89031

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО–ДОСЛІДНА РОБОТА З ПЕРЕВІРКИ ВПЛИВУ КАЗКИ ЯК ЗАСОБУ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Курсовая

Педагогика и дидактика

Сьогодні стали незаслужено забуватися ефективні і перевірені способи і засоби впливу на дитину такі як казки, адже вони є одним з найдавніших засобів морального, етичного виховання дітей, а також розвитку їх пізнавальної активності. Використовуючи казку, дитину можна навчати, ознайомлювати...

Украинкский

2015-05-07

3.26 MB

1 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT115

ЗМІСТ

                                                                                                                            Стор.

          ВСТУП…………………………………………………………………………..3

          РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ КАЗКИ У РОБОТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
         1.1. Аналіз основних понять теми………………………………………5
         1.2. Історичний аспект дослідження розвитку  казки………………....9
         1.3. Соціально-психологічні особливості  дітей дошкільного віку.....13

          РОЗДІЛ 2. КАЗКИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
         2.1. Характеристика пізнавальної активності дітей дошкільного віку………………………………………………………………………….......17
         2.2. Основні види казок та їх вплив на розвиток пізнавальної  активності        
….....дітей дошкільного віку………………………………..............................22

          РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОДОСЛІДНА РОБОТА З ПЕРЕВІРКИ ВПЛИВУ КАЗКИ ЯК ЗАСОБУ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
          3.1. Програма експериментально-дослідної роботи………………..…26
          3.2. Аналіз результатів експериментального
-дослідження………..….29
          3.3.
.Рекомендації щодо оптимізації розвитку пізнавальної активності     ……...дітей дошкільного віку за допомогою казки…..……...……….…...….36

 ВИСНОВКИ……………………………………………….……….……….40

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ…………………………..…......43

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сьогодні стали незаслужено забуватися ефективні і перевірені способи і засоби впливу на дитину такі як казки, адже вони є одним з найдавніших засобів морального, етичного виховання дітей, а також розвитку їх пізнавальної активності. Використовуючи казку, дитину можна навчати, ознайомлювати з  оточуючим світом, формувати допитливість. Казка активізує  пiзнавальнi потреби дитини на  всіх  етапах  життя  i  у  різних  видах  діяльності:  грі,  навчанні,  праці.
         За допомогою казки можна підвищувати інтерес до навчання, підкріплюючи самостійність у діяльності дитини. Казки дійшли до нас з минулого, однак не втрачають своєї актуальності і сьогодні. На жаль, сьогодні діти виховуються не скільки на народних казках, скільки на диснеївських мультфільмах, які не завжди спрямовані на розвиток їх пізнавальної активності.
Науковці вважають це великим упущенням  у справі виховання та навчання дітей, так як це утруднює розвиток їх пізнавальної активності. Варто зазначити, що багато дітей не знають навіть таких відомих казок як: “Колобок”, “Червона Шапочка”, “Ріпка”, не знають рахівних казок, казок які розвивають мовлення, пам’ять, уяву, фантазію тощо. У  дитини в період дошкільного віку  за допомогою казки можна розвивати пізнавальну активність, а також  допомогти інтерпретувати   навколишню дійсність. Тому вищезазначене актуалізує написання бакалаврської роботи на тему: “Використання казки як засобу розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку”          Об’єктом бакалаврської роботи є процес розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.                                                                                            …......Предметом бакалаврської роботи є казка, як засіб розвитку пізнавальної активності  дітей дошкільного віку.                                …......Метою бакалаврської роботи – проаналізувати особливості використання казки в процесі розвитку пізнавальної активності дітей  дошкільного віку.

Завданнями бакалаврської роботи виступають:
        1. Проаналізувати основні поняття досліджуваної теми та розкрити історичний аспект дослідження розвитку казки;
        2. Розкрити соціально-психологічні особливості дітей дошкільного віку;
        3. Охарактеризувати пізнавальну активність дітей дошкільного віку та описати основні види казок, їх вплив на розвиток вказаного явища у дітей;
        4. Скласти програму експериментально
дослідної роботи, провести та проаналізувати результати;
        5.  Розробити рекомендації щодо оптимізації розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку за допомогою казки.

    Гіпотеза полягає в тому:

        1. Рівень недостатньо розвиненої пізнавальної активності дітей дошкільного віку є недостатньо розвиненим.

        2..Розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку можна оптимізувати за допомогою казки.

    Вибірка. Тип вибірки – гніздова. Усього в дослідній роботі брали участь діти 2 старші групи кількістю 30 осіб.

дітей дошкільного віку – старшої групи.

         Теоретична значущість полягає у тому, що матеріал бакалаврської роботи може бути використаний для написання рефератів, курсових, проектів, бакалаврських робіт схожої тематики, написання наукових статей, доповідей, для участі в конференціях.

         Практична значущість полягає в тому, що було проведено дослідження рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку та експериментально перевірено вплив казки на розвиток пізнавальної активності дошкільнят.  
         
Наукова новизна експериментального-дослідження полягає в тому, що доведено можливості використання казки як засобу розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, а також експериментально перевірено вплив казки на пізнавальну активність дітей дошкільного віку.
         
Експериментальною базою дослідження виступив дошкільний  навчальний заклад  № 4Казка” м. Долинська, Кіровоградської області.
         
Структура роботи. Бакалаврська робота складається зі вступу, 3 розділів, 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Перший розділ  розкриває основні поняття теми бакалаврської роботи, історичний аспект дослідження розвитку казки та соціально-психологічні особливості дітей дошкільного віку. У другому розділі охарактеризовано пізнавальну активність дітей дошкільного віку, основні види казок та їх вплив на розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку. У третьому розділі розкривається програма експериментально-дослідної роботи з визначення рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, аналізуються результати дослідження та розробляються рекомендації щодо розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку за допомогою казки. Загальний обсяг бакалаврської роботи – 116 сторінок, з них чистого тексту – 74 сторінки. Список використаних джерел містить – 65 найменувань. Бакалаврська робота містить 13 таблиць та 12 діаграм.
         

                                      РОЗДІЛ 1                                                     ТЕОРЕТИКО-ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ КАЗКИ У РОБОТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Аналіз основних понять теми

         Для того щоб сформувати цілісне уявлення про досліджувану проблему бакалаврської роботи, необхідно висвітлити основні поняття: “казка”, “пізнавальна активність”, “дитина”, “дитина дошкільного віку”. Відомо що, одним з ефективних засобів формування пізнавальної активності є казка, оскільки вона відповідає потребам та інтересам дітей, сприяє вияву їхньої емоційності, уяви, творчості. Казкові переживання залишають глибокий слід у свідомості дитини.      
         В українському педагогічному словнику надається таке поняття                 “казка – це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажів, такі, як феї, гноми, велетні тощо. Слід відрізняти казку від
байки” [20, с. 33-35].  
         Відомий педагог В.Сухомлинський писав про казку: “Я тисячу разів переконувався, що, наповнюючи світ фантастичними образами, створюючи ці образи, діти відкривають не лише красу, але й істину. Без казки, без гри уяви дитина не може жити, без казки оточуючий світ перетворюється для неї в красиву, але все ж намальовану на полотні картину; казка змушує цю                            картину ожити. Казка – це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки” [53, с. 33-35].  
         Зокрема, дослідниця Н.Бібко вивчала методичні особливості опрацювання народних казок і казок змішаного (перехідного) типу [6, с. 13], Р.Бурова аналізувала казковий матеріал з точки зору його можливостей для розвитку мовлення дитини дошкільного віку [14, с. 23],  С.Дорошенко визначив загальні методичні особливості опрацювання казки на уроках читання [22, с. 13],  Н.Ігнатенко наголошував на специфіці матеріалу казок у плані осмислення їх змісту [29, с. 14].
         Директор Інституту казкотерапії, доктор психологічних наук                                       Т.Зінкевич-Євстігнеєва, авторка унікальних методик роботи з казкою для дітей, охарактеризовує казку, як  “вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажі, такі, як феї, гноми, велетні тощо. Один з основних жанрів народної творчості, епічний, переважно прозаїчний твір чарівного, авантюрного чи побутового характеру усного походження з настановою на вигадку персонажів” [28, с. 14].                   
         Дослідник В.Гнатюк розуміє казку, як вигадану історію із як правило щасливим кінцем і обов’язковою перемогою добра над злом. Найчастіше в казках присутня чарівництво й різні неймовірні у звичайнім житті пригоди. Недоступне стає доступним, нереальне реальним. Саме тому казки люблять і діти, і дорослі. У кожного народу є свої казки з їхніми особливостями – національними героями, побутом [18, с. 15].  
         На думку науковця В.Проппа “казка – це один з основних жанрів фольклору. Будь-яка казка з наукового погляду являє собою епічний, прозаїчний твір з побутовим, авантюрним або чарівним нахилом, побудований на основі вигаданого сюжету. Очевидно, що казка виросла з міфу. Але, якщо героями міфів є всілякі боги, то героями казок можуть бути звичайні люди й тварини” [48, с. 55].  
         Дослідниця М.Чумарна зазначає, що “казка – це спосіб передачі знань про духовний шлях душі та соціальну реалізацію людини. Ця виховна система відповідає духовній природі людини та допомагає орієнтуватися                                               в житті” [62, с. 49-55].    
         Наступним важливим поняттям бакалаврської роботи, яке необхідно визначити є поняття “дитина” та “дитина дошкільного віку” у
конвенції ООН Про права дитини від 20.11.1989 р. визначається поняття “дитина як людська істота, що не досягла віку вісімнадцяти років” [32].  Але пріоритет у цій сфері залишається за національними законодавствами. У Сімейному кодексі України від 10.01.2002 р. вказано, що “правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття”, і відповідно “неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років”, “малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років” [51].  
         У педагогічному словнику визначено поняття “дошкільного віку” як особу віком від 3 до 7 років. Дошкільний вік характеризується, як особливо відповідальний період у вихованні, оскільки є віком початкового становлення особистості дитини. У цей час у спілкуванні дитини з однолітками виникають досить складні взаємини, що істотно впливають на розвиток її особистості [52, с. 5].   
         Закон України “Про дошкільну освіту” від 11.07.2001 р. надає таке поняття  “дошкільний вік – це базовий етап фізичного, психічного та соціального становлення
особистості в суспільстві [27].     
         Автори соціально-педагогічного словника пояснюють таке поняття “дошкільний вік – це період дитинства від 3 до 6 років. Відзначається високою здатністю до навчання. У цей період підвищується точність і осмисленість сприйняття, зростає стійкість уваги, вдосконалюються процеси пам’яті. Характер мислення – конкретний, наочно образний. Виробляється вміння підкоряти свої дії словесно сформульованим завданням, хоча дошкільник ще не здатний до тривалих зусиль і часто діє імпульсивно. Психологічний розвиток дитини в дошкільному віці досягає різного рівня в залежності від умов життя і виховання” [61, с. 14].
         Автори психологічного словника визначають “
дошкільний вік це період, протягом якого відбувається колосальне збагачення і впорядкування чуттєвого досвіду дитини, оволодіння формами сприйняття і мислення, бурхливий розвиток мовлення, уяви, формування початків довільної уваги і смислової пам’яті. Пізнання дитиною зовнішнього світу включено в основні види її діяльності, і розвиток пізнання відбувається всередині цих видів діяльності” [50, с. 24].
         Дослідниця О.Авраменко надає таке поняття “дошкільний вік – це період для формування особистості дитини, набуття нею першого соціального досвіду. В цьому віці вона оволодіває загальними знаннями та уміннями, в набутті психічних якостей, необхідних для життя (оволодіння мовою, сприйманням, уявою, мисленням, орієнтацією в просторі і часі). Усі новоутворення дошкільного віку є не сумою знань, а певним рівнем пізнавальної активності, самостійності та творчості” [1, с. 6].        
  Одним з провідних визначень теми бакалаврської роботи є “пізнавальна активність” психолог Т.Ткачук  в своїй книзі “Радість пізнання” говорить про те, що “феномен пізнавальної активності як один із найважливіших чинників навчання постійно привертає увагу дослідників, оскільки взаємодія людини із навколишнім світом можлива тільки завдяки її активності та діяльності. Під пізнавальною активністю розуміють самостійну, ініціативну діяльність дитини, спрямовану на пізнання навколишньої дійсності (як прояв допитливості) й зумовлену необхідністю розв’язати завдання, що постають перед нею у конкретних життєвих ситуаціях”  [56, с. 10].                                                                                                                                              Психолог М.Марусинець  зазначає, що пізнавальна активність є природним проявом інтересу дитини до навколишнього світу й характеризується чіткими параметрами, а саме про інтереси дитини та інтенсивність її прагнення ознайомитися з певним предметом чи явищем свідчать: увага й особлива зацікавленість; емоційне ставлення (подив, стурбованість, сміх тощо); дії, спрямовані на з’ясування будови та призначення предмета (тут особливо важать якість та різноманітність обстежувальних дій, розмірковувальні паузи); постійний потяг до цього об’єкта. Діти дошкільного віку добре розуміють мораль казки, диференціюють, де добро, а де зло, й активно приймають сторону добра. Також М.Марусинець у своїй книзі “Розвиток пізнавальної активності” розповідає, що пізнавальний розвиток дітей від трьох до шести років характеризується формуванням образного мислення, яке дозволяє дитині думати про предмети, порівнювати їх у розумі навіть тоді, коли він їх не бачить. Дитина починає формувати моделі тієї дійсності, з якою має справу, будувати її опис. Вона робить це за допомогою казки. Чотири-п’ять років – апогей казкового мислення. Казка – це така знакова система, за допомогою якої дитина інтерпретує навколишню дійсність. Термін “казка” у педагогів і психологів має позитивне забарвлення, мабуть, тому що є найдавнішим методом виховання і навчання. Таким чином, завдання казкотерапевта це знайти метод навчання для тих, хто хоче пізнати [43, с. 16].   
         Термін “пізнавальна активність” пов’язують із розглядом діяльності, в якій діти, пізнаючи оточуючий світ, як активний суб’єкт, намагаються показати власну самостійність, індивідуальність, спрямувати енергію, волю та дії на досягнення позитивного результату. Отже, пізнавальна активність – це риса особистості, яка проявляється у її ставленні до пізнавальної діяльності, передбачає стан готовності, прагнення до самостійної діяльності, спрямованої на засвоєння дитиною соціального досвіду, накопичених людством знань та способів діяльності, знаходить свій вияв у пізнавальній діяльності. Пізнавальна активність проявляється у процесі сприйняття, мислення, та запам’ятовування [50, с. 21].                                                                                                                                                                                                                                                  
……Отже,  проаналізувавши основні поняття, можемо зробити висновок,  у цілому терміни висвітлені на достатньому рівні, зокрема такі терміни, як “казка”, “дитина”,“дошкільний вік” та “пізнавальна активність”.

        1.2. Історичний аспект дослідження розвитку казки

Казка, як жанр усної народної творчості сягає ще часів перших спроб міфотворчості, як жанр художньої словесності – бере початок у ХVІІ ст. Казка здавна посідає важливе місце у фольклорі всіх народів світу. Згадки про казку (як і її зразки) знаходили в різноманітних писемних пам’ятках, що дійшли до нашого часу крізь віки і тисячоліття. Так, в Китаї ще у XXII ст. до н. є. був відомий збірник казок “Шан-Хої-Кінг” [48, с. 15-20].  Ряд казок Стародавнього Єгипту було зафіксовано у XIV ст. до н. є. За багато століть до нашої ери активно побутували казки в Індії. Чимало з них увійшло потім до славнозвісного збірника “Панчатантра”.  Широкого розголосу набули стародавні казки Арабського Сходу, що склали цілий збірник “Тисяча і одна ніч” й були потім перекладені на мови багатьох народів [3, с. 18-25]. Казка набула естетичної, частково дидактичної і повчальної функції та сталої форми. Як підтверджують спостереження вчених, це було не пізніше XVI-XVII ст. Усі трансформації жанру та зміни у сприйманні казкової оповіді пов’язані із втручанням дійсності у її сферу [4, с. 46-80].                                                  
         “Історія казкової розповіді – справедливо відзначає російська дослідниця Е.Померанцева, є насамперед історія її співвідношення з дійсністю” [47, с. 68].   Казковий епос як частина усної народної прози є значною частиною української словесності. Вперше термін “казка” вжито у граматиці Лаврентія Зизанія “Лексисъ сиречь речения” у 1596 р. Поряд з поняттям “баснь”, “байка”, а пізніше в подібному значенні ‒ у словнику Памви Беринди “Лексіконъ славеноросскій і іменъ толъкованіє” у 1627 р. Як зазначає український фольклорист В.Гнатюк, “казки належать до найдавніших витворів людського духу і сягають у глибину таких далеких від нас часів, якої не досягає жодна людська історія” [18. с.43].  Тому єдиного погляду щодо походження казок немає. Кожен із наукових напрямів вирішує цю проблему по-своєму. Прихильники школи міфології вважали основою казки міф та систему давніх уявлень. Міграційна школа розвинула теорію запозичень, тобто поширення казкових сюжетів зі Сходу (зокрема Індії). Представники антропологічної школи висловлювали думку про самозародження подібних сюжетів на певному етапі розвитку різних народів. Дослідження в руслі ритуально-міфологічної школи поклали в основу виникнення казки систему давніх язичницьких релігійних  ритуалів [4, с. 27].  Одним з перших дослідників східнослов’янської казки, який дав аналіз української казки з позицій міфологічного напрямку, був дослідник Ф.Буслаєв. Він висловив думку, що цей жанр тісно пов’язаний з народною епічною поемою, вважаючи казку модернізованою формою героїчної                 билини [3, с. 24].   
         Психотерапевт М.Чумарна теж виводить назву з жанру міф, вказуючи на скіфський міф про Маная та його дружину Казку, яка навчила людей                       мови [48, с. 33].  На думку російського дослідника ХХ ст. В.Проппа, казка                        виявляє зв’язок з системою давньої релігії (зокрема, обрядом ініціації) та                                 системою первісних суспільних інституцій казка народжується, звичайно,                                                       з життя. [48, с. 65-70].       
         Об’єктом наукового дослідження казка і казкотворчісті стають у ХІХ ст., здебільшого цей феномен вивчають в контексті гуманітарних наук, зокрема філології, історії, філософії, культурології [3, с. 15].           
         На початку минулого століття багатоаспектний світ казки стає предметом психолого-педагогічних досліджень. Маємо на увазі праці дослідників О.Аркіна [2], А.Орлова [45].  та ін. Автори звертають увагу на особливості сприйняття казок дітьми, вплив казки на розвиток функціональних характеристик дитини, формування ігрових можливостей у дітей за допомогою казки тощо.  
         На сьогодні, в багатьох європейських країнах, відбувається заснування наукових шкіл-інституцій, наукових установ, дослідних центрів, які працюють у напрямі бібліо- чи казкотерапії. Наприклад у Польщі науковці репрезентують досягнення в галузі казки великою кількістю видань (наукових, науково-популярних, навчальних).  На базі відомих університетів готують фахівців-казкотерапевтів, серед яких є Ягелонський університет м. Краків, університет Марії Склодовської-Кюрі, Католицький університет м. Люблін, також існують польські видавництва у Варшаві, Познані, Вроцлаві, що спеціалізуються на “літературі, яка лікує”, видають збірники терапевтичних казок, навчальні посібники,  методичні вказівки тощо [4, с. 35-55].   
         Чимало зроблено для розвитку та дослідженні казки в контексті психологічних наук і в Росії. З 1998 р. у Санкт-Петербурзі було засновано Інститут казкотерапії. Працівники Інституту, на чолі з директором Т.Зінкевич-Євстигнєєвою, стали послідовниками відомих дослідників   казок К.Юнга, М.-Л. фон Франц, К.Естес, Е.Фромма, З.Фройда, Е.Берна, М.Еріксона, В.Проппа та ін.  Саме форму казки та метафору працівники Інституту казкотерапії визнали одним із найефективніших та найбільш популярними засобами вирішення проблем людини (психічних розладів, страхів, стресів, депресій тощо).                            
         За десять років науково-дослідної роботи Інститут казкотерапії в Росії розробив методологію комплексної казки для дітей, підлітків і дорослих із різноманітними проблемами [48, с. 33-57].                                                                
         Народна казка та її педагогічні можливості стали предметом уваги українських педагогів та методистів. Так, велику увагу казкам як жанрові творчості та засобу виховання школярів приділяли Н.Бібко [6], Р.Бурова [14], С.Дорошенкo [22], Н.Ігнатенко [29],  та ін.      
         Згідно класифікації Т.Зінкевич-Євстигнєєвої виділяються декілька етапів розвитку терапевтичної казки в Україні. Спираючись на цю класифікацію, розглянемо докладніше кожен з етапів.                                             
         Перший етап казкової терапії – усна народна творчість. Її початки беруть з давніх часів, але процес усної (а пізніше й писемної) творчості продовжується й сьогодні. Казка споконвіку була основним інструментом формування світоглядних уявлень людини, адже у казці закріплений  педагогічний досвід цілих поколінь. Аналізуючи способи реалізації народної педагогіки неважко помітити, що народ-вихователь користується в першу чергу ненав’язливими методами виховання, до яких, у першу чергу, належить і казка. Вона створює сприятливі умови для творчої самореалізації особистості дитини, є своєрідним виховним прийомом, завдяки якому дитина може у власній уяві пережити різноманітні ситуації, у які потрапляють герої казок, і дійти самостійного висновку щодо доцільності тої чи іншої поведінки в своєму житті [28, с. 37-43].                                                            
         Досвід народної педагогіки у формуванні першооснови особистості людини був використаний такими видатними педагогами, як Я.Каменським, К.Ушинським, В.Сухомлинським. Наприклад, відомий педагог В.Сухомлинський приділяв значну увагу використанню казки при роботі з дітьми. Ось як науковець говорив:  “Я не уявляю навчання у школі не тільки без слухання, але і без створення казки” [53, с.164]. За твердженням педагога саме завдяки казці дитина пізнає світ не лише розумом, але й серцем.  
       Другий етап казкової терапії характеризується збиранням та дослідженням казок та міфів. Дослідження міфів і казок в психологічному, глибинному аспекті пов’язані з іменами відомих науковців, а саме  К.Юнга [65], М.-Л. фон Франца [41],  Б.Беттельхейма [8], В.Проппа [48] та ін. Процес пізнання прихованого змісту казок та міфів триває. Структура та особливості казок добре розроблена В.Проппом. Вихідним положенням В.Проппа стало положення про те, що “казка зберегла сліди зниклих форм соціального життя і являє собою яскравий приклад первісного мислення наших предків” [48, с. 14-17]. За словами К. Юнга, “саме у міфах і казках, як і в сновидіннях, душа розповідає свою власну історію, і архетипи взаємодіють у своєму природному полі” [65, с. 56].                                       
      Третій етап – психотехнічний. Сучасні практичні психологічні підходи застосовують казку як техніку, як засіб для психодіагностики,                          корекції та розвитку особистості. Казка зазвичай несе в собі ореол таємниці                               та магічності, спрямований найчастіше на розкриття творчої                           потенціальності [28, с. 43˗56].     
      Отже, проаналізувавши історичний аспект розвитку казки, можна зробити висновок, що в казках відображено світогляд народу, його морально-етичні та естетичні принципи, багатовіковий досвід виховання підростаючих поколінь.  Казки завжди були спрямовані на розвиток дитини в цілому. Казки належать до найдавніших праць людського духу і сягають часів, які не досягне жодна людська історія.

