8931

Нетрадиційні та поновлювані джерела енергії

Контрольная

Энергетика

Нетрадиційні та поновлювані джерела енергії Сучасна енергетика базується на викопному органічному паливі: камяному вугіллі, нафті та газі. Розвіданих і прогнозних запасів викопного палива при сучасних темпах енергоспоживання достатньо на 90-15...

Украинкский

2013-02-20

644 KB

13 чел.

Нетрадиційні та поновлювані джерела енергії

Сучасна енергетика базується на викопному органічному паливі: кам’яному вугіллі, нафті та газі. Розвіданих і прогнозних запасів викопного палива при сучасних темпах енергоспоживання достатньо на 90-150 років. За оцінками експертів, запасів ядерного палива вистачить ще на 150-200 років. Реальною довгостроковою перспективою для людства залишається термоядерна енергетика, ресурси якої практично безмежні. Проте ядерна і термоядерна енергетика має труднощі з утилізацією ядерних відходів та  захороненням елементів конструкцій ядерних реакторів, що відпрацювали свій термін. Отже, людству (подібно, як це було на початку цивілізації) доводиться підводити очі до неба і думати, як використати енергію Сонця. Ця енергія, проходячи ланцюг трансформацій, існує на Землі у таких формах:

  •  прямої і розсіяної сонячної радіації;
  •  кінетичної енергії вітру;
  •  потенціальної енергії води;
  •  енергії біомаси (фотосинтезу) ;
  •  теплової енергії морів і океанів;
  •  геотермальної енергії.

Ці форми енергії прийнято називати нетрадиційними відновними, хоча для людства вони є найдавнішими і природними. Ще одна перевага цих джерел енергії у тому, що вони не призводять до збільшення концентрації парникових газів і не викликають глобального потепління.

6.1. Сонячна енергетика

Від Сонця на поверхню Землі приходить усереднений за добу потік енергії зі щільністю (0,25-0,5) кВт/м2. Якщо порахувати загальну кількість сонячної радіації, що приходить на Землю за рік, то отримаємо 1018 кВт-год, або 1,23∙1014 т.у.п. Ця величина у 10 000 раз більша за сукупну кількість енергії, що на сьогодні споживається людством [1-4], і більше ніж у 100 раз перевищує всі розвідані запаси викопного палива [5]. Потенціал сонячної енергетики показаний у табл.1.

Таблиця1.

Характеристики потенціалу сонячної енергетики.

Загальний потенціал

Технічний потенціал

Економічно доцільний

кВт.год/рік

т.у.п./рік

кВт.год/рік

т.у.п./рік

кВт.год/рік

т.у.п./рік

720х1012

8,8х109

3,46х1012

0,72х109

5,4х109

0,9х106

Бачимо, що на Україні існуючі технології дозволяють освоїти енергію Сонця, що еквівалентно одному млн. т.у.п. на рік. Особливо перспективними щодо освоєння потенціалу сонячної енергії є південь України і Крим [6], див. рис. 1, хоча і в інших регіонах, особливо у весняно-літній період, використання потенціалу сонячної енергетики може дати відчутну економію палива.

Технологічно потенціал сонячної радіації може бути освоєний двома шляхами:

  •  перетворенням сонячної енергії в електричну;
  •  використанням енергії сонячної радіації для потреб теплопостачання приватних та службових приміщень.

  1.  Генерація електроенергії

Генерація електроенергії забезпечується фотоелектричними напівпровідниковими батареями (ФНБ). ККД промислових ФНБ знаходиться у межах 10-30%,  при максимальному сонячному освітлені вони можуть давати 1-2кВт-год енергії з 1 м2 поверхні [7]. На сьогодні розроблена технологія плівкових ФНБ котрі у декілька раз дешевші від кристалічних [8, 9]. Проте вартість ФНБ все ж висока (8 грн./Вт) і, відповідно, висока вартість отриманої електроенергії 1 грн./кВт-год. Якщо ж розглянути альтернативне джерело -  дизель - генераторну станцію з потужністю 25 кВт, що споживає 3 л дизельного палива за годину - то при амортизаційному терміні 5 років отримаємо вартість електроенергії не більшу ніж 0,8 грн./кВт-год при ціні 2 грн./л за пальне. Тобто, поки що сонячні ФНБ не конкурентноздатні порівняно з традиційними джерелами. Але якщо необхідно забезпечити електроенергією споживачів у важкодоступних місцях, то ФНБ є цілком конкурентними.

