89161

МОЖЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ЩОДО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОПИТУ НА ЕЛЕКТРИЧНУ ЕНЕРГІЮ. SWOT – АНАЛІЗ З ТОЧКИ ЗОРУ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Курсовая

Энергетика

Згідно з індексами демографічної ситуації майже 8 000 сіл належать до категорії вимираючих сіл, де стабілізувати населення неможливо без втручання уряду України. Сільські адміністративні райони, в яких приблизно половина сіл належать до цієї категорії, вважаються районами з демографічною кризою.

Украинкский

2015-05-10

3.36 MB

2 чел.

ЗМІСТ

[1] ЗМІСТ

[2] АНАЛІЗ ГЕОГРАФІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗТАШУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ СІЛЬСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

[2.1] Загальна інформація про розташування основних об’єктів

[2.1.1] Географія, ґрунти та клімат

[2.1.2] Адміністративний і територіальний поділ

[2.1.3] Сільське населення

[2.2] SWOT-аналіз

[3] СТРУКТУРА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ СПОЖИВАЧІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ. АНАЛІЗ ОСНОВНОГО ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

[3.1] Основне обладнання галузі

[4] СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

[4.1] Загальні соціально-економічні показники розвитку в галузі

[4.1.1] Трудові ресурси

[4.1.2] Валова додана вартість

[4.1.3] Інвестиції в основний капітал

[4.1.4] Обсяги продукції за основними групами виробництв

[4.1.5] Експорт товарів сільського господарства

[4.2] Структура зовнішньої торгівлі сільськогосподарських товарів за 2008 рік

[4.2.1] Виробництво та споживання електричної енергії

[4.3] Встановлення тісноти зв’язку споживання електричної енергії з показниками соціально-економічного розвитку

[4.4] Аналіз основних видів продукції галузі

[4.5]

[5] ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИМИ РЕСУРСАМИ

[6] МОЖЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ЩОДО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОПИТУ НА ЕЛЕКТРИЧНУ ЕНЕРГІЮ. SWOT – АНАЛІЗ З ТОЧКИ ЗОРУ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

[7] СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

[7.1] Аналіз загальних показників – коефіцієнтів, що характеризують нерівномірність попиту на електричну енергію

[7.2] Аналіз впливу режимів споживання галузі на електроспожи-вання України

[7.3] Формування груп споживачів за ступенем впливу на режим споживання електричної енергії по Україні

[7.4] Аналіз індивідуальних особливостей електроспоживання групи споживачів

[7.5] Аналіз вимог до якості електричної енергії

[7.6] Тарифні групи споживачів

[8] АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОПИТУ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ

[9] АНАЛІЗ РІЗНИХ ТАРИФНИХ СИСТЕМ

[9.1] Коефіцієнт еластичності

[9.2] Аналіз різних тарифних систем для споживачів галузі

[9.3] SWOT-аналіз систем тарифів

[10] КОМУНІКАТИВНА ПОЛІТИКА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНОЇ КОМПАНІЇ. АНКЕТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

[11] АНАЛІЗ І ОЦІНКА ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ЕЛЕКТРИЧНУ ЕНЕРГІЮ ТА ПОТУЖНІСТЬ. ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ФАКТОРІВ

[11.1] Анкетні дослідження цільової групи споживачів електричної енергії

[11.2] Експертна оцінка

[12] ВИСНОВОК

[13] ЛІТЕРАТУРА


  1.  АНАЛІЗ ГЕОГРАФІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗТАШУВАННЯ ОБЄКТІВ СІЛЬСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

  1.  Загальна інформація про розташування основних об’єктів
    1.  Географія, ґрунти та клімат

Україна – це одна з найбільших країн Європи. Вона межує з Білоруссю, Угорщиною, Молдовою, Польщею, Румунією, Росією та Словаччиною. Загальна територія країни становить 603,700 тисячі квадратних кілометрів, що приблизно дорівнює 5,7 % всієї території Європи або 0,44 % земної кулі.

Більша частина території України розташована у західній частині Східноєвропейської рівнини, на південному заході країни знаходяться Карпатські, а на півдні – Кримські гори. На півдні Україна омивається водами Чорного та Азовського морів, її берегова лінія становить 1 758 км. В Україні добре розвинена річкова система, яку складають 73 тисячі великих і малих річок та близько 20 тисяч озер. Найбільша річка України, Дніпро, є третьою за довжиною в  Європі.

Володіючи однією третиною найбагатших у світі чорноземів, Україна займає провідне місце серед країн-сусідів щодо частки високоякісних плодючих ґрунтів. Чорноземи займають 54 % площі земель і має збагачений шар гумусу завтовшки в 40-50 і більше сантиметрів.

Структура ґрунтів (відсоток від сільськогосподарських угідь): важкі суглинки – 27 %, легкі суглинки – 16 %, середні суглинки – 21 %, важкі глиноземи – 3 %, легкі глиноземи – 24 %та піски – 10 %.

Сільськогосподарські угіддя займають приблизно 70 % всієї території України. З них рілля становить 55 % від загальної площі, пасовища – 9 %, сіножаті – 4 % та багаторічні насадження – менше 2 %. Землезабезпеченість  в Україні становить 0,80  га сільськогосподарських угідь, у тому числі 0,64 га ріллі на одну людину. Однак внаслідок різної щільності населення та міграцій існує значна варіація цих показників  в різних регіонах та в різні проміжки часу.

Природно-кліматичні зони

Відповідно до широтного зонування вся територія України поділена на три основні природно-кліматичні зони (див. мал. 1). Рівнинні частини країни складаються з трьох географічних поясів: Полісся, Лісостепу та Степу, кожен з яких має кліматичні відмінності та різну рослинність.

Рис. 1. Природно-кліматичні зони України

БОЛОТИСТА ЛІСОВА МІСЦЕВІСТЬ і КАРПАТСЬКА ЗОНА (ПОЛІССЯ): Івано-Франківська, Чернігівська, Львівська, Рівненська, Волинська, Закарпатська і Житомирська області (ПІВНІЧНА ЗОНА)

Це зона змішаних лісів; вона займає північну частину України. Загальна площа Полісся становить 113 500 кв. км.

Рілля займає 33 % всієї території зони, що становить понад 4 мільйони га, сінокоси – 1,2 мільйони га та пасовиська – 0,7 мільйонів га. Ця територія є широкою просторовою базою для виробництва зернових (жита, вівса і гречки), технічних культур, льону, хмелю, цукрового буряка та картоплі, а також для переробки льону, м’яса і молочних продуктів.

ЛІСОСТЕПОВА ЗОНА (Лісостеп) — Черкаська, Чернівецька, Харківська, Хмельницька, Київська, Полтавська, Сумська, Тернопільська і Вінницька області (ЦЕНТРАЛЬНА ЗОНА)

Ця зона розташована між Поліссям і Лісостепом. Площа зони становить 202 000 кв. км.

Верхні шари ґрунту є досить різноманітними за складом, від підзолистих грунтів до типових чорноземів. Сільськогосподарські угіддя займають 70 % території, в т.ч. 66 % – це рілля. Спеціалізація сільського господарства Лісостепу –  буряківництво та зерновиробництво, а також в молочне та м’ясне тваринництво і відгодівля свиней. У структурі посівних площ: озима пшениця займає понад 30 %, кукурудза – 10 %, близько 8 % – ячмінь та бобові. Більше 10 % посівних площ зайнято цукровим буряком та соняшником.

СТЕПОВА ЗОНА (СТЕП) – Кримська, Дніпропетровська, Донецька, Херсонська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська та Запорізька області (ПІВДЕННА ЗОНА)

Ця зона включає всю південну та східну частини України, від Чорного і Азовського морів на півдні до зони Лісостепу на півночі. Площа становить близько 240 200 кв. км., рельєф здебільшого рівнинний.

Чорноземи (займають приблизно 90 % площі зони) переважають у верхньому шарі ґрунтів. Темні каштанові чорноземи є типовими для південної частини. Зона Степу є найбільш розораною в Україні, і приблизно 48 % ріллі  країни знаходиться тут.

Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, фруктів і овочів, а також на виноградарстві. Основними зерновими є озима пшениця, кукурудза, ячмінь і технічні культури, соняшник. Широко поширене овочівництво, особливо в приміських зонах великих міст, наприклад, Донецька.

  1.  Адміністративний і територіальний поділ 

Згідно з даними Державного комітету статистики на 1 січня 2009 року, в складі України були:

24 області та 1 автономна республіка;

490 регіонів (районів, як вони називаються в Україні);

459 міст;

886 селищ міського типу;

10 278 сільських рад;

28 490 сільських населених пунктів.

В Україні налічується 28 490 сіл. З усієї кількості сіл в Україні 151 (0,5 % від загальної кількості) взагалі не мають населення. Іншими словами, існують цілі райони або місцевості України, де ніхто не живе. Села – це сільські населені пункти, постійне населення яких веде сільський спосіб життя і здебільшого зайняте в сільськогосподарському виробництві. У залежності від кількості населення села поділяються на малі (до 500 мешканців), середні (500-1 000 мешканців) і великі (понад 1 000 мешканців). Згідно з даними, наданими Державним комітетом статистики України, на перше січня 2001 року у 5 700 селах не було дітей до 6 років; у 2 200 селах– дітей і підлітків віком від 7 до 15 років; у 4 000 селах – молоді від 16 до 17; і у 1 600 селах – молоді від 18 до 28 років.

Згідно з індексами демографічної ситуації майже 8 000 сіл належать до категорії вимираючих сіл, де стабілізувати населення неможливо без втручання уряду України. Сільські адміністративні райони, в яких приблизно половина сіл належать до цієї категорії, вважаються районами з демографічною кризою. Найбільша частина таких районів знаходиться в таких областях: 22 у Чернігівській, 15 – Сумській, 16 – Харківській та 16 у Полтавській областях.

Протягом останніх п’яти років понад 300 шкіл, більше ніж 2 тис. дитячих дошкільних закладів, така сама кількість закладів культури і близько 500 місцевих лікарень були закриті. Будинки, в яких проживають сільські мешканці, є дуже старими з дуже низьким рівнем муніципальних послуг. Лише 17 % місцевого населення забезпечені централізованим водопостачанням, 12 % мають каналізацію, а 27 % населення постачається природний газ.

  1.  Сільське населення

Згідно з даними української статистики, на 1 квітня 2009 року населення України становило 46 080 455 осіб.

Міське населення складає 68,5 % (31 559 662 осіб).

Сільське населення складає 31,5 % (14 520 793 осіб).

Структура сільського населення за статтю є такою: жінки – 53,8 %, чоловіки – 46,2 %.

Згідно з даними вибіркового обстеження Державного комітету статистики України у 2001 році (жовтень), середня  людність міського домогосподарства становила 2,63 осіб, сільського – 2,89. Загалом домогосподарство з двох осіб є типовим для України.

У більшості домогосподарств з дітьми є тільки одна дитина . Домогосподарства з двома або більше дітьми швидше притаманні сільським, а не міським територіям. Наприклад, 40,2 % сільських домогосподарств мають двох дітей, у той час як  у містах і селищах міського типу їх 27,5 %; у 9,4 % та 2,6 % домогосподарств відповідно  троє дітей; у 2,6 % та 0,5 % – чотири; у 1,6 % та 0,2 % – п’ять та більше дітей.

Освітній рівень сільського населення значно нижчий, ніж у містах. У сільській місцевості 25,8 % зайнятого населення станом на 2001 рік  мало вищу або основну середню освіту. Водночас 2,9 % сільського населення мало лише початкову загальну або взагалі не мали освіти.

