8902

Порядок здійснення міжбанківських розрахунків

Контрольная

Банковское дело и рынок ценных бумаг

Порядок здійснення міжбанківських розрахунків. Необхідність, сутність і класифікація міжбанківських розрахунків. Система електронних платежів Національного банку України. Відкриття та закриття кореспондентських рахунків банків...

Украинкский

2013-02-19

151.32 KB

15 чел.

Порядок здійснення міжбанківських розрахунків.

  1.  Необхідність, сутність і класифікація міжбанківських розрахунків.
  2.  Система електронних платежів Національного банку України.
  3.  Відкриття та закриття кореспондентських рахунків банків.
  4.  Моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка в СЕП.

1. Необхідність, сутність і класифікація міжбанківських розрахунків

Здійснення безготівкових розрахунків у господарстві між постачальниками і споживачами продукції породжує взаємні розрахунки між банками. Міжбанківські розрахунки виникають тоді, коли платник та отримувач коштів обслуговуються різними банками, а також при взаємному кредитуванні банків і переміщенні готівкових грошей.

Міжбанківські розрахунки - це система організації, здійснення й регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають між банківськими установами у процесі їхньої діяльності. Міжбанківські розрахунки є безготівковими розрахунками між банками, обумовленими виконанням платежів клієнтів або власними зобов'язаннями одного банку перед іншим.

Головну роль в організації міжбанківських розрахунків відіграє система кореспондентських відносин.

Кореспондентські відносини - це договірні відносини між банківськими установами, мета яких полягає у здійсненні платежів за дорученням один одного.

Предметом цих відносин є переважно два види операцій: з обслуговування клієнтів і власне міжбанківські операції. До перших належать операції з комерційних угод клієнтів та надання їм трастових послуг: платежі на основі різних форм розрахунків (дебетових і кредитових переказів, акредитиву, інкасо), кліринг, операції з цінними паперами, надання гарантій та ін. Власні операції банків охоплюють активні й пасивні операції, купівлю і продаж валют, цінних паперів та ін.

Банки, особливо великі, надають також інформаційні, консультаційні послуги, взаємодіють у процесі видачі консорціумних кредитів.

Існує три основних види систем кореспондентських відносини, які встановлюються:

  1.  безпосередньо між банківськими установами (прямі кореспондентські відносини);
  2.  між банківськими установами і центральним банком;
  3.  через клірингові установи.

Кореспондентські відносини переважно супроводжуються відкриттям рахунків (відносини з рахунком) на взаємній основі (один в одного, рис. 1) або в односторонньому порядку (тільки в одного з партнерів, як правило, у великого банку). Вибір на користь взаємних або односторонніх кореспондентських відносин залежить від різних чинників: взаємних потоків платежів, ціни і попиту на ринку кредитних ресурсів, можливості участі в торгах на регіональних валютних біржах, а також можливості оперативного відкликання коштів, що містяться на кореспондентських рахунках.

Рис. 1. Схема документообігу при прямих кореспондентських відносинах між банківськими установами.

Можливі також відносини між кореспондентами без рахунка, коли взаємні розрахунки здійснюються за рахунками, відкритими ними у третій кредитній установі. Окремий випадок такої структури договірних зв'язків - розрахунки через кореспондентські рахунки, відкриті в установах центрального банку (рис. 2). Однак вони можуть проводитися і через рахунки, відкриті у будь-якій банківській установі, яка переважно є великим центром міжбанківських розрахунків.

Рис. 2. Схема документообігу при міжбанківських розрахунках через центральний банк.

Ще один вид кореспондентських відносин - через клірингові центри, в яких відкриваються клірингові рахунки, - як різновид кореспондентського рахунка для проведення клірингу (рис. 3). При цьому рівновеликі фінансові вимоги та зобов'язання погашаються, а сальдо списується (дебетове) або зараховується (кредитове) на основний кореспондентський рахунок.

Рис. 3. Схема документообігу при міжбанківських розрахунках через клірингову установу.

Для встановлення кореспондентських відносин банківські установи обмінюються листами. Сторони домовляються, за якими рахунками будуть здійснюватись взаємні розрахунки, обмінюються зразками підписів посадових осіб, тарифами комісійних винагород, домовляються про те, чий телеграфний ключ буде застосовуватись для засвідчення справжності виставлених ними платіжних доручень. Банківські установи, які встановили між собою кореспондентські відносини, називають одна одну кореспондентами.

