8900

Операції банків з обслуговування платіжного обороту

Контрольная

Банковское дело и рынок ценных бумаг

Операції банків з обслуговування платіжного обороту Загальна характеристика платіжного обороту. Поняття системи безготівкових розрахунків та способи їхньої організації. Правила документообігу при здійсненні банками безготівкових ро...

Украинкский

2013-02-19

103.13 KB

50 чел.

Операції банків з обслуговування платіжного обороту

  1.  Загальна характеристика платіжного обороту.
  2.  Поняття системи безготівкових розрахунків та способи їхньої організації.
  3.  Правила документообігу при здійсненні банками безготівкових розрахунків.
  4.  Порядок відкриття, використання і закриття рахунків у банках.

1. Загальна характеристика платіжного обороту

У сучасних умовах гроші є неодмінним атрибутом господарської діяльності. Усі операції, пов'язані з постачанням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, завершуються грошовими розрахунками. Платежі здійснюються також при розподілі та перерозподілі грошових коштів. Діяльність банківських установ зі здійснення грошових розрахунків і платежів в економіці визначає їхню вирішальну роль в організації грошового обороту.

Грошовий оборот - це сукупність усіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в економіці.

У грошовому обороті відображаються всі розрахунки між підприємствами, підприємствами і кредитною системою, підприємствами й населенням. У сфері цього обороту формуються визначені економічні відносини між всіма його учасниками. Банк виступає посередником у цих взаємовідносинах, організовуючи рух грошових коштів.

Грошовий оборот (ГО) за структурою, тобто залежно від форми грошей, поділяється на безготівковий грошовий оборот (БГО) і готівковий грошовий обіг (ГГО):

ГО = БГО + ГГО.

Безготівковий грошовий оборот - це сукупність платежів без використання готівки, які здійснюються у вигляді перерахування сум через рахунки у банківських установах.

Безготівковим шляхом здійснюються платежі підприємств за реалізовані товари і послуги, сплата податків, видача й погашення банківських кредитів, розрахунки, пов'язані зі страховими, адміністративно-судовими зобов'язаннями та ін. Безготівкові платежі опосередковують також частину грошових доходів і витрат населення.

Готівковий грошовий обіг - це сукупність платежів, які здійснюються з використанням готівкових грошей.

Готівкові гроші використовуються переважно при утворенні доходів населення (отримання заробітної плати, пенсій, стипендій та ін.) і при їхньому витрачанні (купівля товарів у роздрібній торгівлі, оплата послуг, якщо вони здійснюються малими сумами, розміщення коштів у банківські вклади та ін.).

Безготівковий грошовий оборот має такі переваги порівняно з обігом готівки:

  1.  прискорюється обіг грошових коштів суб'єктів господарювання;
  2.  зменшуються готівкові гроші в обігу, внаслідок чого значно скорочуються суспільні витрати обігу, пов'язані з друкуванням, перевезенням і зберіганням готівкових грошей;
  3.  збільшуються можливості держави щодо регулювання грошової сфери та ін.

Безготівковий і готівковий грошовий оборот тісно пов'язані між собою, утворюючи єдиний грошовий оборот. Вихідним пунктом кругообороту готівкових грошей і безготівкових платежів є банк. У процесі кругообороту відбувається їхнє взаємне проникнення, переплетення, чергування. Зокрема, грошові кошти, які зберігаються на поточних та інших рахунках у банку, є не що інше як відображення записів і виступають у формі безготівкових розрахунків. При їхньому використанні на виплату заробітної плати, відпускних, витрат на відрядження вони з безготівкової форми перетворюються на готівкові гроші. І навпаки, готівкові гроші, які здаються підприємствами у банк, зараховуються на поточні та інші рахунки і стають засобами безготівкових розрахунків.

Основну частину сукупного грошового обороту становить платіжний оборот.

Платіжний оборот - це частина грошового обороту, в якому гроші функціонують як засіб платежу і використовуються для погашення боргових зобов'язань. Він здійснюється як у готівковій, так і у безготівковій формі. Весь безготівковий оборот є платіжним, тому що він передбачає розрив у часі руху товару в різних його різновидностях і грошових коштів, тобто функціонування грошей як засобу платежу. Відповідно економічні процеси в економіці опосередковуються переважно безготівковим платіжним оборотом.

У розвинутих країнах безготівковий грошовий оборот становить 90-95% всього грошового обороту, а готівковий грошовий обіг - 5-10%. В Україні за станом на 01.01.2009 р. безготівковий грошовий оборот (депозити) становить 70,0%, а готівковий грошовий обіг (готівка) - 30,0% за грошовим агрегатом М0 у загальній грошовій масі.

Як видно з наведеної таблиці, в Україні більшість розрахунків здійснюється у безготівковій формі. У цих умовах важливе значення має подальший розвиток системи безготівкових розрахунків в економіці України. Вирішальну роль банків в організації грошового обороту визначає їхня діяльність зі здійснення грошових розрахунків і платежів. У грошовому обороті відображаються всі розрахунки між підприємствами й підприємствами, населенням і фінансово-банківською системою, підприємствами й населенням. У сфері грошового обороту формуються визначені економічні відносини між всіма його суб'єктами. Банк виступає посередником у цих взаємовідносинах, організовуючи рух грошових коштів.

