88871

Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків

Контрольная

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Об’єктивна наявність ризику пояснюється тим що всі ринкові суб’єкти господарювання діють за умов повної або часткової невизначеності бо залежать від багатьох змінних дію яких часто неможливо передбачити зокрема: невизначеність цілей за багатоваріантного вибору; неточність оцінок тенденцій...

Украинкский

2015-05-05

341 KB

1 чел.

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАІНИ

ХАРКІВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ МІСЬКОГО  ГОСПОДАРСТВА ім. О.М.Бекетова

Тема

Обґрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків

Виконала:

студентка 4 курсу

групи

Перевірила:

Харків –  ХНУМГ – 2014

ВСТУП

Для підприємницької діяльності характерним є виокремлення таких основних видів ризиків: виробничі, пов’язані з можливістю невиконання фірмою своїх зобов’язань за контрактами; фінансові (кредитні), пов’язані з можливістю порушення фірмою своїх зобов’язань перед інвесторами; інвестиційні, пов’язані з можливим знеціненням інвестиційно-фінансового портфелю, який складається як із власних, так і зі залучених цінних паперів; ринкові, пов’язані з можливим коливанням процентних ставок, курсів валют.
При цьому можливість виникнення кожного виду ризиків різна — різні щодо збитків будуть і їх наслідки

Ситуації, коли ризик відсутній, у підприємницькій діяльності трапляються як виняток. Об’єктивна наявність ризику пояснюється тим, що всі ринкові суб’єкти господарювання діють за умов повної або часткової невизначеності, бо залежать від багатьох змінних, дію яких часто неможливо передбачити, зокрема: невизначеність цілей за багатоваріантного вибору; неточність оцінок тенденцій розвитку внутрішнього й зовнішнього середовища чи дії конкурентів; відсутність вичерпної інформації тощо.

Від прийняття господарських рішень з урахуванням ризикових умов, їх якості, раціональності й обґрунтованості в багатьох випадках залежать реальні можливості досягнення цілей організації, її ефективна діяльність. Звідси випливає необхідність розуміння сутності господарських рішень.

Отже господарську діяльність необхідно здійснювати в умовах невизначеності, підвищеного ризику. Завдання господарника нового типу полягає не в тому, щоб шукати справу із заздалегідь передбаченим результатом, справу без ризику. При такому підході в ринковій економіці взагалі можна виявитися поза справою i без неї. Треба не уникати неминучого ризику, а вміти його розпізнавати, оцінювати його ступінь i не переступати за допустимі межі.

Метою даного розрахунково-графічного завдання є кількісний та якісний аналіз економічних ризиків. В абсолютному вираженні ризик може визначатися величиною можливих втрат, а у відносному - величиною цих втрат, віднесеною до деякої бази (очікуваний прибуток, виручка, майно підприємства).

Ризик – імовірна категорія, тому його вимірюють не тільки втратами, а й імовірністю виникнення втрат. Тому головними показниками ризику  вважають зони ризику  і криву  ймовірностей втрат - криву ризику.

У діяльності підприємств виникають різні ризики. У цій роботі оцінюються виробничі й фінансові ризики, а саме інвестиційні й валютні операційні ризики.

Виявлення причин ризику, ідентифікація ризику, оцінка його значення - це складова системи управління ризиком, прийоми зниження якого різні залежно від умов та виду ризику.

Економічний ризик – об'єктивно-суб'єктивна категорія у діяльності суб'єктів господарювання, пов'язана з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, який відображає відхилення від цілей від очікуваного результату, тобто ступінь невдачі, збитків з урахуванням впливу керованих і некерованих факторів.

Теоретична частина роботи

1. У чому полягає зміст критеріїв Вальда та Гурвіца?

Критерій Гурвіца

Критерій Гурвіца передбачає більш урівноважений вибір між позиціями крайнього оптимізму і крайнього песимізму. Вирішальне правило має вид:

                               H=maxmin  + (1 - α ) max ],                            

де  α - коефіцієнт довіри;  0 ≤  α ≤ 1;    

             [α max  + (1 - α) min  ]-  елемент матриці Гурвіца.           

Матрицю виграшів доповнюють стовпчиком значень елементів матриці Гурвіца — це сума середньозважених найбільшого і найменшого результатів для кожного рядка. Вибирають стратегію, у рядку якої стоїть найбільший елемент матриці Гурвіца.

          Коефіцієнт довіри а характеризує стан природи. Природа знаходиться у найсприятливішому стані з імовірністю а, у найбільш несприятливому стані — з імовірністю (1-а). При а = 0 критерій Гурвіца перетворюється у критерій Вальда, а при а = 1 — у критерій здорового оптиміста (або азартного гравця), який вірить в удачу.

Можна користуватися іншою модифікацією критерію Гурвіца:

                               H=max [γ min  + (1 - γ ) max ],                              

де  γ - коефіцієнт песимізму;  0 ≤  γ ≤ 1;            

          Матрицю виграшів доповнюють стовпчиком значень елементів матриці Гурвіца — це сума середньозважених найменшого і найбільшого результатів для кожного рядка. Вибирають стратегію, у рядку якої стоїть найбільший елемент матриці Гурвіца.

