888

Охорона праці в галузі

Другое

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Зміст домашніх завдань та методичні рекомендації з виконання домашнього завдання. Вплив людини як біологічного об'єкту. Інформація про стан машини, що обробляється людиною. Значення світлової характеристики світлових прорізів при бічному освітленні.

Украинкский

2013-01-06

466.5 KB

179 чел.

Охорона праці в галузі

1. Місце і значення навчальної дисципліни

"Основи охорони праці" - нормативна дисципліна, яка вивчається у вищих закладах освіти з метою формування у майбутніх спеціалістів чи магістрів необхідного їм у подальшій професійній діяльності рівня знань та вмінь з правових та організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки та пожежної безпеки, визначених відповідними державними стандартами освіти, а також формування активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров'я працівників відносно результатів виробничої діяльності.

2. Загальні питання до виконання домашньої контрольної роботи (ДКР)

Домашня контрольна робота складається з відповідей на чотири теоретичні питання і розв’язання п’яти задач. Кожне питання і кожна задача мають десять варіантів (1,2,3,4,5,6,7,8,9,0). Контрольне питання виконується за варіантом, номер якого збігається з передостанньою цифрою шифру студента. Контрольна задача розв’язується за варіантом, номер якого збігається з останньою цифрою навчального шифру студента.

Вивчення курсу "Охорона праці в галузі" здійснюється за рекомендованими підручниками та нормативними документами, включаючи дані методичні вказівки та матеріали оглядових лекцій. При вивченні курсу бажано коротко конспектувати основні положення. Послідовність вивчення дисципліни викладена в програмі.

Головне завдання ДКР - це вдосконалення і закріплення одержаних знань. При виконанні ДКР студенти мають можливість глибше вивчити матеріал, навчитися застосовувати набуті теоретичні знання для розв'язання практичних задач. Такий підхід до вивчання матеріалу розвиває логічне мислення, дає можливість самостійно робити висновки.

Обсяг:  не менше 15 повних сторінок ( шрифт Times New Roman, розмір 14, інтервал – одинарний).

ДКР виконується у такій послідовності:

Титульний аркуш  

Зміст (умова) завдання, номери задач

   Відповіді на запитання та рішення задач

   Список використаної літератури

3. Шкала  оцінювання  домашньої контрольної роботи

  

При оцінці ДКР враховується на використання основної та додаткової літератури, логіку викладення матеріалу, зв’язок теорії з практикою, обґрунтовані висновки, орфографічні та стилістичні помилки, акуратність, використання мережі Internet, наданий рисунок або плакат тощо.

Таблиця 1

Шкала  оцінювання  ДКР

     Зміст ДКР

Rmax, бал

∑Rmax, бал

           Питання

4 х 2 бал

8

Задача №1

1

1

Задача №2

3

3

Задача №3

3

3

    Задача №4

3

3

    Задача №5

2

2

    Підсумок

20

4. Зміст домашніх завдань та методичні рекомендації з виконання домашнього завдання

4.1 Перелік  теоретичних питань  для  домашньої контрольної роботи

Розділ 1  Правові та організаційні питання охорони праці

  1.  Вкажіть, яке значення має охорона праці для людини з соціальної та економічної точки зору.
  2.  Вкажіть, що є базою законодавства України про охорону праці і які основні закони вміщує це законодавство.
  3.  Дайте характеристику основним принципам державної політики в галузі охорони праці.
  4.  Вкажіть, яким чином здійснюється в Україні соціальний захист потерпілих

на виробництві.

  1.  Вкажіть, яким чином здійснюється страхування від нещасних випадків на виробництві і в чому полягають завдання цього страхування.
  2.  Вкажіть глави Кодексу Законів про працю ( КЗпП ) України, які містять правове регулювання охорони праці.
  3.  Вкажіть, які пільги мають жінки і неповнолітні, що працюють, згідно з Кодексом законів про працю .
  4.  Назвіть нормативні акти про охорону праці, які діють у межах

підприємства та вкажіть, хто і на підставі чого їх розробляє.

  1.  Вкажіть види відповідальності, які передбачені за порушення

законодавства про охорону праці.

  1.  Вкажіть, яким чином відшкодовують збитки працівникові в разі його травмування на виробництві або професійного захворювання.
  2.  Вкажіть, яким чином відшкодовуються збитки членам сім'ї загиблого на виробництві.
  3.  Розкрийте суть державного нагляду за охороною праці та назвіть органи, які здійснюють його.
  4.  Розкрийте значення системи управління охороною праці (СУОП) та вкажіть, як вона реалізовується в межах підприємства, хто є її суб’єктом та об’єктом управління.
  5.  Вкажіть, як здійснюється контроль за станом охорони праці на виробництві.
  6.  Назвіть обов'язки роботодавця щодо забезпечення вимог законодавства про охорону праці.
  7.  Назвіть основні обов'язки та права служби охорони праці на підприємстві.
  8.  Назвіть обов'язки працівників щодо виконання вимог з охорони праці.
  9.  Назвіть, які існують види інструктажів з охорони праці. Поясніть різницю між вступним та первинним інструктажами.
  10.  Вкажіть порядок розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві та назвіть, які документи при цьому оформлюються.
  11.  Назвіть основні причини виробничого травматизму та вкажіть заходи щодо їх запобігання.

