89212

Оборотні засоби (оборотні активи) підприємства

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Речовим змістом оборотних засобів є предмети праці, які в процесі виробництва зазнають змін своєї натуральної форми і фізико-хімічних властивостей. Вони втрачають свою споживчу вартість у виробничому споживанні, а нова споживча вартість виникає у виді виготовленої продукції.

Украинкский

2015-05-10

34.38 KB

0 чел.

Тема 6: Оборотні засоби (оборотні активи) підприємства.

План:

  1.  Економічна суть оборотних засобів, їх склад і структура.
  2.  Оборотні кошти підприємства, їх класифікація, структура та джерела
    формування.
  3.  Нормовані і ненормовані оборотні засоби.
  4.  Система показників і методика визначення ефективності використання
    оборотних засобів.
  5.  Основні напрями поліпшення використання оборотних засобів.

Література:

Основна

  1.  Андрійчук В.Г. «Економіка аграрних підприємств», - К.: 2002р. ст. 26 - 32
  2.  Бойчик І.М. «Економіка підприємства», Навчальний посібник, - К.:, «Атіка», 2006р., ст. 12 - 23

Додаткова

  1.  Іванілов О. С. Економіка підприємства : підручник для студентів вищих навчальних закладів / О. С. Іванілов. - 2-ге вид. - К. : Центр учбової літератури, 2011. - 727 с.
  2.  Березін О.В., Бутенко Н.В. Економіка підприємства : практикум : навч. посіб. / О.В. Березін, Н.В. Бутенко. — К. : Знання, 2009.
  3.  Гринчуцький В.І. Економіка підприємства : навчальний посібник / В.І.Гринчуцький, Е.Т.Карапетян, Б.В.Погріщук – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : ЦУЛ, 2012. – 304 с. 
  4.  Гетьман О.О. Економіка підприємства : навчальний посібник / О.О.Гетьман, В.М.Шаповал. – 2-е вид. – К. : ЦУЛ, 2010. – 488 с. 

1.Економічна суть оборотних засобів, їх склад і структура.

Оборотні засоби підприємства - це частина його виробничих засобів, які повністю споживаються в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносять свою вартість на вартість цієї продукції.

Речовим змістом оборотних засобів є предмети праці, які в процесі виробництва зазнають змін своєї натуральної форми і фізико-хімічних властивостей. Вони втрачають свою споживчу вартість у виробничому споживанні, а нова споживча вартість виникає у виді виготовленої продукції.

Номенклатура оборотних засобів досить різноманітна і охоплює предмети праці від моменту їх оплати споживачами до перетворення на готову продукцію.

Найбільшу питому вагу у складі оборотних засобів підприємства становлять виробничі запаси. До їх складу входять:

  1.  сировина і основні матеріали;
  2.  допоміжні матеріали;
  3.  паливо і електроенергія;
  4.  куповані напівфабрикати і комплектуючі вироби;
  5.  запасні частини для ремонту;
  6.  тара і тарні матеріали;
  7.  малоцінні та швидкозношувані предмети (господарський інвентар, малоцінні інструменти та ін); вони хоч і є засобами праці, проте мають термін служби менше одного року і для спрощення обліку їх відносіть до оборотних засобів.

Необхідність виробничих запасів зумовлена тим, що процес виробництва відбувається неперервно, а предмети праці надходять на підприємство від постачальників періодично, через певні інтервали часу.

Незавершене виробництво предмети праці, які вже вступили у виробничий процес і розміщуються безпосередньо на робочих місцях або перебувають у процесі транспортування від одного робочого місця до іншого

У складі незавершеного виробництва виділяють напівфабрикати власного виробництва, тобто предмети праці, які повністю пройшли оброблення в одному цеху підприємства, але потребують подальшого оброблення в інших цехах цього ж підприємства

Наявність незавершеного виробництва і напівфабрикатів в оптимальних розмірах на всіх стадіях технологічного процесу є важливою умовою ритмічної роботи підприємства.