             [ γ min + (1 - λ) max  ]-  елемент матриці Гурвіца                     

Відповідно до цієї позиції природа знаходиться у найбільш несприятливому стані з імовірністю у. При у=1 маємо критерій Вальда, а значення у= 0 відповідає критерію крайнього оптимізму, який рекомендує вибирати стратегію, для якої у найкращих умовах виграш максимальний.

Ваговий коефіцієнт а (чи у ) має важливе значення. В технічних задачах правильно вибрати цей коефіцієнт важко. Тому найчастіше значення а = 0,5 (чи у = 0,5 ) приймають без заперечень за деяку «середню» точку зору.

Критерій Гурвіца застосовують за таких обставин:

  •  нічого не відомо про можливість появи станів природи;
  •  доводиться рахуватися з появою різних станів природи;
  •  рішення реалізують лише декілька разів;
  •  допускається певний ризик.

а = 0.9

H1a=0.9*14+0.1*(-30)=12.6-3=9.6

H2a=0.9*28+0.1*(-60)=25.2-6=19.2

H3a=0.9*42+0.1*(-90)=37.8-9=28.8

H4a=0.9*70+0.1*(-150)=63-15=48

                                                                

Матриця Гурвіца

 хі                                       а    

0,9

1

9,6

2

19,2

3

28,8

5

48

Опт.стратегія

Х4

Виграш

48

К-сть колонок

5

Критерій Вальда

Критерій Вальда використовує вирішальне правило, що відображає позицію крайньої обережності, песимізму, тому має ще назву “критерій обережного спостерігача” або ж “максимінний критерій”. Особа, яка приймає рішення, орієнтується на найменш сприятливий випадок і приписує кожному варіанту найгірший з можливих результат, потім вибирає серед них найбільш вигідний, тобто очікує найкращого результату серед найгірших.

Оптимальна стратегія буде та, що гарантує виграш не менший, ніж “нижня ціна” гри з природою (це нагадує елементи теорії ігор). Вирішальне правило має вид:

                                      W= max min aij.                                        

Матрицю виграшів доповнюють іще одним стовпчиком з найменших результатів кожного рядка. Вибирають той варіант стратегій, у рядку якого стоїть найбільше значення цього стовпчика.

Критерій застосовують в умовах, коли гру з природою ведуть як гру з розумним противником, тобто передбачають найбільш несприятливий стан природи. Вибране таким чином рішення цілком виключає ризик. Це означає, що особа, яка приймає рішення, не може зіткнутися з гіршим результатом, ніж той, на який він орієнтується. Які би умови, тобто стани природи, не зустрілися, відповідний результат не буде нижчий ніж W.

Застосування критерію Вальда є оправдане, якщо рішення приймають за таких обставин:

нічого не відомо про можливість появи станів природи;

доводиться рахуватися з появою різних станів природи;

рішення реалізують лише один раз;

необхідно виключити будь-який ризик.

Ризик звичайно інтерпретують як можливість отримання небажаного результату. У ситуації прийняття рішення можливий ризик представляє собою величину, так би мовити, нереалізованої корисності рішення

Критерій Вальда

хі

W

1

-30

2

-60

3

-90

5

-150

Стратегія

х1

Виграш

-30

К-сть колонок

1

За одержаними результатами можна надати такі рекомендації дирекції АЗС: при песимістичному підході до справи треба задіяти 1 заправку, тобто застосувати стратегію X1 за критерієм Вальда.

2. У чому суть методу синектики?

Синектика - наиболее сильная из созданных за рубежом методик психологической активизации творчества. Она является дальнейшим развитием и усовершенствованием мозгового штурма. Однако если обычный метод мозгового штурма проводится людьми, не обученными специальным творческим приемам, то синектика предполагает собой метод поиска идеи путем атаки возникшей проблемы специализированными группами профессионалов с использованием ими различных аналогий и ассоциаций. Термин "синектика" в буквальном переводе с греческого означает "совмещение разнородных элементов". Метод "синектика" был предложен американским ученым У. Гордоном в середине 50-х годов XX в.

Синектика как метод поиска идеи - это, по сути, мозговая атака исследуемой проблемы специализированными группами профессиональных специалистов, инженеров, консультантов, экспертов с использованием ими различных аналогий и ассоциаций. Применение синектики в решении инновационной проблемы включает в себя следующие этапы:

1) ознакомление с проблемой;

2) уточнение проблемы, что означает превращение проблемы как она была дана (ПКД), в проблему, как ее следует понимать (ПКП);

3) решение проблемы. Здесь под решением проблемы понимается взгляд с какой-то новой точки зрения так, чтобы сбить психологическую инерцию.

Однако следует иметь в виду, что возможности синтетики ограничены, т.к. она оторвана от изучения объективных закономерностей развития экономики и финансов.

