8927

Енергозбереження - шлях до віддалення глобальної катастрофи

Лекция

Экология и защита окружающей среды

Тема 10. Енергозбереження - шлях до віддалення глобальної катастрофи Людська цивілізація знаходиться на порозі чергової кризи, звязаної з наслідками її діяльності, а саме - глобальним забрудненням довкілля, зокрема парниковими газами...

Украинкский

2013-02-19

115.5 KB

2 чел.

Тема 10. Енергозбереження – шлях до віддалення глобальної катастрофи

Людська цивілізація знаходиться на порозі чергової кризи, зв’язаної з наслідками її діяльності, а саме – глобальним забрудненням довкілля, зокрема парниковими газами. Нагадаю, що "парниковий ефект" – наслідок порушення енергетичного балансу Землі. Кількість променистої енергії, що приходить до нас від Сонця стає більшою від енергії, що випромінюється Землею у космос. Це виникає внаслідок того, що парникові гази в атмосфері, наприклад СО2, поглинають енергію, що випромінюється поверхнею Землі, а це веде до розігріву атмосфери та підвищення її середньої температури. Концентрація СО2 в атмосфері Землі зростає (карбонізація атмосфери) внаслідок спалювання викопних енергоносіїв: нафти, газу, вугілля. Згідно з даними американських експертів [1], до 2005 р. обсяги викидів діоксиду вуглецю досягнуть 9.7∙109 т, що на 60% більше ніж у 1990р. Дві третини цих викидів створюють країни, що розвиваються, в т.ч. і Україна.

В цілому у світі на енергетику припадає –31% викидів СО2, на автотранспорт –22.8%, чорну і кольорову металургію –23%, на промисловість будівельних матеріалів –30.2%. Динаміка росту частки основних забруднювачів у структурі промисловості України (І – група) подана у табл.1

Таблиця 1.

Структура виробництва промислової продукції в Україні, % за галузями

Група галузей промисловості

Частка у випуску продукції, %

1991 рік

1994 рік

1998 рік

2002 рік

І група:

паливно-енергетичний комплекс, чорна металургія, хімічна та нафтохімічна промисловість

23.2

49.5

55.8

59.1

ІІ група:

машинобудування та металообробка, лісова, деревообробна, целюлозно-паперова, легка і харчова промисловість

76.8

50.5

44.2

40.9

Всього:

100

100

100

100

З таблиці бачимо, що частка ПЕР хімічної та важкої промисловості у структурі виробництва України зросла більш ніж у два рази. Це вказує на тенденцію розвитку промисловості  України у напрямі, протилежному щодо європейських країн. Причини цього явища будуть проаналізовані нижче.  

На ТЕС щорічно спалюють органічні енергоносії, які природа накопичувала протягом мільйона років [1]. Тому перед людством зараз нагально стоїть завдання взяти під контроль процеси глобального забруднення і досягнути гармонізації розвитку суспільства і довкілля. Необхідно одразу ж зауважити, що таке завдання термодинамічно не може бути вирішене у межах умовно замкненої системи, якою є Земля. Для забезпечення потреб життєдіяльності людей уже в найближчій перспективі необхідно буде задіювати ресурси ближнього космосу, оскільки за другим началом термодинаміки замкнену систему очікує теплова смерть (рівномірне нагрівання середовища), до чого ми вперто рухаємося [2].

10.1. Характеристика енерготехногенного навантаження України

Територія України перенасичена екологічно небезпечними об’єктами. Зокрема, це АЕС, ТЕС, гірничорудні комплекси, нафтопереробні і хімічні комбінати, підприємства чорної та кольорової металургії, металообробні комбінати, нераціональне інтенсивне сільське виробництво, зрегульований стік Дніпра. За даними Мінекобезпеки у 1995 р. у водні об’єкти України було скинуто 15 км3 рідких відходів, які вміщали більше 2000 т нафтопродуктів, біля 1800 т сульфатів, 2100 т хлоридів та 23500 т амонійного азоту, 58500 т нітратів 1800 т заліза 15 кг ртуті [1].

