89467

Происхождение славян. Занятия, быт и верования

Доклад

История и СИД

Существует несколько теорий происхождения славян. Одна из таких теорий Нестора. Он, опираясь на библейское сказание о том, что после «Великого потопа» сыновья Ноя разделили между собой землю и один из них Аорет взял под своё покровительство страны Европы.

Русский

2015-05-12

29.36 KB

3 чел.

Происхождение славян. Занятия, быт и верования.

ПРОИСХОЖДЕНИЕ И РАННЯЯ ИСТОРИЯ СЛАВЯН

Ещё в начале 12 века русский летописец, монах Киево-Печерского монастыря Нестор, которого большинство историков считают автором знаменитой летописи «Повесть временных лет», задался вопросом «Откуда есть Русская земля». Этот вопрос интересуют ученых и сейчас.

Существует несколько теорий происхождения славян. Одна из таких теорий Нестора. Он, опираясь на библейское сказание о том, что после «Великого потопа» сыновья Ноя разделили между собой землю и один из них Аорет взял под своё покровительство страны Европы. Славяне вошли в часть мира, который управлял Аорет. Прародиной древних славян является бассейн реки Вислы (территория современной Польши). В 1 веке н. э. славяне начали расселяться в верховья Днепра, Десны, Оки и остановились у озера Ильмень и стали называться славяне Ильменские. К югу от Вислы — в бассейне реки Днепр (территория Киева), а также в бассейн реки Дунай. Эта теория хорошо подтверждена археологически. Её придерживаются большинство ученых.

Другая это теория Б. А. Рыбакова, по которой славяне это часть населения, проживающего под владычеством скифов в 5 веке до н. э. Геродот называл их скифы-пахари. Несмотря на то, что разработчик этой теории был археологом, его теория не подтверждена археологически.

ОСНОВНЫЕ ЗАНЯТИЯ ВОСТОЧНЫХ СЛАВЯН

Основные занятия славян исходили из особенностей земли. В лесах практиковалось подсечно-огневое земледелие. Степную же землю осваивали путем переполоха. Но все равно урожайность была низкая по причине резко-континентального климата. Другие промыслы славян: рыболовство, охота, также было очень распространено бортничество. Новгородско-ильменский край был богат лесами, там расцветал пушной промысел. В южных областях практиковалась охота на лосей и медведей. Обилие рек, озер, хорошо разветвленная воднотранспортная система способствовала развитию мореходства, торговли, различных ремесел производящих продукцию для обмена. На перепутьях торговых путей основывались крупные города, племенные центры, такие как Киев и другие.

КУЛЬТУРА И РЕЛИГИЯ ВОСТОЧНЫХ СЛАВЯН

Сложной, разнообразной, с детально разработанными обычаями была религия восточных славян. Её истоки уходят в индо-европейское древние верования и ещё дальше к временам палиолита. Религия, существовавшая у разных народов до принятия ими христианства или ислама, называлась язычеством (многобожие). Славяне населили мир разными богами и богинями. Во главе славянских богов стоял великий сварог — бог вселенной. Его сыновья — сварожичи — солнце и огонь, были носителями света и тепла. Бог солнца Даждьбог весьма почитался славянами. Молились славяне роду и рожаницам — богу и богинями плодородия. Этот культ был связан с земледельческими занятиями населения и был поэтому особенно популярен.

