять.

Таблиця 3.2.

Результати контрольного етапу після проведення дидактичних ігор у експериментальній групі.

Рівень

Контрольна група

Експериментальна група

Кількість дітей

Відсоток від загальної кількості опитуваних

Кількість дітей

Відсоток від загальної кількості опитуваних

Високий

2

20%

4

40%

Середній

7

70%

6

60%

Низький

1

10%

-

-

В результаті проведення контрольного експерименту, робимо висновок, що у контрольній групі кількість дітей з низьким рівнем сформованості майже не змінилась, зменшилась лише на одного і становить 10% від загальної кількості

Середній рівень становить 7 дітей, це 70% від загальної кількоті, зміни також не значні.

Високий рівень маю ті ж 2 дітей, тобто він не змінився і становить 20% від загальної кількості.

З таблиці видно, що у експериментальній групі не залишилось дітей з низьким рівнем сприймання екологічних понять.

Середній рівень збільшився на 2 після проведення дидактичних ігор у групі і становить 6 дітей, це 60% від загальної кількості опитуваних.

Кількість дітей з високим рівнем також збільшилась і становить 4 дошкільника, це 40% від загальної кількості.

Розглянувши результати контрольного етапу можно зробити висновок, що проведена робота з експериментальною групою засобами дидактичних ігор має позитивний вплив на рівень сформованості знань та сприймання екологічних понять, дбайливого ставлення до оточуючого середовища дітьми.

Висновки до розділу 2

У даній роботі для проведення експерименту було узято дві підгрупи дітей по 10 чоловік віком 6 років у дитячому навчальному закладі №171.  Процес дослідження проходив шляхом бесіди та спостереження, в результаті яких ми визначили рівні сприймання екологічних понять.

Експериментальна робота проводилась у три етапи. На першому з них, констатувальному, ми виділили показники оцінювання та рівні сформованості дітей щодо розуміння екологічних понять: низький, середній та високий. По результатам констатувального етапу було вибрано контрольну та експериментальну групу, а самі результати занесені до таблиці.

З метою підвищення рівня сприймання екологічних понять на другому етапі у експериментальній групі були проведені дидактичні ігри: «Зимова фантазія», «Що шкідливе і корисне для природи (води)?», «Бережи довкілля», «Навіщо людині свіже повітря», «З чим не можна ходити до лісу».

На останньому контрольному етапі були використані ті ж самі діагностичні методи, що й на першому, результати занесені до таблиці. Судячи по отриманним данним, робота, проведена з дошкільниками експериментальної групи, покращила отримані результати, тобто засобами дидактичних ігор позитивно вплинули на рівень сформованості знань та сприймання екологічних понять, дбайливого ставлення до оточуючого середовища дітьми.

Висновки

Багатий і різноманітний світ природи, але інтенсивна господарська діяльність людини безпоседньо вносить у нього зміни, порушуючи екологічну рівновагу навколишнього середовища. Тому так важливо постійно піклуватися про її охорону.

Становлення і формування екологічної культури  дошкільнят стає основою знань про морально – етичні норми  та правила і робить їх основним регулятором поведінки. Екологічне виховання – це екологія особистості , свідомості, душі, культури. Від рівня екологічного мислення людини значною мірою залежить загальний стан природного середовища. У дошкільників також мають бути сформовані уявлення про те, що доки на землі цвітуть сади, співатимуть птахи, тектимуть ріки, наше життя триватиме.

Багато дидактичних ігор спрямовані на узагальнення знань їх систематизацію. Такі ігри дуже зручно використовувати для діагностики засвоєння дітьми знань про природу. У процесі дидактичних ігор у дітей виховується вміння уважно слухати і відповідати  на запитання, самостійно розв’язувати поставлене завдання, пригадувати, думати, утримуватись від бажання щось сказати, коли правила гри цього не дозволяють. Все це сприяє розвитку вольових процесів, мови, мислення, уваги, пам’яті .

