89035

Методика розробки системи удобрення в умовах виробництва

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Родючість ґрунту на пряму залежить від використання добрив. Також мінеральні добрива збільшують ефективність сільськогосподарського виробництва завдяки відносно меншим затратам праці та засобів виробництва, знижує собівартість продукції, дає змогу отримати більшу кількість продукції.

Украинкский

2015-05-07

525.5 KB

1 чел.

PAGE  33

МІСТ

  1.  Вступ.
  2.  Накопичення та використання органічних добрив.
  3.  Визначення норм мінеральних добрив та розподіл під сільськогосподарські культури
  4.  Баланс поживних речовин в ґрунті сівозміни.
  5.  Економічна та енергетична ефективність використання добрив.

Висновки.

Список використаної літератури.

3

4

12

25

29

35

36

  1.  
    ВСТУП

Науково обґрунтоване застосування добрив і інших засобів хімізації – надійний шлях підвищення родючості ґрунту, урожайності культур, збільшення виробництва продуктів харчування для населення і сировини для промисловості.

Економічна родючість ґрунту значною мірою залежить від рівня застосування добрив. Внесення добрив може не тільки забезпечувати збереження родючості ґрунтів при рості урожайності сільськогосподарських культур, але і його розширене відтворення.

Правильне використання мінеральних добрив підвищує економічну ефективність сільськогосподарського виробництва при відносно менших додаткових витратах засобів виробництва і праці в сільському господарстві, забезпечує одержання більшої кількості продукції з кожного гектара, знижує її собівартість.

Родючість ґрунту на пряму залежить від використання добрив. Також мінеральні добрива збільшують ефективність сільськогосподарського виробництва завдяки відносно меншим затратам праці та засобів виробництва, знижує собівартість продукції, дає змогу отримати більшу кількість продукції.

Максимальну віддачу від застосування добрив можна одержати тільки використовуючи їх строго на науковій основі з урахуванням забезпеченості ґрунтів поживними речовинами і біологічних особливостей живлення сільськогосподарських культур.

Мета даної курсової роботи - освоєння методики розробки системи удобрення в умовах виробництва.


2. Накопичення та використання органічних добрив

В господарстві виробляють лише один вид органічних добрив, це гній.              Гній являє собою тверді виділення тварин, які змішані з соломою (підстилкою). Суха речовина гною дорівнює половині сухої речовини корму.

Підстилковий гній в господарстві від свиней, ВРХ, овець та коней. Підстилка - складова частина підстилкового гною. При додаванні її до рідкої і твердої фракції збільшується вихід гною, поліпшується його якість, і зменшуються втрати азоту. Як підстилку в господарстві використовують солому, вона поліпшує фізичні і біологічні властивості гною: він стає менш вологим, більш рихлим і легше розкладається при зберіганні. Норми витрати підстилки залежать від її якості, кількості гною і якості споживаних тваринами кормів.                На одну тварину розходиться на добу: для ВРХ дорослого - 3-6 кг, телята - 2-3 кг, для свиней - 1-4 кг соломи.

По мірі розкладання розрізнюють  гній свіжий, напівперепрілий, перепрілий і перегній.

У господарстві в основному віддається перевага напівперепрілому гною. Такий гній являє собою темно-коричневу масу.

У господарстві гній зберігають під снопом, та щільно в польових штабелях.

При щільному зберіганні гній укладається в польові штабелі пошарово з обов'язковим ущільненням кожного шару. Висота ущільненого штабелю може досягати 2,3-3 м.

Враховуючи поголів'я худоби і тривалість стійлового періоду можна підрахувати вихід гною в господарстві.

2.1. Виробництво гною

Підрахувати виробництво гною поголів’ям по кожному виду худоби (ВХ), враховуючи поголів’я (N), тривалість стійлового періоду (T), вихід гною (α) та втрати при зберіганні (β) можна за формулою:

                                   ,                                         (2.1)

Загальна кількість гною в господарстві визначається як сума виходу гною від кожного виду худоби. За результатами розрахунків складається таблиця 2.1

Таблиця 2.1

Накопичення гною в господарстві

Вид худоби

Кількість голів (N)

Стійловий період, днів (T)

Вихід гною від однієї тварини (α), тонн за добу

Втрати при зберіганні (β), %

Всього по поголів’ю, т

ВРХ

1600

240

0,036

25

10368

Свині

600

240

0,006

20

691,2

Вівці

1500

170

0,003

20

612

Коні

40

180

0,024

25

129,6

Разом по господарству

11800,8

Розрахунки:

ВРХ= (1600×240×0,036)×(100-25/100) = 10368 т

Свині = (600×240×0,006)×(100-20/100) = 691,2 т

Вівці = (1500×170×0,003)×(100-20/100) = 612 т

Коні = (40×180×0,024)×(100-20/100) = 129,6 т


2.2. Баланс соломи в господарстві

Одним з основних реальних джерел поповнення органічної речовини ґрунту, є солома, яку необхідно використовувати не тільки в якості грубого корму, підстилки, а і як цінне органічне добриво, враховуючи сучасне скорочення поголів'я тварин і накопичення гною в господарствах.

Кількість соломи яка може використовуватися як органічне добриво отримується в результаті розрахунку балансу соломи по господарству. Баланс соломи (ΔС) складається з урожаю соломи і перехідних залишків соломи в господарстві минулого року (С), витрат соломи на корм тваринам (СK) та підстилку (СП):

                                                                                   (2.2)

Визначення витрат соломи в якості корму проводять за формулою (2.3):

                                                                                    (2.3)

В (2.3) N – чисельність поголів’я певного виду тварин (згідно табл. 2.1), T - тривалість стійлового періоду, днів (згідно табл. 2.1), λ – потреба в соломі на одну голову тварини в добу, тонни, 1,25 – показник збільшення витрат соломи на корм з врахуванням страхового фонду.

