89488

Философия глобального эволюционизма и современная научная картина мира

Доклад

Логика и философия

НКМ: выступает как целостный образ мира включающий представления о природе и обществе; применяется для обозначения системы представлений о природе складывающихся в результате синтеза естественнонаучных знаний или знаний полученных в гуманитарных и общественных науках; видение предмета конкретной науки которое складывается на соответствующем этапе ее истории и меняется при переходе от одного этапа к другому. Объединяющей основой НКМ являются представления о фундаментальных характеристиках П. Этапы НКМ: НКМ додисциплинарной науки ...

Русский

2015-05-12

38.59 KB

0 чел.

Философия глобального эволюционизма и современная научная картина мира. 

Научная картина мира — особая форма теоретического знания, репрезентирующая предмет исследования науки соответственно определенному этапу ее исторического развития, посредством которой интегрируются и систематизируются конкретные знания, полученные в различных областях научного поиска.

НКМ:

  1.  выступает как целостный образ мира, включающий представления о природе и обществе;
  2.  применяется для обозначения системы представлений о природе, складывающихся в результате синтеза естественнонаучных знаний (или знаний, полученных в гуманитарных и общественных науках);
  3.  видение предмета конкретной науки, которое складывается на соответствующем этапе ее истории и меняется при переходе от одного этапа к другому.

Объединяющей основой НКМ являются представления о фундаментальных характеристиках П., таких как материя, Д., пространство, время и пр.

Этапы НКМ:

  1.  НКМ додисциплинарной науки - связан со становлением в культуре Нового времени механической картины мира (Галилей, Декарт, Бруно, Браге, Ньютон).
  2.  НКМ дисциплинарно-организованной науки - возникновение естественнонаучного, технического, а затем гуманитарного знания способствовало оформлению предметных областей конкретных наук и приводило к их дифференциации. Каждая наука в этот период не стремилась к построению обобщенной картины мира, а вырабатывала внутри себя специальную НКМ.
  3.  современная НКМ - научная революция к.19-н.20 в. (некласс.) + конец ХХ в. (постнекласс.)

В основе постнеклассицизма лежит принцип ГЭ (универсального эволюционизма) – методологическая основа соврем. НКМ (последняя треть ХХ в.).

Идея ГЭ - всеединой, нелинейной, самоизменяющейся, самоорганизующейся, саморегулирующейся системы, в недрах которой возникают и исчезают целостности от физических полей и элементарных частиц до Б. и более крупных систем. В это понятие также входит идея нелинейности, способности оказывать обратное воздействие, вариативности развития мира. Этот мир состоит не из кирпичиков - элементарных частиц, а из совокупности процессов - вихрей, волн, турбулентных движений. Этот мир - уже не объект, а субъект.

Принципы ГЭ (Моисеев):

  1.  Вселенная – единая саморазвивающаяся система
  2.  Направленный характер эволюции систем: развитие по пути усложнения, роста разнообразия, уменьшения стабильности
  3.  Случайные факторы во всех эволюц. процессах
  4.  Господство наследственности во Вселенной: настоящее и будущее зависят от прошлого, но не определяются им однозначно
  5.  Динамика мира – постоянный отбор системой из множества виртуальных состояний наиболее реальных
  6.  Принцип отбора допускает существование бифуркационных состояний, отсюда будущая эволюция принципиально непредсказуема из-за случайных факторов, действующих во время перехода

Прежде всего, об идее ГЭ стали говорить в аспекте изучения интегративных явлений в науке, связанных с обобщением эволюционных знаний, полученных в разных отраслях естествознания. В этой связи такое явление, как стремление эволюционных дисциплин - биологии, геологии, астрономии, физики к экстраполяции и обобщению закономерностей, механизмов эволюции, стали обозначать как ГЭ.