Окрім фотоелектричних перетворювачів потенціал сонячної радіації може бути реалізований термодинамічними перетворювачами або сонячними електростанціями (СЕС) [8]. У таких установках сонячна енергія спеціальними концентраторами (оптичними системами) фокусується на теплоприймаючій поверхні парогенератора і пізніше утилізується за стандартним термодинамічним циклом. Сонячні електростанції за конструкцією та типом термодинамічного циклу поділяться на:

  •  СЕС баштового типу з центральним парогенератором – приймачем, що змонтований на башті, та системи дзеркал (геліостатів), що концентрують енергію на парогенераторі.
  •  СЕС модульного типу з циліндричними концентраторами, у фокусі яких знаходиться вакуумна труба з теплоносієм (парогенератор). Перевагою таких модульних сонячних електростанцій (МСЕС) є можливість змінювати потужність, збільшуючи чи зменшуючи число працюючих модулів.
  •  Комбіновані СЕС (КСЕС), що виробляють електроенергію і тепло.

На сьогодні ведуться інтенсивні науково-дослідні і проектно-конструкторські розробки СЕС у всіх провідних країнах світу. Створені СЕС можуть вже конкурувати зі звичайними тепловими електростанціями. Наприклад, компанія “Luz International” за останні 10 років побудувала 9 СЕС з лінійно-параболічними концентраторами загальної потужності 354 МВт. На 2000 рік у США було освоєно СЕС на загальну потужність 4000 МВт. [8].

На жаль, Україна не може конкурувати з розвиненими країнами щодо впровадження СЕС і причина цьому не у відсутності відповідного технічного потенціалу.  Динаміка розвитку фотоенергетики в Україні показана в табл. 2.

Таблиця 2.

Динаміка розвитку СЕС в Україні.

Показники

роки

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Загальна потужність, Мвт.

1,5

12,2

16,0

20,0

24,5

30,0

37,1

40,0

51,0

65,0

Заміна звичайного палива, т.т.у.п.

0,866

7,06

9,23

11,54

14,1

17,3

21,4

23,05

29,43

37,5

6.1.2. Сонячне теплопостачання

Тепло сонячної радіації можна використовувати для гарячого водопостачання, опалення, охолодження повітря, для забезпечення технологічних процесів сушки та охолодження; підтримки температури у парниках і т.п. Сонячна теплоенергетика екологічно чиста і дуже приваблива як елемент комбінованої системи теплопостачання. Системи сонячного теплопостачання (ССТ) класифікуються так:

1.Системи активного сонячного теплопостачання (САСТ), у них використовуються сонячні колектори з циркуляцією теплоносія, див. рис 2 та 3.

2.Системи пасивного сонячного теплопостачання (СПСТ), які облаштовані на ґрунті теплоакомуляторів , в т.ч. цю роль відіграють конструкційні елементи і матеріали будівель.

3.Комбіновані системи сонячного тепла (КССТ).

Використання будь-якої з означених ССТ дає можливість економити від 30 до 60% органічного палива, що використовується для теплопостачання приватних і службових приміщень.

6.1.2.1. Системи активного сонячного теплопостачання

Генератором тепла в САСТ є плоский сонячний колектор. Його конструкція показана на рис.2. Типовий сонячний колектор(СК) складається зі скла, що покрите з внутрішнього боку плівкою, яка відбиває теплові (інфрачервоні)  промені – 1; теплового абсорбера (зачорненого) з вмонтованою трубною системою для теплоносія - 2; теплоізоляційної підкладки - 3 та корпуса – 4.

Такі колектори використовуються для гарячого водопостачання з tроб. 95 °С. Встановлено, що в середніх широтах для забезпечення однієї особи теплою водою потрібен СК площею 2,5 м2 та бак для теплоносія 150 – 200 л [10]. Такі СК широко використовуються в Німеччині, Англії, Франції, Ізраїлі, Іспанії та в інших країнах.

