89180

Особливості відтворення свиней в умовах інтенсивного відтворення

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Ефективність роботи свинокомплекса залежить від правильної організації відтворення стада інтенсивності використання свиноматок і кнурів а також селекційної роботи. Ці позитивні якості у свиней реалізуються тільки при інтенсивному використанні свиноматок повному збереженні приплоду та постановці...

Украинкский

2015-05-10

494.5 KB

1 чел.

                                                             УКРАЇНА

                МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

                           СУМСЬКИЙ    НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Біолого-технологічного   факультет

                                           Кафедра  годівлі  сільськогосподарських тварин          

 

Особливості відтворення свиней в умовах інтенсивного відтворення

КУРСОВИЙ           ПРОЕКТ

                                                          ШИФР ………..

                                                                                            Керівник:    к.с.-г наук,  доцент

                                                                                                                                      Попсуй В.В.

                                                                                                 Розробив: студент групи 1101-1 4 курсу

       Кукса А.С.

СУМИ -2007

    ЗМІСТ

     Вступ.                                                                                                         

 

              Висновки.                                                                                                                

              Список   літератури

           Додатки

           Вступ.

Україна завжди була країною, де свинарству приділяли особливу роль. Продукти свинарства займали та продовжують займати  значне місце в раціоні людини.   Свинарство–галузь сільськогосподарського виробництва,що забезпечує населення багатьох країн світу цінними продуктами харчування. В Україні створена міцна матеріально-технічна база: розведення племінних свиней займаються більше ніж у 400 племінних господарствах (племзаводи, племрепродуктори), відновлюють роботу промислові комплекси. Товарну свинину виробляють як в державних підприємствах, так і в колективних, фермерських та індивідуальних присадибних селянських господарствах. Свинарство України має свою історію, як галузь, що певним чином впливала на світовий ринок м'яса. На початку ХХ сторіччя в Україні працювало декілька беконних фабрик – поставка бекону здійснювалась на Лондонські ринки. Період громадської війни знищив інфраструктуру беконного вирибництва – свинарство починали відроджувати практично з нуля. Перша українська порода свиней (українська степова біла) створена протягом 1926–1934 років, характеризувалась м'ясо–сальною продуктивністю, доброю осалюваністю та була добре пристосованою до пасовищного утримання у посушливій зоні півдня України. Першою завізною породою, що отримала широке розповсюдження, була англійська велика біла порода свиней, завозити яку почали з 90 – х років. Пізніше в Україні була завезена ще одна порода м'ясо–сального напрямку продуктивності – велика чорна порода свиней (1947 рік). Завезення  в Україну свиней м'ясного та беконного напрямів продуктивності почались з 60 – х років ХХ сторіччя. У цей період були завезені такі породи як ландрас та уельс, пізніше – свині породи дюрок. Подальша інтенсифікація галузі свинарства передбачає максимальне використання біологічних особливостей свиней шляхом удосконалення біотехнологічних методів їхнього розмноження, що можливо тільки при чіткому збігу технології й біологічних особливостей тварин. Ефективність роботи свинокомплекса залежить від правильної організації відтворення стада, інтенсивності використання свиноматок і кнурів, а також селекційної роботи .  І саме головне: свині в біологічному відношенні, порівняно з іншими видами сільськогосподарських тварин, найбільш вигідно  відрізняються повнішим використанням поживних речовин споживаючих  кормів, які трансформуються в утворення повноцінних найбільш калорійних продуктів харчування – м'ясо і сало. Ці позитивні якості у свиней реалізуються тільки при інтенсивному використанні свиноматок, повному збереженні приплоду та постановці на відгодівлю після дорощування добре розвинених відлучників. Незважаючи на всі економічні проблеми, генотипи тварин, вітчизняної  селекції, було збережено. У період покращення економічного клімату у свинарстві України, особливу увагу належить уділяти вивченню всіх слабких та сильних місць вітчизняних порід для завезення імпортного генотипу з метою покращення, а не зміни існуючого генофонду свиней України. На сьогоднішній день Україна є полігоном, де використовуються генотипи свиней як європейської і американської селекції, так й азійської селекції. Імпортні генотипи з країн розвинутого свинарства представлені в переважній більшості тваринами м'ясного напряму продуктивності, які потребують відповідних умов утримання та годівлі для прояву свого продуктивного потенціалу. У цей час свинарство України пройшло через подібний етап,накопичено значний досвід, створено адаптовані до вітчизняних умов утримання й годівлі та місцевих епізоотичних і ветеринарних умов генотипи.  

На думку одного з фахівців поросят треба привчати в протягом 10 днів починаючи з 0,3 кг на голову на добу. Доводити до 3 кг. М'ясо вищого сорту, прирости до 0, 8 кг. / Добу. Реалізація в 6 міс. віці тушками по 60 - 70 кг.

По – перше він  вважає запорука успіху в правильно підібраному племінному поголів'ї. Я використовую на відгодівлю помісного молодняку. Матки великої чорної свині, а виробник великої білої породи. Опороси планую на лютий - серпень.

Поросята в посліді - білої масті, але бувають і «долматинці». Для підвищення виходу здорового молодняку застосовую - Гамавіт.

На відгодівлю з посліду відбираються тільки ті поросята, які володіють хорошим апетитом і швидко ростуть. Жива маса таких поросят досягає в 2 місяці 20-25 кг. В плечах порося повинен бути не ширше, ніж в спині, з довгим і прямим тулубом, широкою спиною, що переходить в закруглені глибокі боки, високими ногами, важкою головою і прямим профілем. Відлучення починається в 30 днів з «відбракованих» на реалізацію, це 1/3 всього молодняку.

 

У 50 днів ставляться на дорощування залишилися, а матку відправляю до кнура на «медову» тиждень. Запліднення 100% тому матки приходять в охоту на 2 - 3 день після відлучення. Дуже важливо звертати увагу на стан вгодованості свиноматки. Ожирілі свиноматки повинні бути обмежені в кормі. Свиноматкам з низькою вгодованістю даю додаткові корми.

Супоросна свиноматка повинна отримувати 2,3 Корм. од. в день перші 84 дні після злучки, потім - 3,4 Корм. од. в день, останні два дні перед опоросом - тільки 1,7-2,2 Корм. од .. Переважно для супоросних свиноматок використовую сипучі корми, тренуючи їх поїдати більше корму, що буде важливо в період лактації. Використовую також соковиті і грубі корми: силос, трава, солома, кормовий буряк. Такий корм займе свиноматок на певний час, дозволить більш агресивним свиноматкам їсти стільки, скільки вони хочуть, тим самим приводячи їх в більш спокійний стан.

Вміст енергії в кормі для супоросних свиноматок не повинно перевищувати 1 Корм. од. на 1 кг корму.

