89481

Предмет философии и структура философского знания

Доклад

Логика и философия

: онтология учение о бытии гносеология учение о познании праксиология учение о способах действования человека в бытии аксиология учение о ценностных ориентациях человека. Ф это учение о первопричинах или о первосущностях вещей. Обычно к этому добавляли что Ф не только наука но и форма общественного сознания а также учение об общих принципах бытия и познания об отношениях человека к миру. это учение о добре и зле.

Русский

2015-05-12

40.66 KB

0 чел.

Предмет философии и структура философского знания.

Ф. возникает в Индии и Китае (12-8 в. до н.э.). Форму самостоятельного знания принимает в греческой ф. С 6 в. до н.э. ф. выделяет себя как знание о первоначалах бытия.Ф. - это способ постижения мира, а именно: умозрительный и рефлексивный. Ф. одновременно знание о ценностных ориентациях человека и его деятельности.

Предметом философии называют круг вопросов, которые она изучает. Что именно является предметом философии, зависит от эпохи и интеллектуальной позиции мыслителя. Споры, что такое предмет философии продолжаются. Свои варианты ответа на вопрос о предмете философии предлагали разные школы. Один из наиболее значимых вариантов принадлежит Иммануилу Канту. В марксизме-ленинизме также предлагалась своя формулировка «основного вопроса философии». Марксизм-ленинизм относил к числу важнейших вопросов два: «Что первично: дух или материя?» и Вопрос о познаваемости мира. Одним из фундаментальных вопросов философии является непосредственно вопрос: «Что такое философия?» Каждая философская система имеет стержневой, главный вопрос, раскрытие которого составляет её основное содержание и сущность. Философия отвечает на вопросы: «Кто такой человек и зачем он пришёл в этот мир?» «Что делает тот или иной поступок правильным или неправильным?».

4 компонента ф.: онтология (учение о бытии), гносеология (учение о познании), праксиология (учение о способах действования человека в бытии), аксиология (учение о ценностных ориентациях человека). Ф. взаимодействует с научным знанием своего времени, конкретизируется осн. потребностями своего времени и многообразием мира.

Бертран Рассел (1872-1970): философия "представляет собой размышление о предметах, знание о которых еще невозможно". Аристотель (384-322 до н.э.) в качестве критерия предмета ф. выделял степень "общего". Ф. занимается более общими, вечными и божественными первоначалами. Она показывает нам первоначала бытия и познания. Ф - это учение о первопричинах или о первосущностях вещей. Ф определялась как наука о всеобщих законах развития природы общества и мышления. Обычно к этому добавляли, что Ф не только наука, но и форма общественного сознания, а также учение об общих принципах бытия и познания, об отношениях человека к миру.

Существуют такие древние, идущие от Пифагора (5в. до н.э.) определения ф. как любви к мудрости. Древние греки определяли мудрость как некий космический ум, который правит всей Вселенной, или считали мудростью познание сущности дел божественных и человеческих. Более поздние мудрецы, например Сенека (1 в.), считали, что ф. имеет предметом не внешний мир, а человеческую мораль, т.е. предмет ф. - это учение о добре и зле. В Новое время (17-18 в.) большинство мыслителей связывали предмет ф. с истинным познанием вещей (Локк, Гоббс). Ф. изучает не столько сам мир, сколько знание людей о мире. Она рассматривает мир через призму субъект-объектных отношений, т.е. отношений человека к миру, обществу, др. людям.

Ф. вкл. в себя учение об общих принципах бытия мироздания, о сущности и развитии человеческого общества, учение о человеке и его бытии в мире, теория познания, проблемы теории познания, творчества, эстетику, этику, культуру и историю философии. Так исторически сложился предмет ф. Предмет ф. - все сущее во всей полноте своего содержания и смысла.

Ф. занимается всеобщим, ни одна др. наука не занимается этим.

Основные Ф проблемы

1) проблема окружающего мира, бытия, Космоса, поиск первоосновы всего сущего.

2) проблема человека (Ч), смысла существования Ч в мире.