       

1.3. Соціально-психологічні особливості дітей дошкільного віку

         Дошкільне дитинство період інтенсивного накопичення фізичних, розумових і духовних сил. У цей час бурхливо зростає весь організм дитини, зокрема активно розвивається мозок, обумовлюючи ускладнення процесів вищої нервової діяльності. У дитини з’являються нові можливості для аналізування та синтезування всього, що відбувається з нею та навколо неї; у корі великих півкуль головного мозку виникають нові зв’язки; накопичуються і систематизуються враження та уявлення про світ. Предмети найближчого оточення, вчинки людей, події громадського життя – усе це в міру дорослішання дитини привертає її увагу все більше і більше, примушує дивуватися, шукати пояснення, пробуджує її уяву та мислення [23, с. 57].        
         У дошкільному дитинстві від 3 до 5-6 років триває інтенсивне дозрівання організму. Поряд із загальним зростанням відбувається анатомічне формування і функціональний розвиток тканин та органів. Фізичне здоров’я є головною умовою духовного і морального здоров’я дитини. У період дошкільного дитинства закладається фундамент здоров’я, формуються життєво необхідні рухові навички, вміння, розвиваються важливі фізичні якості, що свідчить про необхідність правильного фізичного виховання, яке має сприяти оздоровленню і повноцінному розвитку дитини  [34, с. 42].
         Відбуваються зміни у дітей дошкільного віку в
центральній нервовій системі. Збільшується маса мозку, який на кінець шостого року досягає 1 350 г, що становить 90% маси мозку дорослої людини. Розвиваються і його функції. Це виявляється у тому, що значно зростають порівняно з попередніми стадіями розвитку дитини сила і роль гальмівних процесів, зокрема, удосконалюється умовне і диференційоване гальмування. Ускладнюється і сама структура аналітико-синтетичної діяльності. Відбувається утворення нових нервових зв’язків відбувається за безпосередньою участю другої сигнальної системи, тобто в обох сигнальних системах одночасно. Завдяки цьому розширюється сфера впливу на розвиток діяльності дитини словесних подразників або сигналів.  
         Основними особливостями дошкільного віку є те, що складається нова соціальна ситуація розвитку, провідною діяльністю стає гра, під час якої дошкільники опановують інші види діяльності, виникають важливі новоутворення у психічній та особистісній сферах, відбувається інтенсивний інтелектуальний розвиток дитини, формується готовність до навчання у школі.       
         
Соціальна ситуація розвитку в дошкільному віці характеризується тим, що у дитини з’являється коло елементарних обов’язків; змінюються взаємини з дорослими, набуваючи нових форм: спільні дії поступово змінюються самостійним виконанням дитиною вказівок дорослого; з’являється можливість систематичного навчання; дитина вступає в певні стосунки з однолітками (розширюється соціальне оточення); внутрішня позиція дошкільника стосовно інших людей характеризується усвідомленням свого “Я” та своїх вчинків, інтересом до світу дорослих, їхньої діяльності та взаємин; дитина діє, як дорослий, але у формі сюжетно-рольової                              гри [33, с. 21].      
         Провідною діяльністю для даної соціальної ситуації розвитку є                 
сюжетно-рольова гра діяльність, у якій діти беруть на себе ролі дорослих людей і узагальнено, у спеціально створених ігрових умовах відтворюють їхні дії та стосунки між ними. У грі дитина спочатку емоційно, а потім інтелектуально засвоює всю систему людських взаємин. Протягом дошкільного віку в психіці дитини виникають особливо важливі для її подальшого життя психологічні новоутворення: починає розвиватися творча діяльність, яка виражається у здатності перетворювати навколишню дійсність, створювати нове. Проявляється це в конструкційних іграх і художній творчості; пізнавальні психічні процеси починають працювати в режимі єдиної інтелектуальної діяльності, проявляється об’єднання зовнішніх і внутрішніх дій; виникає та починає успішно функціонувати внутрішнє мовлення як засіб мислення, з’являється опосередкована певними уявленнями довільна поведінка; дитиною усвідомлюються норми і правила, вони починають керувати її поведінкою, перетворювати її дії на довільні та морально регульовані вчинки; виникають первинні моральні настанови, передусім розрізнення того, що є добрим і поганим [36, с. 65].
         Повсякденне життя дошкільника проходить відповідно до його моральних уявлень. Керуючись ними, він виконує моральні дії, вирішує конфлікти, виявляє емоційну спрямованість на оточуючих. Однак навіть добре засвоєні моральні норми не відразу визначають його поведінку. Спочатку він виконує їх на вимогу дорослого або в його присутності і легко порушує за інших обставин, не зауважуючи цього. Негативно оцінюючи подібну поведінку, дитина вважає, що конкретна негативна оцінка її не стосується.     
         Естетичні переживання дитини особливо тісно пов’язані, з одного боку із пізнавальними процесами, а, з іншого, із етичними уявленнями. Пізнавальна активність дитини забарвлена інтенсивними переживаннями, набуваючи тим самим для дитини особливої цінності. Відкриваючи нові властивості предметів, знаходячи пояснення для таємничих та незрозумілих явищ природи, дитина переживає захоплення, радість відкриття, здивування і сумнів,що стають надбанням її досвіду на все життя [10, с. 8-11].
         Емоційна спрямованість на інших охоплює собою систему гуманних почуттів. Справжньої школою таких почуттів для дошкільників виступає сюжетно-рольова гра, яка є їх провідною діяльністю у процесі якої виникає потреба зрозуміти іншого, врахувати його позицію, інтереси, настрій, бажання. Виконання ролі кожною дитиною та їх співвідношення будується на певних моральних уявленнях про належні способи поведінки. Розвивається відповідальність за свою ділянку роботи: якщо “лікар” буде постійно вибігати з “кабінету”, то хворі залишаться без допомоги; якщо “продавець” буде їсти цукерки, то покупцям не вистачить. Таким чином, завдяки грі діти не тільки переживають відповідні етичні колізії, але й краще усвідомлюють моральні норми, в них формується установка на їх глибше пізнання [43, с. 37].
         Отже, проаналізувавши соціально-психологічні особливості дітей дошкільного віку можемо зробити висновок, що це період, коли йде інтенсивний розвиток всіх складових пізнавальної діяльності дитини, зокрема розвиток психологічного і фізичного стану дитини її соціальний, моральний та емоційно-етичний розвиток.

                               РОЗДІЛ 2                                    КАЗКА ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ  ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1. Характеристика пізнавальної активності дітей дошкільного віку

Основною складовою пізнавальної активності дітей дошкільного віку є пізнавальні здібності та пізнавальні процеси. Провідне місце у структурі пізнавальних здібностей займає здатність створювати образи, що відображають властивості предметів, їх загальну будову, співвідношення основних ознак або частин і ситуацій. До таких здібностей відносять сенсорні, інтелектуальні і творчі [42, с. 57]. До пізнавальної активності відносять такі складові як увага, уява, пам’ять, мислення та сприймання.

         Завдяки пізнавальній діяльності у дошкільному віці дитини розвивається мислення, дитині доводиться розв’язувати все складніші і різноманітніші задачі, які вимагають виокремлення і використання зв’язків і відношень між предметами, явищами, діями. Мислення, що розвивається, дає дітям можливість заздалегідь передбачити результати своїх дій, планувати їх. Дитина починає ставити перед собою пізнавальні задачі, шукає пояснення поміченим явищам. Вона здатна міркувати і про такі явища, які не пов’язані з її власним досвідом, але про які вона знає з розповідей дорослих або прочитаних книжок [37, с. 56].  
         Діючи з образами, дитина уявляє реальну дію з предметом та її результат і таким шляхом розв’язує задачу
це наочно-образне мислення. Виконання дій зі знаками вимагає відволікання від реальних предметів. Мислення, що здійснюється за допомогою дій зі знаками, є логічним мисленням. Відмінність між наочно-образним і логічним мисленням полягає в тому, що ці види мислення дають можливість виокремлювати істотні властивості предметів у різних ситуаціях і тим самим знаходити правильне розв’язання різних задач. Образне мислення використовується при розв’язанні таких задач, де істотними є властивості, які можна собі уявити. Але часто властивості предметів, істотні для розв’язання задачі, виявляються прихованими, їх не можна уявити, але можна позначити словами чи іншими знаками. У цьому випадку задача може бути розв’язана за допомогою логічного мислення [35, с. 69].      
         Виділяють декілька видів мислення дітей дошкільного віку:
         1. Наочно-дійове мислення – це виділення зв’язків і відношень шляхом реальної дії з предметами. Цей вид мислення є первинним і, порівняно з іншими видами мислення, значно переважає у дітей 4-5 років. Дитина старшого дошкільного віку вдається до цього виду мислення, як правило, тоді, коли перед нею постає завдання, для виконання якого в неї немає досвіду й знань або ж їх дуже мало [37, с. 56].
         В інших випадках домінують дії з образами. Діючи з образами подумки, дитина уявляє собі реальну дію з предметами та її результат і таким чином виконує завдання. Забезпечує цей процес образне мислення. Однозначно відповісти яке мислення важливіше – неможливо. Це залежить від багатьох факторів. Наприклад, від умов завдання. Так, образне мислення ефективніше у тих випадках, коли суттєві властивості предмета чи явища можна собі уявити, побачити внутрішнім зором. Проте, коли ці властивості приховані, й уявити їх неможливо, але можна позначити словами чи іншими знаками, без логічного мислення не обійтися.
         2. Образне мислення – основний вид мислення дітей старшого дошкільного віку. У цьому віці за допомогою спеціального тренування діти можуть оволодіти багатьма можливостями, пов’язаними з вказаним видом мислення. Наприклад, вони можуть навчитися подумки перетворювати образи реальних предметів, будувати наочні моделі, які відображають суттєві властивості об’єктів або явищ, подумки планувати свої дії.
         3. Логічне мислення формується на основі наочно˗образного і є вищою стадією розвитку мислення взагалі. Процес досягнення цієї стадії доволі тривалий і складний. Пояснюється це тим, що повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не лише високої розумової активності, але й передбачає наявність у дитини певної суми знань про спільні й суттєві ознаки предметів та явищ навколишнього світу. Дослідження психологів свідчать, що лише на четвертому році життя дитина досягає, стадії формально˗логічних операцій, після чого її мислення стає все більш схожим на мислення дорослої людини [37, с. 56].
         Основи логічного мислення закладаються ще в дошкільному дитинстві. Вже в старшому дошкільному віці дитина здатна оволодіти на елементарному рівні такими способами логічного мислення як порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація й змістове співвідношення. Тому в цьому віці дітей вже можна навчати вищезазначених способів мислення. У загальному науковці стверджують, що про мислення дитини можна говорити тоді, коли вона починає відображати найпростіші зв’язки між предметами і явищами й правильно діяти відповідно до них [50, с. 76].                                                                                             
         На практиці мислення як окремий психічний процес не існує, воно незримо присутнє у всіх інших пізнавальних процесах. Вищі форми цих процесів обов’язково пов’язані з мисленням. Ступінь участі мислення в цих пізнавальних процесах визначає їхній рівень розвитку.
         Якщо розкривати складові пізнавальної активності дітей дошкільного віку, то можна сказати, що у дошкільному віці увага, пам’ять, уява носять мимовільний характер. Перелом наступає тоді, коли під впливом нових видів діяльності, нових вимог, які ставляться перед дитиною дорослі, виникають особливі задачі: зосередити і утримати на чомусь увагу, запам’ятати матеріал і потім його відтворити, побудувати задум гри, малюнка тощо. Тоді і починають формуватися спеціальні дії уваги, пам’яті, уяви, завдяки яким останні набувають довільного характеру [36, с. 20-23].
         Увага дитини дошкільного віку відображає її інтерес до оточуючих предметів і дій, що виконуються з ними. Дитина зосереджується тільки до того часу, поки інтерес не згасне. Поява нового предмета відразу викликає переключення уваги на нього. Тому діти дошкільного віку рідко тривалий час займаються однією справою. Протягом дошкільного віку, в зв’язку з ускладненням діяльності дітей та їх просуванням в загальному розумовому розвитку, увага набуває більшої зосередженості та стійкості. Зростає стійкість уваги дітей і при розгляданні картинок, слуханні казок тощо.
         Головні зміни уваги в дошкільному віці полягають в тому, що діти вперше починають нею керувати, свідомо спрямовувати її на певні предмети, явища, затримуючись на них, використовуючи для цього деякі засоби, одним з яких є мова [43, с. 21].      
         Дошкільний вік характеризується інтенсивним розвитком здатності до запам’ятовування і відтворення. Якщо людині важко відтворити щось з раннього дитинства, дошкільний вік залишає значну кількість спогадів.
         Пам’ять дитини дошкільного віку носить переважно мимовільний характер. Запам’ятовування і пригадування відбувається незалежно від її волі і свідомості. Вони здійснюються в діяльності і залежать від її характеру. Дитина запам’ятовує те, на що зверталась увага в діяльності, що на неї вплинуло, що її зацікавило. Мимовільне запам’ятовування є непрямим, додатковим результатом виконуваних дитиною дій сприйняття і мислення [39, с. 56].
         Довільні форми запам’ятовування і відтворення починають складатися у віці чотирьох або п’яти років. Найбільш сприятливі умови для оволодіння довільним запам’ятовуванням і відтворенням створюються у грі, коли запам’ятовування є умовою успішного виконання дитиною взятої на себе ролі. Оволодіння довільними формами пам’яті включає кілька етапів. Спочатку дитина починає виділяти тільки задачу запам’ятати і пригадати, ще не володіючи необхідними прийомами. Дитина поступово вчиться повторювати, осмислювати, зв’язувати матеріал з метою запам’ятовування, використовувати зв’язки при пригадуванні. Пізніше діти усвідомлюють необхідність спеціальних дій запам’ятовування, оволодівають вмінням використовувати для цього допоміжні засоби [43, с. 49].
         Незважаючи на суттєвий розвиток довільного запам’ятовування, провідним видом пам’яті все ще залишається мимовільна пам’ять. Мимовільне запам’ятовування в дошкільному віці може бути точним і міцним. Якщо події цього віку мали емоційну значущість і справили враження на дитину, вони можуть зберегтися в пам’яті на все життя. Пам’ять дошкільника, незважаючи на її очевидну зовнішню недосконалість, в дійсності стає провідною функцією, зайнявши центральне місце [35, с. 21].      Ще одним важливим елементом пізнавальної активності, що починає формуватися в дошкільному віці є уява, яка починає закладатися у грі. Спочатку вона невіддільна від сприйняття предметів і виконання з ними ігрових дій. У грі чотирьохрічних дітей істотне значення має подібність предмета-замісника з предметом, який він заміняє. У дітей дошкільного віку уява може спиратися і на такі предмети, які зовсім не схожі на заміщувані. Це і є зародження уяви як особливого психічного процесу [39, с. 64].
         Формуючись у грі, уява переходить і в інші види діяльності дошкільника. Найяскравіше вона проявляється в малюванні, в складанні казок, віршів. Тут, так само, як і в грі, діти спочатку спираються на предмети, які безпосередньо сприймаються, чи штрихи на папері, що виникають під їхньою рукою.
         Водночас у дитини розвивається довільна уява, коли вона планує свою діяльність, оригінальний задум і орієнтує себе на результат. При цьому дитина навчається користуватися мимовільно виникаючими образами. Казки та історії, які складають діти, стають досить послідовними, оригінальними і завершеними.
         Сприймання дошкільників розвивається в різних видах діяльності як ігрової так і практичної. Поступово воно виокремлюється у відносно самостійні дії, спрямовані на пізнання предметів навколишнього світу, на виконання перших від чуттєвих завдань. Дитина вдається до спеціальних прийомів детального обстеження предмета, сприймання її стає активним, цілеспрямованим, збільшується тривалість розглядання об’єктів. Дитина вчиться керувати своїм зором, рукою. Більшого значення набувають мисленнєві процеси: упізнаючи предмети, дитина порівнює їх, використовуючи свої знання, хоч при цьому нерідко ще не вміє відділити те, що бачить, від того, що знає про предмет [34, с. 57].   
         Отже, охарактеризувавши пізнавальну активність дітей дошкільного віку, можна зробити висновок,  що період дошкільного віку
це важливий етап розвитку мислительної діяльності, уваги, уяви, пам’яті та сприймання, що є складовими елементами пізнавальної активності дошкільників.