Як показала дослідно-експериментальна робота, то дидактичні ігри насправді позитивно впливають на формування знань та сприймання екологічних понять, на формування дбайливого ставлення до оточуючого середовища, допомагають краще його розуміти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Авдеева Н. Н. Экологическое воспитание дошкольников / Н. Н. Авдеева, Г. Б. Степанова. – Я.: Академия развития, 2003. – 112 с.
  2.  Бауер М. Екологічну освіту – змалку / М. Бауер // Дошкільне виховання. – 1997. - №7. – С. 3 – 4.
  3.  Бобылева Л. Интерес к природе как средство екологического воспитания дошкольников / Л. Бобылева // Дошкольное воспитание. – 2005. - №7. – С. 10 – 15.
  4.  Богуш А. Базовий компонент дошкільної освіти / А. Богуш // Дошкільне виховання. – 2012. - №7. – С. 11 – 12.
  5.  Бондаренко А. К. Дидактические игры в детском саду/ А. К. Бондаренко. – М.: Просвищение, 1991. – 160 с.
  6.  Бєлєнька Г. В. Дошкільнятам про світ природи / Г. В. Бєлєнька, Т. С. Науменко, О. А. Половіна. – К.: Генеза, 2014. – 106 с.
  7.  Веретеникова С. О. Ознайомлення дошкільників з природою / С. О. Веретеникова. – К.: Радянська школа, 1968. – 279 с.
  8.  Гамаюнова І. Юні екологи. Тривалий досвід природоохоронної тематики для дошкільників / І. Гамаюнова // Дошкільне виховання. – 2011. - №6. – С. 35 – 36.
  9.  Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко – К.: Либідь. – 1997. - 376 с.
  10.  Горопаха Н. М. Виховання екологічної культури дітей / Н. М.       Горопаха. – Р.: Волинські обереги, 2001. – 212 с.
  11.  Горопаха Н. М.  Методика ознайомлення дітей з природою / Н. М. Горопаха. – К.: Слово, 2014. – 432 с.
  12.  Глухенька Л. І. Картинка як дидактичний посібник у роботі дитячого садка / Л. І. Глухенька. – К.: Радянська школа, 1958. – 290 с.
  13.   Глухова Н. Екологізація як чинник формування гуманної особистості дитини / Н. Глухова // Дошкільне виховання. 1999. - №11 – 12. – С. 10 – 11.
  14.   Грицан М., Курик М. Сучасна екологічна освіта: передумови, принципи, завдання / М. Грицан, М. Курик // Дошкільне виховання. 2001. - №6. – С. 6 – 7.
  15.   Дрязгунова В. А. Дидактические игры для ознакомления дошкольников с растениями / В. А. Дрязгунова. – М.: Просвещение, 1981. – 80 с.
  16.   Дядечко Т. Мандруємо екологічною стежиною / Т. Дядечко // Дошкільне вихованняю. – 2002. – №5. – С. 28.
  17.   Жебровський Б. Програма розвитку дітей  старшого дошкільного віку «Впевнений старт» / Б. Жебровський // Палітра педагога. – 2012. - №3. – С. 3 – 38.
  18.   Іщенко Л. Змістова характеристика екологічного виховання дітей 6 років / Л. Іщенко // Наука і освіта. – 1998. - №1 – 2. – С. 41 – 44.
  19.   Іщенко Л. Екологічне виховання: гуманітарний підхід / Л. Іщенко //  Дошкільне виховання. – 1997. - №10. – С. 10 – 11.
  20.   Калашник В., Курлянцева О. Екологічна стежина для розвитку дитини / В. Калашник, О. Курлянцева // Дошкільне виховання. – 2011. - №4 – С. 27 – 29.
  21.   Каменева Л. А. Как знакомить дошкольников  с природой / Л. А. Каменева, А. К. Матвеэва, Л. М. Маневцова. – М.: Просвещение, 1983. – 207 с.
  22.   Корнієнко І. Психолого – педагогічні аспекти екологічного виховання дошкільників / І. Корнієнко //  Дошкільний навчальний заклад. – 2007. - №4(04). – С. 33 – 40.
  23.   Крутій К. Л. «Дитина в дошкільні роки» Програма розвитку, навчання та виховання дітей – 2 – ге видання / К. Л. Крутій. – З.: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2004. – 268 с.
  24.   Куликова Т. А. Экскурсии в природу с детьми дошольного возраста / Т. А. Куликова. – М.: Просвещение, 1985. – 48 с.
  25.   Кутузова І. Розвиток ігрової діяльності / І. Кутузова // Дошкільне виховання. – 2003. - №5. – С. 25.
