8928

Інвестиційна політика в галузі енергозбереження

Лекция

Экология и защита окружающей среды

Тема 9. Інвестиційна політика в галузі енергозбереження З таблиці 2 теми 1 бачимо, що обсяг капіталовкладень, які необхідні для забезпечення ефективної політики в галузі енергозбереження на Україні, становить у розрахунку на 2005 рік...

Украинкский

2013-02-19

122 KB

7 чел.

Тема 9. Інвестиційна політика в галузі енергозбереження

З таблиці 2 теми 1 бачимо, що обсяг капіталовкладень, які необхідні для забезпечення ефективної політики в галузі енергозбереження на Україні, становить у розрахунку  на 2005 рік 15.6 – 17.7 млрд. дол. США. Таких коштів державний бюджет України сьогодні не має і у найближчому майбутньому мати не буде. Отже, залишається єдиний шлях – залучення для вирішення проблем енергозбереження коштів внутрішніх та іноземних інвесторів.

9.1. Загальні положення

Використання внутрішніх резервів для інвестування структурної перебудови економіки України вимагає насамперед визначення обсягу основного капіталу України у цінах поточного періоду та розробки системної законодавчої бази, що стимулюватиме внутрішні інвестиції [1] .

В той же час неконтрольоване бажання максимального залучення іноземних інвестицій може загрожувати національній безпеці. Щоб цього уникнути, необхідно прогнозувати результати цільового іноземного інвестування, виключити можливість ущемлення інтересів внутрішнього інвестора, визначитися з засобами державної економічної політики, якими можна ефективно контролювати дії іноземного інвестора [2]. При розробці заходів щодо залучення іноземних інвесторів слід враховувати [3] досвід наших попередників - колишніх соціалістичних країн:

  •  пам’ятати, що стратегічний інвестор приходить на ринок не раніше ніж через 4 – 5 років після успішного початку економічних реформ;
  •  відомі факти закордонних інвестицій для встановлення контролю над підприємствами з метою захоплення ринків збуту (приклади – РЗВА,  м. Рівне;  концерн Оріана, м. Калуш);
  •  можливість проникнення на український ринок потенційних банкрутів, які намагаються таким чином покращити своє становище (приклад – „ЗАЗ – ДЕО”);
  •  використання інвестиційної діяльності для прикриття безкоштовного збору науково-технічної та ділової інформації з метою контролю над конкурентно придатними вітчизняними підприємствами і фірмами;
  •  прихід дрібних інвесторів з метою випуску споживчих товарів коштом експлуатації дешевої робочої сили, сировини та енергоносіїв, існуючої інфраструктури; результатом є односторонній розвиток експорту низькотехнологічної продукції і розвиток відповідних підприємств;
  •  приплив незаконного капіталу з офшорних зон, що згодом переростає у політичну проблему (приклад, недавні проблеми у стосунках з FATF);
  •  приклади інтенсивної експлуатації основних фондів з подальшим закриттям виробництва або його перенесення за кордон і створення монопольного положення на даному сегменті ринку.

Аналіз умов та наслідків іноземного інвестування [4- 6] дозволяє зробити такі висновки:

  1.  Іноземні інвестиції ідуть стабільно туди, де вже налагоджений процес капіталовкладень, має місце стале зростання і вдосконалення економічної структури (іноземні інвестиції притягуються внутрішніми).
  2.  Іноземні інвестиції надходять не туди, де їх хочуть використати як інструмент реформ (великий ризик), а туди, де уряд довів спроможність самостійно здійснювати реформи власним коштом, де вже існує сприятливий економічний клімат.
  3.  Коштом іноземних інвестицій можна досягти успіху у розвитку окремих підприємств чи навіть галузей. Проте, спираючись на них, ніколи не можна досягти стабільного розвитку економіки загалом і, зокрема, її високотехнологічного сегменту.
  4.  Успішне залучення іноземних інвестицій визначається не різноманітними пільгами інвесторам, а сприйняттям  ними країни - реципієнта як стабільної і передбачуваної, економіка якої постійно модернізується, яка характеризується сталим темпом розвитку і ростом платоспроможного попиту населення.
  5.  Необхідно дуже чітко усвідомлювати, що іноземні інвестиції не панацея, вони лише один з багатьох компонентів ефективного розвитку.
  6.  Враховуючи ситуацію на фінансових ринках, банки України повинні бути готовими до створення консорціумів (промислово-фінансових груп) для випуску і розміщення корпоративних цінних паперів, надання на них гарантій, а також до обслуговування біржової та позабіржової торгівлі паперами [3].

