89331

Електропостачання земснаряду 350-50Л

Курсовая

Энергетика

Виконаний курсовий проект включає такі складові: електропостачання земснаряду, технічні характеристики трансформатора трансформаторної підстанції, схему релейного захисту головного двигуна, вимірювання та сигналізація, вибір та перевірка обладнання, вибір заземлення, технічна характеристика електричного двигуна СД-630.

Украинкский

2015-05-12

4.9 MB

5 чел.

57

Реферат

Курсовий проект містить пояснювальну записку в обсязі: 52 арк., 6 рис., 14 табл., 11 джерел.

Об’єкт дослідження – дільниця гідромеханізації.

Мета роботи – електропостачання земснаряду 350-50Л.

Метод дослідження – розрахунково-графічний з використанням стандартних методик, викладених в нормативній літературі.

Виконаний курсовий проект включає такі складові: електропостачання земснаряду,  технічні характеристики трансформатора трансформаторної підстанції, схему релейного захисту головного двигуна, вимірювання та сигналізація, вибір та перевірка обладнання, вибір заземлення, технічна характеристика електричного двигуна СД-630.

Курсовий проект виконано відповідно до вимог Стандартів Системи проектної документації для будівництва та інших діючих державних стандартів.

   Земснаряд, струмоприймач, втрати, провода, кабель, коротке замикання, трансформатор, потужність, схема, автоматика, захист, апарати, двигун, механічна характеристика.


                                                              ЗМІСТ

Реферат………………………………………………………………………………….....4

Вступ………………………………………………………………………………………6

1 Електричний розділ………………………………………………………………..8

1.1 Розрахунок електричних навантажень…………………………………………...8

1.2 Компенсація реактивної потужності…………………………………………….11

1.3 Вибір високовольтної схеми електропостачання…………………………...…..13

1.4 Вибір кількості та потужності трансформаторів підстанцій…………………...13

1.5 Розрахунок струмів короткого замикання………………………………………19

2 Механічний розділ………………………………………………………………...24 

2.1 Призначення, устрій, робота та технічна характеристика КТП………………..24

2.2 Релейний захист головного електродвигуна та облік електроенергії…………26

2.3 Вибір та перевірка обладнання…………………………………………………..31 

2.4 Визначення кількості запасних частин для експлуатаційного ремонту………33 земснаряду

2.5 Складання річного плану технічного обслуговування та ремонту……………33 

земснаряду

3 Заходи ПУЕ та ППБ………………………………………………………………36

3.1 Заходи з техніки безпеки та протипожежної безпеки при обслуговуванні…...36 механічного обладнання

3.2 Заходи з техніки безпеки та протипожежної безпеки при обслуговуванні…...40 електричного обладнання

4 Охорона праці……………………………………………………………………..44

5 Охорона навколишнього середовища…………………………………………...46

Перелік літератури……………………………………………………………………...52        

 


                                                              Вступ

Гідромеханізація — спосіб механізації гірничих і земляних робіт. Методами гідромеханізації розробляють незв'язні та зв'язні ґрунти (пісок, глину), торф, крейду, сіль, кам'яне вугілля, а також відходи різних виробництв.

Найбільше поширення гідромеханізація набуває у гідротехнічному будівництві і гірничій справі, як у наземних умовах (розмив ґрунтів, намив гребель, дамб, обвалувань, риття каналів, котлованів, очистка водоймищ і т.i.), так і під землею (гідровідбивання та гідрозакладка, гідротранспорт та гідропідйом). Основною схемою технології є комбінація «гідромонітор-землесос».

Здебільшого основною ознакою гідромеханізація є наявність гідравлічного транспорту.

Протягом останніх десятиліть при виробництві земляних робіт успішно застосовується спосіб гідромеханізації. Він полягає у використанні води для здійснення всіх операцій з розробки, транспортуванню і укладанні грунту. Гідромеханізація є яскраво вираженим комплексно-механізованим безперервним виробничим процесом, в якому одна з основних операцій – розробка грунту – може бути здійснена наступними способами: гідромоніторним, при якому грунт розробляється струменем води у відкритому вибої, і землесосних, завдяки розпушуванню грунту під водою і всмоктуванню пульпи земснарядом.

Перший спосіб отримав широке поширення при розтині корисних копалин на вугільних розрізах, рудниках і кар'єрах, а другий-у гідротехнічному і транспортному будівництві, при проведенні днопоглиблювальних та планувальних робіт, видобутку будівельних матеріалів, будівництві портів та ін гідромеханізованим способом створюються дамби і земляні греблі, намиваються острови для видобутку нафти і території для промислового та цивільного будівництва.

Гідромеханізованим спосіб в порівнянні з іншими способами механізації земляних робіт має ряд переваг: одночасне і безперервне здійснення розробки, транспортування і укладання грунту;

високоякісна укладання грунту при природному його ущільненні; можливість диференціації грунту при укладанні, що підвищує якість укладається грунту; можливість автоматизації всього процесу земляних робіт при порівняно низькій їх вартості.

До недоліків цього способу ведення земляних робіт можна віднести велику енергоємність і металомісткість, підвищену трудомісткість підготовчих і монтажних робіт, обмеженість застосування способу в районах з суворим кліматом.

ЗАТ «Завод гідромеханізації» успішно виконав роботи з проектування нового земснаряда, продуктивністю 4000 м3 / год класу РРР «X М-ПР 2,5 (лід 40) А». Про це 25 лютого 2015 повідомила прес-служба ЗАТ «Завод гідромеханізації».

Як повідомляється, роботи були проведені в рамках виконання державного контракту № 3.09-14 від 02.12.2014 на розробку технічного проекту мелкосідящіх земснаряда «річка-море» плавання з льодовим класом для Федерального агентства морського і річкового транспорту (Росморречфлот). Голова ради директорів УК «гідромех» Данило Гарбуз в ході II Міжнародного форуму днопоглиблювальних компаній в Москві, організованого медіа-групою «ПортНьюс», повідомив про результати виконання даного контракту.

У ході виконання виконані науково-дослідні роботи цивільного призначення для державних потреб Російської Федерації по темі: «Розробка технічного проекту землесосного снаряда для днопоглиблювальних робіт на барах сибірських річок». Земснаряд призначений для робіт з очищення та днопоглиблення внутрішніх водних шляхів на річках Лена, Яна і Індигірка з метою забезпечення необхідних габаритів суднових ходів, особливо на барових ділянках.

Основні характеристики земснаряду, який отримав робочу назву «гідромех Арктичний»: Довжина 113,4 метра, довжина між перпендикулярами 103,20 метра, ширина 16,00 метрів, висота борту 5,00 метрів, осадка, згідно з проектом прибл. 1,95 метра, осадка при днопоглибленні макс. 2,0 метра. Валовий тоннаж 3150 р. тонн, водотоннажність - +/- 2900 тонн, дедвейт при проведенні днопоглиблювальних робіт 500 тонн. Максимальна глибина розробки 14 метрів.

Для довідки: ЗАТ «Завод гідромеханізації» з 2012 року займається проектуванням самохідних і самоотвозних земснарядів (TSHD - trailing suction hopper dredger).  


  1.  Електротехнічний розділ


  1.  Розраховуємо електричні навантаження дільниці гідромеханізації

Вихідні дані для розрахунку електричних навантажень надати у таблиці 1.1 згідно завдання.

Таблиця 1.1- Вихідні дані для розрахунку електричних навантажень

Найменування

Величина

Тип землесосного снаряду

350-50Л 

Час використання максимального навантаження, Тмах, год.

4305 

Середнє значення температури навколишнього середовища, tср, ˚С

25

Довжина повітряної лінії електропостачання, Lпл, км

1425

Довжина кабельної лінії електропостачання, Lкл, км

0,20

 

Розрахунок електричних навантажень земснаряду проводиться за методом коефіцієнта попиту.

Коефіцієнт попиту Кc представляє відношення розрахункової потужності до номінальної встановленої. Інакше кажучи, це коефіцієнт використання встановленої потужності.

                      (1.1)

де Pp – розрахункова потужність струмоприймача, кВт;

   Pвтан – встановлена потужність струмоприймача, кВт.

ЗГЕК.05050203.116КППЗ

Зм

Арк

№ докум

Підп

Дата

Розроб

Москалець

Електротехнічний розділ

Літ

Арк

Аркушів

Перев

Бабченко

н

8

16

Консульт

4 ОЗГ-11

Н.контр

Бабченко

Таблиця 1.2 - Перелік струмоприймачів земснаряду

зп

Струмоприймач

Кількість, шт

Встановлена потужність,

Рвстан, кВт

Коефіцієнт

попиту,

Кс

Коефіцієнт потужності, cos φн

1

Головний двигун ґрунтового насосу

1

1250 

0,95 

0,85

2

Потужність двигуна приводу розпушувача

1

125 

0,9 

0,85

3

Лебідка рамопідйомна

1

20 

0,45 

0,85

4

Лебідка папільонажна

2

14,5 

0,4 

0,85 

5

Лебідка пальопідйомна

2

14,5

0,4 

0,85 

6

Власні потреби

1 

30

0,6

1

7

Насос допоміжного водопостачання

2

125

0,4 

0,85

8

Електрозварювальний апарат

2 

30

0,45

0,85

 

Визначаємо розрахункову потужність земснарядуп Рр, кВт: 

                                                                                                             (1.2)

де Pвстан. – встановлена номінальна потужність для струмоприймача земснаряду, кВт;         

 mi–кількість струмоприймачів одного найменування;

Kci–коефіцієнт попиту споживача електроенергії;

n-кількість найменувань струмоприймачів.

=1477,2 кВт

Визначаємо реактивну розрахункову потужність земснаряду, Qp, кВАр: 

                                                         (1.3)

де Pвстан. – встановлена номінальна потужність для струмоприймача земснаряду, кВт;         

 mi–кількість струмоприймачів одного найменування;

Kci–коефіцієнт попиту споживача електроенергії;

n-кількість найменувань струмоприймачів.