На четвертому місяці поросності кількість концентрованих кормів у раціоні збільшую до 3 кг, а соковитих зменшую до 3 кг .. За 2-3 дні до опоросу свиноматкам даю тільки рідко замішані концентровані корми.

Як взимку, так і влітку свиноматок випускають в загороду на прогулянку, так як рух, свіже повітря, сонячне опромінення позитивно позначаються на стані здоров'я самих тварин та приплоду. Щоб приміщення було чистим і сухим, годую, особливо в теплу погоду, поза його, витримуючи 30 - 60 хв після годування в загоні.

Друге - вирощування поросят під свиноматкою. У перший місяць життя жива вага поросяти, в моєму господарстві, збільшується в 5-6 разів. Це завдяки своєчасному привчанню їх до підгодівлі, коли вони ще знаходяться під свиноматкою. Шлунок у поросят маленький, тому їх годую потроху, але часто, не менше 5 - 8 разів на день, з 7-10-денного віку. Яким б кормом поросят ні годував, даю його стільки, скільки можуть з'їсти в один прийом; залишки від попереднього годування до наступної порції кормів не домішується.

Схема підгодівлі поросят:

- вода і мінеральні корми - з 3-го дня;

- кісломолочка, підсмажене зерно - з 5-го;

- кисіль вівсяний і каші - з 8-го;

- сіно - з 10-го; - зелена трава - з 12-15-го;

- морква, буряк, картопля - з 20-го;

- сінної настій - 25-го дня.

Мета при вирощуванні поросят-з раннього віку привчити їх до поїдання великої кількості соковитих і грубих кормів, щоб згодом використовувати ці дешеві й доступні корми для відгодівлі.

Жива вага 2-2,5-місячного поросяти - близько 25кг. Двомісячних поросят віднімаю від свиноматки. Відлучення проводжу поступово, протягом 3-5 днів, все рідше і рідше підпускаючи їх до матері. Третій період це дорощування - основа для успішного проведення всього відгодівлі.

В період дорощування необхідно створити умови для інтенсивного росту кісток і м'язів. Він продовжується до тих пір, поки жива вага от'емишей не досягне 50-60 кг, що в мене буває в 4-місячному віці. В період дорощування використовую: вівсянку, ячмінь, горохову борошно, висівки, окору, сироватку, морква, варена картопля, траву, силос, сінаж. Сіль і крейду (а краще замість крейди-кісткове борошно) щодня згодовували по 15-20 г на голову.

У зимовий період замість зеленої трави згодовують коренеплоди в подвійній кількості або силос по 2-4 кг. За період дорощування на одного підсвинка витрачаю близько 100кг. концентратів. Четвертий період - відгодівля. Для отримання нежирної туші з великою кількістю м'яса поросят починаю відгодовувати у віці близько чотирьох місяців. Жива вага підсвинка при закінченні відгодівлі-100-120 кг. Такий жива вага мої свині набирають через 2,5-3 місяці.

Як правило, швидкий відгодівлю буває і більш дешевим, тому свиней при м'ясному відгодівлі годую рясно, три рази в день. В період відгодівлі можна використовую зелену траву, картопля, морква, відходи овочевих культур, присмачуючи все це концентратами. У середньому на одного підсвинка в день витрачаю: картоплі - 5 кг, коренеплодів чи зеленої трави-2 ,5-3, концентратів - 1,5, силосу - 2-3 кг, Окара - 3 -5 кг. Я вважаю, що свинарство - бізнес з високими доходами, але і з високими ризиками.

При безграмотного веденні справи, горе - бізнесмени роняють ринок свинини, банкрутять себе і заважають іншим. Задумайтеся, чому ці бовдури, не знижують пропозицію свинини у Великий піст, коли половина населення м'ясо не їсть взагалі?

З усіх боків твердять про необхідність суворого дотримання посту. Попит на свинину, а за ним і ціна, падають. Багато хто забуває, що одномоментний зростання пропозиції свинини навіть на кілька відсотків, призводить до зниження закупівельних цін відразу на десятки відсотків. Так виходить і у нас. Поточний рівень цін можна назвати цілком прийнятним для мого господарства з налагодженим виробництвом. Я навіть отримую непоганий прибуток. Але пересічні мешканці сіл і фермери, які набрали кредитів під «нац.проект» - попливли. Так що працювати треба не стільки руками, скільки головою.

6. Охорона навколишнього середовища

На свинарських підприємствах джерелом забруднення біосфери (повітря, ґрунт, вода) є викиди шкідливих газів, гній, стічні води, мікрофлора та пил, специфічні запахи. Ступінь забруднення повітряного басейну у зоні розміщення та експлуатації свинарських підприємств залежить від кількості приміщень, розташованих на даній території, щільності забудови та концентрації в них тварин.

У навколишнє середовище із свинарських підприємств кожну годину виходить певна кількість шкідливих газів, пилу та мікроорганізмів

Вміст аміаку в атмосферному повітрі свинарського комплексу потужністю 108 тис. голів досягає 0,44 мг/м'1 на відстані 2500 м і 0,22 мг/м – 3500 м.

Значним забрудненням ґрунту є біомаса. Так, широке використання комбікормів, до складу яких входять цинк, мідь, марганець у великих кількостях призводить до виділення їх з калом і сечею. Встановлено, що в гнойовій біомасі міститься значна кількість металів, які, потрапляючи у ґрунт, викликають його забруднення.

Вихід у зовнішнє середовище газу, пилу, мікроорганізмів поширюється по горизонталі на значну відстань (1–20 м) від свинарників. У міру віддалення від приміщень їх концентрація знижується. Заходи по охороні повітряного басейну в свинарниках, навколо території поділяються па дві частини: загальні та часткові.

До загальних, спрямованих на охорону біосфери від забруднення, відносяться: розміщення приміщень торцевою частиною до пануючих вітрів з метою швидкого перенесення забрудненого повітря, що нагромаджується між ними; дотримання санітарних розривів – до населених пунктів не менше 1500 м та між іншими тваринницькими підприємствами – 1000–1500 м; викиди забрудненого повітря через витяжні канали свинарників; нагромадження чистого повітря знизу в торцевих частинах з урахуванням рози вітрів; обладнання на витяжних вентиляторах захисних конвертів, висаджування дерев між приміщеннями не менше ніж у два ряди; створення по периметру території ферми лісозахисних насаджень шириною до 10 м.

Часткові заходи являють собою: своєчасне виконання зоогігієнічних і ветеринарно-санітарних правил утримання та годівлі свиней, безперебійну роботу систем вентиляції, каналізації, санації приміщень; встановлення фільтрів та бактерицидних ламп у витяжних трубах.