Розрахунки використання соломи в якості корму приводять в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Визначення річної потреби господарства в соломі, як корму

Вид тварин

Кількість голів, шт. (N)

Тривалість стійлового періоду (Т), днів

Потреба в соломі на одну голову тварини в добу (λ)

Всього, тонни

ВРХ

1600

240

0,004

1920

Вівці

1500

170

0,002

637,5

Коні

40

180

0,003

27

Разом по господарству

2584,5

Розрахунок витрат соломи на підстилку (СП) проводять за формулою (2.4):

                                         ,                                                    (2.4)

де N – чисельність поголів’я певного виду тварин (згідно табл. 2.1), T - тривалість стійлового періоду, днів (згідно табл. 2.1), δ - потреба в підстилці для однієї голови за добу, тонни. Розрахунки використання соломи в якості підстилки проводять згідно таблиці 2.3

Таблиця 2.3

Розрахунок потреби господарства в соломі як підстилки для сільськогосподарських тварин

Вид тварин

Кількість голів, шт.

Потреба в підстилці для однієї голови на добу, тонни

Тривалість стійлового періоду, днів

Всього, тонни

ВРХ

1600

0,006

240

2304

Вівці

1500

0,001

170

255

Свині

600

0,004

240

432

Коні

40

0,005

180

360

Загальна потреба

3351

Урожай соломи по кожній зерновій колосовій культури в господарстві (С) з формули (2.2) розраховується, як:

                                          ,                                             (2.5)

де 0,75 - коефіцієнт, який показує на втрати соломи при збиранні та транспортуванні, У – врожайність (т/га), без використання добрив (додаток 1), S площа, яка зайнята зерновою культурою, ε – показник, який показує співвідношення між врожайністю зерна та соломи певної зернової культури. Розрахунки урожаю соломи в господарстві заносяться в таблицю 2.4.


Таблиця 2.4

Накопичення соломи зернових культур в господарствах за рік

№ п/п

Культура

Площа, га

Врожайність, т/га

Валовий збір зерна, т

Коефіцієнт перерахунку

Валовий збір соломи в господарстві, т

1.

Озима пшениця

67

2,9

194,3

1,8

262,3

67

2,4

160,8

1,8

217,08

2.

Ярий ячмінь

67

1,8

120,6

1,6

144,72

Всього

624,1

Далі розраховується баланс соломи по господарству згідно формули (2.2) і результати заносяться в таблицю 2.5.

Таблиця 2.5

Баланс соломи в господарстві

№ п/п

Статті балансу

Складові, т

1.

Урожай соломи (табл. 2.4)

624,1

2.

Витрати соломи на корм (табл. 2.2)

2584,5

3.

Витрати соломи на підстилку (табл. 2.3)

3351

Баланс

- 5311,4

Висновок: так як згідно розрахунків баланс від’ємний, то солома власного виробництва не може використовуватися як органічне добриво.


2.3. Оцінка загальної кількості добрив

та розподіл їх по полям сівозмін

Розрахунки кількості гною (2.1) заносяться в таблицю 2.6. Загальну кількість органічних добрив в господарстві треба розділити на сумарну площу сівозміни та отримати показник „насичення органічними добривами ріллі” (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6

Загальна кількість органічних добрив

Види добрив

Виробництво органічних добрив в господарстві, т

Покупні органічні добрива, т

Всього, т

Корегуючий коефіцієнт

Разом, т

Гній 

11800,8

-

11800,8

1,0

11800,8

Солома як добриво

-

-

-

0,33

-

Загальна кількість органічних добрив (в перерахунку на підстилковий гній)

11800,8

Площа орних земель, га

670

Насичення органічними добривами, т/га

17,61

Для підтримки бездефіцитного балансу гумусу «Насичення органічними добривами ріллі» для Лісостепу повинно дорівнювати 12 т/га.

В даному випадку „насичення органічними добривами ріллі” складає 2,6 т на га і не відповідає необхідній річній нормі органічних добрив.

Визначена таким чином загальна кількість органічних добрив (табл. 2.6) розподіляється між культурами сівозміни в табл. 2.7


Таблиця 2.7

Розподіл органічних добрив під культури сівозміни № 17

№ п/п

Культура

Площа, га

Норма, т/га

Загальна кількість, т

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

Чорний пар

Озима пшениця

Цукрові буряки

Ярий ячмінь з підсівом люцерни

Люцерна

Люцерна

Озима пшениця

Кукурудза на зерно

Соя

Соняшник

67

67

67

67

67

67

67

67

67

67

50

25

3350

1675

Всього

5025

2.4. Розрахунок балансу гумусу

Система використання добрив в сівозміні повинна передбачати не тільки бездефіцитний баланс гумусу, але і розширене його відтворення в ґрунті. Розрахунок балансу гумусу (∆Г, т/га) проводиться за формулою:

                                                                    (2.6)

В (2.6) У - урожайність сільськогосподарської культури, т/га, без використання добрив (додаток 1), kз – коефіцієнт виходу пожнивних та кореневих залишків від врожайності основної продукції (додаток 4), αГ – коефіцієнт гуміфікації рослинних решток (додаток 4), В – норма органічних добрив, т/га (згідно табл. 2.7), αГО – коефіцієнт гуміфікації органічних добрив (додаток 4),  – величина мінералізації гумусу, т/га (додаток 4).