Для отримання високопотенційного тепла з  tроб. 100 °С застосовуються сонячні концентруючі колектори Луза (СККЛ). Їх будова показана на рис.3. Такого типу колектори є основними робочими елементами СЕС і можуть забезпечувати робочу температуру пари ≈ 200°С. В СККЛ теплопоглинаючий елемент – зачорнена циліндрична труба – 2 знаходиться у фокусі циліндричного, або параболічного концентратора - 1. Через трубу 2 протікає теплоносій – 3. Батарея таких рефлекторів, які можуть рухатися за Сонцем з допомогою електронної системи, є основним елементом парогенератора Луза.

На Україні СК розробляються рядом організацій [11]. Виробництво СК налагоджено на Київському зональному науково-дослідному і проектному інституті типового і експериментального проектування (Київ ЗНДІЕП);

У Проектному інституті нетрадиційних електротехнологій та інжинірингу (ПІНЕІ) виготовлена технічна документація на виробництво сонячних колекторів КС-3 та КСБ-4 вартістю біля 65 та 130 USD, відповідно; НВО „Укргеліопром” виробляє сонячні водяні нагрівники для індивідуальних і дачних будинків; Штамповані СК виготовляє АТЗТ ІНКОММАШ, його продуктивність 170 л  води з  t = 60°С  на добу.

6.1.2.2. Системи пасивного сонячного теплопостачання

Принцип роботи такої системи ґрунтується на використанні елементів будівельних конструкцій як теплоакомуляторів та нанесенні спеціальних тепловідбивних плівок на внутрішню поверхню шибок [7]. Такі системи найпоширеніші у південних штатах США, Австралії та Ірландії. Районування України щодо можливого використання геліосистем показане на рис.1.

Часто в пасивних системах використовують сонячні стіни (стіни Тромба). Вони складаються з прозорої поверхні та зачорненої підкладки теплоабсорбера. Якщо з внутрішнього боку абсорбер вентилюється, то така конструкція називається вентильованою сонячною стіною, див. рис.4. Теплоприймаючі елементи пасивної системи (вікна, стіни Тромба) повинні бути орієнтовані на південь. Вентильовані стіни Тромба використовуються для підігріву повітря для системи повітряного теплозабезпечення. В Данії річна ефективність сонячних стін досягає 50÷200 кВт-год/м2, що дозволяє зекономити до 30% затрат на опалення.

Елементи стіни Тромба:

         1.  Прозорий шар.

2.  Абсорбційний шар.

3.  Матеріал стіни.

4. Вентиляційний канал для нагрівання повітря.

6.1.2.3. Комбіновані системи сонячного теплопостачання 

Існують такі варіанти цих систем:

1. Комбінація активного і пасивного сонячного теплопостачання.

2. Комбінація активної ССТ та звичайних джерел тепла.

3. Комбінація пасивних ССТ та звичайних джерел тепла.

Найпотужніша система такого типу побудована у Данії для теплопостачання селища зі 150 - ти котеджів. Загальна площа геліоприймачів - 8040 м2. Нестачу тепла в холодну або похмуру пору компенсує котел, що працює на відходах деревообробної фабрики (тирсі, корі, гілках, листі) [8].  

6.2.  Вітроенергетика

Енергія руху атмосферних мас повітря завдячує сонячній енергії і виникає внаслідок нерівномірного нагріву поверхні Землі. Потужність сонячної радіації, котра у планетарному масштабі перетворюється в енергію вітру, оцінюється величиною 3,7∙1014Вт [12,13]. Найважливішою характеристикою вітру є потік його кінетичної енергії, тобто енергія повітря, яка за одну секунду перетинає площадку в один м2. Ця величина дається формулою

                                  , (1)

ρ - густина повітря, кг/м3, V – швидкість, м/с.

Швидкість вітру залежить від висоти за степеневим законом

   , (2)

h, h0 -висота, де вимірюють швидкість і стандартна висота (висота флюгера);    α (V) - показник, що залежить від швидкості вітру.

Кількість енергії, що виробляється вітровою установкою (вітряком), за добу можна оцінити так:

,         (3)

F – поверхня, що замітається лопатями вітряка; η - коефіцієнт корисної дії, в умовах України   η= 0,2.