Джерелом забруднення території і води є неправильне зберігання гною та викиди стічних вод (сеча, стоки від миття обладнання, дезінфекції), несвоєчасна утилізація загиблих тварин. Достатньо відмітити, що на свинокомплексі потужністю 108 тис. голів на рік в результаті щоденної дезінфекції 5 тис. м~ площі витрачається 5–5,7 т води, з якою в навколишнє середовище потрапляє 20–25 кг лужних елементів, 8–10 л формальдегіду на кожні 1000 м приміщення.

Екологічна оцінка біосфери та її охорона від забруднень відходами тваринництва проводиться згідно з вимогами Ветеринарного статуту та рекомендацій по знешкодженню стічних вод, трупів тварин, що повинно бути передбачено в проектах на будівництво, експлуатацію і реконструкцію свинарських підприємств, малих та сімейних ферм.

Зооінженери та спеціалісти ветеринарної медицини повинні пам'ятати, що від їх діяльності залежить ефективність способів охорони біосфери, особливо в зоні розміщення свинарських підприємств.

2.    Розрахунок руху поголів'я свиней і виробництва свинини

2.1. Необхідні умови для виконання розрахунків

Необхідні умови планування руху поголів'я свиней різних виробничих груп і виробництва свинини наведені в таблиці 1.

                             1. Необхідні умови для виконання завдання

№ п/п 

                       Показник 

Значення показника 

     1 

                                    2 

3 

1. 

1.1 

Тип відтворення стада 

просте 

1.2 

Строки щорічного парування маток:

основних

що перевіряються 

60% у вересні

40% у жовтні

100% у грудні 

                       основних

               60% у вересні

               40% у жовтні

                      Перевірюванних

               100% у грудні

1.3 

Система опоросів 

сезонна 

1.4 

Тривалість поросності, міс. 

4 

1.5 

Тривалість підсисного періоду, міс. 

2 

1.6 

Кількість опоросів за рік: на основну матку на  матку , що перевіряються

2  

1

1.7 

Співвідношення в стаді :

основних  маток до тих, що перевіряються

основних  кнурів  до тих, що перевіряються

1:0,6

1:0,4

1:0,4 

Маток, основних до перевірю ванних  

К

                                                   

                         1: 0,6

Кнурі, основні до перевірюваних

                         1 : 0,4

1.8 

Річне навантаження маток на одного кнура 

15 

1.9 

Тривалість використання, років:

основних кнурів

основних маток 

5

4 

Основних кнурів                                                                                     

                             5

                             

1.10 

Щорічне бракування, %:

основних кнурів

основних маток

 кнурів і маток , що перевіряються

20

25

усіх після компл основн  .стада 

Основних кнурів                                                                                     

                            20

 

Перевірюваних кнурів та маток

 Всіх після відбору в основне стадо

1.11 

Вік ремонтного молодняку при переведенні в групу

 

            кнур ці в

            свинок 

11

10 

1.12 

Вік молодняку при постановці на м'ясну відгодівлю, міс. 

4 

1.13 

Тривалість м'ясної відгодівлі, міс. 

4 -5,3 

1.14 

Тривалість відгодівлі до сальних  кондицій

 погопоголів'я), міс

 

3 

1.15

(бракованого поголів'я), міс.

Збереженість молодняку, %:

поросят-сисунів;

поросят на дорощуванні,

відгодівельного молодняку

 

п

2

                            90

                            95

                            98

1.16

 2.

Середньодобовий приріст, г: 

на м'ясній відгодівлі

на сальній відгодівлі

Показники для індивідуальних завдання

(за 

500

1000

записують 

1.18.

Середня жива маса поросят при передачі кг:

із табл.2 

на дорощування

на відгодівлю

Поголів'я   осн. маток   (на   1.01   планового року) 

                          16

                          40

2.1 

2.2 

 

Шифр залікової книжки або порядковий номер студента

Поголів’я осн. маток на 1.01

    Багатоплідність маток, гол.:

        основних

    перевірюваних

Щорічне бракування маток, %

Жива маса молодняку при реалізації,кг

Заплідненість маток, %

 

Записують із табл..2

95

11

10

30%

110

85%

    ( Нижче наведено методику розрахунку руху поголів'я свиней і виробництва свинини за варіантом шифру 22.)

    Згідно з умовами розрахункової частини , ключовими даними для  цього  варіанту  розрахункової частини є : поголів’я основних маток -85 гол., багатоплідність основних маток - 9 гол.. перевіюваних -8 гол.. Плановий рік – 2007  Жива маса поросят при постановці на відгодівлю-40 кг ,основних свиноматок-200 кг, перевірю ванних маток -150 кг, основних кнурів 230 кг, перевірю ванних -180 кг, ремонтних кнурів -130 кг, а після закінчення відгодівлі , відповідно,  100 , 260, 210, 290, 240 та  190 кг. Жива маса надлишкових ремонтних свинок становить 120 кг.

       2.2.   Розрахунок руху основного  стада і того,  що перевіряється.

 Розрахунок чисельності свиноматок, що перевіряються, визначають, виходячи з кількості основних маток  та  їх співвідношення до тих, що  перевіряються.. Згідно із завданням, для всіх варіантів це співвідношення становить 1: 0,6(табл. 1)

                             94х0.6= 57 голова

..       Поголів'я основних (дорослих) кнурів визначають, враховуючи річне навантаження на кнура основних  маток та тих, що перевіряються  :

                                                            ( 95+57):15=10 голів

Поголів'я     кнурів ,що перевіряються,   визначають,   враховуючи   співвідношення їх до основних кнурів:

                                                               10 х 0,2 = 2 голови (вибракуваних)

Бракування основних кнурів-плідників ( 20% від загальної кількості) здійснюються в листопаді. У цей термін, після оцінки кнурів, що перевірялися, здійснюються їх переведення до групи основних, а зайві бракуються. Ремонтних кнурців купують щорічно в племінних господарствах при досягненні ними 6 -7 місяців в червні в кількості в 1,5 рази  більше, ніж розрахована потреба  в перевірюваних  кнурах. В нашому випадку їх кількість становить 6 голів. Час переводу ремонтних кнурців до перевірюваних -  листопад  місяць, в кількості необхідної потреби в кнурах-плідниках , що перевіряються. Зайві, гірші кнурці бракуються, каструються і два місяця відгодовуються.  

2х1.5=3 рем. кнурці    57х1.5=86 рем. свинок

                     2.3.  Планування парувань та опоросів

      Згідно з вимогою турової системи опоросів, всі основні матки запліднюються в два спарених місяці два рази на рік . Від перевірюваних маток отримують один опорос таким чином , щоб він проходив між опоросами основних маток. Найбільш доцільно основних свиноматок спаровувати у вересні та жовтні і отримувати поросят від першого туру в січні і лютому. Для літнього  опоросу (липень, серпень) запліднення повинно плануватись березень квітень. Маток, що перевіряються, необхідно парувати в грудні і січні, а отримувати від них поросят в квітні і травні.  

