89268

Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції Сільськогосподарського виробничого кооператива «Андріївський»

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Сільське господарство є однією з основних галузей народного господарства, оскільки виробництво продуктів харчування – перша умова життя безпосередніх виробників. Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості.

Украинкский

2015-05-11

108.24 KB

0 чел.

ЗМІСТ

Вступ                                                                                                                               4

Розділ 1. Природно – економічна характеристика господарства                       6

Розділ 2. Фактичний стан виробництва і економічна ефективність продукції     18

рослинництва за останні 3 роки

Розділ 3. Організація виробництва продукції                                                      21             

   3.1. Організація основних виробничих процесів                                             21

   3.2. Організація зберігання продукції                                                               25   

Розділ 4. Планування рослинництва                                                                    27

   4.1. Планування виробництва продукції                                                          27

   4.2. Планування матеріальних та грошових витрат на виробництво             30

продукції

   4.3. Визначення планової собівартості одиниці продукції                              34

Розділ 5. Фінансові результати виробництва продукції                                      37

Розділ 6. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва               40

продукції

Висновки і пропозиції 42

Використана література 45

Додатки

ВСТУП

Сільське господарство є однією з основних галузей народного господарства, оскільки виробництво продуктів харчування – перша умова життя безпосередніх виробників. Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Попит на сільськогосподарську продукцію постійно зростає, оскільки збільшується кількість населення, особливо міського. У сільському господарстві як і в інших галузях суспільного виробництва, відбувається постійний розвиток і вдосконалення продуктивних сил і на цій основі зростає ефективність сільськогосподарської праці, що дає змогу з меншою кількістю робочої сили виробляти більше виробництва.

У сільському господарстві велике значення має фактор часу, зокрема своєчасне й якісне виконання польових робіт. Для отримання високого врожаю, виконати весь агрономічний комплекс робіт у короткі строки. Це вимагає повного забезпечення відповідним набором, комплексом різної сільськогосподарської техніки. Щоб вона не простаювала міжсезонний період, то має бути універсальною.

Іншою особливістю землеробства є нерегулярний характер виробництва. Тут має місце розрив між робочим періодом і кінцевим результатом. Праця витрачається з перервами, пов’язаними із зростанням і визріванням рослин, протягом року.

В сільськомугосподарстві існує велика залежність результатів виробництва від погодніх умов, зокрема у південній частині України часті посушливі роки – врожай зменшується. Ця обставина має історичне значення для умов формування соціально-орендованої ринкової економіки, оскільки створює кращі можливості для конкуренції різних форм власності, а тим самим для зростання ефективності виробництва. Одним із видів сільськогосподарських культур є горох.

Горох - одна з найдавніших сільськогосподарських культур. Існує версія, що батьківщиною посівного гороху є Іран, Туркменистан, де вирощують його дрібнонасінні види. Крупнонасінний горох із давніх давен (за 4-6 тис. років до н. є) вирощували на землях сучасної України, що доведено археологічними знахідками. Відомий в українській мові вислів про давність події - це було ще за царя Гороха, теж свідчить про широке культивування гороху у древні віки.

Горох забезпечує найвищу врожайність серед зернових бобових культур - 30-50 ц/га. Зерно гороху містить 20-35% білка, крохмаль, цукри, жир, вітаміни, каротин, мінеральні речовини (солі калію, кальцію, марганцю, заліза, фосфору) - у цьому цінність його не тільки як харчового (високі смакові якості), а й дієтичного, лікувального продукту. Він сприяє виведенню солей з організму, корисний хворим на серце. У 100 г його зерна міститься 491 ккал (в 100 г пшениці 457 ккал). Білка приблизно стільки ж, як і в сирому м'ясі. В 1 кг зерна гороху міститься 1,17 к.о.; 180-240 г перетравного протеїну; 15,2 г лізину; 3,2 г метіоніну; 2,3 г цистину і 1,6 г триптофану та інші.

Метою курсового проекту є вивчення сучасного стану виробництва гороху, організації виробництва та здійснення планування в умовах Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Андріївський».

Розділ 1. Природно-економічна характеристика господарства

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Андріївський» розташований в селі Андріївка Хорольського району Полтавської області і знаходить за 15 кілометрів від районного центру м. Хорол і 120 кілометрів від обласного центру м. Полтава.

 Колгосп ім. Ілліча було створено ще в 1958 році, але у 2000 році його було реорганізовано в СВК «Андріївський». Він створений на підставі Законів України «Цивільного кодексу», «Про підприємство», «Про господарські товариства», Земельного Кодексу України та інших законів шляхом добровільного об’єднання фізичних осіб (надалі членів) на засадах членства, об’єднання пайових внесків з обов’язковим укладенням договорів оренди майнових та земельних часток (паїв).

Підприємство керується чинним законодавством України, має обов’язки і користується правами, передбаченими Законом «Про підприємства в Україні» та іншими законодавчими актами, які регламентують діяльність підприємств, Статутом, Положеннями та іншими локальними актами (нормативними документами ).

Кооператив є власником споруд, будівель, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, отриманих від реалізації та іншої діяльності, передбаченої Статутом кооперативу, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених Законом.

Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат. Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її в установленому порядку та обсязі органам державної статистики.

Кооператив має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, кутовий та інші штампи, печатки зі своїм найменуванням, товарний знак та інші реквізити.

Правління очолює голова кооперативу Підгорний Микола Іванович, який здійснює повсякденне керівництво діяльності кооперативу, забезпечує своєчасне проведення загальних зборів, виконання управлінських рішень, несе відповідальність перед членами кооперативу за результати роботи підприємства.

Керівник підприємства самостійно розв'язує питання діяльності підприємства, а у випадках, передбачених законодавством, здійснює це за участю трудового колективу та профспілкових комітетів.

Головною метою діяльності сільськогосподарського виробничого кооперативу «Андріївський» є:

  1.   Ведення сільськогосподарського виробництва;
  2.  Переробка сільськогосподарської продукції;
  3.  Оптова і роздрібна торгівля продукцією власного виробництва;
  4.  Надання агропромислових та інших послуг;
  5.  Здійснення ветеринарного обслуговування тварин.

Майно підприємства складається із землі, основних фондів та оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі підприємства.

Для того, щоб охарактеризувати забезпеченість СВК «Андріївський» ресурсами, необхідно спершу оцінити його загальногосподарську діяльність. І почну,  я з характеристики  структури і складу сільськогосподарських угідь підприємства.

Сільськогосподарські угіддя — земельні ділянки, які систематично використовуються для одержання сільськогосподарської продукції і включають у себе ріллю, перелоги, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища.

Земля – це головна умова існування людського суспільства і найважливіше джерело національного багатства, найперша передумова і природна основа суспільного виробництва, універсальний чинник будь-якої діяльності людини. Характеризуючи значення землі в суспільному виробництві, слід зазначити, що праця - це не єдине джерело вироблюваних продуктів і речового багатства.

У сільському господарстві земля - це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарськоговиробництва.

Таблиця 1.

Склад і структура земельних угідь

Види угідь

Наявність на 1.01.2009р.

Наявність на 1.01.2010р.

Наявність на 1.01.2011р.

Відхилення 2011р.до 2009р.

Площа, га

В % до підсумку

Площа, га

В % до підсумку

Площа, га

В % до підсумку

Площа, га

%

Загальна земельна площа

Всього с/г угідь із них:

Рілля

Сінокоси

Пасовища

Крім того площа ріллі в короткостро –ковому користуванні

господарств

4699

4699

4665

34

-

-

100

100

99,3

0,7

-

-

4704

4704

4671

33

-

-

100

100

99,3

0,7

-

-

4704

4704

4670

34

-

-

100

100

99,3

0,7

-

-

5

5

5

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Проаналізувавши дані складу і структури земельних угідь СВК «Андріївський» можна сказати, що загальна земельна площа господарства за останні два роки становить 4704 га, а це на 5га більше порівняно з 2008 роком також можна побачити що практично за останні три роки практично не змінилась і структура с/г угідь, яка становить: ріллі 4671 га або 99,3% з загальної площі, сінокоси займають 34 га чи 0,7 % з загальної площі, пасовищ і інших сільськогосподарських угідь в господарстві немає.

Слідуючим об’єктом для характеристики господарства є аналіз посівних площ, урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур.

Для виявлення резервів збільшення урожайності важливу роль відіграють аналіз та кількісна оцінка впливу визначених факторів на її рівень. Фактори, що впливають на урожайність, можна розділити на природні та економічні (господарські). Природні  фактори характеризуються якістю ґрунту і показниками кліматичних і метеорологічних умов. Показники метеорологічних умов слід аналізувати за окремими періодами і фазами розвитку рослин.