Розділ 2  Фізіологія,  гігієна  праці  та  виробнича санітарія

  1.  Дайте визначення понять „гігієна праці”, „виробнича санітарія” та вкажіть основні закони в галузі гігієни праці.
  2.  Назвіть та дайте характеристику соціально – економічним заходам щодо охорони праці.
  3.  Назвіть та дайте характеристику організаційно – технічним заходам щодо охорони праці.
  4.  Назвіть та дайте характеристику санітарно – гігієнічним заходам щодо охорони праці.
  5.  Назвіть та дайте характеристику лікувально – профілактичним заходам щодо охорони праці.
  6.  Назвіть основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств.
  7.  Вкажіть, для чого необхідна та як здійснюється гігієнічна класифікація праці.
  8.  Вкажіть, яким чином і для чого проводиться атестація робочих місць за умовами праці на виробництві.
  9.  Вкажіть, як впливає мікроклімат виробничих приміщень на організм людини та якими параметрами він характеризується.
  10.  Надайте характеристику оптимальним та допустимим мікрокліматичним умовам у виробничих приміщеннях.
  11.  Вкажіть заходи і засоби, за допомогою яких здійснюється нормалізація параметрів мікроклімату.
  12.  Вкажіть, як поділяються шкідливі речовини за характером впливу на організм людини та якими шляхами найчастіше потрапляють до нього.
  13.  Назвіть чинники, які визначають вражаючу дію пилу на організм людини.
  14.  Назвіть основні заходи та засоби, за допомогою яких здійснюється захист працюючих від дії шкідливих речовин.
  15.  Вкажіть призначення вентиляції та її види.
  16.  Назвіть основні вимоги до виробничого освітлення.
  17.  Охарактеризуйте природне освітлення: його переваги та недоліки та вкажіть, за яким показником (коефіцієнтом) проводиться кількісна оцінка природного освітлення в приміщені.
  18.  Назвіть джерела штучного освітлення, які використовуються на виробництві, які їх переваги та недоліки
  19.  Назвіть небезпечні та шкідливі чинники, які мають місце при роботі з комп’ютером та вкажіть рекомендації щодо його режиму роботи.
  20.  Дайте стислу характеристику кожного виду засобу індивідуального захисту (ЗІЗ).

4.2 Таблиця  варіантів  домашніх  завдань

Таблиця 2

Контрольні питання і задачі

Номер

варіанта

Номери контрольних питань

Номер варіанта

задач

1

1

11

21

31

1

2

2

12

22

32

2

3

3

13

23

33

3

4

4

14

24

34

4

5

5

15

25

35

5

6

6

16

26

36

6

7

7

17

27

37

7

8

8

18

28

38

8

9

9

19

29

39

9

0

10

20

30

40

0

4.3 Перелік  задач  для  домашньої контрольної роботи

Задача  1

У   приміщенні   працює    N1   чоловік,   з   яких   N2   у    процесі   роботи використовують N2ЕОМ, N3- робочі місця без використання ЕОМ.

Розгляньте систему «Л-М-С», що має місце в приміщенні. Для цього:

а) наведіть схему системи «Л-М-С»;

б) на схемі вкажіть побічні (небезпечні та шкідливі зв'язки) між елементами системи;

в) перелічіть   небезпечні   та   шкідливі   виробничі   фактори,   що  можуть виникнути в цій системи

Таблиця 3

Варіанти вхідних даних для задачі 1

Варіант

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

N1

10

12

11

5

4

10

7

10

12

13

N2

10

2

6

1

2

-

6

7

-

5

N3

-

10

-

4

2

10

1

3

12

8

Вказівки до розв’язання задачі

Будь-який технологічний процес можна представити у вигляді системи з обмеженим конкретним продуктом праці, приміщенням, де проходить робота та дією зовнішніх чинників середовища. Приклад системи «Л – М – С» приведений на рис. 1.

Рис. 1.  Система «Л – М – С»

Розділимо елемент "Людина" на три функціональні частини і позначимо їх. Елемент Л1 служить об'єктом  що виконує роботу за допомогою машини і інших ергономічних і технічних засобів.

Л2 - це людина (колектив) що розглядається з точки зору безпосереднього впливу на довкілля (за рахунок тепло - і вологовиділення,  споживання кисню).

Л3 - це людина (група людей) розглядається з точки зору його фізіологічного  стану та чинників що впливають на нього у виробничому процесі.

Виділимо основні зв'язки в цій системі

Л3 – С

Вплив людини як біологічного об'єкту

С – Л1

Вплив довкілля на якість роботи

оператора

С – Л3

Вплив середовища на стан організму людини

М1 – Ч1

Інформація про стан машини, що обробляється

людиною

Л1 – М2

Дія людини по управлінню технікою і її налаштуванню

М1 – ПТ

Дія машини на предмет праці

С – М

Вплив середовища на роботу машини

М – С

Вплив машини на середовище

Л3 – Л1 – ПТ

Вплив стану організму людини на якість роботи

Л3 – Л2 - С

Вплив фізіологічного стану на ступінь

інтенсивності обміну речовин між організмом і

середовищем і енерговідділення людини

"Середовище" ("С") - середовище всередині приміщення  так і зовнішнє середовище - простір поза приміщенням що впливає на людину, машину і навколишній простір.

Розділимо  елемент "машина" ("М") на три функціональні частини і позначимо їх. Елемент М1 виконує основну функцію М2 - функція аварійного захисту і М3 - управління довкіллям.

Розглянемо елемент М - С. першим природним кроком його декомпозиції буде розподіл на "машину" і довкілля. Елемент "машина" виконує дві функції: основна технологічна - дія на предмет праці; що забезпечує, допоміжна - формування параметрів довкілля, а також функція аварійного самоконтролю.