          Якщо в перший місяць осіменіння парується 60% поголів’я маток і коефіцієнт запліднення 0,8 (80%), то в перший місяць туру пороситись повинно 41 голова основних маток ( 95×0,6×0,85=49 голова). На другий місяць парують 40% маток , які ще не осіменялись, та основні матки ,які не запліднились у першому місяці. Їх кількість становить 35 голів ( (95-49) × 0,85=39 ).  

       Кількість спарованих  перевірюваних маток розраховується аналогічно основним. В грудні їх буде  гарантовано заплідненні 25 голів (57×0,6×0,85=29 ), а в січні 21 голова ( (57-29) ×0,85=24). Результати розрахунку заносять в таблицю 5 , показники 1 і 2.

                                       2.4.. Визначення приплоду

    Визначення приплоду проводиться шляхом множення численності  опоросів на заплановану багатоплідність. Таким чином  кількість народжених поросят придатних для подальшого вирощування становить у січні та липні - 369 ( 41×9=369), лютому та серпні – 315 ( 35×9=315), а від перевірюваних маток в квітні – 200 (25×8=200) і травні -168 голів ( 21×8=168).

        Кількість поросят при відлученні визначається  через 60 днів після опоросу з урахуванням коефіцієнту збереженості сисунів (90%) або 0,9 і становить в березні і квітні-180 (200 × 0,9), квітні ,   жовтні – 151

( 168×0,9), а в червні та липні , відповідно, 180 (200×0,9) та 151 (168×0,9) голів. Отримані данні заносять в таблицю 2, пункт 3,4.

Кількість опоросів (Ко) в розрахунку на 1 основну свиноматку визначається шляхом ділення річної кількості їх опоросів на поголів’я основних свиноматок і становить 1,8 опоросів/гол.(152 опоросів:85 голів), а вихід поросят на 100 основних свиноматок (ВП100) – діленням загальної кількості поросят при відлученні (разом від основних та перевірюваних свиноматок) на чисельність основних свиноматок; одержаний результат помножується на 100.

ВП100=(ПВом + ПВпм): ОМ×100%, де:

   ПВом + ПВпм –кількість поросят при відлученні від , відповідно, основних маток та тих , що перевірюються;

    ОМ – кількість основних свиноматок.

(1742 + 477) : 85 ×100=2610 голів.

2.План відтворення стада свиней

Показники

Попередній рік, місяці

Плановий рік, місяці

Всього на рік

IX

X

XI

XII

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

1. Парування маток, гол. З них:

основних

перевірюваних

57

38

34

23

57

38

57

38

34

285

91

2. Опороси маток,

від основних

від перевірюваних

49

39

29

24

49

39

176

53

3. Одержано приплоду, гол.:

від основних маток

від перевірюваних маток

539

429

290

240

290

240

1936

530

4. Відлучено поросят, гол.:

від основних маток

від перевірюваних маток

 

485

386

 

261

216

 

485

 

386

1742

477

2.4.  План постановки молодняку на дорощування , відгодівлю та в групу        ремонтного молодняку.

       Постановка молодняку на дорощування після їх відлучення . Тому кількість молодняку при відлученні і при постановці на дорощування співпадає по чисельності і строках. При постановці враховується  середня постановочна маса поросят від лучників ( табл. 3,1.18)- 16 кг. Період дорощування триває 2 місяця і після нього поросята передаються на відгодівлю з середньою масою 40 кг. Але кількість поросят при закінченні дорощування менша ніж при постановці і залежить від збереженості поросят. В нашому випадку це – 95%. Розрахунки заносять в таблицю 3.

        3.План постановки молодняку на дорощування, його передача на відгодівлю та до групи ремонтного         молодняку.

Місяці року

Постановка на дорощування

Передача на відгодівлю та до групи ремонтного молодняку

голів

Жива маса

голів

Жива маса

однієї голови, кг

всього поголів’я, ц

однієї голови, кг

всього поголів’я, ц

Січень

Лютий

Березень

  485

16

77,6

Квітень

  386

16

61,7

Травень

461

40

184,4

Червень

261

16

41,7

367

40

146,8

Липень

216

16

34,5

Серпень

248

40

99,2

Вересень

485

16

77,6

205

40

82

Жовтень

386

16

61,7

Листопад

461

40

184,4

Грудень

376

40

146,8

Всього за рік

2219

-

354,8

2109

-

843,6

        2.5. План відгодівлі, вирощування ремонтного молодняку та виробництва м’яса.

 З таблиці  3  переноситься   кількісний склад молодняку , який ставиться на відгодівлю  та вирощування для ремонту стада . Потреба в ремонтних свинках складає  150% від потреби в перевірюваних матках і становить 77 голів (51 гол. × 150 :100%) . Їх відбір здійснюються від кращих основних маток зимового опоросу. Надлишкові ремонтні свинки, враховуючи коефіцієнт збереженості молодняку на відгодівлі та в групі ремонту, будуть відбраковані в термін парування свиноматок, що перевіряються, або зразу після їх запліднення. Їх маса в середньому становить 120 кг., а поголів’я реалізованого молодняку  в листопаді і грудні  становить 13 голів свинок в місяць.  

   Весь четирьохмісячний молодняк  з першого туру -508 гол.  , який остався після відбору свинок для ремонту, вважається відгодівельним  і ставиться в окремі станки для подальшої відгодівлі (315+270-77гол.).

Молодняк  літнього опоросу основних свиноматок  та поросята народжені перевірюваними матками 100% переводяться в групу відгодівельного молодняку. Загальна численність молодняку по закінченню відгодівлі і реалізації його на м’ясо визначається множенням кількості  відгодівельного молодняку при постановці на коефіцієнт збереженості .  В розрахунковому прикладі загальна кількість реалізованого ремонтного молодняку становить 1379 голів ( 1407 × 98 :100% ). Тривалість відгодівлі молодняку становить 120 днів або 4 місяця ( (100 кг-40 кг) : 500 г.). Таким чином в віці 8 місяців закінчується відгодівля молодняку свиней і здача  їх на забій.

          Згідно з умовами завдання  щорічно на фермі повинно бракуватись 25% основних маток, яких  відбирають і бракують після відлучення від них сисунів літнього опоросу. У вересні і жовтні браковані дорослі матки ставляться на відгодівлю. Через 2 місяця, відповідно, у листопаді та грудні, вони продаються на м’ясокомбінат як свині четвертої категорії вгодованості , з середньою живою масою 260 кг.

 Завданням проекту не передбачається  збільшення поголів’я. Тому  частина гірших за результатами першого опоросу  ( червень, липень) перевірюваних маток бракується : 46- 21 =25 голів. Знімають їх з відгодівлі до  жирних кондицій через 2 місяці . Кращих 21 голів маток, що перевірялись переводять до групи основних маток замість відбракованих маток цієї групи і запліднюють у липні та серпні.