 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22978. Переривання 5.91 MB
  Організація переривань Все починається з того що ЗП виставляє сигнал високого рівня логічну одиницю на вхід INT мікропроцесора. Ці дані будуть оброблятися мікропроцесором за підпрограмою обробки переривань яка повинна бути заздалегідь закладена у память мікропроцесора . Замість цього в лічильник команд заноситься адреса команди з якої починається підпрограма обробки переривань. Лише після цього стає можливим введення даних з ЗП і старт підпрограми обробки переривань цих даних.
22979. Прямий доступ до пам’яті (ПДП) 3.8 MB
  Контролер ПДП Забезпечити роботу в режимі захоплення шин можна за допомогою логічних схем та тригерів саме так це зроблено наприклад у Мікролабі але зручніше скористатися спеціальною ВІС контролером прямого доступу до памяті КПДП. Працює КПДП в двох сильно відмінних один від одного режимах: в режимі програмування коли мікропроцесор закладає в нього необхідні інструкції і в режимі обміну даними між зовнішнім пристроєм і ОЗП. Схематичне зображення ІМС КПДП типу КР580ВТ57 подано на рис. В режимі програмування вони...
22980. Клавіатура і індикація 5.36 MB
  ОЗП індикації являє собою область операційної памяті в якій стільки комірок скільки знаків може бути розміщено на екрані. Побудова знаків Знаки на екрані дисплею будуються за мозаїчним принципом. Знакоформувач Знакоформувач являє собою ПЗП в якому закладена інформація про структуру утворюваних ним знаків. Таким чином ці три ІМС можуть створювати 96 різних знаків символів.
22981. Робота зі співпроцесором 3.19 MB
  Обгрунтування необхідності співпроцесора Хоча мікропроцесор К1810ВМ86 оперує з 16розрядними числами відносна точність його обчислень не дуже висока. Такий допоміжний процесор має назву співпроцесора. Включення співпроцесора Для спільної роботи зі співпроцесором мікропроцесор МП86 слід включити у максимальний режим = 0.
22982. Тенденції у розвитку мікропроцесорної техніки 1011.5 KB
  Другий шлях полягає навпаки у роздрібненні секціонуванні мікропроцесора на окремі функціональні блоки і модулі кожний з яких виконує свої операції: операційний блок блок мікрокомандного керування блок памяті мікрокоманд та інше. Його система команд майже цілком співпадає з системою команд МП80 і відрізняється від неї лише декількома додатковими командами про які мова йтиме далі. У апаратному відношенні МП85 містить всі ті ж блоки що і МП80 але має крім того: блок керування перериваннями котрий розширює можливість звернення до...
22983. Система команд та методи адресації в мікропроцесорі КР1810ВМ86 1.05 MB
  Серед цього списку можна виявити що деякі команди не змінили ані форми ані змісту наприклад HLT NOP STC IN OUT JMPCALL тощо. Деякі команди зберегли свій зміст але мають дещо іншу мнемоніку: для МП80 INR DCR ANA ORA XRA JZ JNZ JC JNC для МП86 INC DEC AND OR XOR JE JNE JB JNB Зявилися принципово нові команди пoвязані з новими можливостями МП86: MUL множення; DIV ділення; NEG утворення доповняльного коду; NOTінверсія; TEST операція І без фіксації результату тільки заради...
22984. Мультипроцесорні системи 4.79 MB
  Дійсно звернення до памяті або до зовнішніх пристроїв та захоплення системної шини дозволяється одночасно лише одному з процесорів тоді як останні повинні в цей час переробляти раніш одержані дані або знаходитись в режимі очікування. Такий часовий розподіл загальних ресурсів системи має назву арбітражу системної шини і виконується групою пристроїв спеціальних ІМС так званих арбітрів шини. Арбітр шини дозволяє захоплення системної шини лише одному з процесорів що виставили запит тому котрий посідає найвищого пріоритету і...
22985. Мікропроцесори 80386 і 80486 4.79 MB
  Це дозволяє йому здійснювати обмін з памяттю зі швидкістю до 32 Мбайт сек і виконувати до 5 мільйонів операцій у секунду MIPS. Отже під час виконання одної команди відбувається декодування другої а третя видобувається з памяті. Усі можливості МП386 мультипрограмність віртуальна память захист пріоритети зповна відкриваються лише в захищеному режимі. У порівнянні з МП286 у МП386 існують істотні відміни в організації віртуальної памяті.
22986. Поняття про RISC-процесори. Процесори п’ятого та шостого поколінь 6.22 MB
  Процесори пятого та шостого поколінь Поняття про RISCпроцесори Якісний стрибок у розвитку мікропроцесорних систем відбувся з появою мікропроцесора 8086. Такі процесори і компютери дістали назву RISC процесорів та RISC компютерів на відміну від процесорів та компютерів зі складною системою команд Complex Instruction Set Computer CISC компютер. Перший справжній RISC компютер було створено наприкінці 70х років в університеті Берклі.