  1.  SWOT-аналіз

Проведемо SWOT-аналіз

Таблиця 1.1 Сильні та слабкі сторони, шанси і загрози

Сильні сторони (S)

Слабкі сторони (W)

  •  Майже 80 % території України займають сільськогосподарські угіддя. Це набагато більше, ніж у країнах Європи.
  •  Вигідне територіальне розташування, що дозволяє експортувати продукцію на всю Європу.
  •  Високий рівень культури сільського населення та участі в різних процесах і чоловіків, і жінок (показник – 70 %).
  •  Рівень доступу до інформації становить 50 %. У сільських районах  працюють  радіо і телебачення, а також у тій чи іншій мірі є доступ до інших ЗМІ
  •   Мінімальні фінансові ресурси внаслідок існуючих нині методів планування та розподілу бюджетних коштів; органам місцевого самоврядування не надано належний обсяг повноважень, необхідний для забезпечення захисту інтересів сільської громади.
  •  Використання застарілого обладнання та технологій.

Можливості (O)

Загрози (T)

  •  Приблизно 40 % сільських територій України мають достатню кількість інституцій для підтримки свого населення. Існує достатня кількість законодавчих і нормативно-правових актів, які регулюють розвиток села, проте вони погано виконуються, механізми їх реалізації – неефективні. Існують закони, які передбачають пріоритетний розгляд питань, пов’язаних із соціальним розвитком села, та інших проблем у цій сфері
  •   Розробки і знання основані на використанні правильних сівозмін, науково обґрунтованої обробки ґрунту з необхідною кількістю добрив, а також проведення різноманітних заходів, спрямованих на покращення водного режиму ґрунтів.
  •  Рівень активності населення відображає, наскільки активно сільські мешканці беруть участь у вирішенні власних соціальних і економічних проблем. Цей показник все ще перебуває на низькому рівні (20 %).
  •  Протягом останніх років у 90 % сіл кількість померлих перевищувала кількість народжених, а в 11 % сіл взагалі не було зареєстровано народження жодної дитини. Ще одна тенденція – знелюднення сіл
  •  Надмірна хімізація с\г призвела до забруднення як самих ґрунтів так і продуктів харчування нітратами, пестицидами.
  1.  СТРУКТУРА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ СПОЖИВАЧІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ. АНАЛІЗ ОСНОВНОГО ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

  1.  Основне обладнання галузі

Машини для перероблення сільськогосподарських продуктів

Таблиця 2.1

Назва і марка або тип машини

Дані машини

Продуктивність, т/год

Необхідна потужність електродвигуна

Жорновий посад 5/4 (880 мм)

0,3-0,35

8,6

6/4 (1065 мм)

0,32-0,45

10,1

7/4 (1244 мм)

0,4-0,55

13,5

8/4 (1425 мм)

0,5-0,7

20,7

Машини для тваринницьких господарств

Таблиця 2.2

Назва і марка або тип машини

Дані машини

Продуктивність, т/год

Необхідна потужність електродвигуна

Молоткова дробарка ДМК-01

0,1-0,2

3,2

Універсальна молоткова кормодробарка МД-300

0,95

7,7

Макуходробарка ПЖ

3,0

4,7

Кукурудзодробарка

0,17

0,78

Соломорізка типу   С

0,3-0,8

1,4

СШ-ВІМЕ-1

1-2,5

1,9

РСБ-0,6-3

0,6-2,5

1,9

Корене-бульбомийка МП-2

3,0

0,32

Картоплемийка

0,8

0,78

Картоплем’ялка

3,5

0,58

Коренерізка ВІМЕ-1

2,0-3,0

1,17

РКД-2

3,0

0,78

Змішувач концентрованих кормів

8,0

1,17

Тритактна доїльна машина

100 голів

2,6

Агрегат для відкачування гноївки

25 м3/год

2,0

Машина для стрижки овець

50 голів за зміну

0,17

Електрозапарник на 200 кг

0,1-0,8

12,0

Електроакумулятор гарячої води на 200 л

0,03-0,07

3,6-7,2

Електропідігрівник місткістю 100 л

0,06

7,5

Сепаратор молока

0,06

0,26

Масловиготовлювач

0,3

1,05

Машини, які застосовуються у рільництві

Таблиця 2.3

Назва і марка або тип машини

Дані машини

Продуктивність, т/год

Необхідна потужність електродвигуна

Молотарка  МК-1100

1,6-1,8

13,5

 МО-900

1,2

13,5

 БДО-34

1,0

10,5

 СО-32

1,0

6,3

Льономолотарка

1,0

3,7

Зерноочисна машина ВІМЕ-2

2,0-3,0

3,7

Віялка сортувальна 5А

2,0

0,26

Трієр

0,25-0,4

0,16

Комбінована машина для протруювання зерна

7,0-8,0

2,6

Технічна забезпеченість станом на 1 січня 2006 року

Наявність

Справних

Трактори

187043

136652

Вантажні автомобілі

137542

96472

В більшості випадків сільськогосподарські хазяйства працюють за однозмінним режимом, при чому основне навантаження ранок/день. Слід розглянути можливості зсуву початку зміни або переведення підприємств на двозмінний режим роботи для зменшення споживання електроенергії в часи максимуму енергосистеми.

Важливе значення має коефіцієнт потужності обладнання cosφ. Тобто якщо на підприємстві є потужні агрегати з невисоким cosφ, то необхідно розглянути можливість встановлення пристроїв компенсації реактивної потужності.


  1.  СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

  1.  Загальні соціально-економічні показники розвитку в галузі

  1.  Трудові ресурси

Станом на 1 квітня 2009 року на обліку в службі зайнятості перебувало 342,3 тис. безробітних громадян, які проживають у сільській місцевості (42 % всіх офіційно зареєстрованих безробітних).

Середньомісячна  заробітна плата за видами економічної діяльності за період з початку року у 2008 році (в розрахунку на одного штатного працівника, грн.)

Таблиця 3.1

Січень

Січень- лютий

Січень- березень

Січень- квітень

Січень- травень

Січень- червень

Січень- липень

 

 

Січень-серпень

Січень-вересень

Січень-жовтень

Січень-листопад

Січень-грудень

Сільське господарство

1521

1575

1619

1647

1673

1707

1739

1755

1773

1787

1790

1806

  1.  Валова додана вартість

Валова додана вартість (ВДВ) є одним із найважливіших соціально – економічних показників, котрі являються загальним показником кінцевого результату економічної  діяльності області. Вона характеризує єдність взаємопов’язаних економічних процесів як в сфері матеріального виробництва, так і в соціальній сфері, охоплює результати економічної діяльності всіх суб’єктів економіки області, виступає грошовою мірою ринкової вартості виробництва кінцевих благ.

ВДВ розраховується як різниця між випуском і проміжним споживанням. Вона містить в собі первинні доходи, які створюються учасниками виробництва і розподіляються між ними.

В національних рахунках використовуються два рівних показники і два методи оцінки. Для економіки в цілому результати вимірюються випуском товарів і послуг, валовим внутрішнім продуктом в ринкових цінах, для секторів і областей –  випуском в основних цінах і валовой доданою вартістю

У сільському господарстві (на 1,6 в.п.), що відбулось за рахунок скорочення приросту вирощування худоби і птиці як у сільськогосподарських підприємствах, так і у господарствах населення через збитковість цього виду діяльності. При цьому, збільшення темпів виробництва продукції у сільськогосподарських підприємствах на 8,7% і у господарствах населення – на 0,5% забезпечило зростання ВДВ сільського господарства на 3,3%. У зв’язку із збільшенням пропозиції продукції тваринництва на внутрішньому ринку продовольчих товарів, середні ціни її реалізації знизились на 4%, середні ціни реалізації на продукцію рослинництва зросли на 20%.

Рис. 3.1. Зміни обсягів ВДВ сільського господарства, кумулятивно, у відсотках до відповідного періоду попереднього року

Таблиця 3.2 Виробництво та розподіл валового внутрішнього продукту (у фактичних цінах; млн.грн.)

Рік

Випуск

Проміжне споживання

Валова додана вартість

Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

2001

66306

36885

29421

2002

66430

37012

29418

2003

66119

37060

29059

2004

85668

48410

37258

2005

94801

54259

40542

2006

98410

57404

41006

2007

113149

65732

47417

 

  1.  Інвестиції в основний капітал 

Інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності за 2008 рік

Таблиця 3.3.

Освоєно (використано) інвестицій в основний капітал

у фактичних цінах, млн.грн.

у %

2007

загального обсягу

Сільське госоподарство

16682,1

143,2

7,2

  1.  Обсяги продукції за основними групами виробництв

Виробництво основних видів продукції тваринництва у 2008 році

М’ясо всіх видів (у живій вазі)

Молоко всіх видів

Яйця від птиці всіх видів

Вовна всіх видів

тис.т

у % до відповідного періоду 2007р.

тис.т

у % до відповідного періоду 2007р.

млн. шт.

у % до відповідного періоду 2007р.

т

у % до відповідного періоду 2007р.

Січень

278,4

103,7

590,0

97,1

973,3

97,8

Січень-лютий

490,3

106,9

1203,8

97,5

1969,0

100,7

Січень-березень

696,5

103,3

2074,5

97,2

3247,2

100,5

Січень-квітень

955,2

103,4

3082,4

96,0

4787,3

103,1

Січень-травень

1130,4

103,0

4390,5

95,9

6358,6

104,2

Січень-червень

1315,5

102,8

5714,7

95,8

7845,5

106,1

2754

105,9

Січень-липень

1493,1

101,6

7016,6

95,7

9198,9

106,5

3383

108,8

Січень-серпень

1680,3

100,4

8244,8

95,8

10475,9

106,2

3505

109,4

Січень-вересень

1893,0

100,4

9328,7

96,0

11661,0

106,3

3575

109,3

Січень-жовтень

2131,9

99,4

10291,4

96,1

12808,8

106,3

3575

109,3

Січень-листопад

2390,2

99,1

11085,5

96,0

13862,0

106,4

3575

109,3

За 2008 рік

2723,2

98,3

11761,3

95,9

14956,5

106,4

3755

108,9

Виробництво основних сільськогосподарських культур у 2008 році

Зернові та зернобобові культури (у початково оприбуткованій вазі)

Цукрові буряки (фабричні)

Насіння соняшнику (у початково оприбуткованій вазі)

Картопля

Овочі відкритого ґрунту

тис.т

у % до відповідної дати попереднього року

тис.т

у % до відповідної дати попереднього року

тис.т

у % до відповідної дати попереднього року

тис.т

у % до відповідної дати попереднього року

тис.т

у % до відповідної дати попереднього року

Станом на 1 серпня

26346,0

132,2

980,5

112,9

1321,3

122,1

Станом на 1 вересня

42869,6

189,7

20,7

у 2,3р.б

112,2

41,2

9947,9

104,3

3204,9

112,1

Станом на 1 жовтня

44803,4

176,0

1843,0

49,2

2192,8

81,8

18747,6

99,1

5548,8

116,0

Станом на 31 жовтня

50232,1

170,0

11776,9

78,3

6491,4

152,0

19371,9

101,7

7233,3

116,1

За 2008 рік

53290,11

181,9

13437,7

79,1

6526,21

156,3

19545,4

102,3

7965,12

116,5

  1.  Експорт товарів сільського господарства

Структура зовнішньої торгівлі сільськогосподарських товарів за 2008 рік

Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД

Експорт

тис.дол. США

у % до 2007р.