Витрати майбутніх періодів не є речовим елементом оборотних засобів, це - грошові витрати, здійснені в даному періоді, але будуть погашені за рахунок собівартості продукції частинами в наступних періодах.

До них відносять витрати на проектування, підготовку і освоєння нових видів продукції, підготовчі роботи в добувних галузях промисловості, організований набір працівників у сезонних галузях та ін.

Співвідношення окремих елементів оборотних засобів та їх загального обсягу, виражене у відсотках, відображає виробничо-технологічну структуру оборотних засобів. У виробничих запасах перебуває близько 70% усіх оборотних засобів підприємства, у виробничому процесі (незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів) - близько 30%, проте спостерігається тенденція до зміни структури оборотних засобів підприємств на користь збільшення їх питомої ваги у виробничому процесі.

    Структура оборотних засобів залежить від:

  1.  видів продукції, які випускаються підприємством (матеріаломісткі, трудомісткі, унікальні);
  2.  характеру виробництва (неперервне, дискретне, сезонне);
  3.  тривалості технологічного циклу (від кількох годин до кількох років);
  4.  територіального  розміщення   виробництва  (віддаленість   від  постачальників   матеріальних  ресурсів збільшує питому вагу виробничих запасів у структурі оборотних засобів, неосвоєність території впливає на витрати майбутніх періодів).

2. Оборотні кошти підприємства, їх класифікація, структура та джерела формування.

Поряд з оборотними засобами, які функціонують у сфері виробництва продукції, процес її реалізації забезпечується засобами обігу. До засобів обігу належать:

  1.  готова продукція на складах підприємства;
  2.  готова продукція, яка відвантажена і перебуває в дорозі;
  3.  грошові кошти па розрахунковому та інших рахунках;
  4.  грошові кошти у незавершених розрахунках;
  5.  дебіторська заборгованість;
  6.  готівка в касі.

Сукупність грошових коштів підприємства, вкладених в оборотні засоби і засоби обігу, становить оборотні кошти підприємства.

Структура оборотних коштів характеризується співвідношенням окремих елементів у загальному їх обсязі, яке виражене у відсотках. Ця структура змінюється в часі, неоднакова вона і в різних галузях народного господарства. Структура визначається низкою чинників виробничого, постачальницького і збутового характеру.

  1.  Виробничими  чинниками є:  матеріально-технічні особливості  галузей, характер організації виробництва, режим роботи підприємства, тривалість виробничого циклу, характер споживаної сировини і продукції, що випускається.
  2.  До чинників постачання  і збуту відносять: розміщення постачальників ресурсів і споживачів продукції, періодичність поставок, використовувані форми розрахунків та ін.

За джерелами формування оборотні кошти господарства поділяються на власні і позичкові.

Необхідність такого поділу зумовлена неоднаковою потребою в них у часі. На всіх господарства протягом року спостерігається коливання потреби в коштах на відвантажену продукцію, на утворення сезонних запасів сировини та інші потреби. Є періоди, коли потреби господарства в оборотних коштах різко зростають, в інші періоди - знижуються до мінімуму. Постійна наявність на господарствах максимальної величини оборотних коштів спричиняє їх надлишки у певні періоди, а мінімальна величина - призводить до їх нестачі і певних труднощів у розвитку виробництва. Тому поділ оборотних коштів на власні і позичкові забезпечує їх раціональне використання й оперативне маневрування.

Власні оборотні кошти - це ті, які виділені господарству при його створенні і поповнені згодом за рахунок прибутку, а також через використання стійких пасивів (тих грошових коштів, які є тимчасово вільними і використовуються в господарському обороті - резерв майбутніх платежів, внески на соціальне страхування, заборгованість по заробітній платі та ін).

Позичкові оборотні кошти - це кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви.

З.Нормовані і ненормовані оборотні засоби.

Для нормального здійснення процесу виробництва і раціонального використання оборотних засобів сільськогосподарські підприємства повинні мати виробничі запаси відповідно до встановлених нормативів. Як нестача матеріальних оборотних засобів, так і їх наднормативні запаси призводять до зниження ефективності виробництва і погіршення фінансового стану господарства.