Щороку у виробництво на Україні залучають 1.3 – 1.4 млрд. тонн природних речовин і з них 800 млн.т. повертається в деградованій формі у природу. Кожного року накопичується біля 40 – ка  млн.м3 сміття, яке розміщують на 650 звалищах і яке практично не утилізується, а своїми стоками забруднює підземні води найближчих територій. Загальний об’єм твердих відходів сягає 20 млрд. тонн, вони займають площу 120 тис. га, у перерахунку на одну людину маємо 417 т та  25 м2, а з них знешкоджено лише 0.4% [1].

Основними забруднювачами повітря на Україні є енергетика, підприємства металургії та транспорт. На частку ТЕС припадає біля 30% викидів.

Вплив енергетики на довкілля має двоякий характер:

по – перше, енергетика - споживач природних ресурсів (кисень, земля, вода, паливо);

по – друге, енергетика - джерело шкідливих відходів, радіаційного і електромагнітного випромінювання, одна з причин парникового ефекту (емісія СО2 у атмосферу).

Наприклад, при підземному видобутку вугілля на кожну тонну палива в атмосферу викидається: 0.42 кг пилу; 0.1 кг окислів азоту; 0.6 кг оксидів сірки; 1 кг окислів вуглецю.

При переробці тонни нафти утворюються: 3.4 кг вуглеводнів; 0.89 кг оксидів сірки; 0.4 окислів вуглецю; 0.1 кг – окислів азоту; 0.03 кг сірководню.

Орієнтовні дані щодо забруднень довкілля галузями ПЕК за 1993-95 рр. подані у табл.2. Перспективи з динамікою забруднень довкілля підприємствами ПЕК невтішні. За програмою розвитку ПЕК України, використання природного газу на ТЕС буде зменшуватися, а споживання низькосортного вугілля зростати і, відповідно, буде збільшуватися рівень забруднення довкілля [1].

Аналіз показує, що в енергетиці найбільшими забруднювачами повітря є паротурбінні станції, що спалюють сірчисте вугілля, без фільтрів вони дають до 17.7 г SO2/кВт-год. При наявності фільтрів кількість викидів зменшується у 10 раз. Найнижчі викиди, до 0.4 г/кВт-год SO2 мають ПГУ, що працюють на газифікованому вугіллі. Викиди NOx на таких установках не перевищують 0.5-0.7 г/кВт-год. Приблизно такий же рівень викидів NOx у котлах з киплячим шаром.

Питомі викиди СО2: 4.4 кг/кг у.п. при спалюванні у котлах вугілля, 0.5-0.6 кг/кВт-год для ГТУ на природному газі, та 0.8-0.9 кг/кВт-год для ГТУ, що працюють на вугіллі.

Таблиця 2. 

Орієнтовні дані щодо викидів підприємствами ПЕК.

Джерела викидів

Всього

У тому числі

Тверді

Рідкі та газоподібні

NOx

SOx

CO

Інші

Усі галузі України

100

22

78

29

8.0

33.8

7.2

Галузі ПЕК

40

8

32

20

4.6

4.8

2.6

у тому числі

Теплоенергетика

29

6.8

22.2

17.6

4.3

0.3

0.0

У тому числі

ДРЕС,

26.5

6.6

19.9

16.2

3.6

0.1

0.0

ТЕЦ, котельні

2.5

0.2

2.3

1.4

0.8

0.1

0.0

Вугільна промисловість

9.5

1.2

8.3

2.4

0.2

4.2

1.5

Нафтогазова промисловість

1.5

0.0

1.5

0.0

0.1

0.4

1

Інші галузі

60

14

46

9

3.8

28.2

5.0

Існує ще один тип забруднень, властивий ТЕС та АЕС, – тепловий. Встановлено, що для нормальної роботи ТЕС для охолодження конденсаторів турбін потрібна водойма з розрахунку 5 - 8 м2 та глибиною не менше 2м  на кожен кВт установленої потужності. Для АЕС потрібно цю цифру збільшити у півтора раза. На 1млн. кВт установленої потужності АЕС в оточення скидається більше ніж 2.8 млн. кВт тепла, що у 1.2-1.4 раз більше ніж на ТЕС.