2.2.    Основні види казок та їх вплив на розвиток пізнавальної активності  дітей дошкільного віку                             

     У роботі з дітьми дошкільного віку використовують різні види казок. Для розвитку пізнавальної активності використовують такі види казок як:  1. Психологічно-повчальна казка, структура якої підпорядкована дидактично-виховним функціям, розрахованих на стимулювання розвитку пам’яті, сприйняття та мислення дитини. Це твір, обсягом більший за релаксаційну казку, як правило, це декілька сторінок тексту, адресований дітям, в яких описано переживання труднощів, героїв, які можуть спіткати кожну дитину у період зростання і розвитку [23, с. 15].
     Тому фабули таких творів описують такі теми і ситуації, з якими дитина може зіткнутися кожен день в реальному житті наприклад, перебування в лікарні, розлука з близькими, візит до стоматолога, перші дні в дитячому садочку, перебування в таборі, конфлікти з однолітками чи батьками та ін. Вони відносяться до пізнавальної активності, спонукають до зміни в поведінці дитини дошкільного віку через запропоновані їм нові варіанти і способи вирішення дитячих страхів і проблем.  
     Однак, такі твори не позбавлені при цьому елементів “магічності, дивовижності”,  оскільки їх героями можуть бути не тільки “справжні” діти, але й інші казкові герої – звірі, рослини, предмети, які часто долають стереотипи, приписані їм ще з часів Езопа, наприклад віслюк перестає бути впертим, заєць – боягузом і не втікає перед труднощами, а повертається до них обличчям і т.д. Завдяки цьому дитина дошкільного віку ототожнює себе з героєм і, таким чином, розширює свій репертуар поведінки. Слід при цьому додати, що цей різновид казки має вплив на емоції, допомагає розібратися у власних почуттях, а через зв’язок з конкретною ситуацією, яка ці почуття викликає, полегшує їх розуміння, розширює словарний запас, заохочує до розмови про власні проблеми, під безпечним казковим  “прикриттям”, а також мотивує дитину до пошуку нових рішень. Психологічно-повчальною казкою може виступити розповідь “Червона Шапочка”, “Сестриця Оленка та братик Іванко”, “Пані метелиця”
[16 с. 95-98].     
         2. Дидактична казка – найпростіша і ненав’язлива казка, яку найчастіше використовують в роботі з дітьми дошкільного віку. Мета дидактичної казки – передати дитині нові знання, вміння та                        навички
[16 с. 98-99].  
         Найчастіше така казка закінчується невеликим простим завданням що пов’язане з темою казки, яке дитина повинна виконати вдома. Коло знань, умінь і навичок, яким навчає дидактична казка, обширний. Це може бути замаскована під казку проста розповідь про те,    як і навіщо потрібно уважно переходити дорогу, вітати своїх друзів зі святами, наприклад, з днем ​​народження,  навчитися самостійно одягатися чи заварювати чай, як і навіщо потрібно прибирати на місце іграшки, бути ввічливими з оточуючими людьми. Таким чином дидактична казка допомагає дитині розвивати пізнавальну активність, формуючи мислення, увагу тощо
[16 с. 99-100].
         Дидактична казка є ефективним засобом емоційно-образного підсилення пізнавальних інтересів на інтегрованих заняттях, в якій головне не сюжетність, а одухотворення певних фактів, властивостей, засобів виразності предметів. Прикладом можуть бути
казки, які створюються педагогами для пояснення навчального матеріалу. При цьому абстрактні символи, цифри, букви, звуки, арифметичні дії тощо, уособлюються, створюється казковий образ світу, в якому вони живуть. Дидактичні казки можуть розкривати сенс і важливість певних знань для дитини. Прикладами таких казок може бути розповідь “Троє поросят”, “Три ведмеді” та “Рукавичка” [16 с. 100-110].
         3. Казка з завданнями. Серед цікавих завдань особливу увагу займають казкові завдання, тобто  завдання із казковими образами, казковими сюжетами. Здається, казка і математика – поняття несумісні, проте казкова форма дозволяє запровадити незвичні, захоплюючі ситуації у математичних  завданнях. Саме таке з’єднання сприятливе  для підготовки дітей дошкільного віку до навчання, оскільки через казкові елементи педагог може знайти шляхи до пізнавальної активності дитини. Читаючи такі казки із завданнями,  дитина знайомиться з основними поняттями, такими як: “пори року”, “кольори”, “розмір”, “кількість”, “якість”, “положення в просторі”, “емоції” та багатьма іншими. А ігрові завдання розвивають логічне мислення, пам’ять, увагу, уяву та сприймання, вчать розрізняти предмети за певними ознаками. Зустріч дітей із знайомими героями казок не залишає  їх байдужими, казка викликає в дітей радість та інтерес. Відомий математик               А. Макрушевич зазначав, що людина, яку не виховують  на казках, важче сприймає світ ідеальних прагнень, завдяки казці починає відрізняти реальне від незвичного, що не можна розвивати, минаючи казку, як уяву, а й перші навички критичного мислення. Казки потрібні, особливо в вивченні нового матеріалу, який вимагає розвитку  уяви, вміння обмірковувати запропоновану ситуацію, виявляти і використовувати необхідну інформацію ухвалення рішення.  До такої казки дитина може повертатися неодноразово для читання і роботи над розвиваючими завданнями. Прикладами таких казок є “Хлопчик-мізинчик”, “Подарунки феї”, “Віслюкова шкіра”                   та інші
[54, с. 35].  
         4. Народні казки допомагають  розвинути соціально-моральний розвиток дітей. Казкові розповіді формують у дітей дошкільного віку соціально-моральний розвиток, тобто допомагають оволодіти навичками відображення позитивних та негативних персонажів. Формують емоційно-ціннісний розвиток дитини дошкільного віку, викликають радість і захоплення від зустрічі з колобком, адекватно реагувати на події та ситуації, емоційно сприймати зміст казки.
         Найголовніше те, що народні казки формують пізнавальний розвиток дітей дошкільного віку, допомагають розвивати увагу, мислення, вміння спостерігати і розрізняти різні фігури, кольори. Прикладом таких казок можуть бути “Колобок”, “Курочка ряба”, “Ріпка” та інші.
         Отже, проаналізувавши види казок та їх вплив на розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку  можна зробити висновок, що казка розвиває у дитини дошкільного віку складові пізнавальної активності такі як: пам’ять, мислення, увагу, уяву, мовлення, сприйняття та стимулює до навчання.

                      РОЗДІЛ 3      ЕКСПЕРЕМЕТАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА З ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ  ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

3.1. Програма експериментально-дослідної роботи

 Для визначення впливу казки на розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку було проведено експериментальне дослідження, яке тривало з грудня 2014 р. по березень 2015 р. включно, у дошкільному навчальному закладі № 4Казка”  м. Долинська, Кіровоградської області. Експериментальне-дослідження проводилося з дітьми дошкільного віку старшої групи, у кількості 30 осіб.
         
Проблемна ситуація дослідження полягає в тому, що суспільство стало забувати ефективні і перевірені способи і засоби впливу на дитину такі як казки, адже вони є одним з найдавніших та ефективних засобів розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Використовуючи казку, дитину можна навчати, ознайомлювати з  оточуючим світом, формувати допитливість. Казка активізує  пiзнавальнi потреби дитини на  всіх  етапах її  життя  i  у  різних  видах  діяльності:  грі,  навчанні,  праці.
         Сьогодні діти виховуються не скільки на народних казках, скільки на диснеївських мультфільмах, які не завжди спрямовані на розвиток їх пізнавальної активності.
Науковці вважають це великим упущенням  у справі виховання та навчання дітей, так як це утруднює розвиток їх пізнавальної активності. Варто зазначити, що багато дітей не знають навіть таких відомих казок як: “Колобок”, “Червона Шапочка”, “Ріпка”, не знають рахівних казок, казки які розвивають мовлення, пам’ять, уяву, увагу тощо.    Зазначені умови спонукають до експериментальної перевірки впливу казки на розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку.
         Об’єкт дослідження – діти старшого дошкільного віку.
         
Предмет дослідження  рівень пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку.
         
Мета дослідження  визначити рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку та експериментально перевірити вплив казки як засобу розвитку їх пізнавальної активності.
         Мета експериментально˗дослідної роботи покликала вирішення наступних завдань:

         1. Скласти програму експериментального˗дослідження та підібрати інструментарій;
         2. Провести попереднє дослідження рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, проаналізувати отримані результати та підібрати систему казок  для розвитку пізнавальної активності дошкільнят.
         3.
 Провести есперементально˗дослідну роботу з використанням казок та зробити повторну діагностику рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.

4. Проаналізувати результати повторної діагностики, зробити висновки та спів ставити з гіпотезами.

5. На основі результатів експерементально˗дослідної роботи розробити рекомендації щодо оптимізації пізнавальної активності дітей дошкільного віку.
         
Гіпотеза експериментального дослідження полягає в наступних принципах :

          1. Що рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку є низьким.

         2. Рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку можна підвищити за допомогою спеціально відібраних казок.

         Вибірка. Тип вибірки – гніздова. Всього в дослідній роботі брало участь 30 дітей дошкільного віку – старшої групи.  
        
    
Аналіз основних понять 

         Дитина це особа яка не досягла віку закінчення обов’язкової шкільної установи, або не досягла віку 18 років.

         Дошкільний вік це період, протягом якого відбувається колосальне збагачення і впорядкування чуттєвого досвіду дитини, оволодіння формами сприйняття і мислення, розвиток мовлення, уяви, формування початків довільної уваги і смислової пам’яті. Дошкільний вік займає період від 3 до 7 років. Виділяють молодший дошкільний вік від 3 до 4 років, середній дошкільний вік від 4 до 5 років, та старший дошкільний вік від 5 до 7 років.  
         Казка – це епічний фольклорний твір чарівного, пригодницького або побутового характеру, який розповідає про вигадані події. Орієнтація на вимисел є однією з найважливіших жанрових ознак казки. Сюжет казкового твору завжди стверджує перемогу добра над злом.
         
Пізнавальна активність – це спрямованість особистості на предмети і явища навколишньої дійсності, яка характеризується постійним прагненням до пізнання, до нових, більш повним і глибоким знанням. Пізнавальна активність носить пошуковий характер, під її впливом у людини постійно виникають питання, відповіді на які він сам постійно і активно шукає. Пізнавальна активність позитивно впливає не тільки на процес і результат діяльності, але і на такі складові як мислення, уяву, пам’ять, увагу.

         Мислення – це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об’єктивної дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях.
         
Увага – спрямованість психічної діяльності та зосередженість у певний момент на об’єкті або явища, які мають для людини певне значення при одночасному абстрагуванні від інших, в результаті чого вони відображаються повніше, чіткіше, глибше, ніж інші.
         
Уява – це психічний процес, який полягає у створенні нових образів шляхом обробки матеріалу сприймань і уявлень, одержаних у попередньому досвіді.
         
Пам’ять – це психічний процес відображення досвіду людини шляхом засвоєння, збереження та подальшого відтворення обставин її життя та діяльності.
         
Сприймання – це психічний процес відображення в мозку предметів і явищ в цілому, в сукупності всіх їхніх властивостей та якостей при безпосередній дії на органи чуття людини.

         Мовленняпроцес спілкування, опосередкований мовою, комунікативними формами і функціями мовленнєвої діяльності.
         
Методи дослідження. У експериментально-дослідній роботі використано ряд методів, серед яких були:  
         - теоретичні: вивчення, аналіз наукової літератури з проблеми розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, а також синтез, аналіз та порівняння;
         - емпіричні: експеримент, психодіагностичне дослідження з використанням відібраних психодіагностичних методик для визначення рівня розвитку складових пізнавальної активності, а саме: методика “Пройди через лабіринт” для з’ясування рівня розвитку мислення дошкільнят [див. Додаток А.], методика
“Розпізнавання фігур” для оцінки рівня розвитку уваги дошкільнят [ див. Додаток Б.], методика “Чого не стало?” для виявлення рівня розвитку пам’яті дітей дошкільного віку [див. Додаток В.], методика “Що намальовано?” для визначення рівня розвитку уяви у дітей дошкільного віку [див. Додаток Г.], методика “Пірамідка”, яка застосовується для оцінки рівня розвитку сприймання дошкільнят [див. Додаток Д.].   

         Етапи експериментально-дослідної роботи. Процедура проходила в три етапи:  
         1. На підготовчому етапі була визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотези, вибірку дослідження, а також критерії експериментально-дослідної роботи, рівні та показники розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, що зображені в таблиці 3.1., а також був здійснений відбір інструментарію експериментально
-дослідної роботи [див. Додаток А, Б, В, Г, Д ].  

Таблиця 3.1.

Критерії та показники пізнавальної активності дітей дошкільного віку  в експериментально-дослідній роботі. 

Критерії

Показники

Методики

1

Мисленнєва діяльність

- Швидкість мисленнєвої діяльності  
- Швидкість сприймання та оволодіння предметною діяльністю.

Методика “Пройди через лабіринт”
Автор: Немов Р.С. [45] та м
етодика “Пірамідка”
Автор:
 Немов Р.С. [45]

2

Розвиток пам’яті

- короткочасність пам’яті
- швидкість відтворення того, що запам’яталось

Методика  “Чого не стало?”
Автор:
 Кінг Ф. [55]

3

Розвиток уваги

- концентрація уваги
- розподіл уваги
- переключення уваги

Методика “Розпізнавання фігур?” Автор: Немов Р.С. [45]

4

Розвиток уяви

- активність уваги
- відтворювальність уяви

Методика   “Що   намальовано?”
Автор: Немов Р.С. [45]

         Згідно критеріїв та показників пізнавальної активності дітей дошкільного віку  було визначено чотири критерії такі як мисленнєва діяльність,  розвиток пам’яті, розвиток уваги та розвиток уяви.                    Критерій мисленнєва діяльність включає в себе показники такі як швидкість мисленнєвої діяльності та швидкість сприймання та оволодіння                предметною діяльністю. Наступний критерій такий як розвиток пам’яті             має в собі показники короткочасної пам’яті, та швидкість відтворювання того, що запам’яталось. Наступний критерій такий як розвиток уваги має                                 в собі такі показники як концентрація уваги, розподіл уваги,                                      переключення уваги. Останній критерій розвиток уяви має в собі показники як активність уяви, швидкість відтворювання уяви.

        Відповідно до критеріїв та показників пізнавальної активності дітей дошкільного віку було визначено 3 рівні розвитку, а саме високий, середній, низький рівень зображено в таблиці 3.2.

                                                                                                        Таблиця 3.2.

Рівні

Характеристика рівнів

Високий

- переважає швидкість мислення дитини, вона може сприймати і оволодівати предметною діяльністю.
- розвивається короткочасна пам’ять і швидко може відтворити те що, запам’ятала.
- високий рівень концентрації уваги, може легко розподілити увагу та переключати її на інші предмети.  

Середній

- мислення дитини на достатньому рівні, вона може сприймати і оволодівати предметною діяльністю не так добре як дитина з високим рівнем.
- розвивається короткочасна пам’ять , але дитина не може дуже швидко відтворити те що, запам’ятала.
- середній рівень концентрації уваги, може гірше розподіляє увагу, та часто переключає її на інші предмети.  

Низький

- швидкість мислення дитини знаходиться на низькому рівні, вона повільно сприймає і оволодіває предметною діяльністю.
- короткочасна пам’ять погано запам’ятовує і повільно відтворює те що, запам’ятала.
- низький рівень концентрації уваги, з труднощами  розподіляє увагу та переключає її на інші предмети.  


         Згідно з таблицею 3.2. маємо змогу проаналізувати, до високого рівня розвитку відносяться ті діти дошкільного віку, у яких переважає швидкість мислення, може швидко сприймати і оволодівати предметною діяльністю, швидко може відтворити те, що запам’ятала,  легко розподіляє і концентрує свою увагу. Середній рівень розвитку характеризується гіршими показниками запам’ятовування і відтворення інформації, гурше розподіляє увагу та часто переключається на інші предмети. Низький має в собі показники низького рівня концентрації уваги, дитина погано запам’ятовує і повільно відтворює те що запам’ятала, виконання завдань їй дається важко.
         2. На другому етапі експериментально-дослідної роботи було визначено рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку за допомогою відібраних методик, а також підібрано казки для розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, здійснено за результатами експереметального
-дослідження поділ дітей на експериментальну та контрольну групу. З експериментальною групою було використано ряд казок для розвитку пізнавальної активності. Проведено повторну діагностику та проаналізовано кінцеві результати.     
         3. На третьому етапі  відбулося підведення підсумків, співставлення результатів з зазначеними гіпотезами та розроблено рекомендації для оптимізації розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку за допомогою казки; оформлено матеріали дослідження.   
         Отже, в програмі експерементального˗дослідження бакалаврської роботи було визначено проблемну ситуацію, об’єкт, предмет та завдання есперементу, а також вибірку та гіпотезу. Було зроблено логічний аналіз понять та підібрано відповідний інструментарій для оцінки рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку; визначено критерії, показники та рівні розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.  

3.2. Аналіз результатів експерементального-дослідження

У результаті проведеного експериментального-дослідження, метою якого було визначення рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, було отримано результати розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку. У досліджені брали участь 30 дітей двох старших груп, після проведених з ними методик і проаналізовано                     підгрупи – експериментальну  18 дітей та контрольну ‒ 12  дітей в кожній.

Експерементально˗дослідна робота включала в себе проведення методик для отримання результатів рівня розвитку пізнавальної активності та використання казок, як засобу розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.

Для визначення рівня розвитку кожної складової пізнавальної активності дітей дошкільного віку було застосовано ряд методик таких як:

1. Методика “Пройди через лабіринт” для оцінки мисленнєвої діяльності дитини дошкільного віку [55];

2. Методика  Розпізнавання.фігур”  для виявлення рівня концентрації уваги, її розподіл та переключення  [55].

3. Методика “Чого не стало?” для оцінки рівня розвитку короткочасної пам’яті та швидкості запам’ятовування і відтворення запам’ятованого [55];

4. Методика   “Що   намальовано?” для виявлення рівня розвитку активності уяви, та її відтворюваності [55];

5. Методика Пірамідка” для виявлення рівня сприймання, співвіднесення предметів за величиною й оволодіння предметними                   діями [55];

         Проаналізуймо отриманні данні по кожній з методик. У результаті аналізу данних по методиці “Пройди через лабіринт” для оцінки мислення дітей дошкільного віку результати які можна побачити в таблиці 3.3.

  Таблиця 3.3.

Рівень розвитку мислення дітей дошкільного віку за методикою “Пройди через лабіринт”

Рівень
розвитку

Перша група/
кількість дітей %

Друга група /
кількість дітей %

Високий

4/22,2

3/25

Середній

7/38,8

5/41,6

Низький

7/38,8 

4/33,3

        

Згідно експерементального˗досліду отримали такі данні по данній методиці в першій групі виявлено: високого рівня розвитку – 4 особи, з них – 22,2%; середнього рівня розвитку – 7 осіб, з них – 38,8%; низького рівня розвитку – 7 осіб, з них – 38,8%; З другої групи дітей дошкільного віку отримано такі данні: високого рівня розвитку – 3 осіб, з них – 25%; середнього рівня розвитку – 5 осіб, з них 41,6%; низького рівня розвитку – 4 особи, з них 33,3%. Результати оцінки мислення дітей дошкільного віку, як складової пізнавальної активності зображено на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Рівень розвитку мислення дітей дошкільного віку
                                                                                       

         Аналізуючи результати методики “Розпізнавання фігур”, що застосовується для оцінки рівня розвитку уваги дітей дошкільного віку було отримано такі данні діагностики груп  що зображені в таблиці 3.4.

Таблиця.3.4.

Рівень розвитку уваги дітей дошкільного віку за методикою “Розпізнавання фігур”

Рівень розвитку

Перша група/
кількість дітей %

Друга група/
кількість дітей %

Високий

3/16,6

3/25,5

Середній

7/38,8

5/41,6

Низький

8/44,4

4/33,3

    Можемо побачити, що в першій групі високий рівень розвитку                   виявили 3 осіб, що становить 16,6% від загальної кількості респондентів; середній рівень розвитку показали  7 осіб – 38,8 %; низький рівень розвитку – 8 осіб, – 44,4%;  В другій групі отримали такі данні: високий рівень розвитку – 3 осіб, з них 25,5%; середнього рівня розвитку – 5 осіб, з них 41,6%; низького рівня розвитку – 4 осіб, з них 33,3%.  Для кращої візуалізації даних результатів переглянемо на рис. 3.4.