За способом виявлення потреби оборотні кошти поділяються на: нормовані і ненормовані.

Нормованими є ті оборотні кошти, на які встановлюються нормативи запасів. За економічним призначенням вони повинні забезпечувати безперебійність виробничо-господарської діяльності підприємства. До нормованих належать всі оборотні кошти, які обслуговують сферу виробництва (оборотні засоби), та готова продукція на складах підприємства.

Ненормовані - це ті оборотні кошти, на які нормативи не встановлюються, оскільки потреба в них є тимчасовою, їх величина контролюється за фактичними даними. До них відносять: відвантажену готову продукцію, готівкові і безготівкові грошові кошти підприємства, дебіторську заборгованість.

У сучасних умовах, коли підприємства перебувають на повному самофінансуванні, правильне визначення потреби в оборотних коштах має особливе значення.

Норматив оборотних коштів - це грошовий вираз вартості мінімальних і водночас достатніх запасів товарно-матеріальних цінностей, незнижуваних залишків незавершеного виробництва, готової продукції та інших коштів.

Процес встановлення нормативу оборотних коштів, необхідних для нормальної діяльності підприємства, називається нормуванням.

Основним методом нормування оборотних коштів є метод прямого рахунку, інші доповнюють його.

У процесі нормування визначаються індивідуальні і сукупні нормативи оборотних засобів. Індивідуальні нормативи являють собою нормативну потребу в певних видах оборотних засобів, при яких підприємство може здійснювати господарську діяльність.

Індивідуальні нормативи встановлюються по таких видах матеріальних цінностей і витрат: тваринах на вирощуванні та відгодівлі, птиці, звірах, кролях, бджолах, сировині та матеріалах; добривах і пестицидах; тарі та тарних матеріалах; паливу; будівельних матеріалах для ремонту та інших потреб; запасних частинах; насінню і садівному матеріалу; кормах; витратах наступних періодів; готової продукції; грошових засобах та ін. Сукупний норматив оборотних засобів виражається сумою індивідуальних нормативів.

Нормування оборотних засобів передбачає встановлення на кожний вид норм, які є показниками, що відображають рівень запасів матеріальних цінностей стосовно їх споживання.

Для кожного виду матеріальних цінностей нормативи розраховують у грошовому і натуральному виразах. Вони визначають розміри запасів кормів, насіння, молодняка тварин і тварин на відгодівлі, добрив, пального, запасних частин та інших матеріалів і сировини, необхідних для забезпечення нормальної господарської діяльності. При цьому виходять з науково обґрунтованих норм витрачання окремих видів матеріальних оборотних засобів з розрахунку на 1га земельної площі, голови худоби, а також їх вартості та сезонного характеру виробництва. Наприклад, у господарствах нормативи встановлюються з такого розрахунку: на насіння - в розмірі його потреби для проведення весняної сівби в наступному році і страхового засобу (10-15% річної потреби); на мінеральні добрива і пестициди — в розмірі середньомісячного завезення; на корми власного виробництва — в розмірі їх потреби до нового урожаю з урахуванням страхового запасу; на ветмедикаменти — в межах місячної потреби тваринництва. Норматив запасних частин до тракторів становить 10%, автомобілів — 5%, сільськогосподарських машин — 15% вартості їх річних витрат.

Для розробки нормативів залучається така документація: бухгалтерські і виробничі звіти, регістри аналітичного обліку товарно-матеріальних цінностей, плани матеріально-технічного забезпечення, технологічні карти, матеріали інвентаризації тощо. При розрахунках нормативів повинні враховуватись певною мірою заходи, що забезпечують впровадження у виробництво прогресивних норм витрат матеріальних ресурсів, досягнень в організації і технології виробництва, інших факторів, які впливають на швидкість обертання та розмір оборотних засобів.

4.Система показників і методика визначення ефективності використання оборотних засобів.