  26.   Кучерявий В. П. Екологія / В. П. Кучерявий. – Л.: Світ, 2001. – 500 с.
  27.   Кушнерук Г. Виховуємо захисників природи / Г. Кушнерук // Палітра педагога. – 2010. - №6. – С. 26 – 30.
  28.   Лисенко Н. В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку / Н. В. Лисенко. – Л.: Світ, 1994. – 144 с.
  29.  Лисенко Н. В. Педагогіка українського довкілля / Н. В. Лисенко. – К.: Вища школа, 2006. – 302 с.
  30.   Лучич М. В. Прогулки с детьми в природу / М. В. Лучич. – М.: Просвищение, 1969. – 144 с.
  31.   Лучич М. В. Детям о природе / М. В. Лучич. – М.: Просвещение, 1989. – 141 с.
  32.   Марковская М. М. Уголок природы в детском саду / М. М.   Марковская. – М.: Просвещение, 1984. – 160 с.
  33.   Маршицька В. Екологічне виховання: соціально – моральні задачі / В. Маршицька // Дошкільне виховання. – 2003. - №11. – С. 7 – 9.
  34.   Молочко М. Авторські ігри з пізнавального розвитку дитини / М. Молочко // Дитячий садок. – 2014. - №21. – 19 – 29.
  35.   Николаева С. Н. Теория и методика экологического образования детей / С. Н. Николаевна. – М.: Просвещение, 2000. – 208 с.
  36.   Плохій З. Сучасний зміст екологічного виховання / З. Плохій // Дошкільне виховання. – 2008. - №3. – С. 3 – 6.
  37.   Плохій З. Еколого – розвивальне середовище дошкільного навчального закладу / З. Плохій // Дошкільне виховання. – 2010. - №7. – С. 6 – 10.
  38.   Плохій З. Формування екологічно мотивованої діяльності дошкільника / З. Плохій // Дошкільне виховання. – 2005. - №7. – С. 19 – 23.
  39.   Плохій З. Складові екологічної культури дошкільника / З. Плохій // Дошкільне виховання. – 2000. - №11. – С. 6 – 8.
  40.   Поліняка К. Збірка дидактичних ігор для дошкільнят / К. Поліняка //  Розкажіть онуку. – 2011. № 19 – 20. – С. 139 – 145.
  41.   Посвянская Н. П. Занятия с детьми дошкольного возраста по теме Планета Земля / Н. П. Посвянская. – М.: Скрипторий 200, 2005.- 80 с.
  42.   Посвянская Н. П. Занятия с детьми дошкольного возраста по теме Живая Планета / Н. П. Посвянская. – М.: Скрипторий 2000, 2005. – 64 с.
  43.   Рыжова Н. Педагогические модели организации екологического образования в ДОУ / Н. Рыжова // Дошкольное воспитание. – 2005. - №7. – С. 19 – 23.
  44.    Рославець Р. М. Психолого – педагогічні умови виховання екологічної культури дошкільників / Р. М. Рославець. – Л.: Вежа, 1999 – 100 с.
  45.   Руденко О., Денисеко Н. На ігровому майданчику / О. Руденко, Н. Денисенко // Розкажіть онуку. – 2011. - № 17 – 18. – С. 126.
  46.   Сафранов Т. А. Екологічні основи природокористування / Т. А. Сафранов. – Л.: Новий світ 2000, 2003. – 248 с.
  47.   Семенова Т. Прилучати до екологічної культури / Т. Семенова // Дошкільне виховання. – 1990. - №4. – С. 17 – 18.
  48.    Сизенко – Казанец З. Д.  Природа и дети / З. Д. Сизенко – Казанец. – М.: Просвещение, 1989. – 141 с.
  49.   Сорокіна А. В. Дидактичні ігри в дитячому садку / А. В. Сорокіна. – М.: Просвітництво, 1990. – 150 с.
  50.   Соцька А. Від знань та емоцій до екологодоцільної поведінки / А. Соцька // Дошкільне виховання. – 2014. – №11. – С. 24 – 28.
  51.   Соцька О. П. Основи з природознавства з методикою / О. П. Соцька, Г. І. Молодецька. – О.: ТОВ «Удача», 2012. – 153 с.
  52.   Янківська О. П. Дидактичні ігри в дитячому садку / О. П. Янківська. – К.: Радянська школа, 1985. – 144 с.
  53.   Яришева Н. Ф. Методика ознайомлення дітей з природою / Н. Ф. Яришева- К.: Вища школа, 1993. – 255 с.
  54.   Яришева Н. Ф. Основи природознавства / Н. Ф. Яришева. – К.: Вища школа, 1995. – 335 с.
  55.   Яришева Н.Ф. Екологічне виховання дошкільників / Н. Ф. Яришева. – М.: Грамота, 2001. – 55 с.