На думку представників швейцарського інвестиційного банку „Cs First Boston-Ukraine”, середня норма рентабельності з урахуванням місцевих ризиків повинна на Україні становити для державних зобов’язань 30% у гривнях і 15% у дол.США, а для корпоративного капіталу – 40 ÷ 50% у гривнях [1].

9.2. Інвестиційна політика в галузі енергозбереження

Під терміном „інвестиційна політика” будемо розуміти вибір мети, об’єктів, форм та обсягів фінансування, його джерел, а також термінів, методів і засобів реалізації інвестицій, що конкретизуються в інвестиційних програмах та проектах для отримання конкретної вигоди.

Власне інвестиціями є грошові кошти, цільові банківські влади, паї, акції та інші цінні папери, технології, машини, обладнання, ліцензії, кредити, будь-які інші майнові чи не майнові права та інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності з метою отримання прибутку та позитивного соціального ефекту. Інвестиційна політика реалізується через інвестиційні програми, які мають загальнонаціональний та регіональний характер, див. тему 3.

Інвестиційна програма є видом планування, структуризацією та об’єднанням в одне ціле робіт з визначенням об’єктів, видів та джерел і термінів інвестування, що необхідні для досягнення мети інвестування.

Інвестиційна програма у свою чергу передбачає  конкретні проекти, що включають як систему цілей, так і засоби для досягнення цих цілей, в т.ч. трудові та управлінські ресурси [4, 5, 7].

9.2.1. Обґрунтування доцільності інвестиційних проектів

Необхідною умовою інвестицій в економію ПЕР є перевищення дисконтованої вартості планової економії ПЕР [8] над інвестиціями І0, тобто повинна задовольнятися нерівність

                                 ,  (9.1)

тут ΔЕ(t) – економія ПЕР, що відповідає впровадженню на момент часу t; Т- термін використання результатів впровадження; ре(t) – номінальна вартість ПЕР (без врахування затрат на їх обслуговування) на момент t; r – величина, що пропорційна реальній ставці на найвигідніше вкладення капіталу з урахуванням темпів інфляції.

Відповідно до роботи [9] технічне рішення щодо заходів з енергозбереження буде обґрунтованим, якщо виконується умова

             ,  (9.2)

Ек – вартість зекономлених ПЕР за рік; Зе – поточні експлуатаційні затрати; Зк – капітальні затрати на впровадження заходу з енергозбереження; n – погоджений з банком термін погашення кредиту; р – коефіцієнт, що визначають за формулою

                                                           ,  (9.3)

рd –річна депозитна оплата кредиту у відсотках; рі – річний темп інфляції у відсотках.

Формула (9.2) значно спрощує розрахунки оцінки заходів з енергозбереження, її похибка, за даними авторів, не перевищує 6%. Вираз (9.2) дозволяє оцінити мінімально допустимий рівень прибутковості

                                             ,  (9.4)

який забезпечує повернення кредиту. Звичайно, для розрахунків (9.4) необхідно мати інформацію про величини Т, рd та рі.