2. Поняття системи безготівкових розрахунків та способи їхньої організації

Необхідною умовою ефективної організації у країні платіжного обороту між суб'єктами ринку є здійснення банківською системою безготівкових розрахунків.

Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються шляхом запису за рахунками у банку, коли грошові кошти списуються з рахунка платника і зараховуються на рахунок отримувача.

Організаційно безготівкові розрахунки поділяються на міжбанківські, що обслуговують відносини між банками, та міжгосподарські, що обслуговують відносини між банківськими клієнтами.

Безготівкові розрахунки між підприємствами, установами, організаціями (міжгосподарські) можуть класифікуватися за рядом ознак (рис. 1).

Рис. 1. Класифікація безготівкових розрахунків.

За об'єктом розрахунків або залежно від призначення платежу (сфери застосування) безготівкові розрахунки поділяються на дві групи:

  1.  розрахунки за товарними операціями - за відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги;
  2.  розрахунки за нетоварними операціями - сплата податків та інших платежів до бюджету, одержання і повернення банківських кредитів та ін.

Залежно від місця проведення безготівкових розрахунків (або характеру економічних зв'язків) виділяють:

  1.  внутрішньодержавні (міські, що здійснюються в межах одного населеного пункту, і міжміські - за межами цього пункту);
  2.  міждержавні (коли розрахунки здійснюються з контрагентами, які знаходяться на території інших держав).

Залежно від гарантії платежу безготівкові розрахунки класифікуються на:

  1.  гарантовані, які забезпечують гарантію платежу за рахунок депонування коштів;
  2.  негарантовані, які не мають гарантії платежу.

Безготівкові розрахунки в економіці організовані за певною системою (рис. 2).

Рис. 2. Система безготівкових розрахунків.

До складу системи безготівкових розрахунків входять:

  1.  принципи безготівкових розрахунків;
  2.  вимоги до організації безготівкових розрахунків;
  3.  способи платежу;
  4.  форми розрахунків;
  5.  розрахункові документи.

Безготівкові розрахунки організовують за такими принципами.

  1.  Всі підприємства, незалежно від їхньої організаційно-правової форми, зобов'язані зберігати грошові кошти (як власні, так і залучені) у банку на поточних та інших рахунках.
  2.  Грошові розрахунки між підприємствами проводяться, як правило, шляхом безготівкових розрахунків через банки.
  3.  Платежі (розрахунки) здійснюються банком відповідно до отриманих від підприємств грошово-розрахункових документів.
  4.  Платежі з покупцями за товарно-матеріальні цінності та послуги проводяться після відвантаження товарів або надання послуг, одночасно з ними або ж у порядку попередньої оплати.
  5.  Розрахунки за товари і послуги проводяться, як правило, за згодою (розпорядженням, акцептом) платника після перевірки виконання постачальником договірних умов. Акцепт - згода на оплату або гарантування оплати документів. При порушенні умов договору платник може відмовитися від оплати розрахункових документів, про що він повідомляє безпосередньо постачальнику в порядку і терміни, передбачені договором.
  6.  Черговість платежів з рахунка визначається клієнтом за його розсудом (якщо інше не передбачено законодавством).
  7.  Платежі здійснюються лише за наявності достатніх коштів на рахунку платника. У необхідних випадках банк може надати кредит на оплату рахунків постачальників або взяти на себе функцію платника-гаранта (поручителя) на комерційній основі (на прохання кредитоспроможного господарського органу).
  8.  Зарахування коштів на рахунок отримувача здійснюється, як правило, після списання відповідних сум з рахунка платника.
  9.  Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають форми розрахунків і зазначають їх під час укладення договорів.

Суб'єкти господарської діяльності мають право самі обирати банк та відкривати в ньому рахунки для розрахунково-касового обслуговування, яке здійснюється на договірних засадах між банківською установою і клієнтом.

Розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються комерційним банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані з переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

  1.  Взаємні претензії за рахунками між платником та отримувачем коштів вирішуються сторонами в установленому порядку без участі банку.
  2.  Передбачена відповідальність банків за порушення при виконанні розрахункових операцій.

Організація безготівкових розрахунків має відповідати таким вимогам: • забезпечувати своєчасність платежу за реалізовані товари і послуги;

  1.  створювати умови для взаємного контролю платників і одержувачів коштів за додержанням розрахункової й договірної дисципліни, попередження неплатежів, а також для банківського контролю за учасниками розрахунків - перевірки дотримання встановлених правил розрахунків в інтересах їхніх учасників, законності розрахункових операцій;
  2.  сприяти зближенню моментів отримання та оплати відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг;
  3.  безготівкові розрахунки мають здійснюватись таким чином, щоб платежі проводилися в максимально короткі терміни, які дають змогу забезпечувати неперервність і прискорення відтворювального процесу, кругообороту капіталу, оборотності коштів.