Економічні фактори є результатом розвитку продуктивних сил і характеризуються показниками інтенсивного землеробства. До них відносяться наявність, структура та степінь використання виробничих ресурсів.

На урожайність сільськогосподарських культур впливає також рівень агротехніки. Під агротехнікою розуміють встановлені агрономічною наукою прийоми вирощування сільськогосподарських культур для отримання високих та стабільних урожаїв.

Валовий збір сільськогосподарських культур — показник, що характеризує загальний обсяг продукції землеробства з усієї посівної площі у межах об'єкта обліку країни, регіону, господарства, в господарствах, не охоплених звітністю власних підсобних господарствах. В виробничих сільськогосподарських кооперативах розраховується на основі даних про розміри посівних площ і даних про середню врожайність з одного га посіву за матеріалами вибіркових статистичних обстежень.

Валовий збір окремої культури піддається впливу двох факторів: посівній площі і урожайності.

Посівна площа -  площа, яка була зайнята під посівами сільськогосподарських культур і з якої передбачалося одержати врожай звітного року. До її складу входять озимі посіви минулого року, що збереглися до закінчення весняної сівби звітного року; посіви ярих культур звітного року на самостійній площі, включаючи пересів загиблих озимих, площі багаторічних технічних культур (лікарських, ефіроолійних); безпокривні багаторічні трави посіву звітного року; багаторічні трави посіву минулих років на площі, що збиралася у звітному році; посіви у міжряддях садів; посіви попередніх культур на розораних луках і пасовищах з метою їх докорінного поліпшення. Посівну площу показано з урахуванням фактичного господарського використання посівів (на зерно, сіно, зелений корм та ін.) та їх загибелі.

Аналізуючи таблицю 2 ми побачимо, що площі посівів і валових зборів в порівнянні з 2008 роком за останні два роки зменшилась. За всі три роки можна спостерігати, що найбільшими площами посіву виділяється озима пшениця, кукурудза, соняшник і багаторічні трави. Можна побачити збільшення посівних площ по таких культурах, як ячмінь  площа якого зросла в порівнянні 2008 р. з 2010 р. на 215 га, соя, кукурудза на зерно, але з тим відбулося значне зниження посівів гречки та озимої пшениці.

Відбулося найбільш помітне зменшення  середньої врожайності в порівнянні 2010 року з 2008 роком  в таких культурах як жито на 19,2 га/ц, ячмінь на 22,1 га/ц, горох на 8,3 га/ц, кукурудза на зерно на 61ц/га і кукурудза на силос також зменшилась на 61 ц/га.

Також порівнюючи 2010рік з минулими роками можна сказати, що  валовий збір зменшився майже по всіх культурах. Найбільш помітне зменшення валового збору у таких культурах, як озима пшениця на 22050,4 ц., ячмінь на 5228 ц., гречка і кукурудза  на зерно на 13390,4 ц. і 877,5 ц. відповідно, але також є культури валові збори яких збільшились це такі  культури, як соя (на 51,4 ц.), соняшник (на 2071,8 ц.) та  багаторічні трави (на 17387 ц.) .

Наступним кроком для аналізу діяльності господарства  є аналіз поголів’я худоби, продуктивності і валового виходу продукції тваринництва, які подані в таблиці 3.


 Таблиця 2

Аналіз посівних площ, урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур

Культура

Посівна площа і її структура

Урожайність, ц/га

Валові збори, ц

Відхилення 2010р. до 2008р.

2008р.

2009р.

2010р.

2008р.

2009р.

2010р.

2008р.

2009р.

2010р.

Стру-

ктури

Уро-

жай-

ності

Валові збори

Га

%

Га

%

Га

%

Пшениця

1090

25,95

740

18,06

613

14,38

43,4

54,7

41,2

47306

40478

25255,6

-11,57

-2,2

-22050,4

Жито

10

0,24

45

1,10

10

0,23

46,9

43,8

27,7

469

1971

277

-0,01

-19,2

-192

Ячмінь

400

9,52

525

12,81

615

14,43

38,9

24,4

16,8

15560

12810

10332

4,91

-22,1

-5228

Соя

278

6,62

294

7,17

500

11,73

18,7

16

10,5

5198,6

4704

5250

5,11

-8,2

51,4

Соняшник

600

14,28

600

14,64

686

16,10

20,9

26,3

21,3

12540

15780

14611,8

1,82

0,4

2071,8

Горох

100

2,38

115

2,81

130

3,05

26,1

30,7

17,8

2610

3530,5

2314

0,67

-8,3

-296

Гречка

135

3,21

86

2,10

85

1,99

13,4

14,9

6,9

1809

1281,4

931,5

-1,22

-6,5

-877,5

Кукурудза на зерно

300

7,14

350

8,54

436

10,23

97,1

80,8

36,1

29130

28820

15739,6

3,09

-61

-13390,4

Багаторічні трави

666

15,86

852

20,79

587

13,77

144

157

193

95904

113764

113291

-2,09

49

17387

Кукурудза на силос

621

14,78

491

11,98

601

14,10

239

211

178

148419

103601

106978

-0,68

-61

-41441

Всього:

4200

100

4098

100

4263

100

-

-

-

-

-

-

-

-

-


Таблиця 3.

Аналіз поголівя худоби, продуктивності і валового виходу продукції тваринництва в СВК «Андріївський»

Вид худоби

Поголівя, гол.

Продуктивність, кг

Валовий вихід продукції, ц

Відхилення  2010р. від 2008р.

2008р.

2009р.

2010р.

2008р.

2009р.

2010р.

2008р.

2009р

2010р.

Поголівя

Продуктивні-сть, кг

Валовий вихід продукції, ц

ВРХ всього

В т. ч. корови

ВРХ на відгоді-влі

Свині

2507

600

1907

1260

2427

600

1827

1662

1826

600

1226

1935

-

3614,7

0,239

0,256

-

4104,7

0,214

0,244

-

3727

0,314

0,207

-

21688

1663

1037

-

24628

1430

1482

-

22362

1405

1465

-681

-

-681

675

-

112,3

0,102

-0,049

-

674

-258

428


Провівши розрахунок ми побачили зменшення поголів’я тварин в порівнянні 2010 року з 2008 роком в тому числі ВРХ на 681 гол. при наявності в 2010 році 1826 гол. в тому числі великої рогатої худоби на відгодівлі зменшилось на 681 гол., поголів’я свиней збільшилось на 675 гол. Можна побачити також збільшення продуктивності ВРХ, як на відгодівлі так і корів молочного стада.

Основним показником хорошої організації галузі є збільшення валового виходу, яке зросло на значну кількість тільки по ВРХ молочного стада  на 674ц – це порівнюючи 2010 рік валовий вихід якого становив 22362 ц і 2008 рік – 21688 ц.  Дані господарства показують про не досить добру організацію галузі тваринництва, але підприємство робить все можливе для його покращення.

Слідуючим етапом в аналізі господарства є аналіз грошових надходжень які показано в таблиці таблиці 4.

Грошові надходження підприємств відіграють важливу роль у процесі кругообігу коштів. Грошові надходження підприємства повинні забезпечувати відшкодування витрат, своєчасне виконання фінансових зобов'язань, формування доходів і прибуток.

Продаж продукції (товарів) - це господарські операції підприємства, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від термінів її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Грошові надходження - це сукупність надходжень коштів за реалізовану продукцію, виконані роботи, послуги, а також виконання інших господарських операцій у процесі операційної, фінансової й інвестиційної діяльності підприємства. Сума грошових надходжень не завжди дорівнює сумі доходу підприємства за реалізовану продукцію. Дохід - це збільшення економічних вигод підприємства у вигляді надходження активів (коштів, інших матеріальних або нематеріальних активів), або зменшення зобов 'язань підприємства перед його діловими партнерами, що забезпечують зростання власного капіталу підприємства.                                                                                       Таблиця 4

Грошові надходження від реалізації товарної продукції

Вид продукції

2008р.

2009р.

2010р.

Відхилення 2010р. від 2008р.

Сума, тис. грн.

%

Сума, тис. грн..

%

Сума, тис. грн..

