89421

Россия в эпоху Ивана Грозного

Доклад

История и СИД

16 января 1547 г. Иван IV торжественно венчался на царство и принял титул царя и великого князя всея Руси. Процессия была торжественна, и ее официальность способствовала укреплению самодержавия, авторитету центральной власти и легитимности в глазах правительств Западных держав.

Русский

2015-05-12

23.29 KB

0 чел.

Россия в эпоху Ивана Грозного.

В 1533 г. умер Василий III, оставив наследником Ивана IV - трехлетнего царевича

16 января 1547 г. Иван IV торжественно венчался на царство и принял титул царя и великого князя всея Руси. Процессия была торжественна, и ее официальность способствовала укреплению самодержавия, авторитету центральной власти и легитимности в глазах правительств Западных держав.

Участие Ивана IV в государственной деятельности началось с создания Избранной рады, которая действовала с 1549 по 1560 гг. и явилась органом, проводящим реформаторские усилия нового царя. Уже в феврале 1549 г. Иван IV на первом Земском соборе объявил о подготовке реформ.

В 1550 г. Иван IV на соборе представителей областей Руси жестко обличил злоупотребления боярской власти и обещал лично оберегать народ от бесчинств бояр.

В 1550 г. был издан новый Судебник, основанный на подобном документе 1497 г., расширенном и систематизированном. Новый Судебник значительно ограничивал податные привилегии крупных феодалов и судебные функции наместников. Были введены наказания для бояр и дьяконов-взяточников. Статьи, касающиеся феодального землевладения, не изменились, но увеличилась оплата феодалам за проживание, и это укрепило их власть над крестьянами. К времени действия Избранной рады относится создание функциональных органов управления - приказов. Поместный приказ ведал землевладениями феодалов, Посольский - внешней политикой, Челобитный приказ принимал и расследовал жалобы на имя царя.

В 1550-1556 гг. осуществляются реформы в армии. Создается постоянное стрелецкое войско и принимается закон, регламентирующий вопросы, касающиеся формирования армии. С каждых 150 десятин бояре обязывались давать войску одного вооруженного ратника на коне. В 1551 г. на большом церковном соборе царь предложил обширный проект церковных реформ, целью которого было приведение к порядку религиозно-нравственной жизни народа и унифицирование церковных обрядов.

В 1556 г. были отменены «кормления», с этих пор население стало платить общегосударственный налог. Рядом «уставных» царских грамот, данных различным областям, правительство отменяло управление наместников и передавало местное управление и суд в руки старост, избранных посадскими людьми и волостными крестьянами.

Избранная рада проводила реформы, рассчитанные на длительный период. Однако Иван IV стремился к немедленным результатам. При неразвитом аппарате государственной власти быстрое движение к централизации было возможно лишь при помощи террора. Иван IV разогнал Раду, что стало первым шагом на пути к опричнине.

В декабре 1564 г. царь со всем семейством неожиданно покинул столицу. Остановившись в Александровой слободе, он обратился к народу с требованием расправы над изменниками по его «монаршему» усмотрению и учреждение опричнины. Это было условием его возвращения на трон.

К царю отправилась делегация духовенства и бояр с просьбой о возвращении и правлении «как ему угодно, по своей государевой воле». Иван возвратился в Москву в феврале 1565 г. и огласил условия, на которых обратно принимал власть: изменников и ослушников предавать казни, их имущество брать в казну. С введением опричнины страна разделилась на две части: земщину, которая управлялась Боярской Думой и приказами, и опричнину, в которой создавалась параллельная система органов управления и войско из 6000 тысяч опричников.