Спосіб платежу характеризує порядок списання коштів з рахунків платників. Застосовуються два основні способи платежу:

  1.  перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача коштів шляхом відповідних записів за ними;
  2.  залік взаємних вимог, при якому взаємні вимоги господарських суб'єктів зараховуються і тільки різниця перераховується шляхом записів за рахунками.

Під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова і вексельна форми розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях і в електронному вигляді.

Форма безготівкових розрахунків - це такий порядок здійснення безготівкових розрахунків, який характерний для певного виду розрахункового документа.

Рис. 3. Форми розрахункових документів.

Залежно від характеру розрахункових документів, розрізняють такі форми безготівкових розрахунків (рис. 6.3):

  1.  розрахунки платіжними дорученнями;
  2.  розрахунки платіжними вимогами-дорученнями;
  3.  розрахунки платіжними вимогами;
  4.  розрахунки чеками;
  5.  акредитивна форма розрахунків;
  6.  вексельна форма розрахунків;
  7.  розрахунки банківськими платіжними картками.

Загальні правила, форми і стандарти розрахунків юридичних та фізичних осіб і банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлює Інструкція «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затверджена Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р.

3. Правила документообігу при здійсненні банками безготівкових розрахунків

Основою здійснюваних банками безготівкових розрахунків є певним чином організований документообіг.

Документообіг - це рух, тобто переміщення, розрахункових документів між підприємствами, організаціями та установами, між ними і банком, а також між різними установами банків.

Розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення або вимогу до перерахування коштів з рахунка платника на рахунок отримувача.

Розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовій формі, мають вміщувати, залежно від їхньої форми, такі реквізити:

а) назву документа;

б) номер документа, число, місяць, рік його виписки;

в) назви платника й одержувача коштів, їхні ідентифікаційні коди, номери рахунків в установах банків;

г) назви банків платника та одержувача, їхнє місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку);

д) суму платежу цифрами та літерами;

е) призначення платежу;

є) на першому примірнику - відбиток печатки та підписи осіб платника або (та) одержувача коштів;

ж) підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу ( в разі перерахування коштів до бюджету);

з) суму податку на додану вартість або напис «без податку на додану вартість».

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку. Банки перевіряють правильність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів. Банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо у них не заповнено хоча б один із реквізитів.

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менше, ніж два), з використанням технічних засобів. Перший примірник розрахункового документа має містити відбиток печатки та підписи відповідальних осіб, підписи яких мають збігатися зі зразками на картці.

Клієнт, враховуючи технічні можливості свої та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі між банком та клієнтом про розрахунково-касове обслуговування.

Електронний розрахунковий документ - це документ, інформація в якому подана у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити розрахункового документа, що може бути сформований, переданий, збережений і перетворений на візуальну форму подання електронними засобами.

Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання винятково в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їхнє приймання і виконання в разі відсутності або недостатності коштів на цих рахунках.

Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їхнього надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їхнього надходження та винятково в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше встановлено договором між банком і клієнтом.

Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахункових документів, на підставі яких здійснюється списання коштів, то вони виконуються в такій послідовності:

  1.  у першу чергу списуються кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів;
  2.  у другу - списуються кошти на підставі рішення суду для розрахунків щодо виплати вихідної допомоги й оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а також виплати за авторським договором;
  3.  у третю - списуються кошти на підставі інших рішень суду;
  4.  у четверту - списуються кошти за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету;
  5.  у п'яту - списуються кошти за іншими розрахунковими документами в порядку їхнього послідовного надходження.

Розрахункові документи (платіжні вимоги, розрахункові чеки тощо), надані клієнтом обслуговуючому банку для інкасування, надсилаються цим банком до банку платника в день їхнього надходження або якщо документи надійшли після операційного часу - то наступного робочого дня.

Списання коштів (і в повній сумі, і в частковій сумі) з рахунка платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні у банку платника. Інші примірники розрахункового документа, але не менше, ніж один (за винятком розрахункових чеків), банк передає платнику.

Умови (строки, періодичність тощо) передавання розрахункових документів, у тому числі електронних розрахункових документів, що підтверджують списання (зарахування) коштів з рахунків (на рахунки) клієнтів або підтверджують прийняття документів на інкасо, визначаються в договорах про розрахунково-касове обслуговування клієнтів.

Інкасування (інкасо) - це здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових і супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та супровідних документів на інших умовах.

Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня. Банк може виконувати платіжні доручення клієнтів з урахуванням сум, що надходять на рахунки клієнтів протягом операційного дня (поточні надходження), якщо це визначено в договорі про розрахунково-касове обслуговування. Банк отримувача зобов'язаний зарахувати кошти на рахунки своїх клієнтів за електронними розрахунковими документами в день їхнього отримання.

Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником і отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» та умов укладених між ними договорів.

У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» термінів виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, термінів завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми переказу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому разі платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Наприклад, клієнт банку 1 червня подав у банк платіжне доручення № 12 на суму 50000 грн. на перерахування коштів за тару згідно з договором. Залишок на рахунку давав змогу оплатити платіжне доручення в термін, але через вину банку сума була списана з його кореспондентського рахунка лише 10 червня. У цьому разі сума штрафу становить 500 грн. за 10 днів, з 01 червня по 10 червня (50000 грн. х 0,1% х 10 дн. : 100% = 500 грн.). 10% від 50000 грн. становить 5000 грн.

(50000 грн. х 10% : 100% = 5000 грн.). Таким чином, сума штрафу 500 грн. не перевищує 10% від суми простроченого платежу 50000 грн.

4. Порядок відкриття, використання і закриття рахунків у банках

Ведення банками рахунків клієнтів є необхідною передумовою та важливою складовою їхнього розрахунково-касового обслуговування. Весь процес ведення рахунків умовно можна поділити на три стадії: відкриття, використання і закриття рахунків.

Суб'єкти господарювання, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва і фізичні особи мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб у будь-яких банках України відповідно до власного вибору.

Порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їхнього закриття визначаються Інструкцією «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», затвердженою постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 р.

Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом. Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунка поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків належать:

  1.  рахунки за спеціальними режимами їхнього використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;
  2.  поточні рахунки типу «Н», що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;
  3.  поточні рахунки типу «П», що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;
  4.  карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками;

• поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів. Вкладний (депозитний) рахунок - це рахунок, що відкривається

банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений термін або без зазначення такого терміну відповідно до законодавства України та умов договору.

Договір банківського рахунка і договір банківського вкладу укладаються у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту.

У договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються:

  1.  вид банківського вкладу;
  2.  сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок;
  3.  строк дії договору;
  4.  розмір і порядок сплати процентів, умови перегляду їхнього розміру, відповідальність сторін;
  5.  умови дострокового розірвання договору;
  6.  інші умови за погодженням сторін.

Клієнти можуть відкривати лише один поточний рахунок для формування статутного фонду господарського товариства (у національній або іноземній валюті) та один поточний рахунок (у національній або іноземній валюті) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи. З документів, які вимагаються від клієнта в разі відкриття рахунків, формується справа з юридичного оформлення рахунка.

При відкритті рахунків у банках важливою є ідентифікація клієнтів. Банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки, а також  осіб,   уповноважених  діяти   від їхнього імені, у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України.

Фізичні особи-резиденти, крім паспорта або документа, що його замінює, додатково мають пред'явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платників податків.

Уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію фізичної особи, яка відкриває поточний або вкладний (депозитний) рахунок, і робить у присутності цієї особи копії сторінок паспорта або документа, що його замінює, які містять прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, серію і номер паспорта або документа, що його замінює, дату видачі та найменування органу, який видав документ, місце проживання, а також копію документа, виданого органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння фізичній особі-резиденту ідентифікаційного номера платника податків. Ці копії засвідчуються підписами уповноваженого працівника банку та фізичної особи, яка відкриває рахунок, як такі, що відповідають оригіналу, і вони зберігаються у справі з юридичного оформлення рахунка.

Уповноважений працівник банку - працівник банку, на якого відповідно до внутрішніх положень банку покладено обов'язок відкривати рахунки клієнтам.

У разі надання власником рахунка права розпорядження рахунком іншим особам уповноважений працівник банку ідентифікує цих осіб і підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням відповідних документів.

Особи, які мають право першого та другого підписів, особисто подають до банку документи, передбачені Інструкцією для відкриття поточних і вкладних (депозитних) рахунків юридичних осіб. Ці особи мають пред'явити уповноваженому працівнику банку паспорт або документ, що його замінює, і документи, які підтверджують їхні повноваження. Фізичні особи-резиденти додатково мають пред'явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків. Уповноважений працівник банку ідентифікує цих осіб та підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням відповідних документів.

У разі змін у складі осіб, які мають право розпоряджатися рахунком юридичної особи, новопризначена особа (особи) має особисто подати картку зі зразками підписів і відбитком печатки, пред'явити паспорт або документ, що його замінює, та документи, які підтверджують її повноваження. Фізична особа-резидент додатково має пред'явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їй ідентифікаційного номера платника податків. Уповноважений працівник банку ідентифікує цю особу (осіб) і підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням відповідних документів.

У разі укладання договору банківського вкладу або договору банківського рахунка на користь третьої особи банк ідентифікує особу, яка відкриває рахунок, а особу, на користь якої укладено договір і відкрито рахунок, - під час пред'явлення цією особою до банку першої вимоги або вираження нею іншим способом наміру скористатися цим рахунком.