В процесі роботи на людину впливають небезпечні і шкідливі чинники, які класифікуються і  приведені в ГОСТ 12.0.003 - 74, які негативно позначаються на здоров'ї людини. На підставі системи (Л - М - С) встановлюються дія і взаємозв'язок різних чинників з виділенням із загального числа домінуючого чинника.

Задача 2

Оцінити ефективність природної вентиляції приміщення економічного відділу. Вихідні дані взяти за варіантом, номер якого збігається з останньою цифрою шифру студента.

Таблиця 4

Вихідні дані до задачі 2

Показник

Варіант

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

Габарити приміщення:

- довжина

8,0

7,0

7,8

7,4

7,2

8,6

7,2

7,9

8,0

7,4

- ширина

6,0

5,8

5,4

6,0

5,0

5,4

5,8

6,4

6,2

5,6

- висота

3,2

3,5

3,0

3,4

3,2

3,6

4,0

3,8

4,0

3,2

Кількість працюючих

5

4

4

5

3

6

5

6

6

4

Розмір кватирки, Fкв, м2

0,25

0,3

0,23

0,25

0,24

0,27

0,21

0,24

0,23

0,26

Розмір дверей Sдв, м2

1,6

1,8

2,0

1,65

1,68

1,7

1,85

1,89

1,75

1,6

Висота від центру дверей до центру кватирки

1,7

2

1,5

1,9

1,7

1,9

2,2

2,0

1,9

1,7

Вказівки до розв’язання задачі

Якщо об’єм робочого приміщення, що припадає на кожного працюючого, менше 20 м3, необхідний повітрообмін повинен складати не менше L' = 30 м3/год на одну особу. При об’ємі 20 м3 і більше на одного процюючого повітрообмін повинен складати не менше L' = 20 м3/год. При об’ємі 40 м3 і більше на одного працюючого за наявності в приміщенні вікон та дверей повітрообмін не лімітується.

Таким чином, необхідний повітрообмін Lн обчислюється за формулою

3/год, (1)

де n - кількість працюючих.

Фактичний повітрообмін у відділі здійснюється за допомогою природної вентиляції як неорганізовано – через різні нещільності у віконних і дверних прорізах, так і організовано - через кватирку у віконному прорізі.

Фактичний повітрообмін Lф, м3/год, обчислюється за формулою

, (2)

де Fкв - площа кватирки, через яку буде виходити повітря, м2;

Vп - швидкість виходу повітря через кватирку, м/с. Її можна розрахувати за формулою

, (3)

де g - прискорення вільного падіння, g =9,8 м/с;

∆Н2 - тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м2:

, (4)

де h2 - висота від площини рівних тисків до центру кватирки (рис. 2).

Її можна визначити з наступного співвідношення: відстані від площини рівних тисків до центрів нижніх і верхніх прорізів відповідно h1 та h2, обернено пропорційні квадратам площ цих прорізів Sдв та Fкв, тобто

.

З геометричних розмірів приміщення h1+h2=h,

де h – висота між центрами нижніх та верхніх прорізів.

Таким чином, з системи двох рівнянь з двома невідомими знаходимо h2 (дивись рис. 2).

Рис. 2.  Схема розрахунку природної вентиляції

γз та γвн - відповідно об'ємна вага повітря зовні та всередині приміщення, кГс/м3.

Об'ємна вага повітря визначається за формулою

, (5)

де Рб - барометричний тиск, мм рт.ст., в розрахунках береться таким: Рб = 750 мм рт.ст.;

Т - температура повітря у градусах Кельвіна.

Для економічного відділу, в якому виконується легка робота відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 для теплого періоду року, температура повітря повинна бути не вище +28˚С, або T=301 К, для холодного періоду року відповідно t=17˚С, або T=290 К.

Для повітря зовні приміщення температура визначається за СНиП 2.04.05-91:

для теплого періоду: t = 24˚С, T = 297 К;

для холодного періоду: t = -11˚С, T = 262 К.

Визначивши фактичний повітрообмін і порівнявши його з необхідним, можна зробити висновок про ефективність природної вентиляції у відділі. Якщо виявиться, що вона не ефективна, тобто Lф < Lн, або Lф набагато більше Lн, необхідно дати рекомендації з поліпшення вентиляції і перевірити їх дієвість розрахунками. Зокрема, якщо у холодному періоді року фактичний повітрообмін набагато перевищує необхідний, що може викликати переохолодження працюючих, можна рекомендувати скорочення часу провітрювання приміщення пропорційно перевищенню фактичного повітрообміну над необхідним.

Задача 3

Перевірити достатність природного освітлення у відділі. Вихідні дані наведені у таблиці 5.

Таблиця 5

Вихідні дані до задачі 3

Показник

Варіант

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

Габарити приміщення:

- довжина

8,0

7,0

7,8

7,4

7,2

8,6

7,2

7,9

8,0

7,4

- ширина

6,0

5,8

5,4

6,0

5,0

5,4

5,8

6,4

6,2

5,6

- висота

3,2

3,5

3,0

3,4

3,2

3,6

4,0

3,8

4,0

3,2

Розміри віконного прорізу

- висота

2,5

2,0

1,8

2,1

1,9

2,4

2,8

2,6

2,5

2,2

- ширина

2,0

1,6

2,0

2,3

1,5

2,2

2,0

2,4

2,0

1,8

Кількість вікон

2

3

2

2

3

2

2

2

3

3

Висота від підлоги до підвіконня, м

0,8

1,2

1,0

0,8

0,9

0,7

0,7

0,75

0,8

0,8

Вікна розташовані вздовж

більшої стіни

+

+

+

+

+

+

меншої стіни

+

+

+

+

Середньозважений коефіцієнт відбиття внутрішніх поверхонь

0,5

0,4

0,4

0,4

0,5

0,5

0,4

0,5

0,4

0,4

Найбільша відстань від вікна робочого місця, м

5

6

4,4

6,6

6

4

6

5,4

5

4,5

Вказівки до розв’язання задачі

При дослідженні достатності природного освітлення необхідно відповісти на запитання: чи відповідає фактичне значення природного освітлення нормативному за СНиП II-4-79.