у % до загального обсягу

I. Живi тварини; продукти тваринного походження

783404,3

104,8

1,2

01 живi тварини

6540,0

177,3

0,0

02 м’ясо та харчові субпродукти

74824,6

71,1

0,1

03 риба i ракоподібні

3673,4

64,7

0,0

04 молоко та молочнi продукти, яйця; мед

690274,7

110,9

1,0

05 інші продукти тваринного походження

8091,6

81,2

0,0

II. Продукти рослинного походження

5577099,6

323,0

8,3

06 живі рослини та продукти квітництва

2134,8

98,0

0,0

07 овочі, коренеплоди

81936,2

115,9

0,1

08 їстівні плоди i горіхи; цитрусовi

171973,0

121,5

0,3

09 кава, чай, прянощi

7137,1

143,9

0,0

10 зерновi культури

3703795,9

485,0

5,5

11 продукцiя борошномельно-круп’яної промисловості

180323,3

244,6

0,3

12 насiння і плоди олійних рослин

1425902,4

213,8

2,1

13 камеді, смоли

404,8

117,8

0,0

14 інші продукти рослинного походження

3492,1

137,1

0,0

  1.  Виробництво та споживання електричної енергії

Основні галузі та групи

споживачів

Споживання електричної енергії

Питома вага, %

+,-  %

до 2007р.

 2007р.

2008 р.

2007р.

2008 р.

Сільгоспспоживачі

3474,3

3286,0

2,3

2,2

-5,4

  1.  Встановлення тісноти зв’язку споживання електричної енергії з показниками соціально-економічного розвитку

Аналізуючи показники споживання електричної енергії сільськогосподарськими споживачами (див. п.3.1.6) можна зробити висновок, що при збільшенні виробництва продукції і покращенні фінансового стану підприємств збільшується споживання електричної енергії. Також споживання залежить і від періодів року (взимку збільшується споживання), температури навколишнього середовища.

При прогнозуванні попиту на електричну енергію використовується передісторія споживання за розрахунковий період, фактичні середньодобові, середньомісячні показники температури в  день і місяць проходження максимуму навантаження енергосистеми а також середньодобові, середньомісячні показники температури за розрахунковий період, обсяги виробництва продукції.

  1.  Аналіз основних видів продукції галузі

До основних сільськогосподарських галузей відносять: тваринництво і рослинництво.

В рослинництві виділяють такі підгалузі:

  •  Зернове господарство
  •  Ріпаківництво
  •  Хмелярство
  •  Льонарство
  •  Овочівництво

В тваринництві виділяють наступні підгалузі:

  •  Скотарство
  •  Свинарство
  •  Вівчарство
  •  Птахівство
  •  Бджільництво
  •  Конярство
  •  Кролівництво та Хутрове звірівництво


  1.  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИМИ РЕСУРСАМИ

Основним енергоносієм для підприємств сільського господарства виступає дизельне паливо, завдяки своїй мобільності, теплова енергія використовується для обігріву приміщень. Хоча для багатьох технологічних процесів  використовується електрична енергія, яка може виступати повноцінним замінником вторинних енергоресурсів для підприємств галузі.

Таблиця 4.1 Забезпечення сільського господарства паливно-енергетичними ресурсами станом на 23 квітня 2009 року

Регіон

Дизельне паливо

Бензин

Надійшло з початку року

Наявність на звітну дату

Надійшло з початку року

Наявність на звітну дату

АP Крим

10137.00

7925.00

2876.00

2536.00

Вінницька

18731.00

11399.00

5426.00

2709.00

Волинська

3450.00

2700.00

745.00

650.00

Дніпропетровська

38944.00

20233.00

10806.00

2989.00

Донецька

20600.00

12300.00

8040.00

2900.00

Житомирська

6026.00

2847.00

1323.00

415.00

Закарпатська

876.00

405.00

210.00

98.00

Запорізька

15230.00

8772.00

4371.00

2292.00

Івано-Франківська

2470.00

1050.00

785.00

290.00

Київська

17713.00

6671.00

5975.00

1989.00

Кіровоградська

19661.00

26107.00

3799.00

4864.00

Луганська

9609.00

8399.00

2113.00

1509.00

Львівська

2720.00

1500.00

619.00

251.00

Миколаївська

18964.00

18500.00

3245.00

2460.00

Одеська

18186.00

16804.00

5363.00

4336.00

Полтавська

19116.00

13049.00

6020.00

4147.00

Рівненська

4061.00

1692.00

1145.00

358.00

Сумська

12183.00

7158.00

2385.00

1369.00

Тернопільська

13795.00

7360.00

2752.00

1840.00

Харківська

19409.00

22044.00

5390.00

5504.00

Херсонська

17250.00

4780.00

3710.00

1420.00

Хмельницька

11894.00

7813.00

1946.00

1082.00

Черкаська

19800.00

13876.00

6180.00

4806.00

Чернівецька

1147.00

879.00

284.00

168.00

Чернігівська

9082.00

5053.00

3265.00

1543.00

Всього по Україні

331054.00

229316.00

88773.00

52525.00

З цих даних видно, що в багатьох областях виявляються великі залишки пального, але в цілому споживання паливних ресурсів відповідає прогнозованому.

Найбільша складність задоволення потреб нашої держави природними енергоресурсами полягає у тому, що значні обсяги природного газу (щорічно 50-55 млрд. м3), а також сирої нафти (щорічно 18-20 млн. т) імпортуються з території або територією однієї країни - Росії. Це зумовлює необхідність розглядати заходи з диверсифікації джерел надходження енергоносіїв, і насамперед природного газу, як важливий елемент забезпечення національної безпеки держави та створення умов для сталого розвитку паливно-енергетичного комплексу.

За такої ситуації пріоритетними з точки зору постачальників:

* підвищення економічної ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, у т. ч. зниження енерговитрат на виробництво;

* нарощування видобутку вітчизняного палива та вдосконалення паливно-енергетичного балансу країни;

* забезпечення надійності роботи газо-та нафтотранспортної системи та газорозподільних мереж як одного з основних елементів енергетичної, економічної та екологічної безпеки держави;

* перехід до інноваційної моделі розвитку нафтогазового комплексу;

* збільшення рівня оплати за використаний природний газ з метою забезпечення стабільних надходжень до бюджету та оплати закупівель імпортованого природного газу.


  1.  МОЖЛИВОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ЩОДО ЗАДОВОЛЕННЯ ПОПИТУ НА ЕЛЕКТРИЧНУ ЕНЕРГІЮ. SWOT – АНАЛІЗ З ТОЧКИ ЗОРУ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Сильні сторони (S)

Слабкі сторони (W)

  •  майже 80% території України займають сільськогосподарські угіддя,
  •  має відносно рівномірний графік навантаження.
  •  неенергоємне виробництво;
  •  великий попит на продукцію (продукти першої необхідності).
  •  високий рівень втрат електричної енергії в мережах, що належать енергопостачань-никам та іншим суб'єктам господарської діяльності, який є суттєвою перешкодою забезпечення стовідсоткового рівня оплати за електричну енергію;
  •  високий рівень паливної складової у тарифі на електричну енергію енергогенеруючих компаній ТЕС, спричинений незадовільним проведенням ремонтних робіт та недостатнім ступенем модернізації основного обладнання, а також низькою якістю палива, його невідповідністю проектним показникам та зростанням рівня ціни за одиницю умовного палива;
  •  велика віддаленість об’єктів галузі.

Можливості (O)

Загрози (T)

  •  реконструкція мереж електричної енергії для зменшення втрат в довгих мережах;
  •  зниження собівартості товарів за рахунок новітніх технологій.
  •  в галузі працює застаріле обладнання з малим ККД;
  •  непривабливий інвестиційний клімат і законодавча політика;
  •  ріст цін на енергоносії.

Таблиця 5.2 Оцінка сільськогосподарських споживачів за критеріями сегментації

Критерій

Характеристика сегмента

Кількісні параметри

За минулі 10 років площа сільськогосподарських угідь знизилась з 41854,3 тис. га до 41650,0, тобто існує невелика від’ємна динаміка. Але з невеликою похибкою можна стверджувати, що площа є сталою, а отже і споживання електроенергії не залежить від цього показника.

Рентабельність сільського господарства має стійку позитивну динаміку, про що свідчать показники -1,0 % в 2000 році і +15,6 % в 2007.

Доступність

Доступність сегменту є одним із визначальних параметрів щодо боротьби ЕО за споживача. В сільському господарстві існує можливість організації збутової діяльності по додатковим каналам збуту, але для цього необхідне формування та реалізація найбільш успішної стратегії, спрямованої на підвищення ефективності діяльності енергопостачальної компанії, що приведе до отримання додаткових надходжень грошових коштів та встановлення партнерських стосунків із споживачами. Наявність додаткових каналів збуту дасть можливість задовольнити зростаючий попит на електроенергію.

Стійкість

Кількість споживачів електричної потужності переважно стабільна. Сільськогосподарські споживачі забезпечені електричною потужністю по всій території України. У разі різкого збільшення інвестицій та розширення галузі є можливість додаткової купівлі енергоресурсів (паливних) у сусідніх країн.

Прибутковість

Протягом п’яти років продовжується позитивна тенденція збільшення попиту на продукцію сільського господарства на внутрішньому ринку, проте відбувається стрімке зростання споживання імпортованої продукції, що пов’язано з високою якістю продукції порівняно з українськими товарами та збільшенням рівня платоспроможності населення. Проте в 2008 р. в зв’язку з фінансовою кризою попит на продукцію знизився. Розрахунки плати по тарифам показали, що для сільського господарства вигідніше платити по одноставочному тарифу диференційованому за періодами часу. Тарифи розраховуються виходячи таких даних: середня закупівельна ціна на розрахунковий період, гривні за 1 МВт год, граничні рівні економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електричної енергії – відносні одиниці  ( ІІ клас напруги – менше 35 кВ ), тариф на передачу електричної енергії (ІІ клас напруги 0,4 – 10 кВ), грн./МВт год, тариф на постачання електричної енергії для споживачів 2 групи, грн./МВт год.

Рівень конкуренції

Значна частина енергопостачальних компаній України вже досягли прийнятного рівня здійснення основних видів діяльності (передачі та постачання електроенергії) і фінансової стабільності, але на даний момент вже зрозуміло, що електроенергетика стоїть на порозі суттєвих структурних змін і змін у підходах до оцінки діяльності енергокомпаній. Поступово на перше місце виходить оцінка ступеню задоволення потреб споживача — як оцінка ефективності діяльності постачальників. Таким чином, виникла нагальна потреба переорієнтувати увагу на інші (крім основних — передачі та постачання електроенергії) напрямки діяльності постачальника — забезпечення клієнтів-споживачів електроенергії додатковими роботами та послугами. Найголовніше, на що повинна спрямовуватись діяльність всіх підрозділів енергокомпанії — це, власне, на самого споживача, як найбільшу цінність і основу діяльності самої енергокомпанії.

Сільськогосподарські споживачі розташовані по всій території України, тому мають змогу купувати енергоресурси та електроенергію у постачальників за своїм вибором.

Захищеність від конкуренції

Перелік послуг, пов'язаних із електропостачанням, їх вартість та механізм їх надання суттєво відрізняються в різних компаніях, що відповідно приводить і до різного фінансового результату. Для того, щоб захистити себе від конкуренції з боку енергопостачальної організації найкращим було б укладання довгострокових двосторонніх контрактів між нею та великим споживачем, забезпечення надійного і якісного постачанням електроенергії споживачам, а також

  •  забезпечення високих стандартів надання послуг клієнтам-споживачам електричної енергії;
  •  надання широкого товарного асортименту, послуг (комерційного і некомерційного характеру);
  •  проведення політики щодо збільшення обсягів споживання електроенергії;
  •  переведення процесу управління компанією з позицій реагування на зміни в зовнішньому середовищі на попереджувальні заходи.

