89424

Экономическое развитие России в первой половине XIX в. Промышленный переворот в России и в Европе

Доклад

История и СИД

Промышленный переворот в России и в Европе. В России стали впервые формироваться отрасли машиностроительной и химической промышленности. В первой половине XIX века вывоз хлеба из России увеличился в 6 раз и достиг 70 миллионов пудов в год.

Русский

2015-05-12

24.72 KB

0 чел.

Экономическое развитие России в первой половине XIX в. Промышленный переворот в России и в Европе.

Экономическое развитие.

Промышленность.

Число предприятий увеличилось с 2 тысяч до 150 тысяч за счет роста купеческих мануфактур при значительном сокращении числа казенных и особенно вотчинных (помещичьих) мануфактур в силу низкой производительности преобладающего в них крепостного труда.

Капиталистические по своей сути купеческие мануфактуры, в которых преобладал вольнонаемный труд, становятся основной формой российского предпринимательства.

С 1840-х годовв стране начинается промышленный переворот: в мануфактурах ручной труд постепенно заменяется машинным (паровой двигатель, ткацкий станок и др.), складывается фабричное производство с использованием до 90% вольнонаемного труда.

Происходят серьезные сдвиги в структуре промышленности. Казенные металлургические заводы, особенно на Урале, в которых преобладал полукрепостнический принудительный труд, оказались неконкурентособными на европейском и внутреннем рынке. Занимавшие некогда ведущее место в Европе, они приходят в упадок. В 1840 году был издан указ Николая I, предусматривавший даже постепенную ликвидацию казенных мануфактур, основанных на подневольном труде приписанных к ним крепостных.

Ведущую роль стали играть рентабельные купеческие предприятия легкой промышленности (текстильные, пищевые, бумагодельные) с новыми формами организации и управления машинным производством индустриального типа. В России стали впервые формироваться отрасли машиностроительной и химической промышленности. Однако преобладающей отраслью оставалась мелкотоварная кустарная промышленность, которая создавалась в деревне. Наконец, в четвертых, на основе применения вольнонаемного труда и концентрации производства стали формироваться основные промышленные районы - Центральный (Московский), Северо-Западный (Петербургско-Прибалтайский) и Южный (Харьковский). В них складываются новые династии русской буржуазии - Морозовы, Сапожниковы, Рябушинские, Прохоровы, Кондрашовых и др., основатели которых были выходцами из крестьян.

Сельское хозяйство.

Значительные перемены прослеживаются и в аграрном секторе экономики. В первой половине XIX века вывоз хлеба из России увеличился в 6 раз и достиг 70 миллионов пудов в год. В результате дворянство, производившее в своих имениях до 90% товарного зерна, все более стало втягиваться в капиталистические рыночные отношения.

Но лишь незначительная часть дворян стремилась увеличить урожайность зерна и картофеля, применяя наемный труд, многопольный севооборот и простейшие машины. Основная масса дворянства повышала эффективность своих имений через усиление эксплуатации крестьян. Помещики Черноземной зоны, например, низкую урожайность и мало эффективность труда крепостных стремились компенсировать за счет так называемой барской запашки, то есть отчуждения крестьянских наделов и увеличение барщинных дней. Если в конце XVIII века крестьянские земли составляли две трети, а помещичьи только треть обрабатываемых земель, то в середине XIX века соотношение стало обратным.

К середине XIX века в залоге казенных ссудных учреждений оказались 7 миллионов из 11 миллионов крепостных мужского пола. Фактически помещики перестали быть владельцами крепостных. Чтобы поддержать нерентабельные имения, государство выделяло им земли, иногда кредиты из бюджета страны, который с большей эффективностью могли быть направлены на подъем промышленности.

Таким образом, крепостное право оказалось преградой не только для развития промышленности, но и сельской хозяйства и становилось очевидным анахронизмом, изжив себя. По данным Всероссийского экономического общества в 1814 году производительность труда в российской деревне была в шесть раз ниже, чем в Западной Европе. В России в 1802-1860 годах посевные площади увеличились на 53%, а сбор зерновых - на 40%. Все крестьянство производило не более 10% товарного хлеба, поскольку основная масса крепостных крестьянских хозяйств оставалась натуральным. Треть крестьян владели наделами до 3 десятин земли и были обречены на нищету.

Особенности развития российской деревни отражает факт: за полвека доходы крестьянских хозяйств от земледелия увеличились в разных губерниях до 45%, а их доходы от отходничества и промыслов - на 240%. При всем этом основная, беднейшая часть крестьянства оставалась политически инертной, но все более укреплялась в вере о необходимости «черного», то есть не по царской, а по их воле, передела помещичьих земель.

Транспорт.

Дальнейшее развитие всероссийского рынка и капитализма в России оказалось в прямой зависимости от состояния транспорта. К примеру, хлеб из Поволжья доставлялся в столицу только на второй год. Первый пароход в России появился только в 1815 году, а железная дорога от Петербурга до Царского Села была построена в 1839 году. Для разрешения транспортной проблемы во второй четверти XIX века государством были построены 1500 верст железных дорог, что в 15 раз меньше, чем, например, в Англии. Плохие шоссейные дороги соединили Петербург с Варшавой, Москву с Петербургом, Ярославлем и Нижним Новгородом.