Рис. 3.4. Рівень розвитку уваги дітей дошкільного віку  


      У результаті проходження методики з дітьми дошкільного віку “Чого не стало?” було оцінено їх розвиток пам’яті, як складової пізнавальної активності. Отримали  такі результати груп зображено в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5.

Рівень розвитку пам’яті дітей дошкільного віку за методикою “Чого не стало?”

Рівень розвитку

Перша група /
кількість дітей %

Друга група/
кількість дітей %

Високий

4/22,2

4/33,3

Середній

6/33,3

5/41,6

Низький

8/44,4

3/25,5

Високого рівня розвитку виявлено 4 особи, з них – 22,2%; середнього рівня розвитку – 6 осіб, з них – 33,3%; низького рівня розвитку – 8 осіб, з них 44,4%; Друга група показала нам такі данні: високого рівня розвитку – 4 осіб, з них 33,3%; середній рівень розвитку – 5 осіб, з них 41,6%; низький рівень – 3 осіб, з них розвитку – 25,5%. Отримані результати оцінки рівня розвитку пам’яті зображено в рис. 3.5.

Рис. 3.5. Рівень розвитку пам’яті дітей дошкільного віку

      Проведена методика “Що намальовано?” для оцінки рівня розвитку уяви дітей дошкільного віку показала нам результати, що зображені в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6.

Рівень розвитку уяви дітей дошкільного віку за методикою “Що намальовано?”

Рівень розвитку

Перша група /
кількість дітей %

Друга група/
кількість дітей %

Високий

5/27,7

4/33,3

Середній

7/38,8

6/50

Низький

6/33,3

2/16,6


      Отримано такі результати по першій групі: високого рівня розвитку –
5 особи, з них – 27,7%; середнього рівня розвитку – 7 осіб, з них – 38,8% низького рівня розвитку – 6 осіб, з них – 33,3%; Друга група дала нам такі результати: високого рівня –   4 осіб, з них – 33,3%; середнього рівня – 6 осіб, з них 50%; низького рівня розвитку –  2 особи, з них 16,6%. Переглянемо отримані результати оцінки рівня розвитку уяви дітей дошкільного віку в рис 3.6.

Рис. 3.4.  Рівень розвитку уяви дітей дошкільного віку за методикою

Результати методики “Пірамідка” для оцінки сприймання дітей дошкільного віку зображено в таблиці 3.7.

                                                                                                     Таблиця 3.7. Рівень розвитку сприймання дітей дошкільного віку за методикой “Пірамідка”

Рівень розвитку

Перша група /
кількість дітей %

Друга група/
кількість дітей %

Високий

4/22,2

3/25,5

Середній

7/38,8

5/41,6

Низький

7/38,8

4/33,3

     Отримано такі дані по першій групі: високого  рівня розвитку проявили  4 осіб, з них – 22,2 %; середнього рівня розвитку – 7 осіб, з них – 38,8%; низького рівня розвитку – 7 осіб, з них – 38,8%;  
     По другій  групі було отримано такі результати: високого рівня                 розвитку –
3 осіб, з них 25,5%; середнього рівня розвитку 5 осіб, з них – 41,6%; низького рівня розвитку 4 осіб, з них – 33,3%.

Для кращого розуміння отриманих результатів дітей дошкільного віку по кожній групі переглянемо зображення в рис. 3.7.

Рис. 3.5. Рівень розвитку сприймання дітей дошкільного віку за методикою

Результати, які були отримані у процесі проведення методик з метою визначення рівня розвитку основних складових пізнавальної                     активності дітей дошкільного віку таких як: увага, уява, пам’ять,                                   мислення, сприймання, що у підсумку дало змогу підсумувати загальний рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.               Результати  можемо переглянути  зображеній в таблиці 3.6. та діаграмі 3.6.               
                                                                                                              

Таблиця 3.6.

Рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку

Складові пізнавальної активності

Високий
рівень

Середній
рівень

Низький
рівень

Перша
група

Друга
група

Перша
група

Друга
група

Перша
група

Друга
група

Мислення

22,2%

25,5%

38,8%

41,6%

38,8%

33,3%

Увага

16,6%

25,5%

38,8%

41,6%

44,4%

33,3%

Пам’ять

22,2%

33,3%

33,3%

41,6%

44,4%

25,5%

Уява

27,7%

33,3%

38,8%

50%

33,3%

16,6%

Сприймання

22,2%

25,5%

38,8%

41,6%

38,8%

33,3%

Усього

22%

28,5%

37,5%

43,2%

39,8%

28,4%

                                                                                 

З таблиці 3.6. можемо зробити висновок з побачених показників, що рівень розвитку складових пізнавальної активності дали нам такі результати:  Перша група дала нам такі результати: високого рівня розвитку отримано – 11%; середнього рівня розвитку –  18%; низького рівня розвитку – 19,9%. Друга група дала такі результати: високий рівень розвитку – 38,2%; середній рівень розвитку–43,4%; низький рівень розвитку – 18,4%.  Для кращого розуміння отриманих результатів переглянемо на рис. 3.6.


Рис. 3.6. Рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку

         Обробивши результати отриманих данних по методикам, ми отримали результати про рівень пізнавальної активності дітей дошкільного віку за якими було зрозуміло, що перша група показала нижчі результати ніж друга, відповідно перша група буде експериментальною, а друга контрольною.  Експериментальну групу було підготовлено до прослуховування казки “Подарунки феї”, для кращого сприймання казки дітьми було обрано аудиокнигу Шарля Перро “Подарунки феї” та підготовлено саму казку з завданнями, яка мала за мету допомогти розвинути пізнавальну активність дітей дошкільного віку. Завдання показувалися дітям після кожної ситуації виниклої в казці. Це допомагало їм зконцентрувати свою увагу на сюжеті казки, так як завдання пов’язані із самим сюжетом.  
        Після того як діти прослухали початок казки в якому говорилося про вдову яка мала двох дочок, вона любила старшу дочку та не долюблювала молодшу. Тому молодшу дочку мати змушувала більше працювати.                     Так одного разу коли дівчину змусили піти до криниці і набрати води вона зустріла фею, яка подарувала дівчині дар, коли дівчина буде розмовляти з її уст будуть випадати дорогоцінні каміння. Отже перше завдання стосувалося того що б зрозуміти хто з тваринок між собою схожий.                                              Назва першого завдання звучала так “Зазвичай люди люблять тих, хто на них схожий” тому діти повинні були відповісти на питання хто між чотирьох тваринок схожий між собою. Діти вдивилися в картку на якій було зображено дві однакові кішки і дві різні собаки. Тому діти швидко відповіли що дві кішки схожі між собою.  
Наступне завдання називалося “Мати до нестями любила старшу дочку і терпіти не могла молодшої” дітям потрібно було глянути на картку з завданням і відповісти на питання “Хто тут старший, а хто молодший?”. На карткі зображено немовля, дитину, підлітка, дорослого і дідуся. Діти почали давати різні відповіді, але кожну з них можна було вважати правильною, прозвучали такі відповіді як “Дідусь більш старший за всіх” “немовля молодше ніж всі інші”. Це допомогло дітям вплинути на їхню увагу та сприймання об’єктів.            Назва третього завдання мало назву “дівчина така мила й чемна” на картці зображено дві картинки на кожній є хлопчик і дівчинка. На одній картинці показано дівчинку яка забирає іграшку у хлопчика, на іншій там де хлопчик і дівчинка тримаються за руки. Діти повинні відповісти на питання “Як ти розумієш слово “чемна”? Чемними у давнину називали ввічливих та уважних людей. Кого на малюнку можна назвати чемним, а кого невихованим?” Діти швидко почали відповідати що дівчинка яка забирає іграшку веде себе не чемно. А та дівчинка яка тримає хлопчика за руку є чемною, бо вона схожа на принцесу. Це завдання вплинуло на їхнє сприймання дій які були показані на картці.
      Далі діти продовжили слухати наступну ситуацію що відбувалася в казці. В якій говорилося про те, що прийшовши додому, мати та сестра побачили, що у дівчини з учт випадає каміння, тому старша сестра також пішла до криниці, щоб отримати дар від феї.  
     Перше завдання до цього сюжету називалося “що з нею трапилось біля джерела”
Діти повинні були розглянути три малюнки на яких зображено фонтан, джерело, і водоспад. І назвати що із цих трьох малюнків є джерелом.  Діти спочатку задумалися, це питання викликало у них затруднення, але поміркувавши, вони почали давати відповідь, що “джерело це та картинка де воно вибивається із під землі і каменю”. Це завдання сприяло тому що діти активізували свою мисленнєву діяльність, пам’ять, що і допомогло їм знайти вірне рішення.             Друге завдання звучало так “невже ти не бажаєш отримати такий же надзвичайний дар?” Суть завдання звучала так  “Що ти вмієш робити найкраще: співати, танцювати, малювати? А може, ти маєш ще якісь надзвичайні здібності? Все це називають даром або талантом, хистом.  Що робить хлопчик на картинці?” На картці зображено хлопчика який дарує квіти бабусі. Діти відповідали з заохоченням на завдання було помітно що весь цей експеримент приводить їх у позитивний емоційний стан. На запитання діти почали швидко відповідати, прозвучали такі відповіді як “ Я обожнюю співати і танцювати”, “Я ходжу навіть до танцювального гуртку” та “А я вмію малювати і дарую свої малюнки мамі”.  Також діти описали що зображено на картинці і деякі діти сказали, що на свята вони також часто дарують квіти своїм бабусям.  Діти включили в роботу таку невід’ємну складову пізнавальної активності як мовлення.      Наступне завдання мало назву “з лісу вийшла гарно вбрана пані”  на картці було зображено два види суконь, кофту зі спідницею та спортивний костюм. діти повинні відповісти що з цих речей є святковою сукнею.         Тобто це дало змогу діям відповісти навіть більше не на запитання яка сукня є святковою, а більше уявити в якій сукні була фея. В роботу включилися більше дівчатка, ніж хлопчики вони відповіли “Перша сукня є святковою, тому що на ній є бантики” та “Перша сукня гарніша ніж друга тому вона є святковою”  це завдання дало змогу зконцентрувати увагу дітей на речах які зображені в картинці, включити мисленнєву діяльність, уяву і сприймання.  
      Після того як діти відповіли на запитання, вони знову продовжили слухати казку.  Суть ситуації в тому що старша сестра вела себе не чемно по відношенню до феї, за це її фея наказала тим що з її уст будуть випадати жаби і гадюки. Тому повернувшись додому дівчина плакала. Мати звинуватила молодшу сестру і вигнала з дому. Дівчина побігла до лісу де зустріла принца який закохався в неї за її красу.                                   Перше завдання до цього сюжету звучало “та чому так гірко плаче”  на картці зображено цукерку, цибулю, огірок та лимон. Дітям потрібно було сказати який смак має кожен продукт зображений в завданні. Прозвучали такі відповіді дітей “я не люблю цибулю, коли мама її нарізає вона плаче”, “Люблю цукерки бо вони солодкі і смачні”, “Огірок смачний, ми його добавляємо в салати”, “Лимон дуже кислий, я від нього кривлюсь”. Отже це завдання допомогло активізувати у дітей такі складові пізнавальної активності як пам’ять, сприймання, увагу, мислиннєву діяльність.    Друге завдання мало назву “з кожним словом у дівчини падають” Діти мали подивись на малюнок та визначити, що залишиться цілим та неушкодженим, навіть якщо ця річ впаде з великої висоти. Було зображено чотири предмети м’яку іграшку, вазу, подушку, тарілку, перо. Діти почали давати такі відповіді “Іграшка, подушка і перо залишиться цілим бо вони м’які”, “Все окрім тарілки і вази буде цілим, бо вони не такі хрупкі”. Діти в цьому завданні мали змогу включили в роботу своє сприймання, мислення, пам’ять, уяву та увагу.                                                     Третє завдання звучало так “яке б принесла йому інша наречена” на картці зображено три дівчини в різному вбранні, дві в повсякденному одязі і одна в весільній сукні. Дітям потрібно сказати хто з них одягнений як наречена. Діти звісно відповіли що дівчина в весільній сукні є нареченою. Це допомогло дітям включити сприймання та пам’ять.  
Таким чином ми дали змогу дітям уважно слухати казку так як її сюжет пов’язаний із завданнями, що допомагало включити їхнє сприймання, увагу, в деяких завданнях уяву та пам’ять.        