В опричнину были включены наиболее развитые экономически и стратегически удобно расположенные районы страны. На этих землях поселялись дворяне-опричники, их содержание входило в обязанности земства. Опричнина была создана для борьбы с предполагаемой изменой в среде феодалов. Сразу после ее учреждения начался кровавый террор по всей стране. Путь централизации через опричнину оказался трагичным для страны.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

54326. Особливості використання кейс-методу при викладанні інженерної графік 704.5 KB
  Наявність головної умови використання кейс-методу при викладанні будь–якої дисципліни – наявність протиріч, на основі яких формуються і формулюються проблемні ситуації, задачі, практичні завдання для обговорення та знаходження оптимального розвязання учнями або студентами.
54327. Методичні рекомендації щодо формування комунікативно-мовленнєвих умінь в учнів початкових класів на уроках української мови в російськомовних класах 367.5 KB
  Діти що приходять у 1 клас особливо російськомовні мають обмежений словниковий запас для спілкування українською мовою. Наприклад: ТВАРИНИ Ведмідь –медведь Лисиця – лисица Вовк – волк Заєць – заяц Білка – белка Їжак – ежик Мавпа – обезьяна Пташка – птичка Жаба – лягушка Ящірка ящерица Бобер бобёр Кажан – летучая мышь Паралельно з цією карткою діти працюють з карткою з малюнками на якій намальовані ті предмети які були записані в картці словами. Скажіть діти кого із названих членів сім'ї ви вдома називаєте не так Пропоную з...
54328. Метод проектів як основа творчого розвитку особистості 170.5 KB
  Практична теоретична пізнавальна значимість передбачуваних результатів наприклад доповідь у відповідні служби про демографічний стан даного регіону фактори що впливають на цей стан тенденції що просліджуються в розвитку даної проблеми; спільний з партнером по проекту випуск газети альманаху з репортажами з місця подій; охорона лісу в різних місцевостях план заходів і т. Структурування змістовної частини проекту із указівкою поетапних результатів. Але незалежно від типу проекту всі вони в означеній мірі неповторні та унікальні;...
54329. Групування, формули, адресація, імена комірок, авто заповнення в Microsoft Excel (MICROSOFT OFFICE 2010) 429 KB
  Мета: Навчитися обєднувати дані за природними групами, користуватися документом, в якому є групування, створювати в комірках формули для обчислення нових даних, копіювати дані та формули, призначати імена коміркам, користуватися автозаповненням.
54330. ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ 239.5 KB
  Це з одного боку сукупність прийомів операцій оволодіння певною областю практичного або теоретичного знання тієї чи іншої діяльності. Цей результат можна побачити осмислити застосувати в реальній практичній діяльності. Саме тому на уроках інформатики корисно вводити елементи проектної діяльності. Провідні принципи такої діяльності: Основні вимоги до проекту Необхідно наявність соціально значущої задачі проблеми дослідної інформаційної практичної.
54331. Застосування методу проектів на уроках світової літератури 797.5 KB
  У сучасній школі можна виділити чотири основні напрями при яких ефективно застосовувати методи проектів: 1 проект як метод навчання на уроці; 2 проектні технології дистанційного навчання; 3 для формування дослідницьких навичок школярів у позаурочній роботі;4 як метод організації дослідницької діяльності вчителів. Метод проектів знаходить все більше поширення у системі освіти різних країн світу. Із історії виникнення методу проектів Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Метод проектів – ефективна технологія навчання...
54332. Використання прийомів і методів розвивального навчання в традиційній початковій школі 246 KB
  Створення ситуації розриву СР пропонується завдання зовні схоже на попереднє але в корені ні. Аналіз умов аналіз того що було в попередньому способі що дозволяло нам виконувати завдання а зараз – ні. І по тому які завдання учень вибрав для самостійної роботи можна встановити на якому етапі осмислення поняття він знаходиться. Це завдання які уже виконані кимось а дитині потрібно їх оцінити.
54334. Формування логічного мовлення школярів у період навчання грамоти засобами словниково-логічних вправ 192 KB
  Важливе місце у цьому процесі належить збагаченню словника дитини словаминазвами предметів їхніми якостями діями. Як свідчить практика головна увага вчителя у цей час спрямована на вивчення звукового комплексу слова тим часом його лексичне значення нерідко залишається поза увагою. Досвід підказує що шестирічна дитина здатна розрізняти і фонетичну і семантичну сторони слова усвідомлювати його як мовну одиницю. В основі методики формування лексичних понять необхідна робота над лексичним значенням слова.