89459

Россия в период гражданской войны

Доклад

История и СИД

Причины войны. Многие исследователи усматривают прямую связь между приходом к власти большевиков и началом Гражданской войны и считают что это было одной из их главных задач. Ход войны.

Русский

2015-05-12

28.7 KB

0 чел.

Россия в период гражданской войны.

Причины войны. Самые очевидные причины начала боевых действий – острейшие политические, социальные и национально-этнические противоречия, которые не только сохранились, но и обострились после Февральской революции. Самыми насущными из них принято считать затянувшееся участие России в Первой мировой войне и нерешенный аграрный вопрос. Многие исследователи усматривают прямую связь между приходом к власти большевиков и началом Гражданской войны, и считают, что это было одной из их главных задач. Национализация производственных средств, разорительный для России Брестский мир, обострение отношений с крестьянством из-за деятельности комбедов и продотрядов, а также разгон Учредительного собрания – все эти действия Советского правительства вкупе с его стремлением удержать власть и установить собственную диктатуру любой ценой не могли не вызвать недовольства населения. Ход войны. Гражданская война проходила в 3 этапа, отличавшихся составом участников боевых действий и интенсивностью боев. Октябрь 1917 – ноябрь 1918 гг. – становление вооруженных сил противников и образование главных фронтов.

Белое движение активно начало борьбу с большевистским режимом, однако вмешательство третьих сил, прежде всего Антанты и Четверного союза, не дало ни одной из сторон приобрести преимущества, которое бы решило исход войны. Ноябрь 1918 – март 1920 гг. – этап, в который наступил коренной перелом войны. Боевые действия интервентов сократились, и их войска были выведены с территории России. В самом начале этапа успех был на стороне Белого движения, однако затем контроль над большей частью территории государства получила Красная армия. Март 1920 – октябрь 1922 гг. – заключительный этап, в ходе которого боевые действия переместились в пограничные районы государства и, по сути, не представляли угрозы для большевистского правительства. После октября 1922 г. борьбу продолжила лишь Сибирская Добровольческая Дружина в Якутии, которой командовал А.Н. Петляев, а также казачий отряд под командованием Бологова под Никольск-Уссурийском.

Итоги войны. На всей территории России была установлена власть большевиков, а также в большей части национальных регионов. Более 15 миллионов человек были убиты или умерли из-за болезней и голода. Более 2.5 миллионов человек эмигрировали из страны. Государство и общество находились в состоянии экономического упадка, целые социальные группы были фактически уничтожены (в первую очередь это касалось офицерства, интеллигенции, казачества, духовенства и дворянства).