Таким чином банки стають кореспондентами, тобто одночасно виступають клієнтами один стосовно одного. Банки-кореспонденти за характером своєї діяльності мають доповнювати один одного з метою найповнішого задоволення потреб своїх клієнтів у банківських послугах.

Необхідність у кореспондентських відносинах виникає, коли банк не може запропонувати певні послуги своїм клієнтам або коли відомо, що інший банк зробить це швидше, краще та дешевше. З огляду на це й обирають банки-кореспонденти. Далі укладаються кореспондентські договори (угоди).

Кореспондентський договір - це угода між двома або кількома банківськими установами про здійснення платежів і розрахунків, що їх виконує одна банківська установа за дорученням та на кошти іншої. Розрізняють кореспондентські договори термінові (з правом продовження, і безтермінові. При цьому, як правило, використовуються форми типових договорів. Великі банки здійснюють підготовку своїх форм.

У кореспондентських договорах передбачаються форми і порядок розрахунків: відкриття, підтвердження та виконання акредитивів, переказних, інкасових й інших операцій; умови стягнення комісійної винагороди за користування кореспондентським рахунком і відшкодування поштових, телеграфних та інших витрат; відповідальність сторін і санкції за порушення умов договору; термін дії договору та порядок його дострокового розірвання й ін.

Важливе значення для нормальних кореспондентських відносин має спосіб передачі інформації про розрахунки: спецзв'язок, телетайп, телеграф або електронний. Звідси застосовуються заходи з оснащення відповідними технічними засобами зв'язку, а також програмними продуктами, які дають змогу працювати в режимі реального часу. Великі банки переважно сприяють своїм кореспондентам і в цій роботі.

Укладенню кореспондентського договору між банківськими установами передує уважне вивчення ними один одного. Банки обмінюються листами та надають один одному документи для вивчення надійності й стану партнерів: нотаріально завірені копії статутів і ліцензій на проведення різних операцій, звіти про діяльність, включаючи баланси, довідки про дотримання економічних нормативів та ін. За довідками про рівень платоспроможності потенційних кореспондентів банки звертаються до послуг рейтингових, довідкових фірм або товариських банків.

Після укладення договорів відкриваються кореспондентські рахунки.

Кореспондентський рахунок - це рахунок одного банку, відкритий в іншому банку, на якому відображаються платежі, проведені останнім за дорученням, і за рахунок першого банку на основі укладеного між ними кореспондентського договору.

Кореспондентські рахунки поділяються на рахунки «Лоро» та «Ностро». Рахунки «Лоро» відкривають інші банки в «нашому» банку, а рахунки «Ностро» відкриває «наш» банк в інших банках.

Основні записи робляться за рахунком «Лоро». Ці записи є вирішальними для забезпечення своєчасності платежу і нарахування процентів. Операції за рахунком «Ностро» проводяться за методом дзеркальної бухгалтерії.

2. Система електронних платежів Національного банку України

В Україні міжбанківські розрахунки можуть здійснюватись шляхом:

  1.  проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в Національному банку України;
  2.  проведення суми переказу через власну внутрішньобанківську платіжну систему;
  3.  проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в інших банках або в розрахунковому банку.

Головним призначенням кожної із систем є якнайшвидше транспортування розрахункових документів між банками та переказування коштів від платника до одержувача.

Використання внутрішньобанківської платіжної системи передбачено між установами одного банку - юридичної особи (рис. 4).

Рис. 4. Документообіг здійснення внутрішньобанківського переказу через внутрішньобанківську платіжну систему.

Внутрішньобанківська платіжна система (ВПС) - сукупність правил, організаційних заходів, програмно-технічних засобів і засобів захисту, що використовуються банком для виконання внутрішньобан-ківського переказу грошей, а також для взаємодії з іншими банківськими платіжними системами для забезпечення виконання міжбанківського переказу грошей філіями банку.

Внутрішньобанківський переказ коштів через ВПС - переказ коштів між банком та його філіями або між філіями банку, що здійснюється засобами ВПС.

Розрахунки між різними банками - юридичними особами здійснюються на основі кореспондентських відносин, які поділяються на два види:

1) кореспондентські відносини між банками і Національним банком України;

2) прямі кореспондентські відносини між банками.
Кореспондентські   відносини  з  Національним  банком України

встановлюються банківською установою шляхом укладення договору на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям кореспондентського рахунка в територіальному управлінні Національного банку України за місцезнаходженням власника рахунка.