Відповідно щорічно у листопаді  бракується 20% від загальної кількості основних кнурів ( 9 гол.). Замість них в групу основних кнурів переводиться відповідна кількість кращих кнурів з групи перевіюваних – 2 голови (9гол.:100%×20%), а 2 голови надлишкових кнурів і ставлять на відгодівлю (4-2=2 голови).

     Після здійснення відповідних розрахунків та внесення результатів до таблиці 4. Шляхом  сумування готують  визначають річні показники чисельності свиней різних груп  та їх загальну живу масу.

            Річне виробництво свинини на одну основну свиноматку  визначається діленням річного об’єму виробництва свинини на кількість основних маток.   В  завданні в середньому на 1 основну матку  за рік повинно бути вироблено 18 ц. (1532,5ц.: 85 гол.) в живій масі.

  

          2.6. Визначення річної потреби в кормах

           Сьогодні в свинарстві України більш розповсюджений більш концентрат ний тип годівлі, але в невеликих за розмірами господарствах можливо використовувати дешеві місцеві кормові ресурси. Тому для кнурів бажано використовувати концентрат ний тип годівлі , а для свиноматок і молодняку помірно - концентрат ний . Для спрощення розробки раціонів можливе використання типових раціонів , які наведенні у довідковому посібнику –„Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных.”М: Агроприздат,1986, або в інших довідниках з годівлі сільськогосподарських  тварин.

Раціони для свиней всіх технологічних груп  наведені  в таблицях 5 і 6.  При розрахунку потреби в кормах потрібно  окремо врахувати необхідну кількість вітамінно-мінеральних преміксів, біологічно активних речовин, кормових ангельмінтиків   і т ін.

      Після  визначення середньодобових раціонів для свиней всіх технологічних та  статево-вікових груп  як в осінньо-зимовий, так і весняно-літній періоди потрібно обрахувати кількість кормових днів по кожній групі свиней. Тривалість умовно зимового періоду –( з 1 жовтня по 30 квітня )212 днів, а умовно літнього ( з 1 травня по 30 вересня)- 153 дня .Тривалість утримання свиней технологічних груп свиней становить : основних  та перевіюваних кнурів, холостих свиноматок – 365 днів; ремонтних кнурців-153 дня; основні та перевірювані матки: 1 період поросності - 84дні , 2 період поросності-30 днів, підсисний період – 60 днів; поросята –сисуни – 60 днів; поросята на відгодівлі - згідно умов завдання; ремонтні свинки з часу постановки на вирощування в травні та червні і до парування в грудні, січні – 214 днів; дорослі свині на відгодівлі – 60 днів.

             Кількість кормо днів, в залежності від технологічної визначеності свиней та періоду року в розрахунку на 1 голову, заносять в таблицю 5 і 6. Кількість кормо днів по кожній групі за умовно-зимовий, умовно-літній періоди та за рік визначається множенням кількості голів в групі на кількість днів періоду Кількість тварин в технологічних групах визначається за попередніми розрахунками та наведена в таблицях 2,3,4. Результати заносять в таблицю.7.

         Визначення потреби в кормах  визначається множенням кількості кормо днів на добову  даванку конкретного корму та ділімо на 100 , для переводу в центнери. Для переводу натуральної кількості кормів у їх поживну цінність за кормовими одиницями та перетравним протеїном користуються довідником Калашникова А.Д. „Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных.” М: Агроприздат,1986.

Отримані розрахунки загальної потреби в кормах , з урахуванням страхового фонду, заносяться до таблиці 8. Страховий фонд визначається в розмірі 10% по кожному корму.

Таблиця 8 , аналізи таблиць,  розрахунок потреби в приміщеннях, висновки - Розробляються студентами згідно з завданням і отриманими розрахунками поголів’я статево – вікових груп свиней.

 


4.План відгодівлі, вирощування ремонтних свинок та реалізації свинини

Місяці року

Постановка на відгодівлю та до групи ремонту

Зняття з відгодівлі та вирощування

Реалізація

Молодняк свиней

Перевірювані матки, кнури

Основні матки, кнури

Ремонтний молодняк

Відгодівельний молодняк

Перевірювані матки та кнури

Основні матки, кнури

Всьо-го голів

У тому числі

Ремонт

Відгодівля

Голів

Жива маса

Голів

Жива маса

Голів

Жива маса

Голів

Жива маса

Голів

Жива маса

Голів

Жива маса

Голів

Жива маса

Голів

Жива маса

1 гол, кг

Всього, ц

1 гол, кг

Всього, ц

1 гол, кг

Всього, ц

1 гол, кг

Всього, ц

1 гол, кг

Всього, ц

1 гол, кг

Всього, ц

1 гол, кг

Всього, ц

1 гол, кг

Всього, ц

голів

ц

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

Січень

2

190

1,9

246

100

140

2

260

5,2

2

310

6,2

252

153,3

Лютий

Березень

203

110

203

203

203

Квітень

459

110

459

459

459

Травень

461

43

40

17,2

418

40

167,2

363

110

363

363

363

Червень

367

43

40

17,2

324

40

129,6

14

150

21

Липень

15

150

22,5

Серпень

248

248

40

99,2

14

210

29,4

14

29,4

Вересень

205

205

40

82

10

200

24

10

271

15

210

31,5

15

31.5

Жовтень

11

200

24

414

10

414

226

414

Листопад

461

2

130

2,6

461

40

184,4

2

200

4

2

250

5

23

120

27,6

12

260

26

23

378.8

Грудень

367

367

40

146,8

23

120

27,6

320

110

320

12

260

28,6

192

58,8

Всього за рік

2109

88

--

37

2023

_

809,2

41,5

47,5

23

-

47

48

57,1

2005

-

1899

31

-

66,1

26

-

60,8

1457

2090,8


5.Раціони для свиней різних груп на осінньо-зимовий  період

Статево вікові групи свиней

Добова даванка, кг

У раціоні міститься

Дерть

ячмень

Пшениця

кукурудза

овес

горох

Кормо суміш (комбікорм)

Шрот соняшниковий

Рибне борошно

Трав’яне борошно

Картопля

Комбисилос

Відвійки

Корм.