Рекламні можливості ЕО на сегменті

Комунікативна політика в системі маркетингу в електроенергетиці - курс дій енергопідприємств, направлений на планування і здійснення його взаємодії зі всіма суб'єктами маркетингової системи на основі обґрунтованої стратегії використання комплексу комунікативних засобів (комунікативного міксу), що забезпечують стабільне і ефективне формування попиту на ринку електроенергії з метою задоволення потреб споживачів і отримання прибутку.

Сільськогосподарські споживачі не є потужними промисловими споживачами електроенергії у країні, але питання комунікації енергопостачальний компаній є актуальними для даної галузі.

Можливість сервісу

Аналіз структури наданих послуг по видах показав, що є значні відмінності в структурі загального обсягу наданих послуг по енергокомпаніях. Відсутня єдина методологія визначення вартості робіт, додаткових послуг (різниця у нормах часу, переліку виконавців, у підходах до формування цін) через відсутність відповідного нормативного документу.

Основне спрямування діяльності енергокомпанії здійснюється на надання клієнтам-споживачам обов'язкових (монопольних) додаткових послуг. Недостатньо приділяється увага на розширення асортименту супутніх та інших додаткових послуг.

Акценти в діяльності енергокомпаній зміщуються від надання клієнтам-споживачам обов'язкових (монопольних) до супутніх додаткових послуг .

Обов'язкові додаткові послуги:

  •  видача технічних умов;
  •  погодження проектів електропостачання;
  •  допуск нових споживачів;
  •  підключення  до  електромереж (тимчасове або постійне);
  •  відновлення електропостачання(після усунення порушень ПКЕЕ, інше, платне);
  •  оформлення та видача дозволів та нагляд за роботами в охоронній зоні електромереж;
  •  надання інформаційних послуг постачальникам за нерегульованим тарифом;
  •  перевірка засобів обліку, схем їх підключення, правильності роботи;
  •  встановлення та підключення розрахункових приладів обліку для населення.

Супутні додаткові послуги (всі інші послуги, пов`язані з ліцензованою діяльністю):

  •  виготовлення проектів електропостачання;
  •  заміна, ремонт та повірка засобів обліку;
  •  програмування електронних багатофункціональних засобів обліку у споживачів;
  •  вимірювальні, контрольні, атестаційні послуги;
  •  експлуатаційні, обслуговуючі, ремонтні;

інші супутні додаткові роботи, послуги.

Залежність сегмента від товарів та послуг, що його обмежують

За 2003-2007 роки Україна досягла досить серйозних зрушень у технологіях, а також в обсягах виробленої якісної продукції.

Але є і негативні явища, які погіршують конкурентоспроможність продукції галузі: велика залежність від вартості сировини (насіння, добрива, тощо) та обладнання, низька кваліфікація працівників, низька частка промисловості в загальному обсязі ВВП, залежність від цін на паливо.

Для поліпшення ситуації потрібно здійснювати низку кардинальних заходів. Серед них: інвестувати кошти у перспективні вітчизняні наукові дослідження; розвивати вітчизняне виробництво необхідних матеріалів для зменшення залежності від імпортних товарів; оновити асортимент продукції та матеріально-технічну базу для збільшення попиту з боку споживачів; удосконалення державної політики; у зв’язку з фінансовою кризою зменшити податковий тиск на національних виробників; встановити високі ставки імпортного мита.

Психологічні труднощі роботи у сегменті

В сучасному конкурентному середовищі будь-яка компанія прагне якнайефективніше організувати свою діяльність. В умовах майбутніх змін в діяльності енергетичного ринку і енергопостачальних компаній використання нових підходів до організаційного та методологічного забезпечення їх діяльності дозволить енергокомпаніям якнайкраще адаптуватися до нових умов, адекватно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі, підвищити конкурентноздатність, здійснювати ефективну політику управління попитом на електроенергію. В сучасних умовах та в майбутньому енергопостачальна компанія має формувати нову політику в обслуговуванні споживачів, визначальною ідеєю якої є спрямування на задоволення кінцевих потреб споживачів, що вимагають не тільки якісного і надійного постачання електроенергії, а також і забезпечення супутніми послугами і товарами пов'язаними з процесами електроспоживання. Найголовніше, на що повинна спрямовуватись діяльність всіх підрозділів енергокомпанії — це, власне, на самого споживача, як найбільшу цінність і основу діяльності самої енергокомпанії.


  1.  СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Наведемо графіки споживання електроенергії  лісовою та деревообробною промисловістю та графіки навантаження енергосистеми за режимними днями. (Графіки побудовані на основі таблиць 6.1 та 6.2)

Звіт про погодинне споживання навантаження у режимний день 21.06.2006 сільськогосподарські споживачі

Звіт про погодинне споживання навантаження у режимний робочий день 20.12.2006 сільськогосподарські споживачі

Звіт про погодинне споживання навантаження у режимний день 20.06.2007 сільськогосподарські споживачі

Звіт про погодинне споживання навантаження у режимний робочий день 19.12.2007 сільськогосподарські споживачі

Таблиця 6.1

група споживачів

енергосистема

год

21.06.2006

20.12.2006

20.06.2007

19.12.2007

21.06.2006

20.12.2006

20.06.2007

19.12.2007

1

345,6

287,9

443,6

297,1

14107

16284

15186

17776

2

340,3

296,3

430,4

304,9

13840

16110

14658

17615

3

337,5

306,5

435,7

313,4

13635

15953

14523

17525

4

351,4

318,9

448,6

330,4

13585

15956

14532

17468

5

354,7

349,3

454,3

355,8

13581

16201

14397

17754

6

383,9

388,8

472,8

392,3

13908

16923

14756

18441

7

408,2

424,8

495,3

422

14857

17993

15434

19543

8

422

451,8

484

451,7

15234

18545

16133

20047

9

427,8

474,8

486,3

471,2

16033

18888

17003

20800

10

444,7

487,0

500,1

481,8

16337

19238

17562

21160

11

448,3

480,2

508,7

474,3

16339

19393

17625

21426

12

451,9

459,6

501,5

461

16599

19213

17747

21057

13

436,4

438,5

489,8

428

16608

19250

17718

20980

14

457,8

460,7

500,8

442,5

16750

19455

17934

21208

15

451,2

481,3

506,9

466,3

16568

19322

17789

21156

16

456,6

482,3

506,2

472,5

16379

20090

17576

21654

17

427,5

489,6

493,2

467,3

16132

21045

17355

22276

18

421,7

469,8

480,5

441,3

16151

21194

17177

22233

19

419,5

441,3

480

420,3

16096

20711

17095

21821

20

392,8

421,4

459,7

396,5

15770

20147

16700

21368

21

378,8

401,8

439

387,3

16167

19764

17142

20858

22

378

386,0

434,5

377,2

16966

19286

17851

20568

23

354,5

337,9

418

330,9

15988

18280

16896

19353

24

346,9

313,8

414,4

313

15023

17213

15866

18347

  1.  Аналіз загальних показників – коефіцієнтів, що характеризують нерівномірність попиту на електричну енергію

1. Коефіцієнт нерівномірності графіка навантаження:

=

Використовуємо дані по навантаженню енергосистеми і сільськогосподарських споживачів за режимними днями.

21.06.06: Для сільськогосподарських споживачів ,

Для енергосистеми   .  

Аналогічно для решти днів:

20.12.06: , ;

20.06.07 : , ;

19.12.07 : , ;

Як бачимо, сільськогосподарські споживачі мають відносно високу нерівномірність електроспоживання як взимку, так і влітку, мають показники нижчі ніж у енергосистеми, але все ж потрібно проводити роботи щодо вирівнювання графіка електричного навантаження.

2. Коефіцієнт заповнення графіка навантаження:

Даний коефіцієнт дає можливість оцінити відхилення попиту на потужність відносно середнього навантаження:

=

Розглядають ранковий та вечірній коефіцієнти (для ранкового та вечірнього максимуму):

    та     

Таблиця 6.2 Коефіцієнт заповнення

Коефіцієнти заповнення

21.06.06

20.12.06

20.06.07

19.12.07

для енергосистеми

ранковий

0,950

0,985

0,941

0,966

вечірній

0,915

0,878

0,926

0,902

Для сільськогосподарських споживачів

ранковий

0,903

0,864

0,940

0,858

вечірній

1,022

0,838

1,023

0,865

 

В порівнянні з енергосистемою коефіцієнт заповнення графіка електричного навантаження для галузі має в основному більше значення в вечірній час, а в ранковий період - менше значення (окрім 21.06.06).

3. Коефіцієнт максимуму навантаження (показує відхилення максимального навантаження від середнього):

=

Таблиця 6.3 Коефіцієнти максимуму

Коефіцієнти  максимуму

21.06.06

20.12.06

20.06.07

19.12.07

для енергосистеми

ранковий

1,052

1,015

1,063

1,035

вечірній

1,093

1,139

1,080

1,108

Для сільськогосподарських споживачів

ранковий

1,107

1,157

1,064

1,166

вечірній

0,978

1,193

0,978

1,156

Аналізуючи отримані дані робимо висновок, що деревообробна галузь має досить вагомі відхилення максимального навантаження від середнього, навіть в порівнянні з енергосистемою.

  1.  Аналіз впливу режимів споживання галузі на електроспожи-вання України

1. Коефіцієнт вкладу:

Даний коефіцієнт дозволяє оцінити вклад споживача ( по середній потужності) в графік навантаження енергетичної системи в цілому.

,

Використовується коефіцієнт парної кореляції:

,

де  ,  середньоквадратичні відхилення для енергосистеми і споживача.

Отримали:

  •  літо 2006:  Квкл = при R = 0,757;
  •  зима 2006:  Квкл = 0,01829 при R = 0,829;
  •  літо 2007:  Квкл = 0,01503 при R = 0,528;
  •  зима 2007:  Квкл = 0,01691 при R = 0,841;

Коефіцієнт парної кореляції достатньо великий, тобто існує достатньо сильний взаємозв’язок між енергоспоживанням галузі і енергосистемою. Значення Квпл невеликі через мале середнє навантаження лісової та деревообробної промисловості в порівнянні з навантаженням енергосистеми.

2. Коефіцієнт впливу.

,

де:Di –дисперсія, віднесена на i -го споживача.

Dес – сумарна дисперсія енергосистеми.

Дисперсія графіка навантаження енергосистеми визначається за формулою:

.

Попарна коваріація:    .

Для розрахунків виділяємо з ГН енергосистеми 2 складові: споживання електроенергії сільськими споживачами і рештою споживачів, сумарне споживання яких знайдемо як різницю навантаження енергосистеми та сільських споживачів.

Таблиця 6.4 Коефіцієнт впливу

Параметр

21.06.06

20.12.06

20.06.07

19.12.07

Дисперсія

Сільські споживачі

1722,903

4595,104

897,104

3735,194

Решти споживачів

1199103,314

3449005,171

1485111,692

2413866,433

Енергосистема

1268159,582

2637406,271

1523275,290

2575084,743

Коваріація між сільськими споживачами і рештою споживачів

33666,683

60439,124

18633,247

78741,558

Дисперсія графіка навантаження

1268159,582

3525713,271

1523275,290

2575084,743

Коефіцієнт впливу, %

Сільських споживачів

2,791

1,819

1,282

3,203

решти споживачів

97,209

98,181

98,718

96,797

Як видно, сільські споживачі мають незначний вплив на сумарний графік навантаження енергосистеми (найбільший коефіцієнт впливу сягає 3,203%).