                                                                                             (1.4)

     

Визначаємо повну розрахункову потужність земснаряду, Sp,кВА: 

                                                        (1.5)

                                                

              

        

Визначаємо розрахунковий струм електропостачання земснаряду,  А:

                                                                                            (1.6)

 

           Визначаємо розрахунковий коефіцієнт потужності,                                                                             

                                                                                         (1.7)

1.2  Компенсація реактивної потужності

Реактивна потужність споживається як електроприймачами, так і елементами мережі.

Дати характеристику реактивної потужності та вказати для чого проводиться компенсація реактивної потужності.

Якщо в приводі ґрунтового насосу використовується синхронний двигун, то додаткові компенсуючі пристрої, не розраховуються.

При використанні асинхронного двигуна вибрати компенсуючий пристрій, необхідний для підвищення коефіцієнту потужності земснаряду.

Якщо розрахунковий коефіцієнт потужності менший за директивний, значення якого коливається від cosд  0,92-0,95, то виконується розрахунок потужності компенсуючого пристрою.

Для підвищення коефіцієнту потужності необхідно вибрати компенсуючий пристрій.

        Визначивши значення розрахункового cosφp і задаючись значенням директивного cosд , визначаємо значення розрахункового і директивного tgφ,             

                                                       (1.8)

                                                      (1.9)

                            

      

 Визначаємо значення реактивної потужності, яку споживають струмоприймачі до компенсації реактивної потужності Qр,кВАр : 

                                                              (1.10)

 

Визначаємо, яку реактивну потужність споживатимуть струмоприймачі після компенсації ,кВАр:

                                                             (1.11)

                                 

Визначаємо розрахункову потужність компенсуючого пристрою Qc ,кВАр

                                                              (1.12)

                   

                                                                           (1.13)

В якості компенсуючого пристрою реактивної потужності при постачанні земснаряду використовуємо батареї статичного конденсатора або синхронний двигун.

Вибираємо компенсуючий пристрій типу: КМ – 3,15 – 10 – 38 – 10.  

Визначаємо повну потужність земснаряду після компенсації реактивної потужності, SPK, кВА:

                              (1.14)                       

    Визначаємо коефіцієнт потужності після компенсації :

                                                   (1.15)

                                             

Визначаємо розрахунковий струм електропостачання після компенсації реактивної потужності IPK , А:

                                                     (1.16)

  


1.3  Вибір високовольтної схеми електропостачання

Електропостачання земснаряду здійснюється від районної підстанції з напругою Uн= 35/6 кВ по повітряній високовольтній лінії Lпл  до шафи берегового підключення (надалі ШБП). Від ШБП електропостачання земснаряду здійснюється по кабельній лінії Lкл, що прокладена по пульпопроводу до розподільного пристрою (надалі РП). РП встановлений на земснаряді.

Вибір типу й схеми живлення підстанцій, а також числа трансформаторів обумовлений величиною й характером електричних навантажень, а також виробничими, архітектурно-будівельними й конструкційними вимогами.

 Вибираємо принципову однолінійну схему.

        Типова схема електропостачання земснаряду надана на рисунку 1.1

 

 35 КВ  ТМ  6 КВ  ШБП   

   Земснаряд  

     Рисунок 1.1 - Однолінійна схема електропостачання земснаряду

1.4  Вибір кількості та потужності трансформаторів підстанцій

Вихідні дані для вибору кількості й потужності трансформаторів підстанцій привести в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Вихідні дані

Найменування

Величина

Розрахункова потужність земснаряду Рр, кВт

1477,2

Повна розрахункова потужність земснаряду Sp, кВА

Розрахунковий коефіцієнт потужності cosφp

0,8

Номінальна напруга ВН U1H, кВ

6

Номінальна напруга НН U2H, кВ

35

Розрахунковий струм електропостачання Ip, А

176,2

Час використання максимального навантаження Тмах, год. (згідно завдання)

4305

  

Розрахунок вести за умови роботи підстанції без компенсуючих пристроїв.  При розрахунку мереж електропостачання не враховуються втрати потужності в проводах, кабелях і трансформаторах, оскільки вони є складовою частиною загального об’єму споживачів електричної енергії.

Втрати електроенергії у мережах електропередач зумовлені присутністю активного, індуктивного та ємкісного опору мереж.

При проходженні електричного струму по проводах виділяється тепло. Нагрівання провідника вище допустимих значень неприпустиме.

Вантажна здатність проводів визначається значенням гранично допустимого струму з поправкою на спосіб прокладки (повітря, вода, земля). Це враховується коригуючими коефіцієнтами:  

  •  коригуючий коефіцієнт на температуру зовнішнього середовища та спосіб прокладки -kt 
  •  коригуючий коефіцієнт, що враховує кількість проводів, що прокладаються поряд -kn 

 Передача електроенергії пов’язана з втратою потужності і нагріванням проводів струмом. В проводах має місце втрата напруги в зв’язку з чим, напруга на затискачах електроприймача відрізняється  від напруги джерела живлення.

 Перетин проводів і кабелів повинен відповідати мінімальній собівартості передачі електроенергії, тобто мінімальним капітальним затратам і витратам в експлуатації.

 

Вибір перетину ліній ПЛ і КЛ

Визначаємо перетин ПЛ вести за величиною припустимих втрат напруги. Перевіряємо перетин ПЛ за величиною припустимих втрат напруги визначається з умови:

U р  

де  ∆Uр - втрата напруги в лінії електропостачання, В;    

       [∆U] – гранично припустимі втрати напруги, В.

                                                                         (1.17)

Для мереж з напругою 6÷35 кВ припустимі втрати напруги становлять ∆U] = 6÷8%  від втрати напруги в лінії.

 Визначаємо реактивний опір повітряної лінії ХПЛ ,км: 

                                                   ХПЛ= Х0 · LПЛ,                                        (1.18)

                                                   ХПЛ=0,41,4=0,56 км

де   LПЛ – довжина повітряної лінії електропостачання, км;

 Х0 – реактивний питомий опір для 1 км лінії; для повітряної лінії Х0=0,4 Ом/км.

Визначаємо активний опір повітряної лінії RПЛ , Ом:

          (1.19)

                                  

Визначаємо перетин проводів ПЛ SПЛ, мм2:

                                                                                                    (1.20)

                                                        

де LПЛ – довжина повітряної лінії електропостачання, км;   

RПЛ - активний опір повітряної лінії, Ом;   

γ – питома провідність опір матеріалів жили кабелю ПЛ, для алюмінію приймаємо γ=32 Ом·м/мм2.

Вибираємо найближче стандартне значення проводів ПЛ, за умовою:

   

                                                                  3522,6                           (1.21)

Відповідно до вимог ПУЕ за умовами механічної міцності в установках з напругою вище 1000 В мінімальний перетин алюмінієвих проводів повинен бути не менший за 35мм2 .Технічні дані провода ПЛ звести до таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 - Технічні дані провода ПЛ

Марка проводу

Перетин, мм2 

Припустима температура нагрівання, ˚С

Активний питомий опір  R0, Ом/км

жили

проводу

А-35

34,4 

35

25

0,92 

           

        

 Визначення перетину кабельної лінії (КЛ)

Визначаємо перетин КЛ розраховуємо за величиною економічної щільність струму. 

         Умови експлуатації визначаються згідно завданню.

 Визначаємо  розрахунковий  струм  електропостачання  з  урахуванням

коригуючих коефіцієнтів I p , А:

                                                                             (1.22)

                                       

де Ip – розрахунковий струм електропостачання без компенсації реактивної потужності, А;  kt – коригуючий коефіцієнт на температуру навколишнього середовища й спосіб прокладання.  kn – коригуючий коефіцієнт, що враховує кількість проводів, що лежать поруч при прокладанні кабельної лінії. Визначити економічний перетин жил кабелю Sкл ,мм2:

                                                                                      (1.23)

                                             

де  jЕ – економічна щільність струму;  

Економічну щільність струму вибираємо за типом попередньо обраного проведення (кабелю) і часу максимального навантаження земснаряда.

За номінальною напругою в лінії й розрахованому економічному перетину жили кабелю вибираємо трижильний кабель і визначити номінальний струм навантаження, марку кабелю.

В установках гідромеханізації використовуються гнучкі кабелі наступних марок: КРПТ, ШРПС,КШВГ.

 Технічні дані кабелю зводимо в таблицю 1.5.

Таблиця 1.5 – Технічні дані кабелю

Марка кабелю

Допустимий струм

навантаження,

Iдоп., А 

Перетин, мм2 

Допустима температура нагрівання, ˚С

Активний питомий опір  

R0, Ом/км

жили

кабелю

М-120

Зовні-485

В середині-395

117

120

15

0,158

   Дати висновок про правильність вибраного кабелю за умовою:

Iдоп  

         120>94,96

        Нерівність виконується. Кабель підлягає експлуатації.

      Визначення втрати електроенергії в лініях електропостачання

          Визначаємо активні втрати потужності в лінії, РПЛ ,кВт:

                                                                     (1.24)

   де –розрахунковий струм електропостачання без компенсації реактивної потужності, А;

 RПЛ  – активний опір лінії, Ом.

Визначаємо реактивні індуктивні втрати потужності у ПЛ ∆QL, кВАр:  

                         (1.25)

     

Визначаємо ємнісні втрати потужності у ПЛ ∆QC, кВАр:

                         (1.26)

                              

                де - ємнісний струм, А:

                                                                                                (1.27)

                                

Визначаємо загальні реактивні втрати потужності у ПЛ ∆QПЛ, кВАр:

                          (1.28)

   

Визначаємо загальні втрати потужності у ПЛ ∆SПЛ, кВАр:                      

                                                                                                   (1.29)

                    

Визначаємо активні втрати потужності в кабельної лінії РКЛ ,кВт:

                                                                                           (1.30)

                            

                                                                                                                       (1.31)

                                      

де γ– питома провідність матеріалів жили кабелю КЛ, для міді = 53 Ом мм  

Визначаємо реактивні індуктивні втрати потужності у КЛ ∆QL, кВАр:

                                                                                  (1.32)

               

де    –індуктивний опір кабелю

                         (1.33)

де  Х0 – реактивний питомий опір для 1 км лінії – для кабельної лінії    Х0=0,08 Ом/км.