9.2.2. Класифікація проектів з енергозбереження

За ефективністю (економічною, технічною, екологічною тощо) та схемою фінансування проекти можна поділити на три групи [4]:

  1.  Проекти, що здатні забезпечити позичальникам рівень доходу, достатній, щоб розрахуватися з інвесторами за курсом відсоткової ставки та мати прибуток. Основним джерелом фінансування таких проектів є власні кошти позичальника та інвестиції на загальних умовах.
  2.  Проекти, що мають загальногосподарське (в національному масштабі) значення, але не дають достатнього доходу їх виконавцям. Ті проекти, що є вигідними для економіки держави в цілому, але недостатньо привабливі для авторів і виконавців, повинні фінансуватися з загальнодержавного або регіонального фондів енергозбереження.
  3.  Проекти, які не мають прямої комерційної вигоди, але результати їх розробки важливі для створення нових енергозберігаючих технологій та визначають напрямки майбутніх впроваджень. Такі проекти фінансуються з тих же джерел, що і в п.2, але, крім цього, вони можуть підтримуватися субсидіями з державного бюджету.

9.2.3. Порівняння проектів з енергозбереження

Порівняння інвестиційних проектів з метою вибору найкращого ґрунтується на таких показниках:

  •  чистому дисконтованому прибутку (ЧДП);
  •  індексі прибутковості (ІП);
  •  внутрішній нормі прибутковості (ВНП);
  •  терміні окупності.

Величину ЧДП визначають як суму поточних ефектів за весь розрахунковий період, що приведена до початкового кроку, або як перевищення інтегральних результатів над інтегральними витратами.

ЧДП за умови сталої норми дисконту е, коли немає інфляції або коли розрахунок ведеться у базових цінах, обчислюється за формулою

                          ;   (9.5)

Rt – результати, які досягнені на t-му кроці розрахунків; Зt – витрати за цей же рік; Т – горизонт розрахунків (тривалість розрахункового періоду), він рівний кроку, на якому робиться закриття проекту; (Rt – Зt) – ефект, який досягають на t-му кроці; е – постійна норма дисконту, рівна прийнятній для інвестора нормі прибутку на капітал. Очевидно, що чим більший ЧДП, тим привабливішим є інвестиційний проект.

Часто для розрахунку ЧДП використовують спрощену формулу, в якій із затрат виключають капіталовкладення і через Зt* позначають витрати на t-му році з вилученням капіталовкладень, тоді

                             ,  (9.5а)

К – сума дисконтованих капіталовкладень. Змодифікований ЧДП визначає різницю між сумою зведених ефектів і зведеною до того ж моменту часу величиною капіталовкладень К.

Індекс прибутковості рівний відношенню суми зведених ефектів до величини капіталовкладень

                                  ,  (9.6)

при ЧДП 0, ІП 1 – тобто проект ефективний. Величина ВНПр визначається такою нормою дисконту е0, при якій величина зведених ефектів рівна зведеним капіталовкладенням, тобто е0 визначається з рівняння

                                      .  (9.7)

Якщо отримана норма прибутку е0 рівна або більша від прийнятної для інвестора, то інвестиції для нього виправдані.

Термін окупностімінімальний проміжок часу, після якого інтегральний ефект стає позитивним.

9.2.4. Аналіз проектів

Методологія аналізу проектів об’єднує комплекс підходів, методів і способів реалізації проектів різної величини та складності (термін „проект” розуміємо не як документ, а  як заплановані зміни).

Комерційний аналіз

Здійснюється з метою визначення життєздатності проекту в умовах конкуренції. Комерційний аналіз передбачає такі кроки:

  •  оцінку умов збуту продукції;
  •  дослідження ринку (стратегія маркетингу);
  •  дослідження впливу заходів з енергозбереження на якість та обсяги виробництва;
  •  визначення конкурентного імпорту аналогічної продукції;
  •  аналіз переваги продукції проекту перед існуючими та потенційними аналогами;
  •  вивчення основних конкурентів на даному сегменті ринку;
  •  дослідження фінансового стану основних покупців та їх прагнень.