Бог Велес почитался у славян в качестве покровителя скотоводства, Стрибог повелевал ветрами. По мере слияние славян с некоторыми иранскими и угро-финскими племенами их боги перекочевали и в славянский пантеон. Так в 8-9 веках у славян почитался бог солнца Хорс. С началом военных походов у славян все больше на первый план выдвигается бог грома и молнии Перун. Появляется особое отношение к погибшим воинам (погребальные костры, курганы и так далее). У славян существовал годовой цикл земледельческих праздников: Коляда, день весеннего равноденствия, масленица, 1-2 мая отмечают появление первых весенних всходов, праздник Ивана Купалы и так далее. Многие из этих праздников сохранились и сейчас. В каждом доме у славян были идолы богов, так же существовал культ Шуров, небольших семейных идолов домов.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33056. Питання про пізнаванність обєктивного світу 15.19 KB
  Наука яка вивчає сутність знання закономірності його функціонування і розвитку називаєтьсятеорією пізнання або гносеологією. Основною проблемою гносеології є проблема відносин обєкта пізнання навколишнього світу і субєкта пізнавальної діяльності людини. Вперше в історії філософії саме у Демокріта зявляється розгорнута теорія пізнання заснована на розумінні чуттєвого і розумового. Важливий крок у розвитку теорії пізнання було зроблено європейською філософією XVII XVIII ст.
33057. Практика пізнання 13.32 KB
  Практика це матеріальна чуттєвопредметна цілепокладаюча діяльність людини що має своїм змістом засвоєння і перетворення природних і соціальних об'єктів і становить загальну основу рушійну силу розвитку людського суспільства і пізнання. Структура практикимістить у собі такі моменти якпотреба мета мотив доцільна діяльність у вигляді її окремих актів предмет до якого спрямована діяльність засоби за допомогою яких досягається мета і нарешті результатдіяльності. ♦ Основним і вихідним видом суспільної практики є насамперед...
33058. Процес абстрактного, логічного мислення 14.88 KB
  Процес пізнання завжди починається з безпосереднього живого споглядання тобто з безпосередньої взаємодії людини в практичній діяльності з предметами і явищами. Основні формичуттєвого пізнання: ♦ відчуття; ♦ сприймання; ♦ уявлення. Першою і початковою формою і джерелом чуттєвого пізнання є відчуття. Тому сприймання це така форма чуттєвого пізнання коли у свідомості людини відбувається цілісне відображення зовнішнього матеріального предмета з усією сукупністю його властивостей якостей сторін які відображені у відчуттях.
33059. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції 13.72 KB
  Поняття світогляду його специфіка структура функції Отже світогляд – це сукупність поглядів оцінок принципів що визначають найзагальніше усвідомлення розуміння світу місця в ньому людини а також ціннісні орієнтації людей їх життєві позиції. Світогляд як складне духовне явище поєднує в собі переконання ідеали цілі мотиви поведінки інтереси ціннісні орієнтації принципи пізнання моральні норми естетичні погляди тощо. Структура світогляду залежить від певних чинників. Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного...
33060. Предмет і специфіку філософії 13.27 KB
  Методологічна функція полягає в тому що філософія виступає як загальне вчення про метод і як сукупність найбільш загальних методів пізнання і освоєння дійсності людиною. Прогностична функція філософії формулювання в її рамках гіпотез про загальні тенденції розвитку матерії і свідомості людини і світу. Критична функція філософії.
33061. Зародження філософії 15.38 KB
  Зародження філософії історично співпадає з виникненням зачатків наукового знання з появою громадської потреби в цілісному переконанні на світ і людину у вивченні загальних принципів буття і пізнання. онтос буття суще вчення про буття чи про першооснови усього сущого : проблема буття розуміється тут в універсальному всеосяжному сенсі чому є щось а не ніщо одне з перших філософських питань аналізуються буття сам принцип існування небуття чи можливе неіснування ніщо буття матеріальне природа і ідеальне ідея думка...
33062. Співвідношення філософії та науки 15.18 KB
  Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. При цьому теоретична міць філософії прагнення логічно обгрунтувати знання висловити його в теоретичній формі виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук що давало підстави протягом довгих століть від Аристотеля до Гегеля вважати філософію наукою наук .
33063. Джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії 59.26 KB
  Джерела провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії Зародки філософського мислення Індії сягають у глибоку давнину середина І тис. Канонічним духовним джерелом Стародавньої Індії є Веди із їх назвою споріднено наше слово відати знати записані на листях пальми приблизно за 1. Таким чином вже у найдавніших духовних джерелах Стародавньої Індії йдеться про фундаментальні моральні ідеї про певне осмислення становища людини у світі про різні шляхи звільнення від кармінних законів долі найкращим з яких є шлях дійового...