Визначаємо ємнісні втрати потужності у КЛ , кВАр:

                                                                                         (1.34)

Визначаємо загальні реактивні втрати потужності у КЛ ∆Qкл, кВАр:  

                                                                            (1.35)

                           

Визначаємо загальні втрати потужності у КЛ ∆Sкл, кВАр:  

                               (1.36)

                                   

Визначаємо повні втрати потужності у ПЛ та КЛ ∆S, кВАр:

                                                                               (1.37)

     

  

     Визначення втрати потужності  трансформатора

Визначаємо активні й реактивні втрати потужності трансформатора.

Активні втрати в трансформаторі становлять 2% від повної потужності земснаряда після компенсації реактивної потужності трансформатора Pтр ,Вт:                           (1.38)

                                     

Реактивні втрати в трансформаторі становлять 10% від повної потужності земснаряда після компенсації реактивної потужності трансформатора Qтр., кВАр:

                                                        (1.39)

  

Визначаємо повну розрахункову потужність трансформатора підстанції з урахуванням втрат потужності в ПЛ та КЛ та в трансформаторі S1 , кВА

                            (1.40)

Вибираємо трансформатор підстанції за номінальною напругою живильної мережі й розрахунковою потужністю з умови :

 Sтр ≥ S1 =32001904,36  

Технічну характеристику обраного трансформатора занести у таблицю 1.6: 

Таблиця 1.6-Технічні характеристики трансформатора трансформаторної підстанції

Тип трансформатор

а

Номінальна потужність, мВА

Напруга  ВН, кВ

Напруга  НН, кВ

Напруга  короткого  замикання, %

ТМН

5,6

35

10,5

7,5

1.5  Розрахунок струмів короткого замикання

В  електроустановках можуть виникнути різні види короткого замикання, які супроводжуються різким збільшенням струму.

Все електроустаткування, встановлене на земснаряді й у системі його електропостачання, повинно бути стійким до струмів короткого замикання. Вибір усього устаткування здійснюється з урахуванням величин цих струмів.

Для вибору апаратів керування в схемах електропостачання необхідно провести обчислення за визначенням струмів короткого замикання при ненормальних або аварійних режимах роботи.

Приймаємо розрахункову однолінійну схему електропостачання земснаряду.

 35 кВ     ТМ-1,8  6 кВ

ШБП

Sн, МВА

U= 6 кВ  З/СН uк%, %  

Рисунок 1.2 - Однолінійна схема електропостачання земснаряду  

Рисунок 1.3 - Схема заміщення

Визначаємо величину опору у вторинному колі силового трансформатора X1,Ом:

                        (1.41)

    

де

uк,% – напруга короткого замикання силового трансформатора, %;  

 

UН – номінальна напруга вторинної обмотки силового трансформатора, кВ;

 

SН – номінальна потужність силового трансформатора, МВА.

Визначаємо величину опору ПЛ, X2Ом:

                                                                                                       (1.42)

                                     

де

Х0ПЛ – опір одного кілометра кабелю високовольтної лінії (Х0пл = 0,4 Ом/км);

 

LПЛ – довжина повітряної лінії, км.

Визначаємо величину опору КЛ X3 ,Ом:

                                                                                                  (1.43)

                                        

де

Х0КЛ – опір одного кілометра сполучного кабелю (Х0КЛ = 0,08 Ом/км);

 

LКЛ – довжина кабельної лінії, км.

Визначаємо повний опір до точки короткого замикання схеми заміщення 

XK3 ,Ом

                                                                                             (1.44)               

                                                

Визначаємо сталий струм короткого замикання  кА:

                    (1.45)

  

де  UН – номінальна напруга живлення земснаряду, кВ;

 XКЗ - повний опір до точки короткого замикання, Ом.

Визначаємо ударний струм короткого замикання iУ ,кА:

                         (1.46)

  

Перевірити повітряну лінію на термічну стійкість до струмів короткого замикання.

Перевірка проводиться за умовою:

                                                                             (1.47)

де Vдоп - допустима температура нагріву проводів .

Для визначення нагріву провідників струмами короткого замикання необхідно:

знаючи початковою температурою нагріву провідника Vпоч , яку він мав до короткого замикання, за матеріалом провідника, за кривими визначити значення початкової координати Апоч. 

Визначаємо значення кінцевої ординати Ак:

Для алюмінію:                          (1.48)

   

                                                  

                                                            80<200

Для міді:  

72<200

де   S – перетин проводу ПЛ, мм2;

tффіктивний час дії струмів к.з., с.

Знаючи Ак за розрахунковими кривими, визначити температуру нагріву провідника струмом короткого замикання .

Порівнюємо кінцеву температуру нагріву провідника струмом короткого замикання з допустимою температурою нагріву [Vк]  Дати висновок про правильність вибору.

                                          

Вибір та перевірка високовольтного обладнання

Для вибору високовольтної апаратури в силовому колі електропостачання електродвигуна необхідно провести деякі розрахунки.

Принципова схема з'єднань одно трансформаторної підстанції з однією системою шин надана на рисунку 3.4.

Визначаємо розрахунковий номінальний струм електропостачання IH , А:  

                                                   (1.49)    

                                      
                                  

де

РН – номінальна потужність головного електродвигуна, кВт;

 

UH – номінальна напруга двигуна, кВ;

 

cos φH – номінальний коефіцієнт потужності двигуна, о.е.;

ηн – номінальне коефіцієнт корисної дії електродвигуна, в.о.

Визначаємо фіктивний час дії струмів короткого замикання tф,с:
                                    (1.50)

де

tфп – періодична складова часу короткого замикання (далі КЗ), підчас якого

встановлений  струм КЗ виділить стільки ж тепла, скільки періодична складова струму КЗ за час t, с.

                                                     (1.51)

                                                            

                                                 (1.52)

                                                

де   t зах – час спрацьовування релейного захисту двигуна, с; приймаємо t защ. =

0,6с;

 t в.в. – час власне виключення вимикача, с; tфа - аперіодична складова часу короткого замикання, підчас якого встановлений струм к.з. виділить стільки ж тепла, скільки аперіодична складова струму к.з. за час t,с.

                                                     (1.53)

 

де  β" –припустимий відносний зміст аперіодичної складової струму в точці відключення.  

 тора  ПЛ  пристрою   

Рисунок 1.4 - Принципова схема з'єднань одно трансформаторної підстанції з однією системою шин

Середнє значення загасання постійної затухання Та для систем з мережами напругою вище 1000 В може бути прийнято рівним 0,05с, оскільки β" = 1.  Умови вибору та перевірки електрообладнання та провідників приведені у таблиці.


2 Механічний розділ

2.1 Призначення, устрій, робота та технічна характеристика КТП

Комплектна трансформаторна підстанція (КТП) - це електрична установка, призначена для прийому, перетворення і розподілу електроенергії трифазного струму. Вона складається з одного або двох трансформаторів, пристрою вищої напруги УВН) з комутаційною апаратурою, комплектного РУ з боку нижчої напруги (РУНН) і служить для розподілу енергії між окремими електроприймачами або групами електроприймачів в цеху.

Умовне позначення комплектної трансформаторної підстанції КТП-Х/10//0,4-81-У1 розшифровується так: До - комплектна, Т - трансформаторна , П - підстанція, Х - потужність силового трансформатора(25, 40, 63, 100, 160), кВА, 10 - клас напруги в кВ, 0,4 - номінальна напруга на стороні НН, 81 - рік розробки, У1 - вид кліматичного виконання.

Умови експлуатації комплектних трансформаторних підстанцій:

1. Висота установки трансформатора над рівнем моря не більше 1000 м;

2. Температура навколишнього повітря від -40 до +40 гр С;

3. Відсутність трясіння, вібрації, ударів;

4. Навколишнє середовище - невибухонебезпечна, хімічно неактивний;

5. Гарантійний термін - три роки з дня введення КТП в експлуатацію.

Комплектна трансформаторна підстанція КТП-250-2500/10/0,4-У3

До складу комплектної трансформаторної КТП-250-2500/10/0,4-У3 підстанції входять:

1. Пристрій з боку вищої напруги (ПВН) - шафа глухого введення ВВ-1 або шафа ШВВ-2УЗ з вимикачем навантаження ВНП.

2. Силові трансформатори (один - для КТП, два - для 2КТП): - масляні ТМФ-250, ТМФ-400-для КТП-250-400; - масляні ТМЗ і сухі ТСЗГЛ - для КТП-630, -1000, -1600, -2500.

ЗГЕК.05050203.116КППЗ

Зм

Арк

№ докум

Підп

Дата

Розроб

Москалець

Механічний розділ

Літ

Арк

Аркушів

Перев

Бабченко

н

24

12

Консульт

4 ОЗГ-11

Н.контр

Бабченко

         3. Розподільний пристрій нижчої напруги РУНН 0,4 кВ, що складається з шаф введення нижчої напруги, секційного шафи для двохтрансформаторної підстанції і шаф відхідних ліній.

Захист КТП від багатофазних коротких замикань відхідних ліній здійснюється вимикачами з вбудованими електромагнітними і тепловими розчіплювачами.

Підключення комплектної трансформаторної підстанції при радіальній схемі живлення

При радіальному харчуванні КТП кабельними лініями від розподільчого пункту 6 - 10 кВ за схемою блок лінія - трансформатор допускається глухе приєднання до трансформатора.

Підключення комплектної трансформаторної підстанції при магістральній схемі живлення

Установка шафи УВН з відключаючої і заземлюючої апаратурою перед трансформатором КТП при магістральній схемі живлення обов'язкове.

При потужності трансформаторів 1000 - 1600 кВА до однієї магістралі слід приєднувати дві-три КТП, при меншій потужності - три-чотири.

Підключення комплектних трансформаторних підстанцій потужністю 2500 кВА

КТП з трансформаторами потужністю 2500 кВА необхідно живити по радіальній схемі так як при магістральній схемі з двома трансформаторами важко виконати селективну захист на живильної лінії.

