89196

Уголовно-исполнительная система, исполняющая наказание, и проблемы её реформирования

Научная статья

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

За последние годы в России радикально изменились система политической власти экономические отношения и духовная сфера. Уголовно-исполнительная система является одним из важнейших социально-правовых институтов государства и в огромной степени зависит от процессов и изменений происходящих в нем.

Русский

2015-05-10

40.5 KB

0 чел.

Муратов З.З., исторический факультет

Научный руководитель: к.ю.н., доцент С.А. Рожков

Уголовно-исполнительная система, исполняющая наказание, и проблемы её реформирования

За последние годы в России радикально изменились система политической власти, экономические отношения и духовная сфера. Проводимые в стране преобразования, коснувшиеся практически всех сторон жизни общества и государства, столкнулись со многими серьезными социальными проблемами. К одной из них относится значительный рост преступности, ее качественное изменение. Преступность становится более организованной, проникает во все сферы общественной жизни, обладает значительными финансовыми ресурсами, превращается в реальную угрозу национальной безопасности России, следовательно, необходим поиск новых подходов в организации деятельности правоохранительных органов страны.

Уголовно-исполнительная система является одним из важнейших социально-правовых институтов государства и в огромной степени зависит от процессов и изменений, происходящих в нем. Она формируется, развивается и меняется под влиянием социальных,  экономических, политических изменений, которые происходят в обществе.

В условиях реформирования уголовно-исполнительной системы, образованием ФСИН требуются новые подходы к функционально-структурному построению аппаратов управления УИС, организации работы с персоналом, инновационным формам и методам управленческой деятельности и т.д.

Достигнутыми целями по реализации концепции реформирования УИС до 2020 года на данный момент являются:  модели учреждений нового вида с различными режимами содержания осужденных; проведение условий содержания осужденных к новым требованиям в соответствии с утвержденными моделями;

сформирован комплекс мер по стимулированию осужденных к законопослушному поведению, получивший название системы «социальных лифтов». Сегодня эта программа работает практически во всех исправительных колониях;

для содержания лиц, совершивших преступления в несовершеннолетнем возрасте, разработана модель воспитательного центра.

Реализуется курс на расширение видов наказаний, альтернативных лишению свободы. Введено в действие и исполняется наказание в виде ограничения свободы, а с 1 января 2014 года появится новый вид наказания - принудительные работы.

Развернута и функционирует во всех 80 территориальных органах ФСИН России система электронного мониторинга подконтрольных лиц, которая зарегистрирована органами Роскомнадзора России как федеральная государственная информационная система «СЭМПЛ».     

Чтобы повысить престиж службы в органах уголовно-исполнительной системы с 1 января 2013 г. зарплата сотрудников уголовно-исполнительной системы в среднем выросла в 1,8 раза.

Продолжается работа по созданию надлежащих условий содержания для лиц, заключенных под стражу, в прошлом году создано 1650 дополнительных мест для размещения подозреваемых, обвиняемых и осужденных. На 1 января 2013 года средний размер камерной площади, приходящейся на одного содержащегося под стражей в СИЗО, составил 4,4 кв. метра, что соответствует требованиям законодательства РФ1

.  

Вышесказанное не означает, что реформа УИС уже полностью реализована и в ней нет существенных проблем.

Среди наиболее актуальных проблем 2012 года является рост количества преступлений, совершенных сотрудниками УИС. По сравнению с 2011 годом этот показатель вырос на 23%. В отношении 475 сотрудников возбуждено 414 уголовных дел. Основную массу нарушений составляют вступление в запрещенные связи со спецконтингентом – 195 (33,5%)2

.

Эта проблема представляет серьезную угрозу не только для авторитета службы, как элемента государственности совершение преступлений сотрудниками, что создает серьезную угрозу эффективности ее функционирования, подрывает сам смысл решаемых государственных задач.

До сих пор актуальными остаются вопросы организации деятельности исправительных учреждений, дальнейшего совершенствования правовой базы исполнения наказаний, системы управления УИС, обеспечение надежной изоляции осужденных и лиц, содержащихся под стражей, а самой главной проблемой является вопрос финансирования.      В целом, первый этап реформы прошёл успешно.