Перш за все слід скласти розрахункову схему, на якій відобразити (рис. 3):

  •  габаритні розміри приміщення: довжину, ширину, висоту;
  •  розміри вікон: ширину, висоту, їх кількість;
  •  розміщення вікон за висотою приміщення: висоту від підлоги до підвіконня та відносно рівня робочої поверхні, яка розміщена на висоті 0,8 м від підлоги;
  •  відстань від вікна до розрахункової точки, яка вибирається на робочому місці, найбільш віддаленому від вікна.

Рис. 3. Схема розрахунку природного освітлення

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу України, еIV, визначається, %, за формулою

, (6)

де енІІІ - нормоване значення КПО для III світлового поясу за СНиП II-4-79. Для більшості адміністративно-управлінських приміщень, у яких виконуються роботи III розряду (середньої точності), для бокового освітлення

енІІІ = 1,5%;

m - коефіцієнт світлового клімату (для України m = 0,9);

c - коефіцієнт сонячності. Для географічної широти м. Харків розташоване в межах 0,75-1,0.

Фактичне значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення можна вивести з формули

, (7)

Звідки

, (8)

де So – площа усіх вікон у приміщенні, м2;

Sn – площа підлоги приміщення, м2;

τo – загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу. Для віконних прорізів адміністративно-управлінських будівель, які не обладнані сонцезахисними пристроями, to = 0,5;

r1 - коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Його значення залежить від розмірів приміщення (довжини і ширини), глибини приміщення (відстані від вікна до протилежної йому стінки), висоти від верху вікна до рівня робочої поверхні ,відстані розрахункової точки від вікна, середньозваженого коефіцієнта відбиття світла від стін, стелі, підлоги, ρсг. Для світлих приміщень із світлими меблями ρсг можна орієнтовно взяти таким, що дорівнює 0,5, для темних – 0,3, для посередніх між ними – 0,4. Значення коефіцієнта r1 береться із таблиці 6;

ηo – світлова характеристика вікна вибирається з таблиці 7;

Кбуд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками, якщо будинків немає, то Кбуд = 1;

Кз – коефіцієнт запасу береться в межах Кз = 1,3 – 1,5.

Таблиця 6

Значення коефіцієнта r1 при боковому однобічному освітленні

Відношення глибини приміщення до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна

Відношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення

Середньозважений коефіцієнт відбиття стелі, стін, підлоги, ср

ср = 0,5

ср = 0,4

Відношення довжини приміщення до його глибини

0,5

1

2 і більше

0,5

1

2 і більше

Від 1 до 1,5

0,1

1,05

1,05

1,05

1,05

1,05

1

0,5

1,4

1,3

1,2

1,2

1,15

1,1

1

2,1

Від 1,5 до 2,5

0,1

1,05

1,05

1,05

1,05

1,05

1,05

0,3

1,3

1,2

1,1

1,2

1,15

1,1

0,5

1,85

1,6

1,3

1,5

1,35

1,2

0,7

2,45

2,15

1,7

2,0

1,7

1,4

1

3,8

3,3

2,4

2,8

2,4

1,8

Від 2,5 до 3,5

0,1

1,1

1,05

1,05

1,05

1,1

1

0,2

1,15

1,1

1,05

1,1

1

1

0,3

1,2

1,65

1,1

1,15

1,1

1

0,4

1,35

1,25

1,2

1,2

1,15

1,1

0,5

1,6

1,45

1,3

1,35

1,25

1,2

0,6

2

1,75

1,45

1,6

1,45

1,3

0,7

2,6

2,2

1,7

1,9

1,7

1,4

0,8

3,6

3,1

2,4

2,35

2

1,55

0,9

5,3

4,2

3

2,9

2,45

1,9

1,0

7,2

5,4

4,3

3,6

3,1

2,4

Більше 3,5

0,1

1,2

1,15

1,1

1,1

1,1

1,95

0,2

1,4

1,3

1,2

1,2

1,15

1,1

0,3

1,75

1,5

1,3

1,4

1,3

1,2

0,4

2,4

2,1

1,6

1,6

1,4

1,3

0,5

3,4

2,9

2,5

2

1,8

1,5

0,6

4,6

3,8

3,1

2,4

2,1

1,8

0,7

6

4,7

3,7

2,9

2,6

2,1

0,8

7,4

5,8

4,7

3,4

2,9

2,4

0,9

9

7,1

5,6

4,3

3,6

3

1,0

10

7,3

5,7

5

4,1

3,5

Таблиця 7

Значення світлової характеристики 0 світлових прорізів при бічному освітленні

Відношення довжини приміщення до його глибини

Значення світлової характеристики 0 при відношенні глибини приміщення до його висоти від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна

1

1,5

2

3

4

5

7,5

10

4 та більше

6,5

7

7,5

8

9

10

11

12,5

3

7,5

6

8,5

9,6

10

11

12,5

14

2

8,5

9

9,5

10,5

11,35

15

17

17

1,5

9,5

10,5

13

15

17

19

21

23

1

11

15

16

18

21

23

26,5

29

0,5

18

23

31

37

45

54

66

Порівнюючи значення нормованого коефіцієнта природного освітлення і фактичного освітлення можна зробити висновок про необхідність додаткових заходів щодо поліпшення природного освітлення у досліджуваному приміщенні. Ефективність природного освітлення перевірити відповідними розрахунками.