3) проблема отношения человека и мира, субъекта и объекта, субъективного и объективного, идеального и материального.

4) проблема субъект-субъектных, межличностных, социальных отношений, рассмотрением Ч в "мире людей".

Структура философского знания. У стоиков (4 в. до н.э.) эта структура приняла след. вид: философия начиналась с логики; после физика как учение о природе; после - этика (учение о человеке, о путях его к мудрой, осмысленной жизни). В 17 веке благодаря Бэкону и Декарту углубленную разработку получила теория познания (гносеология), которая рассматривала не только абстрактно-теоретический, но и чувственный уровень познания. Кант говорит о 3 частях ф., соотнося их с 3 способностями души: познавательной, практической (желание, воля) и эстетической способностями, иными словами - ф. как учение о единстве истины, добра и красоты. Гегель: логика (=диалектика и теория познания), ф. природы и ф. духа (комплекс ф. наук о г-ве и праве, о всемирной истории, об искусстве, религии и самой ф.). Лосев считал: ни одна проблема не является философской, если она в то же время или непосредственно, или в конечном счете не является этической.

Структурирование ф. осуществляется согласно принципам: онтологический (принцип обозначения и выделения первичного, ведущего основания ф. системы); исторического (согласно которому различаются процессы истории фил. знания); предметно-понятийный (определяет конкр. области специфич. фил. знания); методологический (характерные особенности метода объяснения и понимания).

Структурность фил. знания - это следствие истории развития общественно-исторической практики людей, это история развития научного знания, история развития форм коллективного ист. сознания.



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17253. Облік цільового фінансування і цільових надходжень 24.5 KB
  Облік цільового фінансування і цільових надходжень. До цільового фінансування і цільових надходжень належать кошти отримані у вигляді субсидій та асигнувань з бюджету та позабюджетних фондів цільових внесків фізичних та юридичних осіб гуманітарної допомоги тощо. К
17254. Поняття та принципи побудови звітності 54 KB
  Поняття та принципи побудови звітності Підсумкове узагальнення інформації та одержання підсумкових показників що характеризують діяльність підприємства здійснюється шляхом складання звітності за звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності...
17255. Класифікація звітності та її користувачі 63.5 KB
  Класифікація звітності та її користувачі З метою впорядкування складання звітності її класифікують за такими найбільш поширеними ознаками: змістом і джерелами формування терміном подання ступенем узагальнення обсягом періодичністю подання охопленням видів діяль
17256. Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності 36 KB
  Порядок складання подання й оприлюднення фінансової звітності Підприємство складає квартальну та річну фінансову звітність яку подає користувачам відповідно до чинного законодавства. Найбільшим за обсягом й інформативністю є річний звіт у складі: балансу звіту про ...
17257. Форми фінансової звітності 79 KB
  Форми фінансової звітності Фінансова звітність підприємства включає: баланс звіт про фінансові результати звіт про рух грошових коштів звіт про власний капітал та примітки до звітів. Для суб'єктів малого підприємництва і представництв суб'єктів господарської діяльн
17258. Економічний зміст, класифікація та оцінка необоротних активів 31.5 KB
  Економічний зміст класифікація та оцінка необоротних активів Основні засоби це матеріальні активи які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів надання послуг здавання в оренду або для здійснення адміністративних і...
17259. Облік основних засобів 26 KB
  Облік основних засобів. Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарних об'єкт тобто закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для нього або окремий конструктивно відокремлений предмет призначений для виконання певних самостійних функцій. Для ...
17260. Облік амортизації та зносу основних засобів 28.5 KB
  Облік амортизації та зносу основних засобів. У процесі виробництва основні засоби зношуються і вартість їх поступово переходить на собівартість продукції робіт та послуг у вигляді амортизаційних відрахувань. Амортизація це систематичний розподіл вартості яка амор
17261. Облік капітальних інвестицій 25.5 KB
  Облік капітальних інвестицій Під капітальними інвестиціями розуміють витрати підприємства на придбання або створення основних засобів інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів а також витрати на реконструкцію технічне переобладнання основн