%

Пшениця

Жито

Гречка

Кукурудза на

зерно

Горох

Ячмінь

Соняшник

Соя

Всього по рослинництву

Мясо ВРХ

Мясо свиней

Молоко

Всього по тваринництву

Продукція інших галузей

Всього по господарству

2403,4

-

200,3

1695,6

0,2

420,3

1295,6

479,3

6494,7

1551

1235,6

3050,3

5836,9

449,8

12781,4

18,80

-

1,57

13,27

0

3,29

10,14

3,75

50,81

12,13

9,67

23,86

45,67

3,52

100

2097,3

0,04

96,5

1864,3

150,8

413,2

2406,1

1054,9

8083,14

903,8

1215,4

3556

5675,2

222,1

13980,44

15

0

0,69

13,33

1,08

2,95

17,21

7,54

57,82

6,46

8,69

25,43

40,59

1,59

100

1947,8

-

125

1179,7

45,5

249,1

3920,6

1213,6

8681,3

1360,3

1473,5

4474,3

7308,1

160,8

16150,2

12,06

-

0,77

7,3

0,28

1,54

24,27

7,51

53,75

8,42

9,12

27,7

45,25

0,99

100

-455,6

-

-75,3

-515,9

     45,3

-171,2

2625

734,3

2186,6

-190,7

237,9

1424

1471,2

-289

3368,8

Проаналізувавши ці дані можна сказати, що товарна продукція на даному підприємстві зросла з 12781,4 тис. грн. (показник 2008 року) до 16150,2 тис. грн. (показник 2010 року). При цьому продукція рослинництва в структурі товарної продукції  збільшилась, в 2008 вона становила 50,81% від всієї товарної продукції, а в 2010 становила 53,75% при грошовому показнику 6494,7 тис. грн. і 8681,3 тис. грн. відповідно, це показує про ріст товарної продукції рослинництва як в грошовому еквіваленті так і в її структурі. Найбільш вагомим видом продукції в товарній структурі рослинництва є озима пшениця, кукурудза на зерно і соняшник.

Також можна побачити збільшення товарної продукції тваринництва, яка складала в 2008 році 5836,9 тис. грн. або 45,67% від всієї товарної продукції і в 2010 році 7308,1 тис. грн. чи  45,25% від всіє товарної продукції, тобто бачимо структурний ріст при вартісному зростанні в галузі тваринництва. Найбільш вагомим видом товарної продукції в галузі тваринництва є молоко, яке склало в 2008 році 23,86 % від загальної вартості товарної продукції при вартісному показникові 3050,3 тис. грн., але в 2010 році  структура товарної продукції збільшилась до  27,7% також збільшився і вартісний показник 4474,3 тис. грн. Дані таблиці вказують про направлення господарства і воно є зерно-молочним.

З даних даної таблиці можна визначити коефіцієнт спеціалізації який визначається за формулою:

                             Кс =100 / (∑Ут(2і-1)),                          (1)

де Кс— коефіцієнт спеціалізації;

Ут— частка товарної продукції окремих галузей;

і — порядковий номер частки товарної продукції у ранжированому ряду.

Підставивши дані в формулу маємо:

100/(27,7*(1*2-1)+24,27*(2*2-1)+12,06*(3*2-1)+9,12*(4*2-1)+8,42*(5*2-1)+7,51*(6*2-1)+7,3*(7*2-1)+1,54*(8*2-1)+0,77*(9*2-1)+0,28*(10*2-1))= =100/519,56=0,1925

Ми бачимо, що коефіцієнт спеціалізації становить 0,1925. Це говорить про низький рівень спеціалізації, тобто підприємство зосереджене на виробництві декількох видів продукції і при зменшенні попиту на ці товари підприємство має загрозу збанкрутіти через зменшення найбільшого каналу надходження грошових коштів.

Узагальнюючим етапом в аналізі господарства є аналіз його господарської діяльності, який наведено в таблиці 5.

Аналізуючи дану таблицю ми побачили збільшення валової продукції в 2010 році в порівнянні з 2009 роком, на 4101,7 тис. грн. при показникові 16168,7 тис. грн. в 2010 році, в тому числі зросли показники рослинництва на 719,7 тис. грн. і тваринництва 3382 тис. грн. це перевищило показники в 2008році показники 2010 року на 112,51% і 153,55% відповідно. Також зросли показники виробленої продукції на 1 працівника і виробленої продукції на 100 с/г угідь на 8,87 грн. (136,54%) і 87 грн. (136,68%) відповідно. Знизився показник фондовіддачі на 0,08 це на 29,32% менший ніж в 2008 році це говорить про збільшення основних фондів підприємства і його розвиток. Ці показники показують про збільшення продажі продукції і її виробництва.

Але чистий прибуток зменшився в порівнянні 2010 року(1061,4 тис грн.) і 2008 року (1455,8 тис грн.) на 394,4 тис грн. в тому числі знизився прибуток галузі рослинництва на 603,3 тис. грн. і збільшилися прибуток галузі тваринництва на 208,9  тис. грн. це показує про перспективу розвитку галузі тваринництва. Дебіторська заборгованість протягом трьох років зросла на 44 тис. грн. а також знизилась кредиторська заборгованість на 111 тис грн. і це показує на добрі результати господарства. Середня заробітна плата одного працівника зросла на 540,5 грн. при показниках 2008 і 2010 роках 638,15 і 1178,62 грн. Виплати орендної плати за земельні майнові паї зросли на 83,43% це на 28,3 тис. грн. більше ніж у 2008 році(33,9 тис. грн.). Одним з основних показників є рівень рентабельності який загалом становив у 2010 році 18,62 % це на 32,5% нижче ніж показник в 2008 році. Це викликано зниженням рентабельності продукції рослинництва, рівень рентабельності якої знизився на 127,1% при показникові 2008 року 152,24 %, суттєвих змін рентабельності продукції тваринництва не відбулося. Ці дані вказують про неефективну господарську діяльність, показники якої вказують про зниження ефективності господарства.

Таблиця 5

Аналіз господарської діяльності СВК «Андріївський»

Показники

2008р.

2009р.

2010р.

Відхилення 2010р. від 2008р.

тис. грн.

%

Виробництво валової продукції в порівняльних цінах,тис. грн.

В т.ч. рослинництво

         тваринництво

Виробництво валової

продукції на 1

працівника, грн.

Виробництво валової

продукції на 100га с/г

угідь, грн.

Валовий дохід, тис. грн.

Виручка від реалізації

продукції, тис. грн.

Виручка на 100 га с/г

угідь, тис. грн.

Фондовіддача, грн.

Чистий прибуток, тис.

грн. в т. ч. рослинництво

                  тваринництво

Дебіторська заборгованість, тис. грн.

Кредиторська заборгованість, тис. грн.

Середня заробітна плата

1 працівника, грн.

Сплата фіксованого

податку, тис. грн.

Виплата орендної плати,

тис. грн.:

земельні паї

майнові паї

Рівень рентабельності

всього, % в т. ч.

рослинництво

тваринництво

12067

5752,1

6314,9

45,03

257

9241,2

7234

153,95

0,26

1455,8

1176,2

279,6

369,0

136,0

638,15

33,9

-

-

51,20

152,24

14,70

13598,5

6416,8

7181,7

45,48

289

13306

9020

191,75

0,12

646,4

362

284,4

391

137

992,20

50,9

1763

119,5

15,29

25,72

10,78

16168,7

6471,8

9696,9

53,90

344

14185

9888

210,2

0,19

1061,4

572,9

488,5

413

25

1178,62

62,2

1826

138,6

18,65

25,10

14,46

4101,7

719,7

3382

8,87

87

4943,8

2654

56,25

-0,08

-394,4

-603,3

208,9

44,0

-111,0

540,5

28,3

907,4

-138,6

-32,5

-127,1

-0,2

133,99

112.51

153,55

119,69

133,85

53,49

136,68

136,54

73,08

72,91

48,7

174,71

111,92

18,38

184,69

183,48

-

-

36,42

16,49

98,38

Розділ 2. Фактичний стан виробництва і економічна ефективність господарства за останні три роки

Зерновий сектор України є стратегічною галуззю економіки держави, що визначає обсяги пропозиції та вартість основних видів продовольства для населення країни, зокрема продуктів переробки зерна і продукції тваринництва, формує істотну частку доходів сільськогосподарських виробників, визначає стан і тенденції розвитку сільських територій, формує валютні доходи держави за рахунок експорту. Зернова галузь є базою та джерелом сталого розвитку більшості галузей агропромислового комплексу та основою аграрного експорту.

 Протягом останніх декількох років по більшості зернових культур спостерігається зменшення показників урожайності.

Таблиця 6

Урожайність зернових та зернобобових культур у сільськогосподарських підприємствах по районах

Полтавська область

2007р.

2008р.

2009р.