Задача 4

Дослідити достатність штучного освітлення відділу. Габаритні розміри приміщення взяти аналогічно до задачі 3. Недостатні для розрахунку дані в таблиці 9 взяти самостійно та обґрунтовано з довідника: Кнорринг Г.М. Справочная книга для проектирования электрического освещения. - М.: Энергия, 1976.

Таблиця 8

Вихідні дані до задачі 4

Показник

Варіант

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

Вид джерела світла

л/р

л/л

л/р

л/л

л/л

л/р

л/р

л/л

л/р

л/л

Система освітлення

з

з/к

з/к

з

з

з/к

з/к

з

з

з/к

Кількість світильників

9

8

6

8

10

9

8

10

9

8

Кількість ламп у світильнику

2

2

1

4

2

3

1

2

3

2

Потужність однієї лампи, Вт

60

30

75

40

40

100

75

40

100

30

Примітка. л/р – лампа розжарювання; л/л – лампа люмінесцентна; з – загальна; з/к – загальна в системі комбінованого


Таблиця
9

Технічні характеристики існуючих джерел штучного світла

Лампи розжарювання

Люмінесцентні лампи

Тип

Світловий потік, Fл, лм

Тип

Світловий потік, Fл, лм

В-125-135-15*

135

ЛДЦ 20

820

В 215-225-15

105

ЛД 20

920

Б 125-135-40

485

ЛБ 20

1180

Б 120-230-40

460

ЛДУ 30

1450

БК 125-135-100

1630

ЛД 30

1640

БК 215-225-100

1450

ЛБ 30

2100

Г 125-135-150

2280

ЛДУ 40

2100

Г 215-225-150

2090

ЛД 40

2340

Г 125-135-300

4900

ЛБ 40

3120

Г 215-225-300

4610

ЛДУ 80

3740

Г 125-135-1000

19100

ЛД 80

4070

Г 215-225-1000

19600

ЛБ 80

5220

* Перші два числа показують діапазон допустимої напруги, В, третє – потужність, Вт.

Вказівки до розв’язання задачі

Для оцінки ефективності штучного освітлення в приміщенні необхідно порівняти значення фактичного освітлення та нормованого значення за СНиП ІІ-4-79.

Нормоване значення освітлення для економічного відділу при загальному освітленні за СНиП ІІ-4-79 складає при використанні газорозрядних ламп – 300 лк, при використанні ламп накалювання – 200 лк.

При комбінованому освітленні частка загального освітлення в системі комбінованого повинна складати 10% норми для комбінованого освітлення, але не менше 150 лк при використанні люмінесцентних ламп або не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання.

Значення фактичного освітлення, лк, у відділі можна знайти за допомогою методу коефіцієнта використання світлового потоку з формули

,  (9)

Звідки

, лк, (10)

де Fл – світловий потік однієї лампи, лм. (дивись табл. 9);

ηв – коефіцієнт використання світлового потоку. Для світильників, які використовуються в адміністративних будівлях для традиційних розмірів приміщення і кольорового оздоблення, може набувати значення в межах ηв = 0,4 – 0,6;

N – кількість світильників, шт. Задану у вихідних даних кількість світильників необхідно розмістити рівномірно по площі приміщення, по можливості по сторонах квадрата, виконуючи такі умови: сторона квадрата L = 1,4 Hp, де Hp – висота підвісу світильника над робочою площиною, яку можна визначити як різницю між висотою приміщення і стандартною висотою розміщення над підлогою робочої площини, що дорівнює 0,8 м, та висотою підвісу світильника hпід = 0,1 – 0,4 м. Відстань від світильника до стіни бажано витримувати в межах l = 0,30,5L;

n – кількість ламп у світильнику, шт.;

S – площа приміщення, м2;

k – коефіцієнт запасу, k = 1,5 – 2;

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення: для ламп розжарювання z = 1,15; для люмінесцентних ламп z = 1,1.

Порівнюючи нормативне значення освітленості з фактичним, зробіть висновок про ефективність штучного освітлення у відділі.

Допустимим відхиленням фактичного освітлення від нормативного є +20% -10%.

Якщо освітлення недостатнє, запропонуйте заходи щодо його покращання. Дієвість запропонованих заходів необхідно підтвердити розрахунками.

Розміщення світильників у приміщенні показати на рис. 4.

Рис. 4. Схема розміщення світильників

                                 

Задача  5

На робочому місці були виміряні параметри мікроклімату виробничого середовища, а саме; температура (t), відносна вологість (w) та швидкість руху (v) повітря. Характеристика робочого місця (постійне чи непостійне), енерговитрати організму, дата вимірювання та отримані параметри мікроклімату згідно з варіантом наведені нижче у табл. 10.

Визначте характер та категорію робіт, період року, відповідність виміряних параметрів нормативним значенням мікроклімату та зробіть висновки щодо нормалізації умов праці.