Одним з параметрів вітряка є коефіцієнт використання його потужності, який визначається відносним часом його роботи протягом року

.        (4)

Дослідженнями встановлено, що вітряки доцільно використовувати для виробництва електроенергії при швидкостях вітру V 5,5 м/с. При менших швидкостях вигідні багатолопатеві тихохідні агрегати з високим обертовим моментом, що призначені для виконання механічної роботи – підйому води зі свердловин, її перекачування, у млинах та ін.

Для прийняття рішення щодо доцільності розміщення в даному місці вітряка визначають такі характеристики вітрового потоку:

  •  середньомісячні і середньорічні швидкості потоку повітря;
  •  залежність швидкостей від висоти;
  •  максимальну швидкість;
  •  частоту даної швидкості  і напряму вітру за місяць, сезон, рік;
  •  дані про пориви та відсутність вітру.

6.2.1. Вітроенергетичний потенціал України

Характеристики вітрів України вивчені достатньо детально і протягом довгого часу (40 років). На базі цих даних зроблено районування території України за середніми швидкостями вітру, див. рис. 5. Найвигідніше вітроенергетичні установки (ВЕУ) розміщати в районі Карпат, Криму та на південному сході, де середньорічні швидкості більші за 5,0; 5,5 та 4,5 м/с. Сумарна територія, що є перспективною щодо виробництва електроенергії на ВЕУ, не перевищує 20% від загальної площі України [14]. Потенціал енергії вітру на Україні показаний у табл.3. Освоєння енергії вітру в Україні почалося з 1931 р., коли в Криму біля Балаклави була побудована ВЕУ потужністю 100 кВт з вітровим колесом D = 30м, що працювала на асинхронний електрогенератор спільно з паротурбінною установкою.

Таблиця 3.

Потенціал енергії вітру на Україні.

Загальний потенціал

Технічний потенціал

Економічно доцільний

кВт.год/рік

т.у.п./рік

кВт.год/рік

т.у.п./рік

кВт.год/рік

т.у.п./рік

270х109

97х106

30х109

11х106

3,8х109

1,2х106

Пізніше, у 1983 р., спеціалістами  Київського політехнічного інституту була розроблена і змонтована дослідна вітроенергетична станція з 8 - ми агрегатів потужністю по 20 кВт кожен. На ній протягом 10-ти років відпрацьовувались режими роботи ВЕУ [15].

6. 2.1. Варіанти використання вітрового потенціалу

Якщо проаналізувати можливі варіанти безпосереднього використання енергетичного потенціалу вітру, то прийдемо лише  до однієї можливості – виконання механічної роботи. Подальша трансформація механічної енергії забезпечується використанням електричних генераторів або акумуляторів механічної енергії. Все інше – це трансформація цих двох видів енергії.

6.2.1.1. Вітроустановки  для виконання  механічної роботи

Вітряки невеликої потужності 2-5 кВт для виконання механічної роботи у фермерських садибах чи приватних господарствах. Такого типу ВЕУ розроблені в Інституті електродинаміки АНУ і випробовуються у Київській та Дніпропетровській областях.

6.2.1.2. ВЕУ для генерації електроенергії

Це установки потужністю не меншою ніж 100 кВт, що працюють на регіональну електромережу. Термін служби ВЕУ біля  20 років. Такого типу ВЕУ виробляють електроенергію, що дешевша від виробленої на ТЕС. Їх доцільно розміщати в горах (Карпати, Крим), на узбережжі Чорного і Азовського морів, у південно-східних степах України, див. рис.5.

6.2.1.3. Автономні ВЕУ

Ця група ВЕУ призначена для забезпечення фермерських господарств чи комплексів, що віддалені від ліній електропередач. До таких ВЕУ відносяться:

  •  ВЕУ скомбіновані з дизель-генераторами та електрохімічними акумуляторами потужністю до 50кВт [16].
  •  ВЕУ середньої потужності, скомбіновані з системами акумуляції електричної та теплової енергії.
  •  ВЕУ для виробництва водню електролізним способом з подальшою заправкою автотранспорту чи для тривалої акумуляції енергії.