од., кг

Перетравного протеїну, г

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Основні кнури

0.6

0.6

0,8

0.5

0.1

-

0.1

0.2

0,4

1,4

-

1,4

3,8

459

Перевірювані кнури

0.6

0.6

0,8

0.5

0.1

-

0.1

0.2

0.4

1,3

-

1.4

3.8

302

Ремонтні кнурці

0.7

0.6

0.3

0.2

0.3

1.5

1

2,7

302

Основні свиноматки:

- холості

0,6

-

0,3

-

-

-

0,4

-

0.5

3,5

-

-

2,8

294

- І період поросності

0,8

0,2

0,8

-

0,2

-

-

0.1

0.5

8

8

-

2,5

250

- ІІ період поросності

0,9

0,2

0,8

-

0,3

-

0,3

0,1

0.5

-

-

-

3,2

320

- під сисні

2,0

0,5

2

0,3

-

0,3

0,2

0.7

-

-

-

6,5

700

Перевірювані матки:

-

- І період поросності

0,7

0,2

0,8

-

0,2

-

0,3

0.1

0.5

-

-

-

2,5

250

- ІІ період поросності

0,8

0,2

0,5

-

0,3

-

0,3

0,1

0.5

-

-

-

3,2

320

- підсосні

2,0

0,5

2

0,3

-

0,3

0,2

0.7

5,0

2,0

-

6,5

720

Свині на дорощуванні

1

-

0,3

0,2

0,1

-

0,2

-

0,05

0,6

-

-

1,6

196

Ремонтні свинки

0,6

0,3

0, 4

-

0,2

-

0,2

0,1

0,3

-

-

-

2,7

302

Молодняк на відгодівлі

0,8

0,5

0,7

-

0,3

-

-

0,1

0,2

-

-

-

3,0

268

Дорослі свині на відгодівлі

1,0

1,7

1,2

-

-

-

-

0,3

0,4

-

-

-

6

480

6.Раціони для свиней різних груп на весняно-літній період

Статево вікові групи свиней

У раціоні міститься

Дерть

ячмень

пшениця

кукурудза

овес

горох

Шрот соняш.

Борошно рибне

Борошно трав”яне

Відвійки

Корм. Од, кг

Перетравного протеїну, г

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Основні кнури

0,4

0.9

0,7

0,2

0,2

0,1

0,2

-

2,0

3,8

462

Перевірювані кнури

1,2

0.9

0,7

0,2

0,2

0,1

0,2

-

2,0

3,8

462

Ремонтні кнурці

Основні свиноматки:

- холості

1,5

-

0,2

-

0,1

0,2

-

3,0

-

2.8

289

- І період поросності

1,1

0,2

0,9

-

0,2

-

0,1

-

2,5

240

- ІІ період поросності

1,2

0,2

0,9

-

0,3

0,3

0,1

-

3,2

310

- підсосні

2

0,5

2,2

0,3

0,3

0,2

-

6,3

700

Перевірювані свиноматки:

- І період поросності

- ІІ період поросності

- підсосні

2

0,5

2,2

0,3

0,3

0,2

-

-

6,3

700

Свині на дорощуванні

1,2

-

0,3

0,2

0,1

0,1

0,2

-

-

1,6

192

Ремонтні свинки

0,8

0,4

0,3

-

-

0,2

0,1

-

-

2,7

300

Молодняк на відгодівлі

1,2

0,5

0,5

-

0,3

-

0,1

-

-

3,0

273

Дорослі свині на відгодівлі

1,2

1,3

2,1

-

-

-

0,2

-

-

6,0

502

                  

      

  7.Розрахунок кількості кормоднів по групах свиней

Статево вікові групи свиней

Кількість голів

Тривалість періоду, днів

У тому числі

Кількість кормо днів за період

Умовно зимового

Умовно літнього

Умовно зимовий

Умовно літній

Рік

1

2

3

4

5

6

7

8

1.Основні кнури

10

365

212

153

2120

1530

3650

2.Перевірювані кнури

2

365

212

153

424

306

730

3.Основні свиноматки:

- холості

10

365

212

153

2120

1530

3650

-поросні свиноматки

При паруванні у вересні:

А) І період

49

84

54

30

2546

1470

4116

Б) ІІ період

49

30

30

-

1470

-

1470

- підсосні

49

60

60

-

2949

-

2940

Поросні свиноматки при паруванні у жовтні:

А) І період

39

84

84

-

3276

-

3276

Б) ІІ період

99

30

30

-

1170

-

1170

- підсосні

39

60

60

-

2340

-

2340

Поросні свиноматки при паруванні у березні:

А) І період

49

84

61

23

1170

1127

4116

Б) ІІ період

49

30

-

30

-

1470

1470

- підсосні

49

60

-

60

-

2940

2940

Поросні свиноматки при паруванні у квітні:

А) І період

39

84

30

54

1170

2106

3276

Б) ІІ період

39

30

-

30

-

1170

170

- підсосні

39

60

-

60

-

2340

2340

Разом по основних свиноматках:

холості

10

-

-

-

2120

1530

3650

- порості І період

176

-

-

-

8911

4700

13611

- поросні ІІ період

176

-

-

-

2640

2640

5280

- підсосні

176

-

-

-

5280

5280

10560

4.Перевірювані свиноматки:

- поросні матки при паруванні у грудні:

А) І період

39

84

84

-

2100

-

2100

Б) ІІ період

39

30

30

-

750

-

750

- підсосні

39

60

30

30

750

750

150

-поросні матки при паруванні у січні:

А) І період

24

84

84

-

2016

-

2016

Б) ІІ період

24

30

30

-

720

-

720

- підсосні

24

60

-

60

-

1440

1440

Разом по перевір. свиноматках:

- поросні І період

53

-

-

-

5409

-

5409

- поросні ІІ період

53

-

-

-

1890

-

1890

- підсосні

53

-

-

-

1170

2610

3780

5.Поросята-сисуни

Розрахунок кормоднів по групі поросят-сисунів не проводиться

А) від основних маток:

- січень

539

60

60

- лютий

429

60

60

- липень

       539

60

-

60

- серпень

429

60

-

60

Б) від перевірюваних маток:

- квітень

290

60

30

30

- травень

240

60

-

60

6.Поросята при постановці на дорощування:

-у березні

485

60

60

-

29100

-

29100

-у квітні

386

60

30

30

11580

11580

23160

-у червні

261

60

-

60

-

15660

15660

-у липні

216

60

-

60

-

12960

12960

-у вересні

485

60

30

30

1550

14550

29100

-у жовтні

386

60

60

-

23160

-

23160

Разом по молодняку на дорощуванні

2219

-

-

-

78390

54750

133140

Молодняк при постановці на відгодівлю:

-у травні

418

120

-

120

-

50160

50160

-у червні

324

120

-

120

-

38880

38880

-у серпні

248

120

60

60

10260

14880

29760

-у вересні

205

120

90

30

12870

6150

24600

-у листопаді

461

120

120

-

37800

-

55320

-у грудні

367

120

120

-

32400

-

44040

Разом по молодняку на відгодівлі

2023

-

-

-

93330

110070

424760

8.Ремонтні свинки при постановці на вирощування:

-у травні

43

214

61

153

2623

6579

9202

-у червні

43

214

92

122

3956

5246

9202

Разом по ремонтних свинках

86

-

-

-

6579

11825

18404

9.Ремонтні кнурці з часу купівлі

3

153

31

122

93

366

459

10.Дорослі свині на відгодівлі з часу бракування:

- основні свиноматки

А) вересень

14

60

30

30

420

420

840

Б) жовтень

15

60

60

-

900

-

900

- основні кнури (листопад)

2

60

60

-

120

-

120

-перевірювані матки

А) червень

12

60

-

60

-

720

720

Б) липень

12

60

-

60

-

-

720

-перевірювані кнури (листопад)

2

60

60

-

120

-

120

Разом по дорослих свинях на відгодівлі

57

-

-

-

1560

1860

342021


8.  Річна потреба у кормах для свиней різних груп

Статево-вікові та виробничі групи свиней

Кількість кормо-днів

Потреба у кормах, ц

Потреба

Дерть

Спец комбікорм

Шрот соняшниковий

Рибне борошно

Трав’яне борошно

Молоко

Відвійки

Картопля

Корм. од., ц

Перетравного протеїну, кг

Ячмінь

Пшениця

Кукурудза

Овес

Горох

а) зимовий період

1. Основні кнури

2120

21.7

12.7

14.8

10.6

2.1

-

2.1

4.2

8.4

-

29.7

29.7

3.8

459

2. Перевірювані кнури

424

2.5

2.5

3

2.1

0.4

-

0.4

0.8

1.6

-

6

6

3.8

459

3. Основні свиноматки:

- холості

2120

12.7

-

6.4

-

-

-

8.4

-

10.6

-

-

74.2

2.8

294

- І період поросності

8911

71.3

17.8

71.3

-

17.8

-

-

8.9

44.5

-

-

-

2.5

250

- ІІ період поросності

2640

23.7

5.3

21.1

-

8

-

8

2.6

13.2

-

-

-

3.2

320

- підсосні

5280

105.6

26.4

105.6

-

15.8

-

15.8

10.5

40

-

-

-

6.5

700

4. Перевірювані свиноматки

- І період поросності

5409

37.8

10.8

43.4

-

1.8

-

16.2

5.4

27

-

-

-

2.5

250

- ІІ період поросності

1890

15.1

3.7

15.4

-

5.6

-

5.6

1.8

9.4

-

-

-

3.2

320

- підсосні

1170

23.4

5.8

23.4

-

3.5

-

3.5

2.3

8.1

-

-

-

5.6

700

5. Поросята-сисуни

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

6. Поросята на дорощуванні

78390

784

-

235.1

156.7

78.3

-

156.7

78.3

-

-

-

470

1.6

196

7. Молодняк на відгодівлі

132690

106.1

663.4

928.8

-

398.1

       -

-

132.6

265.4

-

-

-

3

268

8. Ремонтні свинки

6579

39.4

19.7

26.3

-

13.1

-

13.1

6.6

19.7

-

-

-

2.7

302

9. Дорослі свині на відгодівлі

1560

15.6

26.5

18.7

-

-

-

-

4.6

6.6

-

-

-

6

480

Всього за період

249183

1250

795

1513

169.4

554

-

230

259

425

-

36

580

48.1

4998

б) літній період

1. Основні кнури

1530

6.1

13.7

10.7

3.1

3.1

-

1.5

3.1

-

-

30.6

-

3.8

462

2. Перевірювані кнури

306

3.6

2.7

2.1

0.6

0.6

-

0.3

0.6

-

-

6.1

-

3.8

462

3. Основні свиноматки:

- холості

1530

23

-

3.1

-

1.5

-

3.1

-

50

-

-

-

2.8

289

- І період поросності

4700

51.7

9.4

42.3

-

9.4

-

-

4.7

-

-

-

-

2.5

240

- ІІ період поросності

2640

31.6

5.3

23.7

-

8

-

8

2.6

-

-

-

-

3.2

310

- підсосні

5280

105.6

26.4

116.1

-

15.8

-

15.8

10.5

-

-

-

-

6.3

700

4. Перевірювані свиноматки:

- І період поросності

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

- ІІ період поросності

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

- підсосні

2610

52.2

13.1

57.4

-

7.8

-

7.8

5.2

-

-

-

-

6.3

700

5. Поросята-сисуни

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

6. Поросята на дорощуванні

54750

657

-

164.3

-

54.7

-

-

109.5

-

-

-

-

1.6

192

7. Молодняк на відгодівлі

110070

1321

590

550

-

330.2

-

-

110.1

-

-

-

-

3.0

273

8. Ремонтні свинки

11852

94.6

47.3

35.4

-

-

-

23.6

11.8

-

-

-

-

2.7

300

9. Дорослі свині на відгодівлі

1860

22.3

24.2

39.1

-

-

-

-

3.7

-

-

-

-

6

502

Разом за період

197101

2369

292.1

1044.2

3.7

431.1

-

60.1

262.8

50

-

36.7

-

42

4430

Разом за рік

446284

3618

1487

2557.2

173.1

985.1

-

290.1

521.8

475

-

72.7

580

90.1

9428

Страховий фонд до річної потреби, 10%

44628

361.8

148.7

255.7

17.3

98.5

-

29

52.1

47.5

-

7.2

58

9

942

Потрібно всього

490912

3979.8

1635.7

2813

190.4

1083.6

-

319

574

523

-

80

638

99.1

1037


ВИСНОВКИ.

Висновки і пропозиції


На підставі обґрунтування основних перспективних напрямів розвитку тваринництва в господарстві вибирають галузі, визначають їхні параметри і види продукції, яку доцільно виробляти. Ураховуючи встановлений обсяг виробництва і визначену продуктивність худоби, планують її поголів’я.

На особливу увагу при цьому заслуговує зоотехнічне й економічне обґрунтування раціональної структури стада. Остання характеризується таким співвідношенням окремих вікових і статевих груп худоби у стаді даного виду тварин на певну дату, за якого виробляється найбільша кількість високоякісної продукції при найменших затратах праці й коштів. Критеріями оптимальної структури стада можуть бути максимальна сума чистого (валового) доходу чи товарної (валової) продукції.

Плануючи структуру стада, ураховують такі фактори: спеціалізацію галузі в господарстві, на фермі; рівень інтенсивності вирощування і вік реалізації надремонтного молодняку; строк виробничого використання маточного поголів’я, систему відтворення стада (проста чи розширена) і темпи росту поголів’я худоби, вік уведення маточного поголів’я в експлуатацію. Наприклад, у господарстві м’ясо-молочного напряму із закінченим оборотом стада корови становлять 35%, нетелі – 6, ремонтні телиці – 15, надремонтний молодняк – 44% загального поголів’я, а в господарствах, що спеціалізуються на виробництві незбираного молока, – відповідно 60, 11, 25 і 4%.