Метод синектики получил дальнейшее развитие и теоретическое обоснование в работах Г.Я. Буша. Суть метода синектики заключается в следующем. На первых этапах его применения идет процесс обучения "механизмам творчества". Часть этих механизмов авторы методики предлагают развивать обучением, развитие других не гарантируется. Первые называют "операционными механизмами". К ним причисляют прямую, личную и символическую аналогии. Такие явления, как интуиция, вдохновение, абстрагирование, свободное размышление, использование не относящихся к делу возможностей, применение неожиданных метафор и элементов игры, считают "неоперационными механизмами", развитие которых не гарантируется обучением, хотя может оказать на их активизацию положительное влияние.

В условиях применения метода синектики следует избегать преждевременной четкой формулировки проблемы (творческой задачи), так как это нейтрализует дальнейший поиск решения. Обсуждение целесообразно начинать не с самой задачи (проблемы), а с анализа некоторых общих признаков, которые как бы вводят в ситуацию постановки проблемы, неоднократно уточняя ее смысл.

Не следует останавливаться при выдвижении идеи, если даже кажется, что уже найдена оригинальная идея и что задача уже решена. Если проблема (творческая задача) не решается, то целесообразно вновь вернуться к анализу ситуации, порождающей проблему, или раздробить проблему на подпроблемы.

В процессе применения метода синектики большое внимание уделяется использованию метода аналогий. Аналогия используется в самых различных видах: как личная (эмпатия), прямая, фантастическая и символическая. Символическая аналогия, например, приняла форму конкретного приема определенного поиска названия, характеризующего в парадоксальной форме определенное понятие.

У. Гордон сделал упор на необходимость предварительного обучения и использование специальных приемов, а также на определенную организацию процесса решения.

Есть два механизма творчества:

а) неоперационный механизм - неуправляемые процессы, включающие в себя интуицию и вдохновение;

б) операционный механизм - процессы, включающие в себя использование разного вида аналогий.

Важно научиться применять операционный механизм, ведь это обеспечивает повышение эффективности творчества и создает условия для проявления неоперационного механизма.

Ключевым моментом синектики, отличающим ее от метода мозгового штурма, является подход к процессу решения. Обычное для мозгового штурма выдвижение идей отвергается синекторами практически в течение всего процесса работы. Указывается, что законченная, целостная мысль, представляющая собой идею или совокупность идей, основанных на неких посылках, выдается индивидом после того, как он сам ее придумает. Эта целостность может быть принята окружающими как верная, полезная или отвергнута как неверная. Целостность противодействует дальнейшим изменениям. Никто не может признать за собой авторство этой идеи, кроме того, кто ее высказал. Попытки борьбы с этим негативным явлением видны из того факта, что перед проведением мозгового штурма специально договариваются о распределении (или общности) авторства на выдвинутые идеи, однако проблемы это не снимает.

С другой стороны, нерациональная информация является причиной проявления в памяти метафор, образов, еще смутно очерченных, зыбких. Однако, основываясь на ней, все члены группы могут продолжать свое движение к решению. Постоянное стимулирование подсознания ведет к проявлениям интуиции. Феномен "инсайта" проявляется довольно часто в работе хорошо тренированной, подготовленной группы, когда она действует слаженно, постоянно фиксируясь на более или менее нерациональной основе, некоторое время избегая попыток формулировать окончательно завершенные идеи, мысли.

Таким образом в синектике, по мысли Гордона, результаты решения проблемы - рациональны, процесс же, приводящий к решению, - нерационален. Необычным также является организация влияния группы на творческую активность индивидов. При этом внимание уделяется попыткам превзойти самого себя, отказу от стандартных подходов. Риск, трудное задание, имеют в группе синекторов большой психологический престиж, каждый стремится взять на себя наибольшую часть трудностей.

3. Вкажіть оптимальні сполучення форм розроблення та реалізації господарських рішень.

Методи розроблення господарських рішень – це набір заходів організаційного, технологічного, економічного, правового та соціального характеру, спрямованого на формування господарського рішення. Усі підприємці у будь-якій сфері економічної діяльності зацікавлені в уникненні значних збитків. За умов нестабільної та швидко змінюваної ситуації суб’єкти економічної діяльності змушені враховувати всі можливі наслідки дій своїх конкурентів, а також інших змін у ринковій ситуації.

Сувора в економічному і математичному значенні оцінка очікуваного ризику при обґрунтуванні планової бізнес-операції вимагає від відповідних фахівців високої кваліфікації і наявності досвіду діяльності в певному виді бізнесу. При значному досвіді ведення операцій бізнесмен відчуває ступінь ризику інтуїтивно. Розрахунок підприємницького ризику може бути здійснений тільки фахівцем, який володіє як положеннями теорії ймовірності і статистики, так і серйозними економічними знаннями. Разом з тим, оцінка можливих втрат якоюсь мірою груба, приблизна, і таку оцінку слід проводити до прийняття рішення про здійснення бізнес-операції. Передусім треба мати хоча б найзагальніше уявлення про види і причини випадкових втрат, які можуть з суттєвою ймовірністю виникнути в конкретній операції. Крім того, бажано уявляти, які з можливих втрат здатні призвести до критичного або катастрофічного ризику.