На сьогодні розробкою і виробництвом таких ВЕУ займаються на КБ “Південне” у м. Дніпропетровську.

6.3.  Біоенергетика

Біоенергетика, по суті, як і вітроенергетика, - це одна з форм сонячної енергетики. Енергія Сонця завдяки фотосинтезу трансформується у енергію біомаси. Обсяг сухої речовини біомаси, яка щорічно утворюється на Землі, близький до 4,0∙1011 т, що еквівалентно за теплотворною здатністю 4,0∙1010 т нафти. На сьогодні біомаса замінює 1,25∙109 т.у.п., що близько до 15% світового річного споживання первинних енергоресурсів. Вклад біомаси в енергобаланс розвинених країн такий:

1. Австрія   - 14,0 %;

2. Данія  -   6,0 %;

3. Канада  -   7,0 %;

4. США   -   4,0 %;

5. Україна  -   0,4 %;

6. Швеція  - 16.0 %.

Бачимо, що в Україні наявні значні можливості щодо залучення біомаси в енергетичний баланс.

6.3.1. Потенціал біомаси України

Розрізняють первинну і вторинну біомасу. Первинна біомаса - це наземні та водні рослини. Вторинна – це відходи, що утворюються після збору і переробки первинної біомаси. Загальний потенціал біомаси України становить 2,2∙107 т.у.п./рік, а технічно доступний – 1,3∙107 т.у.п./рік, шо відповідає біля 7% загального річного споживання первинних енергоресурсів. Річні об’єми відходів біомаси подані в табл. 4 [5]. Зауважимо, що теплота згоряння сухих твердих відходів не більша від 18,0 Мдж/кг, а зольність змінюється в межах 2-10%.

Таблиця 4.

Річні об’єми відходів біомаси в Україні.

N/пп

Відходи

Кількість, млн.т

1

Солома різних культур

54,0

2

Качани, листя, стебла кукурудзи

12,0

3

Корзини соняшника

7,0

4

Жмих різний

9,0

5

Відходи дерева

3,0

6

Тверді міські відходи

8,8

7

Відходи тваринництва

21,7

8

Разом

115,5

6.3.2. Технології і обладнання для засвоєння потенціалу біомаси

Найпоширенішими технологіями використання біомаси є:

  •  пряме спалення;
  •  піроліз;
  •  газифікація;
  •  анаеробна ферментація з утворенням метану;
  •  виробництво спирту та рослинних олій для моторного    палива.

Види технологій переробки в залежності від стану біомаси показані в табл. 5. Класифікація технологій первинної переробки з біомаси і продукти, що при цьому утворюються разом з  представленням проміжних продуктів трансформації показана на рис.6. Залежно від кінцевого продукту, використовуються такі основні процеси переробки:

  •  термічна конверсія;
  •   біоконверсія.

Бачимо, що залежно від вибору початкового етапу переробки можна отримати ряд корисних продуктів, які є добрими замінниками найпоширеніших органічних палив.

Таблиця 5.

Види енергетичної переробки біомаси.

N/пп

Біомаса

Технологічний процес

Енергетичні продукти

   1.

Суха

Спалювання

Газифікація

Піроліз

Теплота та електрична енергія

Горючі гази, метанол.

Горючі гази, смоли, деревне вугілля

   2.

Волога

Гідроліз і дистиляція

Брикетування

Анаеробне бродіння

Бродіння і дистиляція

Етиловий спирт

Паливні брикети

Біогаз

Етиловий спирт

6.3.2.1.  Пряме спалювання біомаси

Цей метод використовується переважно у побуті для опалення та для генерації електроенергії невеликими паровими турбінами. Капітальні затрати на паротурбінний блок з потужністю до 10 МВт – 4,2 тис. грн./кВт, а на блок з потужністю 40 МВт – 1,9 тис. грн./кВт. Собівартість виробленої електроенергії, відповідно 12,2 коп./кВт-год. і 7,7 коп./кВт-год.

6.3.2.2.  Піроліз біомаси (суха перегонка)

Піроліз – хімічна конверсія одних органічних сполук у інші, переважно з нижчою молекулярною масою  внаслідок нагріву без доступу окислювача.