Наступна казка мала назву “Хлопчик‒мізинчик”     Казка починається з розповіді про сім’ю яка складалася з батька˗дроворуба, матері і семи хлопчиків. Наймолодший син був найменшим по зросту, через що його прозвали хлопчиком˗мізинчиком. Сім’я жила дуже бідно, батькові було дуже важко прогодувати таку сім’ю,  тому батько запропонував своїй дружині завести дітей в ліс і там їх залишити. Найменший син почув розмову батьків, тому на наступний день він набрав з собою камінців і кидав їх позаду себе, що б потім знайти дорогу назад. Коли діти опинилися в лісі і залишилися самі, хлопчик˗мізинчик сказав іншим, як вони зможуть знайти дорогу назад розповівши їм про свій продуманий план.  Тому перше завдання до даної ситуації з казки мало таку назву “Не більше за мізинчик”. Завдання полягало в тому щоб діти подивились на свою руку та уявили, яким маленьким був хлопчик˗мізинчик. А потім розглянули намальовану на картці долоню та назвали кожний пальчик. Виконуючи діти з зацікавленням почали роздивлятися власні долоні, а також мірятися мізинцями с дітьми які сиділи поруч. Деякі з дітей показували своє здивування стосовно того, який маленький був хлопчик˗мізинчик. Також діти уважно подивилися на картку і почали давати назви кожному пальцю на лодоні. В певній мірі діти давали вірні відповіді, але все таки деякі діти забруднювалися дати правильну відповідь. Тобто тут дошкільнята задіяли в роботу сприймання, мислення, а також уяву, увагу, мовлення та пам’ять.  Друге завдання мало таку назву “дроворубу важко було прогодувати таку велику сім’ю” суть цього завдання полягала в тому, що б діти відповіли чи велика у них родина? Перелічили гусенят у гусячій родині та курчат у курячій, що зображені на картці. Відповісти кого більше, на скільки, та кого менше і на скільки. Діти почали давати різні відповіді на питання “Чи велика у тебе родина?” прозвучали такі відповіді “Моя родина не велика, тому що я живу тільки з мамою”, “Моя родина не велика, я живу з мамою та татом”, “Моя родина складається з тата, мами, мене і двох братів”, “Моя сім’я складається з мами, тата, мене і сестри”. Далі діти почали рахувати кого на картці зображено більше, а кого менше. Прозвучали такі відповіді “Більше гусенят ніж курчат, так як гусенят троє, а курчат двоє”, та “ Курчат менше ніж гусенят”. Це завдання несло дидактичний характер, тобто дітям потрібно було спочатку згадати зі скількох людей складається їх сім’я, а потом обміркувавши відповісти на питання скільки зображено на картці гусенят та курчат.             Третє завдання мало назву “І він вивів їх з лісу тією ж дорогою” суть цього завдання полягала в тому, щоб діти розглянули малюнок та назвали, хто йде по дорозі, хто стежкою, а хто їде по шосе. На картці зображено хлопчика, який йде по дорозі; авто, яке їде по шосе, та їжака, який йде стежкою. Діти уважно вдивилися в картку і почали міркувати. Дуже швидко діти почали давати відповіді такі як “Їжачок йде по стежці”, “Хлопчик йде по дорозі”, та “Авто рухається по шосе”. Діти відповіли вірно. Це завдання задіяло сприймання, мислення, та увагу.        Далі діти продовжили уважно слухати казку. В цій ситуації говорилося про те, що діти підійшли до дому, та почули, як мати їхня плаче, та говорить батькові про те, що не треба було вести дітей до лісу, так як пізніше так трапилося, що сусід віддав борг, і сім’ї певний час було б за що ще жити. Діти зайшли в дім і мати з радості почала всіх обіймати і цілувати. Діти розповіли батькам, як їм було страшно в лісі та як вони змогли знайти дорогу додому. Пройшов час, гроші знову скінчилися, дроворуб з дружиною знову вирішили завести дітей в ліс.          Перше завдання до даної ситуації мало назву “та кусок не ліз їм у горло” Суть завдання полягала в тому, що б діти подивись на картинку та відповіли на скільки частин розрізаний хліб і чи всім звірям вистачить по одній частині. На картці зображено дві білочки, одного зайця, мишу і чотири шматочка хліба. Діти задумались, уважно вдивилися в картку і почали давати відповіді “Так всім вистачить по одній частині хліба”, декілька дітей були не уважні і не помітили миші та дали відповідь “Трьом тваринкам вистачить по одній частинці хліба, ще й залишиться”. Це завдання мало дидактичне спрямування, задіяло їхню увагу, сприймання, мислення, та мовлення.   Друге завдання мало назву “Може, їх уже й вовки з’їли” суть завдання полягала в тому, що б діти уважно розглянули картку та знайшли зайву тваринку. Та сказали чому саме ця тварина є зайвою. На картці зображено 4 тварини заєць, теля, вовк та лисиця. Діти вдивилися в картку, обдумували свою відповідь. Прозвучали такі відповіді “Зайве теля, тому що воно має копита”, “Зайві теля та заєць, бо воно не хижі тварини”. Отже, це завдання було спрямоване на мислення, увагу, сприймання.       Третє завдання мало назву “А після вечері усі семеро...”. Суть завдання полягала в тому, щоб дошкільнята відповіли на питання “Коли люди вечеряють? Як називається ранкове та денне споживання їжі?” та назвали що їсть кожна тварина, що зображена на картці. На картці зображено три тварини, корова, миша, заєць, а також качан капусти. Діти почали відповідати на поставлені запитання. Спочатку вони відповіли коли люди вечеряють та як називається ранкове та денне споживання їжі. Прозвучали такі відповіді “Люди вечеряють коли сідає сонце і настає вечір”, “Ми з мамой сідаємо вечеряти коли приходить тато з роботи”, та “Ранкове споживання їжі називається сніданок, а денне це обід”. Далі діти дали відповідь на питання, що люблять їсти тварини зображені на картці. Прозвучали такі відповіді “Корова любить траву та деякі овочі”, “Миша любить сир, крихти хліба, та зерно”, “заєць любить траву, моркву та капусту”. Тобто, це завдання було спрямовано на мислення дітей, їхнє сприймання, пам’ять.      Після того як діти відповіли на поставленні завдання, вони продовжили слухати казкову ситуацію. В ній говорилося про те, що хлопчик˗мізинчик знову підслухав розмову батьків, про те що їх знову заведуть в ліс. Тому він сховав в карман свою частину хлібу і кришив ними за собою, але пташки все з’їли. Діти побачили будинок, постукали в двері, які їм відчинила дружина Людоїда, вона їх попередила про небезпеку, та пожаліла впустивши погрітися в хаті.             Перше завдання до цієї ситуації мало назву “Він сховав його у кишеню...”. Суть цього завдання полягала в тому, що б діти дошкільного віку відповіли для чого потрібні кишені на одязі та назвали застібки, на які можна закрити кишеню. Діти подумавши почали відповідати “Кишені потрібні на одязі, що б носити в них різні речі такі як цукерки або гроші”, також дали таку наступну відповідь “Кишеню можна закрити на ґудзики, липучки та інші застібки”. Отже це завдання задіяло мислення дітей, сприймання та уяву.               Друге завдання мало назву “Він спритно спустився з дерева”. Суть завдання полягала в тому, що б діти поглянули на картку на які зображено черепаху, зайця, мишу та слимака та дали відповіли кого на малюнку можна назвати спритним, а кого повільним, млявим, повільним. Діти вдивилися в завдання, та обміркувавши почали відповідати “Заєць серед них найшвидший”, “Найповільніші з цих тварин це слимак та черепаха”, “миша швидка,але не така як заєць” . Це завдання задіяло мислення дітей дошкільного віку, їхню пам’ять, сприймання, увагу та уяву.    Третє завдання мало назву “дружина Людоїда подумала, що їй вдасться сховати дітей від чоловіка”. Суть завдання полягала в тому, що б діти уважно роздивилися картку та дали відповідь на питання де сховались мураха, гусінь та метелик. Діти ознайомившись з зображенням почали відповідати “Метелик сховався у траві під квіткою”, “Гусінь сховалася в зеленому листочку”, “Муравій сховався в корі дерева”. Це завдання допомогло активізувати дитячу увагу, сприймання, та мислення.     Далі знову продовжилася казкова розповідь, в якій йшлося про те, що повернувшись додому Людоїд, сів вечеряти, але його збив запах дітей який він учув, тому він почав шукати дітей, знайшовши Людоїд дуже розлютився. Дружина його заспокоїла і вмовила піти спати, а завтра вигадати що з ними зробить Людоїд.             Перше завдання до цієї розповіді мало назву “Це повернувся додому Людоїд”. Суть цього завдання полягала в тому, що б діти дали уважно роздивилися картку і відповіли на якому зображені білочка повернулася додому, а на якому вийшла з дому. Діти швидко почали відповідати “Білочка на першому малюнку повернулася додому, так як вона принесла з собою жолудь”, “Білочка на другому малюнку йди з дому, тому що вона без жолудя і дивиться в іншу сторону від дому”. Це завдання спрямоване на дитяче сприймання, увагу та мислення.          Друге завдання мало назву “Це, напевно, пахне телям”. Суть завдання полягала в тому, що б діти назвали зображених тварин на картці та показали де мама, а де її дитинча. На картці зображено одну коняку з лошам, одну курку і двоє курчат та одну свиню із поросям. Діти вдивилися в картку та вірно назвали зображених тварин, а також швидко показали де зображена мама, а де її дитинча. Це завдання було спрямоване на сприймання, увагу та мислення.              Наступне завдання мало назву “Ага, ти хотіла мене обдурити!” . Суть завдання полягала в тому, що дітям потрібно було глянути на картку на якій зображено два хлопчика і сказати, хто на їх думку сказав неправду. Прозвучали такі відповіді “Не правду сказав, той хлопчик, що зображений на першому малюнку, тому що його щоки покрасніли і в нього стривожений вигляд”, “Хлопчик на другому малюнку сказав не правду, тому що він посміхається і в нього дуже червоні щоки”. Думки дітей розділилися, це допомогло активізувати їхню мислиннєву діяльність, сприймання та увагу.   Відповівши на завдання, діти продовжили слухати казку. Сюжет заключався в тому, що  дружина Людоїда вклала спати хлопчиків на велике ліжко поряд з ліжком дочок Людоїда. Дочок було теж семеро, тому хлопчик˗мізинчик придумав помінятися з дочками, він їм одягнув ковпачки на голови, а собі і своїм браттям їхні віночки. Людоїд не дочекавшись ранку вирішив закрити хлопчиків у льох, що б вони не втікли. Намацавши ковпачки на головах дочок, він подумав, що це хлопчики і запихнув їх до мішка, та відніс у льох. Потім Людоїд пішов спати, хлопчик˗мізинчик почувши що Людоїд вже спить розбудив своїх братів та почав вдягатися.    Перше завдання до цієї казкової ситуації мало назву “Завтра встигнеш”. Суть завдання полягала в тому, що б  діти назвали слово, протилежне слову “встигнути” та подивившись на картку відповіли хто на малюнку встиг на урок, а хто спізнився. Прозвучали такі відповіді “Протилежним словом “встигнути” є спізнитися”, “Вовк не встиг на урок, тому він біжить”, “Лисиця встигла на урок, тому вона сидить вже за партою і пише”. Це завдання допомогло активізувати дитяче мислення, сприймання, увагу.     Друге завдання мало назву “Перенести хлопчиків у льох”. Суть цього полягало  втому, щоб діти розглянули будинок на картці та показали всі його частини (дах, вікна, віконниці, димар, ґанок, двері, стіни).                                   Діти уважно роздивилися малюнок, та вдало показали та назвали всі його частини. Це завдання активізувало, сприймання, увагу та пам’ять.   Третє завдання мало назву “Наказав їм швиденько вдягатися”. Суть завдання полягала тому, що б діти назвали намальовані предмети одягу та сказали що з цих речей вдягають тільки дівчатка. Діти уважно роздивилися речі зображені на картці і почали давати відповіді “Тільки дівчатка носять сукню”, “Тільки дівчатка носять хустинку і сукню”. Це завдання задіяло в роботі мислення, увагу та сприймання.         Далі діти продовжили слухати казкову розповідь, в якій говорилося про те, що хлопчик˗мізинчик та його брати втекли з будинку Людоїда та бігли всю ніч, в ранці Людоїд прокинувся та помітив, що в мішку були зв’язані його дачки, а не хлопчаки. Людоїд розлютився, одягнув сапоги˗скороходи і відправився наздоганяти втікачів. Та діти вже були не далеко від рідної домівки.             Перше завдання мало назву  “Навшпиньках вибралися вони з дому в сад”. Суть завдання полягала в тому, що діти повинні глянути на картку і дати відповідь на питання, що росте на городі, в саду і на полі. Прозвучали такі відповіді “На полі росте овес, ячмінь та пшениця”, “на дереві росте яблуко, груша, вишня та виноград”, “на городі росте кукурудза, баклажан, помідор, буряк, морква”. Тобто це завдання було спрямовано на дитяче мислення, увагу, пам’ять, сприймання.        Друге завдання мало назву “А Людоїд вранці прокинувся”. Суть завдання полягала в тому, що б діти дали відповідь на питання навіщо потрібен сон та подивившись на картку дати відповідь на питання хто із звіряток засинає, а хто прокинувся? Діти уважно подивилися на малюнки, обдумали поставлені їм питання та почали давати відповіді “Сон потрібен для того, що б ми набиралися сил”, “Сон потрібен для того, щоб відпочивати”, також дали відповідь на те, хто засинає, а хто прокинувся на малюнку “На першому малюнку вовк прокинувся”, “ На другому малюнку медвідь заснув”. Тобто, це завдання було спрямоване, сприймання, мислення, увагу.              Третє завдання мало назву “Він так і остовпів”. Суть якого полягала в тому, щоб діти перелічили зображених на карткі п’ять ховрашків у прямому та зворотному порядку. Це завдання мало дидактичний характер. Діти швидко порахували в прямому напрямку, а в зворотньому напрямку їм це вдавалося трохи складніше.          Після виконаних завдань, діти знову продовжили слухати казку. Далі в казці говорилося, що діти сховалися в невеликій печері, поки Людоїд їх наздоганяв. Заморившись Людоїд вирішив відпочити, та заснув пд. Печерою в якій сховалися хлопці. Хлопчик˗мізинчик скористався нагодою та вкрав чоботи˗скороходи, а братів попросив бігти скоріш додому. Так хлопчик˗мізинчик з браттями повернувся додому, та почав працювати на королівській службі, від тоді сім’я жила і не бідувала.     Перше завдання має назву “Та, нарешті, натрапив на слід хлопчиків”. Суть завдання полягала в тому, що б діти розглянули сліди на картці та показали тварин, які їх залишили. Діти уважно почали розглядати картку, та швидко почали давати відповіді. Це завдання далося їм легко. Та сприяло активізації таких складових, як мислення, увага та сприймання.     Друге завдання мало назву “Знайшов невелику печеру”. Суть завдання полягала в тому, щоб діти розглянь малюнки на картці та сказали хто з позначених тварин може жити у печері. Діти почали давати відповіді “Медвідь може жити у печері, та впадати там в зимову спячку”, “В печері може жити вовк, та ховатися там від дощу”, “Кролик не може жити в печері, тому що він живе в норі”. Це завдання активізувало сприймання, увагу, мислення та пам’ять.           Третє завдання мало назву “Тихесенько стягнув з Людоїда чоботи-скороходи”. Суть завдання полягала в тому, щоб діти розглянули картку та дали відповідь на питання “Як називається взуття, що зображене на малюнку”. Діти почали відповідати один за одним. Давали вірні відповіді. Це завдання сприяло їхній мислиннєвій діяльності, сприйманню та увазі.   Наступна казка яку прослухали діти мала назву “Ріке з чубчиком”.  Казка почалася з розповіді про те, що була королева, яка народила сина. Всі придворні сумнівалися людина він чи ні. Чарівниця подарувала йому особливий дар, завдяки якому він зможе наділити усім своїм розумом ту особу, яку покохає найбільше в світі. Хлопчик підростав і дивував всіх своїм розумом, він народився з чубчиком, тому його прозвали Ріке з чубчиком. Пізніше у королеви із сусідньої країни народилося 2 дочки. Та дочка яка з’явилася першою була дуже гарною. Королева мліла від щастя. Чарівниця що б послабити радість королеви, сказала, що маленька принцеса наскільки красива, настільки буде й дурна.        Перше завдання до цього сюжету має назву “Яку покохає найбільше в світі”. Суть завдання полягала втому, що б діти порівняли м’ячики зображені на картці та відповіли на питання який з них більший, а який менший. Діти уважно подивилися на картку. Та почали давати відповіді “Перший м’ячик найменший”, та “Останній м’ячик найбільший”. Діти включили в роботу такі складові як сприймання, мислення та увагу.       Друге завдання мало назву “Та з них, котра першою з'явилася на світ”. Суть завдання полягала втому, що б діти подивились на зображених на картці цуценят та перелічи їх по черзі (перше, друге, і т.д.). Діти дуже швидко перелічили чотирьох цуценят. Це завдання не викликало у них важкості виконання. В цьому завдання було активовано мислення, сприймання та увагу.           Третє завдання мало назву “Що оточуючі її люди побоювалися”. Суть завдання полягала втому, щоб діти подивились на картку та назви всі речі, що оточують принцесу. Діти почали називати всі речі які є намальовані поряд з принцесою. Прозвучали такі відповіді “Поряд з принцесою є стілець принцеси”, “Поряд з принцесою є квітка в вазоні”, “Поряд з принцесою є стіл на якому є дві чашки і чайник і за ним сидить ведмедик”. Це завдання було спрямоване на мислення, сприймання, увагу та мовлення.     Далі діти продовжили з зацікавленням слухати казку, сюжет був про те, що королева дуже засмутилася коли почула слова чарівниці. Так як дізналася що перша дочка буде дуже гарною, але дурною. А друга дочка дуже розумною, але не гарною. Другу дочку чарівниця нагородила даром, який дав змогу наділяти красою того, хто їй сподобається. Дочки зростали і люди бачили якими вони ставали.           Перше завдання до даного сюжету мало назву “Немає такої речі, якої б я не зробила для вас”. Суть завдання полягала в тому, що діти повинні подивитись на малюнок та знайди ті предмети, які можна назвати речами. Діти уважно роздивилися картку на якій було зображено одну сукню, дерево, праску та хлопчика. Та почали давати відповіді “Дерево не є річчю” “Хлопчик не є річчю”,  “Сукня це річ”. Це завдання не викликало у дітей складності виконання. Завдання активізувало дитяче мислення, сприймання та увагу.              Друге завдання мало назву “переставляла на каміні які-небудь порцелянові фігурки”. Суть завдання полягала в тому, що б діти знайшли на малюнку зайвий предмет та пояснили, чому він зайвий. На картці зображено чашку з блюдцем, статуетку русалки, та свічку на підставці. Діти почали відповідати “Зайва статуетка русалки, бо вона зроблена з іншого матеріалу”. Діти відповіли вірно. Так як статуетка зроблена з іншого матеріалу ніж підставка свічки і чашка з блюдцем. Це завдання було спрямоване на мислиннєву діяльність дітей, їхнє мовлення та увагу зі сприйманням.    Третє завдання мало назву То половину склянки завжди виливала. Суть завдання полягала в тому, що б діти показали на картці намальовані половинки одного предмета та відповіли на питання  як буде називатися цілий предмет. Діти уважно роздивилися картку з малюнками. Вірно показали намальовані на картці малюнки. Прозвучали такі відповіді “Ціла цукерка”, “Ціла хлібина”, “Ціле яблуко”. Це завдання було орієнтовано на мислення, сприймання, увагу.          Далі діти продовжили слухати казку. В ній йшлося про  принцесу яка засмучена від того що така не розумна, зустріла Ріке з чубчиком. Він був закоханий в неї, тому був дуже радий зустрічі. Він поцікавився чому вона така сумка, і дівчина розповіла про свої бажання.       Перше завдання до цього сюжету має назву Закохався у неї ще як побачив її портрет”. Завдання полягало в тому, що б діти розглянули ілюстрації та визначили, до якої з них підійде визначення: портрет, натюрморт, пейзаж. Діти уважно роздивлялися картку, обміркувавши почали відповідати На першому малюнку пейзаж”, “На другому малюнку натюрморт”, “На третьому малюнку портрет”. Це завдання було спрямоване на мислення, увагу та сприймання.         Друге завдання мало назву Заради задоволення побачити її. Суть завдання полягала в тому, що б діти відволіклися від усього і просто отримали насолоду переглядаючи зображені малюнки. Діти не очікували такого. Тому це допомогло їх привести в ще більший позитивний настрій.     Третє завдання мало назву Помітивши, що принцеса дуже сумна. Суть завдання полягала в тому, що б діти розглянули маски та охарактеризували їх настрій. На картці зображено п’ять масок. Діти уважно роздивившись їх, почали давати відповіді Перша маска дуже радісна”, “Друга маска засмучена”, “Третя та п’ята маска сердиті” “Четверта маска здивована”. Це завдання спрямоване на сприймання, увагу та мислення дітей.  Далі діти продовжили слухати казку. В ній продовжувалося говорити про те, що Ріке з чубчиком, за пропонував їй вийти заміж за нього, тоді він зможе її одарувати розумом. Принцеса прийняла пропозицію. Коли вона повернулася в палац, весь двір не знав, що й подумати про таке раптове і незвичайне перетворення: наскільки всі звикли чути від неї одні дурниці, настільки тепер дивувалися.          Перше завдання мало назву Я легко можу покласти край вашому смутку. Суть завдання полягала в тому, що діти повинні Знайди початок та кінець цієї мотузочки, що зображено на картці. Діти знайшли початок і кінець мотузки з заохоченням, хтось це зробив дуже швидко, хтось повільніше. Це завдання спрямовано на мислення, сприймання та увагу.  Друге завдання мало назву Яку я покохаю найбільше в світі”. Суть цього завдання полягала в тому, що діти мали розглянути малюнок та назвати те, що просто подобається, а що любиш. На картці зображено підручник, цукерку, собаку, квітку та хліб. Діти почали відповідати “Я люблю цукерки”, “Мені подобаються квіти”, “Я люблю собак”, “Мені подобається свіжоспечений хліб”. Це завдання спрямовано на сприймання та мислення.              Третє завдання мало назву “І даю вам термін — цілий рік”. Суть завдання полягала в тому, щоб діти назвали пори року зображені на картці. Діти почали відповідати уважно роздивившись картку. “На першому малюнку зображена осінь”, “На другому малюнку зображено літо”, “На третьому малюнку зображено зиму”, “На четвертому малюнку зображено весну”.             Далі в казці говориться про те, що король почав прислухатися до порад старшої дочки, нерідко радився про справи, а молоді принци з сусідніх королівств намагалися заслужити її любов і майже усі просили її руки. Але жоден з них не здавався їй досить розумним, тож вона вислуховувала їх, нікому нічого не обіцяючи. Але одного разу до неї з'явився принц такий могутній, багатий, а до того ж розумний і красивий, що принцеса не могла не відчути до нього прихильності. Батько, помітивши це, дозволив їй самостійно обрати нареченого, і зазначив, що рішення залежить тільки від неї. Але чим розумніша людина, тим важче їй прийняти рішення в такій справі. Тому, подякувавши батькові, вона попросила дати час на роздуми.  Перше завдання має назву І в усьому вона з таким блиском виявила свій розум”. Суть завдання полягала в тому, що б діти відповіли на питання “Порівняй вирази: блискучий розум ‒ блискуча брошка; блискуча промова ‒ блискуча калюжа. Діти подумали та почали давати відповіді “Блискуча брошка і блискуча калюже так називається бо від неї іде блиск”, “Блискуча промова так називається, бо це означає що вона була неймовірна, чудова, дуже гарно сказана”. Це допомогло активізувати мислиннєву діяльність дітей.              Друге завдання має назву “Король почав прислухатися до порад”. Суть цього завдання полягає в тому, щоб діти відповіли на питання “Чи потрібні дітям такі розумні казки, як у цій книжці?”. Діти почали відповідати “Так, я люблю казки”, “Так, бо казки мають повчальний характер”, “Батьки мені завжди перед сном читають казки”. Це завдання допомогло активізувати дитячу мислиннєву діяльність.         Третє завдання має назву “Батько дозволив їй самостійно обрати нареченого”. Завдання полягає в тому, що діти знайшли на картці нареченого та наречену. Та відповіли на питання “Як їх будуть називати після весілля?”. Прозвучали такі відповіді “Чоловік та дружина”,“Сім’я”, “Подружжя”. Це завдання сприяло мислиннєвій діяльності, памяті та увазі.     Казка продовжувалась тим, що старша сестра пішла знову до лісу і там у глибокій задумі, вона раптом почула глухий шум під ногами. Виявилося, що люди готуються до весілля Ріке з чубчиком та його нареченої. Принцеса здивувалася ще більше і раптом згадала, що сьогодні виповнився рік, як вона пообіцяла вийти заміж за принца Ріке, і ледве встояла на ногах. Та не встигла вона пройти і тридцяти кроків, як перед нею постав Ріке з чубчиком у чудовому вбранні, сповнений відваги, як принц, що готується до весілля.  Перше завдання має назву Щоб у вільний час поміркувати. Завдання полягало в тому, щоб діти подивилися на картку та визначили, хто з звіряток на волі, а хто у неволі. Діти уважно подивилися на картку. І почали відповідати “Мавпа знаходиться в клітці, отже вона в неволі”, “Собака знаходиться у неволі, бо він прив’язаний до будки”,  “Кішка знаходиться на волі, бо вона вільно гуляє”. Це завдання далося дітям легко. Сприяло їхньому мисленню, увазі та сприйманні.         Друге завдання має назву Принеси мені цей казанок. Суть цього завдання полягає в тому, що діти повинні знайти на малюнку казанок та назвати інші речі. Діти почали відповідати Казанок зображено на третьому малюнку,На першому малюнку зображено сковорідку” “На другому малюнку зображено чайник ” “На четвертому малюнку зображено каструлю”. Це завдання сприяло мисленню, пам’яті, увазі та сприйманні.   Третє завдання має назву У якій метушилися кухарі. Суть завдання полягала в тому, що діти повинні відповісти на питання Що робить кухар? Назви професії інших людей, зображених на малюнку”. Діти почали відповідати “Кухар це той, хто вміє смачно готувати”, “На першому малюнку зображено лікаря”, “На другому малюнку зображено майстра”, “На третьому малюнку зображено будівельника”,  “На четвертому малюнку зображено поліцейського”.             Далі казка продовжилась. В ній говорилося про те, що принцеса сказала принцу, що не прийняла ще остаточного рішення. Але після довгих розмов вона погодилася. Тому вона стала красивою і розумно, а принц став розумним і гарним.            Перше завдання до казкового сюжету має назву “Сповненим відваги”. Завдання полягає в тому, що діти мають відповісти на питання “Яку із тваринок, що зображені на малюнку, можна назвати відважною? ”.                      Діти уважно подивилися на картку та почали відповідати “Курочка сповнена відваги, тому що вона захищає своїх курчат”. Це завдання спрямоване на мислення, увагу та сприймання дітей.         Друге завдання має назву Ви дивуєте мене, пані!. Суть завдання полягає в тому, що діти повинні знайди на малюнку здивоване обличчя. Діти уважно вдивилися в картку і відповілипершому малюнку дівчинка здивована. Це завдання спрямоване на сприймання, мислення та увагу дітей.  Третє завдання має назву “Як високо його дочка цінує принца”. Суть завдання полягала в тому, що діти мають відповісти на питання “Що поєднує ці поняття: висока оцінка, високе дерево, високий дім?”. Діти обдумали питання, та почали давати відповіді “Названі поняття об’єднує слово “високий”, “Названі поняття об’єднує слово що означає величину”. Це завдання спрямоване на сприймання, увагу, мислення. 
    Після прослухан
их дітьми казок було проведено повторно збір данних по кожній складовій пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Для того щоб визначити який вплив здійснила казка на їхній розвиток.
Переглянемо результати по кожній з данних методик.