Один блок АЕС з потужністю 1млн. кВт потребує відчуження площі 600 га, річні витрати води на ньому становлять 30 млн.м3, а рідких відходів, в т.ч. слабо радіоактивних, скидається 100 тис.м3/рік.

Крім теплового та хімічного, об’єкти енергетики є джерелами електромагнітного забруднення середовища. Відомо, що організм людини – це електромагнітна система. Клітинні мембрани можна розглядати як своєрідні конденсатори (подвійні електричні шари), передача нервових імпульсів, в т.ч. вища нервова діяльність (мислення), є результатом взаємодії електричних імпульсів різної частоти, що поширюються у нейронній мережі. М’язова діяльність зумовлена переносом іонів кальцію (кальцієві канали мембран) між клітинами. Ці процеси супроводжуються струмами зі щільністю ~10 мА/м2. Реакція клітин на електричні імпульси має пороговий характер (реакція виникає після перевищення сигналом певної межі) і на електромагнітне поле, що створює у клітинах струми менші ніж 5 - 10 мА/м2 клітина не реагує, але якщо індуковані зовнішнім електромагнітним полем струми у клітинах перевищать поріг чутливості клітин, то наслідки впливу можуть бути непередбачуваними [3]. Нервові та м’язові клітини найчутливіші до зовнішнього електромагнітного подразнення з частотою в межах від 10 до 1000 Гц, а гранично допустимі значення напруженостей електричного поля становлять 20 кВ/м, а магнітного 4кА/м.

За нормами Міжнародної організації захисту від радіації (IRPA), вважаються безпечними [3]:

  •  напруженості електричного поля до 10 кВ/м, при експозиції меншій ніж дві години на добу;
  •  напруженість магнітного поля до 800 А/м, при тій же експозиції.

В обох випадках виникають біоструми зі щільністю до1.2 мА/м2, що у десять раз менші порівняно з біоактивними струмами.

Зауважимо, що на ділянках, які близькі до лінії високовольтних передач, напруженість електричного поля сягає 30-40 кВ/м на частоті 50 Гц, що у 3 – 4 рази перевищує безпечні величини.

10.2. Принципи сталого (допустимого) розвитку України

Усвідомлення відповідальності людства перед прийдешніми поколіннями та природою було сформульоване у рішеннях міжнародної конференції ООН з проблем навколишнього середовища у червні 1992р., що відбулася у Ріо-де-Жанейро. В матеріалах конференції декларовано принцип "sustainable development" – прийнятного (допустимого) розвитку [4.5].

Допустимий розвиток, задовольняючи потреби сьогоднішнього дня, не завдає шкоди довкіллю та потенціалу існування прийдешніх поколінь.

Основна ідея допустимого розвитку полягає в тому, що людина повинна гармонізувати свої стосунки з Природою.

При допустимому розвитку необхідно вирішити такі проблеми [4 - 6]:

  •  допомога найбіднішим людям, народам, державам;
  •  збереження генофонду Землі;
  •  обмеження впливу технологій на довкілля;
  •  узгодження інтересів провідних держав світу та таких, що лише розвиваються.

Учасники конференції у Ріо-де-Жанейро звернулися до урядів держав з декларацією "Екологічна реформа на міжурядовому рівні". В цій декларації підкреслюється потреба узгоджувати національні інтереси і прагнення з можливостями природи; враховувати обмеженість світових ресурсів та поважати право наших нащадків на життя.