Технічний аналіз

Суть технічного аналізу проекту полягає у визначенні технологій найоптимальніших щодо досягнення мети проекту, забезпечення проекту матеріалами, людськими та інформаційними ресурсами, оцінка масштабів проекту, визначення оптимальної кількості об’єктів, що створюються за проектом, їх географічного розміщення та аналізу графіка виконання робіт. До завдань технічного аналізу також входять такі позиції:

  •  перевірка наявності у виконавця необхідних виробничих фондів та робочої сили;
  •  перевірка наявності потрібної інфраструктури;
  •  оцінка інвестиційних та експлуатаційних затрат;
  •  оцінка співвідношення валюта/національні фінансові ресурси;
  •  оцінка доступності та вартості капіталу, сировини та робочої сили.

Інституціональний аналіз

На цьому етапі визначають здатність організації – виконавця розробити проект та керувати його здійсненням на всіх етапах життєвого циклу.

Фінансовий аналіз

Цей вид аналізу оцінює фінансову життєздатність проекту. На початковій стадії підготовки проекту необхідно:

  •  визначити можливість відшкодування затрат по проекту;
  •  оцінити забезпеченість ресурсами для реалізації проекту в погоджений термін;
  •  розробити варіанти особливого режиму фінансування (якщо проект фінансується з держбюджету);
  •  вияснити здатність замовника виконати всі фінансові зобов’язання та зробити необхідні відрахування на майбутні капіталовкладення з внутрішніх ресурсів;
  •  проаналізувати балансовий звіт підприємства - виконавця;
  •  проаналізувати рівень та структуру ціни, що пропонується виконавцем проекту;
  •  оцінити можливості оплати частини капітальних та експлуатаційних затрат суб’єктом господарювання, якщо той після реалізації проекту отримає економічну вигоду.

9.3. Прийняття інвестором рішення щодо проекту

Рішення інвестора про інвестування проекту переважно ґрунтується на такій системі пріоритетів:

  1.  Суспільна значущість проекту.
  2.  Його вплив на імідж інвестора.
  3.  Відповідність фінансовим можливостям інвестора.
  4.  Відповідність організаційним можливостям інвестора.
  5.  Ринковий потенціал продукту (рівень енергозбереження, ефективність заходів з енергозбереження, актуальність), термін окупності, прибуток, рівень ризику, окупність проекту.
  6.  Екологічність.
  7.  Відповідність законодавству.

9.3.1. Процедура відбору інвестиційних проектів

Інвестиційні проекти відбираються на конкурсних засадах. Конкурс переважно має чотири стадії:

  •  розробку умов конкурсу;
  •  створення конкурсних рад та експертних груп;
  •  формування або уточнення системи критеріїв конкурсу;
  •  аналіз повноти охоплення проблеми переможцями конкурсу та формування вимог щодо додаткових розробок.

Критерії якості інвестиційних проектів поділяться на такі групи:

  •  цільові критерії;
  •  зовнішні та екологічні;
  •  критерії, що характеризують виконавця;
  •  критерії науково-технічної перспективності;
  •  регіональних особливостей впровадження проекту;
  •  комерційні;
  •  ринкові.

Цільові критерії важливі на стадії відбору проектів за пріоритетними напрямами. Вони визначаються соціально-економічною ситуацією у державі і можуть збігатися з іншими критеріями (на даний час пріоритетними).

Зовнішні та екологічні критерії стосуються: правової чистоти проекту, його відповідності законодавству, можливого впливу на проект законів, що розробляються, можливої реакції громадської думки, можливості збільшення (зменшення) шкідливих викидів та виробничих процесів, впливу проекту на зайнятість населення.

Критерії, що характеризують виконавця, повинні визначити наявність у нього навичок управління та досвіду підприємництва, якість керівного потенціалу, компетентності та зв’язків, стратегії у галузі маркетингу, дані про фінансову спроможність, досягнуті результати діяльності, їх тенденції, дані про потенціал зростання, показники диверсифікації.