Структура стада свиней у першу чергу залежить від напряму свинарства і спеціалізації галузі в господарстві. За м’ясної і беконної відгодівлі питома вага свиноматок вища, ніж за сальної і напівсальної. У першому випадку питома вага свиноматок не перевищує 5–6%. Більш високий рівень цього показника свідчить про низьку інтенсивність використання маток. У господарствах-репродукторах питома вага свиноматок становить 16–20%.

У господарствах, що застосовують циклічну систему опоросів, може бути така структура стада свиней (%): основні матки – 7–8, свинки, старші за 9 місяців, – 15–16, кнури-виробники – 1, ремонтні кнури, старші за 6 місяців, – 2, поросята 2–4 місяців – 11, відгодівельне поголів’я – 62–64. На свинарських комплексах і фермах індустріального типу, де застосовують цілорічні рівномірні опороси, питому вагу основних маток може бути знижено до 4–6%.

При перспективному (так само як і при поточному) плануванні особливу увагу звертають на вибір раціонального співвідношення основних і разових маток. У разі широкого використання разових маток питома вага основних зменшується. При цьому детально аналізується ефективність використання разових маток порівняно з основними; вона залежить від продуктивності як основних, так і разових маток.

За інтенсивного використання основних маток (1,8–1,9 опоросу і 15–16 поросят на свиноматку) використання разових маток дає ефект, коли від них одержують не менш ніж 7–8 поросят. У цьому разі собівартість відлучених від разових маток поросят на 15–20% нижча, ніж від основних. До того ж собівартість приросту під час відгодівлі разових маток на 25–30% нижча, ніж звичайного відгодівельного поголів’я, що досягається за рахунок високих середньодобових приростів разових маток. Коли ж вихід поросят від основної свиноматки не перевищує 10–12 голів на рік, ефективне використання разових маток досягається за умови одержання від них не менше шести поросят. Якщо одержують п’ять поросят від разової матки, використання їх уважається неефективним.

Список літератури.


Березовський М.Д. «Селекційно-технологічна система виробництва свинини в Україні».

Волкопялов Б. Свинарство. П. 2007.

Василенко Д.Я., Меланчук О.І. Свинарство i технология виробництва свинини – К.: Вища школа, 2005.

Герасимов В.І., Рибалко В.П., Цицюрський Л.М. та інші. Свинарство i технологія виробництва свинини. – К: Урожай, 2004. – 352 с.

Герасимов В.І., Цицюрський Л.М., Домашенко І.М. та iншi. Практикум із свинарства i технологія виробництва свинини. – К.: Урожай, 2003 – 176 с.

Рогов И.А. Общая технология мяса и мясопродуктов – М.: Колос, 2000.

Смислов А., Картусь М. Економіка свинарства. К. 2006.

Фоломеєв В.З., Коваленко В.Ф., Смислов Ю., Підтереба О.І. «Модульна технологія у свинарстві».

Офіційний сайт. Агропромисловий комплекс України.

Ариаутов В.Й. Технология механизированных работ на репродукторных свинофермах. – М.: Колос, 2002. – 207 с.

Борисенко Е.Я. Разведение сельскохозяйственных животных. – М/. Сельхозиздат, 2003. – 486 с.

Волкопялов Б.П. Свиноводство. – 4 е изд., перераб. й доп. – Л.: Колос, 2008. – 432 с.

Доброхотов Г.Н., Нетеса А.Й. Учебная книга свинаря. – М.: Колос, 2005. – 287 с.

Иваиов М.Ф. Свиноводство: Учеб. пособие. – М.: Сельхозгиз, 2007. – 304 с.

Ладан П.Е., Козловстй В.Г., Степанов В.Й. Свиноводство: Учеб. – М.: Колос, 2008. – 304 с.

Мысик А.Т., Непіеса А.Й. Свиноводство. – М.: Колос, 2004. – 443 с.

Очеретько Ф. І. Породи свиней. – К.: Держсильгоспвидав УРСР, 2004. – С. 38.

Пшеничний П, Д. Основи учення о воспитании сельскохозяйственньїх животньїх. – К.: Госсельхозиздат УССР, 2005. – 143 с.

Ухтверов М.П., Назаркии Г.М. Селекция свиней на продолжительность хозяйственного использования. М.: Рос-агропромиздат, 2008. – 155 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72172. Понятие и принципы трудового права 28.5 KB
  Каждый имеет право свободно распоряжаться своими способностями к труду выбирать род деятельности и профессию. Каждый имеет право на труд в условиях отвечающих требованиям безопасности и гигиены на вознаграждение за труд без какой бы то ни было дискриминации и не ниже установленного федеральным...
72173. Трудовой договор 43 KB
  В этом определении выделены родовые признаки трудового договора. Конкретное содержание трудового договора зависит от соглашения сторон. Заключение контракта на определенный срок означает заключение срочного трудового договора.
72174. Трудовые споры. Коллективные и индивидуальные трудовые споры 21.5 KB
  Право на индивидуальные и коллективные трудовые споры с использованием установленных федеральным законом способов их разрешения провозглашенное ч. Коллективные трудовые споры рассматриваются в порядке определяемом федеральным законом.
72175. Рабочее время и время отдыха 31.5 KB
  Трудовой кодекс не изменяет установленные КЗоТом нормальную продолжительность рабочего времени не более 40 часов в неделю и сокращенную продолжительность рабочего времени для определенных категорий работников. В соответствии со статье 94 ТК РФ продолжительность ежедневной работы...
72176. Прекращение трудовых отношений 33.5 KB
  Удельный вес различных оснований прекращения трудового договора в общем объеме увольнений неоднозначен. Наиболее распространенными основаниями расторжения трудового договора являются увольнения по инициативе работника и по инициативе работодателя и поэтому они нуждаются...
72177. Понятия и принципы уголовного права 31 KB
  С этих исходных позиций мы сможем со знанием дела уяснить понятие и круг источников уголовного права их содержание. Уголовное право как отрасль права традиционно определяется как совокупность юридических норм которые устанавливают преступность и наказуемость деяний представляющих...
72178. Наказание. Понятие, цели и виды 60.5 KB
  Надо добавить что назначение и исполнение наказания означает в то же время порицание судом от имени государства содеянного виновным и его самого как нанесшего вред обществу. Иными словами содержанием наказания является кара за преступление о чем уже упоминалось в связи с общей...
72179. Понятие административного права 48.5 KB
  Административное право представляет собой совокупность правовых норм регулирующих определенные сферы общественных отношений составляющих предмет этой отрасли права. При этом предмет административного права отвечает на вопрос что какие общественные отношения регулируются нормами...
72180. Административные правонарушения в РФ 63 KB
  Нарушение правил о которых говорилось выше иногда может повлечь уголовную ответственность если это прямо предусмотрено Уголовным кодексом. Для подобных случаев а они наиболее часты государство и учредило административную ответственность которая по характеру мер менее сурова...