За концепцію допустимого розвитку, міжнародна спільнота повинна разом з гарантіями мінімальних потреб для життя нинішнього покоління обмежувати посягання людства на природу і її можливості так, щоб гарантувати життя майбутнім поколінням.

Принципи допустимого розвитку покладені в основу Державної програми, затвердженої КМУ України: "Основні напрями державної політики у галузі охорони природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки".

Положення цієї Програми створюють базу для розвитку і формування ринку екологічних або екологічно зорієнтованих технологій, передусім, енергозбереження. Основними напрямами діяльності цього ринку є:

  •  розробка спеціальної техніки та систем контролю для забезпечення мінімального впливу життєдіяльності суспільства на довкілля;
  •  створення енерго- та ресурсозберігаючих технологій, які побудовані за ієрархічним принципом „відходи  n-ї стадії, сировина для  n + 1- ї”;
  •  забезпечення екологічної інформації та освіти, а також впровадження спеціалізованого екологічного права;
  •  розвиток інфраструктури екологічних послуг суб’єктам господарювання незалежно від форми власності.

Екологізація промислових і енергогенеруючих підприємств ґрунтується на принципах утилізації ВЕР, у т.ч. теплових викидів в атмосферу та водоймища, широкого застосування новітніх засобів очищення викидів та оптимізації технологічних процесів з позицій енергозбереження [7].

10.3. Шляхи декарбонізації промисловості України

Під терміном „декарбонізація промисловості” розуміємо систему заходів, спрямованих на обмеження викидів СО2 в атмосферу з метою запобігти розвитку парникового ефекту.

10.3.1. Квоти на викиди парникових газів

У грудні 1997р. у м. Кіото (древня столиця Японії) відбулася Конференція Сторін Рамкової Конвекції ООН про зміну клімату. На цій конференції прийняте безпрецедентне рішення, яке оформлене у вигляді Протоколу, щодо стимуляції співдружності держав зменшити викиди парникових газів у 2020 році до рівня базового 1990 року.

Механізм стимуляції має три складові: спільне впровадження, чистий розвиток та міжнародну торгівлю викидами. 

Проаналізуємо кожну з них [8].

Спільне впровадження (СВ). Ця процедура відповідно до статті 6 Протоколу надає країнам, що інвестують заходи зі скорочення викидів парникових газів у інших країнах, право отримувати від країни - реципієнта еквівалентну кількість „одиниць скорочення викидів” .

Механізм СВ дозволяє скеровувати інвестиції у галузі і країни, де їх ефективність щодо скорочення викидів буде максимальна.

Механізм чистого розвитку. Ця процедура аналогічна СВ, але інвестиції спрямовуються в економіку країн, що розвиваються. Інвестор на суму інвестицій отримує „сертифікати скорочень викидів”, які ним можуть бути використані для своїх цілей, ст.12 Протоколу.

Міжнародна торгівля викидами. Цей механізм передбачає передачу частини національних квот на викиди, що встановлені на базовому рівні, іншими країнами за цінами, що формуються на екологічному ринку. Ці квоти вимірюються в „одиницях встановлених обсягів”, ст.17 Протоколу.

Ці три механізми мають за мету дозволити промислово розвиненим країнам виконати свої національні зобов’язання щодо зменшення викидів найефективнішим чином (з найменшими затратами).

Верховна Рада України 4 лютого 2004р. ратифікувала Кіотський протокол до Рамкової конвекції ООН про зміну клімату (РКЗК) і таким чином стала повноправним учасником екологічного ринку. З 01.02.05 р. Кіотський протокол вступив у силу. На жаль, Україна не підготувалась до цього ринку інституціально, тобто не створено організацій, уповноважених на торгівлю у зазначених вище формах, квотами на забруднення, і ми не готові до максималізації прибутку, який може отримати Україна від цієї торгівлі, тим більше що Україна внаслідок економічного спаду виробництва порівняно, з базовим 1990р., отримала багато „надлишкових” квот, які можуть бути предметом торгівлі. Але цей „товар” дуже швидко може „випаруватися” і от з яких причин.