Начался второй этап с 2013 по 2016 годы, где произойдёт перепрофилирование большей части учреждений в тюрьмы общего и усиленного режимах режимов,  создание новых колоний поселений, создание сети социальных центров постпенитенциарной адаптации, расширение функций службы пробации3

.

Согласно планам тюремной реформы, вместо колоний с бараками должны были быть построены комфортабельные тюрьмы с разными видами режима содержания, а также открыты колонии-поселения для впервые осужденных, совершивших нетяжкие преступления. Всего предполагалось построить 721 учреждение нового типа: 58 тюрем особого режима, 180 — усиленного, 210 — общего режима для мужчин и 55 — для женщин. При этом в бюджет не были заложены 1,8 трлн. рублей, необходимые для такой перестройки4


Уделяя вниманию масштабность проводимых преобразований в УИС, а также учитывая проблему финансирования, необходимо воспользоваться опытом зарубежных стран (в частности опытом Великобритании), где активно применяется частно-государственное партнерство по строительству новых следственных изоляторов и тюрем.
Суть частно-государственного партнерства в том, что строительство новых тюрем будет происходить за счет частных инвесторов — с последующей передачей их в аренду государству.          Второй этап будет самым сложным и важным, который покажет является ли реформа успешной или провальной.

Список литературы:

1. Г. Корниенко «Об итогах деятельности уголовно-исполнительной системы в 2012 году, задачах на 2013 год и путях реализации второго этапа Концепции развития уголовно-исполнительной системы Российской Федерации до 2020 года» от 28.02. 2013г. http://fsin.su/news/index.php?ELEMENT_ID=74710

2. Е. Маетная, Г. Петелин, В. Баринов, «ФСИН ждет новая тюремная реформа» // Газета «Известия» от 05.04.2013г. http://izvestia.ru/news/548028.

3. Малинин В.Б., Смирнов Л.Б  Уголовно-исполнительное право. Учебник для юридических вузов и факультетов. – М.: Межрегиональный институт экономики и права, "КОНТРАКТ", "Волтерс Клувер", 2010. – 348 с.

4. Т.Г. Мерзлякова «О реформировании уголовно-исполнительной системы» 2009г.

5. Распоряжение Правительства РФ от 14.10.10 г. № 1772 «Об утверждении Концепции развития УИС РФ до 2020 года».

6. "Уголовный кодекс Российской Федерации" от 13.06.1996 N 63-ФЗ (ред. от 05.04.2013).

7. "Уголовно-исполнительный кодекс Российской Федерации" от 08.01.1997 N 1-ФЗ (ред. от 05.04.2013).

8. Указ Президента РФ от 13.10.2004 N 1314 (ред. от 30.03.2012)

"Вопросы Федеральной службы исполнения наказаний" (с изм. и доп., вступающими в силу с 01.01.2013)

9. Федеральный закон от 07.12.2011 N 420-ФЗ (ред. от 30.12.2012) "О внесении изменений в Уголовный кодекс Российской Федерации и отдельные законодательные акты Российской Федерации"

10. В. Шишигин «На пути к новому виду наказания» // Журнал «Преступление и наказание» 2012. №10 с. 2.

1 Корниенко, 2013, «Об итогах деятельности уголовно-исполнительной системы в 2012 году, задачах на 2013 год и путях реализации второго этапа Концепции развития уголовно-исполнительной системы Российской Федерации до 2020 года» 

2 Там же.

3 Мерзлякова, 2009 «О реформировании уголовно-исполнительной системы»

4 Маетная, Петелин, Баринов, 2013, «ФСИН ждет новая тюремная реформа»