Для характеристики ефективності використання оборотних засобів на підприємствах застосовують систему показників:

  1.  середньорічна вартість оборотних засобів;
  2.  коефіцієнт оборотності оборотних засобів;
  3.  тривалість одного обороту;
  4.  коефіцієнт закріплення оборотних засобів;
  5.  забезпеченість нормативами оборотних засобів.

Середньорічна вартість оборотних засобів визначається за середньоарифметичною величиною вартості оборотних засобів на початок і кінець року.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів о)характеризує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік продукції до середньорічного залишку нормованих оборотних коштів.

Ко = (Вр+Мв-Вс)/Зо, де

Ко - коефіцієнт оборотності оборотних засобів;

Вр - виручка від реалізації продукції;

Мв - вартість молодняка переведеного в основне стадо, грн;

Вс - виручка від реалізації основного стада, грн;

Зо - середньорічні залишки оборотних засобів, грн.

Суми нормованих оборотних коштів (Зо) на перше число кожного місяця можна обчислити:

                                     Зо =

Зх,32...Зи,  - відповідно,   залишки   нормованих   оборотних   засобів   на   перше   число   кожного   місяця розрахункового періоду, включаючи перше січня наступного року, грн.

Тривалість одного обороту визначається діленням кількості днів у році на коефіцієнт оборотності засобів.

Тоб = 365/Коб, днів

Коефіцієнт закріплення оборотних засобів — показник, обернений до коефіцієнта оборотності, і показує, скільки оборотних засобів припадає на кожну умовну одиницю реалізованої продукції за певний період.

Вз = Зо/(Вр+Мв-Вс)

Забезпеченість оборотними засобами визначається відношенням фактично наявних засобів на кінець року до нормативних і виражається у відсотках.

Оборотність  оборотних засобів  безпосередньо  впливає  на  кінцеві  результати  роботи  підприємства, зокрема приріст прибутку на рівень рентабельності.

Оборотні засоби, проходячи через стадії виробництва і обігу, здійснюють свій кругообіг протягом виробничого циклу. Зменшення тривалості обороту засобів сприяє зниженню витрат на одиницю продукції, підвищенню ефективності виробництва, а отже, і зміцненню економіки сільськогосподарських підприємств.

Економічна ефективність використання оборотних засобів останнім часом у сільськогосподарських підприємствах підвищується.

Оборотні засоби сільськогосподарських підприємств, здійснюючи кругооборот, у процесі виробництва проходять послідовно три стадії: грошову, продуктивну й товарну.

На грошовій стадії авансовані кошти використовуються для придбання виробничих запасів і створення запасів грошей для оплати праці. Рух засобів на цій стадії здійснюється у сфері обігу.

На продуктивній стадії виробничі запаси за участю живої праці і основних засобів виробництва перетворюються на готову продукцію.

На товарній стадії частина продукції реалізується і переходить у грошову форму, а частина знову стає запасами (насіння, корми і та ін.)

Прискорення оборотності оборотних засобів дає змогу вивільнити засоби на інші цілі і сприяє підвищенню економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Чим більша оборотність оборотних засобів, тим менша сума їх потрібна для здійснення виробничої діяльності, тим більша можливість при одному й тому ж обсязі оборотних засобів виробляти більше продукції. Прискорення оборотності оборотних засобів — запорука зростання їх ефективності.

5.Основні напрями поліпшення використання оборотних засобів.

В умовах ринкової економіки розвиток сільського господарства передбачає послідовне кількісне і якісне оновлення основних виробничих засобів, підвищення забезпеченості оборотними засобами в межах нормативної потреби за критерієм мінімальної достатності.

Рівень використання оборотних засобів залежить від природно-економічних умов, забезпеченості господарств трудовими ресурсами та інших факторів. Основними напрямами поліпшення використання оборотних засобів є такі:

Поліпшення використання і підвищення родючості землі на основі хімізації і меліорації земель, охорони її від водної і вітрової ерозії, впровадження природоохоронних технологій та збереження навколишнього середовища.

Підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин, поліпшення якості продукції на основі застосування кращих сортів культур і порід тварин, а також інтенсивних технологій.

Впровадження комплексної механізації і автоматизації сільськогосподарського виробництва, ресурсозберігаючих та безвідходних технологій, що забезпечує раціональне і комплексне використання виробничих ресурсів, сировини і енергії. За рахунок усунення втрат на всіх стадіях сільськогосподарського виробництва, поліпшення зберігання й реалізації виробленої продукції продовольчий засіб країни можна збільшити.

Якнайповніше використання продуктивного потенціалу худоби і птиці за рахунок забезпечення повноцінної годівлі та створення належних умов утримання (скорочення строків вирощування і відгодівлі худоби).

Забезпечення оптимального співвідношення основних і оборотних засобів. При нестачі матеріальних оборотних засобів у процесі сільськогосподарського виробництва знижується ефективність використання основних засобів. Так, нестача кормів у тваринництві призводить до зниження продуктивності тварин і фондовіддачі основних засобів галузі.

Зниження матеріаломісткості сільськогосподарської продукції. Цей показник характеризує питомі витрати матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції. В окремих галузях визначається сумою матеріальних витрат (насіння, кормів, добрив, пального тощо) без амортизації з розрахунку 1000грн вартості валової продукції.

Рівень матеріаломісткості характеризується також натуральними показниками: витрачанням кормів, медикаментів, добрив, електроенергії, пального та інших матеріальних ресурсів з розрахунку на одиницю окремих видів продукції.

Зниження матеріаломісткості має велике народногосподарське значення. Наприклад, у тваринницьких галузях України економія всіх видів кормів у розмірі 1% рівнозначна виробництву понад 1млн т кормових одиниць, що достатньо для одержання 80тис.т приросту живої маси великої рогатої худоби або понад 700 тис.т молока.

Основні напрями зниження матеріаломісткості продукції в господарствах такі: правильне нормування і раціональне витрачання сировини, матеріалів, пального, електроенергії та інших засобів виробництва; підвищення якості кормів, насіння, добрив пестицидів; скорочення втрат кормів та інших предметів праці при виробництві, транспортуванні і зберіганні.

У складі матеріальних ресурсів сільськогосподарського виробництва значна частка у рослинництві належить насінню і добривам, а в тваринництві — кормам. Тому зниження матеріаломісткості продукції безпосередньо пов'язане з підвищенням урожайності сільськогосподарських культур, а також переважанням темпів зростання продуктивності тварин порівняно із споживанням кормів.

Прискорення оборотності оборотних засобів за рахунок впровадження скоростиглих порід тварин і сортів рослин, раціонального поєднання галузей з різною тривалістю виробничого циклу, забезпечення раціональної структури оборотних засобів для забезпечення найбільшого приросту сільськогосподарської продукції.

Реформування аграрного сектору економіки країни шляхом надання селянинові права самостійного господарювання на землі, заінтересованого в раціональному і економному використанні виробничих ресурсів, широкому застосуванні досягнень науки і техніки.

Ефективне використання оборотних засобів пов'язане також з удосконаленням організації і оплати праці.

Необхідно дбати про правильне визначення потреби підприємств в оборотних засобах, ліквідацію наднормативних запасів, додержувати режиму економії на всіх ділянках виробництва, принципу матеріальної заінтересованості, впроваджувати передові методи організації праці. Все це важливі умови підвищення ефективності всіх виробничих засобів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