Результати розрахунків по кожній культурі заносять в таблицю 2.8.


Таблиця 2.8

Баланс гумусу по сівозміні № 17

№ п/п

Сільськогосподарська культура сівозміни № 17 та органічне добриво

Урожайність, т/га

Коефіцієнт виходу пожнивних та кореневих залишків

Коефіцієнт гуміфікації рослинних решток

Норма органічних добрив, т/га

Коефіцієнт гуміфікації органічних добрив

Додатна складова балансу, т/га

Величина мінералізації гумусу, т/га

Баланс гумусу, т/га

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Чорний пар

Озима пшениця

Цукрові буряки

Ярий ячмінь з підсівом люцерни

Люцерна

Люцерна

Озима пшениця

Кукурудза на зерно

Соя

Соняшник

-

2,9

24,3

1,8

3,2

3,0

2,4

3,0

1,6

1,4

-

1,1

0,04

0,9

1,5

1,5

1,1

0,8

0,8

1,0

-

0,20

0,10

0,22

0,25

0,25

0,20

0,20

0,22

0,14

75

0,23

-

0,64

0,10

0,35

1,2

1,25

0,52

0,48

0,28

0,19

17,25

2,0

1,4

1,6

1,5

0,6

0,6

1,4

1,6

1,5

1,4

-

- 2,0

- 0,76

-1,5

-1,15

0,6

0,65

- 0,88

-1,12

-1,22

-1,21

17,25

Навоз

Баланс гумусу по сівозміні

6,16


3. ВИЗНАЧЕННЯ НОРМ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ТА РОЗПОДІЛ ЇХ ПІД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ КУЛЬТУРИ

Визначення оптимальних норм мінеральних добрив під заплановану урожайність є найбільш складним питанням сучасної агрохімічної науки та практики. Це пояснюється певною складністю та невизначеністю речовинних та енергетичних зв’язків між рослиною, ґрунтом, добривами, агротехнікою та конкретним погодними умовами. Це і обумовлює наявність кількох методів визначення норм добрив.

Найбільш розповсюдженими методами визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами є:

а) на основі рекомендацій, розроблених науково-дослідними установами, суть якого в тому, що за основу для встановлення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами приймають результати польових дослідів з добривами, які проводяться в різних грунтово-кліматичних зонах з основними сільськогосподарськими культурами. На їх основі визначаються середні величини поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами, що і рекомендується для сільськогосподарського виробництва.

б) балансово-розрахунковий;

в) нормативний.

Широке поширення мають два останніх метода – балансово-розрахунковий та нормативний.

3.1. Балансово-розрахунковий метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (для сівозміни № 17).

Метод розрахунку норм поживної речовини на планову урожайність дає непогані результати при плануванні середніх рівнів урожаю при середній забезпеченості ґрунту поживними речовинами. Розрахунок норм поживних речовин, які треба внести з мінеральними добрива (НМ, кг/га) проводиться за формулою:

                                         (3.1)

В – винос поживної речовини 1 тонною основної продукції, кг (додаток 5), У – урожайність основної продукції, т/га, Г – вміст доступної поживної речовини в орному шарі ґрунту, кг/га (додаток 6 або 7), КГ – коефіцієнт використання поживної речовини з ґрунту (додаток 8), НО – норма органічних добрив, в тому числі і під попередник (в перерахунку на підстилковий гній (т/га) (табл. 2.7), η – вміст поживної речовини в органічних добривах (азоту – 0,005, фосфору – 0,003, калію – 0,006), КО – коефіцієнт використання поживної речовини з органічних добрив (додаток 9), КД  – коефіцієнт використання поживної речовини з мінерального добрива (додаток 10).

Як правило вміст поживних речовин в ґрунті визначається в мг на 100 г ґрунту. Для перерахунку цього показника у запас доступної поживної речовини в орному шарі ґрунту в кг на гектар (Г) необхідно виконати наступне перетворення:

                                                 ,                                               (3.2)

де Н– потужність орного шару, см, γ – щільність орного шару, г/см3, г – вміст поживної речовини, мг на 100 г ґрунту. Для середніх умов .

Результати розрахунків за (3.1) заносяться в таблицю 3.1


Таблиця 3.1

Визначення норми поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами

(балансово-розрахунковий метод)

Показники

Поживна речовина

Сільськогосподарська культура сівозміни № 17

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ярий ячмінь з підсівом люцерни

Люцерна

Люцерна

Озима пшениця

Кукурудза на зерно

Соя

Соняшник

Планова врожайність культури, т/га

5,0

40,0

3,4

4,6

4,2

4,4

6,0

3,0

2,2

Винос поживних речовин 1 т основної продукції, кг

N

30

5

26

17

17

30

24

50

50

Р2О5

10

1,3

10

5

5

10

9

14

31

К2О

24

5

25

15

15

24

26

33

114

Вміст поживних речовин в ґрунті, мг/100 г ґрунту

N

2,1

1,4

2,2

2,3

2,2

1,3

1,3

1,4

1,5

Р2О5

10

8

6

7

5

6

7

8

4

К2О

17

14

13

14

12

13

24

25

16

Запас поживних речовин в орному шарі ґрунту, кг/га

N

63

42

66

69

66

39

39

42

45

Р2О5

300

240

180

210

150

180

210

240

270

К2О

510

420

390

420

360

390

720

750

480

Коефіцієнт використання поживних речовин з ґрунту

N

0,40

0,60

0,40

0,60

0,60

0,40

0,66

0,50

0,50

Р2О5

0,15

0,31

0,15

0,25

0,25

0,15

0,71

0,20

0,20

К2О

0,21

0,48

0,21

0,70

0,70

0,21

0,40

0,30

0,30

Норма органічних добрив, в т.ч. і під попередник, т/га (табл. 2.7)