1

2

3

4

Великобагачанський

33,5

36,6

27,8

Гадяцький

26,5

25,3

21,6

Глобинський

34,4

34,0

29,7

Гребінківський

26,8

26,1

26,9

Диканський

30,7

31,3

27,4

Зіньківський

30,8

30,0

24,7

Карлівський

33,2

36,7

29,3

Кобеляцький

27,3

26,3

23,4

Козельшинський

27,5

27,3

23,9

Зіньківський

41,2

36,6

24,5

Кременчуцький

23,4

25,7

22,8

Лохвицький

24,6

21,8

19,5

1

2

3

4

Лубенський

20,8

25,0

26,6

Машівський

43,5

50,9

35,7

Миргородський

34,0

35,2

34,2

Новосанжарський

49,4

55,7

42,6

Оржицький

35,6

32,2

26,0

Пирятинський

30,1

32,4

32,9

Полтавський

28,4

33,7

25,9

Решетилівський

25,7

29,0

25,2

Семенівський

31,5

32,0

32,4

Хорольський

32,8

28,7

27,2

Чорнухинський

20,7

19,8

20,9

Чутівський

27,8

29,0

23,8

Шишацький

32,7

38,4

32,6

Проаналізувавши дану таблицю, ми можемо зробити такі висновки, що посівні площі по областях з кожним роком зменшуюються, а особливе зменшення урожайності зернових та зерновобобових культур  найпомітніше у таких районах як Великобагачанський, Зіньківський, Лохвицький,Машівський, Оржицький, Хорольський.

Проаналізувавши посівні площі з яких було зібрано зернові та зернобобові культури можна зробити висновок, що зменшення посівних площ відбувається практично по вісх районах. У Хорольському районі посівні площі порівнюючи 2009 рік і 2007 рік зменшились на 1,7 тис.га.


Площі, з якої зібрано зернові та зернобобові культури у сільськогосподарських підприємствах по районах (тис.га)

Полтавська область

2007р.

2008р.

2009р.

Великобагачанський

27,6

26,7

26,6

Гадяцький

38,4

39,2

40,2

Глобинський

60,0

52,5

48,4

Гребінківський

19,9

19,0

18,8

Диканський

20,8

18,2

16,2

Зіньківський

33,7

32,8

31,9

Карлівський

26,2

25,0

23,1

Кобеляцький

43,4

35,8

34,7

Козельшинський

23,3

20,2

20,8

Котелецький

15,2

15,9

17,8

Кременчуцький

20,6

17,4

17,0

Лохвицький

32,0

31,2

28,4

Лубенський

43,2

32,2

36,1

Машівський

27,2

26,8

28,9

Миргородський

41,5

42,5

40,8

Новосанжарський

38,7

33,7

32,1

Оржицький

30,8

30,1

30,6

Пирятинський

27,2

25,1

26,9

Полтавський

27,4

23,7

26,6

Решетилівський

37,2

31,2

32,7

Семенівський

45,1

41,3

39,8

Хорольський

30,0

28,1

28,3

Чорнухинський

17,7

15,2

11,4

Чутівський

22,1

25,1

24,5

Шишацький

15,6

20,7

18,1

Розділ 3. Організація виробництва продукції

3.1. Організація основних виробничих процесів

Попередники та основний обробіток грунту під горох. Будучи відмінним попередником для інших культур сівозміни, горох добре росте і дає високі врожаї після різних культур.

Добрим попередником є озимі і ярі зернові. Горох сіють після удобрених просапних - кукурудзи, картоплі, цукрового буряка. Проте технології вирощування цукрового буряка, кукурудзи вимагають внесення високих доз азоту, що знижує роль гороху, як азотфіксатора.

На Поліссі сіють після льону. У Степу горох розміщують після озимих та ярих зернових, кукурудзи. У сівозміні горох можна висівати на тому самому місці не раніше як через 5-6років.

Основний обробіток залежить від попередника. Після збирання зернових на полях, що забур'янені однорічними бур'янами, проводять лущення з допомогою ЛДГ-10 в два сліди на глибину 5-6 см. Якщо поле забур'янене кореневищними бур'янами, то проводять лущення лемішними лущильниками ПЛ-5-25А, ПЛП-10-25 та ПЛН-8-35 на глибину 10-12 см. За нестачі вологи в ґрунті застосовують обробіток важкими дисковими боронами типу БДТ-3, БДТ-7. Через 15-20 днів проводять зяблеву оранку на глибину 25-27 см.

 Передпосівний обробіток починають з настанням фізичної стиглості ґрунту з допомогою культиватора КПС-4 в агрегаті з важкими боронами БЗТС-1,0 впоперек до оранки на глибину 8-10 см. Глибше розпушування призводить до надмірного випаровування води та утворення грудок. На якісно виораних полях обмежуються одним обробітком, при недостатньому розпушенні ґрунту культивують вдруге. При достатньому підсиханні ґрунту можна використовувати для передпосівного обробітку комбіновані агрегати (РВК-3,6; Компактор, Європак, ЛК-4) з обов'язковою умовою, щоб їх розпушуючі лапи були відрегульовані на глибину не менше 8-10 см. Це потрібно для якісного глибокого загортання насіння. Розрив між передпосівним обробітком і сівбою не повинен перевищувати 1 годину.

Не варто розпушувати передчасно, коли ґрунт ще мажеться і зліплюється в грудки. Висів насіння в такий ґрунт може пригальмувати ріст рослин і спричинити зменшення врожайності.

Оскільки горох культура ранніх строків сівби, весняне закриття вологи з допомогою борін не обов'язкове.

Підготовка насіння, сорти. Підготовка насіння до сівби починається зразу ж після збирання врожаю. Насіння очищають на машинах первинної очистки ОВП-20А, при потребі просушують. Навесні, перед сівбою підготовка насіння складається з трьох операцій: протруювання, обробка мікроелементами і бактеріальними добривами. Для захисту від бактеріальних та грибкових захворювань рослин, насіння протруюють хімічними препаратами. Найбільш ефективне завчасне протруювання - за 2-3 місяці до сівби.

Протруєне насіння в день сівби обробляють бактеріальними добривами, поєднуючи з обробітком молібденом і бором.

  Насіння в день сівби змочують водою (2% маси) і обробляють ризоторфіном з розрахунку 0,2-0,3 кг на гектарну норму. Цей агрозахід особливо ефективний при невеликих посівних площах гороху в господарстві. Обробляють ризоторфіном у приміщенні, куди не потрапляють сонячні промені.

  Стійкі до осипання сорти Люлинецький короткостебловий, Уладівський напівкарлик, Лото, Норд, Красноградський 8. Підвищену стійкість до основних хвороб мають Грант, Дельта, Надійний, Світязь. Стійкі до вилягання і придатні до збирання прямим комбайнуванням сорти Дамир 2, Менгір, Смарагд, Мадонна, Зекон, Готік.

 Способи сівби. Кращим способом сівби гороху є звичайний рядковий з відстанню між рядками 15 см. Використовують сівалки С3-3,6А; СЗ-5,4; СЗП-3,6, DT "ACCORD". Вони глибше ніж вузькорядні загортають насіння.

Глибина сівби.  Горох добре переносить глибоке загортання насіння, оскільки не виносить сім'ядолі на поверхню ґрунту. Для набубнявіння і проростання насінини необхідно ввібрати 100-120% води від її маси, що вдвічі більше ніж у зернових культур. Верхній шар ґрунту часто пересихає, тому достатньо вологи для насіння забезпечується при глибокому загортанні. При мілкій сівбі, особливо у суху погоду, різко знижується польова схожість, гірше розвивається коренева система.

Оптимальна глибина загортання насіння у більшості випадків становить 6-8 см. На важких запливаючих ґрунтах насіння загортають на 4-5 см. На легких ґрунтах або в умовах швидкого пересихання верхнього шару, глибину загортання збільшують до 8—10 см.

Мілке і якісне загортання насіння забезпечує ранні і дружні сходи, рівномірний розвиток рослин гороху. Необхідно тільки добре підготувати ґрунт, слідкувати, щоб частина насіння не залишалась на поверхні зовсім не загорнутою, зразу ж після сівби закоткувати поле.

 Норма висіву. Норму висіву встановлюють залежно від біологічних властивостей сорту і ґрунтово-кліматичної зони вирощування. Вона коливається від 0,8 до 1,4 млн. схожих насінин на гектар. У посушливих районах висівають насіння менше, у зоні достатнього зволоження більше. При надмірній нормі висіву загущені рослини формують менше бобів і зерен, рано і сильно вилягають.

Рекомендуються такі норми висіву: Степ України - 0,9-1,0, Лісостеп - 1,0-1,2, Полісся - 1,1-1,4 млн/га. Якщо застосовують для знищення бур'янів гербіциди, норму висіву встановлюють меншу, а при проведенні досходових і післясходових боронувань збільшують на 10-15%.

Норму висіву в кг/га встановлюють залежно від крупності насіння. Орієнтовна норма висіву для дрібнонасінних (М1000< 200 г) - 2,2-2,4 ц/га; середньонасінних (М1000 = 200-250 г) - 2,4-2,8 ц/га; крупнонасінних (М1000>250 г) - 2,8-3,4 ц/га.