Науково-технічні критерії виявляють перспективність науково-технічних рішень, які використовують у проекті; патентну чистоту обладнання та технологій; патентоспроможність технічних рішень; позитивний вплив на інші проекти, у яких зацікавлена держава.

Критерії особливостей регіонів повинні з’ясувати, чи  враховані ресурсні можливості регіону, стан інфраструктури (комунікації, банківське обслуговування), наявність кваліфікованої робочої сили, традиції тощо.

Комерційні критерії включають: розміри доступних інвестицій, стартових коштів на реалізацію проекту; потенційний річний прибуток; очікувану норму чистого дисконтованого прибутку; величину внутрішньої норми прибутку, що прийнятна для інвестора; відповідність проекту критеріями економічної ефективності капітальних вкладень; термін окупності та сальдо реальних грошових потоків; стабільність надходження прибутку від проекту; можливість використання податкових пільг; оцінку періоду утримання продукції на ринку; оцінку річних продажів; необхідність залучення позикового капіталу та його частка в інвестиціях; фінансовий ризик щодо проекту.

Виробничі критерії стосуються рівня забезпечення різними видами ПЕР; матеріалами та потребами у додатковому обладнанні; ПЕБ підприємства (об’єкта впровадження); енергоємність продукції; необхідність технологічних нововведень для реалізації проекту; наявність робочої сили за кількістю та якістю; можливість утилізації відходів, вторинних енергетичних ресурсів; потреби  додаткових виробничих потужностей (обладнання).

Ринкові критерії визначають відповідність проекту потребам ринку; оцінюють ємність ринку щодо продукції, яка виготовлятиметься за проектом і аналогічної до моменту появи на ринку проектної оцінки ймовірності комерційного успіху; еластичність цін на продукцію; необхідність маркетингових досліджень та реклами; відповідність існуючим каналам збуту; оцінку перешкод у просуванні на ринку; захищеність продукції від старіння; оцінку характеру конкуренції (ціна, якість, адміністративний тиск) та її вплив на ціну продукції.

9.3.2. Аналіз чутливості проекту до зовнішніх умов

Кожен інвестиційний проект необхідно досліджувати на його чутливість до впливу зовнішніх умов, зокрема: рівня інфляції, індексів депозиту, розмірів відсотку позик та ін. Для оцінки цих впливів розроблені [10,11] процедури спрощеного розрахунку основних фінансових параметрів проекту, наприклад, час окупності Т розраховують за співвідношенням

,       (9.8)

Т0 – період освоєння; К – розмір інвестицій у цінах базового періоду; , q – реальна річна відсоткова ставка; Р – постійний номінальний річний прибуток.

Час окупності капіталовкладень з урахуванням дисконтування – це проміжок, на момент закінчення  якого чиста дисконтована вартість стає рівною нулю, тобто виконується співвідношення

                                   якщо q = const,  (9.9)

                              , якщо q  const.  (9.10)

Роі – розрахунковий прибуток на і-й рік; - реальна річна відсоткова ставка; r – номінальна річна відсоткова ставка; in – річний коефіцієнт інфляції; , m – порядковий номер року.

Розрахунковий прибуток Poi визначають за виразом

                                        ,  (9.11) 

ОПоі – операційний прибуток (прибуток до виплати податків та відсотків за кредит); ПОДоі, Аоі – величини податків та амортизаційних відрахувань.

Прийнято, що інвестиційні цикли проектів технологічного та структурного енергозбереження становлять відповідно один і три роки, а термін окупності – два та п’ять років.