Розміщення внутрішньоцехових КТП

Внутрішньоцехові комплектні трансформаторні підстанції, як правило, розміщують на першому поверсі в основних і допоміжних приміщеннях виробництв.

Технічне обслуговування комплектних трансформаторних підстанцій

При технічному обслуговуванні комплектних трансформаторних підстанцій (КТП) основним обладнанням, за яким потрібно вести регулярне спостереження і догляд, є силові трансформатори, комутаційна апаратура розподільних щитів.

Завод виробник несе відповідальність за роботу КТП протягом 12 місяців з дня введення їх в експлуатацію, але не більше 24 місяців з дня відвантаження за умови дотримання правил зберігання, транспортування та обслуговування.

Струми навантажень при нормальній експлуатації не повинні перевищувати значень, зазначених у заводських інструкціях. На підстанціях з двома резервують один одного трансформаторами, експлуатаційна навантаження не повинна перевищувати 80% номінальної. При аварійному режимі допускається перевантаження ліній, що відходять від розподільних щитів, КТП, при захисті їх автоматами з комбінованими розчеплювачами.

Крім показань приладів, про навантаження герметизованих трансформаторів типів ТНЗ і ТМЗ судять по тиску всередині бака, що при нормальному навантаженні не повинно перевищувати 50 кПа по показанню мановакумметра. При тиску 60 кПа спрацьовує реле тиску, видавлюючи скляну діафрагму, тиск при цьому знижується до нуля. Різке зниження внутрішнього тиску відбувається і при втраті герметичності трансформатора.

Якщо тиск впав до нуля, перевіряють цілісність діафрагми. Якщо вона розбита, трансформатор відключають, і з'ясовують причину, що призвела до спрацьовування реле тиску, і при відсутності пошкодження (тобто реле спрацювало від перевантаження) встановлюють нову діафрагму і включають трансформатор під знижену навантаження. На герметизованих трансформаторах для контролю температури у верхніх шарах масла встановлені термометричні сигналізатори з дією на світловий або звуковий сигнал при перегріві.

Принципова схема комплектної трансформаторної підстанції (КТП)

Принципова схема комплектної трансформаторної підстанції (КТП)

BW - Лічильник, FV1 - FV6 розрядники, Т - силовий трансформатор, S - рубильник, F1 - F3 запобіжники, ТА1 - ТА3 - трансформатори струму, SF1 - SF3 - автоматичні вимикачі.

У трансформаторів, забезпечених термосифонными фільтрами, під час експлуатації контролюють нормальну циркуляцію масла через фільтр по нагріванню верхній частині кожуха. Якщо в пробі масла виявляють забрудненість, фільтр перезаряджають. Для цього фільтр розбирають, очищають внутрішню поверхню від бруду, шламу і промивають чистим сухим маслом. При необхідності замінюють сорбент. Сорбент, отриманий в герметичній тарі, можна застосовувати без сушіння.

Контроль за осушувачем зводиться до спостереження за кольором індикаторного силікагелю. Якщо більша частина його забарвлюється в рожевий колір, весь силікагель осушувача замінюють або відновлюють нагріванням його при 450 - 500 гр С протягом 2 год, а індикаторний силікагель - нагріванням при 120 гр С до тих пір, поки вся маса не забарвиться в синій колір (приблизно через 15 год).

Видалення шламу і оксидної плівки з контактної системи перемикача ступенів, рекомендується проводити не рідше 1 рази в рік прокручуванням перемикача до 15 - 20 разів за годинниковою і проти годинникової стрілки.

Періодичність оглядів КТП встановлюється службою головного енергетика. Огляд КТП здійснюється при повному знятті напруги на вводі і відхідних лініях.

2.2 Релейний захист головного електродвигуна та облік електроенергії

Для електродвигунів напругою 6000В в гідромеханізації застосовується струмовий захист від к.з. і захист мінімальної напруги.

Визначаємо схему релейного захисту головного двигуна – двохфазну, двохрелейну на суму струмів двох фаз. Схема надана на рис. 2.3

Рис.2.1 Схема релейного захисту головного двигуна

З’єднання   обмоток вимірювального трансформатору струму: ксх=1,73 – з’єднання обмоток зіркою або  неповною зіркою; ксх. = 3 - з’єднання обмоток трикутником або неповним трикутником;

                   (2.1)

 к т.т. - коефіцієнт трансформації трансформатора струму;

                                (2.2)

 

            к в.- коефіцієнт  повернення струмового реле, приймається 0,85 .

Визначаємо струмове реле типу РТ 40/6.

За розрахованим значенням номінального струму електродвигуна IH, номінальною напругою електродвигуна UH, величиною струму спрацьовування захисту від перевантаження I ср.з.  і струму спрацьовування реле IСР , вибрати  струмове реле .

Технічні дані реле РТ 40/6 надані у таблиці2.1

Таблиця 2.1 - Технічна характеристика струмових реле

Параметр

Величина

Межі уставок

1,5-3

Номінальний струм реле

10 А

Струм спрацьовування реле IСР 

А-8,87

 

Струм спрацьовування реле від короткого замикання, це струм, який відбудовується від пускового струму двигуна.

 Визначаємо струм спрацьовування захисту I с.з. А:

 I с.з. = к з.  Iп =1,0580=84 А                          (2.3)  

Визначити перетини вторинних дротів для підключення вимірювальних приладів

 Вибираємо схему підключення вимірювальних приладів, згідно рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 - Схема включення приладів у вторинні кола вимірювального трансформатора струму  

Контрольні кабелі застосовуються для стаціонарного прокладання в колах керування, сигналізації, контролю та блокування  на напругу до 380 В. Вони випускаються з числом жил до 37 та перетином до 4 мм2 . Жили кабелю виконуються мідними або алюмінієвими.

Згідно схеми (рисунок 2.3) вибрати тип вимірювальних приладів і виписати їх паспортні дані.

 Вибираємо :

  •  Амперметри РА - серія амперметра Е- 330 .
  •  Лічильник ват-годин  активної енергії для 3-х і 4-х провідних мереж – СА4У – И672М;
  •  Лічильник вольт-ампер реактивної енергії для 3-х провідних мереж – СР4У – И676М.

Скласти таблицю навантаження всіх трьох фаз, згідно схемі включення приладів у вторинні кола трансформаторів.

Таблиця  2.2 - Навантаження фаз вимірювального трансформатора струму

 

Фаза А

Фаза В

Фаза С

Прилад

РА 1

-

РА 2

Sприладу, ВА

1

-

1

 

Wh Н-377

-

-

Sприладу, ВА

10

-

-

 

WhR Н-377

-

-

Sприладу, ВА

10

-

-

∑ навантаження фази- S2 

21ВА

-

1ВА

 

Визначаємо вимірювальний трансформатор струму типу ТПЛ – 10.

Рисунок 2.4 Схема трансформатора ТПЛ-10

Табл.2.3-Технічна характеристика трансформатора ТПЛ-10

Тип трансформатора струму

Номінальна напруга, кВ

Номінальний первинний струм, А

Число магнітопроводів і клас точності

Електродинамічна стійкість (кратність)

1-сек. Термічна стійкість (кратність)

Характеристика магнітопроводу

Клас точності

Вторинне навантаження, Ом, при класі точності

0,5

1

3

ТПЛ-10

10

5-200

300

Р;0,5/Р;

Р/Р

250

175

90

0,5

Р

0,4

0,6

0,8

1

-

1,2

Для того, щоб трансформатор струму працював у вказаному класі точності  необхідно дотримуватися умови:

 S ≥ S 2 ,            (2.4)

2111

де  S – навантаження трансформатора струму, ВА(вказується в паспорті);  S2 - сумарне навантаження найбільш завантаженої фази, , ВА.

 S 2н = I 2н·R 2н         (2.5)

 S 2н =250,8=20 BA

Визначаємо перетин вторинних дротів для підключення вимірювальних приладів.

                         (2.6)

де

S – сумарне номінальне навантаження вторинних кіл, ВА;

 

S2 – потужність, що втрачається в котушках вимірювальних приладів, ВА;

                                            Rприл = S2 / I2н                                                         (2.7)

                                            Rприл = 11/5=2,2 Ом

Sконт. - потужність, що втрачається на контактах, приймаємо Sконт = 0,1 ВА;  

 

Sдрот. – потужність, що втрачається в сполучних дротах Sдрот. , ВА:

                                        Sдрот.=S2н-Sприл.- Sконт                                                  (2.8)

Sдрот.= 20-2,2-0,1=17,7 ВА

де

I2H – номінальний струм вторинного кола трансформатора струму, I2H = 5 А.

Визначаємо опір сполучних дротів Rдрот., Ом:

                                                     (2.9)

                                               

Визначаємо перетин дроту вторинного кола Sпров , мм2:

                                                                                                                           (2.10)

                                              

Rдрот. – опір дроту для підключення приладу, Ом; γ – питомий опір матеріалу жили дроту для підключення приладу, γ = 53 м/ Ом·мм2 – питома провідність міді.

За розрахованим значенням перетину дроту вторинного кола вибрати дріт марки М типу КРПТ  4.

Технічні дані провода наведені у табл. Г26.  Через Ін деремо М - 16 кабель для підключення електродвигуна вибирати по тривалому струму навантаження.

Визначаємо розрахунковий тривалий струм в кабелі з поправкою на умови і спосіб прокладки Iр' ,А:

                                                  (2.11)

  

За номінальною напругою двигуна UH і розрахунковому значенню тривалого струму I дл. вибираємо тип кабелю за умовою:

 I' р ≤ Iдл.            (2.12)

166,15=166,15

Кабель марки КШВГ – 70.

 Перевіряємо силовий кабель на термічну стійкість.

 Умови вибору та перевірки електрообладнання та провідників приведені у таблиці .

Кабель може експлуатуватись.

