89424

Экономическое развитие России в первой половине XIX в. Промышленный переворот в России и в Европе

Доклад

История и СИД

Промышленный переворот в России и в Европе. В России стали впервые формироваться отрасли машиностроительной и химической промышленности. В первой половине XIX века вывоз хлеба из России увеличился в 6 раз и достиг 70 миллионов пудов в год.

Русский

2015-05-12

24.72 KB

0 чел.

Экономическое развитие России в первой половине XIX в. Промышленный переворот в России и в Европе.

Экономическое развитие.

Промышленность.

Число предприятий увеличилось с 2 тысяч до 150 тысяч за счет роста купеческих мануфактур при значительном сокращении числа казенных и особенно вотчинных (помещичьих) мануфактур в силу низкой производительности преобладающего в них крепостного труда.

Капиталистические по своей сути купеческие мануфактуры, в которых преобладал вольнонаемный труд, становятся основной формой российского предпринимательства.

С 1840-х годовв стране начинается промышленный переворот: в мануфактурах ручной труд постепенно заменяется машинным (паровой двигатель, ткацкий станок и др.), складывается фабричное производство с использованием до 90% вольнонаемного труда.

Происходят серьезные сдвиги в структуре промышленности. Казенные металлургические заводы, особенно на Урале, в которых преобладал полукрепостнический принудительный труд, оказались неконкурентособными на европейском и внутреннем рынке. Занимавшие некогда ведущее место в Европе, они приходят в упадок. В 1840 году был издан указ Николая I, предусматривавший даже постепенную ликвидацию казенных мануфактур, основанных на подневольном труде приписанных к ним крепостных.

Ведущую роль стали играть рентабельные купеческие предприятия легкой промышленности (текстильные, пищевые, бумагодельные) с новыми формами организации и управления машинным производством индустриального типа. В России стали впервые формироваться отрасли машиностроительной и химической промышленности. Однако преобладающей отраслью оставалась мелкотоварная кустарная промышленность, которая создавалась в деревне. Наконец, в четвертых, на основе применения вольнонаемного труда и концентрации производства стали формироваться основные промышленные районы - Центральный (Московский), Северо-Западный (Петербургско-Прибалтайский) и Южный (Харьковский). В них складываются новые династии русской буржуазии - Морозовы, Сапожниковы, Рябушинские, Прохоровы, Кондрашовых и др., основатели которых были выходцами из крестьян.

Сельское хозяйство.

Значительные перемены прослеживаются и в аграрном секторе экономики. В первой половине XIX века вывоз хлеба из России увеличился в 6 раз и достиг 70 миллионов пудов в год. В результате дворянство, производившее в своих имениях до 90% товарного зерна, все более стало втягиваться в капиталистические рыночные отношения.

Но лишь незначительная часть дворян стремилась увеличить урожайность зерна и картофеля, применяя наемный труд, многопольный севооборот и простейшие машины. Основная масса дворянства повышала эффективность своих имений через усиление эксплуатации крестьян. Помещики Черноземной зоны, например, низкую урожайность и мало эффективность труда крепостных стремились компенсировать за счет так называемой барской запашки, то есть отчуждения крестьянских наделов и увеличение барщинных дней. Если в конце XVIII века крестьянские земли составляли две трети, а помещичьи только треть обрабатываемых земель, то в середине XIX века соотношение стало обратным.

К середине XIX века в залоге казенных ссудных учреждений оказались 7 миллионов из 11 миллионов крепостных мужского пола. Фактически помещики перестали быть владельцами крепостных. Чтобы поддержать нерентабельные имения, государство выделяло им земли, иногда кредиты из бюджета страны, который с большей эффективностью могли быть направлены на подъем промышленности.

Таким образом, крепостное право оказалось преградой не только для развития промышленности, но и сельской хозяйства и становилось очевидным анахронизмом, изжив себя. По данным Всероссийского экономического общества в 1814 году производительность труда в российской деревне была в шесть раз ниже, чем в Западной Европе. В России в 1802-1860 годах посевные площади увеличились на 53%, а сбор зерновых - на 40%. Все крестьянство производило не более 10% товарного хлеба, поскольку основная масса крепостных крестьянских хозяйств оставалась натуральным. Треть крестьян владели наделами до 3 десятин земли и были обречены на нищету.

Особенности развития российской деревни отражает факт: за полвека доходы крестьянских хозяйств от земледелия увеличились в разных губерниях до 45%, а их доходы от отходничества и промыслов - на 240%. При всем этом основная, беднейшая часть крестьянства оставалась политически инертной, но все более укреплялась в вере о необходимости «черного», то есть не по царской, а по их воле, передела помещичьих земель.

Транспорт.

Дальнейшее развитие всероссийского рынка и капитализма в России оказалось в прямой зависимости от состояния транспорта. К примеру, хлеб из Поволжья доставлялся в столицу только на второй год. Первый пароход в России появился только в 1815 году, а железная дорога от Петербурга до Царского Села была построена в 1839 году. Для разрешения транспортной проблемы во второй четверти XIX века государством были построены 1500 верст железных дорог, что в 15 раз меньше, чем, например, в Англии. Плохие шоссейные дороги соединили Петербург с Варшавой, Москву с Петербургом, Ярославлем и Нижним Новгородом.

Финансы.