50

(50)

25

(25)

Вміст поживних елементів в 1 тонні органічних добрив

N

0,005

0,005

0,005

0,005

Р2О5

0,003

0,003

0,003

0,003

К2О

0,006

0,006

0,006

0,006

Коефіцієнт використання поживних речовин з органічних добрив

N

0,30

0,17

0,34

0,14

Р2О5

0,40

0,19

0,45

0,18

К2О

0,60

0,15

0,68

0,10

Коефіцієнт використання поживних речовин із мінеральних добрив

N

0,45

0,60

0,43

0,43

0,43

0,45

0,43

0,43

0,43

Р2О5

0,23

0,31

0,28

0,28

0,28

0,23

0,28

0,28

0,28

К2О

0,73

0,48

0,72

0,72

0,72

0,73

0,72

0,72

0,72

Розрахункова норма поживних речовин, які треба внести з мінеральними добрива, кг д.р./га

N

110,66

220,50

144,18

85,58

73,95

258,66

176,18

259,30

203,37

Р2О5

-239,13

-120,64

-88,37

-105,35

-58,92

73,91

-460,17

-69,64

50,71

К2О

-228,90

-97,08

4,30

-312,50

-262,50

32,46

-325

-195,83

148,33

Скоригована норма поживних речовин, які треба внести з мінеральними добривами, кг д.р /га

N

90

150

60

30

30

90

120

30

60

Р2О5

0

0

0

0

0

60

0

0

55

К2О

0

0

0

0

0

0

0

0

30


Далі визначається насиченість сівозміни всіма поживними речовинами (НпрС), які необхідно вносити з мінеральними добривами, а також окремими видами (азоту(НАС), фосфору(НРС), калію(НКС)), роблять розрахунки за наступними формулами: 

                              (3.3)

                                                   (3.4)

                                                    (3.5)

                                                                              (3.6)

3.2 Нормативний метод визначення поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (для сівозміни № 17).

При цьому методі розрахунку поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (NМ, кг/га) враховується планова урожайність (У, т/га додаток 1), нормативи витрат елементів живлення на отримання однієї тонни продукції по кожній культурі (НУ, кг (додаток 12)) та (через відповідні коефіцієнти – kG (додаток 13)) забезпеченість ґрунту кожного поля поживними речовинами. Розрахунок проводиться за формулою

                                                                                           (3.7)

Результати розрахунків заносяться в таблицю 3.2.


Таблиця 3.2

Визначення норми поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (нормативний метод)

Показники

Поживна речовина

Сільськогосподарська культура сівозміни № 17

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ярий ячмінь з підсівом люцерни

Люцерна

Люцерна

Озима пшениця

Кукурудза на зерно

Соя

Соняшник

Планова врожайність сільськогосподарської культури, т/га

5,0

40,0

3,4

4,6

4,2

4,4

6,0

3,0

2,2

Нормативи витрат поживних речовин на 1 т основної продукції, кг

N

20

5,2

23

6

6

20

19

35

31

Р2О5

15

4

23

13

13

15

16

73

34

К2О

14

5,5

10

10

10

14

18

20

24

Вміст поживних речовин в ґрунті, мг/100 г ґрунту (дод. 6,7)

N

2,1

1,4

2,2

2,3

2,2

1,3

1,3

1,4

1,5

Р2О5

10

8

6

7

5

6

7

8

9

К2О

17

14

13

14

12

13

24

25

16

Коефіцієнт, який враховує вміст поживних речовин в ґрунті

N

1,3

1,3

1,3

1,3

1,3

1,3

1,3

1,3

1,3

Р2О5

0,7

1,3

1,0

1,0

1,0

1,0

1,3

1,0

1,3

К2О

0,5

0,5

0,5

0,5

0,7

0,5

0,5

0,5

0,5

Розрахункова норма поживних речовин, які треба внести з мінеральними добрива, кг д.р./га

N

130

270,4

101,6

35,8

32,7

144,4

148,2

136,5

88,6

Р2О5

52,5

208

78,2

59,8

54,6

66

124,8

219

97,2

К2О

35

110

17

23

29,4

30,8

54

30

26,4

Скоригована норма поживних речовин, які треба внести з мінеральними добривами, кг д.р /га

N

90

130

60

30

30

90

120

30

60

Р2О5

55

140

60

60

55

60

90

45

60

К2О

0

110

0

25

30

0

30

30

30


Далі визначається насиченість сівозміни всіма поживними речовинами та окремими елементами живлення, які необхідно вносити з мінеральними добривами при запровадженні нормативного методу (аналогічно 3.1).

3.3. Визначення потреби в мінеральних добривах під

сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні

балансово-розрахункового методу) (для сівозміни № 17).

Наступним етапом є визначення обсягів мінеральних добрив, які необхідно для внесення на поля сівозміни під кожну культуру. Попередньо необхідно визначити перелік добрив, які є в наявності та вміст діючої речовини в них (µ) (додаток 14). Данні заносяться в таблицю 3.3.

Обсяг мінерального добрива (М, кг/га) визначається за формулою:

                                                                                                 (3.3)

В (3.3) Нм – норма поживної речовини, яку треба внести з мінеральними добривами, кг/га (табл.3.1), µ – вміст діючої речовини в мінеральному добриві.


Таблиця 3.3.