Финансы.

Финансовая система России в рассматриваемый период пребывала в состоянии непреодолимого кризиса. Большие материальные потери в Отечественной войне 1812 года, огромные и непосильные для государственного бюджета расходы на содержание армии и флота, поддержка дворянского землевладения покрывалась эмиссией бумажных денег. Впервые инфляция принимает хронический характер, внутренний и внешний долг России вырос в несколько раз.

Чтобы стабилизировать финансовую систему в 1839-1844 годах по инициативе министра финансов Е.Ф. Канкрина была проведена реформа, когда в основу денежного обращения был положен серебряный рубль с последующим изъятием у населения бумажных ассигнаций. Они обменивались по твердому курсу на кредитные билеты, которые, в свою очередь подлежали свободному обмену на серебреный рубль.

Однако реформа привела лишь к временному укреплению финансов. После изнурительной войны с Турцией в 1853-1856 годах дефицит бюджета достиг астрономической для того времени суммы в 500 миллионов рублей серебром. Возникла реальная угроза краха всей финансовой системы страны. Таким образом, в николаевскую эпоху под влиянием многих факторов нарастает кризис феодально-крепостниской системы. Его результатом стал застой в тяжелой промышленности и сельском хозяйстве. Промышленный переворот по сравнению с Западной Европой носил «естественный» характер - начинается в отраслях легкой промышленности, но на начальных этапах происходит вопреки традициям «петровской» модели капиталистической модернизации, изначально предусматривавшей целенаправленную организационную и финансовую поддержку со стороны государства.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25158. Ідеалізація та ідеальні обєкти в науковому пізнанні 37.5 KB
  Ці предмети існують поза і незалежно від суб'єкта що пізнає і відображаються їм за допомогою органів почуттів мислення й мови. Вони називаються ідеалізованими об'єктами а процес їхнього створення ідеалізацією. Ясно що створення ідеалізованого об'єкта необхідно містить у собі абстракцію відволікання від ряду сторін і властивостей досліджуваних конкретних предметів. Але якщо ми обмежимося тільки цим те ще не одержимо ніякого цілісного об'єкта а просто знищимо реальний об'єкт або ситуацію.
25159. Суспільно-культурологічні засади еліністично-римської філософії, її періодизація 30.5 KB
  В стоїцизмі знаходить своє обґрунтування натурфілософія епохи еллінізму. Необхідно обґрунтувати ідеал внутрішньої свободи відбувається обґрунтування становища людини в новому світі світі монархії деспотичний режим. Але система обґрунтування в різних школах була різна. Головна задача філософії – обґрунтування та досягнення щастя людини.
25160. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема 29 KB
  Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів – головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько – історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...
25161. Ідеологія, її місце в житті суспільства 26 KB
  В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище колективний інтерес історичну еволюцію сучасний стан можливі перспективи розвитку€ Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому визначає перетворення розвиток і...
25162. Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання 25.5 KB
  Система трансцендентального ідеалізму – це шлях від суб’єкта до об’єкта. А натурфілософія – це шлях від об’єкта до суб’єкта. А як в природі зародилося це ідеальне Цим ідеальним є дух або безкінцевий суб’єкт. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані створюють цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного .
25163. Концепція локальних цивілізацій Тойнбі 27 KB
  Концепція локальних цивілізацій Тойнбі Заперечення лінійної універсальної моделі історії. Критика класичної теорії історії Тойнбі – культурноцивілізаційні моделі історії спираючись на доробок Шпенглера створив концепцію коловороту локальних цивілізацій; одиниця аналізу локальна цивілізація 21 Формування розвиток та занепад локальних цивілізацій Відмова від ідеї універсалізму історії і утвердження ідеї полілінійності варіативності багатоманітних історичних систем Майбутнє – не передбачуване залежить від вибору який робить те чи інше...
25164. Співвідношення науки і філософії в Античній культурі 22.5 KB
  А через досвід у людей виникає наука та мистецтво під мистецтвом в цьому контексті розуміється філософія. Та найвищою мудрістю яку Арістотель визначає як науку про граничні причини та начала є філософія. 1а філософія – знання про істину; це наука що досліджує суще як таке а також те що йому властиве само по собі. 1а філософія бажана заради самої себе і заради пізнання а не ізза корисності.
25165. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. (за Коретом) 24 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. за Коретом Австрійський філософ Корет виокремлює 3 види істини: логічну онтічну та онтологічну. З цього приводу Корет виділяє 3 концепції істини: кореспондентна відповідність пізнання і судження з предметом іншими словами це те що дійсно є консенсусна дещо вважається істинним якщо компетентні в цій області судді погодяться з цим та когерентна нове знання не має суперечити вже існуючому має узгоджуватися з ним.
25166. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини 32.5 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. Класичне визначення істини яке потім стало традиційним у філософії дав Арістотелькореспондентська теорія істини визначивши істину як відповідність наших знань дійсності. Це визначення істини визнавали такі мислителі як Аквінський Гольбах Гегель Фейєрбах а також Маркс.