     Методика “Пройди через лабіринт” для оцінки рівня розвитку мислення дала нам такі результати, що зображено в таблиці 3.7.

                                                                                                    Таблиця 3.7.

Рівень розвитку мислення дітей дошкільного віку за методикою “Пройди через лабіринт”

Рівень
розвитку

Експериментальна група /
кількість дітей %

Контрольна група/ кількість дітей %

Перший зріз

Другий зріз

Перший зріз

Другий зріз

Високий

4/22,2

5/27,7

3/25,5

3/25,5

Середній

7/38,8

8/44,4

5/41,6

6/50

Низький

7/38,8

5/27,7

4/33,3

3/25,5

      Результати по експериментальній групі першого зрізу – 4 осіб, з них 22,2% високого рівня; середнього рівня розвитку – 7 особи, з них 38,8%; низького рівня розвитку 7 особи, з них – 38,8%; Другий зріз дав такі результати: 5 осіб, з них 27,7% високого рівня; середнього рівня розвитку – 8 осіб, з них 44,4%; Низького рівня розвитку 5 особи, з них – 27,7%; Контрольна група дала нам такі данні по першому зрізу: високого рівня розвитку 3 особи, з них – 25,5%; середнього рівня розвитку 5 осіб, з них 41,6%; низького рівня розвитку 4 особи, з них – 33,3%. По другому зрізі отримали такі результати: високого рівня розвитку 3 особи, з них – 25,5%; середнього рівня розвитку 6 осіб, з них 50%; низького рівня розвитку 3 особи, з них – 25,5%.  
       Для розуміння в відсотковому відношенні результатів розвитку мислення дітей дошкільного віку відображено в рис. 3.7.  

Рис. 3.7. Рівень розвитку мислення дітей дошкільного віку

       Аналізуючи результати методики “Розпізнавання фігур”, що застосовується для оцінки рівня розвитку уваги дітей дошкільного віку було отриманно такі данні, які відображено в таблиці 3.8.

Таблиця.3.8.

Рівень розвитку уваги дітей дошкільного віку за методикою “Розпізнавання фігур”

Рівень розвитку

Експерементальна група /
кількість дітей %

Контрольна група/ кількість дітей %

Перший зріз

Другий зріз

Перший зріз

Другий зріз

Високий

3/16,6

4/22,2

3/25,5

3/25,5

Середній

7/38,8

8/44,4

5/41,6

6/50

Низький

8/44,4

7/38,8

4/33,3

3/25,5

       

Отримано такі результати діагностики експериментальної групи                     до першого зрізу: високий рівень розвитку виявили 3 особи, що становить 16,6% від загальної кількості респондентів; середній рівень розвитку показали 7 осіб, з них – 38,8%; низький рівень розвитку –  7 осіб, з них – 38,8%; після другого зрізу – високий рівень розвитку виявили 4 особи, що становить 22,2% від загальної кількості респондентів; середній рівень розвитку показали 8 осіб, з них – 44,4 %; низький рівень розвитку – 7 осіб, з них – 38,8%. Контрольної групи отримали такі данні: перший зріз – високий рівень розвитку – 3 особи, з них 25,5%; середнього рівня розвитку – 5 осіб, з них 41,6%; низького рівня розвитку – 4 осіб, з них 33,3%; після другого зрізу  високий рівень розвитку – 3 особи, з них 25,5%; середнього рівня розвитку – 6 осіб, з них 50%; низького рівня розвитку – 3 особи, з них 25,5% Для кращої візуалізації даних результатів переглянемо в таблиці 3.8.

         

Рис. 3.8. Рівень розвитку уваги дітей дошкільного віку   
     

       У результаті проходження методики “Чого не стало?” було оцінено швидкість запам’ятовування та швидкість відтворення того що запам’яталось, тобто об’єм пам’яті,  як складової пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Отримані  результати відобразили в таблиці 3.9.

Таблиця 3.9.

Рівень розвитку пам’яті дітей дошкільного віку за методикою “Чого не стало?”

Рівень розвитку

Експериментальна група /
кількість дітей %

Контрольна група/ кількість дітей %

Перший зріз

Другий зріз

Перший зріз

Другий зріз

Високий

4/22,2

5/27,7

4/33,3

4/33,3

Середній

6/33,3

7/38,8

5/41,6

6/50

Низький

8/44,4

6/33,3

3/25,5

2/16,6

   

   Результати діагностики експериментальної групи по першому зрізу: високий рівень розвитку проявили 4 осіб, з них – 22,2%; середній рівень розвитку – 6 осіб, з них – 33,3%; низький рівень розвитку – 8 осіб, з них 44,4%; Результати діагностики експериментальної групи по другому зрізу: високий рівень розвитку проявили 5 осіб, з них – 27,7%; середній рівень розвитку – 7 осіб, з них – 38,8%; низький рівень розвитку – 6 осіб, з них 33,3%; Контрольна група показала нам такі такі данні по першому зрізу: високого рівня розвитку – 4 особи, з них 33,3%; середній рівень розвитку – 5 осіб, з них 41,6%; низький рівень розвитку 3 особи з них – 25,5%. По другому зрізу отримано такі данні: високого рівня розвитку – 4 особи, з них 33,3%; середній рівень розвитку – 6 осіб, з них 50%; низький рівень розвитку 2 особи з них – 16,6%;Отримані результати оцінки рівня розвитку пам’яті зображено рис. 3.9.

Рис. 3.9. Рівень розвитку пам’яті дітей дошкільного віку

      За результатами проведеної методики “Що намальовано?” для оцінки рівня розвитку уяви дітей дошкільного віку, було отримано результати, які можемо переглянути на зображеній таблиці в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.

Рівень розвитку уяви дітей дошкільного віку за методикою “Що намальовано?”

Рівень розвитку

Експериментальна група /
кількість дітей %

Контрольна група/ кількість дітей %

Перший зріз

Другий зріз

Перший зріз

Другий зріз

Високий

5/27,7

6/33,3

4/33,3

5/41,6

Середній

7/38,8

8/44,4

6/50

6/50

Низький

6/33,3

4/22,2

2/16,6

1/8,3

                   Данні експериментальної групи по першому зрізу: високий рівень розвитку – 5 осіб, з них – 27,7%; середній рівень розвитку – 7 осіб, з них – 38,8% низький рівень розвитку – 6 осіб, з них – 33,3%; По другому зрізу: високий рівень розвитку – 6 осіб, з них – 33,3%; середній рівень розвитку – 8 осіб, з них – 44,4% низький рівень розвитку – 4 особи, з них – 22,2%; Контрольна група дала нам такі результати по першому зрізу: Високий рівень – 4 особи, з них 33,3%; середній рівень – 6 осіб, з них 50%; низький рівень розвитку – 2 особи, з них 16,6%. По другому зрізу: високий рівень розвитку – 5 осіб, з них – 41,6%; середній рівень розвитку – 6 осіб, з них – 50% низький рівень розвитку – 1 особа, з них – 8,3%; Переглянемо отримані результати оцінки рівня розвитку уяви дітей дошкільного віку в вигляді рис. 4.1.


Рис. 4.1.  Рівень розвитку уяви дітей дошкільного віку за методикою

Результати методики “Пірамідка” для оцінки сприймання дітей дошкільного віку. Отримано дані, що зображено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2.

Рівень розвитку сприймання дітей дошкільного віку за методикою “Пірамідка”

Рівень розвитку

Експерементальна група /
кількість дітей %

Контрольна група/ кількість дітей %

Перший зріз

Другий зріз

Перший зріз

Другий зріз

Високий

4/22,2

5/27,7

3/25,5

3/25,5

Середній

7/38,8

8/44,4

5/41,6

6/50

Низький

7/38,8

5/27,7

4/33,3

3/25,5

Отримані результати експериментальної групи по першому зрізу: високий  рівень розвитку проявили  4 осіб, з них 22,2 %; середній рівень розвитку – 7 осіб, з них – 38,8%; низький рівень розвитку – 7 дітей, з них – 38,8%; Отримано такі результати експериментальної групи по другому зрізу: високий  рівень розвитку проявили  5 осіб, з них 27,7 %; середній рівень розвитку – 8 осіб, з них – 44,4%; низький рівень розвитку – 5 осіб, з них – 27,7%;  Контрольна група показала нам такі данні по першому зрізу : високого рівня розвитку – 3 особи, з них 25,5%; середнього рівня розвитку 5 осіб, з них – 41,6%; низького рівня розвитку – 4 особи, з них – 33,3%; По другому зрізу такі данні: високого рівня розвитку – 3 особи, з них 25,5; середнього рівня розвитку 6 осіб, з них – 50%; низького рівня розвитку 25,5%; Переглянемо результати  в рис. 4.2.                                                                                                      

Рис. 4.2. Рівень розвитку сприймання дітей дошкільного віку за методикою

Результати, які були отримані у процесі проведення методик з метою визначення рівня розвитку основних складових пізнавальної активності                    дітей дошкільного віку таких як: увага, уява, пам’ять, мислення, сприймання, що  у підсумку дало загальний рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку з яких ми маємо змогу робити певні висновки про їхній рівень розвитку. Результати  можна побачити в таблиці 4.3. та рис. 4.3.     

         

                                                                                                    Таблиця 4.3.

 Рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку

Складові пізнавальної активності

Високий

Середній

Низький

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

До

Після

До

Після

До

Після

До

Після

До

Після

До

Після

Мислення

22,2%

27,7%

25,5%

25,5%

38,8%

44,4%

41,6%

50%

38,8%

27,7%

33,3%

25,5%

Увага

16,6%

22,2%

25,5%

25,5%

38,8%

44,4%

41,6%

50%

44,4%

38,8%

33,3%

25,5%

Пам’ять

22,2%

27,7%

33,3%

33,3%

33,3%

38,8%

41,6%

50%

44,4%

33,3%

25,5%

16,6%

Уява

27,7%

33,3%

33,3%

41,6%

38,8%

44,4%

50%

50%

33,3%

22,2%

16,6%

8,3%

Сприймання

22,2%

27,7%

25,5%

25,5%

38,8%

44,4%

41,6%

50%

38,8%

27,7%

33,3%

25,5%

Усього

22,2%

27,6%

28,5%

30%

37,6%

43,2%

44,8%

50%

39,8%

30%

28,4%

20%

З таблиці 4.3. можемо зробити висновок з побачених показників, що казка вплинула на розвиток складових пізнавальної активності, після повторно проведених методик ми отримали результати значно більші ніж після первинної діагностики. Експериментальна група дала нам такі результати: високого рівня розвитку отримано – до 22,2% після 27,6%; середнього рівня розвитку –  до 37,6% після 43,2%; низького рівня розвитку – до 39,8% після 30%. Контрольна група дала такі результати: високий рівень розвитку – до 28,5% після 30%; середній рівень розвитку–до 44,8% після 50%; низький рівень розвитку – до 28,4% після 20%.  Для кращого результату переглянемо результати до того як діти прослухали казку на рис. 4.3. та 4.4.

Рис. 4.3. Рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку

         Отже, за допомогою отриманих результатів есперементального-дослідження кожної складової пізнавальної активності дітей дошкільного віку, можемо зробити висновок, що рівень розвитку пізнавальної активності дошкільнят був низький, але за допомогою казки мали змогу підвищити їхній рівень розвитку. Тому можна зазначити, що гіпотезу, яка полягала в тому, що рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку є низьким, може бути підтвердженою.

  

3.3. Рекомендації щодо оптимізації розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку за допомогою казки

         Для оптимізації пізнавальної активності дітей дошкільного віку можна використовувати такі казки як: казка “Три медведя” [36], яка допомагає розвинути мисленнєві дії, уяву та сприймання дітей дошкільного віку, така казка допомагає познайомити дітей з структурою об’єктів, встановити їх порядок, та здобути розуміння того як з’являються та зникають різні явища або предмети. Дошкільнята в казці можуть спостерігати різні зміни навколишнього середовища, сприймати та групувати предмети за величиною, кольором, назвою [ 56, с. 27].  
         У казці про “Рукавичку”, головним є прислів’я “ В тісноті та не в образі”, що наводить на думку “не в образі але й на шкоду комусь”. Ось тут виникає протиріччя. Увага дітей спрямована на рукавичку та її персонажів, всі забули про діда, який залишився без рукавички. Необхідно запропонувати дітям розглянути різні сторони цього випадку. Для кого добре, а для кого погано. Тоді діти дошкільного віку починають звертати свою увагу на події, розмірковувати над тим, що краще в даній ситуації, а що гірше та починають пропонувати власні шляхи вирішення. Тобто така казка допомагає дітям розвивати увагу та мислення і навіть сприймання [56, с.29].  
         Казкова розповідь “Ріпка” є повчанням про сім’ю і взаємодопомогу. Така казка підходить для тренування пам’яті та отримання перших уявлень про розмір і послідовність. У своєму більш стародавньому варіанті казка символічно вказує на взаємовідносини поколінь, а також на взаємодію тимчасових структур, форм життя і форм існування. У сучасному варіанті цієї казки не вистачає ще двох елементів, що існували спочатку  Батька і Матері.  
         Одна з улюблених казок дітей дошкільного віку це казка про “Курочку Рябу”  для дорослих така казкова розповідь несе незрозумілий сенс. Існує версія, що ця казка – метафора створення всесвіту з світового яйця. Гештальт˗психологи вважають, що головна її цінність саме в абсурдності, вона привчає дитину до того, що відбувається в житті часом зовсім незрозуміло для нас. Така казка приваблює дитину простотою сюжету, який легко запам’ятати і утримати в увазі .  
         Казка про “Колобка” є насамперед історією про мораль  та про те, що потрібно слухатися і поважати батьків, не тікати з дому і не розмовляти з привітними незнайомцями. Така казка допомагає розвивати у дітей дошкільного віку пізнавальну активність, абстрактне, асоціативне, комунікативне та логічне мислення, зв’язне мовлення, уяву, пам’ять, увагу, творчі здібності.  
         Народні казки допомагають  розвинути соціально-моральний у дітей. Казкові розповіді формують у дітей дошкільного віку соціально-моральний розвиток, тобто допомагають оволодіти навичками відображення позитивних та негативних персонажів. Формують емоційно-ціннісний розвиток дитини дошкільного віку, викликають радість і захоплення від зустрічі з колобком, адекватно реагувати на події та ситуації, емоційно сприймати зміст казки.
         Найголовніше те, що народні казки формують пізнавальний розвиток дітей дошкільного віку, допомагають розвивати увагу, мислення, вміння спостерігати і розрізняти різні фігури.  
         Для кращого розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного  пропонується використовувати казки з завданнями, наприклад, такі як            “Хлопчик-мізинчик”, “Подарунки феї” та “Ріке з чубчиком”. Такі казки йдуть з кольоровими картинками, в яких описуються завдання, які потрібно виконати. Дітей зацікавлюють такі казки своїм змістом, простотою, та незвичайністю. Казкові завдання допомагають розвинути кожну складову пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Зосереджують увагу дитини на завданнях, змушують мислити та згадувати зміст казки за для виконання завдання, допомагають сприймати величину вказаних предметів,допомагають рахувати вказані об’єкти. Така казка чудово підходить для розвитку дитячої пізнавальної активності.
         Також значний вплив на розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку робить психолого˗повчальна казка, структура якої підпорядкована навчаючим функціям розрахованих на стимулювання розвитку дитини. Розвиває сприймання дітей дошкільного віку змушуючи звертати увагу дитини на різні ситуації в яких опиняється герой казки, також стимулює мислення дитини для пошуку виходу з різних ситуацій в яких опиняється казковий персонаж тим самим розширюючи уяву дошкільника. Дитина дошкільного віку під час прослуховування казки запам’ятовує пригоди, які траплялися з героєм у розповіді тим самим розширюючи об’єм своєї пам’яті. Такі казки захоплюють дошкільнят своїм незвичним сюжетом та різними ситуаціями які трапляються з казковими персонажами. Прикладом таких казок може слугувати казка “Червона Шапочка” та “Сестриця Оленка та братик Іванко”.
         Найпростішою і ненав’язливою казкою є дидактична казка, метою якої є передати дитині дошкільного віку нові знання які можуть бути замасковані під розповідь в якій буде говоритися про те, як і навіщо потрібно уважно переходити дорогу, вітати своїх друзів зі святами, наприклад, з днем ​​народження,  навчитися самостійно одягатися чи заварювати чай, та як потрібно прибирати на місце іграшки, бути ввічливими з оточуючими людьми. Таким чином дидактична казка допомагає дитині розвивати пізнавальну активність, формуючи мислення, увагу тощо. Можуть використовуватися такі казки як “Троє поросят” та “Рукавичка”.   
         Так як у дитини дошкільного віку провідною діяльністю є сюжетно-рольова гра, то рекомендується поєднувати казки з ляльками, для показу дітям лялькової розповіді по мотивам казки, що допоможе дитині засвоїти матеріал казки, розвивати пізнавальну активність дошкільнят. Найкраще коли сюжет казкової розповіді програють разом з дітьми, для кожної дитини є своя роль у казці, яку вона з задоволенням виконує, головним є те що розповідь казки можна завершити на розсуд дітей, тим самим дати змогу розвиватися їхній увазі та мисленню, запам’ятовування казкових сценаріїв, звертати увагу на виконання поставленої ролі.  
         Отже, проаналізувавши види казок, було підібрано рекомендації щодо оптимізації розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку, також було запропоновано казки, які найкраще підходять для певного виду казкової розповіді, що допоможе розвинути кожну складову пізнавальної активності.