Таблиця 10

Вихідні дані

Варіант

Дата вимірювання

Характер робочого місця (постійне/ непостійне)

Енерго-витрати ккал/год

Параметри мікроклімату

t, °С

w, %

v, м/с

1

10 січня

Постійне

105

16

35

0,1

2

12 лютого

Непостійне

175

18

45

0,2

3

15 березня

Постійне

275

20

55

0,3

4

25 травня

Непостійне

130

22

70

0,4

5

8 червня

Постійне

240

24

60

0,5

6

10 липня

Непостійне

280

26

67

0,6

7

б серпня

Постійне

120

29

70

0,1

8

5 вересня

Непостійне

190

30

75

0,2

9

30 листопада

Постійне

265

24

80

0,3

10

2 грудня

Непостійне

140

22

78

0,4

11

30 червня

Постійне

180

20

56

0,2

Вказівки до розв’язання задачі

  1.  Складіть розрахункову таблицю на зразок табл. 11.
  2.  Запишіть у таблицю номер варіанту, характеристику робочого місця (постійне чи непостійне), енерговитрати організму працівника, дату вимірювання, а також виміряні параметри мікроклімату.
  3.  Визначте і запищіть у таблицю характер і категорію роботи згідно з табл. 12 і заданих енерговитрат організму працівника.
  4.  Визначте і запишіть у таблицю період року (холодний чи теплий), у якому виконувалося вимірювання параметрів мікроклімату, згідно із заданою датою виконання вимірювань та приміткою, наведеною нижче.

Примітка. Для більшості регіонів України середньодобова температура повітря зовнішнього середовища вища +10°С знаходиться в період між 15 квітня та 15 жовтня, з 15 жовтня до 15 квітня ця температура становить +10°С і нижче.         

5. Запишіть у таблиці дані щодо оптимальних та допустимих параметрів мікроклімату згідно з ДСН 3.3.6.042-99(табл. 13, 14)

для відповідного робочого місця, характеру ї категорії роботи та періоду року.

Примітка. Для постійних робочих місць встановлено оптимальні та допустимі параметри, а для непостійних – лише допустимі параметри мікроклімату.

 Порівняйте виміряні з оптимальними та допустимими параметрами мікроклімату і зробіть висновки щодо відповідності кожного параметру мікроклімату нормативним значенням.

  1.  Зробіть загальний висновок щодо відповідності визначених параметрів нормативним значенням, а також рекомендації щодо нормалізації параметрів мікроклімату.

Таблиця 11

Приклад виконання задачі 5 згідно з варіантом 11

Номер варіанту

11

Характеристика робочого місця

Постійне

Енерговитрати організму працівника, ккал/год

180

Характер та категорія роботи

Середньої важкості Па

Дата вимірювання

30 червня

Період року

Теплий

Параметри мікроклімату

Най-мену. вання

Значення

       Висновок

фактичне

оптимальне

допустиме

t, °С,

20

21-23

18 - 27

  Задовольняє допустимому   

  значенню

 w, %

55

40-60

До 75

  Задовольняє оптимальному  і  

  допустимому значенням

v, м/с

0,2

0,3

0,2 - 0,4

  Задовольняє допустимому

  значенню

Загальний висновок: параметри мікроклімату на робочому місці в цілому задовольняють тільки допустимим значенням, встановленим

ДСН 3.3.6.042-99.

Рекомендації: для досягнення оптимальних значень необхідно підвищити температуру на 1-3 °С та швидкість руху повітря на 0,1 м/с.

Нормативні матеріали щодо мікроклімату виробничих приміщень

( згідно з ДСН 3.3.6.043 – 99 )

Таблиця 12 

Категорії робіт за ступенем важкості

Характер роботи

Категорія роботи:

Загальні енерговитр ати організму,

Вт (ккад/год)

Характеристика робіт

Легкі

Іа

105-140

Роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження

Легкі

І6

141-175

Роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані а ходінням, та супроводжуються деякий фізичним напруженням

Середньої важкості.

ІІа

176-232

Роботи, що пов'язані з ходінням, переміщенням, дрібних (до 1 кг) виробів або предметів; у положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження

Середньої важкості.

ІІб

233-290

Роботи, що виконуються стоячи, пов'язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним: напруженням

Важкі

III

291-349

Роботи, пов'язані з постійним переміщенням , перенесенням значних {понад, 10 кг) вантажів., які потребують великих фізичних зусиль

Таблиця 13

Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Період року

Категорія робіт

Температура,  °С

Відносна вологістть, %

Швидкість руху, м/с

Холодний

Легка І а

22-24

60  40

    0,1

Легка І 6

21-23

60-40

0,1

Середньої важкості ІІ а

19-21

60-40

0,2

Середньої важкості ІІ б

17-19

60-40

0,2

Важка III

16-18

60-40

0,3

Теплий

Легка І а

23-25

60  40

0,1

Легка І 6

22-24

60 -40

0,2

Середньої важкості - ІІ а

21-23

60-40

0,3

Середньої важкості - ІІ б

20 22

60-40

0,3

Важка - ІІІ

18-20

60-40

0,4

Примітка Температура внутрішніх поверхонь робочої зони (стіни, підлога, стеля), технологічного обладнання (екрани т. ін.), зовнішніх поверхонь технологічного устаткування та огороджуючих конструкцій не повинна виходити більш ніж на 2 °С за межі оптимальних температур повітря для даної категорії робіт.

Таблиця 14

Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень.