При розробленні господарських рішень застосовуються аналітичні, статистичні методи, методи математичного програмування, евристичні, експертні методи, методи сценаріїв, метод «дерева рішень». Найбільш поширеними є такіі методи кількісної оцінки ризиків: статистичний, експертних оцінок, аналітичний, доцільності втрат; оцінки фінансової стійкості та платоспроможності, аналогів, теорія ігор тощо. Кожен з них має свій інструментарій, але вони в цілому являють систему, в якій можливе и доцільне використання декількох методів у їх взаємному зв'язку.

Рішення приймаються в умовах визначеності, коли керівник досить точно може оцінити результати кожного альтернативного варіанту рішення. Рішення полягає у виборі альтернативи, що максимізує очікуваний результат. У таких випадках ефективно застосовуються методи лінійного програмування й оптимізаційні моделі. Однак на практиці важко оцінити всі можливі умови для прийняття рішень, тому ситуації повної визначеності, як правило, відсутні. Прикладами прийняття рішень за умов визначеності є: інвестування надлишку готівки підприємства в державні серти-фікати, визначення на найближчу перспективу витрат на вироб-ництво певного виробу.

Якщо існує кілька варіантів майбутнього розвитку навколиш-нього середовища, що зумовлюють відповідні економічні резуль-тати, то може виникнути ситуація або ризику, або невизначенос-ті. Рішення приймаються в умовах невизначеності, коли ОПР не може точно, навіть із певним ступенем імовірності оцінити їх можливі результати. Умови невизначеності створюють фактори стану зовнішнього середовища та внутрішніх реалій усередині органі-зації. Невизначеність виявляється в неможливості визначення ймовірності настання різних станів середовища через їх необме-жену кількість і відсутність способів оцінки. Невизначеність вра-ховується різними способами, вона зменшується, якщо звести її до умов ризику.
Рішення, що приймаються в умовах ризику, — рішення з відо-мою ймовірністю отримання кожного з результатів або наслідків (наприклад, рішення, що приймаються на основі прогнозів аналі-зу ринку). Ймовірність визначається як ступінь появи певної по-дії та варіює від 0 до 1. У ситуації з великим ступенем складності та ризику прийняттю рішення можуть допомогти методи, пов’язані з використанням математичного апарата. Для прийняття об-ґрунтованих рішень необхідно оцінити рівень ризику як об’єктивний (кількісну міру можливості настання випадкової події) і суб’єктивний (можливість втрат, встановлювану експертним шляхом). Задля цього використовується апарат імовірності: лема Маркова, нерівність Чебишева, рівномірний розподіл і вибірки, правило Байєса щодо уточнення суб’єктивних імовірностей ри-зику [12; 51]. Спроби оптимізації рішень привели до розробки нового специфічного математичного апарата й виникнення таких галузей математики, як лінійне та динамічне програмування, тео-рія ігор, теорія керування запасами, теорія великих систем, загальна теорія систем тощо.

У ринкових умовах, поряд із ситуаціями невизначеності та ризику, як наслідок конкурентної боротьби виникає конфлікт. У такій ситуації одна зі сторін виграє за рахунок програшу ін-шої. Конфліктна ситуація аналізується з використанням теорії ігор.

Існує багато інших способів ранжування навколишніх умов. Наприклад, використовуються такі характеристики, як: «прос-тий—складний», «статика—динаміка» тощо. До простих нале-жать ті умови, за яких є кілька розглянутих факторів та невели-ка кількість можливих рішень, до складних — умови з багатьма факторами та великою кількістю альтернатив. У статичних умо-вах фактори залишаються в основному сталими протягом три-валого часу, змінюються передбачувано та поступово. У дина-мічних умовах ступінь зміни факторів дуже значний. Як показали дослідження, фактори «статика—динаміка» справля-ють більший вплив на ОПР, ніж фактори «простий—складний». У табл. 2.3 наведено характеристики ступеня невизначеності за «простих» і «складних» умов, що впливають на методи та про-цес прийняття ГР.

Якщо в умовах визначеності використовуються в основному стандартні методи та прийоми прийняття рішень, що виправдали себе на практиці, то в разі невизначеності найчастіше залучають-ся досвід, інтуїція, творчі здібності керівників.

ОПР можуть використовувати такі стратегії:
- уникнення невизначеності (ігнорування джерел невизначе-ності та очікування кращого результату);

- зведення невизначеності до визначеності (уявлення про те, що майбутнє буде таким самим, як і минуле, та виходячи з цього приймати такі ж рішення, як у минулому);

- зниження невизначеності внутрішніх реалій організації та зовнішнього середовища (впливати на джерела невизначеності, послідовно з’ясовуючи невідомі обставини, тощо).

Практична частина контрольної роботи

Задача №1

Підприємство очікує в наступному кварталі отримати такі показники:

Таблиця 1 - Вихідні дані

                                       Варіанти

   Показники

Одиниці виміру

7

1.Обсяг реалізації продукції

шт.

140

2. Ціна реалізації продукції

тис. грн.

2,2

3. Собівартість виробництва од. продукції

тис. грн.

2,0

4. Вартість майна підприємства

млн. грн.