                              Виконуючи зобов’язання за Кіотським протоколом, країни Західної Європи ввели податки, що базуються на енергетичній (вважай вуглецевій) складовій їх продукції. Такими країнами є Австрія, Голландія, Данія, Італія, Німеччина, Норвегія, Фінляндія, Швеція та ін. Це оподаткування привело до переорієнтації економіки згаданих країн на випуск не енергоємної продукції, звільнивши сегмент ринку енергоємких: видобуток і збагачення залізної руди, виплавка сталі, виробництво мінеральних добрив, цементу і енергії, тобто таких, що дають найбільше викидів СО2 (найбільш карбонізованих). Відповідно, Україна, користуючись відсутністю подібного екологічного законодавства, перехопила частину цього ринку, а це призвело до того, що внутрішні і зовнішні інвестиції почали переливатися в Україні в енергоємні галузі, див. табл.1 та 3, а також рис.1, який демонструє динаміку викидів вуглецю в Україні для двох сценаріїв  розвитку її економіки – „чистого” і „брудного”. Обидва сценарії розвитку дають однакові темпи зростання ВВП, але суттєво відрізняються питомим виробництвом парникових газів.

Відповідно до „брудного” сценарію вже у 2015 році Україна втратить всі свої „надлишкові” квоти на викиди і торгувати буде нічим. Необхідно також усвідомлювати, що покупці уважно стежать за розвитком економіки продавців і відповідним чином регулюють ціни.

Таблиця 3.

Два сценарії можливих структурних змін в економіці України

Тип сценарію

Частка випуску продукції, %

2005 рік

2010 рік

2015 рік

„Брудний” сценарій

І Група

60

66

75

ІІ Група

40

34

25

Всього:

100

100

100

„Чистий” сценарій

І Група

45

35

30

ІІ Група

55

65

70

Всього:

100

100

100

Є ще одна, неприємна для України, обставина. Суть її ось у чому: за даними Економічної комісії ООН Європи, у 1999 р. 1 тонна викидів СО2 у Західній Європі давала приріст ВВП на 2041 дол. США, а на Україні всього 422 дол. США, тобто економіка України майже у п’ять раз менш ефективна ніж розвинених країн. Ця обставина має дві сторони: по-перше, європейські країни мають величезний стимул до купівлі квот на Україні; по-друге, ці ж країни вимагають зміни „правил гри”, що закладені у Кіотському протоколі у напрямі – нехай платить той, хто інтенсивніше забруднює (у кого питомі викиди більші), а ось тут для України ситуація дуже складна, див. рис.2. Отже, якщо позиція країн, учасниць РКЗК, зміниться, то Україна перетвориться з продавця на покупця

квот на викиди .

10.3.2.  Оцінка потенційних інвестицій для декарбонізацій промисловості України.

Кіотський протокол надає Україні унікальну можливість для екологізаії своєї промисловості і енергетики на яку конче потрібно 15 – 17 млд.дол.США, див. тему 1, табл.2. Цього можна домогтися шляхом її декарбонізації, продаючи „надлишкові” квоти на викиди розвиненим країнам.

В період з 2008 до 2012 рр. потенціал скорочення викидів парникових газів оцінюється у 750 – 800 млн. тонн СО2, що при ціні 8 – 10 дол. США за тонну дає інвестиції Україні в розмірах 6.0 – 8.0 млрд.дол. США, тобто майже половину необхідної суми. Більше того, майже третина цієї суми зв’язана з енергозбереженням [8].

В період з 2013 і до 2017 рр. потенціал скорочення викидів становить біля 1500 млн. тонн СО2, що навіть за ціною 8 дол./тонну дає потенціал інвестицій в сумі 12 млрд. дол. США, що разом з першим етапом покриває потреби у інвестиціях для енергозбереження [8].

Проте не так все просто. Як згадувалося вище, існують три механізми передачі квот на викиди і проблема у виборі найефективнішого для України.