2.3 Вибір та перевірка обладнання

1. Вибір роз’єднувача (QS):

Табл.2.4-технічна характеристика високовольтного роз’єднувача типу РВ 6/400 У3

Найменування

Установка

РВ 6/400

 t=4 с

2.Вибір високовольтного масляного вимикача:

Табл.2.5-Технічні дані високовольтного масляного вимикача

Назва

Дані

Тип

ВММ-10А-400-10У2

Номінальна напруга

10 кВ

Найбільша робоча напруга

12 кВ

Номінальний струм

400 А

Номінальний струм обмоток

10 кА

Граничний наскрізний струм, кА

а) Максимальний пік

б) Початкове діюче значення періодичної складової

25,5 кА

10 кА

Номінальний струм вмикання

а) Максимальний пік

б) Початкове діюче значення періодичної складової

25,5 кА

10 кА

Струм термічної стійкості, кА / допустимий час його дію, с

10 В

Повний час відключення, с

0,105

3.Вибір електричного двигуна СД-630

Табл.2.6-Технічна характеристика електричного двигуна СД-630

Тип

СДН14-41-8У3;СДН314-41-8У3;

630 кВ

6 кВ

750 об/хв

2,3

7

1,2

1,2

94,6%

Момент інерції робочого механізму при двох пусках з інтервалом у 5 хв.

875

Маса

5400 кг

2.4 Визначення кількості запасних частин для експлуатаційного ремонту земснаряду

         Поточний ремонт земснаряду виконується у період зимового застою, комплексною бригадою земснаряда із застосуванням агрегатного методу. При необхідності залучають фахівців з ремонту та налагодження електрообладнання і апаратури.

Визначаємо потрібність у матеріальних ресурсах на експлуатаційні ремонти :

де - норма витрати запасних частин і матеріалів на 1 млн., роботи земснаряду, штук;

- кількість млн. м3 роботи, що планують на рік, млн.м3 =0,5 млн.м3;

 nкількість однакових грунтових насосів на земснарядах і перекачувальних станціях =1, штук;

Кгр – коефіцієнт впливу грунту = 1,3.

Розрахунки заносимо у табличну форму (таблиця 2.7)

Таблиця 2.7 – Витрати матеріалів для проведення ремонтів

Найменування деталей і матеріалів, штук

Норма 1 млн. м3 роботи Н1 , штук

Пер 1nКгр

Робоче колесо

6 

37,44

Броньований вкладиш

1,4

8,73

Броньований диск всмоктувальної сторони

2,5

15,6

Броньований диск напірної сторони

4

24,96

Ущільнювальне кільце

3

18,72

Кришка всмоктувальної сторони

6

37,44

Кришка напірної сторони

4

24,96

Кільце сальника

1

6,24

2.5 Складання річного плану технічного обслуговування та ремонту земснаряду

Для обладнання гідромеханізації характерно гідроабразивне, механічне та кавітаційне зношування проточної частини. На інтенсивність зносу особливо впливають крупність, твердість і ступінь окатанності частинок грунту, консистенція пульпи, зносостійкість металу. Втрата металу на стирання становлять у середньому до 0,7 кг на кожні 1000 м грунту. Наслідком зносу робочого колеса насоса є зниження напору, подачі, к.к.д., погіршення всмоктуючої здатності, збільшення витрати електроенергії і т.д.

Експлуатацію обладнання підрозділяють на виробничу (використання обладнання та управління ним) і технічну (підтримання обладнання в іспраном стані). Технічна експлуатація включає в себе технічне обслуговування (ТО) устаткування, технічне забезпечення безпеки робіт та поточний ремонт (Т).

Підрозділ, що ведуть роботи з гідромеханізації, повинні розробляти річні плани і місячні плани-графіки технічного обслуговування і ремонту машин та завчасно виконувати інженерно-технічну підготовку до роботи (матеріально-технічне забезпечення, підвищення кваліфікації машиністів і т.д.)

При експлуатації машин передбачаються наступні види технічного обслуговування:

  •  технічне обслуговування при підготовці до експлуатаційної обкатці нової або що пройшла капітальний ремонт машини;
  •  технічне обслуговування при експлуатаційної обкатці;
  •  технічне обслуговування по закінченні експлуатаційної обкатки;
  •  щозмінне технічне обслуговування (ЕТО);
  •  перше технічне обслуговування (ТО-1);
  •  друге технічне обслуговування (ТО-2);
  •  третій технічне обслуговування (ТО-3), сумісний з поточним ремонтом (Т);
  •   сезонне технічне обслуговування при переході до весняно-літнього періоду експлуатації (СТО-ВЛ);
  •  сезонне технічне обслуговування при переході до осінньо-зимового періоду експлуатації (СТО-ОЗ);
  •  технічне обслуговування в особливих умовах експлуатації.

Показники періодичності, трудомісткості та тривалості технічних обслуговувань ТО-1 та ТО-2 і ремонтів (поточного Т і капітального К) будівельних машин дано у Рекомендаціях з технічного обслуговування та поточного ремонту. Витяг з них для земснарядів і перекачувальних установок наведено в табл. 2.8

Табл.2.8-Показники періодичності, трудомісткості та тривалості технічних обслуговувань і ремонтів будівельних машин

Машини

Вид технічного обслуговув-ання і ремонту

Періодичніс-ть виконання технічних обслуговува-нь і ремонтів год

Число технічних обслугову-вань і ремонтів в одному ремонтно-му циклі

Трудомісткість виконання одного технічного обслуговування і ремонту, люд.-год

Тривалість одного технічного обслуговув-ання і ремонту, робочі дні

Всього

У тому числі робіт

Слюсар-них

верстатний

інших

Землесосні снаряди з електроприводом продуктивністю по воді, м3 / год:

Q=2200

ТО-1

ТО-2

Т

К

160

480

960

9600

40

10

9

1

20

80

980

14000

20

80

740

11200

-

-

80

600

-

-

160

2200

   

0,8

3

6

68


3 Заходи ПУЕ та ППБ

3.1 Заходи з техніки безпеки та протипожежної безпеки при обслуговуванні механічного обладнання

            

Забезпечення безпеки виробничого обладнання і технологічних процесів основні вимоги

Вимоги до безпеки виробничого обладнання та виробничих процесів встановлені в системі стандартів безпеки праці, а також у будівельних нормах і правилах (БНіП).

Для того, щоб забезпечити безпеку людини, надійність і зручність експлуатації виробничого обладнання необхідно:

- Забезпечувати безпеку працюючих при монтажі, введенні в експлуатацію та експлуатації обладнання (як у випадку його автономного використання, так і у складі технологічних комплексів);

- Використовувати органи управління і відображення інформації, відповідні ергометричний вимогам і розташовані таким чином, щоб не викликати підвищену стомлюваність і негативно психологічний вплив;

- Використовувати систему управління обладнанням, що забезпечує надійне і безпечне її функціонування на всіх режимах роботи і при всіх зовнішніх впливах в умовах експлуатації обладнання.

Надійність (ймовірність порушення нормальної роботи) обладнання забезпечується вибором міцних конструктивних елементів, безпечних параметрів робочих процесів і конструктивних рішень, а також використанням контрольно-вимірювальних приладів, регуляторів, автоматики і засобів захисту людей.

ЗГЕК.05050203.116КППЗ

Зм

Арк

№ докум

Підп

Дата

Розроб

Москалець

Заходи ПУЕ та ППБ

Літ

Арк

Аркушів

Перев

Бабченко

н

36

8

Консульт

4 ОЗГ-11

Н.контр

Бабченко

          Контроль обліку вимог безпеки в документації на проектування нових машин і технологій виробляється при її експертизі, яка проводиться Мінпраці РФ за участю Санепідемнагляду РФ і незалежних громадських організацій як на етапі проектування, так і перед виробництвом і впровадженням нового обладнання або технологічних процесів.

Безпека обладнання та технологічних процесів

Устаткування виробниче. Загальні вимоги безпеки »встановлено, що безпека забезпечується:

  •  вибором більш безпечного обладнання;
  •  застосуванням в конструкції засобів захисту, механізації, автоматизації та дистанційного керування;
  •  дотриманням ергономічних вимог.

Обладнання повинно бути безпечним як при нормальних умовах, так і при дії різних факторів навколишнього середовища (високих і низьких температур і вологості повітря, агресивних речовин, мікроорганізмів, грибків, сонячної радіації та ін.)

Використовуване обладнання не повинно забруднювати навколишнє природне середовище вище встановлених норм, бути пожежо-і вибухобезпечні.

Вимоги до виробничого обладнання, що забезпечують його безпечну експлуатацію, визначені положеннями т.б. Забезпечення безпеки виробничого устаткування ».

Безпека виробничих процесів визначається відповідно до вимог. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки »і забезпечується:

  •  безпекою виробничого обладнання;
  •  вибором більш безпечного технологічного процесу;
  •  усуненням безпосереднього контакту працюючих з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, що надають шкідливу дію;
  •  вибором виробничого майданчика і виробничих приміщень;
  •  застосуванням засобів захисту працюючих;
  •  професійним відбором, инструктированием, навчанням і перевіркою знань з охорони праці.

Безпека повинна забезпечуватися вже на стадіях складання технічного завдання, при проектуванні та розробці проекту.

Необхідно забезпечувати герметизацію устаткування, застосування дистанційного управління, систем контролю і попереджувальної сигналізації при виникненні небезпечних ситуацій.

Виробничі процеси повинні бути пожежо-і вибухобезпечні, не повинні забруднювати навколишнє природне середовище.

При необхідності пред'являються додаткові вимоги до персоналу: за віком; медичному огляду; навчання та ін

Необхідно при виробництві робіт, особливо підвищеної небезпеки, враховувати і вимоги. Пристосування по забезпеченню безпечного виконання робіт », який визначає вимоги до настилах, огорож, сходах і ін

Пожежна безпека

Пожежі завдають величезний матеріальний збиток і в ряді випадків супроводжуються загибеллю людей. Тому захист від пожеж є найважливішим обов'язком кожного члена суспільства і проводиться в загальнодержавному масштабі.