  1.  Формування груп споживачів за ступенем впливу на режим споживання електричної енергії по Україні

Формування груп споживачів за ступенем впливу на режим споживання електроенергії в Україні визначають за допомогою кластерного аналізу. Відповідно до основної процедури кластерного аналізу необхідно:

  1.  здійснити відбір вибірки для кластеризації. У нашому прикладі – це 6 споживачів електричної енергії;
  2.  визначення факторів, за якими будуть оцінюватися об’єкти у вибірці. Будемо розглядати наступні параметри, які характеризують попит споживачів на потужність, а саме:
  •  середнє споживання електричної потужності;
  •   дисперсію графіка електричного навантаження;
  •  коефіцієнт заповнення графіка електричного навантаження споживача у години вечірнього максимуму навантаження енергосистеми.
  1.  розрахувати значення міри відстані між об’єктами. Будемо використовувати для визначення міри відстані між об’єктами Евклідову відстань:

  1.  використання методу КА для формування груп споживачів. Формування груп будемо проводити поетапно у міру виділення мінімальної відстані між двома об’єктами.

Враховуючи те, що дані досить тяжко порівнювати, виконаємо нормалізацію отриманих значень з метою одержання даних, які буде легко порівнювати. Розрахунок нових значень виконаємо по формулі:

,

де  – середнє значення параметра;  – середньоквадратичне відхилення .

Таблиця 6.5 Для режимного дня 20.06.2007

№ п/п

Промисловість

Фактичне споживання електричної енергії за режимний день W млн.кВт·год

Середньодобове ел. споживання, млн.кВт*год

К зап ран

К зап веч

D

1

Промисловість - усього

230,20

9,59

0,961

1,034

135616,99

2

Сільгоспспоживачі

11,28

0,47

0,940

1,023

897,10

3

Транспорт

25,31

1,05

0,930

1,015

6051,28

4

Будівництво

1,78

0,07

0,676

1,140

468,84

5

Комунальне господарство

18,44

0,77

0,862

0,927

8504,81

6

Світло, побут, інші

109,64

4,57

0,924

0,731

816446,43

Середнє значення параметра,

2,75

0,882

0,978

161330,9094

Середньоквадратичне відхилення,

3,40

0,10

0,13

296906,48

Враховуючи, що запропоновані для розгляду параметри мають різну розмірність здійснюємо нормалізацію вихідних даних і результати розрахунків зводимо в таблицю 6.6.

Таблиця 6.6 Нормалізовані значення

Ср. Знач

Дисперсія

Кзр

Кзв

Ср. Знач

2,75

161330,91

0,88

0,98

СР.кв. відх

3,40

296906,48

0,10

0,13

Нормовані значення

1

2,012

-0,086

0,811

0,441

2

-0,672

-0,540

0,598

0,349

3

-0,500

-0,522

0,490

0,290

4

-0,788

-0,541

-2,123

1,275

5

-0,584

-0,514

-0,210

-0,406

6

0,533

2,206

0,433

-1,950

Проводимо розрахунок відстані між об’єктами за допомогою Евклідової відстані і результати розрахунків зводимо в таблицю 6.7

Таблиця 6.7 Евклідові відстані

1

2

3

4

5

6

1

0,000

2,732

2,575

4,167

2,948

3,648

2

0,000

0,213

2,878

1,111

3,784

3

0,000

2,809

0,992

3,680

4

0,000

2,556

5,124

5

0,000

3,385

6

0,000

Визначаємо мінімальну відстань між об’єктами. Це відстань між другим і третім об’єктами, яка дорівнюється 0,213.

Об’єкти під номером 2 і 3 об’єднуємо в одну групу.

Проводимо розрахунки відстані  між об’єктами, що залишилися та створеною групою.

Розрахунки проводимо використовуючи формулу «найближчого сусіда», наприклад, для розрахунку відстані між об’єктом під номером 1 і групою (2, 3):  і результати розрахунків зводимо в таблицю 6.8.

Таблиця 6.8 Відбір подібних груп

1

2,3

4

5

6

1

0

2,574

4,167

2,948

3,648

2,3

0

2,808

0,991

3,680

4

0

2,556

5,123

5

0

3,384

6

0

Визначаємо мінімальну відстань між об’єктами. Це відстань між 2,3,5 об’єктами, яка дорівнюється 0,992.

Об’єкти під номером 2, 3, 5 об’єднуємо в одну групу.

Таблиця 6.9 Відбір подібних груп

1

2,3,5

4

6

1

0

2,574

4,167

3,648

2,3,5

0

2,556

3,384

4

0

5,123

6

0

Визначаємо мінімальну відстань між об’єктами. Це відстань між 2,3,5 і 4 об’єктами, яка дорівнюється 2,556.

Об’єкти під номером 2, 3, 5 і 4 об’єднуємо в одну групу.

      Таблиця 6.10 Відбір подібних груп

1

2,3,5,4

6

1

0

2,574

3,648

2,3,5,4

0

3,384

6

0

В результаті отримуємо 3 групи:

1-а група – споживач 1 (Промисловість);

2-а група 2,3,5,4 (Сільгоспспоживачі, Транспорт, Комунальне господарство, Будівництво);

3-а група – споживач 6 (Світло,побут,інші).

Таблиця 6.11 Для режимного дня 19.12.2007

№ п/п

Промисловість

Фактичне споживання електричної енергії за режимний день W млн.кВт·год

Середньодобове ел. споживання, млн.кВт*год

К зап ран

К зап веч

D, дисперсія

1

Промисловість - усього

253,37

10,56

0,952

1,047

245175,50

2

Сільгоспспоживачі

9,70

0,40

0,839

1,019

3735,19

3

Транспорт

29,91

1,25

0,914

0,975

11070,76

4

Будівництво

2,54

0,11

0,752

1,091

690,98

5

Комунальне господарство

26,37

1,10

0,902

0,932

8422,00

6

Світло, побут, інші

160,54

6,69

0,965

0,781

1680323,53

Середнє значення параметра,

3,35

0,887

0,974

324902,992

Середньоквадратичне відхилення,

3,91

0,07

0,10

612431,54

Враховуючи, що запропоновані для розгляду параметри мають різну розмірність здійснюємо нормалізацію вихідних даних і результати розрахунків зводимо в таблицю 6.12.

Таблиця 6.12 Нормалізовані значення

Ср. Знач

Дисперсія

Кзр

Кзв

Ср. Знач

3,35

324902,99

0,89

0,97

СР.кв. відх

3,91

612431,54

0,07

0,10

Нормовані значення

1

1,842

-0,130

0,884

0,727

2

-0,753

-0,524

-0,669

0,449

3

-0,537

-0,512

0,366

0,011

4

-0,829

-0,529

-1,856

1,165

5

-0,575

-0,516

0,204

-0,423

6

0,853

2,213

1,070

-1,931

Далі розрахунки проводяться аналогічно як і для режимного дня 20.06.2007 і в результаті отримуємо 3 групи:

1-а група – споживач 1 (Промисловість);

2-а група 2,3,5,4 (Сільгоспспоживачі, Транспорт, Комунальне господарство, Будівництво);

3-а група – споживач 6 (Світло,побут,інші).

  1.  Аналіз індивідуальних особливостей електроспоживання групи споживачів

Визначимо характерні зони доби, зв’язані з нерівномірністю попиту на електричну потужність.

Для графіка навантаження енергетичної системи та групи споживачів розраховується середнє значення навантаження, дисперсія. Зони доби визначаються, виходячи з діапазону коливання навантаження .

Визначаються верхні та нижні границі інтервалу:

   та     

де k = 3,9, а

Для енергосистеми:

Таблиця 6.11

21.06.2006

20.12.2006

20.06.2007

19.12.2007

15527,208

18602,250

16527,292

20101,417

M

229,869

331,500

251,932

327,559

РВ

16423,699

19895,098

17509,827

21378,899

РН

14630,717

17309,402

15544,756

18823,935

Після проведення розрахунків, за допомогою графіка визначаємо години піку, зона мінімального навантаження та напівпіку .

Рис. 6.1 Споживання енергосистемою за режимний робочий день 21.06.2006

Для інших днів розрахунок ведеться аналогічно. Результат зведемо в таблицю:

Таблиця 6.12 Тарифні періоди

Пік

Напівпік

Ніч

21.06.2006

12.00 – 16.00; 22-23

7.00 – 12.00; 16.00 – 22.00; 23.00-1.00

1.00 -7.00

20.12.2006

16.00 – 21.00

7.00 – 16.00; 21.00 -24.00

24.00 – 7.00

20.06.2007

10.00 – 17.00;

22.00-23.00

8.00 – 10.00; 17.00 – 22.00;

23.00-1.00

1.00 – 8.00

19.12.2007

11.00 – 13.00; 16-20

7.00 – 11.00; 20.00 – 24.00

24.00 – 7.00

                     Таблиця 6.13 Для сільськогосподарських споживачів

21.06.2006

20.12.2006

20.06.2007

19.12.2007

401,588

410,430

470,188

404,129

M

8,473

13,837

6,114

12,475

РВ

434,632

464,394

494,032

452,783

РН

368,544

356,466

446,344

355,476

За графіками споживання сільськогосподарських споживачів (пункт 6.1) визначаємо години піку, провалу та напівпіку

Таблиця 6.14

Пік

Напівпік

Ніч

21.06.2006

10.00-16.00

6.00-9.00, 17.00-22.00

1.00-5.00, 23.00-24.00

20.12.2006

9.00-11.00, 15.00-18.00

6.00-8.00, 12.00-14.00, 19.00-22.00

1.00-5.00, 23.00-24.00

20.06.2007

7.00, 10.00-12.00, 14.00-16.00

4.00-6.00, 8.00-9.00, 13.00, 17.00-20.00

1.00-3.00, 21.00-24.00

19.12.2007

9.00-12.00, 16.00-17.00

5.00-8.00, 13.00-14.00, 18.00-22.00

1.00-4.00, 23.00-24.00

Визначимо подібність графіків навантаження енергосистеми та сільськогосподарських споживачів, використовуючи статистичні критерії Фішера та Стьюдента.

- критерій Стюдента;

-  критерій Фішера (де ) .

Приймаємо рішення про схожість графіків навантаження при виконанні наступних умов:

tрозр. < tкр.  і            fрозр. < fкр.

Для даних умов:  tкр. = 2,074,  fкр.= 2,014

Проаналізуємо подібність ГН енергосистеми і сільськогосподарських споживачів (при цьому: і – енергосистеми, j – індекс галузі).

Таблиця 6.15

21.06.2006

20.12.2006

20.06.2007

19.12.2007

tрозр

65,756

54,830

63,717

60,090

fрозр.

736,060

573,960

1697,993

689,411

Умова подібності

не виконується

не виконується

не виконується

не виконується

В даному випадку графіки навантаження в зимовий і літній період не подібні у зв’язку з великою розбіжністю середнього навантаження.

  1.  Аналіз вимог до якості електричної енергії

Якість електричної енергії - перелік визначених Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики значень показників якості електричної енергії і значень нормально допустимих та гранично допустимих норм якості електричної енергії, у разі дотримання яких забезпечується електромагнітна сумісність електричних мереж електропередавальної організації та електроустановок споживачів електричної енергії, пожежно- та електробезпечність електроустановок споживачів.