Розвинені країни віддають перевагу механізму спільного впровадження, оскільки у такий спосіб вони отримують квоти одразу, а Україні залишаються всі турботи, що зв’язані з впровадженням, більше того, вона вимушена впроваджувати технології покупця квот, які не завжди можуть бути найкращими, крім цього, покупець ще виграє, оскільки він нарощує свій експортний потенціал.

Другий механізм майже нічим не відрізняється від першого.

Щодо третього – міжнародної торгівлі викидами, то тут вигода для України в тому, що вона отримує незв’язані кошти, якими може оперувати на власний розсуд. Проте виникає питання ціни: чи згодяться інвестори платити в цьому випадку по 8 – 10 дол. США за тонну квот на викиди, чи менше?

Отже, стратегія України на ринку квот повинна враховувати згадані обставини; бути дуже гнучкою, задіюючи усі механізми торгівлі квотами. Проте, загалом, Україна отримала шанс вирішити проблеми структурної перебудови економіки коштом власного економічного спаду і важливо цей шанс використати з максимальною вигодою.

10.4.  Питання для самоконтролю

1. Поясніть фізичну природу парникового ефекту. Що є причиною цього явища? До яких наслідків може привести розвиток парникового ефекту?

2. Яка причина екологічних  проблем України? Які об’єкти промисловості і чим небезпечні для населення України?

3. Яка кількість відходів припадає  на душу населення України? Яка частина з них є перероблена або утилізована?

4. Які небезпеки для населення України зв’язані з енергетикою? Дайте приклади конкретних забруднень, що породжуються ПЕК.

5. Чому ТЕС та АЕС є найбільшими джерелами теплових викидів? Це зв’язано з недосконалістю технології виробітку енергії, чи має фундаментальну природу? Дайте конкретні приклади величин теплових викидів ТЕС та АЕС.

6.  Яка фізіологічна природа впливу електромагнітного випромінювання на організм людини? До яких частот  електромагнітних коливань найбільш чутливий людський організм?

7. Які напруженості електричного та магнітного полів та які експозиції вважаються допустимими для людини?

8. В чому суть допустимого розвитку країн світу? Яка основна ідея такого розвитку? Які документи Уряду України ґрунтуються на цьому принципі?

9. Що вам відомо про Конференцію Сторін Рамкової Конвекції ООН про зміну клімату у м. Кіото у 1997 р.? Який основний результат конференції?

10. Поясніть суть трьох основних механізмів  зменшення викидів парникових газів:  спільне впровадження, чистий розвиток та міжнародну торгівлю викидами.

11. Що таке квоти на викиди парникових газів? Чому Україна має надлишкові квоти на викиди? Яку користь вона може мати з них? Яким чином?

12. Яка причина розвитку економіки України за „брудним” сценарієм? До яких наслідків може привести безвідповідальне слідування цьому сценарію? В який часовий проміжок?

10.5.  Рекомендована література

  1.  Ковалко М.П., Денисюк С.П. Енергозбереження – пріоритетний напрямок державної політики України //Київ: УЕЗ, 1998. -506с.
  2.   Кочмарський В.З. Термодинамічний аналіз еволюції цивілізації// Рівне. -   Вісник УДУВГП. -  2002.  Вип. 4(17). – С. 387 – 397.
  3.  Дьяков А.Ф. и др. О влиянии электрических и магнитных полей промышленной частоты на здоровье человека //Энергетик. -1996.  №11. – С. 4 - 5.
  4.  Костюк П.Г. Наукові концепції сталого (самовідтворюваного) розвитку в Україні // Экотехнологии и ресурсосбережение. -1997.  №1. – С. 42-44.
  5.  Моисеев Н.Н. «Устойчивое развитие» или «Стратегия переходного периода». // Экономика предпринимательства и окружающая среда. – 1995.  №12. - С. 30 – 35.
  6.    Голубець М.А. Фундаментальні проблеми екології в контексті сталого розвитку //Экотехнологии и ресурсосбережение. – 1997. №1. – с.45 – 48.
  7.  Закиров Д.Г., Дружинин Л.Ф., Ощепков А.И. Поэтапная экологизация предприятий на основе эффективных методов энергосбережения //Экология и промышленность России. – 1997. №3. – С.12 – 16.
  8.  Руденко Г., Дюканов В. Де взяти гроші на „декарбонізацію” економіки України //Дзеркало тижня. – 2004. - №13.