Розрахунок норми мінеральних добрив при застосуванні балансово-розрахункового методу

Показники

Поживна речовина

Сільськогосподарська культура сівозміни № 17

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ярий ячмінь з підсівом люцерни

Люцерна

Люцерна

Озима пшениця

Кукурудза на зерно

Соя

Соняшник

Норма поживних речовин, яку треба внести з мінеральними добривами кг д.р.

N

90

110

60

30

30

90

80

30

60

40

40

Р2О5

60

55

К2О

30

Форма мінерального добрива

N

Nк

Nба

Nба

Nк

Nк

Nк

Nба

Nба

Nба

Nк

Nк

Р2О5

Рсфпг

Рсфпг

К2О

Ккс

Вміст діючої речовини в мінеральному добриві (додаток 14)

N

0,46

0,82

0,82

0,46

0,46

0,46

0,82

0,82

0,82

0,46

0,46

Р2О5

0,20

0,20

К2О

0,40

Норма мінеральних добрив в конкретних туках, кг/га

N

195,6

134,1

73,1

65,2

65,2

195,6

97,5

36,5

73,1

86,9

86,9

Р2О5

300

275

К2О

75

               


3.4. Визначення потреби в мінеральних добривах

під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні

нормативного методу) (для сівозміни № 17).

Результати заносяться в таблицю 3.4.


Таблиця 3.4.

Розрахунок норми мінеральних добрив при застосуванні нормативного методу

Показники

Поживна речовина

Сільськогосподарська культура сівозміни № 17

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ярий ячмінь з підсівом люцерни

Люцерна

Люцерна

Озима пшениця

Кукурудза на зерно

Соя

Соняшник

Норма поживних речовин, яку треба внести з мінеральними добривами кг д.р. (табл.3.1)

N

90

90

60

30

30

90

80

30

60

 

40

40

Р2О5

140

60

60

55

60

90

45

60

К2О

110

25

30

30

30

30

Форма мінерального добрива

N

Nк

Nба

Nба

Nк

Nк

Nк

Nба

Nба

Nба

Nк

Nк

Р2О5

Рсфпг

Рсфпг

Рсфпг

Рсфпг

Рсфпг

Рсфпг

Рсфпг

Рсфпг

К2О

Ккс

Ккс

Ккс

Ккс

Ккс

Ккс

Вміст діючої речовини в мінеральному добриві (додаток 14)

N

0,46

0,82

0,82

0,46

0,46

0,46

0,82

0,82

0,82

0,46

0,46

Р2О5

0,20

0,20

0,20

0,20

0,20

0,20

0,20

0,20

К2О

0,40

0,40

0,40

0,40

0,40

0,40

Норма мінеральних добрив в конкретних туках, кг/га

N

195,6

109,7

73,1

65,2

65,2

195,6

97,5

36,58

73,4

86,9

86,9

Р

700

300

300

275

300

450

225

300

К

275

62,5

75

75

75

75


3.5. Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні

балансово-розрахункового методу) (для сівозміни № 17)

План розподілу поживних речовин, які треба внести з мінеральними добривами („норма” поживних речовин) в сівозміні передбачає їх кількаразове внесення меншими за обсягами дозами. Дози можуть бути основним добривом, припосівним та (або) підживленням. В той же час, може бути ситуація, коли вся норма поживної речовини вноситься одночасно, тобто може бути або основним добривом, або припосівним, або підживленням. Розподіл норми на дози є відповідальною задачею, вирішення якої пов’язано із знаннями фізіологічних особливостей росту та розвитку конкретної сільськогосподарської культури тощо. Результат розподілу норми на дози заноситься в таблицю 3.5.

Потім складають річний план використання мінеральних добрив в сівозміні (табл. 3.6), в якому розраховують потребу в добривах (фізичних туках) по формам та строках їх використання на всю площу посівів кожної культури і в підсумку для всієї сівозміни. При заповнені таблиці 3.6. використовують данні табл. 3.3. –3.4.


Таблиця 3.5.

Річний план використання поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами в сівозміні

№ поля

Культура

Площа, га

Норма

Дози

  •  
  •  
  •  

Органічних добрив, т

Поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами

кг д.р.

Основне внесення

Припосівне

Підживлення

  •  
  •  
  •  
  •  

N

P2O5

K2O

Органічних добрив, т

Поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами кг д.р.

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

N

P2O5

K2O

N

P2O5

K2O

N

P2O5

K2O

1

Чорний пар

67

50

50

2

Озима пшениця

67

90

90

3

Цукровий буряк

67

150

110

20

20

4

Ярий ячмінь

67

60

60

5

Люцерна

67

30

30

6

Люцерна

67

30

30

7

Озима пшениця

67

90

60

50

10

90

8

Кукурудза на зерно

67

25

120

25

80

40

9

Соя

67

30

30

10

Соняшник

67

60

55

30

60

45

30

10

Всього

670

75

660

115

30

75

340

95

30

20

20

340


Таблиця 3.6

Річний план розподілу мінеральних добрив в сівозміні

№ поля

Культура

Площа, га

Основне добриво

Припосівне

Підживлення

  •  
  •  
  •  

Форма добрива

На 1 га

Добрив на всю

площу, т

Форма добрива

На 1 га

Добрив на всю

площу, т

Форма добрива

На 1 га

Добрив на всю

площу, т

  •  
  •  
  •  
  •  

Поживна

речовина,

кг д.р.

Добрив, т

  •  
  •  

Поживна

Речовина,

кг д.р.

Добрив, т

  •  
  •  

Поживна

Речовина,

кг д.р.