  Строк сівби. Горох - культура ранніх строків сівби. Висівають його при настанні фізичної стиглості ґрунту одночасно з вівсом, ярою пшеницею та ячменем в кінці березня - на початку квітня. Сходи гороху добре переносять весняні приморозки до мінус 5-7°С. Чим раніше посіяти, тим більший урожай можна одержати. Запізнення із сівбою на 10 днів проти строків, у які можна починати польові роботи, знижує врожай на 5-8 ц/га.

При ранніх строках підвищена вологість ґрунту забезпечує добре набубнявіння і проростання насіння, створюються оптимальні умови для появи дружніх сходів, краще розвивається коренева система, яка потім навіть за недостатньої вологості верхніх шарів ґрунту інтенсивно використовує запаси води з нижніх. Рослини раннього строку сівби краще використовують поживні речовини і менше пошкоджуються шкідниками та хворобами.

Першим заходом догляду за горохом у посушливу весну і на пізніших посівах є післяпосівне коткування ґрунту гладкими котками. Це сприяє кращому контакту насіння з ґрунтом, підтягує воду до посівного шару ґрунту, підвищує схожість гороху і бур'янів.

Вигідно одночасно з коткуванням провести боронування посівними боронами. Утворюється неглибокий мульчуючий шар ґрунту, який запобігає випаровуванню води і утворенню кірки.

  У наступному догляді за посівами важливого значення набуває боротьба з бур'янами. Горох має повільний початковий ріст і може сильно забур'янюватися. Найбільш простий і ефективний метод боротьби з ними - боронування посівів гороху. При одному досходовому та одному-двох післясходових боронуваннях знищується близько 60-80% однорічних бур'янів.

 Досходове боронування проводять через 4-7 днів після сівби, але не пізніше як за 3 дні до появи сходів гороху.

Післясходове боронування проводять у фазі 3-5 листків. Якщо післясходових боронувань два, то перше проводять у фазі 2-3 листків, коли рослини мають висоту 4-5 см. Вдруге посіви боронують у фазі 3-5 листків за висоти рослин 7-10 см. Щоб запобігти обламуванню рослин, боронують вдень не раніше 11-12 год., в суху погоду, коли рослини втрачають тургор і менше пошкоджуються зубцями борін, а знищені бур'яни швидше підсихають.

Збирання врожаю - найскладніша операція в технології вирощування гороху. Рослини гороху вилягають, насіння достигає неодночасно (першим - у нижніх бобах, пізніше - у верхніх), нижні боби розтріскуються і осипаються, що спричинює великі втрати зерна. Важливо встановити оптимальний строк збирання. Раннє збирання призводить до недобору врожаю через велику кількість недостиглих насінин, пізнє супроводжується надмірними втратами.

Починають скошувати горох у валки при пожовтінні 60-75% бобів. У цей час нижня й середня частини стебла стають жовтими, а верхня - блідо-зеленою. Забарвлення зерна в таких бобах набуває характерного для сорту кольору, а вологість знаходиться в межах 30-35%. Косять горох жатками ЖРБ-4,2; ЖСБ-4,2; ЖЗБ-4,2; ЖБВ-4,2, косилками КС-2,1 з пристосуванням ПБ-2,1.

Через 3-4 дні після скошування і підсихання маси можна починати підбирання і обмолот валків зерновими комбайнами. Вологість зерна зменшується до 16-19%. При вологості зерна вище 20% пошкоджується зародок насіння, а при зниженні вологості менше 15%, зерно сильно подрібнюється. Для запобігання подрібненню частоту обертання барабана зменшують до 400-500 обертів за хвилину, підбарабання опускають у нижнє положення.

На чистих від бур'янів посівах у суху погоду, при вирощуванні короткостеблових стійких до обсипання сортів застосовують однофазне збирання при повній стиглості бобів і зниженні вологості зерна до 15-17%.Горох овочевий був відомий ще у кам'яному віці. Тепер овочеві сорти цієї культури споживають у свіжому вигляді і використовують для консервів.

3.2. Організація зберігання продукції

  Для успішного зберігання зернових мас  у складах і елеваторах, а також  тимчасового зберігання на токах  і майданчиках з найменшими втратами в масі і якості і затратами  коштів недостатньо знати окремо кожну властивість зернової маси. Практично усі властивості і процеси, які відбуваються в зернових масах, взаємопов'язані між собою і діють комплексно на її стан. Вивчення властивостей зернової маси і впливу на неї умов навколишнього середовища показало, що інтенсивність усіх фізіологічних процесів, які відбуваються в зерновій масі, залежить від одних і тих самих факторів. Найважливішими з них є: вологість зернової маси і вміст води в навколишньому середовищі; температура зернової маси і об'єктів, що її оточують; доступ повітря до зернової маси.

Для збереження якості зерна гороху треба систематично спостерігати 
за його температурою, вологістю, кольором, запахом, зараженістю і 
схожістю. Спостереження ведуть за кожною партією, штабелем. По- 
верхню насипу великих партій умовно розбивають на секції по 50 м

і за кожною з них ведуть спостереження.

        Температура зерна гороху — найважливіший показник нормальних 
умов зберігання. Підвищення її, не пов'язане з підвищенням темпе- 
ратури навколишнього середовища, свідчить про серйозні порушен- 
ня режиму зберігання і можливості швидкого псування зерна. 
Температуру зерна гороху визначають за допомогою термоштанг та 
електротермометрів у різних ділянках (по площі й висоті) насипу 
насіння. При висоті насипу понад 1,5 м температуру насіння визна- 
чають у трьох шарах: на глибині 30 - 50 см від поверхні, всередині 
насипу і біля підлоги. Після кожного замірювання температури 
термоштанги переставляють у межах засіки або секції на 2 м, щоб 
поступово обстежити всю зернову масу.

        Навесні насамперед звертають увагу на характер підвищення 
температури, особливо у верхньому шарі, який прилягає до півден- 
ного боку насипу. Якщо температура зерна гороху підвищується швидко 
і це не пов'язано з підвищенням температури повітря навколиш- 
нього середовища, треба вжити термінових заходів щодо його охоло- 
дження. Стан такого насіння контролюють
щодня.

        Зерно гороху в насипу перевіряють на зараженість шкідниками хліб- 
них запасів залежно від його температури та вологості в певні строки. У разі виявлення шкідників вживають негайних заходів щодо ліквідації зараженості ними насіння. 

Отже, галузь що займається зберіганням і переробкою сільськогосподарської  продукції, відіграє провідну роль у забезпеченні населення продуктами харчування.

Розділ 4. ПЛАНУВАННЯ РОСЛИННИЦТВА

4.1. Планування виробництва продукції

Витрати на виробництво планують одночасно і в безпосередньому зв’язку з розрахунками врожайності сільськогосподарських культур, агрохімічних і зоотехнічних заходів, що забезпечують запрограмований вихід продукції. При цьому виробничі витрати узгоджують із наявними ресурсами, включаючи і придбання, а також ураховують їх ефективність та кількісний вплив на величину врожайності культур і продуктивності тварин. Тому процес планування витрат на виробництво продукції як рослинництва, так і тваринництва охоплює такі стадії: аналіз величини і структури витрат у попередньому (базовому) періоді; уточнення норм і нормативів матеріальних і трудових затрат та їх узгодження з плановими показниками розвитку рослинництва і тваринництва, продуктивності й оплати праці з планами капітальних вкладень і матеріально-технічного постачання; обчислення розміру витрат на виробництво продукції планового року та її собівартості.

Планування – це цілеспрямована діяльність із забезпечення пропорційного й динамічного розвитку суспільства, визначення основних параметрів економіки в майбутньому періоді та досягнення їх з найменшими витратами суспільної праці. Планування як наука й важлива сфера практичної діяльності ґрунтується на пізнанні та використанні об`активних економічних законів і є важливим засобом реалізації економічної політики, яка відображає інтереси народу й ураховує внутрішні та зовнішні умови розвитку країни.   

Планування виробництва продукції планується на основі вихідних даних за останні три роки, які надані в таблиці 8.

Таблиця 8

Вихідні дані для здійснення планування

Культура

Роки

2008р.

2009р.

2010р.

Площа, га

Валовий збір, ц

Площа, га

Валовий збір, ц

Площа, га

Валовий збір, ц

Горох

100

2610

115

3530,5

130

2314

Таблиця 9

Приріст урожайності сільськогосподарських культур

Культура

Приріст у відсотках

Нова

технологія

виробництва

Удоскон.

Орг.

Праці

Внесено

добрив

Боротьба з шкідн. І хворобами

Висока

Врожайність

сортів

Зернобобові

2

-

1,2

1,5

-

Основними показниками виробничої програми рослинництва є визначення нормативної врожайності, нормативного виходу продукції посівних площ, які наведені нище у таблиці 10.