ВИСНОВКИ

         У ході написання бакалаврської роботи дійшли до таких висновків:
         1.
 Для того щоб сформувати цілісне уявлення про досліджувану проблему бакалаврської роботи, було висвітлено такі основні поняття: “казка”, “пізнавальна активність”, “дитина”, “дитина дошкільного віку”. Ключовим поняттям було  “казка”. У загальному можна сказати, що казка – це один з основних жанрів фольклору. Будь-яка казка з наукового погляду являє собою епічний, прозаїчний твір з побутовим, авантюрним або чарівним нахилом, побудований на основі вигаданого сюжету. Очевидно, що казка виросла з міфу. Але, якщо героями міфів є всілякі боги, то героями казок можуть бути звичайні люди й тварини. У цілому поняття “казка” виникло з усної народної творчості, вперше науково була вжити у 1596р. у граматиці Лаврентія Зизанія “Лексисъ сиречь речения”. Розвиток казки має бурхливий характер і актуальна у роботі з дітьми дошкільного віку.
       2.
Дошкільне дитинство період інтенсивного накопичення фізичних, розумових і духовних сил. У цей час бурхливо зростає весь організм дитини, зокрема активно розвивається мозок, обумовлюючи ускладнення процесів вищої нервової діяльності. У дитини з’являються нові можливості для аналізування та синтезування всього, що відбувається з нею та навколо неї; у корі великих півкуль головного мозку виникають нові зв’язки; накопичуються і систематизуються враження та уявлення про світ. Основними особливостями дошкільного віку є те, що складається нова соціальна ситуація розвитку, провідною діяльністю стає гра, під час якої дошкільники опановують інші види діяльності, виникають важливі новоутворення у психічній та особистісній сферах, відбувається інтенсивний інтелектуальний розвиток дитини, формується готовність до навчання у школі. Провідною діяльністю для даної соціальної ситуації розвитку є сюжетно-рольова гра діяльність, у якій діти беруть на себе ролі дорослих людей і узагальнено, у спеціально створених ігрових умовах відтворюють їхні дії та стосунки між ними.
         3. У бакалаврській роботі згідно з завданнями б
уло охарактеризовано  пізнавальний розвиток дитини дошкільного віку, що являє собою навколишній світ, а також засвоєння нової інформації, запам’ятовування, розв’язання певних завдань. Серед них виділяють відчуття і сприймання, пам’ять, мислення, уяву. Необхідною умовою протікання психічних процесів є увага. Мова і мовлення постають одним із засобів мислення та розуміння. Науково-психологічний підхід вимагає аналітичного розгляду процесів пізнання, однак у реальному житті всі вони взаємопов’язані.  
         У роботі з дітьми дошкільного віку використовують різні види казок. Для розвитку пізнавальної активності використовують такі види казок як: психологічно-повчальна казка, дидактична, казка з завданнями.
4. Згідно мети бакалаврської роботи, була розроблена програма експерементального
-дослідження рівня розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку. Були розроблені методики, що складалися з ряду психодіагностичних тестів для визначенні рівня розвитку кожної складової пізнавальної активності дітей дошкільного віку. У відповідності до програми була висунута гіпотеза, а саме: рівень розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку є низьким. Однак, у результаті експерементального-дослідження гіпотеза спростувалася, бо діти дошкільного віку виявили середній рівень розвитку пізнавальної активності. Всього в есперементальному-дослідженні брали учать 15 дітей дошкільного віку, з них 9 дівчат та 6 хлопчиків.  
         5. За для розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку рекомендується використовував такі народні казки як: “Колобок”, “Корочка ряба”, “Ріпка” та інші. Такі казки сприймаються дітьми набагато легше і зрозуміліше. Зацікавлюють своїм незвичайним змістом і сприяють розвитку кожної складової пізнавальної активності. Також пропонується використовувати казки з завданнями, які сприяють тому, щоб діти самі переглядали знову і знову улюблені казкові розповіді, з метою вирішення різних пізнавальних завдань.   
         Отже, проаналізувавши види казок було складено рекомендації щодо оптимізації розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку за допомогою казки, стимулювання розвитку кожної складової пізнавальної активності дошкільнят. Було перераховано назви казок відповідно до кожного виду та охарактеризовано дію кожної з них на дитину дошкільного віку.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

  1.  Авраменко О. Занятия познавательного характера с дошкільниками // Начальная школа плюс до и после. – 2003. – №5. – С. 28-33
  2.  Аркин Е. А. Ребенок в дошкольные годы (в двух частях) /Под ред. А. В. Запорожца и В. В. Давыдова. – М.: Издательство “Просвещение”, 1968. – 315 с.
  3.  Бараг Л. Г. Восточние сказки, их взаимосвязи и национальное своеобразие. (Главы исследования) / Лев Бараг // Эпические жанры устного народного творчества. – Уфа : Изд-во Башкирского гос. ун-та, 1969. – С. 75 – 290.
  4.  Бараг Л. Г. О межнациональном в сказках восточних народов / Лев Бараг // Фольклор народов РСФСР : межвуз. науч. сб. – Уфа, 1974.  – Вып. 1. – С. 69–80.
  5.  Берн Е. Ігри, в які грають люди. Люди, які грають в ігри. – М., 1988. – 286с.
  6.  Бибко Н.С. Обучение воспринимать сказки // Начальная школа. – 1988. – №5. – С. 3642.
  7.  Борхес Х. Л. Перекладачі “Тисячі і однієї ночі” / Пер. І. Петровського. –  М., Полярис  1890. – 262 с.
  8.  Беттельгейм Б. Про користь чарівництва // Педология: Новий вік. –  2000. –  № 1. –  С.30-31.
  9.  Божович Л.І. Проблеми формування особистості. Під редакцією Д.І.Фельдштейна. М.: Видавництво “Інститут практичної психології”, Воронеж: НВО “МОДЭК”, 1997. – 352 с.
  10.  Бондарєва Т. Дитяче експериментування  // Дошкільне виховання. – 2002. –  №4. – С. 8-11.
  11.  Брежнєва О. Формування пізнавальної активності у  дошкільнят // Дошкільне виховання. – 1998. –  №2. – С. 12-14.
  12.  Бреусенко-Кузнєцов О. А. Казкотерапія: теоретичні основи і застосування в освіті та соціальній роботі // Наукові студії із соціальної та політичної психології: Зб. статей. – К.: Міленіум, 2008. – Вип. 20 (23). – С. 3-12.
  13.  Буслаєв Ф. И. Міфологічні дослідження. – М., 1988. – 286с.
  14.  Бурова А.К. Дидактичні ігри: організація та керівництво // Дошкільне виховання – 2002. –  №2. –  С. 43-45
  15.  Брунер Дж. Психологія пізнання. М.: Прогрес, 1977. – 356 с.
  16.  Вачков И. Сказкотерапия:  Развитие самосознания через психологическую сказку. – М., 2001. – 256 с.
  17.  Гавриш Н. Розвиток мовленнєвої творчості в дошкільномувіці / Н.Гавриш. – Донецьк: Либідь, 2001. – 216с.
  18.  Гнатюк В. Деякі уваги над байкою // Гнатюк В. Вибрані статті про народну творчість / Володимир Гнатюк. – К., 1966. – 230 с.
  19.  Годовикова Д. Формування пізнавальної активності // Дошкільна виховання. –  1986. –  № 1. С. 68– 73
  20.  Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / Гончаренко С.У. – К.: Либідь, 1997. – С. 285
  21.  Гордієнко С. Деякі методичні поради щодо активізації пізнавальної діяльності дітей / С. Гордієнко // Початкова освіта. –  2004. –  № 37. –  С. 24-29.
  22.  Дорошенко С.І., Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. та ін. Методики дошкільного виховання: Навч. пос. – К., 1992. –  464 с.
  23.  Дуткевич Т.В. Дитяча психологія // Дошкільне виховання. – 2010. –  №4. – С. 8-11
  24.  Еникеев М.И. Психологический энциклопедический словарь. – М.: ТК Велби, 2008. – 560 с.
  25.  Эстес К.-П. Бегущая с волками: Женский архетип в мифах и сказаниях: [монография] / Эстес Кларисса Пинкола. – М.: ИД “София”, 2006. – 496 с.
  26.  Євдокимова Є. Проект як мотивація пізнання: Проектна діяльність дошкільнят // Дошкільна виховання. –  2003. –  №2. –  С. 224.
  27.  Закон України “Про дошкільну освіту” [Електронний ресурс]. –  Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2628-14
  28.  Зинкевич-Евстигнеева Т. Практикум по сказкотерапии. – СПб.: Питер, 2001. – 315 с.
  29.  Ігнатенко Н. Етапи діалогічної взаємодії дошкільнят // Дошкільне виховання.‒ 2001. – №3. –  С .50– 61
  30.  Козоріз С.О. Нестандартні форми роботи над казкою // Початкове навчання та виховання. – 2004. ‒ №11. – С. 4 – 11.
  31.  Коменский Я. Избранные педагогические сочинения. М.: Педагогика, 1982. – 256 с.
  32.  Конвенція..ООН..“Про..права..дитини””..Електронний.ресурс. Режим..доступу:..http://zakon4.rada.gov.ua/995_021
  33.  Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Вища школа, 1984. – 334 с.
  34.  Кулюткин Ю.Н., Сухобская Г.С. Мотивація пізнавальної діяльності. – СПб.: Питер, 2002. –  198
  35.  Ладивір С. Пізнавальний розвиток: пошук ефективних шляхів // Дошкільне виховання. – 2002. ‒ №10. – С. 46
  36.  Лебедева С Развитие познавательной деятельности дошкольников // Вопросы психологии. – 1997. –  №5. – С. 2023
  37.  Лисина М.І. Общение, личность и психика ребенка / Под редакцией Рузской А.Г. – М.: Воронеж: НПО “МОДЭК”, 1997 – 384 с.
  38.  Литвиненко І. Багатоканальна діяльність – спосіб розвитку пізнавальної активності // Дошкільне виховання. – 2002. – № 4. – С. 22-24
  39.  Люблинская А.А. Детская психология. – М., 1971. – 267 с.
  40.  Науково-практичний коментар Сімейного кодексу Україн / За ред. Ю. С. Червоного. – К.: Істина, 2003. – 464 с.
  41.  Мария-Луиза фон Франц  Толкование волшебных сказок. ‒ М.: Издательство Б.С.К., 2004. – 340 с.
  42.  Маркова О.К. Формування мотивації навчання у дошкільному віці. М.: Просвітництво, 2003. – 86 с.
  43.  Марусинец М., Вивчення пізнавальної активності // Дошкільне виховання. – 1999. –  №11. – С.1922
  44.  Обухова Л.Ф. Вікова психологія. Підручник.– М.: Педагогическое общество России, 2001. – 442с.
  45.  Орлов А.М. Ребенок в дошкольные годы (в двух частях) / Под ред. А. В. Запорожца и В. В. Давыдова. ‒ М.: Издательство “Просвещение”, 1968. – 323 с.
  46.  Пє’харева С.В., Андрусенко М.П. Розвиваємо увагу й логічне мислення:.навчальний посібник / С.П’єхарева,.М.Андрусенко:..Х.: Основа, 2011.– 456 с.
  47.  Померанцева Е.В. Російська народна казка. М.: Академія наук СРСР, 1963. – 134 с.
  48.  Пропп В. Исторические корни волшебной сказки. – СПБ.: Издво Ленинградского гос. ун-та, 1986. – 480 с.
  49.  Про організацію роботи з дітьми дкільношого віку // Дошкільне виховання. –№ 8. – 2010. – 43 – 47 с.
  50.  Приходько Ю. О., Юрченко В.І. Психологічний словникдовідник: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2012. – 328 с

Розвиваючі казки для дітей дошкільного віку з завданнями.
[Електронний.ресурс].–Режим.доступу:
http://pidruchniki.org.ua/ua_kazku/rozvivaychi_kazku/

  1.  Сімейний..кодекс.України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14
  2.  Сімонов Н.П. Словник педагогічних термінів: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2012. – 328 с
  3.  Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. – К., 1992. – 244 с.
  4.  Соколов Д. Казки і казкотерапія. ‒ М., 1997. – 268 с.
  5.  Телячук В.П. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі Х:. Видавнича група “Основа” ПП “Тріада”, 2007. – 30 с.
  6.  Ткачук Т. Радість пізнання // Дошкільне виховання та навчання. – 2002. – №9. – С. 10˗11
  7.  Улькіна Т. До проблеми дослідження проявів і психологічного змісту пізнавальних здібностей у дітей дошкільного віку / Т. Улькіна // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. – 2000. – С. 242247
  8.  Ушинський К.Д. Детский мир. – К., 1998. – 245 с.
  9.  Фрейд З. Психоаналіз. СПб., 1996. – 367 с.
  10.  Фромм Е. Душа людини. – М:. Прогрес, 1998. – 367 с.
  11.  Чапка М., Контни У. Соціально-психологічний словник – М.: Гурносльоньська вища шк. пед. ім. кардинала А. Хлонда, – 2010. – С. 518
  12.  Чумарна М.І. // Початкова школа. – 1994. – №5. – С. 913
  13.  Шульц О. А. Права дитини як категорія сучасного конституційного права / О. А. Шульц // Часопис Київського університету права. – 2009.                               – № 3. – С. 91˗96.
  14.  Юнг К. Г. Душа и миф. Шесть архетипов. – Минск: Харвест,                          2004. – 400с.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

Методики оцінки пізнавальної активності

                                   Методика “Пройди через лабіринт” [55]

Мета: застосовується для оцінки мисленнєвої діяльності дитини дошкільного віку.
Обладнання: малюнки із зображенням лабіринта, олівець, секундомір.
       
Інструкція. У цьому завданні дітям дошкільного віку показують малюнок і пояснюють, що на ньому зображений лабіринт, вхід в який вказаний стрілкою, розташованої ліворуч угорі, а вихід ‒ стрілкою, що розташовується праворуч вгорі. Необхідно зробити наступне: взявши в руку олівець, рухаючи ним по малюнку, пройти весь лабіринт як можна швидше, якомога точніше пересуваючи олівець, не торкаючись стінок лабіринту.  
       
Інтерпретація результатів  
10˗8 балів - завдання виконано дитиною менше ніж за 45˗60 секунд. При цьому дитина 1˗2 рази доторкнувся олівцем до його стінок.  
7˗4 балів завдання виконано дитиною за час від 60 до 80 сек, і, проходячи лабіринт, дитина 3˗4 рази торкнувся його стінок.  
3˗1 балів завдання виконано дитиною за час від 80 до 120 сек, і, проходячи лабіринт, дитина 7˗9 разів торкнувся його стінок.  


                                  

   

ДОДАТОК Б

                      Методика “Розпізнавання фігур” [55]
       Мета: Виявлення рівня розвитку концентрації уваги, її розвиток та переключення

       Обладнання: малюнки з фігурами, фломастер, чистий аркуш паперу.
       
Інструкція: Перед дитиною кладуть малюнок з намальованими на ньому фігурами, і дають в руки фломастер та чистий аркуш паперу. Дитині пропонують закрити все, що намальовано на бланку, окрім першого рядочка. Далі кажуть: “Поглянь на першу картинку (Укажіть олівцем або указкою на першу картинку на бланку, що ідентичний тому, який лежить перед дитиною. Ви маєте тримати свій бланк у тій позиції, як той, що лежить перед дитиною). А тепер поглянь на всі інші картинки, що є в цьому ряду. Знайди серед них таку саму, як та, що зображена першою (Кажучи це, укажіть першу картинку на своєму бланку). Обведи знайдену тобою таку саму картинку”. На дошці намалюйте коло, щоб бути впевненим, що дитина правильно розуміє вираз “обвести малюнок”. Перевірте виконання завдання в зошиті, і в разі потреби ще раз повторіть інструкцію, а також докладно покажіть дитині, що вона мала зробити. Далі запропонуйте дитині відсунути аркуш, що прикриває бланк, на рядок нижче і самостійно виконати друге завдання. Після виконання другого завдання аркуш, що прикриває бланк, знімають, дитина виконує роботу до кінця всіх рядків. Правильне виконання одного завдання оцінюється в один бал. Перший рядок не оцінюється.

       Інтерпретація результатів:  
10˗8 балів  високий рівень
7˗4 балів  середній рівень
3˗1 балів низький рівень

                                           

ДОДАТОК В

                                   Методика “Чого не стало?” [55]
       Мета: Зясувати рівень розвитку короткочасної памяті та швидкості відтворювання того що запам’яталося  
       Обладнання: шість іграшок.
       Інструкція: Дитині пропонується шість іграшок. Дорослий пропонує розглянути їх і запамятати. Потім ховає один предмет. Дитина повинна назвати якої іграшки не стало. Чим швидше дитина назве іграшку, тим більше оцінюється швидкість відтворення інформації в пам’яті.
       Оцінка результатів:
10˗8 балів  високий рівень ‒ вірно називає предмет; швидкість 3-5 сек  
7˗4 балів  середній рівень ‒ помиляється, але потім виправляється; швидкість 5-10 сек.  

3˗1 балів низький рівень ‒ не може назвати; швидкість 10-15 сек.

ДОДАТОК Г

Методика  “Що   намальовано?” [55]

    Мета: виявлення рівня розвитку активності уяви, та її відтворюваності. Обладнання: малюнки з фігурами.  
    Інструкція. Сильний дощик змив частину ліній на малюнках Чарівного Олівця. Здогадайся, який малюнок тут був зображений.

    Процедура тестування. Дитині демонструється картинка, блок А. Решта картинок закрита.
Далі їй послідовно показують блоки Б, В, Г, доки вона визначить, що тут було намальовано.
       
Оцінювання:
10˗8 балів  високий рівень ‒ дитина правильно назвала зображення на блоці Б;
7˗4 балів  середній рівень ‒ відгадала зображення на блоці В;
3˗1 балів низький рівень ‒ відгадала зображення, лише побачивши малюнок повністю блок Г;
       
Примітка. Після проведення занять, діагностику провести повторно, але малюнки слід замінити зображенням іншого предмета або тварини.

 


                                              

ДОДАТОК Д

Методика “Пірамідка” [55] 

       Мета: спрямована на виявлення рівня сприймання, співвіднесення предметів за величиною й оволодіння предметними діями.

       Обладнання: пірамідка. 
       
Процедура тестування. Матеріалом є дитяча пірамідка (5˗7 елементів).

Дорослий показує зразок пірамідки, фіксуючи увагу дитина на тому, що вона рівна: “Подивись, яка рівна пірамідка”. Потім зразок розбирається, і дитині ставиться завдання скласти пірамідку.  
       
Оцінка результатів:
високий рівень 10˗8 балів - дитина виконує завдання на основі зорового співвіднесення;
середній рівень 7˗4 балів - виконує шляхом примірювання, зіставлення елементів пірамідки;
низький рівень 3˗1 балів - самостійне виконання завдання відсутнє.

ДОДАТОК Е

Віслюкове хутро - казка з завданнями

Жив якось багатий і могутній король. Золота і вояків у нього було стільки, що жодному королеві навіть уві сні не привиділось. Дружина у нього була найвродливішою і найрозумнішою в світі.     Король з королевою жили дружно і щасливо, проте часто журилися, що нема у них дітей. Нарешті вирішили взяти яку-небудь дівчинку, мовляв, виховаємо як рідну дочку. І нагода така трапилась. Один близький друг короля помер, і залишилась його дочка, молода принцеса. Король з королевою зразу ж забрали її у палац.      Дівчина росла і з кожним днем ставала все чарівнішою. Раділи з того король з королевою і, врешті-решт, забули, що у них нема своїх дітей.   Та трапилось так, що королева тяжко захворіла. Король ні вдень, ні вночі не відходив від її ліжка. Вона все слабшала і слабшала і, передчуваючи смерть, сказала йому слабким голосом:       Я знаю, що незабаром мене не стане. То ж хочу перед цим попросити вас лише про одне: якщо ви вирішите одружитися, то виберіть собі за дружину жінку, яка буде красивішою і кращою від мене. Король пообіцяв виконати її бажання.         Одного разу, коли король сумував і плакав у своїй кімнаті, до нього прийшли міністри і почали запевняти його в тому, що йому необхідно одружитися вдруге.           Я обіцяв королеві одружитися, якщо знайду жінку, яка буде красивішою й кращою від неї, але ж такої жінки немає в світі. Отже, я ніколи не одружуся.

Завдання:

   
Одна маленька дівчинка не знала, як називають дитинчат деяких тварин та смішно їх називала. Знайди помилки та виправ їх: у кобили — кобиленя, у собаки — собаченя, у вівці — вівченя.


...
Якщо ти дівчинка, то своїм батькам ти ‒ дочка, дідусям та бабусям ‒ онука, тіткам та дядькам ‒ племінниця. А якщо хлопчик, то ким ти є своїм родичам?


Король ні вдень, ні вночі не відходив від її ліжка.  
Розглянь малюнок та назви всі постільні речі.

Проте міністри раділи, що король хоч трохи піддався, а найголовніший міністр сказав:            ‒ Невже ваша вихованка і за красою і за розумом гірша від вашої покійної дружини? Одружіться з нею!       Усі при дворі були задоволені, та принцесі це здалося жахливим, їй зовсім не хотілося бути дружиною старого короля. Проте король не визнавав її заперечень і наказав терміново готуватися до весілля.    Молода принцеса була у відчаї. Та раптом згадала про чарівницю Бузок, свою тітку, і вирішила порадитися з нею. Тієї ж ночі вона вирушила до чарівниці у золотій колясці, у яку був запряжений великий старий баран, який знав усі дороги.

       Перш за все попроси у короля сукню, блакитну, як небо. Такої сукні він не зможе тобі дістати, ‒ сказала чарівниця.     Наступного ранку принцеса сказала королю, що не погодиться вийти за нього заміж доти, доки не матиме сукні, блакитної, як небосхил, оточений золотими хмарами.          Та король виконав її прохання. Не минуло й доби, як майстри принесли сукню. Побачивши її, принцеса зажурилася ще більше. Вона знову поїхала до чарівниці і запитала, що їй тепер робити. Чарівниця сама засмутилася, та веліла попросити сукню такого кольору, як місячне сяйво.    Король виконав і це прохання. Дивлячись на цю прекрасну сукню, принцеса зажурилася ще більше.         Подивимось, чи вдасться йому зробити це тепер, коли ти попросиш у нього сукню, блискучу, мов сонце. Навряд чи він дістане таку. А ми виграємо час, ‒ сказала тітонька-чарівниця.
Завдання:

що король хоч трохи піддався...  
Подивись на малюнки та охарактеризуй кількість предметів словами багато˗трохи.