Добрив, т

  •  

1

Чорний пар

67

2

Озима пшениця

67

Nк

90

0,19

12,7

3

Цукровий буряк

67

Nба

110

0,13

8,7

Nк

20

0,04

2,6

Nк

20

0,04

2,6

4

Ярий ячмінь

67

Nба

60

0,07

4,6

5

Люцерна

67

Nк

30

0,06

4,0

6

Люцерна

67

Nк

30

0,06

4,0

7

Озима пшениця

67

Nк

90

0,19

12,7

Рсфпг

50

0,25

16,7

Рсфпг

10

0,05

3,3

8

Кукурудза на зерно

67

Nба

80

0,09

6,0

Nк

40

0,08

5,3

9

Соя

67

Nба

30

0,03

2,0

10

Соняшник

67

Nба

60

0,07

4,6

Рсфпг

45

0,22

14,7

Рсфпг

10

0,05

3,3

Ккс

30

0,03

2,0

Всього

670

59,3

9,2

41,3


4. БАЛАНС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН В ГРУНТІ СІВОЗМІНИ

(для сівозміни № 17) (при застосуванні

балансово-розрахункового методу)

Забезпечення активного балансу поживних речовин повинно стати основним при складанні системи удобрення культур у сівозміні. Воно сприятиме не лише підвищенню врожайності та якості сільськогосподарської продукції, а й забезпечуватиме поліпшення родючості ґрунтів. Баланс поживних речовин (ΔВПР, кг/га) розраховується як

       ,              (4.1)

де Ву - винос поживних речовин з урожаєм (табл. 3.1), кг/га, ВА – газоподібні втрати поживної речовини з добрив (ВА = 0,15·НA)(НA норма азотних добрив (табл. 3.1), кг/га (тільки для азоту), ВВ – вимивання в більш глибокі шари ґрунту (ВВ = 0,05·НA на суходолі та ВВ = 0,1·НA на зрошенні), кг/га, (тільки для азоту), НМ – надходження з мінеральними добривами (табл. 3.1), кг/га, ВОД – надходження з органічними добривами (табл. 3.1), кг/га, ВН надходження з насінням (додаток 16), кг/га, ВБК – надходження за рахунок фіксації бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами, кг/га, (тільки для азоту), ВА – надходження з атмосфери за рахунок опадів(в середньому - 12 кг/га азоту) та несимбіотичної фіксації азоту вільноживучими мікроорганізмами (в середньому - у ґрунтах Лісостепу - 10, Степу - 8 кг/га азоту).

Кількість азоту, яка надійшла у ґрунт з атмосфери за рахунок фіксації бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами, визначається рядом факторів. Різні бобові культури характеризуються неоднаковою здатністю фіксувати азот. Чим вищий урожай, тим більша кількість азоту повітря фіксується бобовою культурою. Кількість азоту, що фіксується бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами визначається врожаєм культур і величиною кореневої системи:

                           ,                                 (4.2)

де УБ – урожайність бобової культури (т/га) (додаток 1), ВА – винос азоту 1 т урожаю (додаток   5)(кг/га), kЗ – коефіцієнт, який показує на співвідношення між вмістом азоту у врожаї та кореневих та пожнивних рештках (становить для люцерни - 1,3, для конюшини та еспарцету - 1,2, сої, гороху та інших бобових - 0,25), f – частка азоту, що фіксується бульбочковими бактеріями (становить для люцерни – 0.70, для конюшини та еспарцету – 0,75, сої – 0,55, гороху та інших бобових - 0,45).

Результати розрахунків заносяться в таблицю 4.1.

Висновок: розроблена система удобрення культур в сівозміні забезпечує позитивний баланс по азоту та негативний баланс по фосфору та калію. Згідно орієнтовних норм мінеральних добрив для Степу (додаток 11), можна запропонувати збільшити норми добрив під культури, де спостерігається від’ємний баланс поживних речовин, а саме внести при посіві Р10  під цукровий буряк, ярий ячмінь, люцерну(в обидва поля), кукурудзу на зерно і сою, що зменшить від’ємний баланс на 60 кілограм. А також запропонувати внести К130  під цукровий буряк, К30 сою(в обидва поля), К30 під кукурудзу на зерно і сою, що зменшить відємний баланс по калію на 250 кілограм.


Таблиця 4.1

Баланс поживних речовин у сівозміні № 17

п/п

Статті балансу

Поживна речовина

                             Сільськогосподарські культури сівозміни № 17

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ярий ячмінь з підсівом люцерни

Люцерна

Люцерна

Озима пшениця

Кукурудза на зерно

Соя

Соняшник

Всього

1.

Винос з урожаєм (-)

N

150

200

88,4

78,2

71,4

132

144

150

110

1124

Р2О5

50

52

34

23

21

44

54

42

68,2

388,2

К2О

120

200

85

69

63

105,6

156

99

250,8

1148,4

2.

Газоподібні втрати (-)

N

13,5

22,5

9

4,5

4,5

13,5

18

4,5

9

99

Р2О5

9

8,25

17,25

К2О

4,5

4,5

3.

Вимивання в більш глибокі шари ґрунту

(-)

N

4,5

7,5

3

1,5

1,5

4,5

6

1,5

3

33

Р2О5

3

2,75

5,75

К2О

1,5

1,5

4.

Надходження з органічними добривами (+)

N

75

42,5

42,5

17,5

177,5

Р2О5

60

15

33,75

13,5

122,25

К2О

180

45

102

15

342

5.