9.3.3. Формування техніко-економічного обґрунтування проектів з енергозбереження

При формуванні ТЕО для інвестиційних проектів з енергозбереження необхідно висвітлити такі питання:

  1.  Вихідні дані та умови проекту (обґрунтування розробки ТЕО, мета інвестування, загальна характеристика об’єкту інвестування, дані про ПЕБ підприємства, результати попередніх оцінок та досліджень (в т.ч. енергетичного аудиту), інформація про замовника, інвестора, можливих підрядчиків, постачальників енергозберігаючого обладнання, проектну організацію.
  2.  Характеристика ринку та потужності підприємства, номенклатура його продукції.
  3.  Шляхи досягнення необхідних обсягів економії ПЕР.
  4.  Забезпеченість підприємства ресурсами, в тому числі за видами ПЕР.
  5.  Місце розташування підприємства.
  6.  Основні технічні рішення, що пропонуються у проекті.
  7.  Організація та забезпеченість транспортом.
  8.  Оцінка впливу на оточення.
  9.  Кадри та соціальний розвиток.
  10.  Графік реалізації проекту.
  11.  Економічна оцінка та фінансовий аналіз.
  12.  Висновок та пропозиції.
  13.  Додатки (документи, погодження, графічний матеріал).
  14.  Пропозиції щодо можливих шляхів удосконалення (уточнення, розвитку) проекту.

При уточненні оцінки ефективності інвестиційного проекту необхідно враховувати зміни:

  1.  Курсових співвідношень національної та іноземної валют.
  2.  Загального рівня цін (інфляції).
  3.  Цін на продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках.
  4.  Цін на ПЕР, інші типи ресурсів, що будуть використовуватися.
  5.  Прямих втрат за проектом.
  6.  Рівня заробітної плати за видами професій та рівнем кваліфікації робітників з врахуванням інфляції.
  7.  Загальних та адміністративних витрат з врахуванням інфляції.
  8.  Вартості основних фондів (землі, будинків, споруд та обладнання).
  9.  Витрат на організацію збуту (рекламу, транспорт, дилерську мережу та ін.)
  10.  Банківського відсотку.

Фінансування інвестиційних проектів з енергозбереження здійснюється переважно на конкурсних засадах з попередньою експертизою щодо їх відповідності КДПЕ України, оцінкою очікуваного результату економічного та екологічного ефекту, з щоквартальним контролем цільових витрат коштів. Кошти надаються Фондом енергозбереження шляхом пільгових кредитів, безвідсоткових позик та безповоротних субсидій. 

9.4. Висновки

1. Щоб уникнути негативного впливу зовнішніх інвесторів на економіку України, необхідно прогнозувати результати цільового іноземного інвестування, виключити можливість ущемлення інтересів внутрішнього інвестора, визначитися з засобами державної економічної політики, якими можна ефективно контролювати дії іноземного інвестора.

2. Слід пам’ятати, що іноземні інвестиції рухаються не туди де їх хочуть використати як інструмент реформ (великий ризик), а туди, де уряд довів спроможність самостійно здійснювати реформи власним коштом, де вже існує сприятливий економічний клімат.

3. Аналіз досвіду багатьох країн, які скористалися з іноземних інвестицій вказує на те, що їх успішне залучення визначається не різноманітними пільгами інвесторам, а сприйняттям  ними країни реципієнта як стабільної і передбачуваної, економіка якої постійно модернізується, характерну сталим темпом розвитку і ростом платоспроможного попиту населення.

4. Власне інвестиціями є грошові кошти, цільові банківські влади, паї, акції та інші цінні папери, технології, машини, обладнання, ліцензії, кредити, будь-які інші майнові чи не майнові права та інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності з метою отримання прибутку та позитивного соціального ефекту.

5. Рішення інвестора про інвестування проекту переважно ґрунтується на такій системі пріоритетів:

  •  Суспільна значущість проекту.
  •  Його вплив на імідж інвестора.
  •  Відповідність фінансовим можливостям інвестора.
  •  Відповідність організаційним можливостям інвестора.
  •  Ринковий потенціал продукту (рівень енергозбереження, ефективність   заходів з енергозбереження, актуальність), термін окупності, прибуток, рівень ризику, окупність проекту.
  •  Екологічність.
  •  Відповідність законодавству.