Продуктами піролізу є: вуглисті речовини, топкова рідина, топковий газ (переважно СО + Н2). Щоб отримати переважний вихід газоподібних продуктів для піролізу, потрібні температури 700-8000С. При нижчих температурах утворюються вуглисті речовини і топковий конденсат.

6.3.2.3. Газифікація біомаси

Подібно до піролізу, газифікація – це продукт високотемпературного неповного окислення. Гази, що утворюються, називаються генераторними. Їх можна використовувати як паливо у різноманітних технологіях хімічного синтезу для отримання аміаку, метилового спирту, синтетичного рідкого моторного палива. Газифікувати можна практично всі сухі органічні відходи сільського господарства та побутові:

  •  тверді компоненти побутового сміття, шматки гуми, паперу, харчові відходи;
  •  відходи лісозаготівлі та обробки;
  •  відходи АПК.

Найефективнішими для утилізації енергії генераторного газу є ГТУ когенераційного типу, що живляться цим газом.

6.3.2.4.  Виробництво спирту і олії для моторного палива

Виробництво спирту та рослинної олії для заміщення бензину та дизельного палива поширене у Бразилії, США, Швеції, Франції, Японії, Австралії та інших країнах [18]. У Бразилії діє державна програма заміщення на 22% бензину етанолом. Етанол отримують з цукрової тростини, що спеціально для цього вирощується. У США  спирто-бензинові суміші (добавка 10-15% етанолу) дотуються на 25% федеральним урядом, що зробило їх конкурентно придатними [8]. На Україні розробляється державна програма виготовлення спирто-бензинових сумішей на цукрових і спиртових заводах у Сумській області [5]. Створено експериментальне виробництво з продуктивністю 380 тис. т спирто-бензинової суміші на рік. Потужностей України загалом достатньо для виробництва 230 тис. м3 паливного спирту. Вартість паливного етанолу на Україні орієнтовно така:

  •  собівартість – 380 грн./т,
  •  оптова ціна – 570 грн./т.

Крім виробництва паливного спирту, на Україні ведуться науково-дослідні розробки щодо виготовлення рапсової олії як дизельного палива. З цією метою плантації для вирощування рапсу планується розмістити в зоні радіоактивного забруднення ЧАЕС [5].

6.4. Висновки

1. Енергія Сонця, проходячи ланцюг трансформації, існує на Землі у таких формах:

  •  прямої і розсіяної сонячної радіації;
  •  кінетичної енергії вітру;
  •  потенціальної енергії води;
  •  енергії біомаси (фотосинтезу) ;
  •  теплової енергії морів і океанів;
  •  геотермальної енергії.

2. Тепло сонячної радіації можна використовувати для гарячого водопостачання, опалення, охолодження повітря, для забезпечення технологічних процесів сушки та охолодження; підтримки температури у парниках і т.п. Сонячна теплоенергетика екологічно чиста і дуже приваблива як елемент комбінованої системи теплопостачання.

3. Розрізняють первинну і вторинну біомасу. Первинна біомаса - це наземні та водні рослини. Вторинна – це відходи, що утворюються після збору і переробки первинної біомаси. Загальний потенціал біомаси України становить 2,2∙107 т.у.п./рік, а технічно доступний – 1,3∙107 т.у.п./рік, шо відповідає біля 7% загального річного споживання первинних енергоресурсів.

6.5. Питання для самоконтролю

1. Вкажіть, на який період за прогнозами вистачить органічного викопного палива?

2. В чому проблема використання ядерної та термоядерної енергій?

3. Вкажіть середній потік сонячної енергії, що приходить на поверхню Землі. Як співвідноситься сонячна енергія з загальним енергоресурсом, що використовується людством на сьогодні?

4. Які регіони України найсприятливіші для використання сонячної енергії і для яких цілей?

5. Які вам відомо способи конверсії сонячної енергії у кінцеву? Перерахуйте їх, можливо, ви придумали якийсь інший крім відомих способів?

6. Що таке система активного сонячного теплопостачання(САСТ). Опишіть будову сонячного колектора для САСТ.

7. Яка основна різниця між плоским сонячним колектором та концентруючим колектором Луза?  У яких випадках використовуються такі колектори?