Банк має право витребувати від клієнта інші документи і відомості, потрібні для з'ясування його особи, суті діяльності й фінансового стану. В разі неподання клієнтом необхідних документів або відомостей, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або умисного надання клієнтом неправдивих відомостей про себе, рахунок йому не відкривається.

У разі наявності під час здійснення ідентифікації клієнта мотивованої підозри щодо надання ним недостовірної інформації про себе або навмисного надання інформації з метою введення в оману інформація про відкриття рахунка такій особі надається банком до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

Ідентифікація клієнта банку, що відкриває рахунок, не є обов'язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Порядок відкриття поточних рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не має в цьому банку рахунків, то відкриття йому поточного рахунка здійснюється в такому порядку.

Особи (особа), які (яка) від імені юридичної особи відкривають поточний рахунок, повинні:

  1.  пред'явити паспорт або документ, що його замінює і документи, які підтверджують їхні повноваження. Фізичні особи-резиденти додатково пред'являють документ, виданий відповідним органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків;
  2.  подати документи (копії документів, засвідчені у встановленому порядку), визначені Інструкцією для відкриття поточних і вкладних (депозитних) рахунків.

На підставі зазначених вище документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію клієнта та осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком. Між банком і клієнтом укладається у письмовій формі договір банківського рахунка.

Якщо юридична особа не має рахунка в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунка потрібно подати такі документи:

  1.  заяву про відкриття поточного рахунка. Заяву підписують керівник і головний бухгалтер юридичної особи;
  2.  копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію. У разі відкриття поточних рахунків юридичним особам, які утримуються за рахунок бюджетів, цей документ не вимагається;
  3.  копію належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту, засновницького договору, установчого акта, положення), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально. Положення юридичних осіб публічного права, які затверджуються розпорядчими актами Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, засвідчення не потребують;
  4.  копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
  5.  копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
  6.  картку зі зразками підписів та відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки входять зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.

Юридичні особи, які використовують найману працю і відповідно до законодавства України є платниками страхових внесків, додатково до вищезазначеного переліку повинні подати такі документи:

  1.  копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
  2.  копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

Для відкриття поточного рахунка фізичній особі-підприємцю потрібно подати до банку такі документи:

  1.  заяву;
  2.  копію свідоцтва про державну реєстрацію;
  3.  копію документа, що підтверджує взяття фізичної особи-підприємця на облік в органі державної податкової служби;
  4.  копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи-підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України;
  5.  картку зі зразками підписів. Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку або нотаріально.

Якщо фізична особа-підприємець використовує найману працю, то ця особа під час відкриття поточного рахунка додатково має подати копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи-підприємця у відповідному органі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. В іншому разі фізична особа-підприємець обов'язково має зазначити, що вона не використовує найману працю, у заяві про відкриття поточного рахунка в рядку «Додаткова інформація». Орендне підприємство подає також копію договору оренди, засвідчену нотаріально.

Особливості відкриття поточних рахунків для окремих видів діяльності. З метою забезпечення таких видів діяльності, як виробнича кооперація, спільне виробництво та інші види спільної діяльності, що здійснюються на підставі договорів (контрактів) без утворення юридичної особи, у банку відкривається один поточний рахунок.

Уповноважена учасниками договору особа (особи) подає до банку такі документи:

  1.  заяву про відкриття поточного рахунка, підписану уповноваженою учасниками договору особою;
  2.  копію договору про ведення спільної діяльності, засвідчену нотаріально;
  3.  рішення учасників договору про визначення осіб, яким надається право розпорядчого підпису під час проведення грошових операцій за цим рахунком, що оформляється у формі довіреності;
  4.  картку зі зразками підписів і відбитка печатки;
  5.  копію документа, що підтверджує взяття на облік в органі державної податкової служби договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

Відмітка банку про відкриття рахунка робиться на титульній сторінці першого примірника договору (контракту). Під час відкриття поточного рахунка для формування статутного фонду господарського товариства подаються також копія засновницького договору, засвідчена нотаріально, та рішення засновників про визначення особи, якій надається право розпорядчого підпису під час проведення грошових операцій за цим рахунком, яке оформляється у формі довіреності, засвідченої нотаріально (якщо хоча б одним із засновників є фізична особа).

Кошти на цей рахунок перераховуються засновниками (учасниками) для формування статутного фонду господарського товариства до його державної реєстрації як юридичної особи. Цей рахунок починає функціонувати як поточний тільки після одержання банком документів щодо державної реєстрації господарського товариства у встановленому порядку.

Використання коштів за поточними рахунками суб'єктів господарювання. За поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України у безготівковій та готівковій іноземній валюті для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, й для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті.

На поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів зараховуються такі кошти:

а) через розподільчі рахунки:

  1.  внесені в готівковій формі у випадках, передбачених Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління Національного банку України № 119 від 26.03.1998 р.;
  2.  ввезені в готівковій формі уповноваженими особами на територію України на транспортних засобах, які надають послуги за межами України та зареєстровані митними органами під час в'їзду в Україну;
  3.  одержані в готівковій формі як сплата за державне мито, митні платежі та інші збори відповідно до законодавства України;
  4.  невикористаний залишок готівкової іноземної валюти та іноземна валюта за платіжними документами, що були раніше отримані (куплені) в уповноважених банках України чи за кордоном для оплати витрат на відрядження і т. ін.;
  5.  внесені в готівковій формі нерезидентом на рахунок юридичної особи-резидента як благодійний внесок;
  6.  за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім'я власника рахунка в порядку, встановленому законодавством України;
  7.  за платіжними документами на ім'я власника рахунка, ввезеними на територію України і зареєстрованими митними органами під час в'їзду в Україну;
  8.  перераховані з-за кордону за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) та інші перерахування;

б) безпосередньо на поточні рахунки:

  1.  куплені уповноваженим банком України за дорученням власника рахунка за іншу іноземну валюту або національну валюту відповідно до законодавства України;
  2.  перераховані у формі кредиту відповідно до кредитного договору;
  3.  перераховані з власного вкладного (депозитного) рахунка в уповноваженому банку відповідно до договору банківського вкладу;
  4.  у сумі процентів, нарахованих за залишком коштів на власному поточному і вкладному (депозитному) рахунках;

• перераховані з власного поточного рахунка та ін. Порядок відкриття поточних рахунків фізичним особам.

Якщо фізична особа не має в цьому банку рахунків, то відкриття поточного рахунка здійснюється в такому порядку:

  1.  фізична особа пред'являє уповноваженому працівнику банку паспорт або документ, що його замінює. Фізичні особи-резиденти додатково повинні пред'явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків;
  2.  уповноважений працівник банку ідентифікує фізичну особу, яка відкриває рахунок, та підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням вищезазначених документів;
  3.  фізична особа заповнює заяву про відкриття поточного рахунка і картку зі зразками підписів. Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку;
  4.  між фізичною особою і банком укладається договір банківського рахунка.

Відкриття поточного рахунка однією фізичною особою на ім'я іншої фізичної особи може здійснюватися на підставі довіреності, засвідченої у встановленому законодавством порядку.

Використання коштів за поточними рахунками фізичних осіб. Видаткові операції за поточними рахунками фізичних осіб здійснюються за розпорядженням власника або за його дорученням на підставі довіреності, засвідченої у встановленому порядку.

Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб-резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності. З цих рахунків забороняється перерахування коштів на будь-який рахунок фізичних осіб-нерезидентів.

Фізичні особи-нерезиденти за своїми поточними рахунками в національній валюті можуть здійснювати ті самі операції, що й особи-резиденти:

  1.  зарахування оплати праці, матеріальної допомоги, авторських гонорарів чи премії, одержані від юридичної особи-резидента і представництва юридичної особи-нерезидента;
  2.  відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок каліцтва;
  3.  зарахування коштів за реалізоване власне майно;
  4.  видача коштів готівкою;
  5.  видача платіжних документів для здійснення безготівкових розрахунків;
  6.  розрахунки у безготівковій формі за послуги, надані юридичними та фізичними особами на території України;
  7.  сплата податків і зборів (обов'язкових платежів);
  8.  сплата страхових та членських внесків;
  9.  перерахування на поточний рахунок іншої фізичної особи;
  10.  перерахування на власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки;
  11.  перерахування на рахунок юридичної особи-резидента як внесок до її статутного фонду у випадках, передбачених законодавством України, та ін.

Фізичні особи-нерезиденти за своїми поточними рахунками в національній валюті можуть здійснювати також деякі інші операції, зумовлені їхнім статусом нерезидентів, зокрема:

  1.  зарахування коштів, одержаних у результаті здійснення іноземної інвестиції в Україну;
  2.  перерахування на рахунок юридичної особи-резидента як реінвестування в об'єкт первинного інвестування або в інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства України.

Готівкові кошти зараховуються на рахунок за наявності підтвердження джерел походження цих коштів.

На поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів зараховуються:

  1.  готівкова валюта;
  2.  валюта за платіжними документами, надісланими з-за кордону на ім'я власника рахунка;
  3.  валюта за іменними платіжними документами (чеками), виписаними уповноваженими банками України;
  4.  валюта, переказана з-за кордону на ім'я власника рахунка через уповноважені банки України;
  5.  валюта, одержана з-за кордону від юридичної особи-нерезидента як оплата праці, премії, призи, авторські гонорари;
  6.  валюта за іменними платіжними документами, надісланими з-за кордону на ім'я власника рахунка;
  7.  валюта за платіжними документами, ввезеними з-за кордону власником рахунка і зареєстрованими митними органами під час в'їзду в Україну;
  8.  валюта, перерахована в межах України іншою фізичною особою (резидентом або нерезидентом) з власного поточного рахунка в іноземній валюті та ін.