Финансовая система России в рассматриваемый период пребывала в состоянии непреодолимого кризиса. Большие материальные потери в Отечественной войне 1812 года, огромные и непосильные для государственного бюджета расходы на содержание армии и флота, поддержка дворянского землевладения покрывалась эмиссией бумажных денег. Впервые инфляция принимает хронический характер, внутренний и внешний долг России вырос в несколько раз.

Чтобы стабилизировать финансовую систему в 1839-1844 годах по инициативе министра финансов Е.Ф. Канкрина была проведена реформа, когда в основу денежного обращения был положен серебряный рубль с последующим изъятием у населения бумажных ассигнаций. Они обменивались по твердому курсу на кредитные билеты, которые, в свою очередь подлежали свободному обмену на серебреный рубль.

Однако реформа привела лишь к временному укреплению финансов. После изнурительной войны с Турцией в 1853-1856 годах дефицит бюджета достиг астрономической для того времени суммы в 500 миллионов рублей серебром. Возникла реальная угроза краха всей финансовой системы страны. Таким образом, в николаевскую эпоху под влиянием многих факторов нарастает кризис феодально-крепостниской системы. Его результатом стал застой в тяжелой промышленности и сельском хозяйстве. Промышленный переворот по сравнению с Западной Европой носил «естественный» характер - начинается в отраслях легкой промышленности, но на начальных этапах происходит вопреки традициям «петровской» модели капиталистической модернизации, изначально предусматривавшей целенаправленную организационную и финансовую поддержку со стороны государства.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22694. Експорт в Україні 21.5 KB
  Україна мала позитивне сальдо але за рахунок поточних операцій платіжного балансу. Платіжний баланс – співвідношення між сумою всіх грошових надходжень отриманих державою від інших країн за певний період і сумою всіх платежів які здійснювалися за цей період. Структура ПБ в міжнародній статистиці однакова і складається з наступних частин: баланс надходжень і платежів із зовнішньої торгівлі баланс надходжень і платежів за послуги баланс некомерційних надходжень і платежів баланс надходжень і платежів із закордонних капіталовкладень...
22696. Вільні економічні зони в Україні 35.5 KB
  На Україні існують вільні ВЕЗ чи спеціальні СЕЗ економічні зони та території пріоритетного розвитку ТПР і являють собою частину території України на якій встановлюються i діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування i дії законодавства України. 2001 року зареєстровано: 11 СЕЗ і 9 ТПР. Загальна територія на яку поширюється режим СЕЗ та ТПР 105 території України. Кількість областей України на які поширюються режим СЕЗ та ТПР 12.
22697. Проблеми тінізації Економіки України та її олігархізації 23 KB
  Світовою практикою доведено: чим слабша держава тим вищий ступінь тінізації економіки. Зв'язок між традиційними проявами тіньової економіки: корупція – відмивання коштів – поширення сфери дії кримінальних угруповань – діяльність €œфіктивних фірм€ – поширення проявів тінізації національної економіки в цілому. Автор робить висновок що будьякі прояви нелегальної економіки які не знаходять відповідної протидії з боку органів державної влади не тільки спотворюють пропорції розширеного відтворення виробництва а й знецінюють демократичні...
22698. Національний банк України 24.5 KB
  2 Забезпечити високий рівень довіри в суспільстві до банків завдяки створенню дієвої системи нагляду за банківською діяльністю системи захисту інтересів вкладників та інвесторів системи оперативного кредитування комерційних банків з метою підвищення їх ліквідності. 3 Забезпечити високий ступінь незалежності і самостійності НБУ в проведенні монетарної політики з питань що стосуються сталості грошей чітко розмежувати кредитну діяльність банківської системи і фінансову діяльність уряду виключити пряме кредитування НБУ бюджетних витрат...
22699. Залучення іноземних інвестицій в Україну 27 KB
  На приплив іноземних інвестицій можна впливати лише побічно а саме: шляхом приведення інституційних та правових норм в Україні відповідно до міжнародних вимог. Для залучення іноземних інвестицій в Україну та їх ефективного використання необхідно: 1. На державному рівні відмовитися від мети залучення іноземних інвестицій будьякою ціною тобто не ставити іноземні компанії в більш привілейоване положення ніж національні.
22700. Ситсема держорганів, щ о регулюють ЗЕД 34 KB
  ситсема держорганів щ о регулюють ЗЕД Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється для того щоб забезпечити: 1 захист економічних інтересів України та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; 2 створення рівних можливостей для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій; 3 заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності....
22701. Експорт та імпорт України 26.5 KB
  Існує заборона експорту або імпорту того чи іншого товару для захисту національних інтересів економічна безпека захист культурних цінностей фінансові положення тощо. Сьогодні ні розміри експорту ні його структура не можуть задовольнити Україну. Розміри експорту поки що недостатні: в 1995 р. У його структурі найбільшу частку мають сировина матеріали і товари народного споживання 876; машини і устаткування 103 інші товари у тому числі послуги 21 що вказує на дуже неефективну структуру експорту оскільки майже 90 його...
22702. Структурна політика розвитку 35.5 KB
  сукупних економічних проблем які виникають внаслідок структурних зрушень всередині галузей народного господарства та між ними регіонами і між групами підприємств структурна політика розвитку.Структурна політика розвитку використовується там і тоді де і коли виникає потреба у скороченні періоду адаптації галузей і регіонів до необхідних змін макроекономічної структури та коли структурні зрушення мають стати соціально вигідними для економічних суб'єктів. Заходи держави орієнтовані на галузі народного господарства визначаються як галузева...