17

У наступному кварталі можливі відхилення фактичних показників від очікуваних:

Таблиця 2 - Можливі зміни показників

                              Варіанти

Зміни та їх

          причини

Одиниці виміру

7

1.Через появу на ринку нового конкурента:

зниження обсягу реалізації продукції;

зниження ціни реалізації продукції

%

тис. грн.

-

0,4

2. Через неповну забезпеченість сировиною:

зниження обсягу виробництва й реалізації продукції

%

50

3. Через неповне використання виробничих потуж-ностей (вихід з роботи устаткування, яке не пройшло капітального ремонту):

зниження обсягів виробництва продукції

%

30

4. У зв'язку  з можливою зміною постачальника сировини:

збільшення витрат на транспортування

тис. грн.

40

Таблиця 3 - Середня експертна оцінка ймовірностей виникнення                                         причин ризику підприємства

                        Варіанти

 Причини ризику

7

1. Поява на ринку нового конкурента

0,8

2. Неповна забезпеченість сировиною

0,9

3. Неповне використання виробничих потужностей

0,4

4. Зміна постачальника

0,7

Використовуючи вихідні дані та експертні дані про імовірність  появи причин, що викликають  економічний ризик у діяльності підприємства в наступному кварталі, треба:

  1.  дати характеристику можливих втрат, обчислити  розмір кожної з них  і загальні втрати, що можливі при виникненні одночасно усіх чотирьох ризикових подій;
  2.  відобразити графічно зони ризику підприємства, виявити, в яких зонах знаходяться втрати від кожної з причин і загальні втрати;
  3.  ідентифікувати вид ризику підприємства й кількісно оцінити величину можливого ризику підприємства;
  4.  зробити висновки щодо наслідків впливу ризику на діяльність підприємства.

Рішення

  1.  Прибуток очікуваний = Очікуваний дохід – Очікувані затрати = 140×2,2 - 140×2 = 324 – 306 = 18 тис. грн..

1 ситуація - поява на ринку нового конкурента.

Прибуток фактичний = Фактичний дохід – Фактичні затрати = 140×0,6× 2,2 - 140×0,6×2 = 184,8 – 168 = 16,8 тис. грн.

Втрата від ситуації 1= Прибуток очік. - Прибуток факт. = 18 – 16,8 = 1,2 тис. грн.

2 ситуація - неповна забезпеченість сировиною.

Прибуток факт. =140×0,5× 2,2 - 140×0,5×2 = 154 – 140 = 14 тис. грн.

Втрата від ситуації 2  = 18 – 14 = 4 тис. грн.

3 ситуація - неповне використання виробничих потужностей.

Прибуток факт. =140×0,7× 2,2 - 140×0,7×2 = 215,6 – 196 = 19,6 тис. грн.

Втрата від ситуації 3  = 18 – 19,6 = -1,6 тис. грн.

4 ситуація - зміна постачальника.

Прибуток факт. = 140×2,2 - 140×(2 + 40/140)  = 308-320 = -12 тис. грн..

Втрата від ситуації 4  = 18 – (–12) = 30 тис. грн.

  1.  Ситуації 2 і 4 взаємовиключають один одного.

Якщо ризикові ситуації призводять до однакових наслідків (скороченню обсягу виробництва та реалізації), то в цьому випадку сума недополученого прибутку (втрати) при настпнні трьох ситуацій (поява на ринку нового конкурента, неповна забезпеченість сировиною, неповне використання виробничих потужностей) приймається рівній величини найбільшої втрати, тобто ∑ Втрат = 4 тис. грн.

При настання трьох ситуацій (поява на ринку нового конкурента, неповне використання виробничих потужностей, зміна постачальника), які призводять до різних наслідків – зниження обсягу виробництва і збільшення витрат – вибирається найбільші втрати з кожної із причин і зводиться загальна сума.

∑ Втрат = 32,4 тис. грн.

Табл.2.1 – Зони ризику

Виграш

Програш

Безризикова зона

Зона допустимого ризику

Зона критичного ризику

Зона катастрофічного ризику

Банкрутство

  1.      Очік.                   Очік.              Очік.                Втрати

  прибуток               дохід              майно              тис.грн.

Побудова зон ризику підприємства та нанесення на графік величини втрат дозволяє відповісти на питання, в якій зоні може опинитися діяльність підприємства, якщо здійсняться ризикові події.

  1.  Кількісна оцінка величини ризику:

R = P * V, де  R – ступінь ризику; P – очікувана втрата (шкода); 

V – ймовірність втрати.

R1  = 1,2 × 0,8= 1,08 тис. грн.

R2  = 4 × 0,9 = 3,6 тис. грн.

R3  = 1,6× 0,4 = 0,64 тис. грн.

R4 = 30 × 0,7 = 21 тис. грн.

Задача №2

Визначити, яке з підприємств здійснює менш ризиковане вкладення капіталу у цінні папери.

Таблиця 4 - Вихідні дані (млн.грн.)

                                                                   Варіанти       Показники

7

1. ПІДПРИЄМСТВО  1:

1.1 Власні засоби

14

1.2 Максимально можливі збитки

8

2. ПІДПРИЄМСТВО  2:

2.1 Власні засоби

12

2.2 Максимально можливі збитки

6

Рішення

У цій задачі мова йде про ризик фінансових інвестицій. Співвідношення максимально можливих збитків та обсягу власних фінансових ресурсів інвестора являє собою ступінь ризику ( Кр):

.       