Таблиця 10

Визначення нормативної врожайності сільськогосподарських культур

Культура

Середньозважена урожайність, ц/га

Приріст %

Приріст,ц

Нормативна урожайність

Зернобобові

24,5

4,7

1,15

25,7

Для того щоб запланувати плановий вихід продукціїі необхідно посівну площу поділити на нормативну врожайність.

Таблиця 11

Плановий вихід продукції, ц

Культура

Посівна площа

Нормативна урожайність,ц/га

Норма виробництва продукції, ц

Зернобобові

70

25,7

1799

Плановий вихід продукції становить 1799 ц.

4.2. Планування матеріальних та грошових витрат на

виробництво продукції

Технологчн карти на вирощування сльськогосподарських культур  основою будь-якого планування. Скласти бізнес-план, визначити потребу в технц  паливно-мастильних матеріалах, механзаторах  допомжних працвниках, скласти графки виконання робт, ремонту, технчного обслуговування машин  вирішити ряд нших задач практично неможливо  без складання технологчних карт.

Складання технологічних карт – велика і клопітка робота. Тому їх складають на 3-5 років, розробляючи показники із розрахунку на 100 га посіву культур. Потім обчислюють витрати пропорційно запланованій площі посіву відповідних культур. Щороку, якщо виявлено принципові зміни в технології вирощування окремих культур, технологічні карти в дослідній станції відповідно уточнюють.

На основі технологічних карт можна дати економічну оцінку окремих виробничих процесів, заходів інтенсифікації і технології виробництва продукції в цілому. При цьому враховують якість і строки виконання виробничих процесів, продуктивність праці, собівартість робіт і продукції, розмір чистого доходу від одиниці продукції та з гектара посіву культур.

Щоб визначити економічну ефективність різних технологій виробництва рослинницької продукції, складають технологічні карти вирощування тієї самої культури за різними технологіями, тобто різними способами виконання робіт, організації праці, із застосуванням різних видів техніки. Відповідно, це зумовить неоднакові затрати праці і коштів у розрахунку на гектар посіву культури і центнер продукції. Технологія, яка забезпечує вищу продуктивність праці і нижчу собівартість продукції, і є економічно ефективнішою. Різниця в затратах праці і коштів покаже, наскільки перспективна технологія ефективніша від діючої. Так економічно обґрунтовують впровадження у виробництво нової техніки.

Технологія, види робіт визначаються конкретними умовами вирощування відповідних сільськогосподарських культур. Обсяги робіт у фізичному і умовному обчисленні визначають з урахуванням групи господарства за умовами виконання тракторних робіт (згідно з паспортизацією полів, класу грунтів, відповідно до питомого опору на оранці). При цьому для встановлення конкретної норми виробітку та коефіцієнта переведення в умовно-еталонні гектари враховують якість виконання робіт – глибина оранки, культивації, норми внесення добрив, дози обприскування та обпилювання культур та ін.

Обсяг робіт визначають за даними площі посівів культур, норм внесення добрив, норм висівання насіння і планової урожайності.

Розрахувавши технологічну карту(Додаток 1) на посадку гороху на площу посіву 70 га і урожайності 24,7ц/га.

За даними з технологічної карти ми розраховуємо оплату праці і нарахування на весь обсяг робіт:

Таблиця 12

Оплата праці з нарахуваннями при виробництві гороху

Категорія працюючих

Оплата праці по тарифу

Підвищена оплата праці(10%)

Доплата за класність, 15%

Доплата за стаж, 13%

Нарахування на оплату праці, 37,4%

Доплата за продукцію 10%

Всього оплата прці з нарахуваннями

Механіза-тори

7314,04

731,4

1097,12

1282,95

4170,75

731,41

15322,51

Розрахунок затрат на паливо мастильні матеріали розраховується нормативним методом, множенням планових витрат палива на ціну одиниці. Вартість паливо мастильних матеріалів згідно технічної карти становить 47766 кг., вартість 1 кг якого становить 9,5 грн., дизельного пального на суму – 5028,49*9,5= 47766грн.

Розрахунок амортизаційних відрахуваннь та затрат на ремонт відбуваються прямолінійним способом, множенням кількості умовних гектар на норму затрат, розрахунок поданий в таблиці 10.

Таблиця 13

Витрати на мортизацію і ремонт при виробництві гороху

Назва добрива

Кількість

умовних га

Норма затрат на 1 га, грн

Всього затрат

Амортизація

488,91

10,05

4913,54

Ремонти

488,91

8,9

4351,3

Всього

х

          х

9264,84

Вартість насіння розраховується, як потребу в насінні на всю площу множенням вартості одиниці насіння. Потреба в насінні на всю площу знаходиться як, потреба в насінні на 1 га множенням на площу посіву. Розрахунки  подані в таблиці 11.

Таблиця 14

Розрахунок потреби і вартості насіння при виробництві гороху

Норма висіву на 1 га, кг

Потреба насіння на всю площую

Вартість 1 ц насіння, грн

Вартість насіння, грн

20

1400

520

7280

Вартість мінеральних добрив ми визначаємо за нормативним методом, норма внесення фосфорних, азотних, калійних (по 20 ц/га) множенням вартості одиниці добрива. Розрахунки наведені в таблиці 15.

Таблиця 15

Розрахунок вартості добрив при виробництві гороху

Назва добрива

Норма внесення на 1 га, кг

Потреба на всю площу

Вартість 1 кг добрив, грн

Вартість вартість добрива, грн

Фосфорні

20

1400

2,5

3500

Азотні

20

1400

2

2800

Калійні

20

1400

1,8

2520

Всього

8820

Для захисту рослин ми плануємо використовувати гербіцид «Гезагард 50%» норма внесення на 1 гектар становить 2 кг. Потребу в гербіциді розраховуємо нормативним способом множенням норми внесення на 1 га на площу. Вартість засобів захисту рослин розраховуємо, як добуток потреби внесення на всю площу на вартість одиниці продукції розрахунок поданий в таблиці 16.

Таблиця 16

Розрахунок потреби і вартості в засобах захисту рослин при виробництві гороху

Назва засобу захисту

Норма внесення на 1 га, кг

Потреба на всю площу

Вартість 1 кг засобів захисту, грн

Вартість засобів захисту, грн

Гезагард, 50% з.п.

(2 кг/га)

        2

     140

    65,80

   9212

Загальновиробничі і загальногосподарські витрати знаходимо нормативним методом за відсотковою ставкою 12% і 20% від фонду оплати праці. Розрахунок поданий в таблиці 17.

Таблиця 17

Загальновиробничі та загальногосподарські затрати при виробництві гороху

Стаття витрат

Фонд оплати праці

Процентна ставка

Всього

Загально виробничі

затрати

15322,51

          12

    1838,7

Загально господарські затрати

15322,51

           20

     3064,5

Всього

     4903,2

Загальна вартість загальновиробничих і загально господарські затрати склали 4903,2 грн.

4.2. Планування собівартості продукції

Важливим показником, що характеризує роботу підприємства, є собівартість продукції. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан господарюючих суб'єктів.

Собівартість продукції (робіт, послуг) – це витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і збутом продукції, виконанням робіт та наданням послуг (далі - собівартість продукції). Собівартість продукції є узагальненим показником, який характеризує всі сторони виробничої діяльності господарства.

Об'єктами аналізу собівартості прдукції є наступні показники:

-повна собівартість товарної продукції в цілому і по елементах затрат;

-затрати на грн. товарної продукції;

-собівартість порівнюваної товарної продукції;

-собівртість окремих виробів;

-окремі елементи і статті витрат.

Планування і облік собівартості на підприємствах ведуть по елементах і калькуляційних статтях витрат.

Елементи затрат:

-матеріальні затрати (сировина і матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, паливо, електро- та теплоенергія),

-затрати на оплату праці,

-відрахування на соціальні потреби,

-амортизація основних засобів,

-інші затрати (спрацювання нематеріальних активів, орендна плата, обов'язкові страхові платежі, відсотки по кредитах банку, податки, що включаються до собівартості продукції, відрахування до позабюджетних фондів та інше).

Розрізняють також прямі затрати і непрямі. Прямі звтрати пов'язані з виробництвом певних видів продукції (сировина, матеріали, зарплата виробничих робітників і т.д.). Вони прямо відносяться на той чи інший об'єкт калькуляції. Непрямі витрати пов'язані з виробництвом декількох видів продукції і відносяться на об'єкт калькуляції шляхом розподілу пропорційно відповідній базі (основній і додатковій заробітній платі робітників або всім прямим витратам). Прикладом непрямих витрат є загальновиробничі та загальногосподарські витрати, витрати на утримання основних засобів.