Період року

Кате горія робт

Температура, °С

Відносна вологість (%) на робочих місцях

Швидкість руху (м/с) на робочих місцях

Верхня межа

Нижня межа

на робочих місцях

на робочих місцях

П постій-

Н  них

непос-тійних

П постій-них

непостійних

Холод-ний

І  а

25

26

21

18

75

не більше 0,1

1  6

24

25

20

17

75

не більше 0,2

ІІ а

23

24

17

15

75

не більше 0,3

ІІ б

21

23

15

13

75

не більше 0,4

ІІІ

19

20

13

12

75

не більше 0,5

Теплий

І а

28

30

22

20

       55 - при 28 °

0,2-0,1

І 6

28

30

21

19

60-при 27 °С

0,3 - 0,1

ІІ а

27

29

18

17

65 - при 26 °С

0,4 – 0,2

ІІ б

27

29

15

15

70 - при 25 °С

0,5 – 0,2

III

26

28

15

Ї3

75 - при 24 °С і

     нижче

0,6 - 0,5

Примітка 1. Перепад температури повітря по висоті робочої зони за умови забезпечення допустимих умов мікроклімату не повинен перевищувати 3 °С для всіх категорій робіт, а по горизонталі робочої зони та протягом робочої зміни - не виходити за межі допустимих температур для даної категорії робіт.

Примітка 2. Температура внутрішніх поверхонь приміщені, (отіни, підлога, стеля), а також температура зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його захисних оболонок (екранів  та ін.) не повинні виходити за межі допустимих величин температури повітря для даної категорії робіт.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.         Безопасность производственных процессов: Справочник / Под ред. С.  В . Белова. – М.: Машиностроение, 1985.

2.         Безпека життєдіяльності у навчальних закладах: Нормативні документи та методичні матеріали /Укл.:  В .І. Туташинський, М.Х. Махомед, М. В . Нижник. – Львів: Каменяр, 2004. – 895 с.

3.         Долин П.А. Справочник по технике безопасности.6-е изд., пере раб. и доп.- М.: Энергоатомиздат,1984.

4.         Жидецький  В .Ц., Джигерей  В .С., Сторожук  В .М. та ін. Практикум із  охорони   праці . Навчальний посібник / За ред. канд. техн. наук, доцента  В . Ц. Жидецького. – Львів: Афіша, 2000.

5.         Жидецький  В .Ц., Джигирей  В .С., Мельников О. В . Основи  охорони   праці . – Вид.2-е, стереотипне. – Львів: Афіша,2000.-351 с.

6.         Катренко Л.А., Пістун І.П.  Охорона   праці   в  галузі освіти. Навчальний посібник. -Суми: Видавництво “Університетська книга”,2001.

7.         Кнорринг Г.М., Оболонцев Ю.Б., Берим Р.И., Крючков  В .М. Справочная книга для проектирования электрического освещения. — Л.: Єнергия,1976.

8.         Кодекс законів про  працю  України

9.         Методические указания по расчету искусственного освещения промышленный предприятий  в  разделе «Охрана труда» /Сост. А.К. Грицай, Г.Т. Головченко. – Х.: УЗПИ, 1986.

10.     Москальова  В .М. Основи  охорони   праці : Підручник. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 672 с.

11.     Навакатікян О.О., Кальниш  В . В ., Стрюков С.М.  Охорона   праці  користувачів комп’ютерних відео дисплейних терміналів.-К.,1997.

12.     Основи  охорони   праці : Навчальний посібник / За ред. проф.  В . В . Березуцького. – Х.: Факт, 2005. – 480 с.

13.     Основи  охорони   праці : Підручник /За ред. К.Н. Ткачука і М.О. Халімовського. – К.: Основа, 2003 – 472 с.

14.     Охрана труда. Инженерные решения практических задач (учебное пособие) /Иванов  В .Г., Солдатов А. В ., клименко  В .Н. и др. – Х.: УИПА, 2005. – 284 с.

15.     Руководство по гигиене труда:  В  2 т. Т.1. /Под ред. Н.Ф. Измерова. — М.: Медицина,1987.-368с.

16.     Руководство по гигиене труда:  В  2 т. Т.2. / Под ред. Н.Ф. Измерова. — М.: Медицина,1987.-448с.

17.     Справочная книга по светотехнике /Под ред. Ю.Б. Айзенберга. – М.: Энергоатомиздат, 1983.

18.     Справочни по гигиене труда /Под ред. Карпова Б.Д., Ковшило  В .Е. — Л.: Медицина, 1979. — 448с.

19.     Справочник по охране труда на промышленном предприятии / К. Н. Ткачук, Д. Ф. Иванчук, Р.  В . Сабарно, А. Г. Степанов. – К.: Тэхника,1991.

20.     Средства индивидуальной защиты: Спр. изд. /С.А. Каминская, К.М. Смирнов,  В .И. Жуков, Н.А. Краснощеков. – Л.: Химия, 1989.

21.     Торговников Б.М. и др. Проектирование промышленной вентиляции: Справочник. — К.: Будівельник, 1983.

СПИСОК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ

22.         ВДОП 2.00-5.04-96. Инструкция по охране труда при работе на компьютерах.

23.     Гігієнічна класифікація  праці  за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. МОЗ України. — К.: ІСДО, 1993

24.     ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

25.     ГОСТ 12.1.002-84. ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах.

26.     ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.

27.     ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования.

28.     ГОСТ 12.1.006-84. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

29.     ГОСТ 12.1.007-76. ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности.

30.     ГОСТ 12.1.010-76. ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования.

31.     ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования.

32.     ГОСТ 12.1.029-80. ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация.

33.     ГОСТ 12.2.032-76 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования

34.     ГОСТ 12.2.033-84 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования

35.     ГОСТ 12.2.049-80 ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования

36.     ГОСТ 12.4.011-89. ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация.

37.     ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности.

38.     ГОСТ 12.4.103-83. ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук.

39.     ДБН  В .2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення.

40.     ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила  охорони   праці  під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.

41.     НПАОП 0.00-4.12-05. Типове положення про навчання з питань  охорони   праці .