6. Комерційні критерії включають: розміри доступних інвестицій, стартових коштів на реалізацію проекту; потенційний річний прибуток; очікувану норму чистого дисконтованого прибутку; величину внутрішньої норми прибутку, що прийнятна для інвестора; відповідність проекту критеріями економічної ефективності капітальних вкладень; термін окупності та сальдо реальних грошових потоків; стабільність надходження прибутку від проекту; можливість використання податкових пільг; оцінку періоду утримання продукції на ринку; оцінку річних продажів; необхідність залучення позикового капіталу та його частка в інвестиціях; фінансовий ризик щодо проекту.

9.5. Питання для самоконтролю

1. Чому для ефективної політики в галузі енергозбереження дуже важливо залучати внутрішні та зовнішні інвестиції?

2. В чому проблема зовнішніх інвестицій? Які небезпеки  зв’язані з зовнішніми інвестиціями?

3. За яких умов можливе успішне залучення зовнішніх інвестицій? Які завдання можливо вирішити, а які не вирішуються зовнішніми інвестиціями?

4. Сформулюйте та поясніть необхідну умову інвестиції та мінімально допустимий рівень прибутковості проекту.

5. На яких показниках ґрунтується вибір найкращого інвестиційного проекту? Запишіть  їх вирази та поясніть зміст.

6. Перелічіть види аналізів проектів та коротко опишіть кожен з них.  

7. Сформулюйте систему пріоритетів на яких повинно ґрунтуватись рішення інвестора щодо проекту?   

8. Опишіть основні стадії процедури  відбору інвестиційних проектів.

9. Перерахуйте та поясніть суть критеріїв якості проектів. Які з критеріїв, на вашу думку, є визначальними у виборі інвестиційного проекту?

10. Що означає фраза „чутливість проекту до зовнішніх умов”? Що розуміють під зовнішніми умовами стосовно інвестиційного  проекту ?

11. Що таке техніко – економічне обґрунтування проекту (ТЕО)? З якою метою розробляється ТЕО?

12. Які, на вашу думку,  з чотирнадцяти позицій ТЕО є найважливішими і, відповідно, вимагають найретельнішого підходу при обґрунтуванні ТЕО?

9.6. Рекомендована література

1. Ковалко М.П., Денисюк С.П. Енергозбереження – пріоритетний напрямок державної політики України. – Київ: УЕЗ, 1998. – 506 с.

2. Сіденко В., Гаврилюк О., Богачевич П., Арагау Б. Іноземні інвестиції в стратегіях структурних реформ і економічного зростання // Політична думка. – 1997. - № 1. – С. 49 -61.

3. Колосов О. Иностранные инвестиции – любой ценой? // Финансовая Украина. – 1997. – № 10.

4. Башмаков И.А. Финансовый и экономический анализ проектов по повышению эффективности использования энергии. – М.: ЦЭНЭФ, 1993. – 100 с.

5. Инвестиции в Украину нуждаются в управлении // Финансовая Украина. – 1996. № 34.

6. Николаев В. Инвестиционное планирование и проектное управление // Финансовая Украина. – 1996. № 35.  

7. Управление проектами. Ред. В.Д. Шапиро. – С. Петербург: «Два – три», 1996, - 610 с.   

8. Экономия энергии – новый ее источник. Ред. Клаус М. Мейер-Абих. – М.: Прогресс, 1982. – 384 с.

9. Варварский В.С., Жуков М.А., Красовский Б.М. Упрощенная методика технико – экономического расчета обоснованности мероприятий по энергосбережению в рыночных условиях // Пром. энергетика. – 1995. - № 2. – С. 2 – 3.