Сільське господарство вимагає високої якості енергії, для того щоб задовольнити потреби виробництва.

Згідно з ПВЕ у відношенні забезпечення надійності електропостачання споживачів відносять до першої, другої та третьої категорії.

Електроприймачі першої категорії повинні забезпечуватись е.е. від двох незалежних взаємно резервуючих джерел живлення, і перерва їх електропостачання при порушенні електропостачання від одного з джерел живлення може бути допущена лише на час автоматичного відновлення живлення. Електроприймачі другої категорії повинні забезпечуватись е/е від двох незалежних взаємно резервуючих джерел живлення, і перерва їх електропостачання при порушенні електропостачання від одного з джерел живлення може бути допущена  лише на час, який необхідний для включення резервного живлення діями чергового персоналу. Для електроприймачів третьої категорії електропостачання може здійснюватись від одного джерела живлення, при умові, що перерва електропостачання не перевищить одної доби.

Згідно з державним стандартом ДГСТ 13109 – 97, показниками якості е.е. при живленні електроприймачів від мереж трифазного змінного струму є:

Відхилення частоти напруги від номіналу:

Відхилення частоти від номінального значення при нормальному режимі роботи допускається в межах ±0,1 Гц, а тимчасово – в межах ±0,2 Гц.

Відхилення напруги від номіналу:

Відхилення напруги на затискачах електроприймачів в нормальному режимі допускається в межах ±5% від номінальної. Граничне відхилення напруги знаходиться у межах ±10% від номінальної.

Коливання напруги:

Для установок з різко змінним характером навантаження (ДСП) допускаються коливання напруги до 1,5% від номінальної.

Несинуоїдність форми кривої напруги:

Несинуоїдність форми кривої напруги створюється вищими гармоніками. Вищі гармоніки, особливо третя, негативно впливають на роботу електроприймачів, тому згідно з ДГСТ 13109 – 97 допускаються наступні значення коефіцієнту несинуоїдності:

Таблиця 6.16 Відхилення за класом напруги

НАПРУГА, кВ

НОРМАЛЬНЕ %

ГРАНИЧНЕ %

0,38

8

12

6 – 10

5

8

35

4

6

110

2

3

Несиметрія напруги:

Згідно з ДГСТ 13109 – 97 напруга оберненої послідовності в нормальному режимі не повинна перевищувати 2% від номінальної напруги на затискачах будь – якого трифазного симетричного електроприймача, а в після аварійному режимі – не більше 4%.

По надійності (безперебійності) живлення споживачі бувають:

- особлива категорія — приймачі, перерва в електропостачанні яких недопустима;

- 1-я категорія — приймачі, перерва в електропостачанні яких може спричинити небезпеку для життя людей або значні матеріальні збитки, пов'язана з пошкодженням устаткування, масовим браком продукції або розладом складного технологічного процесу виробництва.

- 2-я категорія — приймачі, перерва в електропостачанні яких пов'язана з істотним недовідпуском продукції, простоєм механізмів, промислового транспорту.

- 3-я категорія — приймачі, не відповідні під визначення 1-ої і 2-ої категорій.

Електроприймачі першої категорії повинні забезпечуватись е/е від двох незалежних взаємно резервуючих джерел живлення, і перерва їх електропостачання при порушенні електропостачання від одного з джерел живлення може бути допущена лише на час автоматичного відновлення живлення. Електроприймачі другої категорії повинні забезпечуватись е/е від двох незалежних взаємно резервуючих джерел живлення, і перерва їх електропостачання при порушенні електропостачання від одного з джерел живлення може бути допущена  лише на час, який необхідний для включення резервного живлення діями чергового персоналу. Для електроприймачів третьої категорії електропостачання може здійснюватись від одного джерела живлення, при умові, що перерва електропостачання не перевищить одної доби.

Сільськогосподарські споживачі в основному відносяться до 2 та 3 категорії.

  1.  Тарифні групи споживачів

Сьогодні в Україні роздрібні тарифи на електроенергію для споживачів - це тарифи, які включають витрати на виробництво електроенергії (купівлю), її передачу та постачання. Тарифи, які використовуються, диференційовані за двома класами напруг, що дає можливість хоча б у першому наближенні відбити у них різницю у витратах на передачу і розподіл електроенергії. Сьогодні ця вимога не виконується, тому що тарифи на роздрібному ринку електроенергії виконують не лише економічну функцію відшкодування витрат на виробництво, передачу і постачання електроенергії і забезпечення необхідного прибутку для нормального розвитку галузі, але і використовуються як інструмент економічної і соціальної політики держави (при наданні окремим галузям економіки чи категоріям населення пільг в оплаті спожитої електроенергії), що значно ускладнює діяльність енергетичних компаній.

Як уже було відмічено вище споживачі електричної енергії розподіляються на два класи диференційованих за ступенями напруги.

До 1 класу відносяться споживачі, які:

1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;

2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктамии 1 і 2.

Якщо споживач отримує електричну енергію за декількома точками продажу з різними класами, йому встановлюються різні класи окремо по кожній точці продажу електричної енергії.

Клас субспоживача визначається:

1) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обгрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем.

Якщо основний споживач отримує електричну енергію за декількома точками продажу, які відносяться до різних класів, при визначенні класів субспоживача необхідно керуватися такими принципами:

за можливості чітко визначити шляхи передачі електричної енергії до електроустановки субспоживача від конкретної точки продажу електричної енергії основному споживачу, субспоживачу встановлюється клас споживача відповідно до точки продажу основного споживача;

за неможливості однозначно встановити шляхи передачі електричної енергії до електроустановки субспоживача останній оплачує спожиту електричну енергію за тарифами різних класів у такому відсотковому співвідношенні обсягів електричної енергії, спожитої на різних класах, яке складається для основного споживача;

2) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обгрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Також Міністерством економіки ініціювано введення нульового класу споживачів електроенергії для енергоємних підприємств, у яких середньомісячне споживання електроенергії у 2005 році становило більше 50 млн. кВт-год. Національна комісія з регулювання електроенергетики ініціювала введення 10% знижки на електроенергію для таких підприємств. НКРЕ запропонувала Кабміну затвердити список з 22 підприємств, для яких буде встановлена знижка на електроенергію


  1.  АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОПИТУ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ

Враховуючи попередні розрахунки, можна зробити висновок, що галузь споживає електроенергію досить неефективним способом. Вона не бере участі у вирівнюванні графіку навантаження , має чітко виражений ранішній пік. Але, враховуючи особливості технологічного процесу галузь потребує високої якості електропостачання.. Сюди належать неперервність електропостачання, стабільність частоти, малі коливання напруги і т.д.

Розглянувши динаміку об'ємів електричної енергії у режимні дні, можна побачити, що вона практично незмінна. Проте, враховуючи економічні показники, можна зробити висновок, що галузь в майбутньому буде нарощувати потужності. Тому енергопостачальним компаніям, можливо, прийдеться вносити зміни в свою структуру.

Побудова ціни на електроенергію в години максимуму навантаження за ринковими методами призводить до використання економічних методів регулювання попиту на електроенергію для підприємств галузі.

Поява незалежних постачальників електроенергії дозволяє підприємствам галузі працювати на вигідних умовах.


  1.  АНАЛІЗ РІЗНИХ ТАРИФНИХ СИСТЕМ

Державна тарифна політика базується на принципах:

  •  державного регулювання тарифів для монопольних утворень;
  •  вільного ціноутворення в конкурентних секторах;
  •  відшкодування економічно обґрунтованих витрат суб'єктів на здійснення ліцензованих видів діяльності електричної енергії як передумови надійного та якісного енергопостачання;
  •  посилення контролю за обґрунтованістю витрат природних монополій;
  •  захисту прав споживачів;
  •  відкритості процедури розгляду і затвердження тарифів.

Формування і застосування цін і тарифів здійснюється під жорстким контролем законодавчої, виконавчої владі і суспільства в цілому.

Можна виділити вимоги до тарифної політики:

  •  установлення тарифів по класах напруги, з огляду на  як істотну роздрібну розбіжність у витратах на електроенергію, так і неоднаковий рівень втрат на різній напрузі;
  •  застосування двоставочного тарифу  на електроенергію дозволяє  врахувати як величину потужності, так і ступінь нерівномірності її споживання.

  1.  Коефіцієнт еластичності

Попит характеризується ознакою, що називається еластичністю попиту. Вона пов'язана з різною мірою впливу того чи іншого фактору на кількісну зміну попиту. Насамперед еластичність попиту пов'язана із ціною, можна також, наприклад, розглядати еластичність попиту по доходу. Відповідно до закону попиту зміну ціни визначає зміна величини попиту. Ступінь еластичності виражається коефіцієнтом еластичності.

Розрахуємо коефіцієнт еластичності попиту по доходу:

,

де І – сукупний доход підприємств галузі;

Q - обсяг спожитої енергії.

Цей коефіцієнт характеризує чутливість споживачів з погляду одержання доходу до зміни попиту на товар.

Розглянемо, наведені дані щодо обсягів спожитої енергії й доходу, і розрахуємо коефіцієнти еластичності попиту по доходу:

Таблиця 8.1

Рік

Q, млн. кВт*год/рік.

I, млн. грн

2006

3422,3

93178,4

2007

3474,3

110506,8

.

Так як коефіцієнт еластичності менший одиниці, то попит нееластичний.

Розрахуємо коефіцієнт еластичності попиту за ціною:

,

де Р - середній тариф на е/е (ціна);

Q - обсяг спожитої енергії.

Відповідно до закону попиту зміна ціни визначає зміну величині попиту. Але для різних товарів однакова міра зміни ціни викличе неоднакову зміну величини попиту. Еластичність попиту показує, наскільки зміни цін впливають на величину попиту.

Розглянемо, у якій наведені дані щодо обсягів спожитої енергії й ціну, і розрахуємо коефіцієнти еластичності попиту за ціною:

Таблиця 8.2

Рік

Q, млн. квт рік.

Р, коп/кВт∙год

2006

3422,3

31,69

2007

3474,3

39,03

.

Так як коефіцієнт еластичності менший одиниці, то попит на електроенергію по ціні не еластичний, тобто зміна ціни на електроенергію не призведе до значних змін в об’ємі споживання.

  1.  Аналіз різних тарифних систем для споживачів галузі

Сьогодні у межах ринку організацій-споживачів використовується галузевий принцип сегментування, успадкований від тарифної системи колишнього СРСР, згідно з яким основними його сегментами є промисловість, сільське господарство, електротранспорт, залізничний транспорт, непромислові споживачі. Таке розбиття дає змогу сприяти розвиткові деяких видів діяльності та надавати перевагу окремим категоріям споживачів, хоча воно не сприяє ефективному управлінню електричним навантаженням споживачів на основі характеру і ступеня впливу режиму використання електроенергії споживачів на нерівномірність графіка навантаження ОЕС України.

Крім того, слід передбачено диференціацію тарифних ставок за періодами доби для більшості підприємств галузі.

Серед існуючих систем тарифів розглянемо ті, які можуть дійсно бути застосованими до даної галузі.

Прогресивний одноставочний тариф може бути використаний, проте при його застосуванні галузь не має гарних стимулів до вирівнювання графіку навантаження. Враховуючи структуру споживання електроенергії на сьогодні, можна зробити висновок, що на даному етапі галузь, скоріше за все, використовує даний тариф.

