89506

Общество как система. Общественные отношения, их сущность и структура. Проблема гуманизации общественных отношений в современных условиях

Доклад

Логика и философия

Общество обособившаяся от природы часть материального мира которая представляет собой исторически развивающуюся совокупность отношений между людьми складывающуюся в процессе их жизнедеятельности. Понятие общество центральное понятием СФ. Вне взаимодействия людей общество не существует как и становление человеческой личности невозможно вне общества вне усвоения социального опыта. От природы общество отличается тем что в природе действуют слепые бессознательные силы во взаимодействии которых проявляются универсальные физические...

Русский

2015-05-12

40.29 KB

4 чел.

Общество как система. Общественные отношения, их сущность и структура. Проблема гуманизации общественных отношений в современных условиях. 

Общество - обособившаяся от природы часть материального мира, которая представляет собой исторически развивающуюся совокупность отношений между людьми, складывающуюся в процессе их жизнедеятельности. Понятие «общество» -центральное понятием СФ. Первоначально это понятие означало общность, союз, сотрудничество. Словами «общественное», «социальное» характеризуется совместное существование людей, а также всё то, что отличает это существование от его природной, биологической основы. Вне взаимодействия людей общество не существует, как и становление человеческой личности невозможно вне общества, вне усвоения социального опыта. От природы общество отличается тем, что в природе действуют слепые, бессознательные силы, во взаимодействии которых проявляются универсальные физические законы, тогда как в обществе действуют люди, обладающие сознанием, поступающие обдуманно. Т.е. в отличие от природы общество представляет собой деятельность преследующего свои цели человека. Очень редко в обществе что-то делается без сознательного намерения, бесцельно. Это говорит о том, что общество – не просто обособившееся от природы в результате практики системное образование, но и сама эта практика – практическая и духовная деятельность человека, а также совокупность материальных и духовных ценностей.

Общество представляет собой сложноорганизованную социальную систему. Слово «система» в переводе с греческого означает целое, составленное из частей, соединение, совокупность элементов, находящихся в отношениях и связях друг с другом.

Общество как сложноорганизованная саморазвивающаяся система обладает следующими специфическими чертами.

1. Оно отличается большим разнообразием социальных структур, систем и подсистем. Это не механическая сумма индивидов, а сложная система, в которой формируются и функционируют различные общности и группы, большие и малые – роды, племена, классы, нации, семьи, коллективы и т.д. В связи с этим общество имеет сверхсложный и иерархический характер.

2. Общество не сводимо к людям, его составляющим, – это система вне- и надындивидуальных форм, связей и отношений, которые человек создаёт своей активной деятельностью вместе с другими людьми.

3. Важнейшей чертой общества является его самодостаточность, т.е. способность общества с помощью активной совместной деятельности людей создавать и воспроизводить необходимые условия собственного существования.

4. Человеческое общество отличает динамичность, незавершенность и альтернативность развития.

5. Особенностью человеческого общества является также непредсказуемость, нелинейность развития. Наличие в обществе большого количества подсистем, постоянное столкновение интересов и целей различных людей создает предпосылки для реализации различных моделей будущего развития общества.

Общество существует и развивается только благодаря наличию устойчивых взаимосвязей между его субъектами. Различные формы взаимодействия людей, связи, возникающие между социальными субъектами или внутри них, называются общественными отношениями.

Общественные отношения условно можно разделить на две большие группы: отношения материальные и отношения духовные. Материальные отношения возникают и складываются непосредственно в ходе практической деятельности человека, а закрепляются в вещественных формах материальной культуры (создание, распределение, потребление материальных ценностей). Духовные отношения связаны с идеальными ценностями: моральными, художественными, философскими, религиозными.

Общественные отношения испытывают на себе влияние регулирующей деятельности человека и общества в целом. В то же время от характера отношений, установившихся в данном обществе, зависят положение и благосостояние каждого человека, а также направленность и темпы общественного развития. Экономические, социальные, политические и духовные отношения людей в каждом исторически определенном обществе существуют объективно, в значительной степени независимо от желания отдельного человека. Но система общественных отношений развивается только на основе творческих усилий многих людей, практическая деятельность которых рождает новые общественные отношения.

В процессе нравственной деятельности между людьми складываются разнообразные отношения, в том числе взаимопомощи или конкуренции, доверия или вражды, дружбы или ненависти. Важным условием гуманизации общественных отношений была и остаётся мораль. Задача морали состоит в том, чтобы дать людям знание и понимание идеалов гуманности (человеколюбия), определяющих нормы нравственности. Быть гуманным в реальном поведении нелегко. Для этого необходим не только позитивный взгляд на мир, но и устойчивые нравственные привычки, умение владеть собой, регулировать свои поступки. Не всем даны от природы такие качества, как доброта, милосердие, вежливость, порядочность. Практический гуманизм — не просто качество личности, а прежде всего важная общественная цель, движение к которой принесёт и каждому из нас, и обществу в целом реальные достижения.