Протипожежний захист має своєю метою вишукування найбільш ефективних, економічно доцільних і технічно обгрунтованих способів і засобів попередження пожеж та їх ліквідації з мінімальним збитком при найбільш раціональному використанні сил і технічних засобів гасіння.

Пожежна безпека - це стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а в разі його виникнення використовуються необхідні заходи по усуненню негативного впливу небезпечних факторів пожежі на людей, споруди і матеріальних цінностей

Пожежна безпека може бути забезпечена заходами пожежної профілактики і активного пожежного захисту. Пожежна профілактика включає комплекс заходів, спрямованих на попередження пожежі або зменшення його наслідків. Активна пожежна безпека - заходи, що забезпечують успішну боротьбу з пожежами або вибухонебезпечною ситуацією.

Основними елементами системи забезпечення пожежної безпеки є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства та громадяни, які беруть участь у забезпеченні пожежної безпеки відповідно до законодавства Російської Федерації.

Причини пожеж на виробничих об'єктах

Виробничі об'єкти відрізняються підвищеною пожежною небезпекою, тому що характеризується складністю виробничих процесів; наявністю значних кількостей ЛЗР і ГР, зріджених горючих газів, твердих горючих матеріалів; великий оснащеністю електричними установками та інше.

Причини:

1) Порушення технологічного режиму - 33%.

2) Несправність електрообладнання - 16%.

3) Погана підготовка до ремонту обладнання - 13%.

4) Самозаймання промасленого ганчір'я та інших матеріалів - 10%

Джерелами займання можуть бути відкритий вогонь технологічних установок, розпечені або нагріті стінки апаратів та обладнання, іскри електрообладнання, статична електрика, іскри удару і тертя деталей машин та обладнання тощо

А також порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних матеріалів, необережне поводження з вогнем, використання відкритого вогню факелів, паяльних ламп, куріння у заборонених місцях, невиконання протипожежних заходів щодо обладнання пожежного водопостачання, пожежної сигналізації, забезпечення первинними засобами пожежогасіння та ін

Як показує практика, аварія навіть одного великого агрегату, що супроводжується пожежею і вибухом, наприклад, у хімічній промисловості вони часто супроводжують один одному, може призвести до дуже тяжких наслідків не тільки для самого виробництва і людей його обслуговують, а й для навколишнього середовища. У зв'язку з цим надзвичайно важливо правильно оцінити вже на стадії проектування пожежо-і вибухонебезпечність технологічного процесу, виявити можливі причини аварій, визначити небезпечні фактори та науково обгрунтувати вибір способів і засобів пожежо-і взривопредупрежденія і захисту.

Важливим чинником у проведенні цих робіт є знання процесів і умов горіння і вибуху, властивостей речовин і матеріалів, які застосовуються в технологічному процесі, способів і засобів захисту від пожежі і вибуху.

Заходи з пожежної профілактики поділяються на організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні.

Організаційні заходи: передбачають правильну експлуатацію машин і внутрішньозаводського транспорту, правильне утримання будівель, території, протипожежний інструктаж.

Технічні заходи: дотримання протипожежних правил і норм при проектуванні будівель, при пристрої електропроводів і устаткування, опалення, вентиляції, освітлення, правильне розміщення обладнання.

Режимні заходи - заборона куріння у невстановлених місцях, заборона зварювальних та інших вогневих робіт у пожежонебезпечних приміщеннях тощо.

Експлуатаційні заходи - своєчасна профілактика, огляди, ремонти і випробування технологічного обладнання.

3.2 Заходи з техніки безпеки та протипожежної безпеки при обслуговуванні електричного обладнання

Техніка безпеки при ремонті електрообладнання та електромереж

Всі роботи з ремонту чинного електроустаткування слід робити тільки при знятій напрузі з ремонтованої електроустановки. В окремих випадках ПТБ дозволяють виробництво невеликих за обсягом робіт з усунення неполадок без зняття напруги. В електроустановках напругою до 380 В такі роботи дозволяються (за винятком особливо небезпечних приміщень) електромонтерові, має ІІІ кваліфікаційну групу по ТБ, в присутності другої особи, старшого за посадою, має групу IV або V.

Роботи з ремонту електроустаткування виробляються за нарядом-допуском, розпорядженням або в порядку поточної експлуатації з записом в оперативному журналі згідно з переліком випробувань згідно з переліком робіт, виконуваних електротехнічним персоналом у порядку поточної експлуатації, затвердженим головним енергетиком.

Робота з перевірки, випробування і ремонту пов'язані з подачею напруги, можуть проводитися не менш ніж двома особами, одна з яких повинен мати кваліфікаційну групу ні нижче 4 при роботі в електроустановках понад 1000 В і не нижче 3 в електроустановках до 1000 В.

У рукоятках всіх вимикаючих апаратах, за допомогою яких може бути подана напруга до місця роботи, вивішують попереджувальні плакати "Не включати - працюють люди".

Харчування тимчасових схем для ремонту, перевірок та випробувань електромереж повинно виконуватися через вимикач, рубильник, автомат закритого виконання з захистом і ясним позначенням включеного і відключеного положення. Щоб уникнути небезпеки, яка може виникнути для ремонту персоналу або помилкової подачі напруги в ремонтується дільниця електромережі, всі фази відключеною частини заземлюють і закорочуються. Перед тим як накласти заземлення на ремонтується ділянку, перевіряють відсутність напруги.

Якщо потрібно зробити ремонт в чинній електромережі, з якою зняти напругу не представляється можливим то роботи проводять в діелектричних рукавичках, стоячи на гумових килимках. При вимірах за допомогою мегомметра перевіряється ділянку попередньо відключають з усіх боків, звідки на нього може бути подано напругу. Відповідальний за ремонтні та випробувальні роботи відповідає за точне виконання всіх заходів безпеки.

У ремонтних приміщеннях необхідно підтримувати чистоту і порядок, не допускати захаращення. Відходи матеріалів, ганчірки, стружку, тирсу треба регулярно прибирати у спеціально відведені місця. Обтиральні матеріали повинні зберігатися в металевих ящиках з кришками. Дрантя була у використанні, має здатність до самозаймання, необхідно щодня видаляти в разі виникнення пожежі чи загоряння приймаються негайні заходи по його ліквідації і одночасно повідомляється в пожежну частину.

Після закінчення ремонтних роботи електромонтер повинен:

1. привести в порядок робоче місце, склавши відходи і деталі у відведені місця, протерти і очистити обладнання.

2. зібрати використаних обтиральний матеріал і скласти його у відповідну тару (металевий ящик)

3. прибрати у спеціально відведене місце інструмент, пристосування, технічну документацію, схеми.

4. зробити запис в оперативному журналі про вироблених протягом зміни відключеннях, вироблених ремонтах.

5. зняти і покласти у відведене місце спецодяг, здати отримані додаткові ЗІЗ і запобіжні пристосування.

6. ретельно вимити руки і обличчя або прийняти душ.

Заходи пожежної безпеки при експлуатації електрообладнання

Електроенергія все ширше входить у промисловість, сільське господарство, та побут. На сьогодні є дуже багато електроприладів, без яких не може обійтися кожна домогосподарка.

Але не слід забувати, що неправильно проведений електропровід, неполадка електромережі і електроприладів, а також недотримання правил протипожежної безпеки під час користування ними призводить до пожеж. Щорічно в Україні виникає від порушення правил монтажу та експлуатації електроустаткування, побутових електроприладів 21,9 % пожеж від загальної кількості.

Найчастіше пожежі виникають від короткого замикання, перевантаження електромережі, утворення великих перехідних опорів, підключених до електромережі і залишених без нагляду електроприладів. Призвести до пожежі може й користування цими приладами без належних негорючих підставок або вмикання їх в електромережу поблизу легкозаймистих предметів.

Розглянемо кілька випадків, які призводять до пожежі. Коротке замикання, тобто зіткнення двох проводів, може статися через порушення їх ізоляції, неправильну ізоляцію стикових місць, механічне пошкодження проводів.

Воно також може бути викликане несправністю розеток, попаданням води на електропроводку тощо. При короткому замиканні опір у мережі різко зменшується, а сила струму значно збільшується, а значить зростає виділення тепла, від чого і загоряється електроізоляція та провід. Пожежа виникає від перевантаження електромережі. У побутових умовах воно може трапитися при одночасному вмиканні в мережу багатьох споживачів струму. Причиною пожежі може бути поганий контакт у з`єднанні проводів. Щоб не допустити пожежі від короткого замикання, слід стежити за справністю проводки, оберігати від пошкоджень ізоляцію, своєчасно замінювати пошкоджену проводку новою.

Не можна зав’язувати дріт вузлами, прибивати цвяхами або підвішувати на цвяхи. Категорично забороняється замість електричних запобіжників на щитках встановлювати «жучки».

Найбільш частими причинами виникнення пожеж та вибухів є електричні іскри та дуги, неприпустимі перегрів провідників струмами коротких замикань і внаслідок перевантажень, незадовільний стан контактів у місцях з'єднання проводів або приєднання їх до висновків електрообладнання. Можливі загоряння ізоляції проводів електричних машин і трансформаторів внаслідок пошкодження ізоляції і перевантаження їх струмами.

Щоб уникнути неприпустимого перегріву провідників, іскріння і освіти електричних дуг в машинах і апаратах, електрообладнання для пожежонебезпечних і вибухонебезпечних електроустановок необхідно вибирати в суворій відповідності до вимог Правил улаштування електроустановок. Щоб уникнути неприпустимих перевантажень і струмів короткого замикання слід застосовувати електричний захист проводів і електроприймачів.

Електричне обладнання застосовуються в електроустановках, повинні забезпечувати необхідну ступінь захисту їх ізоляції від шкідливої ​​дії навколишнього середовища і безпеку у відношенні пожежі або вибуху через їх несправність.

У зв'язку з цим є наступна класифікація електротехнічного обладнання: відкрите, захищене, каплезащіщенное, бризкоозахищеного, водозахищений, закрите, пиловологозахищене, пилонепроникні, герметичне, вибухозахищене, вибухобезпечне, особовзривоопасное та інші.