Загальна сума витрат може змінюватись із- за об'єму випуску продукції, її структури, рівня змінних затрат на одиницю продукції і суми постійних витрат.

Важливим узагальнюючим показником собівартості продукції- витрати на одну гривню товарної продукції, який вигідний тим, що, по- перше, дуже універсальний: може розраховуватися в кожній галузі промисловості, і, по- друге, наочно показує прямий зв'язок між собівартістю і прибутком.

Для більш глибокого вивчення причин зміни собівартості продукції аналізують звітні калькуляції по окремих виробах, порівнюють фактичний рівень затрат на одиницю продукції з плановим і даними попередніх років в цілому і по статтях затрат.

Собівартість 1 ц. гороху  визначають діленням витрат на вирощування і збирання продукції на масу сухого зерна повної стиглості.

Таблиця 16

Розрахунок собівартості продукції гороху

Стаття витрат

Значення

Структура

Оплата праці

15322,51

14,94

Вартість насіння

7280

7,1

Вартість добрив

8820

8,6

Засоби захисту рослин

9212

8,98

Амортизація

4913,54

4,79

Ремонт

4351,3

4,24

Паливо мастильні матеріали

47766

46,57

Загально виробничі затрати

1838,7

1,79

Загально господарські затрати

3064,5

2,99

Всього

102568,55

100

 

Собівартість одиниці продукції продукції рослинництва визначається діленням загальної вартості продукції на валовий збір і вона показує кількість затрат на одиницю вироблену продукцію 102568,55/1799=57,01 грн.

Розділ 5. Фінансові результати виробництва продукції

Аналіз фінансового стану підприємства є одним з найважливіших для розуміння вихідної точки змін та прорахунку можливих варіантів дій, спрямованих на покращення ефективності функціонування підприємства. Адже фінансова система є чимось на зразок кровоносної системи організму для підприємства. Будь-який недолік в прорахунках та недостача засобів в одній сфері діяльності підприємства може порушити ефективність всієї системи діяльності підприємства та не тільки призвести до недоотримання прибутку, а й до збитковості діяльності організації.

Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності, її доходність і є вирішальними для підприємства. Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів. У ринковій економіці метою будь-якого підприємства є отримання прибутку. На підставі розміру отриманих доходів визначається економічна стратегія підприємства з питань управління матеріальними трудовими та фінансовими ресурсами, а також із питань, пов’язаних із інвестуванням у розвиток підприємства.

Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування усіх затрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

Валовий прибуток являє собою суму прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, іншого майна підприємства і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях:

Розраховуємо виручку від реалізації від продажу на ринках збуту поданих у таблиці 17 продажа гороху  на початку року держ замовлення становило 790 ц. за ціною  150грн. за 1 ц., продаж на ринку -500ц.  за ціною 130 грн. за 1 ц., в рахунок оплати праці було віддано 300 ц за ціною 90  грн. за 1 ц., переробним підприємствам було продано 209 ц за ціною 135 за 1 ц.  грн..

Розрахунок результатів від реалізації продукції подано в таблиці 17.

Таблиця 17

Ринки збуту гороху

Вид ринку збуту

Кількість, ц

Структура, %

Ціна 1 ц, грн

Вартість всієї продукції, грн

Держ замовлення

790

43,91

150

118500

Продаж на ринку

500

27,79

130

65000

В рахунок оплати праці

300

16,67

90

27000

Продаж переробним підприємствам

209

11,62

135

28215

Всього

1799

100,00%

238715

Чистий прибуток утвориться після сплати з валового прибутку податків та інших обов’язкових платежів .Чистий прибуток залишається у повному розпорядженні підприємства.

Для того, щоб точно обчислити прибутковість підприємства , потрібно зіставити прибуток з витратами підприємства ( собівартістю ) або з обсягом виробничих фондів підприємства ( основних фондів і оборотних засобів ). Таке зіставлення характеризує рентабельність . Рентабельність показує прибутковість , доходність підприємства .

У підприємства, яке виробляє один вид продукції, показники рентабельності, що розглядаються, пов’язані між собою через показник швидкості обороту авансованих вкладень.

Рентабельності показує відношення прибутку до собівартості.

Рівень рентабельності прямо пропорційний обсягу виробленої продукції та обернено пропорційний вартості використаних фондів та оборотних засобів. У зв’язку з цим рентабельність є інтегральним показником ефективності роботи підприємства. Зростання рентабельності відповідає інтересам як підприємства, так і суспільства в цілому.

Рентабельність характеризує результативність діяльності підприємства.

Показники рентабельності дозволяють оцінити який прибуток отримує підприємство з кожної вкладеної в активи гривні.

Розрахунки економічної ефективності гороху показано в таблиці 17.

Таблиця 17

Економічні показники виробництва гороху

Показник

Значення

Виручка від реалізації

238715 грн.

Собівартість

102568,55грн.

Прибуток

136146,45грн.

Чистий дохід

 3456782грн.

Рівень рентабельності

132,74%

Прибуток на 1 га

 1944,9грн.

Прибуток на 1 ц.

 75,68грн.

Прорахувавши на основі попередніх таблиць ми розраховували дану таблицю  визначивши прибуток який становив  136146,45 грн, визначив чистий прибуток як  прибутку, так як відсоткова ставка на прибуток , При цьому рівень рентабельності становив  132,74%

Розділ 6. Шляхи підвищення економічної ефективності продукції

Підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва передбачає збільшення обсягів виробництва продукції з мінімальними витратами на її одиницю. Отже, необхідно збільшувати врожайність с/г культур та знижувати собівартість продукції. Для цього передбачають комплекс таких основних заходів: поліпшення використання землі, підвищення її родючості; впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва; поглиблення спеціалізації і кооперації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції; раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів; впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва; підвищення якості і збереження виробленої продукції; широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці на основі колективного, сімейного і орендного підряду та оренди як прогресивної форми господарювання; розвиток с/г виробництва на основі різноманітних форм власності і видів господарювання і створення для них рівних економічних умов, необхідних для самостійної та ініціативної роботи.

В останні роки в АПК різко скоротилося застосування органічних та мінеральних добрив. Скорочення застосування добрив призвело до різкого зниження урожаїв польових культур. А тому збільшення норм внесення добрив  і доведення їх до оптимального рівня є актуальним питанням для сільськогосподарських товаровиробників.

Одним із шляхів підвищення ефективності виробництва зерна є виведення і впровадження в господарствах високоврожайних сортів і гібридів, стійких проти хвороб і придатних для вирощування на зрошуваних землях. Особливого значення у цьому зв’язку набуває поліпшення селекції і насінництва зернових культур. Для прикладу: в економічно розвинутих країнах підвищення врожайності сільськогосподарських культур на 50% забезпечується використанням добрив, на 25% - поліпшенням обробітку ґрунту і на 25% - впровадженням високоврожайних і перспективних сортів.

Отже, можна відмітити, що у підвищенні ефективності виробництва зерна  значне місце займає оптимізація сортового складу. Під оптимальною розуміють таку структуру посівів, при якій на кожному полі, відведеному під відповідну культуру, висівають сорт, що забезпечує найбільш повне використання потенціальної родючості ґрунту. Підвищення ефективності виробництва зернових тісно пов’язане також з технічним переозброєнням галузі
Одним із напрямків підвищення економічної ефективності виробництва зерна є комплексна оцінка ефективності сівозмін з різним насиченням зерновими культурами. Існуючі недоліки в ціноутворенні не дають змоги правильно враховувати реальні витрати ресурсів, поза оцінкою залишаються природно-біологічні ресурси, які відіграють важливу роль у збільшенні виробництва зерна. Певні недоліки має вартісна оцінка показників економічної ефективності, так як сучасні порівняльні ціни не відображають фактичний рівень рентабельності. Тому поряд з агротехнічною та економічною потрібно проводити енергетичну оцінку, яка дає змогу виявити резерви підвищення ефективності з урахуванням енергозбереження. Узагальнені результати розрахунків енергетичної ефективності різних варіантів інтенсивних сівозмін показують, що найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності отримали в зернопросапних сівозмінах з горохом і одним та двома полями кукурудзи – 2,63 і 2,66. Цей показник був високим і в сівозмінах з 100% насиченням зерновими, в тому числі 33,3%-66,6% озимої пшениці, 33,3% ячменю та по 33,3% гороху. Проведені розрахунки свідчать про доцільність впровадження господарствами, що спеціалізуються на виробництві зернових колосових і зернобобових культур трипільних схем сівозмін: чорний пар – озима пшениця – цукрові буряки; горох – озима пшениця – цукрові буряки. Для господарств з круп’янозерновим виробничим напрямком кращими є сівозміни з 100% насиченням їх зерновими, в тому числі 33,3% гороху, 33,3% озимої пшениці та 33,4% гречки
 або проса.

