89453

Первая русская революция 1905 - 1907 годов

Доклад

История и СИД

Обострение противоречий внутри страны, и поражение в Русско-японской войне привели к серьезному политическому кризису. Власти оказались неспособны изменить ситуацию. Причины революции 1905 - 1907 гг...

Русский

2015-05-12

29 KB

0 чел.

I1ервая русская революция 1905 - 1907 гг.

Обострение противоречий внутри страны, и поражение в Русско-японской войне привели к серьезному политическому кризису. Власти оказались неспособны изменить ситуацию. Причины революции 1905 - 1907 гг.:

  1.  нежелание высшей власти проводить либеральные реформы, проекты которых были подготовлены Витте, Святополком-Мирским и другими;
  2.  отсутствие каких-либо прав и нищенское существование крестьянского населения, составлявшего более 70% населения страны (аграрный вопрос);
  3.  отсутствие социальных гарантий и гражданских прав у рабочего класса, политика невмешательства государства в отношение предприниматель – рабочий (рабочий вопрос);
  4.  политика насильственной русификации по отношению к нерусским народам, которые составляли в то время до 57% населения страны (национальный вопрос);
  5.  неудачное развитие ситуации на русско-японском фронте.

Первая российская революция 1905 – 1907 гг. была спровоцирована событиями, происходившими в начале января 1905 г. в Петербурге. Вот основные этапы революции.

  1.  Зима 1905 г. – осень 1905 г. Расстрел мирной демонстрации 9 января 1905 г., получивший название «Кровавого воскресенья» привел к началу забастовок рабочих практически во всех регионах страны. Так же, отмечались волнения в армии и на флоте. Одним из важных эпизодов первой русская революция 1905 – 1907 гг. стал мятеж на крейсере «Князь Потемкин Таврический», произошедший 14 июня 1905 г. В этот же период усиливается движение рабочих, активизируется крестьянское движение.
  2.  Осень 1905 г. Этот период является наивысшей точкой революции. Всероссийская Октябрьская стачка, начатая профсоюзом печатников, была поддержана многими другими профсоюзами. Царь издает манифест о даровании политических свобод и создании Государственной думы как законодательного органа. После того, как Николаем 2 были дарованы права на свободу собраний, слова, совести, печати «Союз 17 октября» и конституционно-демократическая партия, а так же, эсеры и меньшевики объявляют о завершении революции.
  3.  Декабрь 1905 г. радикальное крыло РСДРП поддерживает вооруженное восстание в Москве. На улицах – ожесточенные баррикадные бои (Пресня). 11 декабря публикуется положение о выборах в 1 Государственную думу.
  4.  1906 г. – первая половина 1907 г. Спад революционной активности. Начало работы 1 Государственной думы (с кадетским большинством). В феврале 1907 г. созывается 2 Государственная дума (по своему составу - левая), но уже через 3 месяца она распускается. В этот период забастовки и стачки продолжаются, однако постепенно контроль над страной правительства восстанавливается.
  5.  Стоит отметить, что наряду с утратой правительством поддержки армии и всероссийской Октябрьской стачкой, закон об учреждении Думы, дарование свобод (слова, совести, печати и т.д.) и изъятие из определения власти царя слова «неограниченная» являются основными событиями революции 1905 – 1907 гг.

Итогом революции 1905 - 1907 гг., носившей буржуазно-демократический характер, стал ряд серьезных преобразований, таких, как формирование Государственной думы. Политические партии получили право действовать на законных основаниях. Улучшилось положение крестьян, поскольку были отменены выкупные платежи, так же, им было даровано право на свободное передвижение и выбор места жительства. Но, они не получили в собственность землю. Рабочие завоевали право легально образовывать профсоюзы, сократилась продолжительность рабочего дня на заводах и фабриках. Часть рабочих получила избирательные права. Национальная политика стала более мягкой. Однако, важнейшее значение революции 1905 – 1907 гг. заключается в изменении мировоззрения людей, что подготовило почву для дальнейших революционных преобразований в стране.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80935. Кабінет історії в школі, його значення 34.32 KB
  Важливе значення має вигляд меблів якими обладнаний кабінет. Важливе значення має також оформлення передньої стінки яку складають державна символіка України розкладна проста чи магнітна дошка екран шафи з тумбами стаціонарний стелаж чи рухома підставка для книг.
80936. Аналіз програми з історії України для 6-9 кл. Мета ,завдання та зміст 35.39 KB
  Мета завдання та зміст. Програма з історії спрямована на реалізацію вимог освітньої галузі Суспільствознавство Державного стандарту базової середньої освіти конкретизує зміст історичного компоненту галузі та вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів з історії. Основними компонентами змісту окремих курсів за цією програмою є: зміст історичного навчального матеріалу перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів на який учитель орієнтується під час вивчення конкретних тем відповідних курсів. До кожної теми надано...
80937. Види історичних документів, особливості їх вивчення 35.44 KB
  До історичних джерел належить все створене людиною, у тому числі результати його взаємодії з навколишнім середовищем, а також предмети матеріальної культури, звичаї, обряди, памятки писемності. У широкому сенсі слова памятники писемності в методиці називають документами
80938. Аналіз програми з історії України для 10-11 класів мета завдання та зміст курсу Нової історії України 35.68 KB
  Мета курсу за вибором Досліджуємо історію України для профільних класів суспільногуманітарного напряму поглиблення системи знань учнів про історію України XX століття яке забезпечується набуттям старшокласниками власного інтелектуального досвіду вивчення історичного матеріалу розвитком навчальнопізнавальних умінь та ключових предметних компетенцій. Реалізація курсу за вибором Досліджуємо історію України здійснена у контексті профілізації старшої школи допоможе виконати наступні завдання: поглибити цілісні уявлення старшокласників...
80939. Позакласна позашкільна робота з історії в загальноосвітній школі 30.73 KB
  Позакласна робота різноманітна освітня і виховна робота спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей організована в позаурочний час педагогічним колективом школи. Позашкільна робота освітньовиховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.
80940. Побудова та використання на уроках історії України тренувальних та змістовних завдань 36.8 KB
  Наведіть приклад розроблених завдань. Під системою тренувальних завдань і вправ ми розуміємо сукупність послідовних завдань зі складністю що поступово зростає які пов’язані між собою спільною метою та змістом передбачають багаторазове виконання певної дії або діяльності метою набуття певного навику. Характерною ознакою системи тренувальних завдань та вправ є спрямованість на створення найбільш сприятливих умов для активної взаємодії суб’єкта з об’єктом вивчення й забезпечення високої інтелектуальної активності суб’єкта що забезпечує...
80941. Етапи підготовки вчителя історії до уроку 36.49 KB
  визначення місця уроку в темі чи розділі його очікуваних результатів. добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку, складання конспекту чи розгорнутого плану уроку.
80943. Види історичних уявлень та їхня роль у процесі формування історичних знань 34.74 KB
  Відповідно до змісту історичного матеріалу і характеру усвідомлення його учнями розрізняють види історичних уявлень: 1 кількісні; 2 локальні просторові; 3 хронологічні часові; 4 образні; 5 логічні. Створення і збагачення історичних уявлень у свідомості дитини має велике виховне значення. Процес формування історичних уявлень у навчанні є достатньо складним.