З поточного рахунка в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи-резидента або за його дорученням проводяться такі операції:

  1.  перерахування за межі України через кореспондентські рахунки уповноважених банків України та кореспондентські рахунки банків-нерезидентів, відкриті в уповноважених банках України;
  2.  виплата готівкою і платіжними документами (вивезення за межі України здійснюється згідно з Інструкцією про переміщення валюти);
  3.  перерахування в межах України на рахунок іншої фізичної особи-резидента;
  4.  перерахування на власний поточний або власний вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті та ін.

Порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків суб'єктам господарювання та використання коштів за цими рахунками. Якщо вкладний (депозитний) рахунок відкривається суб'єкту господарювання, який уже має в цьому банку поточний рахунок (тобто коли банком здійснено ідентифікацію клієнта і сформовано справу з юридичного оформлення рахунка), то вкладний (депозитний) рахунок відкривається на підставі договору банківського вкладу.

Кошти на вкладний (депозитний) рахунок суб'єкта господарювання перераховуються з його поточного рахунка і після настання обставин їхнього повернення, визначених договором банківського вкладу, повертаються на поточний рахунок суб'єкта господарювання. Проведення розрахункових операцій і видачу коштів готівкою з вкладного (депозитного) рахунка суб'єкта господарювання заборонено.

Нараховані проценти за депозитами суб'єктів господарювання відповідно до умов договору банківського вкладу можуть перераховуватися на поточний рахунок або зараховуватися на поповнення депозиту.

За договором банківського вкладу банк зобов'язаний видати вклад на першу вимогу вкладника - суб'єкта господарювання, крім вкладів, внесених юридичною особою на інших умовах повернення, встановлених договором банківського вкладу.

Порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам і використання коштів за цими рахунками. Якщо фізична особа не має рахунків у цьому банку, то відкриття вкладного (депозитного) рахунка здійснюється в такому порядку:

  1.  фізична особа повинна пред'явити паспорт або документ, що його замінює. Фізична особа-резидент додатково повинна пред'явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння фізичній особі-резиденту ідентифікаційного номера платника податків;
  2.  уповноважений працівник банку ідентифікує фізичну особу, яка відкриває рахунок, і підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням вищезазначених документів;
  3.  між банком і фізичною особою укладається у письмовій формі договір банківського вкладу;
  4.  фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунка кошти на вкладний (депозитний) рахунок;
  5.  на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, який її замінює і видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

В ощадній книжці зазначаються назва і місцезнаходження банку, номер вкладного (депозитного) рахунка, усі грошові суми, зараховані та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на час пред'явлення ощадної книжки банку. Відомості про вклад, наведені в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником.

Фізична особа може відкрити вкладний (депозитний) рахунок на користь третьої особи шляхом укладення договору банківського вкладу за умови пред'явлення особою, яка відкриває рахунок, паспорта або документа, що його замінює. Якщо ця особа є резидентом, то вона додатково повинна пред'явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їй ідентифікаційного номера платника податків.

Уповноважений працівник банку ідентифікує фізичну особу, яка відкриває рахунок, і підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням вищезазначених документів.

Кошти на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з іншого вкладного (депозитного) або поточного рахунка. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунка повертаються власнику шляхом видачі готівкою або перерахування на його власний поточний чи інший вкладний (депозитний) рахунок.

Нараховані проценти за депозитами фізичних осіб відповідно до умов договору банківського вкладу можуть перераховуватися на їхні поточні рахунки або зараховуватися на поповнення депозиту чи виплачуватися фізичним особам готівкою.

Порядок відкриття поточних рахунків типу «Н» та типу «П» у національній валюті й використання коштів за цими рахунками.

Поточний рахунок типу «Н» у національній валюті відкривається уповноваженим банком таким іноземним представництвам:

  1.  офіційним представництвам. Офіційні представництва -іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;
  2.  представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються на території України підприємницькою діяльністю. Постійні представництва - представництва юридичних осіб-нерезидентів (іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, що представляють інтереси юридичних осіб-нерезидентів в Україні), через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента на території України;
  3.  представництвам іноземних банків;
  4.  військовим частинам Чорноморського флоту Російської Федерації, які дислокуються на території України і які одержують для свого утримання бюджетні кошти за кошторисами Міністерства оборони Російської Федерації та ін.

Уповноважений банк - банк, що має письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями.

Для відкриття поточних рахунків типу «Н» та «П» клієнти банків подають такі документи:

  1.  заяву про відкриття поточного рахунка;
  2.  картку зі зразками підписів уповноважених осіб і відбитка печатки;
  3.  копію легалізованої довіреності на виконання представницьких функцій тією або іншою особою в Україні;

• копію документа про акредитацію організації або установи та ін. На поточний     рахунок типу «Н» для здійснення розрахунків,

пов'язаних з утриманням офіційного представництва та ін., переважно, можуть бути зараховані кошти від продажу на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, отриманої від відповідного органу іноземної держави або юридичної особи-резидента.