На сьогодні у нашій державі практично всі розрахунки між вітчизняними банками здійснюються через систему електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ).

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) - це державна система міжбанківських розрахунків. Кореспондентські відносини між банками України для здійснення міжбанківських розрахунків установлюються на підставі договору шляхом відкриття кореспондентського рахунка.

Прямі кореспондентські відносини використовуються при розрахунках між банками України та банками інших країн.

Банки мають право відкривати своїм клієнтам - іншим банкам кореспондентські рахунки. Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається  банку  для  здійснення   розрахунків,   які   виконує за дорученням та за рахунок цього банку той банк, у котрому відкривається цей рахунок.

Відкриття кореспондентських рахунків банками іншим банкам здійснюється шляхом встановлення між ними кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.

Порядок функціонування СЕП НБУ, прийняття і виключення з її членів та проведення переказу за допомогою цієї системи й інші питання, пов'язані з діяльністю СЕП НБУ, визначаються Національним банком України.

Національний банк України регламентує та забезпечує функціонування СЕП НБУ, гарантує її надійність і безпеку, організовує та бере участь у проведенні через неї міжбанківського переказу.

Загальні вимоги щодо функціонування в Україні систем міжбанківських розрахунків, порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів у національній валюті визначає Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті (затверджена Постановою Правління Національного банку України № 320 від 16.08.2006 р.).

Міжбанківський переказ коштів - це переказ коштів між банками у безготівковій формі, обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов'язань банків.

З 1994 р. в Україні діє система електронних платежів (СЕП), яка дає змогу здійснювати розрахунки протягом операційного дня. СЕП забезпечує здійснення розрахунків у межах нашої держави між банками як за дорученнями клієнтів банків, так і за зобов'язаннями банків.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП) є державною банківською платіжною системою, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки банків (філій) у Національному банку України із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режимі або режимі реального часу.

Міжбанківський переказ у СЕП у файловому режимі - це міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким між списанням коштів з технічного рахунка учасника СЕП (платника) та зарахуванням коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) є певний проміжок часу.

Міжбанківський переказ у СЕП у режимі реального часу – це міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким списання коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) і зарахування коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) виконуються одночасно.

Функціонування СЕП забезпечується такими програмно-технічними комплексами:

  1.  ЦОСЕП - розміщений у Центральній розрахунковій палаті центр обробки СЕП (ЦОСЕП);
  2.  АРМ-НБУ - автоматизоване робоче місце учасника СЕП;
  3.  АРМ-РП - автоматизоване робоче місце територіального управління Національного банку України;
  4.  АРМ-Ю - автоматизоване робоче місце юридичної особи, що забезпечує приймання від банків до СЕП у файловому режимі тих початкових платежів, які отримали схвалення територіального управління Національного банку України.

Схему документообігу здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП зображено на рис. 5.

Рис. 5. Документообіг здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП.

У структурній побудові СЕП чітко вимальовуються три рівні (див. рис. 5): нижній, середній та верхній.

На нижньому рівні перебувають банківські установи, їхні філії - учасники СЕП разом із власною електронною системою автоматизації (САБ), програмно-технічним комплексом АРМ-НБУ, засобами захисту інформації й електронної пошти.

Середній рівень - це територіальні управління Національного банку України, розрахункові палати (РП) разом з програмно-технічним комплексом АРМ-РП, засобами захисту інформації та електронної пошти.

На верхньому рівні функціонують операційне управління Національного банку України, Центральна розрахункова палата (ЦРП) разом з програмно-технічними комплексами ЦОСЕП і АРМ-Ю, засобами захисту інформації та електронної пошти. До цього рівня належить також територіальне управління Національного банку України по м. Києву і Київській області, оскільки для банків цього регіону не створювалася окрема розрахункова палата, а їхнє обслуговування доручено ЦРП.

СЕП НБУ функціонує у файловому режимі та у режимі реального часу. Здійснення банком початкових платежів у файловому режимі є обов'язковим, а у режимі реального часу - за його вибором. Водночас банк, який працює в СЕП у файловому режимі, забезпечує приймання платежів у режимі реального часу.

У файловому режимі обмін платіжними документами організовано у пакетному режимі технологічними циклами шляхом приймання-передавання відповідних документів. Тривалість циклу становить 15 - 20 хвилин.