Додатки

Що шкідливе і корисне для природи (води)?

(Гра з фотокартками.)

Мета: Звернути увагу дітей на ставлення людини до об'єктів природи (воді). Закріпити правила поведінки в природі. Виховувати дбайливе ставлення до води.

Матеріал: Фотокартки, на яких зображено дії людини, що завдають шкоди природі (воді) та застосування води у корисних цілях.

Ігрова дія: Відзначити різними знаками (різного кольору: зеленого та червоного) позитивний і негативний вплив людини на природу (воду) відповідно.

Бережи довкілля.

Мета: Звернути увагу дітей на важливість зв’язків у навколишньому середовищі та на влив змін у ньому для людей.

Матеріал: Макети з зображенням рослин, птахів, звірів.

Ігрова дія: Розповісти про наслідки зникнення певного виду (птахів, тварин, рослин) у природі.

Навіщо людині свіже повітря.

Мета: Звернути увагу дітей на користь чистого повітря для здоровя людини та роль рослин у цьому. Сформувати дбайливе відношення до природи та як наслідок до власного здоров’я.

Матеріал: Картки з зображенням лісів, парків, висадженням людиною зелених насаджень у місті.

Ігрова дія: Розповісти про залежність чистоти повітря від наявності рослин та усвідомити їх важливість у оточуючому середовищі.

З чим не можна ходити до лісу.

Мета: Уточнення та закріплення правил поведінки у лісі.

Матеріал: Макети рушниці, сокири, сірників, велосипеду та сачок.

Ігрова дія: Пояснити, дивлячись на макети предметів, чому не можна брати їх до лісу.

Зимова фантазія.

Мета: Закріплення знань дітей про характерні ознаки зими, пристосування рослин до певних умов навколишнього середовища. Розвиток логічного мислення, уяви.

Матеріал: Декорації зимового лісу, картина природи взимку.

Ігрова дія: Розглядаючи картину діти відповідають на питання яка пора року зображена ній, який сніг. Пізнають що під сніговою ковдрою деревам тепло.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63555. Классика Эллады: значение идей Платона и Аристотеля 46.5 KB
  Классика Эллады: значение идей Платона и Аристотеля. Платон Аристокл жил в 427-347 до н. Попытке Демокрита свести все объяснения к движению атомов в пустоте и фатальному следованию людьми судьбе Платон противопоставил онтологическое открытие объективности мира идей мира культуры что позволило сознательно...
63556. Периодизация, центры развития и общая характеристика философии Средневековья 45.5 KB
  Философия европейского Средневековья. Если античная философия делится в познавательных целях на досократиков классику и эллинизм то средневековая философия делится условно на периоды патристики16 века н. В Средиземноморье закончился переход от собирательства к производству...
63557. Роль в развитии научно-философской мысли позитивизма и постпозитивизма 46.5 KB
  Формирование герменевтики как философской методологии понимания и интерпретации истолкования начато немецким протестантом Ф. Для этого используется герменевтический круг в котором мы движемся от изучения частей к пониманию целого и от понимания целого к пониманию частей.
63558. Роль философских идей психоанализа в понимании человека и общества 47.5 KB
  Если какой то предок бросился с моста то далекого потомка может на мосту тянуть кинуться с высоты но если помочь сознательно отделить жизнь этого человека от жизни неизвестного ему предка то он перестанет бояться высоты...
63559. Россия между Западом и Востоком. Философские западники и почвенники 40 KB
  Философией в России доныне занимается в основном гуманитарная политизированная интеллигенция а действительно полезные для исканий истины естествоиспытатели в философии России редки. Современность показывает ту же закономерность: по мере ослабления России растут притязания на ее богатства соседних а теперь и заокеанских государств.
63560. Перспективы учения о ноосфере, философии космизма и «общего дела» 31 KB
  Ноосфера как особая оболочка земного шара становящаяся новым этапом развития биосферы атмосферы и гидросферы могущество вооруженного наукой и техникой человечества должно быть направлено на помощь силам природы в планетарном масштабе. Все природные процессы стали уже протекать не так как протекали бы в отсутствии человечества на планете.
63561. Знешняя палiтыка Беларусi на сучасным этапе 83 KB
  Сёння ў свеце існуе больш 220 вялікіх і малых дзяржаў, 187 з якіх з’яўляюцца членамі ААН. Пачэснае месца сярод гэтых краін займае Рэспубліка Беларусь. Яе, як незалежную краіну прызналі і устанавілі з ёй дыпламатычныя адносіны 153 краіны свету.
63562. Организация и проведение специальной обработки 94.5 KB
  Сущность приёмы и способы специальной обработки техники материальных средств. Заражение РВ ОВ БС может привести к потерям среди личного состава и вызовет необходимость проведения аварийноспасательных и других неотложных работ с применением...
63563. Специальные налоговые режимы. Патентная система налогообложения 252.5 KB
  Патентная система налогообложения При переходе на УСН ЕСхН ЕНВД предусматривается особый порядок определения прибыли или убытка оценки Д и Р учитываемых для цели н о особый порядок определения налоговых обязательств.