Поточний рахунок типу «П» у національній валюті використовується відповідно до правил, встановлених для поточних рахунків юридичних осіб-резидентів (у тому числі для нарахування та зарахування на рахунок процентів за залишком коштів на цьому рахунку, якщо таке нарахування передбачено договором банківського рахунка), крім випадків купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України.

Наявні кошти з поточного рахунка типу «П» у національній валюті можуть бути використані постійним представництвом для купівлі на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти згідно з Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України з метою її перерахування на:

а) рахунок юридичної особи-резидента, інтереси якої представляє на території України це представництво, на суму коштів, отриманих у результаті здійснення в Україні операцій з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) та ін.;

б) власний поточний рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку України для використання на оплату праці працівників-нерезидентів, виплату коштів на відрядження за кордон.

Здійснення інвестицій в Україні з цього виду рахунків забороняється.

Порядок закриття рахунків клієнтів банків. Поточні рахунки клієнтів банків закриваються:

  1.  на підставі заяви клієнта;
  2.  на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації юридичної особи;
  3.  на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію суб'єкта господарювання;
  4.  у разі смерті власника рахунка - фізичної особи (за зверненням до банку спадкоємців);
  5.  на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.

Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років підряд і на цьому рахунку немає залишку коштів.

Під час реорганізації юридичної особи (злиття, приєднання, поділу, перетворення) чи зміни її назви, а також у разі проведення перереєстрації юридичної особи-підприємця поточний рахунок закривається. Для відкриття нового рахунка подаються документи, передбачені Інструкцією «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах».

Вкладні (депозитні) рахунки клієнтів у разі залучення строкових вкладів закриваються після закінчення строку дії договору банківського вкладу. На умовах його видачі на першу вимогу вкладний (депозитний) рахунок закривається після повернення коштів вкладнику.

Для дострокового розірвання дії договору банківського вкладу або повернення частини вкладу за бажанням вкладника - фізичної особи вкладник зобов'язаний повідомити про це у банк шляхом подання заяви.

У разі закриття поточного або вкладного (депозитного) рахунка суб'єкта господарювання банк протягом трьох робочих днів з дня закриття рахунка повідомляє про це у відповідний орган державної податкової служби.

Справа з юридичного оформлення рахунка залишається у банку і зберігається протягом п'яти років після закриття рахунка.

22


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15823. Основы Transact SQL: Сложные (многотабличные запросы) 173.5 KB
  Основы Transact SQL: Сложные многотабличные запросы Основы Transact SQL: Сложные многотабличные запросы В SQL сложные запросы являются комбинацией простых SQLзапросов. Каждый простой запрос в качестве ответа возвращает набор записей таблицу а комбинация простых запросов...
15824. Создание ограничений в SQL Server 2005 416 KB
  Создание ограничений в SQL Server 2005 Создание ограничений Перед тем как начать работать с таблицами следует ограничить вводимые в них данные в целях обеспечения так называемой целостности данных т. е. ограничить возникновение в базе данных некорректных или п
15825. Создание таблиц в SQL Server 2005 376.5 KB
  Создание таблиц в SQL Server 2005 Создание таблиц и ограничений Таблицы представляют собой объекты базы данных используемые непосредственно для хранения всех данных. Одним из самых главных правил организации баз данных является то что в одной таблице должн
15826. Мифологическое знание как разновидность модельных представлений о психической регуляции труда 28.77 KB
  Мифологическое знание как разновидность модельных представлений о психической регуляции труда Для исторической науки в целом реконструкция религиозных представлений является важным критерием уровня духовного развития человеческой общности изучаемого периода иб...
15827. Изобразительные средства фиксации представлений о труде у древних славян и их предков 19.51 KB
  Изобразительные средства фиксации представлений о труде у древних славян и их предков Первыми способами применения визуальных средств для фиксации элементов труда были несомненно изображения животных объектов охоты на стенах пещер в эпоху каменного века. Множес...
15828. Песня и ритм - средства управления функциональным состоянием человека в труде 18.32 KB
  Песня и ритм средства управления функциональным состоянием человека в труде В условиях первобытнообщинного строя орудия труда были малопроизводительными и как правило их изготовление или использование в труде было связано с затратой больших физических усилий с ...
15829. Психологическое знание о труде в памятниках XI-XVII вв 28.68 KB
  Психологическое знание о труде в памятниках XIXVII вв. Летопись как известно молчит о простом человеке и тем более его труде описывая в основном деяния правящей верхушки общества. Из работ специалистовисториков реконструирующих двор и дом древнерусской рядовой...
15830. Петровские преобразования и психологическое знание о труде 28.69 KB
  Петровские преобразования и психологическое знание о труде Сразу же оговоримся что названный период в жизни страны совершенно не разработан в истории психологического знания о труде в то время как есть веские теоретические основания ожидать здесь некоторого взлет
15831. Корпоративные информационные системы 172 KB
  Двадцать один вопрос о корпоративных информационных системах Оглавление Вместо предисловия ВОПРОС 1. Что такое корпоративная информационная система ВОПРОС 2. Чем КИС отличается от ERP ВОПРОС 3...