42.     ДНАОП 0.00-4.26-96. Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальнім взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

43.     ДНАОП 0.00-8.05-94. Єдина державна система показників обліку умов та безпеки  праці .

44.     ДНАОП 0.03-2.72-87 (ОСП 72/87). Основные правила работы с радиоактивными веществами и другими источниками ионизирующего излучения.

45.     ДНАОП 0.03-3.03-77. Санитарные нормы и правила при работе на промышленных ультразвуковых приборах.

46.     ДНАОП 0.03-3.05-77. Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электростатического поля.

47.     ДНАОП 0.03-3.06-80. Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений.

48.     ДНАОП 0.03-3.16-85. Предельно-допустимые уровни (ПДУ) воздействия электрических полей частот от 0,06 МГц до 30 МГц.

49.     ДНАОП 0.03-3.17-88. Санитарные нормы ультрафиолетового излучения  в  производственных помещениях.

50.     ДНАОП 0.03-3.24-97. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

51.     ДНАОП 0.03-3.30-96. Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань.

52.     ДНАОП 0.03-4.02-94. Положення про медичний огляд працівників певних категорій.

53.     ДНАОП 0.05-8.04-92. Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами  праці 

54.     ДсанПіН 5.5.6.009-98. Влаштування и обладнання кабінетів комп’ютерної техніки  в  навчальних закладах та режим  праці  учнів на персональних комп’ютерах.

55.     ДСН 3.3.6-037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

56.     ДСН 3.3.6-039-99. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації.

57.     ДСН 3.3.6-042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

58.     ДСТУ 2264-93. Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції

59.     ДСТУ 2429-93. Система “людина-машина”. Ергономічні та техніко-естетичні вимоги. Терміни та визначення

60.     Закон України “Про охорону праці” від 14.10.1992р.

61.     Законодавство України про  охорону   праці  (у чотирьох томах). – К.: 1995.

62.     Науково-практичний коментар до Закону України “Про  охорону   праці ” .- К.: Основа,1996.

63.     СН 181-70 Указания по проектированию цветовой отделки интерьеров производственных промышленных предприятий

64.     СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование.

65.     СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания.

66.     Закон України "Про пожежну безпеку" від 17 грудня 1993 року №3745-XII.

67.     НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки  в  Україні.

68.     НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86/МВД СССР) Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности

69.     ДБН  В .1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.

70.     НАПБ Б.03.001-2004 Типові норми належності вогнегасників

71.     НАПБ Б.06.004-2005 Перелік однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації.

72.     ГОСТ 12.3.046-91 ССБТ. Установки пожаротушения автоматические. Общие технические требования

73.     ДБН  В .2.5-13-98 Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд

74.     НПАОП 40.1-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок


  Л

Предмет праці     (ПТ)

 Л3

 Л2

 Л1

 М3

 М2

 М1

   Середовищее

     «С»

 М


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66083. ВТО и Россия 18.2 KB
  Всемирная торговая организация – международная организация, созданная в 1995 году с целью либерализации международной торговли и регулирования торгово-политических отношений государств-членов. ВТО является преемницей Генерального соглашения по тарифам и торговле (ГААТ), заключенного в 1947 году...
66084. Национальные и региональные инвестиционные проекты РФ 36.31 KB
  В 2006 году на реализацию проекта из федерального бюджета и государственных внебюджетных фондов направлено 7898 млрд руб. В 2007 году предусмотрено выделение 1313 млрд рублей. медицинских работников получили дополнительные денежные выплаты на общую сумму более 66 млрд руб.
66086. Финансовая несостоятельность регионов и межбюджетные отношения 128.44 KB
  Финансовая несостоятельность регионов и межбюджетные отношения В России имеет место абсурдная ситуация: из 83 регионов страны 70 являются дотационными то есть убыточными. Возможно ли такое Почему такая ситуация вообще возникает Правомерно ли поддержание...
66087. ПРАВОВЫЕ ОСНОВЫ АДМИНИСТРАТИВНОГО НАДЗОРА В СФЕРЕ ЭЛЕКТРОЭНЕРГЕТИКИ 114 KB
  При исследовании правового регулирования административного надзора необходимо определить с какой системой нормативных правовых актов придется иметь дело. Итак что проверяется в процессе надзора Этот вопрос чрезвычайно важен с практической точки зрения.
66088. НЕОСЯЗАЕМЫЕ АКТИВЫ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ СТОИМОСТИ БИЗНЕСА С ТОЧКИ ЗРЕНИЯ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА РФ НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ 66 KB
  К данной категории относятся материальные объекты которыми согласно закону имеет право владеть хозяйствующий субъект бизнес для достижения основной цели ведения деятельности. Зарубежный опыт оценки данного типа активов зачастую неприемлем для Российской Федерации...
66089. ОСОБЕННОСТИ ПРАВОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ НАЛОГОВОЙ ОПТИМИЗАЦИИ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ НАЛОГОВЫХ ЛЬГОТ ПО МЕСТНЫМ НАЛОГАМ 84 KB
  Согласно законодательству местными налогами признаются налоги которые как правило установлены Налоговым кодексом Российской Федерации далее НК РФ и нормативными правовыми актами представительных органов муниципальных образований о налогах и обязательны к уплате на территориях муниципальных образований.
66090. Федеральное казначейство и его основные функции и задачи 196.12 KB
  Федеральное казначейство осуществляет следующие полномочия в установленной сфере деятельности: ведет учет операций по кассовому исполнению; открывает и ведет лицевые счета; ведет сводный реестр; ведет учет показателей сводной бюджетной росписи лимитов...