де   Зmax  - максимально можлива сума збитків;

      Р – обсяг власних фінансових ресурсів.

Ступінь ризику по:

підприємству 1: Кр = 8/14 = 0,571= 0,57 або 57%

підприємству 2: Кр = 6/12 = 0,166 або 16,6%

Висновок: з огляду на ступінь ризику по двом підприємствам, підприємство 2 здійснює менш ризиковане вкладення капіталу у цінні папери, ніж підприємство 1.

Задача №3

За вихідними даними (планові показники) розрахувати коефіцієнти безпечності проектів А та Б з обсягу виробництва, ціни, постійних і змінних витрат. Графічно відобразити точку беззбитковості кожного з проектів. Зробити висновки, який з аналізуючи проектів є менш ризикованим.

Таблиця 5- Вихідні дані

                                            Варіанти   

   Показники

Одиниці виміру

7

1.ПРОЕКТ А: 1.1 Ціна одиниці продукції

грн.

9,3

1.2 Змінні витрати на одиницю продукції

грн.

8,2

1.3 Постійні витрати

тис. грн.

210

1.4 Обсяг виробництва

тис. од.

260

2.ПРОЕКТ Б: 2.1 Ціна одиниці продукції

грн.

8,9

2.2 Змінні витрати на одиницю продукції

грн..

7,6

2.3 Постійні витрати

тис. грн.

180

2.4 Обсяг виробництва

тис. од.

230

Рішення

  1.  Розраховуємо обсяг виготовленої продукції або точку беззбитковості:

Q =П/(Ц-З), де П – постійні витрати,  Ц – ціна на одиницю продукції, З – змінні витрати на одиницю продукції

QА =210/(9,3-8,2)= 190,9 тис. од.

QБ =180/(8,9-7,6)= 138,46 тис. од.

  1.  Розраховуємо коефіцієнт безпечності проектів з обсягу виробництва

Кq = (Q-Qkp)/Q, де Q – обсяг виробництва

KqА =(260-190,9)/260 = 0,27

KqБ =(230-138,46)/230 = 0,398

Оскільки Kq проекту А < Kq проекту Б, тоді проект А більш чутливий до змін обсягу виробництва і тим самим більш ризикований.

  1.  Розраховуємо критичну ціну

Цкр. = (П+Q*З)/Q

Цкр.А= (210+260*8,2)/260 = 9,007  грн.

Цкр.Б = (180+230*7,6)/230 = 8,08 грн.

  1.  Розраховуємо коефіцієнт безпечності проектів з ціни

Кц = (Ц – Цкр.)/Ц

КцА = (9,3-9,007)/9,3 = 0,0315 або 3,15%

КцБ = (8,9-8,08)/8,9 = 0,092 або 9,2 %.

Оскільки Кц проекту А < Кц проекту Б, тоді проект А більш чутливий до змін ціни і тим самим більш ризикований.

  1.  Розраховуємо критичні постійні витрати

Пкр. = Q*Ц – Q*З = Q*(Ц-З)

ПкрА = 260*(9,3-8,2) = 286 тис. грн.

ПкрБ = 230*(8,9-7,6) = 299 тис. грн.

  1.  Розраховуємо коефіцієнт безпечності проектів з постійних витрат

Кп =/П-Пкр//П

КпА = /(210-286)//210 = 0,34 або 34 %

КпБ = /(180-299)//180 = 0,66 або 66 %

Оскільки Кп проекту А< Кп проекту Б, тоді проект А більш чутливий до змін витрат і тим самим більш ризикований.

  1.  Оцінка критичних змінних витрат

Зкр. =(Q*Ц-П)/Q

ЗкрА = (260*9,3-210)/260 = 8,49 грн.

ЗкрБ = (230*8,9-180)/230 = 8,12 грн.

  1.  Розраховуємо коефіцієнт безпечності проектів зі змінних витрат

Кз =/З-Зкр//З

КзА =  /(8,2-8,49)//8,2 = 0,035 або 3,5%

КзБ  = /(7,6-8,12)//7,6 = 0,068 або 6,8 %

Оскільки Кз проекту А< Кз проекту Б, тоді проект А більш чутливий до змін витрат і тим самим більш ризикований.

Висновок: Розрахувавши  та проаналізувавши для кожного проекту показники,можна зробити висновок, що найбільш ризикованим (по усім показникам) є проект Б.

Задача №4

Розглядаються два проекти А і В щодо інвестування. Відомі оцінки прогнозованих значень доходу від кожного з цих проектів та відповідні значення імовірностей.

Статистичним методом оцінити міру ризику кожного з проектів і обрати один з них для інвестування.