Надходження з мінеральними добривами (+)

N

90

150

60

30

30

90

120

30

60

660

Р2О5

60

55

115

К2О

30

30

6.

Надходження з насінням (+)

N

4

2

1

1

4

2

5

1

20

Р2О5

2

1

2

1

1

7

К2О

1

1

1

1

1

5

7.

За рахунок фіксації бобовими культурами (+)

N

125,9

114,9

103,1

343,9

Р2О5

К2О

8.

За рахунок опадів та несимбіотичної фіксації азоту вільноживучими мікроорганізмами (+)

N

20

20

20

20

20

20

20

20

20

180

Р2О5

К2О

9.

Баланс

N

21

-17,5

-18,4

92,7

88,5

-36

16,5

19,6

-41

125,4

Р2О5

12

-37

-33

-23

-21

6

-19,2

-27,5

-24,2

-166,9

К2О

61

-155

-84

-69

-63

-104,6

-53

-83

-226,8

-777,4


5. Економічна та енергетична ефективність

використання добрив.

5.1. Економічна ефективність використання добрив

Розрахунок економічної ефективності проводиться на приріст урожаю отриманого від використання добрив в вартісному виразі по всім культурам сівозміни. Метод визначення економічної ефективності добрив передбачає порівняння вартості приросту урожаю по кожному полю від добрив з сумою затрат на їх використання (чистий прибуток, отриманий за рахунок використання добрив, ΔЧП, грн/га та рентабельність використання добрив, Р, %):

                            ,                                      (5.1)

                                  ,                                       (5.2)

                                     .                                              (5.3)

В (5.1-5.3) УД - урожайність сільськогосподарської культури при внесенні добрив, т/га, УН - урожайність цієї ж культури без удобрення, т/га, ВП – вартість продукції, грн/т (додаток  17), Еу – витрати, яка пов’язана з використанням добрив, грн/га, ВД – вартість добрив, грн/га; ВТ – витрати на доставку їх у господарство та на поле, грн/га, ВЗ – витрати на зберігання та підготовку до внесення, грн/га, ВВ - витрати на внесення добрив, грн/га.

Приблизні витрати на доставку, зберігання, підготовку та внесення мінеральних добрив, грн/га дорівнюють (в цінах осені 2007 року):

                              ,                                       (5.4)

де НМ – сумарна норма поживної речовини, яку треба внести з мінеральними добривами (табл.3.1).

Вартість добрив розраховується, як

                                                 ,                                       (5.5)

де СД – вартість 1т добрив (додаток 14), М - обсяг мінерального добрива (М, кг/га). Приблизні витрати на доставку, зберігання, підготовку та внесення органічних добрив в цінах осені 2007 року дорівнює 150 грн/т.

Розрахунок економічної ефективності проводиться в таблиці 5.1


Таблиця 5.1

Економічна ефективність добрив при внесенні під культури сівозміни № 17

№ п/п

Показники

Сільськогосподарські культури сівозміни № 17

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ярий ячмінь з підсівом люцерни

Люцерна

Люцерна

Озима пшениця

Кукурудза на зерно

Соя

Соняшник

Всього

1.

Урожайність з використанням добрив, т/га (додаток 1)

5,0

40,0

3,4

4,6

4,2

4,4

6,0

3,0

2,2

2.

Урожайність без використання добрив, т/га (додаток 1)

2,9

24,3

1,8

3,2

3,0

2,4

3,0

1,6

1,4

3.

Прибавка урожайності, т/га

2,1

15,7

1,6

1,4

1,2

2,0

3,0

1,4

0,8

4.

Ціна 1 т продукції, грн.

1300

230

1250

250

250

1300

1330

2500

2600

5.

Загальна сума прибутку, грн/га

2730

3611

2000

350

300

2600

3990

3500

2080

21161

6.

Внесено добрив

мінеральних, кг/га (табл. 3.5 та 3.6)

N

195,6

134,1

73,1

65,2

65,2

195,6

97,5

36,5

73,1

1109,7

86,9

300

86,9

P

275

575

K

75

75

органічних, т/га (табл. 3.5 та 3.6)

50

25

75

7.

Вартість мінеральних добрив,

грн/га

N

293,4

227,9

109,6

97,8

97,8

293,4

165,7

62,05

124,2

1732,45

130,3

315

130,3

P

288,7

603,7

K

135

135

Всього

293,4

358,2

109,6

97,8

97,8

608,4

296

62,05

547,9

2471,75

8.

Вартість доставки, зберігання, підготовки та внесення мінеральних добрив, грн./га

207

345

138

69

69

345

276

69

333,5

1851,5

9.

Вартість органічних добрив, їх доставки, та внесення, грн./т

1500

750

2250

10.

Загальна сума витрат, грн./га

2000,4

703,2

247,6

166,8

166,8

953,4

1322

131,05

881,4

6572,65

11.

Умовно чистий прибуток, грн./га

729,6

2907,8

1752,4

183,2

133,2

1646,6

2668

3368,9

1198,6

14588,3

12.

Рентабельність, %

36,4

413,5

707,7

109,8

79,8

172,7

201,8

2570,6

135,9

221,3

Висновок: аналізуючи дані цієї таблиці, ми бачимо, що найбільш рентабельними культурами в даному випадку є ярий ячмінь і соя.


5.2. Енергетична ефективність використання добрив

Економічна оцінка системи удобрення є неповною, оскільки при цьому залишається визначеною енергетична ефективність застосування добрив, яка в сучасних ринкових умовах набуває особливого значення. Економічні оцінки ефективності є короткотерміновими, не є абсолютними, що пов’язано із безперервними змінами цін на добрива, готову продукцію, паливо, людські ресурси тощо. Економічні критерії не віддзеркалюють процес удобрення з енергетичних позицій, не дають оцінки цього агроприйому з засад екології та ресурсозбереження.