10. Лекомцев Ю.Г. Методические особенности анализа рентабельности инвестиций в энергетику // Пром. энергетика. – 1996. - № 12. – С. 2 – 4.

11. Лекомцев Ю.Г., Клюев Ю.Б., Белоусов В.С. Критерии быстрой оценки эффективности инвестиционных проэктов в энергетике с учетом инфляции // Пром. энергетика. – 1996. - № 6.- С. 2 – 4.    


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39236. НЕФТЕ- И ГАЗОНАСЫЩЕННОСТЬ ПОРОД 1.94 MB
  НЕФТЕ И ГАЗОНАСЫЩЕННОСТЬ ПОРОД Породыколлекторы в условиях естественного залегания содержат воду нефть и газ. Сумма объемов пор занятых нефтью Vн газом Vг и водой Vв равна общему объему порового пространства пород Vпор: Vн Vг Vв = Vпор. Взаимное расположение нефти и воды в поровом пространстве нефтенасыщенных пород зависит от гидрофильности и гидрофобности.17 показано размещение воды и нефти в отдельно взятой поре гидрофильных и гидрофобных пород.
39238. Измерение пористости и проницаемости в поверхностных и пластовых условиях 2.08 MB
  Измерение пористости и проницаемости в поверхностных и пластовых условиях. Измерение пористости и проницаемости на установке PP608. Закон Дарси измерение проницаемости по газу абсолютная проницаемость лекция 2. Описание установки АPP608 АPP608 автоматизированный порозиметрпермеаметр предназначен для измерения проницаемости по газу и пористости образцов породы в условиях реальных напряжений.
39239. Получение капиллярной кривой и зависимости параметра насыщения Рн от коэффициента водонасыщения Кв 35 KB
  В условиях равновесия для набора капилляров насыщенных жидкостями будет иметь место определенное соотношение насыщенности и капиллярного давления. Результатом будет средний радиус пор на входе для каждой равновесной точки измерения капиллярного давления. Она носит название метод восстановленного давления. Образец керна подвергается действию известных капиллярных давлений денасыщения до тех пор пока гравиметрически не будет определено стабильное состояние насыщения затем для данного давления денасыщения вычисляется водонасыщенность.
39240. Пористость, водонасыщенность (категории воды в горных породах) 1001 KB
  Регистрация и измерение образцов. Сушка образцов. Насыщение образцов водой. разработан для экономичного простого и вместе с тем современного метода насыщения образцов керна соляным раствором или нефтью.
39241. Назначение, структура и принцип действия радиоприемного устройства (РПУ) 4.79 MB
  Современное РПУ должно обеспечить прием нужного сигнала в фоне колебаний от всевозможных посторонних источников называемых помехами. При этом мощность помех действующих на РПУ может превышать мощность требуемого сигнала в миллионы раз что естественно затрудняет его прием. Преобразование принятого радиочастотного колебания в напряжение или ток изменяющегося в соответствие с переданным сообщением; для этого требуется осуществить фильтрацию сигнала от помех его усиление и детектирование; 3. Функция радио тракта кроме усиления сигнала...
39242. Предварительный расчет радиовещательного приемника с магнитной антенной ДВ, СВ диапазонов 2.44 MB
  Выбор промежуточной частоты . Выбор транзисторов трактов радио – и промежуточной частоты стр. Выбор избирательной системы тракта радиочастоты . Выбор избирательной системы тракта промежуточной частоты .
39243. Типовое рабочее место монтажника радиоаппаратуры и устройств в критериях единичного мелкосерийного производства 206.5 KB
  Тема данной производственной практики актуальна на сегодняшний день, потому что для более эффективного функционирования предприятия необходимо знание, изучение структурных подразделений предприятия. Цель производственной практики - глубокий анализ предприятия и его подразделений. Главная задача данной работы - изучить, исследовать тот или иной тип структуры, более подробно рассмотреть механизм его функционирования на практике.