Таблиця 8 - Вихідні дані

          Варіанти

Показники

7

1.Прогнозований прибуток(тис.грн)

  1.  Оцінка проекту А:

песимістична

700

стримана

900

оптимістична

1200

  1.  Оцінка проекту В:

песимістична

650

стримана

800

оптимістична

1300

2.Значення імовірностей:

2.1 Оцінка проекту А:

песимістична

0,15

стримана

0,60

оптимістична

0,25

2.2 Оцінка проекту В:

песимістична

0,20

стримана

0,50

оптимістична

0,30

1)С = ,  

   Са =700*0,15+900*0,60+1200*0,25  = 945 тис.грн.

     Сб = 650*0,20+800*0,50+1300*0,30 = 920 тис.грн.

2) Дисперсия проекта

;

Dа =(700-945)*0,15+(900-945)*0,6+(1200-945)*0,25 = 26475

Dб = (650-920)*0,20+(800-920)*0,50+(1300-920)*0,30 = 65100

3)Среднеквадратическое отклонение

= D

а =26475= 162,71.

б=65100 = 255,14 

4)Коэффициент вариации

*100%

Vа =162,71 /945*100 = 17,21%

Vб = 255,14  /920*100 = 27,7%

Висновок: Проаналізувавши всі показники,робимо висновок що проектА вигідніший ніж проект Б.

Задача №5

За вихідними даними, поданими у балансі підприємства, зробити класифікацію активів підприємства за ступенем ризику.

 

Рівень

виникнення

Причина

виникнення

ступінь

допустимості

область

виникнення

ступінь правомірності

ступінь системності

можливість

страхування

вид

діяльності

характеристика суб'єкта

прогнозування

Ступінь впливу на діяльність

Реалізація ризику

Тривалість по часу

У міру об'єктивності

Час прийняття ризикових рішень

1.1

Галузевий

Особистий

Допустимий

Зовнішній

-

несистематичний

Не беруться страхувати страхові компанії

Виробничий

Колективного рішення

Прогнозується

Чистий

Реалізований

Постійний

Об'єктивний

Непередбачений

1.2

На мікро рівні

Невизначеність майбутнього

Критичний

Зовнішній

-

несистематичний

Можна

Виробничий

-

Частово прогнозується

Чистий

Реалізований

Короткостроковий

Субєктний

Непередбачений

1.3

На мікро рівні

-

Допустимий

Внутрішній

-

Можна

Технічний

-

Прогнозується

Чистий

Реалізований

Постійний

Об'єктивний

-

1.4

На мікро рівні

Особистий

Допустимий

Внутрішній

-

несистематичний

Не беруться страхувати страхові компанії

Виробничий

Колективного рішення

Частково прогнозується

Чистий

Реалізований

Постійний

Субєктний

Своєчасний

2

На мікро рівні

Нестача інформації

Критичний

Внутрішній

Оправдавдований 

несистематичний

Не беруться страхувати страхові компанії

Фінансовий

-

Частково прогнозується

Чистий

Реалізований

Довгостроковий

Субєктний

Непередбачений

3

На мікро рівні

Невизначеність майбутнього

Допустимий

Внутрішній

Оправдавдований або правомірний

несистематичний

Не беруться страхувати страхові компанії

Інноваційний

Колективного рішення

Прогнозується

Спекулятивний

Нереалізований

Короткостроковий

Об'єктивний

-

4

На мікро рівні

Невизначеність майбутнього

Критичний

Зовнішній

Оправдавдований

несистематичний

Не беруться страхувати страхові компанії

Фінансовий

-

Частково прогнозується

Чистий

Реалізований

Короткостроковий

Об'єктивний

Непередбачений

Задача №6

Оцінити, враховуючи дані експертів, ступінь ризику запланованого обсягу робот, якому підлягає будівельне підприємство у наступному кварталі. В якій зоні знаходиться цей ризик? Вихідні дані наведені в табл

Таблиця  8 - Вихідні дані

Фактори ризику

бал

Вага

1.Розірвання укладеної угоди

х

х

2. Втрата потенційного замовника

х

х

3.Консервація об`єкта будівництва

х

х

4. Зриви в питаннях фінансування з боку замовника

0,8

5,0

5.Незабезпече-ність робіт сировиною та матеріалами

0,5

3,0

6.Зниження якості будівельної продукції

0,6

0,3

7.Вихід з ладу машин та механізмів

0,5

0,5

8.Порушення трудової дисципліни

0,2

0,1

9.Відсутність документації на початок будівництва

0,7

0,1

10.Несприятливі погодні умови

0,6

1,0

Всього

х

10,0

Таблиця 9 - Шкала меж ризику

Межі зон ризику

0

0,1- 2,5

2,6- 5,0

5,1- 7,5

7,6- 10,0

Зони ризику

безризикова

мінімального ризику

підвищеного ризику

критичного ризику

неприпустимого ризику

 R =

R=0,8*5+0,5*3+0,6*0,3+0,5*0,5+0,2*0,1+0,7*0,1+0,6*1=6,62

Висновок: діяльність цього підприємства в наступному кварталі по рішенню експертів може бути в зоні недопустимого ризику. Тобто величина витрат може бути вище  очікуваного прибутку. Необхідні методи по рішенню зрива в питаннях фінансів з боку замовника та незабезпеченість робіт сировиною та матеріалами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Альгин А. П. Риск и его роль в общественной жизни. – М.: Мысль,  1989. – 192 с.