У режимі реального часу кошти зараховуються на рахунок отримувача негайно, у момент надходження платежу від відправника СЕП. Саме це є головною ознакою платіжних систем класу RTGS згідно з міжнародною класифікацією.

RTGS - Real Time Gross Settlement - система розрахунків великими сумами, в якій і обробка інформації, і остаточний розрахунок здійснюються безперервно, у режимі реального часу.

Файл СЕП - одиниця обміну інформацією в СЕП у файловому режимі, що позначається однією літерою відповідно до технології роботи СЕП, зокрема:

• А - файл, сформований засобами САБ відправника і надісланий до ЦОСЕП (файл початкових документів);

  1.  В - файл, сформований засобами ЦОСЕП і надісланий до САБ отримувача (файл відповідних документів);
  2.  L - інформація від САБ територіального управління про стан кореспондентських рахунків учасників СЕП та встановлення обмеження на їхню роботу в СЕП.

ЦОСЕП на початку банківського дня отримує від САБ територіальних управлінь файл L.00 і на його підставі перевіряє відповідність значень технічних рахунків учасників СЕП стану їхніх кореспондентських рахунків та в разі потреби приводить значення технічних рахунків у ЦОСЕП у відповідність до значень кореспондентських рахунків у файлі L.00. Від ЦОСЕП інформація про стан технічних рахунків надсилається їхнім власникам.

Обмін файлами через СЕП здійснюється засобами системи електронної пошти (ЕП).

Оброблення файлів у СЕП здійснюється в циклічному режимі. Цикл оброблення файлів складається з двох частин:

  1.  приймання інформації;
  2.  передавання інформації.

Під час приймання інформації ЦОСЕП отримує від учасника СЕП файл А і перевіряє його відповідність вимогам СЕП.

ЦОСЕП надсилає за результатами оброблення файла А на адресу відправника квитанцію про результати його приймання. ЦОСЕП приймає або не приймає файл А загалом. Відправник файла А несе відповідальність за склад міжбанківських електронних розрахункових документів, що входять до цього файла.

Під час передавання інформації міжбанківські електронні розрахункові документи, прийняті ЦОСЕП у файловому режимі, групуються за адресами і надсилаються отримувачам (зокрема, файли В).

Файл В уважається одержаним і його сума відображається за технічним рахунком отримувача в ЦОСЕП за умови надходження від отримувача квитанції, що підтверджує успішне прийняття файла В.

У кінці кожного сеансу оброблення інформації ЦОСЕП надсилає учасникам СЕП підсумкову інформацію за результатами цього циклу та поточне значення їхніх технічних рахунків.

Після отримання файла з підсумковою інформацією, яка підтверджує відображення суми файла В за технічним рахунком у

ЦОСЕП, учасник СЕП передає міжбанківські електронні розрахункові документи, розміщені в успішно прийнятому ним файлі В, для подальшого їхнього оброблення засобами САБ та (або) ВПС і відображення сум за рахунками отримувачів.

У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП інформацію про стан їхніх технічних рахунків на початок і кінець банківського дня, а також перелік усіх міжбанківських електронних розрахункових документів, що оброблялися ними протягом цього дня.

Учасник СЕП у режимі реального часу має право:

а) виконувати міжбанківські перекази;

б) встановлювати у ЦОСЕП ліміти технічних рахунків, початкових
оборотів, підпорядкованих йому філій;

в) одержувати довідкову інформацію про:

  1.  стан власного технічного рахунка і про стан технічних рахунків своїх філій;
  2.  власні міжбанківські перекази;
  3.  міжбанківські перекази своїх філій та ін.

У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП файли з переліком міжбанківських переказів, відображених за їхніми технічними рахунками.

3. Відкриття та закриття кореспондентських рахунків банків

Необхідною умовою для проведення переказу через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин з Національним банком України шляхом відкриття кореспондентського рахунка в Національному банку України.

Кореспондентський рахунок - це рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківського переказу коштів. Відкриття кореспондентського рахунка банку здійснюється територіальним управлінням на підставі укладеного договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України та за умови подання правильно оформлених документів.