8. Що таке системи пасивного сонячного теплопостачання? Що таке сонячна стіна (стіна Тромба)? Яка її будова?

9. Поясніть суть комбінованих систем сонячного теплопостачання? Назвіть приклади таких систем.

10. Дайте визначення потоку вітрової енергії. Запишіть та поясніть формулу для цієї величини.

11. Що таке коефіцієнт використання потужності вітряка?

12. Для яких середніх швидкостей вітру доцільно використовувати вітряки для виробництва електроенергії?

13. Вкажіть регіони України, у яких доцільно використовувати вітроагрегати. Поясніть чому?

14. Перерахуйте відомі вам варіанти використання вітрового потенціалу.

15. Що таке біоенергетика? Як розуміти потенціал біоенергетики? Як його можна визначити?

16. Перерахуйте відомі вам технології засвоєння потенціалу біомаси. Поясніть їх суть. Що отримуємо в результаті цих технологій?

17. Перелічіть процеси переробки біомаси та кінцеві продукти, що утворюються в них.

18. Що таке спирто–бензинові суміші?  Для чого вони потрібні? Які проблеми розв’язуються  їх використанням?

19. Які заходи робляться на Україні щодо використання спирто-бензинових сумішей? Яка орієнтовна ціна паливного етанолу на Україні?

20.  З якою метою в Україні  планують розширювати плантації та потужності для виготовлення  рапсової олії?    

6.6. Рекомендована література

1. Мхитарян  Н.М. Энергетика нетрадиционных и возобновляемых источников. Опыт и перспективы. - Київ: Наукова думка, 1999. – 314 ст.

2. Ахмедов Р.В. Технология использования нетрадиционных и возобновляемых источников энергии.// Итоги науки и техники. Нетрадиционные и возобновляемые источники энергии. – М., 1987.

3. Васильев Ю.С., Хрисанов Н.И. Экология использования возобновляющихся энергоисточников. – Ленинград: Из – во Ленингр. ун – та, 1991. – 343 ст.

4.  Дверняков В.С. Солнце, жизнь, энергия. – Київ:  1986 – 154 ст.  

5. Програма державної підтримки розвитку нетрадиційнихї та відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики. Київ: 1997.

6.  Kudrja S.A., Mkhitaryan N.M., Yatsenko L.V. Potential for solar energy and usage outlook within the territory of Ukraine.//Intern. seminar Solar Energy for Hot Water Production. Solar Market & Technology. June 29 – 30/ - Sofia, Bulgaria, 2000. – C. 96 – 106.

7. Ольсен Г.Б. Солнечное отопление.// Энергетический и экологический офис. Руководство. – Ред. Э. Виккельсо, К. Пледжрупа.// Эхо – Восток. – К.:1996. – С. 58 – 67.

8. Нетрадиционные источники энергии в СНГ: нынешнее положение и перспективы.// ООН, Экономический и социальный совет. Комитет по энергетике.- 1995.    

9. Энергетика сегодня и завтра. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 344 ст.

10. Schuraiger H. Sonnenerwarmtes wasser muss nicht immer teur sein. - Praktishe  Landtechnik. – 1979.- Bd. 32, N 12.- C. 10 -12.

11. Новітні технології у сфері нетрадиційних і відновних джерел енергії. // Бюл. Держкоменергозбереження. – К., 1999. - № 2. – 100 ст.

12. Зарич Э. Энергетические ресурсы мира. .// Курьер ЮНЕСКО. – 1982. - № 8. – Ст. 12 -14.

13. Кудря С.А. Маегор П. Комбинируя ветровую энергию и водород.// Межд. Конф. Энерг. Реш. Для устройства будущего. – С.Петербург, март 1994.

14. Ветроэнергетика Украины: перспектива развития на ближайшие 20 лет. – К.: 1999,. – 235 ст.

15. Коваленко В.И. и др. Ветроэлектрические агрегаты на базе вертолетных лопастей мощностью до 100 кВт.// Энергетика и электрификация. – 1990.- № 1. – С. 31 -34.

16. Кудря С.А. Техн. Отчет № 1. – Деп. ВИНИТИ, 1984.- № 01829003679.