2. Бакаєв Л. О. Кількісні методи в управлінні інвестиціями: навч.посібник / Бакаєв Л. О. – К.: КНЕУ, 2000. – 151 с.

3. Балабанов И. Т. Риск-менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1996.

4.Ю. И. Башкатова. Управленческие решения / Московский международный институт эконометрики, информатики, финансов и права. – М., 2003. – 89 с.

5. Бачкай Т., Месена Д. и др. Хозяйственный риск и методы его измерения. – М.: Экономика, 1979. – 184 с.

6. Бланк И. А. Управление финансовыми рисками / Бланк И. А. – К.:  Ника-Центр,2005. – 600 с.

7. Василенко В. А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: навч. посіб. –К.: ЦУЛ, 2002. – 420 с.

8. Веснин В. Р. Основы менеджмента: учебник. – М.: Триада, Лтд, 1997. – 334 с.

9. Вітлінський В. В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: навч. посібник / Вітлінський В. В., Верчено П. І. – К.: КНЕУ, 2000. – 292 с.

10. Вітлінський В. В. Кількісне оцінювання ризику у фінансово-економічній сфері / Вітлінський В. В., Великоіваненко Г. І. // Фінанси України. – 2003. – № 11. –С. 16-24.

11. Вітлінський В. В. Моделювання економіки: навч. посіб. / Вітлінський В. В. –К.: КНЕУ, 2003. – 408 с.

12. Вітлінський В. В. Оцінка, моделювання та оптимізація управління економічним ризиком: дис. д-ра. екон. наук: 08.03.02 / Київ. нац. екон. ун-т. / Вітлінський Вальдемар Володимирович. – К.: 1996. – 322 с.

13. Вітлінський В. В. Ризик у менеджменті / Вітлінський В. В., Наконечний С. І. – К.: ТОВ «Борисфен-М», 1996. – 336 с.

14. Вітлінський В. В. Ризикологія в економіці та підприємництві: монографія /Вітлінський В. В., Великоіваненко Г. І. – К.: КНЕУ, 2004. – 480 с.

15. Вітлінський В. В. Фінансовий ризик і методи його вимірювання / Вітлінський В. В.,Великоіваненко Г. І. // Фінанси України. – 2000. – № 5. – С. 13-23.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18960. Теория фазовых переходов и критические явления применительно к нефтегазовым пластовым системам 351.5 KB
  Законы термодинамики. Термодинамическая система. Параметры состояния. Уравнение состояния идеального газа. Свойства идеального газа. Теплоемкость, энтальпия, энтропия. Реальный газ. Фактор сжимаемости природных газов. Вириальное уравнение состояния, уравнение Майера - Боголюбова
18961. Слухи как коммуникация 42 KB
  Слухи как коммуникация Борьба со слухами входит в арсенал обязательной работы служб ПР. Слух – это самотранслируемое сообщение осуществляющее свою циркуляцию за счет: 1 отражения опрных коллективных представлений вероятнее всего – коренящихся в бессознательном;...
18962. Связи с общественностью в условиях кризиса фирмы: последовательность действий 69.5 KB
  Связи с общественностью в условиях кризиса фирмы: последовательность действий Кризис может иметь различные формы но PRспециалисты обычно имеет дело с кризисом общественного мнения который можно описать разбить на категории и как правило хотя бы в общей форме пред...
18963. Логіка наукового дослідження 57.5 KB
  Кожне наукове дослідження від творчого задуму до остаточного оформлення наукової праці має неповторну специфіку. Однак усі вони наділені загальними особливостями, які охоплюють універсальні послідовні процеси
18964. Классификация рекламы, описание и характер применения 56.5 KB
  Классификация рекламы описание и характер применения Реклама рекламная коммуникация – непрямая форма убеждения базирующаяся на информационном или эмоциональном описании преимуществ продукта. Ее цель– создать благоприятное впечатление о продукте и заставить пот...
18965. Планирование и организация пресс-службы в государственных и коммерческих структурах 28 KB
  On the other hand, English people, after getting into contact with new Americans, condemned their language for the mistakes and territorial peculiarities of their language and considered it to be wrong and barbarous.
18966. Правовое регулирование и этические проблемы рекламной деятельности. «Закон о рекламе» 37 KB
  Правовое регулирование и этические проблемы рекламной деятельности. Закон о рекламе Правовое регулирование и этические проблемы рекламной деятельности. Закон о рекламе. по К.А.Аксёновой Реклама и рекламная деятельность конспект лекций Федеральный закон от...
18967. Сущность и классификация имиджа 79 KB
  Сущность и классификация имиджа Имидж – внешний образ создаваемый субъектом с целью вызвать определенное впечатление мнение отношение у других. Имидж – эмоционально окрашенный образ кого – либо/ чеголибо сложившейся в массовом сознании и способный оказать влия
18968. Понятие общественности в паблик рилейшнз 61 KB
  Понятие общественности в паблик рилейшнз Усилия специалистов PR должны быть направлены на установление двусторонних контактов с общественностью. Общественность группа людей оказавшихся в различных ситуациях осознающих неопределенность и проблемность ситуаци...