Для відкриття кореспондентського рахунка банку голова правління (ради директорів) банку (керівник банку), головний бухгалтер подають до територіального управління за місцезнаходженням банку такі документи:

а) заяву про відкриття кореспондентського рахунка в Національному банку України;

б) копію статуту банку, засвідчену нотаріально або територіальним управлінням;

в) копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, засвідчену нотаріально або органом, що видав документ;

г) копію документа, що підтверджує взяття банку на облік відповідним органом державної податкової служби, засвідчену або нотаріально, або органом, який видав документ, або територіальним управлінням;

д) копію документа, що підтверджує реєстрацію банку у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену або нотаріально, або органом, який видав документ, або територіальним управлінням;

е) копію довідки про внесення банку до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДПРОУ), засвідчену або нотаріально, або органом, що видав довідку, або територіальним управлінням;

є) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену або нотаріально, або органом, який видав страхове свідоцтво, або територіальним управлінням;

ж) картку зі зразками підписів та відбитка печатки банку, засвідченими нотаріально (кількість примірників обумовлюється сторонами).

Підставою для закриття кореспондентського рахунка банку є розірвання договору, що здійснюється за ініціативою власника кореспондентського рахунка відповідно до заяви або Національного банку України у випадках, передбачених законом.

Залишок коштів за кореспондентським рахунком має бути перерахований на рахунок, визначений його власником або Національним банком України відповідно до законодавства.

Територіальне управління протягом трьох робочих днів з дня закриття кореспондентського рахунка, включаючи день закриття, зобов'язане повідомити про це у відповідний орган державної податкової служби.

Справа з оформлення кореспондентського рахунка банку після його закриття залишається в територіальному управлінні і зберігається протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом Національного банку України, який регламентує строки зберігання документів, що утворюються в діяльності Національного банку України.

Загальними умовами виконання міжбанківського переказу через

СЕП є:

  1.  Проведення міжбанківського переказу через СЕП здійснюється з часу внесення банківської установи до Довідника банківських установ-учасників СЕП.
  2.  Єдиним джерелом формування міжбанківських електронних розрахункових документів для СЕП є система автоматизації банку (САБ).
  3.  САБ має забезпечувати формування міжбанківського електронного розрахункового документа із заповненням усіх обов'язкових реквізитів, серед яких:
  4.  назва та номер;
  5.  дата складання (число, місяць, рік);
  6.  ознака дебет (кредит);
  7.  сума;
  8.  код платника, назва платника, рахунок платника;
  9.  код банку платника;
  10.  код отримувача, назва отримувача, рахунок отримувача;
  11.  код банку отримувача;
  12.  призначення платежу;
  13.  електронний цифровий підпис (ЕЦП);
  14.  ідентифікатор ключа, що використовується для накладення ЕЦП;
  15.  технологічні реквізити (відмітка про час оброблення документа та ін.).
  16.  Міжбанківські електронні розрахункові документи, службові повідомлення СЕП та електронні розрахункові повідомлення формуються, передаються і приймаються лише з використанням апаратно-програмних засобів захисту інформації, визначених та наданих Національним банком України.
  17.  Оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень здійснюється в порядку черговості їхнього надходження до СЕП.
  18.  Міжбанківський електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний.
  19.  Результати оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів відображаються на технічних рахунках банків (філій) у СЕП.
  20.  Початкові платежі від банків (філій) приймаються у межах поточного значення їхніх технічних рахунків, за винятком випадків, визначених Національним банком України.
  21.  Списання з кореспондентського рахунка банку здійснюється за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, сформованими власником рахунка або Національним банком України у випадках, визначених законами України.

10. Під час функціонування засобів криптографічного захисту інформації створюється шифрований архів оброблених платежів і технологічної інформації. Цей архів використовується для надання Національним банком України інформаційних послуг.

СЕП - система вузької сфери застосування (виконує тільки міжбанківські розрахунки), а отже, і низького рівня ризику.

У СЕП розрізняють три типи фінансового ризику: кредитний ризик, ризик ліквідності і системний ризик.

Кредитного ризику тут не існує, оскільки одержувач отримує кошти тільки після того, як дебетується рахунок банку відправника і кредитується рахунок банку-отримувача. Ризик ліквідності зведений до мінімуму, оскільки система працює в режимі реального часу, за якого списання та надходження коштів негайно відображаються на кореспондентському рахунку банку. Можливість поширення системного ризику мінімізована завдяки забороні овердрафту за кореспондентськими рахунками й унеможливленню ряду фінансових ризиків.

4. Моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка в СЕП

Банк та його філії мають право працювати в СЕП з використанням відповідної моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка.