17. Solarzeitalter. // Politik und Okonomie Emeurbauer Energien . II. Jahrgang, 1999. – 60 ст. 

18. Ein  Verotgleich der biogagischen  Morglichkeiten der Nutrung der Solar energie.// Brennst. Warme – kroy. – 1992.- 44, N 5. – C. 225 - 236.

 


Рис.1
. Карта - схема можливого використання геліосистем. 1 – район різнопланового  використання; 2 – пасивне нагрівання прямою сонячною радіацією; 3 – компенсація інфільтраційних втрат тепла прямою сонячною радіацією; 4 – часткова компенсація втрат тепла; 5 – гірські райони, що не включені у районування.

Рис.2. Плоский сонячний колектор

Рис. 3. Сонячний колектор Луза.

Рис.4. Елементи стіни Тромба.

иїв

Луцьк

Львів

Житомир

Рівне

Чернігів

Суми

Харків

Луганськ

Донецьк

Ужгород

Ів. Франківськ

Чернівці

Хмельницький

Тернопіль

Вінниця

Кіровоград

Полтава

Дніпропетровськ

Запоріжжя

Миколаїв

Черкаси

Одеса

Херсон

Сімферополь

Рис.5. Карта - схема усереднених швидкостей вітру.

Рис. 6. Схема технологій перетворення біомаси в енергетичні продукти [17].


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4553. Выбор универсальных измерительных средств для контроля или измерения деталей 41 KB
  Выбор универсальных измерительных средств для контроля или измерения деталей. Цель работы: Научится выбору измерительных средств для контроля или измерения. Получить представления о параметрах, определяющих выбор измерительных средств, о количествен...
4554. Анализ и прогнозирование конъюнктуры рынка ценных бумаг 136 KB
  Введение Накопление денежного капитала играет важную роль в рыночной экономике. Непосредственно самому процессу накопления денежного капитала предшествует этап его производства. После того как денежный капитал создан или произведен, его необходимо р...
4555. Анализ доходов и расходов банка 213.5 KB
  Введение В связи с возрастающей ролью банковской системы региона в обслуживании экономических субъектов, расширением внешнеэкономических и межрегиональных связей, продолжающимся процессом становления и ликвидации отдельных коммерческих банков возрас...
4556. Електрообладнання автомобіля 53.5 KB
  Електрообладнання автомобіля поділяється на дві групи. Перша група – це джерела електричної енергії: генератор і акумуляторна батарея. Друга група, яка носить назву споживачів – це всі інші прилади електрообладнання. 1.Джерела струму Акуму...
4557. Битлз и из роль в развитии молодежной музыкальной культуры ХХ века 192 KB
  Тинэйджеры зачастую подвержены подростковому нигилизму, когда не воспринимается ничего, связанного с поколением родителей.Мне же всегда была интересна эпоха их юности, то время, когда мои мама с папой были такими же, как я теперь...
4558. Валютные операции банков 167 KB
  Валютные операции банков Регулирование валютных операций коммерческих банков Сущность и классификация валютных операций коммерческого банка. Валютная позиция: содержание, виды, лимиты Основные виды валютных операц...
4559. Внутренний контроль в коммерческих банках 91.5 KB
  Внутренний контроль в коммерческих банках Система внутреннего контроля в коммерческих банках и банковских группах Служба внутреннего контроля банка, функции и принципы организации Система внутреннего контроля в коммерческ...
4560. Прогнозирование производства продукции скотоводства в племрепродукторе, разводящем черно-пеструю породу крупного рогатого скота с поголовьем в 1700 коров и удоем 5000 кг 457 KB
  Прогнозирование производства продукции скотоводства в племрепродукторе, разводящем черно-пеструю породу крупного рогатого скота с поголовьем в 1700 коров и удоем 5000 к Введение Скотоводство является одной из важных и сложных отраслей сельского хозя...
4561. Разработка комплексного проекта свиноводческой фермы с годовой производительностью 7 000 ц свинины в живой массе 340 KB
  Разработка комплексного проекта свиноводческой фермы с годовой производительностью 7 000 ц свинины в живой массе Введение Свиноводство - важная отрасль животноводства. Поголовье свиней на земном шаре составляет около 740 млн. В мясном балансе на дол...