Енергетична ефективність використання добрив (η, енергетичний ККД) розраховується за формулою:

                                               ,                                                   (5.6)

де ЕУ – кількість енергії отриманої за рахунок приросту врожайності при використанні добрив, МДж/га, ЕД  - кількість енергії, яка була витрачена на виробництво та внесення добрив, МДж/га.

Кількість енергії отриманої за рахунок приросту врожайності при використанні добрив, МДж/га (ЕУ) розраховується, як

                                                 ,                                            (5.7)

де ΔУ - приріст урожайності за рахунок використання добрив, т/га, r – коефіцієнт, який показує на вміст сухої речовини в продукції (додаток  17), ω – вміст енергії в продукції, МДж/т (додаток  17).

Кількість енергії, яка була витрачена на виробництво та внесення добрив (ЕД, ) визначається як

              ,                          (5.8)

де HA, HP, HK – норми відповідно азоту, фосфору та калію, яку треба внести з мінеральними добривами, кг/га, Bнорма органічних добрив, т/га, εА εР εК εО – відповідно енерговитрати на виробництво та застосуванню азотних, фосфорних, калійних та органічних добрив, МДж/т (додаток 14 ).

Результати розрахунків заносять в таблицю 5.2.


Таблиця 5.2

Енергетична ефективність добрив при внесенні під культури сівозміни № 17

№ п/п

Показники

Сільськогосподарські культури сівозміни № 17

Озима пшениця

Цукровий буряк

Ярий ячмінь з підсівом люцерни

Люцерна

Люцерна

Озима пшениця

Кукурудза на зерно

Соя

Соняшник

Всього/

середнє

1.

Приріст урожайності за рахунок використання добрив, т/га

2,1

15,7

1,6

1,4

1,2

2,0

3,0

1,4

0,8

2.

Вміст сухої речовини в продукції

0,87

0,22

0,86

0,25

0,25

0,87

0,86

0,88

0,92

3.

Вміст енергії в продукції, МДж/т

18710

18360

19130

1881

1881

18710

18350

20570

24180

4.

Кількість енергії отриманої за рахунок приросту врожайності, МДж/га

34183,1

63415,4

26322,8

658,3

564,3

32555,4

47343

25342,2

17796,4

27575,6

5.

Норми поживних речовин, які треба внести з мінеральними добривами, кг/га

N

90

150

60

30

30

90

120

30

60

Р2О5

60

55

К2О

30

6.

Норма органічних добрив т/га

50

25

7.

Енерговитрати на виробництво та застосування добрив

N

86800

86800

86800

86800

86800

86800

86800

86800

86800

Р2О5

12600

12600

К2О

8300

Органічні

420

420

8.

Кількість енергії, яка була витрачена на виробництво та внесення добрив

28812

13020

5208

2604

2604

8568

20916

2604

6150

10054

9.

Енергетична ефективність використання добрив (енергетичний ККД)

1,1

4,8

5,0

0,2

0,2

3,7

2,2

9,7

2,8

3,3

Висновок: аналізуючи дані цієї таблиці ми бачимо, що найбільш ефективне виробництво спостерігається при вирощуванні ярого ячменю і сої.


ВисновкИ

Вихід гною в господарстві склав 11800,8 т. Ця кількість дозволяє повністю удобрити дану сівозміну.

Солома власного виробництва не може використовуватися як органічне добриво, так як згідно розрахунків баланс її від’ємний.

Насичення органічними добривами ріллі складає 17,61 т на га, що відповідає необхідній річній нормі органічних добрив.

Баланс гумусу по сівозміні позитивний.

Розроблена система удобрення культур в сівозміні забезпечує позитивний баланс по азоту та негативний баланс по фосфору та калію. Згідно орієнтовних норм мінеральних добрив для Степу (додаток 11), можна запропонувати збільшити норми добрив під культури, де спостерігається від’ємний баланс поживних речовин, а саме внести при посіві Р10  під цукровий буряк, ярий ячмінь, люцерну(в обидва поля), кукурудзу на зерно і сою, що зменшить від’ємний баланс на 60 кілограм. А також запропонувати внести К130  під цукровий буряк, К30 сою(в обидва поля), К30 під кукурудзу на зерно і сою, що зменшить від’ємний баланс по калію на 250 кілограм.

Найбільш рентабельними культурами в даному випадку є ярий ячмінь і соя.

Найбільш ефективне виробництво спостерігається при вирощуванні ярого ячменю і сої.


Список рекомендованої літератури

  1.  Рекомендації по підвищенню родючості ґрунтів, раціональному використанню добрив та одержанню екологічно чистого врожаю. Миколаїв, 2004, 50 с.
  2.  Сельскохозяйственный отраслевой сервер. http://www.agromage.com/
  3.  Аграрний сектор України. http://agroua.net/
  4.  Методика ресурсно-экологической оценки эффективности земледелия на биоэнергетической основе. Курск, 1999, 48 с.
  5.  Карасюк І.М., Геркіял О.М., Госпадаренко Г.М., Коларьков Ю.В., Копитко П.Г. Агрохімія, К.: Вища школа, 1995, 471 с.
  6.  Методика энергетической и биоэнергетической оценки технологии в мелиорации и орошаемом земледелии. Методические указания. Херсон, 1995, 20 с
  7.  Біоенергетична оцінка систем удобрення і агротехнологій. К., 40 с