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка в СЕП (модель) - сукупність механізмів і правил роботи СЕП, банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ через консолідований кореспондентський рахунок.

Консолідований кореспондентський рахунок - кореспондентський рахунок, який відкритий у територіальному управлінні і на якому об'єднані кошти банку та його філій (або

певної кількості філій) у разі роботи банку (філії) у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка.

З 1994 по 2003 р. було розроблено вісім моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка.

У 2006 р. зменшено кількість моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка (відмінено 1, 2, 5 та 6 моделі, які обмежувалися одним регіоном).

Учасники розрахунків, враховуючи свої потреби, обирають ту з моделей, яка є більш зручною для них (табл. 2).

Таблиця 2

Моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка

У разі роботи за моделлю 3 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП.

Філії банку не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях і технічних рахунків у ЦОСЕП.

Банк повинен мати власну внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС) для виконання внутрішньобанківського переказу. Внутрішньобанківська платіжна система (ВПС) - платіжна система банку, яка забезпечує найбільш сприятливі умови для проведення переказу коштів між його філіями.

Філії банку є опосередкованими учасниками СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП засобами ВПС через АРМ-НБУ банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.

У разі роботи за моделлю 4 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але вони мають технічні рахунки у ЦОСЕП.

Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їхню роботу.

Ліміт початкових оборотів - сума, що визначає максимальний обсяг початкових платежів, які банк (філія) може виконати за певний період.

Ліміт технічного рахунка - сума, що визначає мінімальний залишок коштів на технічному рахунку банку (філії).

У разі роботи за моделлю 7 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але вони мають технічні рахунки у ЦОСЕП.

Банк та філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їхнього імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їхню роботу, а також обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил САБ.

Під час роботи за моделлю 7 банк має право використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньобанківських повідомлень визначаються банком.

У разі роботи за моделлю 8 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні за його місцезнаходженням і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях, але вони мають технічні рахунки у ЦОСЕП.

Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.

Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій.

СЕП надає банку технологічну інформацію про роботу філій та обороти за їхніми технічними рахунками лише за підсумками банківського дня, але банк може отримувати технологічну інформацію про роботу філій протягом банківського дня в режимі реального часу.

Банк має право працювати у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка:

  1.  з усіма своїми філіями;
  2.  з певною кількістю своїх філій;
  3.  надати певній філії повноваження працювати у СЕП за відповідною моделлю з групою філій.

За станом на 1 січня 2009 р. учасниками СЕП були 1550 установ, з

них:

  1.  182 - банки України;
  2.  1304 - філії банків України;
  3.  28 - органи Державного казначейства України;
  4.  36 - установи Національного банку України.

Учасники системи, враховуючи свої потреби, самостійно вирішують, працювати їм за незалежним чи консолідованим кореспондентським рахунком.

За станом на 1 січня 2009 р. за незалежним кореспондентським рахунком працювало 112 банків, що становило 60,9% від загальної кількості банків - юридичних осіб, які є учасниками системи.

Решта банків, а саме 71 банк, що становило 38,6% від загальної кількості банків - юридичних осіб, які є учасниками системи, за станом на 1 січня 2009 р. працювали за консолідованим кореспондентським рахунком.

Розподіл учасників системи за моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка був такий (рис. 6.16):

  1.  за 3-ою моделлю працювали 52 банки;
  2.  за 4-ою моделлю працювали 16 банків;
  3.  за 7-ою моделлю працювали 5 банків.

За єдиним казначейським рахунком (8-а модель) працювало Державне казначейство України.

Рис. 16. Розподіл юридичних осіб - учасників СЕП, що працювали за моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку та незалежним кореспондентським рахунком, за станом на 01.01.2009 р.

Найбільшим попитом користувалася 3-я модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка (рис. 6.16).

Послугами СЕП у режимі реального часу скористалися 610 установ (майже 39% від загальної кількості учасників СЕП), але тільки 73 учасники виконували платежі в цьому режимі, а саме: 30 банків та 17 філій банків, Національний банк України з його установами.

Банки та їхні філії, які беруть участь у СЕП із консолідацією коштів на кореспондентському рахунку, працюють ефективніше. Це дає змогу банку раціонально використовувати спільні кошти, підвищити рівень керування філіями та отримувати достовірну й оперативну інформацію щодо виконаних ними платіжних трансакцій.

1