Регресивний одноставочний тариф може застосовуватися, але для нашої країни для такої галузі тільки у випадку b1< b2< b3, щоб стимулювати споживачів до зменшення об'ємів споживання.

Одноставочний диференційований по періодам часу – один з найкращих тарифів для галузі, бо стимулюватиме її до вирівнювання графіку навантаження. Проте на даному етапі, як видно з графіків, нічні провали практично не використовуються, а в пікові періоди (особливо вранці) споживання досить суттєве. Тому для переходу на такий тариф енергопостачальна компанія може запропонувати спочатку використовувати інші тарифні коефіцієнти, які б давали ті ж самі вигоди для енергокомпанії і для споживача.

Тарифи для споживачів згідно з класом напруги без ПДВ, коп/кВт∙год станом на 2007 рік: 1 січня 2007 року : І клас  - 24,19 коп/ кВт.год; ІІ клас – 32,59 коп/ кВт.год; станом на червень: І клас  - 26,44 коп/ кВт.год, ІІ клас – 35,60 коп/ кВт.год; станом на 1 грудня 2007 року - І клас  - 28,96 коп/ кВт.год, ІІ клас – 39,03 коп/ кВт.год по всім обленерго( ВАТ "АК Вінницяобленерго", ВАТ "Волиньобленерго",ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго", ВАТ "Донецькобленерго", ВАТ "ЕК "Житомиробленерго", ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго" і т.д)

Згідно з постановою НКРЕ від 20.12.2001р.№1241 із змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕ від 19.07.2005р №529, НЕК”Укренерго”  встановлює за  погодженням з НКРЕ такі тарифні зони для розрахунків юридичних споживачів за електричну енергію:

Таблиця 8.3

січень, лютий, листопад, грудень

березень, квітень, вересень, жовтень

Травень - серпень

коефіцієнт до тарифу

пік

8-00 до 10-00
17-00 до 21-00

8-00 до 10-00
18-00 до 22-00

8-00 до 11-00
20-00 до 23-00

1,8

напівпік

6-00 до 8-00
10-00 до 17-00
21-00 до 23-00

6-00 до 8-00
10-00 до 18-00
22-00 до 23-00

7-00 до 8-00
11-00 до 20-00
23-00 до 24-00

1,02

ніч

23-00 до 6-00

23-00 до 6-00

24-00 до 7-00

0,25

Проведемо розрахунок вартості спожитої електроенергії для споживачів групи за одноставочним тарифом( червень та грудень 2007) та диференційованим тарифом.

Одноставочний

Він передбачає плату за спожиту ЕЕ споживачем за розрахунковий період.

,

де W – кількість спожитої ЕЕ, кВт•час.

b – тарифна ставка за 1 кВт•час спожитою ЕЕ, грн/кВт•час.

Одноставочний тариф диференційований за часом доби.

Передбачає плату лише за ЕЕ, спожиту за розрахунковий період, але із застосуванням диференціюючих цін.

,

де Wп, Wп/п, Wн – кількість спожитої ЕЕ за пік, напівпік і ніч відповідно.

kп, kп/п, kн – коефіцієнти, відповідні піку, напівпіку і ночі.

Одноставочний

Червень 2007 року: кількість спожитої енергії 11,28 млнкВт∙год

млн.грн.

Грудень 2007 року: кількість спожитої енергії 9,7 млнкВт∙год

млн.грн.

За тарифом диференційованим за періодом часу:

Червень 2007 року:

млн.грн

Грудень 2007 року:

млн.грн

Отже, бачимо що для підприємства вигідніше розраховуватись за тарифом диференційованим за періодами часу.

  1.  SWOT-аналіз систем тарифів

Тип тарифної системи

Сильні сторони

Слабкі сторони

Можливості

Загрози

Одноставочні тарифи

за приєднаним навантаженням С=Рпр

С=Мпр

Простота використання, не вимагає засобів обліку

Не стимулює споживача знижувати навантаження в години максимуму, не можна контролювати фактичне споживання

Можливість прогнозування споживання

Дефіцит електроенергії в енергосистемі, перевитрата електроенергії

2) прогресивний чи прямий за лічильником

С=W.b

Простота використання, прості засоби обліку, стимулює знижувати нераціональне використання енергії

Не враховується характер навантаження і його вплив на енергосистему

Ідеально підходить для населення, оскільки воно є малопотужним споживачем

У разі коливання потужності споживача в сторону завищення збитки для енергокомпанії

3) регресивний чи ступеневий за лічильником

W1<W<W2   C=W.b1

W2<W<W3  C=W.b2

W3<W<W4  C=W.b3

  1.  b1> b2> b3
    1.  b1< b2< b3

Враховує потужність споживача

Не зрозуміло як працювати з цим видом тарифу при роботі споживача в точці переходу з 1 на 2й

Споживач зацікавлений у вирівнюванні графіка навантаження

Не можна застосовувати при дефіцитній системі, можливе велике пікове навантаження

4)диференційований за лічильником С=b1W1+b2(W2-W1)+…+bn(Wn-W n-1)

Стимулює раціональне використання енергії, енергозбереження. Враховує потужність споживача

Необхідні складні системи обліку

Використання для потужних споживачів

Незацікавлен-ність споживачів

5)диференційований за періодами часу С=b1W1+b2W2+b3W3

Враховує потужність та роботу  за періодами часу

Необхідні складні системи обліку

Використання для споживачів зі спокійним характером навантаження

Як вчинити при надмірному споживанні в години максимуму?

Двоставочні тарифи

1) з основною платою за приєднану чи встановлену потужність С=a.Pвст+b.W

Потужність підприємства закладається при заявці обленерго на потрібну кількість електроенергії

Не враховує характер зміни навантаження в часі, вплив на енергосистему

Дає змогу до планування виробітку електроенергії на певний період, підходить для роботи з промисловими підприємствами зі стабільним споживанням енергії

У разі раптових змін навантаження в часі -      негативний  вплив на  енергосистему

2)з основною платою за заявлену потужність

С = a.Pз. max + b.W

Потужність підприємства закладається при заявці обленерго для генеруючих підприємств на потрібну кількість електроенергії

Не враховує характер зміни навантаження в часі, вплив на енергосистему

Дає змогу до планування виробітку електроенергії на певний період

При збільшенні навантаження більшість заявленого в години максимуму потрібно вводити додаткові потужності

3)з основною платою за максимальну потужність

С = a.P. max+b.W

Враховує потужність, що споживатиметься в години максимального навантаження енергосистеми

Не враховує коливання навантаження споживача

Не враховує коливання навантаження споживача

Не зрозуміло куди подіти енергію, котра не споживається підприємством


  1.  КОМУНІКАТИВНА ПОЛІТИКА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНОЇ КОМПАНІЇ. АНКЕТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

В ринкових умовах існування галузі важливим є забезпечення відповідного рівня комунікацій між споживачем і постачальником.

Комунікативна політика в системі маркетингу в електроенергетиці - курс дій енергопідприємств, направлений на планування і здійснення його взаємодії зі всіма суб'єктами маркетингової системи на основі обґрунтованої стратегії використання комплексу комунікативних засобів (комунікативного міксу), що забезпечують стабільне і ефективне формування попиту на ринку електроенергії з метою задоволення потреб споживачів і отримання прибутку.

Мета комунікацій полягає в забезпеченні вивчення основних вимог споживача щодо постачання електроенергії; забезпечення формування цінової стратегії, виходячи з аналізу ситуації у постачальника і споживача; інформування споживача про зміни, які відбулися в системі постачання електроенергії; проведення рекламної кампанії, мета якої змінити уявлення споживача про діяльність компанії, забезпечення розуміння споживача нагальних проблемних питань, які існують в компанії.

Комунікації розробляються відповідно до кожної групи споживачів, при цьому визначаються: загальні характеристики споживачів  і зацікавленість ЕО в роботі з цією групою; визначаються можливі засоби, за допомогою яких ЕО може здійснювати процес комунікації зі споживачем; визначається зворотний зв’язок між компанією і споживачем з метою встановлення ефективності комунікацій.

Адресатами комунікації, крім споживачів, виступають різні контактні аудиторії, зокрема власний персонал компанії, маркетингові посередники, акціонери, вищі органи державної влади (законодавчої і виконавчої) тощо .

Комунікативну політику рекомендується здійснювати за наступними етапами:

Етап

Характеристика

Формування цілей компанії

Необхідно проаналізувати існуючу ситуацію в енергопостачальній компанії, виділити існуючі проблеми і серед них ті, які можуть бути розв'язані завдяки комунікативній політиці. В якості цілей можна поставити за мету збільшення платежів від споживачів, алітування до переходу до нових тарифів (якщо це ще не зроблено).

Визначення цілей споживача

Для визначення цілей необхідно провести соціологічні опитування чи застосувати метод експертних оцінок.

Формування основної цілі компанії

Серед наведених на першому етапі цілей необхідно вибрати першочергову, в залежності від існуючої ситуації. Якщо в компанії низькі платежі споживачів, то їх підвищення є основною ціллю. При високому рівні надходжень можна переключитися на інші, більш важливі цілі.

Визначення осіб, які відповідальні за проведення комунікативної політики.

Для проведення комунікативної політики необхідно або виділити з персоналу тих, хто буде відповідати за її проведення чи найняти кого-небудь ззовні компанії. Серед сторонніх осіб можуть бути рекламні та PR-агенції.

Вибір методу впливу.

Серед існуючих методів необхідно виділити найбільш оптимальні. В нашому випадку це, скоріш за все реклама, оскільки вона масово впливає на споживача. Можна використовувати рекламу по телебаченню, плакати, розсилки і т.д.

Практична реалізація

На даному етапі вже відомі методи впливу, хто за них відповідальний і яких цілей треба добиватися.

Визначення ефективності

Для визначення ефективності необхідно періодично порівнювати отриманий результат з тим що був на початку і тим, який запланований. По отриманим даним можна робити висновки щодо ефективності комунікативної політики і про те, чи треба продовжувати її проводити.

При дослідженні цих питань часто доводиться використовувати такий вид збору інформації, як анкетування. Питання в анкеті складаються в залежності від цілей, які переслідує опитувач.

Якщо енергопостачальну компанію цікавить думка про відношення до неї споживачів, то питання можуть бути, такі:

  •  Чи задовольняє Вас існуючий рівень обслуговування?
  •  Як Ви оцінюєте надійність енергопостачання?
  •  Як часто енергопостачальна компанія використовує графіки аварійного відключення електроенергії стосовно Вашої компанії (підприємства)?

Якщо енергопостачальна компанія планує змінювати ставку тарифу чи тарифну систему, то питання будуть типу таких:

  •  Чи згідні Ви були б платити підвищену плату за спожиту електроенергію за умови надійного енергопостачання?
  •  Чи задовольняє Вас встановлена форма тарифу для розрахунку із енергопостачальною компанією?
  •  Яку форму тарифу використовує Ваша компанія (підприємство) для розрахунку за спожиту електроенергію?
  •  Чи хотіли б Ви змінити форму тарифу?
  •  Вкажіть бажану для Вас форму тарифу
  •  Вкажіть причини, які заважають Вам змінити форму тарифу?

Якщо енергопостачальна компанія планує покращувати деякі показники, то можуть бути використані наступні запитання:

  •  Вкажіть, будь ласка, показники якості електроенергії, які для Вашого підприємства є найважливішими
  •  Чи відбивається на роботі Ваших електроприймачів погіршення показників якості електроенергії?
  •  Вкажіть, як відбивається на роботі Ваших електроприймачів погіршення показників якості електроенергії.