Причины поражения Белой армии. Сегодня многие историки открыто признают, что за годы войны из Красной армии дезертировало в несколько раз больше солдат, чем служило в армии Белой. При этом лидеры Белого движения (например, П.Н. Врангель) в своих воспоминаниях подчеркивали, что население занятых ими территорий не только поддерживало войска, снабжая их продовольствием, но и пополняло ряды Белой армии. Тем не менее, пропагандистская работа у большевиков носила массовый и более агрессивный характер, что позволяло привлечь на их сторону более широкие слои населения. Кроме того, под их контролем оказались почти все производственные мощности, огромные людские ресурсы (ведь они контролировали большую часть территории), а также материальные средства, в то время как регионы, оказавшие поддержку Белому движению, были истощены, а их население (прежде всего, рабочие и крестьяне) выжидали, не выказывая явной поддержки ни одной из сторон.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33071. Рене Декарт 13.65 KB
  У теорії пізнання він розвиває раціоналізм тобто вчення згідно з яким розум думка визнаються найвищою цінністю. Метод наукового пізнання який Декарт розглядає в своїх працях Міркування про метод Правила для керівництва розумом називається аналітичним. Цей метод вимагає ясності і чіткості пізнання розчленування об'єкту на складові частини і вивчення їх руху думки від простого до складного. У теорії пізнання Спіноза розвиває раціоналізм.
33072. Просвітництво 13.8 KB
  Класичним філософом французького Просвітництва був Вольтер 16941778 головні ідеї якого викладені у працях: Філософські листи 1734 Метафізичний трактат 1734 Роздуми про людину 1737 Філософський словник 1764 Філософія історії 1765 та ін. Головне завдання своєї філософії Вольтер вбачає в розвінчуванні релігійної догматики що заважає людям будувати щасливе життя культивуючи неуцтво неосвіченість фанатизм брехню. У філософії природи Вольтер послідовник Ньютона. У теорії пізнання Вольтер прагнув поєднати сенсуалістичний...
33073. Класична німецька філософія 14.81 KB
  Німецька класична філософія охоплює порівняно короткий період який обмежений 80ми роками XVIII століття з одного боку і 1831 роком роком смерті Гегеля з іншою або пізнішою антропологічною матеріалістичною філософією Фейєрбаха який проте увійшов до протиріччя з основним характером німецької філософії цього періоду її ідеалізмом. Основними представниками цієї філософії були основоположник її Иммануил Кант його послідовник Фихте Шеллинг супротивник кантіанської філософії Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Що стосується загальної...
33074. Родоначальником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант 13.37 KB
  До Канта вважали що пізнання є результатом дій на людину зовнішніх чинників. Кант перевернув це співвідношення: він проголосив що пізнання і знання є результатом людської насамперед розумової активності. Аналогія з коперниканським переворотом тут цілком очевидна: Коперник зрушив Землю яку до того розглядали нерухомим центром Всесвіту а Кант зрушив людину поклавши край її пасивності.
33075. Система і метод філософії Гегеля 13.77 KB
  Вихідним пунктом філософської концепції Гегеля є тотожність буття та мислення. Мислення з точки зору Гегеля є не лише суб'єктною людською діяльністю а й незалежною від людини об'єктивною сутністю першоосновою всього сущого. Мислення стверджує Гегель відчужує своє буття у формі матерії природи яка є інобуттям цього об'єктивно існуючого мислення або абсолютної ідеї. При цьому Гегель розглядає мислення абсолютну ідею не як нерухому незмінну першосутність а як процес неперервного розвитку пізнання як процес сходження від нижчого до...
33076. Глибоким критиком ідеалістичної системи Гегеля став Л. Фейєрбах, його сучасник, учень, який, однак, не став послідовником свого вчителя 13.54 KB
  Великі зміни в історії суспільства вважав філософ пояснюються змінами форм релігії. Будучи глибоким критиком релігії що існувала на той час Фейєрбах намагався створити свою нову релігію в якій замість культу Бога буде панувати культ людини і любові. Фейєрбах запропонував відмінне від традиційного розуміння філософії її минулого та сучасності ролі в суспільстві і ставлення до релігії. Водночас і сама філософія повинна змінитися: вона не має стати простим чи негативним в гегелівському розумінні запереченням релігії.
33077. Загальна характеристика сучасної світової парадигми 14.29 KB
  Характерна ознака цієї філософії безмежна віра в розум. Особливістю класичної філософії також те що розглядаючи людину та історію вона сконцентрувала свою увагу навколо проблеми свободи та інших гуманістичних цінностей і стверджувала необхідність раціонального пізнання загальнолюдських моральних принципів та ідеалів. Для сучасної філософії характерні такі суттєві риси. цей стиль філософствування починає домінувати в західній філософії; філософію мислення замінює філософія життя .
33078. Прагматизм 12.09 KB
  Дьюі 18591952 вважають що філософія повинна займатись не проблемами філософів а âлюдськими проблемамиâ тобто цілями та засобами їх вирішення і таким чином повинна бути перетворена в інтересах того що є вигідним для життя людини. Людина повинна діяти у ірраціональному світі та спроби досягнути обєктивної істини є безглуздими.
33079. Філософія життя 13.85 KB
  Найбільшого поширення філософія життя набула в першій чверті XX ст. Представниками філософії життя є Фрідріх Ніцше 18441900 Анрі Бергсон 18591941 Вільгельм Дільтей 18331911 Георг Зіммель 18581918 Освальд Шпенглер 18801936 та ін. Філософія життя розглядає все що існує як форму прояву життя .