4 Охорона праці

Забезпечення безпеки при гідромеханізації

Гідромеханізація - спосіб механізації земляних і гірничих робіт, при якому всі або основна частина технологічних процесів проводяться енергією рухомого потоку води.

Відкрита розробка грунтів за допомогою гідромоніторів, що викидають потужну компактну струмінь води, полягає в наступному: струмінь води, зустрічаючи на шляху грунт, розпушує його і утворює водогрунтовую суміш - пульпу, яка потім стікає вільним потоком до пульпопріемніку.

До управління гідромонітором допускаються особи, які пройшли навчання з технічного мінімуму та техніки безпеки. Дозволяється вести роботи способом гідромеханізації тільки при наявності проекту виконання робіт, який повинен передбачати послідовність виконання робіт і вспомог-ті пристрої для їх безпечного ведення.

Територія, на якої проводяться роботи способом гідромеханізації, повинна бути огороджена і недоступна для посторіть-їх осіб. Робоча зона гідромонітора повинен бути доповнений-но огороджена попередивши-ми знаками. До початку роботи гідромонітор перевіряють на тиск, що перевищує робочий не менше ніж на 50%. У процесі виробництва робіт це тиск підвищувати не допускається. На робочому водоводі на відстані не більше 10 м від робочого місця Гідромоніторник встановлюють засувку, яка дозволила б миттєво припинити доступ води в аварійних випадках.

Відповідальним за роботу в забої є старший в зміні, який дає дозвіл на включення гідромонітора. При припиненні роботи слід закрити засувку і опустити стовбур гідромонітора вниз. Зміна насадок, яку виробляють у присутності майстра, дозволяється тільки після припинення подачі води.

Між насосною станцією і гідромоніторами в забої встановлюють надійну телефон зв'язок і засоби аварійної сигналізації.

ЗГЕК.05050203.116 КППЗ

Зм

Арк

№ докум

Підп

Дата

Розроб

Москалець

Охорона праці

Літ

Арк

Аркушів

Перев

Бабченко

н

44

2

Консульт

4 ОЗГ-11

Н.контр

Бабченко

           Вся зона виробництва робіт - зона дії струменя гідромонітора, робочий майданчик біля нього, шлях до засувки, що перекриває воду, і сама засувка в темний час доби повинні бути освітлені відповідно до норм.

Під час грози роботу гідромонітора слід негайно припинити. Не можна робити роботи гідромонітором безпосередньо під лініями електропередач, а також при небезпеці підмиву їх опор. Під час роботи гідромонітор не повинен залишатися без нагляду.

Гідромонітор встановлюють так, щоб відстань між ним і стінкою забою було не менше висоти вибою при роботі в грунтах середньої щільності, а при розробці глинистих щільних грунтів - не менше 1, 2 його висоти.

При одночасній роботі в забої двох або більше гідромоніторів їх обладнають обмежувачами повороту ствола.

При роботі в обмежених умовах або при одночасній роботі двох гідромоніторів останні повинні бути обладнані обмежувачами повороту ствола. Такі ж обмежувачі встановлюють за наявності повітряних ліній електропередачі в зоні дії струменя.

Свіженамитих грунт огороджують дамбами або щитами. У цих місцях встановлюють знаки безпеки, що забороняють доступ людей у місця виробництва робіт. Прохід по території намитого грунту допускається тільки після ущільнення грунту до такої міри, при якій ходіння по ньому стає безпечним.

При розробці забою, що знаходяться на його поверхні великі камені поса бути прибрані заблаговрем, а виявлені в процесі розробки в стінках забою - опущені на підошву забою підмивом з дотриманням заходів безпеки, щоб уникнути травматизму і пошкодження гідромоніторної установки.


5 Охорона навколишнього середовища


ВИМОГИ ДО ІНЖЕНЕРНИХ ВИШУКУВАНЬ І ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИРОДНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1.1. Для обгрунтування можливості використання гідромеханізованного способу виробництва земляних робіт, оцінки санітарного рибогосподарського значення водойми, ґрунтів і біологічних ресурсів, визначення складу водоохоронних заходів для їх збереження та восстановлення повинен бути проведені вишукування і дослідження природоохоронного призначення.

1.2. Інженерні вишукування природоохоронного назначенія проводятся спеціалізованими організаціями на замовлення генпроектувальника.

1.3. При вишукуваннях природоохоронного призначення врайоне водокористування гідромеханізації повинні бути встановлені:

  •  господарсько-питне, культурно-побутове рибохозяйське значення водойми або водотоку;
  •  санітарно-гігієнічне, гидрохімічне, гідробіологічне стан поверхневих і підземних вод в акваторіях, прилеглих до району виробництва гідромеханізованих робіт;
  •  існуючі водокористувачі в районах проізводства гідромеханізованних робіт, їх вимоги до кількості, складу і свойствамводи використовуваного водного об'єкта;
  •  розташування станцій водозабору, зон санітарнойохрани, місць нерестовищ риб і зимувальних ям, місць випуску промислових і коммунальних стоків та ін.
  •  Проведені: санітарно-топографічне обстеження іаналіз санітарного стану ґрунтів кар'єра.

ЗГЕК.05050203.116КППЗ

Зм

Арк

№ докум

Підп

Дата

Розроб

Москалець

Охорона навколишнього середовища

Літ

Арк

Аркушів

Перев

Бабченко

н

46

6

Консульт

4 ОЗГ-11

Н.контр

Бабченко

1.4. При проектуванні об'єктів, побудованих за рахунок гідромеханізації, слід керуватися загальними вимогами, составу і властивостей води водойм, ігрунтов, що не забруднених токсичними і пахучими речовинами.

1.5. При оцінці умов проектованого випускасбросних вод гідромеханізації з намивних берегових споруд та пріпроектірованіі грунтозабора у водоймах встановлюються такі граніци ізисканій: верхня - на відстані 1 км вище за течією від місця випуска сбросних вод, поза зоною їх впливу, нижня - за межами зони впливу істочніка сброса, але не далі найближчого пункту водокористування, встановленого органами державного контролю.

На водоймах з помірним або уповільненим водообміну межі вишукування встановлюються в радіусі не менше 1 км відмести випуску скидних вод.

Схема розташування пунктів контролю при проведеніі обробки природоохоронного призначення для обгрунтування виробництва гідромеханізованих робіт на водотоках і водоймах.

Відбір проб води та ґрунтів на швидкісних вертикалях використовується за методикою, складеної відповідно до вимог стандартів: створи фіксуються установкойбуя або визначенням азимута і відстані від реперної точки на березі.

1.6. При використанні засобами гідромеханізаціі підземних вод, до складу інженерних вишукувань повинні входити визначення:

  •  гідрогеологічних умов району виробництва гідромеханізованих робіт (глибина залягання водоносних горизонтів, їх потужність, напір, областіпітанія і розвантаження, водно-фізичні характеристики грунтів основи, геолого-літологічний будова зони аерації);
  •  хімічної і бактеріологічної складу грунтовихвод;
  •  необхідності проведення водоохоронних заходів.

1.7. Свердловини і гірничі виробки, призначені для гідрохімічних та санітарно-бактеріологічних досліджень, повинні росташовуватись на створах по напрямку руху потоку грунтових вод впределах передбачуваної зони впливу гідромеханізованих робіт, а також внаправлені можливого розтікання підземних вод.

Обсяг зазначених робіт визначається вимогами.

1.8. Вишукування та дослідами природоохоронного призначення повинні виконуватися спеціальними організаціями Мінрибгоспу МОЗ України  в установленому порядку при узгодженні їх програми робіт з бассейновим управління рибоохорони, територіальними органамісанітарно-епідеміологічної служби, що здійснює державний санітарнийнадзор, і басейнового (територіальними) управліннями (інспекціями) органів по регульованню використання та охорони вод системи Міністерства водного хозяйства України.

Рибогосподарські визначення, включающіегідробіологіческіе дослідження фітопланктону, зоопланктону, зообентосу іхтіофауни.

1.9. Результати досліджень природоохоронного назначеніявключаются до складу розділу "Охорона навколишнього природного середовища" проекту на будівництво (робочого проекту) і викладаються відповідно требованіямі.

ОХОРОНА ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ ГИДРОМЕХАНІЗОВАНИМ СПОСОБОМ ВИРОБНИЦТВА РОБІТ

2.1. При гідромеханізованих земляних роботах для намива споруд рекомендується застосовувати оборотну схему водопостачання сподпіткой з джерел поверхневих і підземних вод.

У випадку, коли оборотну схему застосувати не можна, повинні розроблятися заходи щодо додаткового освітленню скидних водгідромеханізаціі (пристрій додаткових відстійників і ін.).

2.2. Застосування прийнятої схеми проізводства гідромеханізірованних робіт обґрунтовується розрахунками освітлення скидних водгідромеханізаціі при випуску скидних вод у водний об'єкт в процесі грунтозабора, а також розрахунками економічної ефективності водоохоронних меропріятійі їх техніко-економічним обґрунтуванням, СН509-78.

2.3. Випуск скидних вод гідромеханізації повинен проізводитись з урахуванням технологічних параметрів розробки та намиву ґрунту ідопускается при розташуванні у водоймах і водотоках кар'єрів для намивасооруженій і при намивегідротехніческіх споруд (штучних пляжів, островів, піщаних прімивов) і земляного полотна при дорожньому будівництві .

Випуск освітлених скидних вод гідромеханізації впріродний водний об'єкт і необхідна ступінь їх освітлення регламентіруется вимогами правил, справжніх норм і здійснюється за наявності дозволу на спеціальноеілі загальне водокористування, виданого органами водного нагляду Мінводхоза СРСР.

Критерієм умов нешкідливості та безпеки випускасбросних вод є величина гранично-допустимого скиду (ГДС), що встановлюється з урахуванням ГДК речовин у місцях водокористування.