Та раптом згадала про чарівницю Бузок...  
Бузком називають кущі з красивими запашними китицями квітів. Вони бувають фіолетовими та білими. Як ти гадаєш, від яких слів походять назви кольорів: фіалковий, бузковий, волошковий? 
 

небосхил, оточений золотими хмарами.  
Уважно розглянь хмари. На кого вони схожі?

Принцеса зажадала від короля дістати таку сукню. І король без роздумів віддав усі діаманти і рубіни зі своєї корони заради того, щоб сукня блищала, мов сонце. Тому коли принесли її і розгорнули, усі мимоволі заплющили очі: вона й справді блищала так, як справжнє сонце.

      Не раділа лише принцеса. Вона пішла до своєї кімнати, сказавши, що в неї від блиску заболіли очі, й почала гірко плакати. Чарівниця Бузок була дуже засмучена тим, що її поради не допомогли дівчині.

         Тепер, дитино моя, попроси у короля шкуру його улюбленого віслюка, який щоранку встеляє свою підстилку золотими блискучими монетами. її вже він точно тобі не дасть!  Принцеса зраділа. Вона була упевнена, що король нізащо не погодиться. Весела принцеса побігла до короля з таким дивним проханням.           Король хоч і був здивований, вислухавши бажання принцеси, без роздумів виконав його. Але тут знову з'явилася чарівниця Бузок. їй було прикро, що вона не захистила свою племінницю.     Не сумуй, мила! ‒ сказала вона. ‒ Можливо, для тебе це на краще. Загорнись у віслюкову шкуру і мерщій тікай з цього палацу.  Завдання:

... сукня блищала, мов сонце.  
Розглянь малюнки та визнач, що світить яскравіше?

... віддав усі діаманти і рубіни...
Діамант ‒ це прозорий камінь, найчастіше білий. Рубін ‒ камінь червоного кольору. Обидва камені вважаються коштовними, тому що вони дуже красиві та рідко зустрічаються.

... що король нізащо не погодиться вбити віслюка.
Віслюк схожий на невеликого коня, тільки вуха у нього значно довші. Знайди його
родичів на малюнку та розкажи, що їх поєднує,

А скриня з твоїми сукнями піде за тобою під землею. Ось тобі моя чарівна паличка. Коли тобі буде потрібна скриня, вдар паличкою об землю, і вона з'явиться перед тобою. Але тікай скоріше, не зволікай.

Принцеса поцілувала чаклунку, натягла на себе мерзенну віслюкову шкуру, і втекла з палацу.  

Зникнення принцеси викликало справжній переполох. Король розіслав у погоню за нею тисячу вершників і багато піших стрільців. А принцеса тим часом йшла дорогою й заходила в багато будинків з проханням взяти її хоча б служницею.           Нарешті вона підійшла до якогось великого будинку. Господиня погодилася взяти бідну дівчину до себе робітницею. Дівчина подякувала й запитала, що вона має робити. Господиня пояснила, що робітниця має прати білизну, доглядати індиків, пасти овець. Одного разу, сидячи на березі струмка, дівчина подивилась у воду, як у дзеркало. Глянувши на себе у й віслюковій шкурі, їй стало дуже соромно, що вона така брудна, і, скинувши з себе шкуру віслюка, дівчина викупалась у струмку. Щоправда, коли вона поверталась додому, їй знову довелося натягнути на себе хутро.
Завдання:

... скриня з твоїми сукнями...  
У скрині в давні часи зберігали одяг. А де його зберігають зараз?

...взяти її хоча б служницею.
Слово служниця походить від слова «служити», тобто працювати для когось. Розглянь цей малюнок та визнач, хто хазяїн, а хто слуга.

Дівчина подякувала...  
Згадай слова, якими можна висловити подяку (спасибі, я вам дуже вдячна, дякую тощо). Які ще чарівні слова ти знаєш?

 

На щастя, наступного дня було свято, і принцесу не примушували працювати. Вона скористалася цим і вирішила вдягтися в одну із своїх розкішних суконь.

     Принцеса вдарила по землі чарівною паличкою, скриня з одежею постала перед нею. Дівчина дістала блакитну сукню, яку одержала від короля, пішла до своєї кімнати і стала прикрашатися.
Вона подивилась на себе у дзеркало, замилувалась вбранням і відтоді на кожне свято вбиралася у свої чарівні сукні. Але, окрім овець та індиків, ніхто про це не знав. Усі бачили її у віслюковому хутрі шкурі і прозвали ‒ Віслюкове Хутро.

Трапилось так, що молодий королевич повертався з полювання і заїхав відпочити в будинок, де Віслюкове Хутро була робітницею. Ненароком він зазирнув у щілину. Яке ж було його здивування, коли він побачив у маленькій тісній кімнатці прекрасну гарно вбрану принцесу! Він побіг до господині дізнатися, хто живе у цій кімнатці.

Завдання:

... що вона така брудна...
Чому людина може бути брудною? Тобі відомо, що свині лежать у багнюці, щоб потім обсохнути? Отоді разом зі шматочками сухого бруду обсипаються і всі комахи-паразити, що живуть у щетині. А що роблять ці звірятка?

 
На щастя, наступного дня було свято...  
До яких свят намалював символи художник? (Новий рік, Великдень, 8 Березня.)

Але, окрім овець та індиків, ніхто про це не знав.  
Знайди кожному птахові пару та назви їх.

Йому сказали, що там живе дівчина ‒ Віслюкове Хутро, яка замість сукні вдягає віслюкове хутро, до того ж таку брудну, що ніхто не хоче ні дивитися на неї, ні розмовляти. Взяли ж Віслюкове Хутро  пасти овець та чистити свинячі корита.

      Більше королевич нічого не дізнався. Він повернувся до палацу, але не міг забути красуню, яку ненароком побачив у щілину дверей. Він жалкував, що не познайомився з нею.

Думаючи безперервно про чарівну красуню, королевич тяжко захворів. Мати й батько скликали лікарів, але й вони не могли зарадити горю. Та коли королева впала на коліна і почала плакати, син сказав:

        ‒Я хочу, щоб Віслюкове Хутро спекла пиріг і принесла, коли він буде готовий. Придворні пообігли до Віслюкового Хутра  і переказали їй прохання королевича. Принцеса зачинилась у своїй кімнатці й почала готувати пиріг. Борошно вона взяла найкраще, а масло та яйця ‒ найсвіжіші. Замішуючи тісто, навмисне чи ненароком, вона упустила з пальця перстень. Він упав у тісто та там і залишився. А коли пиріг був готовий, принцеса віддала його придворному, і він побіг з ним до палацу.

Завдання:

... вона замість сукні вдягає віслюкове хутро...  
У віслюка шкіра вкрита гладкою шерстю. Розглянь малюнки та назви, чим вкрите тіло кожної тварини.


... Віслюкове Хутро спекла пиріг і принесла...  
Пиріг ‒ це смачно! Особливо, якщо він з ягодами. А що ще подають до святкового столу? Подивись на малюнок та перелічи всі смачні страви.


...а масло та яйця — найсвіжіші...  
Розглянь малюнки та покажи тих тварин, які з'являються на світ з яєць.

Королевич вихопив пиріг з рук придворного і став їсти його з таким поспіхом, що лікарі тільки хитали головами та розводили руками.

         ‒ Мало втішного обіцяє така поспішність! ‒ говорили вони.  А королевич їв з такою жадібністю, що мало не подавився перснем, який виявився в одному із кусків пирога. Та королевич швидко вийняв його з рота і після цього став їсти пиріг неквапливо. Він довго розглядав перстень. Він був такий маленький, що підійшов би тільки маленькому гарненькому пальчику. Королевич раз по раз цілував перстенець, ховав його під подушку і витягав щохвилини, коли переконувався, що на нього ніхто не дивиться.

        Весь час він думав про Віслюкове Хутро, та говорити про неї боявся. Тому хвороба його ускладнювалась, і лікарі не знали, що й думати. Нарешті вони повідомили королеві, що син її захворів від кохання. Королева прийшла до сина разом з королем, який теж був стурбований і засмучений.  Сину мій, ‒ сказав зажурений король, ‒ назви дівчину, яку ти кохаєш. Обіцяємо, що оженимо тебе на ній, навіть якщо буде вона простою служницею!          Королева, обнімаючи сина, підтвердила обіцянку короля. Королевич, вражений сльозами і добротою своїх батьків, сказав їм: Дорогі мої мамо і тато!            Завдання:
 Мало втішного обіцяє така поспішність!  
Поспішність ‒ це велика швидкість. Порівняй ці види транспорту. Який з них можна назвати повільним, який швидким, а який стрімким?


А королевич їв з такою жадібністю...  
Ти жадний чи щедрий? Знайди на малюнку жадібну та щедру тваринку. 


Він був такий маленький...  
Закінчи речення:  
Кошеня маленьке, а лев... (великий).
Калюжа мілка, а криниця... (глибока).
Річка вузька, а море... (широке).

Я й сам не знаю, хто та дівчина, яку я так палко покохав. Я одружуся з тією, якій цей перстенець підійде, хто б вона не була.

         І він витяг з-під подушки перстенець Віслюкового Хутра і показав батькам.

Король наказав бити в барабани та розіслав в усі куточки міста гінців, щоб вони скликали до палацу усіх дівчат приміряти перстенець.   Спочатку до палацу прибули принцеси, потім ‒ придворні дами, але ж як не намагалися вони зробити свої пальці тоншими, жодна не могла надіти перстенька. Довелося запрошувати швачок, та пальціїхні були надто товсті і не пролазили в перстенець.         Нарешті дійшла черга до служниць, але й на них чекала невдача. Тоді королевич наказав покликати кухарок, посудомийок, свинопасок. їх привели, але огрубілі в праці пальці не пролазили в перстенець далі нігтя.    ‒ А приводили цю Віслюкове Хутро, яка недавно спекла пиріг? ‒ запитав королевич.          Яке ж було здивування короля та королевича і всіх придворних, коли з-під чорної, забрудненої шкури показалась маленька ніжна ручка, і перстенець вправно вмостився на її пальчику.        Тут принцеса скинула з себе віслюкове хутро. Королевич, вражений її красою, забув про свою хворобу і кинувся до її ніг, не приховуючи своєї радості, а король і королева швидко одружили молодих.    Весілля святкували пишно. Та королевич і його молода дружина мало уваги звертали на багате весілля: вони дивилися тільки один на одного і лише один одного бачили. 

Розвиваюча казка Подарунки феї

Жила колись на світі вдова, і було у неї дві дочки. Старша ‒ викапана мати. Обидві, і старша дочка, і мати, були грубі, спесиві, пихаті та злі. Зазвичай люди люблять тих, хто на них схожий.       Мати до нестями любила старшу дочку і терпіти не могла молодшої. Вона примушувала її працювати з ранку до вечора.      Молодша дочка мала двічі на день ходити до джерела, щоб принести звідти великий глек води.          Якось, коли дівчина набирала воду, до неї підійшла бідна жінка і попросила напитися.         Сполоснувши швиденько свій кухоль, вона набрала в найглибшому й найчистішому місці води й подала жінці, підтримуючи кухоль так, щоб зручніше було пити.          Пийте на здоров'я, тітонько, ‒ сказала ласкава дівчина.   Жінка відпила трошки води й каже дівчині:

Ти така гарна, така добра й привітна, що мені хочеться подарувати тобі що-небудь на згадку. (Фея постала у вигляді простої селянки, щоб подивитися, чи й справді дівчина така мила й чемна, як про неї говорять.) Віднині кожне слово, яке ти вимовиш, впаде з твоїх вуст квіткою або коштовним камінцем. Прощавай!

Виконати завдання №1

Завдання:

Зазвичай люди люблять тих, хто на них схожий 
Кого можна назвати схожими, а кого несхожими одне на одного? Хто з цих тваринок схожий між собою?

 Мати до нестями любила старшу дочку і терпіти не могла молодшої
Хто тут старший, а хто молодший?


 
 дівчина така мила й чемна... 
Як ти розумієш слово чемна? Чемними у давнину називали ввічливих та уважних людей. Кого на малюнку можна назвати чемним, а кого невихованим?


Коли дівчина прийшла додому, мати почала її лаяти, що вона так затрималась біля джерела.        Пробачте, матінко, я сьогодні і справді запізнилася. Та лише вона промовила ці слова, як з губ її упало кілька троянд, дві перлини і два великих діаманти.           Дивіться! ‒ сказала мати, витріщивши очі. ‒ Здається, замість слів у неї падають діаманти і перли. Що це з тобою трапилось, дочко?   Дівчина розповіла матері про все, що з нею трапилось біля джерела. Ну, коли так, ‒ сказала мати, ‒ треба послати до джерела й старшу дочку... Фаншон, невже ти не бажаєш отримати такий же надзвичайний дар? Дівчина знехотя пішла. Щойно підійшла вона до джерела, як назустріч їй з лісу вийшла гарно вбрана пані і попросила ковток води. (Цього разу фея з'явилася у вигляді принцеси.)

 Виконати завдання №2


завдання:

... що з нею трапилось біля джерела  
Джерело ‒ це місце, звідки з-під землі пробивається чиста джерельна вода. Можна сказати, що земля дає воду, або ж, що вода витікає. Тому ручаї й називають джерелами. Розглянь малюнки та назви кожне явище.


... невже ти не бажаєш отримати такий же надзвичайний дар?
Що ти вмієш робити найкраще: співати, танцювати, малювати? А може, ти маєш ще якісь надзвичайні здібності? Все це називають даром або талантом, хистом. А на яке слово схоже слово дар?
- Що робить хлопчик?


... з лісу вийшла гарно вбрана пані... 
Гарний, вишуканий одяг ‒ це святковий одяг. Знайди на малюнку повсякденний та святковий одяг.
 

Чи не думаєте ви, що я припленталась сюди, щоб дати вам напитися? ‒ сказала зухвало дівчина. Щось ви не дуже люб'язні, ‒ сказала спокійно фея. ‒ Ну, що ж, яка послуга, така й нагорода. Віднині кожне слово, що злетить з ваших вуст, перетвориться на гадюку чи жабу. Прощавайте!

Коли дівчина повернулася додому, мати запитала: Ну що, доню? ‒ А ось що, матінко! ‒ буркнула у відповідь дочка, і в ту ж хвилину дві гадюки і дві жаби впали на поріг. 

Ой, боже мій! ‒ скрикнула мати. ‒ Це твоя сестра в усьому винна. Ну, заплатиш же за все, негіднице!.. ‒ І вона накинулася на молодшу дочку з кулаками. Перелякана дівчина кинулась до сусіднього лісу.   Там зустрів її молодий принц і спитав, що вона робить у лісі сама та чому так гірко плаче. Він помітив, що з кожним словом у дівчини падають з вуст прекрасні квіти, перли чи діаманти. Він дуже здивувався, і тут дівчина розповіла йому свою історію.  Королевич закохався в дівчину. До того ж дар, яким фея наділила красуню, був дорожчий від будь-якого приданого, яке б принесла йому інша наречена. Він привіз дівчину до палацу, до свого батька, і одружився з нею.         Ну, а старша сестра що не день ставала все не гарною. Врешті-решт нещасна ніде і ні в кого не могла знайти притулку й залишилася самотньою. Та тут з’явилася фея яка сказала, що якщо ти попросиш пробачення за свої вчинки, будиш добрішою і лагіднішою до всіх людей, то твоє прокляття зникне. Старша сестра пообіцяла, що зробить все для того, щоб бути доброю. І фея її пробачила.

 Виконати завдання №3


Завдання:

... та чому так гірко плаче 
 Гірко плакати, значить, невтішно, розпачливо. Зазвичай так плачуть, коли не бачать виходу, коли не знають, що робити. А ще гірким називають один зі смаків. Подивись на малюнок та назви смак кожного з продуктів.


 ... з кожним словом у дівчини падають...  
 Коли щось падає, то це «щось» обов'язково впаде. Подивись на малюнок та визнач, що залишиться цілим та неушкодженим, навіть якщо ця річ впаде з великої висоти.

... яке б принесла йому інша наречена...  
 Наречену легко визначити за особливим вбранням. Знайди наречену на малюнку та назви всі деталі одягу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14991. Ұлы даланың астаналары 52.5 KB
  Ұлы даланың астаналары Дидарыңда Мәңгіліктің мұңы ұйыған Ұлы Дала... Керуендеп көшкен тұтас дәуірлер ол үшін қасқағымдық мезет қана. Қатпарлы тау аңырған оқшау төбелермен толқындап шексіздікке маңған ұлан жазық алапат кеңістік мұхитының шежіреестелігі де біртүрлі...
14992. Мұражай тәрбие өзегі 67.5 KB
  Мұражай тәрбие өзегі Ақселеу Сланұлы Сейдімбеков бұрыны Жезқазған қазіргі Қарағанды облысы Жаңаарқа ауданына қарасты Дружба совхозына 1942 жылы дүниеге келген. 1962 жылдан 1968 жылға дейін Киров атындағы Қазақ мемлекеттік университетінде оқып журналистика факульте...
14993. Шу өңірінің тарихын білеміз бе 58 KB
  Шу өңірінің тарихын білеміз бе Біздің білетініміз Шу тарихын зерттеп жүрген екі ғалым бар. Бірі тарих ғылымдарының докторы профессор Қожа Ахмет Ясауи атындағы Халықаралық қазақтүрік университетінің құрметті профессоры Әбу Насыр ӘлФараби атындағы Қазақ ұл...
14994. Web-бет дизайны, HTML 504 KB
  Webбет дизайны HTML Кіріспе Қазақстан Республикасының білім беру жүйесін ақпараттандыру еліміздің даму стратегиясының негізгі бағыттарының бірі себебі ХХІ ғасыр – білім беру жүйесін ақпараттандыру ғасыры. Информатика пәнінің орта білім беру жүйесіндегі ролі ...
14995. Интернет жүйесі 622.5 KB
  Интернет жүйесі Интернет туралы ұғым. Жиырмасыншы ғасырдың аяғында пайда болған Интернет қазір жер шарының әр түкпірін байланыстырып сан алуан адамдарды елдер мен құрылқтарды біріктіріп отыр. Интернет 1960 жылдары АҚШта дүниеге келдi.Оны соғыс бола қалған жағ...
14996. Информатиканы ойын–пән ортасында оқытуда қолданылатын ойын түрлері 214 KB
  Информатиканы ойын–пән ортасында оқытуда қолданылатын ойын түрлері АНДАТПА Ғылыми жобада өздігінен танымдылықты ойынпән ортасында дамыту оқушылардың қиялын зеінің қабылдауын логикалық ойлауын жетілдіруі туралы айтылған. Төменгі сыныптарда информатикан
14997. Информация және информатика 79 KB
  Информация және информатика 1.1. Информация Біз бәріміз бала кезімізден бастап информация алмасу процесіне қатысамыз. Кітап газет және журнал оқығанда радио тыңдап теледидар көргенде мұғаліммен атааналармен достарымызбен әңгімелескенде әртүрлі информаци...
14998. Ахмет Байтұрсынұлының шығармалары 55.5 KB
  Ахмет Байтұрсынұлының шығармалары Қалайда халықты ояту оның санасына жүрегіне сезіміне әсер ету жолдарын іздеген ақын айналып келгенде ұлы Абай тапқан соқпақ орыс әдебиеті үлгілерін пайдалану аударма жасау дәстүріне мойынсынады. Бұрынғы ескіертегі химия үлгіл...
14999. Абай жолы романындағы тарихи шындық эволюциясы 57.5 KB
  УДК 63.3 АБАЙ ЖОЛЫ РОМАНЫНДАҒЫ ТАРИХИ ШЫНДЫҚ ЭВОЛЮЦИЯСЫ Н.Қ.Сманова Б.Д.Тажикова Керімбай атындағы №12 орта мектептреусрстық орталығы Тараз қ. Абай эпопеясы творчестваның Тылсым сырына өмір мен өлеңнің өза...