      


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12748. Изучение и исследование блокового шифра AES (Rijndael) 32.5 KB
  Лабораторная работа 5 Изучение и исследование блокового шифра AES Rijndael Цель работы Изучить преобразования выполняемые при шифровании и дешифровании сообщений в блоковом шифре AES а также исследовать некоторые его свойства . Используемое программное обеспечен...
12749. Исследование свойств линейного рекуррентного регистра (ЛРР) 168 KB
  Лабораторная работа 8 Исследование свойств линейного рекуррентного регистра ЛРР Цель работы Изучить способы задания ЛРР и свойства генерируемых им последовательностей. Используемое программное обеспечение Для работы используется программа LRR.EXE З...
12750. Криптоанализ потокового шифра на основе использования алгоритма Месси-Берлекэмпа 140 KB
  Лабораторная работа 9 Криптоанализ потокового шифра на основе использования алгоритма МессиБерлекэмпа Цель работы Изучить возможность криптоанализа потокового шифратора при помощи его замены эквивалентным линейным рекуррентным регистром ЛРР. ...
12751. Криптоанализ потокового шифра на основе корреляционного метода 171 KB
  Лабораторная работа 3 Криптоанализ потокового шифра на основе корреляционного метода Цель работы Изучить возможность криптоанализа потокового шифратора при помощи вычисления корреляции между шифрующей гаммой и выходами линейных рекуррентных регистро...
12752. Получение знаний о высоковольтных выключателях 496.9 KB
  ЦЕЛЬ РАБОТЫ: Целью работы является получение знаний о высоковольтных выключателях. ПРЕДВАРИТЕЛЬНОЕ ЗАДАНИЕ: Ознакомиться с назначением и типами высоковольтных выключателей характеризующими их параметрами и условиями выбора. Условия выбора выключателей: В о...
12753. Масляные выключатели. Маломасляные выключатели 122.38 KB
  ЦЕЛЬ РАБОТЫ: Целью работы является получение знаний о высоковольтных выключателях. ПРЕДВАРИТЕЛЬНОЕ ЗАДАНИЕ: Ознакомиться с назначением и типами высоковольтных выключателей характеризующими их параметрами и условиями выбора. Масляные выключатели Различаю
12754. Получение знаний об измерительных трансформаторах тока 407.96 KB
  ЦЕЛЬ РАБОТЫ. Целью работы является получение знаний об измерительных трансформаторах тока. ОДНОВИТКОВЫЕ: ТПОЛ: Стержневые трансформаторы тока с литой изоляцией типа ТПОЛ Т трансформатор тока П проходной О одновитковый Л с литой изоляцией. Предназначе...
12755. Получение знаний об измерительных трансформаторах напряжения 91.42 KB
  Целью работы является получение знаний об измерительных трансформаторах напряжения. НОМ – трансформатор напряжения однофазный масляный; НТМИ – трансформатор напряжения трехфазный масляный с дополнительной вторичной обмоткой для контроля изоляции сети; НТМК – тр
12756. Приводы высоковольтных выключателей Управление масляным выключателем ВМПЭ-10 369.83 KB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА № 4 Приводы высоковольтных выключателей Управление масляным выключателем ВМПЭ10 ЦЕЛЬ РАБОТЫ: Целью работы является получение знаний о приводах высоковольтных выключателей а так же ознакомление со схемой управления масляными выключателями....