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84539. Характеристика періодів і фаз СЦ 47.19 KB
  Починається скорочення передсердя з м’язевих пучків які охоплюють гирла вен; це попереджує рух крові по градієнту тиску із передсердя в вени так як клапани тут відсутні. і внаслідок цього в шлуночок надходить остання порція крові яка складає від 8 до 30 від всього об’єму крові що надходить в шлуночок при його діастолі. Тому напруження міокарду шлуночка і тиск в ньому не змінюється не відбувається рух крові через порожнини серця; не змінюється положення клапанів. В стані спокою в шлуночку знаходиться близько 150 мл крові.
84540. Показники насосної функції серця і методи іх дослідження 42.01 KB
  Цей показник можна визначити за допомогою ехокардіографії тетраполярної реографії не інвазивні методи за допомогою методу розведення барвника внутрішньовенно вводять певні барвники і по динаміці зміни її концентрації в крові розраховують ХОК а також за допомогою методу Фіка він заснований на визначенні хвилинного поглинання кисню організмом людини і на визначенні артеріовенозної різниці вмісту кисню; для визначення а в різниці необхідно провести зондування правого передсердя – для отримання змішаної венозної крові; далі розрахунок...
84541. Роль клапанів серця у гемодинаміці. Тони серця, механізми їх походження ФКГ, її аналіз 42.92 KB
  Клапани розташовані при вході та при виході обох шлуночків серця. Мітральний та трьохстулковий клапани перешкоджають зворотньому закиду крові регургітації крові в передсердя під час систоли шлуночків. Перший систолічний тон виникає на початку систоли шлуночків. Його формують такі компоненти: закриття стулок передсердношлуночкового клапану; це основний компонент першого тону дає осциляції найбільшої висоти виникає на межі фаз ізометричного та асинхронного скорочень; міокардіальний компонент пов’язаний із напруженням та вібрацією...
84542. Артеріальний пульс, його походження СФГ, її аналіз 43.09 KB
  При аналізі СФГ враховують перш за все стан стінок крупних артеріальних судин. Про це можна судити за конфігурацією СФГ вираженості окремих її хвиль. Розрахунок тривалості серцевого циклу проводять по полікардіограмі – синхронно зареєстровані ЕКГ ФКГ СФГ.
84543. Регуляція діяльності серця. Міогенні та місцеві нервові механізми регуляції діяльності серця 40.8 KB
  Міогенні та місцеві нервові механізми регуляції діяльності серця. Баланс притоку та відтоку крові притік крові до серця по венозних судинах; відтік – за рахунок активного вигнання крові шлуночками серця; 2. Рівний хвилинний об’єм крові ХОК правого та лівого відділів серця; 3.
84544. Місцеві міогенні механізми регуляції серцевої діяльності 48.71 KB
  Залежність ССС від вихідної довжини КМЦ. Залежність ССС від опору вигнанню рівня артеріального тиску. Залежність ССС від ЧСС. Тому суть цього механізму можна викласти так: чим більше крові притікає до серця під час діастоли тим більша вихідна довжина КМЦ тим більша ССС СО.
84545. Характер і механізми впливів симпатичних нервів на діяльність серця. Роль симпатичних рефлексів в регуляції серцевої діяльності 44.58 KB
  Характер впливів симпатичної нервової системи на серце: позитивний інотропний вплив посилює силу серцевих скорочень; позитивний хронотропний вплив посилює ЧСС; позитивний дромотропний вплив посилює швидкість проведення збудження по елементам провідної системи серця особливо по передсердношлуночковому вузлу структурам провідної системи шлуночків; позитивний батмотропний вплив збільшення збудливості. Медіатор норадреналін взаємодіє переважно з βадренорецепторами оскільки αадренорецепторів тут майже немає при цьому...
84546. Характер і механізми впливів парасимпатичних нервів на діяльність серця. Роль парасимпатичних рефлексів в регуляції серцевої діяльності 44.78 KB
  Механізм впливів блукаючого нерва на серце пов’язаний із дією медіатора ацетилхоліну на мхолінорецептори КМЦ типових і атипових. В результаті підвищується проникність мембран КМЦ для йонів калію – посилення виходу йонів із клітини за градієнтом концентрації що в свою чергу веде до: розвитку гіперполяризації мембран КМЦ; найбільше цей ефект виражений в клітинах з низьким вихідним рівнем мембранного потенціалу найбільше в вузлах АКМЦ: пазуховопередсердному та передсердношлуночковому де МПС = –60мВ; менше – в КМЦ передсердь; найменше –...
84547. Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від зміни йонного складу крові 44.41 KB
  Залежність діяльності серця від зміни концентрації йонів в плазмі крові. Найбільше клінічне значення має вплив йонів калію. При гіпокаліємії зниження концентрації йонів калію в плазмі крові нижче 1ммоль л розвиваються різноманітні електрофізіологічні зміни в КМЦ. Характер змін в КМЦ залежить від того що переважає: втрата йонів калію клітинами чи міжклітинною рідиною.