Також за допомогою анкет можна знаходити нові послуги і можливості для енергопостачальної компанії використовуючи питання:

  •  Ваші побажання щодо діяльності енергопостачальної компанії.
  •  Які б додаткові послуги ви хотіли отримувати від енергопостачальної компанії?


  1.  АНАЛІЗ І ОЦІНКА ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ЕЛЕКТРИЧНУ ЕНЕРГІЮ ТА ПОТУЖНІСТЬ. ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ФАКТОРІВ

  1.  Анкетні дослідження цільової групи споживачів електричної енергії

Для збору первинної інформації на ринку електроенергії енергопостачальні організації проводять анкерні дослідження. Розглянемо ряд питань, які найчастіше використовуються для досліджень промислових споживачів.

Таблиця 10.1.

Запитання

Варіант відповіді

основна мета

1. Чи задовольняє Вас існуючий рівень обслуговування енергопостачальною компанією?

Так;

ні;

важко відповісти

Встановити якість послуг енергопостачальної компанії

2 . Як Ви оцінюєте надійність енергопостачання?

Високий рівень;

середній;

низький

3. Як часто енергопостачальна компанія використовує графіки аварійного відключення електроенергії стосовно Вашої компанії (підприємства)?

Часто;

не часто

4. Чи відбивається на роботі Ваших електроприймачів погіршення показників якості електроенергії?

Так;

ні

5. Чи згідні Ви були б платити підвищену плату за спожиту електроенергію за умови надійного енергопостачання?

Так;

ні

Аналіз ефективності тарифної політики енергопостачальної компанії та побажань самих споживачів

6. Чи задовольняє Вас встановлена форма тарифу для розрахунку із енергопостачальною компанією?

Так;

ні

7. Чи хотіли б Ви змінити форму тарифу?

Так;

ні

8. Вкажіть причини, які заважають Вам змінити форму тарифу?

(відповідь)

9. Як часто протягом розрахункового періоду Ви оплачуєте спожиту електроенергію?

(відповідь)

Аналіз платоспроможності споживачів

10.Як часто протягом календарного року Ви відвідуєте енергопостачальну компанію для визначення договірних величин електроспоживання і потужності у години максимуму Об'єднаної енергосистеми України?

(відповідь)

Аналіз розмірів споживання електричного навантаження для планування обсягів поставки електроенергії

11. Чи влаштовує Вас встановлена частота відвідування енергопостачальної організації з метою узгодження договірних величин споживання енергії і потужності?

Так; ні

12. Які засоби реклами раціонального використання електроенергії впливають на Вас найбільше?

Реклама через телебачення; газети; Інтернет;інше

Аналіз ефективності комунікативної політики енергопостачальної компанії

13. Чи надають Вам необхідну допомогу (консультації) спеціалісти енергопостачальної компанії при звертанні до них за порадою з питань управління енерговикористанням?

Так;

ні;

інколи

  1.  Експертна оцінка

Були визначені фактори, що впливають на попит електроенергії та потужність серед сільськогосподарських споживачів:

Таблиця 10.2

№ п/п

Фактор

1

Пора року

2

Вартість електроенергії

3

Тривалість світлового дня (споживання електроенергії на освітлення приміщень)

4

Вид тарифів, що використовуються

5

Показники якості електроенергії (відхилення від встановлених значень призводить до неефективного використання електроенергії)

6

Завантаження основного обладнання підприємств (при номінальному завантаженні менші витрати електроенергії)

7

Змінність роботи (збільшення кількості змін роботи веде до збільшення споживання електроенергії, але і до вирівнювання графіка навантаження)

8

Географічне розташування

9

Технічний стан обладнання (старіння обладнання призводить до збільшення втрат електроенергії).

Ступінь впливу факторів був оцінений експертами. Кожному фактору присвоєні ранги по ступені важливості в межах від 1 до 10, де 10 – найвпливовіший, 1 – не впливає.

В опитуванні брали участь 10 експертів. Результати представлені в табл. 10.3.

Таблиця 10.3

№ експерта

Фактори

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

9

1

5

3

2

8

7

4

6

2

6

4

3

5

2

8

9

1

7

3

2

3

4

5

1

9

8

6

7

4

1

5

2

6

7

8

4

3

9

5

9

1

3

2

4

5

7

8

6

6

9

2

8

3

1

5

6

7

4

7

9

1

8

2

6

3

7

4

5

8

9

1

3

2

4

5

7

8

6

9

9

2

8

3

1

5

6

7

4

10

9

1

8

2

6

3

7

4

5

Σxi,j

72

21

52

33

34

59

68

52

59

L

22

-29

2

-17

-16

9

18

2

9

L2

484

841

4

289

256

81

324

4

81

Середнє значення по матриці:

де m –кількість експертів, m = 10;

k – кількість факторів, k = 9.

Обчислюємо квадрат відхилення середнього значення від сумарних значень по кожному фактору за формулою:

Для виявлення узгодженості поглядів скористаємося коефіцієнтом конкордації.

,

де - параметр, що характеризує кількість зв’язаних рангів по кожному експерту, tv – кількість повторень.

Tu=0, бо немає повторів.

Для оцінки коефіцієнту конкордації використовують критерій Пірсона:

Порівнюючи  з критичним значенням критерію Пірсона , оцінимо узгодженість поглядів експертів. Критичне значення критерію Персона: . Маємо:

.

Отже, погляди експертів є узгодженими. Таким чином, на основі аналізу та оцінки факторів впливу на формування попиту на електричну енергію та потужність в галузі методом експертних оцінок виявили, що найбільший вплив на попит електроенергії має пора року.


ВИСНОВОК

Отже, проаналізувавши споживання електричної енергії галуззю можна виявити ряд особливостей. Споживання електричної енергії відбувається доволі неефективним способом. З коефіцієнтів, що характеризують графік навантаження можна судити, що галузь займає малу частку енергетичного ринку, а тому не має суттєвого впливу на енергосистему. Крім того, за останні 2 роки показник суттєво зменшився, що може бути пов'язане із низьким рівнем розвитку і розширення галузі. Зменшення коефіцієнту кореляції свідчить про те, що галузь починає більше регулювати і вирівнювати графік навантаження і при і існуючій тенденції може стати споживачем регулятором. Проте, через низькі показники коефіцієнту вкладу добитися суттєвого регулювання сумарного графіку навантаження за допомогою даної галузі не вдасться.

Про вирівнювання графіку навантаження також свідчать розрахунки по виділенню тарифних зон. З кожним сезоном сільське господарство починає все більше використовувати електроенергії в години нічного провалу. Це дозволило суттєво зменшити навантаження в період ранкового максимуму, що дуже важливо для енергосистеми. Крім того, з розрахунків видно, що в години вечірнього максимуму в галузі спостерігається порівняно низьке використання потужності, що також є дуже важливим показником.

Таким чином, в галузі спостерігається тенденція до вирівнювання сумарного графіку навантаження.

З цих міркувань можна зробити висновок, що на даному етапі для галузі найкращим є одноставочний тариф, диференційований по годинам доби.

Виконуючи маркетингові дослідження попиту на електроенергії сільськогосподарських споживачів ознайомились з соціально-економічним розвитком галузі, з забезпеченістю паливно-енергетичними та іншими ресурсами, з основними групами споживачів електроенергії, з впливом режимів споживання електроенергії споживачами регіону на ГНЕС, графік навантаження промисловості в деякій мірі повторює графік навантаження України, що свідчить про необхідність роботи з споживачами електронергії.

Також були розглянуті різноманітні види тарифів для розрахунку за електроенергію між споживачами та енергопостачальними організаціями, з точки зору найбільш раціонального відбиття затрат генеруючих компаній.


ЛІТЕРАТУРА

  1.  www.me.gov.ua
  2.  www.minagro.gov.ua
  3.  www.nerc.gov.ua
  4.  www.ukrstat.gov.ua
  5.  www.kievenergo.com.ua
  6.  www.ukrenergo.energy.gov.ua
  7.  Крикавський Є., Косар Н., Мороз Л. Маркетинг енергозабезпечення: Монографія. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2001. - 196 с.
  8.  Конспект лекцій „Маркетингові дослідження в електроенергетиці”.

44


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18465. ПРАВОНАРУШЕНИЕ И ЮРИДИЧЕСКАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ 87.49 KB
  ТЕМА 9. ПРАВОНАРУШЕНИЕ И ЮРИДИЧЕСКАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ 9.1. Понятие правонарушения 9.2. Состав правонарушения 9.3. Виды правонарушений 9.4. Понятие юридической ответственности Контрольные вопросы Темы рефератов 9.1. Понятие правонарушения Правонаруш...
18466. ЗАКОННОСТЬ И ПРАВОПОРЯДОК 41.62 KB
  ТЕМА 10. ЗАКОННОСТЬ И ПРАВОПОРЯДОК 10.1. Понятие законности и ее принципы 10.2. Правопорядок Контрольные вопросы Контрольные вопросы Темы рефератов Нормативные акты и правовая литература 10.1. Понятие законности и ее принципы Законность представля...
18467. ПРАВОТВОРЧЕСТВО. Законодательная техника 74.35 KB
  ТЕМА 11. ПРАВОТВОРЧЕСТВО 11.1. Понятие правотворчества и его принципы 11.2. Виды правотворческой деятельности в Российской Федерации 11.3. Основные стадии правотворческого процесса 11.4. Законодательная техника Контрольные вопросы Темы рефератов Пост...
18468. СИСТЕМАТИЗАЦИЯ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА 62.92 KB
  ТЕМА 12. СИСТЕМАТИЗАЦИЯ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА 12.1. Понятие систематизации законодательства 12.2. Учет нормативных актов 12.3. Инкорпорация законодательства 12.4. Консолидация законодательства 12.5. Кодификация законодательства Контрольные вопросы Темы рефер...
18470. РЕАЛИЗАЦИЯ НОРМ ПРАВА 142.5 KB
  ТЕМА 13. РЕАЛИЗАЦИЯ НОРМ ПРАВА 13.1. Понятие реализации норм права и ее основные формы 13.2. Применение права важнейшая форма реализации правовых норм 13.3. Стадии процесса применения права 13.4. Акты применения права 13.5 Пробелы в праве. Применение аналогии зако
18471. ОСНОВЫ КОНСТИТУЦИОННОГО СТРОЯ, НАРОДОВЛАСТИЕ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 87.25 KB
  ТЕМА 15. ОСНОВЫ КОНСТИТУЦИОННОГО СТРОЯ НАРОДОВЛАСТИЕ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 15.1. Понятие основ конституционного строя 15.2. Народовластие как важнейший принцип Конституционного строя России 15.3. Основные принципы конституционного строя Контрольные вопросы ...
18472. ОСНОВЫ ПРАВОВОГО СТАТУСА ЧЕЛОВЕКА И ГРАЖДАНИНА В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 71.82 KB
  ТЕМА 16. ОСНОВЫ ПРАВОВОГО СТАТУСА ЧЕЛОВЕКА И ГРАЖДАНИНА В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 16.1. Понятие правового статуса человека и гражданина 16.2. Понятие гражданства Российской Федерации 16.3. Способы утраты гражданства Российской Федерации 16.4. Институт конституционны...
18473. СИСТЕМА ОРГАНОВ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ВЛАСТИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 203.71 KB
  ТЕМА 18. СИСТЕМА ОРГАНОВ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ВЛАСТИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 18.1. Понятие и принципы построения органов государственной власти 18.2. Структура органов исполнительной власти 18.3. Органы судебной власти и принципы осуществления правосудия 18.4. Принципы д...