2.4. Умови випуску скидних вод визначаються сучетом вимог охорони об'єктів водокористування, прилеглих до районупроізводства гідромеханізованих робіт. Випуск скидних вод гідромеханізаціі повинен бути розташований за межами районів і зон санітарної охорони істочніков водопользованія господарсько-питного та культурно-побутового призначення, места великих скупчень риб - нерестовищ, зимувальних ям, рибопромислових інагульних ділянок, шляхів міграції риб і ската молоди, районів массовихконцентрацій нерибних об'єктів промислу, водоохоронних зон предпріятійіскусственного розведення риб і нерибних об'єктів, що особливо охороняються ділянок -рибохозяйственних заповідних зон, заповідників та прилеглих до них терріторій. Требованія рибогосподарського водокористування повинні забезпечуватися з учетомрибохозяйственной цінності ділянки водного об'єкта в кожному конкретному випадку встворе не далі 500 м від місця виробництва гідромеханізованих робіт.

Проведення гідромеханізованих робіт в періодмассового нересту, а також в місцях зимівлі, міграції риб, воспроізводства нерибних об'єктів промислу забороняється.

2.5. Для водопостачання проізводствагідромеханізірованних робіт можуть використовуватися в установленому порядку подземниеводи, не віднесені до категорії питних і лікувальних вод, з соблюденіем вимог їх використання та охорони.

У разі використання підземних вод, невідповідних вимогам ГДК води водойм (включаючи мінералізовані ісолоноватие води), до них повинні пред'являтися вимоги.

2.6. Водозабірні споруди слід проектувати всоответствии до положень СНіП.

2.7. Розрахунок водозабірної споруди для рекравнінного типу необхідно виконувати із забезпеченням їх мінімально допустімого расхода (МДР). Для малих річок з витратою до 1 м3 / с МДР приймається врозмірі мінімального місячного витрати року 95% забезпеченості. У басейні етіхрек забір води допускається тільки за рахунок використання зарегулірованноговесеннего стоку.

2.8. Забір води з рибогосподарських водоемовосуществляется тільки за умови установки спеціальних пристосувань дляпредотвращенія потрапляння риб в водозабірні споруди. Місце размещеніяводозаборних споруд, тип рибозахисних пристроїв на водозаборесогласовиваются з органами рибоохорони.

Рибозахисні пристрої (РЗУ) та заходи пообеспеченію вимог рибоохоронних органів, способи захисту риб при заборі водинасосной станцією підживлення наведені в обов'язковому додатку 5.

2.9. Для запобігання забрудненню водних об'ектовнефтепродуктамі забороняється застосовувати на земснарядах і вспомогательнихплавсредствах відкриті пристрої для приймання палива.

2.10. В проектах виконання робіт должнипредусматріваться розрахунок кількості відходів, що утворюються при работеплавсредств гідромеханізації, порядок збору та утилізація відходів, оснащенностьплавсредств обладнанням для збору та утилізації відходів.

Порядок розрахунку кількості підсланевих і другіхнефтесодержащіх вод повинен виконуватися відповідно до "Санітарнимі правіламі для суден внутрішнього плавання.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ СТАНУ ВОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

3.1. Контроль стану води водних об'єктів пріпроізводстве гідромеханізованих робіт заснований на зіставленні показателейкачества води в пунктах контролю до вимог, встановлених органаміводного нагляду для водокористувачів.

3.2. Відповідальність за перевищення встановлених впроекте нормативних показників стану (ГДК) поверхневих і підземних вод впунктах контролю несе організація-виконавець гідромеханізованих робіт.

3.3. Контроль за випуском скидних водгідромеханізаціі і за складом води водних об'єктів у районі проізводствагідромеханізірованних робіт здійснюється службою технологічного контролягеотехніческіх лабораторій управління.

3.4. Структурна схема організації службитехнологіческого контролю складу і властивостей води водного об'єкта наведена в рекомендуемомпріложеніі 9.

3.5. Основними завданнями служби технологіческогоконтроля є:

перевірка якісного складу (вміст суспензії, наявність нафтопродуктів) води і механічного складу ґрунту, іспользуемихсредствамі гідромеханізації, та їх відповідність вимогам, установленнимнорматівамі, і проекту виконання робіт;

ведення виконавчої технічної документації пріпроізводстве гідромеханізованих робіт;

здійснення контролю за виконанням водоохранних меропріятій, умовами експлуатації водозабірних і водоскидних пристроїв, засоответствіем технологічних параметрів намиву проектним рішенням пріпроізводстве гідромеханізованих робіт.

3.6. Контрольний пост повинен забезпечувати определеніесодержанія суспензії (каламутності) і нафтопродуктів.

3.7. Основними документами, якими должна руководствоваться служба технологічного контролю, є:

• проект та пояснювальна записка до нього з составомводоохранних заходів;

• проект виробництва гідромеханізованих робіт;

• відомості про якість вод і грунтів в районепроізводства робіт;

• посадові інструкції та приписи органівдержавної контролю.

3.8. Вимога органів державного контролю обостановке робіт у разі порушення умов водокористування єобов'язковим для організації, яка виконує гідромеханізовані роботи.


Перелік літератури:

1. www.z.mz.ua, http://www.hydrotechnika.ru, c-stud.ru, bagermaster.net.

2. Единые правила безопасности при разработке месторождений полезных ископаемых открытым способом.- М.:Недра, 1972.

3. Довідник енергетика промислових підприємств. У 4 т. - / За заг. ред. А. А. Федорова, Г. В. Сербиновского і Я. М. Большама. - М.-Л.: Госенергоіздат, 1963.

4. Конюхова Є.А. Електропостачання об'єктів. Учеб. посібник для СУЗов. - М.: Майстерність, 2002.

5. Федоров А.А., Старкова Л.Є. Навчальний посібник для курсового і дипломного проектування. Учеб. посібник для ВУЗів. - М.: Вища школа, 1987.

6. Неклепаев Б.М., Крючков І.П. Електрична частина електростанцій і підстанцій. Довідкові мареріали для курсового і дипломного проектування. Для студентів ВНЗ. - М.: Вища школа, 1989.

7. Ферстер Г.Г. Электрооборудование и электроснабжение установок гидромеханизации. - М.: Энергия, 1977.

8. Липкин Б.Ю. Електропостачання промислових підприємств і установок. Підручник для СУЗов. - М.: Вища школа, 1990.

9. Какуевицкий Л.И. Справочник реле защиты и автоматики. - М.: Энергия, 1968.- 296 с., с ил.

10. Коновалова Л.Л. Електропостачання промислових підприємств і установок. Навчальний посібник для СУЗов. - М.: Вища школа, 1989.

11. Електротехнічний довідник: У 3 т. Т. 3. У 2 кн. Кн.1. Виробництво та розподілення електричної енергії. - М.: Вища школа, 1988.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65522. Диференціальний розчинонасос із вертикальним проточним плунжером 1.09 MB
  У будівельній промисловості при спорудженні будівель як промислового так і цивільного призначення до чверті загальної трудомісткості становлять роботи пов’язані з використанням будівельних розчинів: штукатурні роботи улаштування наливних підлог замонолічування стиків будівельних елементів тощо.
65523. ЕКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХИСТУ ЧОРНОЇ СМОРОДИНИ ВІД ЛУСКОКРИЛИХ ШКІДНИКІВ В ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ 222 KB
  В агроекологічних умовах Центрального Лісостепу в останні роки значної шкоди агроценозу смородини чорної завдає комплекс лускокрилих фітофагів зокрема смородинова склівка листовійки аґрусова вогнівка та смородинова брунькова міль.
65524. Підвищення показників якості базової станції технології WiMax 418 KB
  Для цього випадку в рамках даної дисертаційної роботи запропоновано варіант збільшення зони покриття базової станції WiMаx за допомогою багатопролітної радіорелейної лінії. Тема роботи присвячена дослідженню можливості застосування як засобу збільшення зони покриття базової станції WiMаx...
65525. ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛЬОНУ-ДОВГУНЦЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ДОБРИВА ТА РЕГУЛЯТОРА РОСТУ В УМОВАХ ПОЛІССЯ 298 KB
  З появою нових комплексних добрив з певним співвідношенням макро- та мікроелементів, а також універсальних регуляторів росту біологічного походження нового покоління з’явилися резерви покращення забезпечення льону-довгунця необхідними...
65526. РОЗРОБКА АПАРАТУРИ, СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЮ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ВИРОЩУВАННЯ ЗЛИТКІВ КРЕМНІЮ ДЛЯ СОНЯЧНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ 700.34 KB
  Сьогодні значна частина монокристалів кремнію для напівпровідникового виробництва вирощується методом Чохральського. До недоліків вирощування кристалів кремнію для сонячної енергетики методом Чохральського слід віднести підвищений вміст...
65527. Особливості саморегуляції курсантів у період адаптації до навчання в цивільному вищому навчальному закладі 221 KB
  Проблема психічної саморегуляції курсантів у період адаптації до навчання в цивільному вищому навчальному закладі є актуальною для підготовки військових фахівців у системі інтегрованої вищої освіти яка дозволяє разом із цивільною спеціальністю опановувати військовим фахом.
65528. ТРИВИМІРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОМИСЛОВОМУ ДИЗАЙНІ УКРАЇНИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ 187 KB
  За цих умов набуває актуальності проблема підготовки фахівців з якісно новим рівнем професійного мислення основаного на знанні комп’ютерних інструментів і сучасних технологій передусім тривимірного моделювання умінням правильного вибору комп’ютерної системи для розробки дизайнерського продукту.
65529. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ОХОРОНА АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ 168.5 KB
  Одним із таких чинників що несприятливо впливають на здоров’я людей є забруднення атмосферного повітря спричинене викидами від стаціонарних і пересувних джерел а також у результаті транскордонного перенесення повітряних мас.
65530. МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ В БАГАТОМАШИННИХ ШАХТНИХ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИХ КОМПЛЕКСАХ 331.5 KB
  Зокрема це стосується випадку захисного вимкненні електромережі технологічної дільниці шахти в разі наявності небезпечного струму витоку на землю. Збільшення рівнів та інтервалів існування електрорушійної сили ЕРС вибігу двигунів через збільшення потужності останніх та ємності...