Інтенсифікація зернового господарства неможлива без комплексної механізації виробництва зерна. Вона є основою впровадження інтенсивних технологій вирощування зернових культур і забезпечує зростання продуктивності  праці при виробництві зерна. Забезпеченість господарства надійною системою машин дає змогу якісно і в оптимальні строки виконувати всі види робіт, що сприяє підвищенню врожайності зернових культур і значно зменшує втрати зерна.


.


Висновки і пропозиції

Метою моєї курсової роботи є вивчення сучасного стану виробництва гороху, організації технологічних процесів виробництва та здійснення планування на площі 70 га. Робота виконувалась на матеріалах   Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Андріївський» Хорольського району.

Горох - одна з найдавніших сільськогосподарських культур. Існує версія, що батьківщиною посівного гороху є Іран, Туркменистан, де вирощують його дрібнонасінні види. Крупнонасінний горох із давніх давен (за 4-6 тис. років до н. є) вирощували на землях сучасної України, що доведено археологічними знахідками. Відомий в українській мові вислів про давність події - це було ще за царя Гороха, теж свідчить про широке культивування гороху у древні віки.

Горох забезпечує найвищу врожайність серед зернових бобових культур - 30-50 ц/га. Зерно гороху містить 20-35% білка, крохмаль, цукри, жир, вітаміни, каротин, мінеральні речовини (солі калію, кальцію, марганцю, заліза, фосфору) - у цьому цінність його не тільки як харчового (високі смакові якості), а й дієтичного, лікувального продукту. Він сприяє виведенню солей з організму, корисний хворим на серце. У 100 г його зерна міститься 491 ккал (в 100 г пшениці 457 ккал). Білка приблизно стільки ж, як і в сирому м'ясі. В 1 кг зерна гороху міститься 1,17 к.о.; 180-240 г перетравного протеїну; 15,2 г лізину; 3,2 г метіоніну; 2,3 г цистину і 1,6 г триптофану та інші.

Проаналізувавши вихідні дані по господарству я  визначила нормативну уро жайність гороху, яка становить 24,7 ц/га на заданій  площі 70 га при цьому валовий збір становить 1799ц.

 Для того, щоб проаналізувати статті витрат, була складена технологічна карта. В якій витрати на оплату праці становлять 15322,51 грн., на насіння – 7280 грн., добрива – 8820грн., засоби захисту рослин – 9212 грн., витрати на амортизацію становлять 4913,54, витрати на ремонт – 4351,3 грн., загальногосподарські – 3064,5 грн., загальновиробничі витрати – 1838,7 грн. Загалом витрати становлять 102568,55 грн.

Провівши розрахунки собівартість 1ц продукції становить 57,01 грн/ц.

Для  підвищення ефективності виробництва зерна  в господарстві потрібно впроваджувати  високоврожайні сорти зера  і гібридів, стійких проти хвороб і придатних для вирощування на зрошуваних землях, ще одним із напрямків підвищення економічної ефективності виробництва зерна є комплексна оцінка ефективності сівозмін з різним насиченням зерновими культурами. Також без комплексної механізації виробництва зерна неможливе підвищення економічної ефективності господарства. Вона є основою впровадження інтенсивних технологій вирощування зернових культур і забезпечує зростання продуктивності  праці при виробництві зерна. Забезпеченість господарства надійною системою машин дає змогу якісно і в оптимальні строки виконувати всі види робіт, що сприяє підвищенню врожайності зернових культур і значно зменшує втрати зерна.


Список використаної літератури

  1.  Конституція  України (від 28.06.96 р.)
  2.  Збірник законодавства з підприємницького права України. – К.: Атіка, 2000
  3.  Аврамчук О.А. та ін.. Оплата праці в сільськогосподарському виробництві. – К.: Аграрна освіта, 2002
  4.  . Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств. – К.: КНЕУ, 2000
  5.  Батіг А.І. Планування та організація діяльності аграрного підприємства: Посібник / За рад. А.І. Батіг. – К.: Аграрна освіта, 2003. – 425 с.
  6.  Бойко В.І. Ринок зерна України. // Економіка АПК. –1999. -№11, -с.103
  7.  . Васильков В.Г. Організація виробництва. - : КНЕУ, 2003
  8.  Гордієнко О.В. Організація виробництва: Навчальний посібник/ Гордієнко О.В., – К.: Агарна освіта, 2010.–377 с.  
  9.  Ільчук Н.М. Організація і планування сільськогосподарського виробництва / За ред. Н.М.Ільчука. Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2008–450 с.
  10.  . Михайлов С. І. Економіка аграрного підприємства: Підруч. для

екон. і технол. Спец. Аграр. Вищ. Навч. Закл. III рівнів акредитації / С. І. Михайлов, В. В. Ярова, Г. В. Заєць та ін.; За ред. С. І. Михайлова. – К.: Укр.  Центр духов. Культури, 2004. – 396 с.

11. Нелеп В. М. Планування діяльності підприємства. - К.: Каравела, 2005

12. Павчак В.А. та ін. Економіка сільського господарства. К.: Вища школа. –1990. –с.99, 161.

13. Топалов А. Д. Організація виробництва в підприємствах АПК.-  К.: ЦНЛ,

14. Яківлів С.Т. Методологічні та практичні проблеми управління економічною якістю продукції АПК. // Економіка АПК. –1998. -№9, -с.43.

15. www.minagro.com.ua

16.www.mov-lan.narod.ru/index.htm


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

35095. Зубчатые передачи. Подрезание профиля зуба. Корригирование зубчатого колеса 340.5 KB
  В машиностроении принято малое зубчатое колесо с меньшим числом зубьев называть шестернёй а большое колесом. Зубчатые колёса обычно используются па́рами с разным числом зубьев с целью преобразования вращающего момента и числа оборотов валов на входе и выходе. А Поперечный профиль зуба Профиль зубьев колёс как правило имеет эвольвентную боковую форму. Однако существуют передачи с круговой формой профиля зубьев передача Новикова с одной и двумя линиями зацепления и с циклоидальной.
35096. Анализ хозяйственной деятельности предприятия 11.34 MB
  Переход к рыночной экономике требует от предприятий повышения эффективности производства конкурентоспособности продукции и услуг на основе внедрения достижений научнотехнического прогресса эффективных форм хозяйствования и управления производством преодоления бесхозяйственности активизации предпринимательства инициативы и т. Например чтобы понять сущность себестоимости продукции необходимо знать не только из каких элементов она состоит но и от чего зависит ее величина по каждой статье затрат. Чем...
35099. Теория организации. Система государственного и муниципального управления. Региональная экономика и управление 283.5 KB
  В организацию входят ее участники, члены, работники, поскольку организация — это не один человек, а общность людей, причем людей, не просто связанных между собой, а взаимосвязанных, где действия одного обусловлены действиями другого и вызывают их.
35100. Система государственного и муниципального управления в России 422.5 KB
  К организационнотехнологическим принципам управления относятся принципы: сочетание централизма и децентрализма; единоначалия и коллегиальности; приоритет общего над частным; единство федерального регионального и местного управления. Представительными законодательными органами и органами местного самоуправления характерны следующие признаки: выполнение общезначимых функций нормативнораспорядительное регулирование подзаконный характер деятельности использование властных полномочий. Наиболее крупными органами местного...
35101. Общая психология. Специфические особенности и классификация психических явлений 3.12 MB
  Предметом психологии как науки является психическая деятельность психика сознание человека. Она изучает общие закономерности психических процессов и своеобразие их протекания в зависимости от условий деятельности и от индивидуальнотипологических особенностей человека. Но высшей формой психики является сознание человека которое возникло в процессе общественнотрудовой практики. Иначе говоря психика это субъективное отражение объективного мира на основе которого регулируется взаимодействие человека с внешней средой.
35102. Экономика. Билеты с ответами 547.89 KB
  Билет 2: Неоклассическая модель. билет 1. Влияние увеличения госрасходов на равновесие: Влияние снижения налогов на равновесие: Билет 3: Функция потребления Кейнса. Предположение: Билет 4: Теория межвременного выбора Фишера.
35103. Политология. Шпаргалки к госекзамену. Государство и личность 710.61 KB
  Законе Российской Федерации О безопасности национальная безопасность трактуется как состояние защищенности жизненно важных интересов личности общества государства от внутренних и внешних угроз. Конституционные основы организации публичной власти в Российской Федерации. Государственную власть в РФ осуществляют Президент РФ Федеральное Собрание парламент состоит из двух палат: Совета Федерации и Государственной Думы Правительство РФ суды РФ существует единая судебная система РФ ее высшими звеньями являются Конституционный Суд РФ...