89421

Россия в эпоху Ивана Грозного

Доклад

История и СИД

16 января 1547 г. Иван IV торжественно венчался на царство и принял титул царя и великого князя всея Руси. Процессия была торжественна, и ее официальность способствовала укреплению самодержавия, авторитету центральной власти и легитимности в глазах правительств Западных держав.

Русский

2015-05-12

23.29 KB

0 чел.

Россия в эпоху Ивана Грозного.

В 1533 г. умер Василий III, оставив наследником Ивана IV - трехлетнего царевича

16 января 1547 г. Иван IV торжественно венчался на царство и принял титул царя и великого князя всея Руси. Процессия была торжественна, и ее официальность способствовала укреплению самодержавия, авторитету центральной власти и легитимности в глазах правительств Западных держав.

Участие Ивана IV в государственной деятельности началось с создания Избранной рады, которая действовала с 1549 по 1560 гг. и явилась органом, проводящим реформаторские усилия нового царя. Уже в феврале 1549 г. Иван IV на первом Земском соборе объявил о подготовке реформ.

В 1550 г. Иван IV на соборе представителей областей Руси жестко обличил злоупотребления боярской власти и обещал лично оберегать народ от бесчинств бояр.

В 1550 г. был издан новый Судебник, основанный на подобном документе 1497 г., расширенном и систематизированном. Новый Судебник значительно ограничивал податные привилегии крупных феодалов и судебные функции наместников. Были введены наказания для бояр и дьяконов-взяточников. Статьи, касающиеся феодального землевладения, не изменились, но увеличилась оплата феодалам за проживание, и это укрепило их власть над крестьянами. К времени действия Избранной рады относится создание функциональных органов управления - приказов. Поместный приказ ведал землевладениями феодалов, Посольский - внешней политикой, Челобитный приказ принимал и расследовал жалобы на имя царя.

В 1550-1556 гг. осуществляются реформы в армии. Создается постоянное стрелецкое войско и принимается закон, регламентирующий вопросы, касающиеся формирования армии. С каждых 150 десятин бояре обязывались давать войску одного вооруженного ратника на коне. В 1551 г. на большом церковном соборе царь предложил обширный проект церковных реформ, целью которого было приведение к порядку религиозно-нравственной жизни народа и унифицирование церковных обрядов.

В 1556 г. были отменены «кормления», с этих пор население стало платить общегосударственный налог. Рядом «уставных» царских грамот, данных различным областям, правительство отменяло управление наместников и передавало местное управление и суд в руки старост, избранных посадскими людьми и волостными крестьянами.

Избранная рада проводила реформы, рассчитанные на длительный период. Однако Иван IV стремился к немедленным результатам. При неразвитом аппарате государственной власти быстрое движение к централизации было возможно лишь при помощи террора. Иван IV разогнал Раду, что стало первым шагом на пути к опричнине.

В декабре 1564 г. царь со всем семейством неожиданно покинул столицу. Остановившись в Александровой слободе, он обратился к народу с требованием расправы над изменниками по его «монаршему» усмотрению и учреждение опричнины. Это было условием его возвращения на трон.

К царю отправилась делегация духовенства и бояр с просьбой о возвращении и правлении «как ему угодно, по своей государевой воле». Иван возвратился в Москву в феврале 1565 г. и огласил условия, на которых обратно принимал власть: изменников и ослушников предавать казни, их имущество брать в казну. С введением опричнины страна разделилась на две части: земщину, которая управлялась Боярской Думой и приказами, и опричнину, в которой создавалась параллельная система органов управления и войско из 6000 тысяч опричников.

В опричнину были включены наиболее развитые экономически и стратегически удобно расположенные районы страны. На этих землях поселялись дворяне-опричники, их содержание входило в обязанности земства. Опричнина была создана для борьбы с предполагаемой изменой в среде феодалов. Сразу после ее учреждения начался кровавый террор по всей стране. Путь централизации через опричнину оказался трагичным для страны.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80377. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік 258 KB
  Особливості розвитку перехідних економік Вступ до теми Мета заняття: охарактеризувати економічну систему капіталізму вільної конкуренції зясувати сутність монополістичного капіталізму; означити сутність та моделі змішаної економіки; охарактеризувати економічну систему сучасного капіталізму визначити механізм її функціонування розглянути еволюцію та перспективи розвитку сучасного капіталізму. Моделі змішаної економіки. Механізм функціонування соціалістичної економіки. Особливості ринкової трансформації української економіки.
80378. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України 121 KB
  Глобальні проблеми — це всезагальні проблеми, що відзначаються загальнопланетарним за своїми масштабами і значенням характером, повязані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішенні спільними діями всіх країн світу.
80379. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ 136 KB
  Метою сьогоднішнього заняття є дослідити основні етапи розвитку та визначити предмет обєкт функції методи політекономії зясувати суть економічних категорій та законів а також визначити місце політичної економії в системі економічних наук. Політична економія як теоретикометодологічна база інших економічних наук. Oikonomi буквально мистецтво ведення домашнього господарства нині застосовують у чотирьох значеннях: народне господарство певної країни групи країн або всього світу; сфера господарської діяльності людини у якій...
80380. Виробництво матеріальних благ і послуг. Продукт і характер праці 138 KB
  Галузі виробництва. Основні фактори суспільного виробництва та їхній взаємозвязок. Соціальна і економічна ефективність виробництва. Метою сьогоднішнього заняття є дослідити процес суспільного виробництва фактори які впливають на процес виробництва; межу виробничих можливостей; продуктивні сили суспільства.
80381. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ТА ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ 157 KB
  Метою заняття є розкриття суті економічних потреб їх безмежності розгляд закону зростання потреб охарактеризувати корисність блага і суть економічних інтересів. План Економічні потреби суспільства їх сутність і класифікація. Безмежність потреб.
80382. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку 165.5 KB
  Економічний зміст власності типи види форми. Економічний зміст та юридична форма власності. Типи види і форми власності. Наслідки процесів роздержавлення і приватизації власності в Україні.
80383. Правовий режим земель природно-заповідного фонду й іншого природоохоронного призначення 47.76 KB
  Землі природно-заповідного фонду — це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та обєктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій
80384. Правовий режим земель оздоровчого та рекреаційного призначення 45.55 KB
  До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, що їх використовують або Вони можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей. Лікувально-оздоровчі властивості мають не самі землі
80385. Правовий режим земель історико-культурного призначення 50.46 KB
  емлі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. При цьому Закон України «Про охорону культурної спадщини» передбачає особливості здійснення права власності на такі землі залежно