43978. Способи обробки субпродуктів. Особливості зберігання продуктів 1.35 MB
  Загальна характеристика субпродуктів 3. Способи обробки субпродуктів 5. Удосконалено технологічні процеси приготування напівфабрикатів з субпродуктів у процесі правильної технології їх виробництва первинної і теплової обробки відповідних субпродуктів. Розробляються і використовуються нові електрофізичні біотехнічні і ферментативні методи обробки субпродуктів.
43979. ОДЕРЖАННЯ ГАЛОГЕНІЗОТІОЦІАНАТІВ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЇХ ВЗАЄМОДІЇ З ГІДРОКСИБЕНЗАЛЬДЕГІДАМИ 2.41 MB
  Дотримання правил техніки безпеки є обов’язковим для кожного працівника під час роботи в хімічній лабораторії. Більш досвідчені працівники мають створювати такі умови праці в лабораторії при яких було б неможливе недбале ставлення до вимог техніки безпеки. До роботи в хімічній лабораторії допускаються особи які пройшли медичне обстеження та інструктаж з техніки безпеки.
43980. Исследование вопросов оформления и учета операций в иностранной валюте банками Республики Беларусь и разработка путей их развития 403 KB
  Понятие и сущность операций в иностранной валюте. Внебиржевой порядок Основные направления развития операций в иностранной валюте в Республике Беларусь. Целью работы является исследование вопросов оформления и учета операций в иностранной валюте банками Республики Беларусь и разработка путей их развития. Исходя из поставленной цели предметом работы является порядок оформления и учета операций в иностранной валюте банками Республики Беларусь.
43981. Правила складання і оформлення актів 240.5 KB
  Сукупність взаємоповязаних документів, які застосовуються у певній сфері діяльності, становить систему документації. Нині діють уніфіковані системи. Однією з найпоширеніших є організаційно - розпорядча документація (ОРД), використовувана в оформленні управлінських рішень.
43982. Цифровая система видеонаблюдения 2.38 MB
  С развитием цифровых технологий эта задача может быть решена внедрением системы видеонаблюдения английская аббревиатура CCTV Closed Circuit TeleVision Системы замкнутого телевидения. В зависимости от типа используемого оборудования системы видеонаблюдения делят на аналоговые и цифровые. Аналоговые системы видеонаблюдения используют там где необходимо организовать видеонаблюдение в небольшом числе помещений и информацию с видеокамер записывать на видеомагнитофон. Для обеспечения безопасности особо ответственных или...
43983. Организация автоматизированного учета и контроля деятельности религиозных организаций с использованием ПЭВМ (на примере администрации Октябрьского р-на г. Минска) 12.1 MB
  Данная активизация устанавливает определенные проблемы по традиционному учету деятельности религиозных организаций. Целью данной дипломной работы является организация автоматизированного учета и контроля деятельности религиозных организаций с использованием ПЭВМ на примере администрации Октябрьского рна г. Целью данной дипломной работы является организация автоматизированного учета и контроля за деятельностью религиозных организаций на примере администрации Октябрьского рна г. В связи с поставленной целью были намечены следующие задачи: ...
43984. Кредитование во внешнеторговой деятельности 288.5 KB
  Средства для международного кредита мобилизуются на международном рынке ссудных капиталов, на национальных рынках ссудного капитала, а также за счет использования ресурсов государственных, региональных и международных организаций. Размер кредита и условия его представления фиксируются в кредитном соглашении (договоре) между кредитором и заемщиком
43985. Банковская система. Банковские риски и методы их регулировани 701 KB
  В первом случае речь идет о шансах получения прибыли а во втором о рисках. Предоставляя ссуды коммерческий банк исходит прежде всего из рыночных критериев прибыльности риска и ликвидности. Значение посреднической функции коммерческих банков для успешного развития рыночной экономики состоит в том что они своей деятельностью уменьшают степень риска и неопределенности в экономической системе. Именно такая неопределенность и повышенный уровень риска это плата за полученную экономическую свободу хотя имеющаяся экономическая свобода еще...
43986. Разработка методику проведения контроля с использованием заданий нестандартной формы по теме «Логарифмическая функция» 1.82 MB
  Обилие литературы по проблеме мотивации и мотивов сопровождается и многообразием точек зрения на их природу что вынуждает некоторых психологов впадать в излишний пессимизм и говорить о практической неразрешимости проблемы. Общим недостатком существующих точек зрения и теорий является отсутствие системного подхода к рассмотрению процесса мотивации