Назначение морали состоит в установлении между людьми отношений согласия, в устранении или предотвращении вражды и непонимания, в утверждении гармонии человеческих отношений. Всё это — условия подлинного гуманизма, выражающего право людей на достойную и счастливую жизнь. Гуманистическое обновление мира на нравственных принципах выступает в качестве цели, а движение к ней служит источником всех других целей, достойных человека.



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31605. ПОРУШЕННЯ ТРАВЛЕННЯ У КИШЕЧНИКУ. (МАЛЬДІГЕСТІЯ) 76 KB
  Він виникає внаслідок: 1 недостатності секреторної функції шлунка; 2 недостатності секреції соку підшлункової залози; 3 недостатньої секреції жовчі; 4 недостатньої секреції кишкового соку 12палої та порожньої кишок. П р и ч и н а м и такого явища можуть бути: а нейрогенне гальмування зовнішньосекреторної функції підшлункової залози при зменшенні тонусу блукаючого нерва чи отруєнні атропіном і ін. Такі фактори ведуть до порушення надходження у 12палу кишку ферментів підшлункової залози які відіграють вирішальну роль в травленні...
31606. ПРЕДМЕТ, ЗАДАЧІ І МЕТОДИ ПАТОЛОГІЧНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ 78 KB
  Патологічна фізіологія це наука яка вивчає загальні закономірності виникнення розвитку і завершення хвороби. Особливість предмету патологічної фізіології полягає в тому що вона вивчає найбільш загальні закономірності виникнення і розвитку хвороби у той час як інші науки вивчають особливе спеціальне кожної хвороби. При цьому патологічна фізіологія як наука вирішує наступні задачі: 1 Встановлення сутності хвороби що таке хвороба. 2 Вивчення причин і умов виникнення хвороби чому виникає хвороба чи патологічний процес.
31607. ПУХЛИНИ 85.5 KB
  Доброякісні пухлини складаються із добре диференційованих клітин і зберігають типову структуру тієї тканини з якої виростають. Злоякісні пухлини характеризуються втратою диференціювання клітин спрощенням і атиповістю будови. Певна частина пухлин походить із клітин крові тобто є гемобластозами або із клітин сполучної тканини і є саркомами. Ендогенними називають канцерогени які утворюються в організмі з його нормальних компонентів: а канцерогенні поліциклічні ароматичні вуглеводні метилхолантрен які синтезуються із холестерину...
31608. РЕАКТИВНІСТЬ і АЛЕРГІЯ 138.5 KB
  4 За патогенезом: а алергійні реакції гуморального типу I II III і V типи реакцій; 2 алергійні реакції клітинного типу IV тип реакцій за Кумбсом і Джеллом. У патогенезі алергійних реакцій виділяють наступні стадії: 1 імунологічну 2 патохімічну 3 патофізіологічну стадію клінічних проявів. 2 Патохімічна стадія це період часу від початку взаємодії алергену з ефекторами імунної системи антитілами чи Тлімфоцитами до появи біологічно активних речовин медіаторів алергійних реакцій. 3 Патофізіологічна стадія це період...
31609. АЛЕРГІЯ. Алергійні реакції III типу за Кумбсом і Джеллом - імунокомплексні реакції 75.5 KB
  Антиген і антитіло перебувають у вільному стані не фіксовані на поверхні клітин. В результаті активації комплементу і дії продуктів які продукуються макрофагами відбувається ушкодження клітин і розвивається запалення. Алергійні реакції IV типу за Кумбсом і Джеллом гіперчутливість cповільненого типу або клітинноопосередкований тип алергії. Такими клітинами є Тхелпери1 CD41 які мають специфічні до відповідного антигену рецептори Тірецептори.
31610. РОЗЛАДИ РУХОВОЇ І ТРОФІЧНОЇ ФУНКЦІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ 86.5 KB
  Регуляція довільних рухів поперечнопосмугованих мязів здійснюється руховим аналізатором розташованим переважно в лобовій частці кори півкуль великого мозку клітини Беца передньої центральної звивини через двохнейронний пірамідний шлях: а корковоядерний і б корковоспинномозковий. Регуляція тонусу скелетних мязів і мимовільних автоматичних рухів здійснюється екстрапірамідною системою яка складається із підкіркових ядер кінцевого мозку хвостатого сочевицеподібного ядер огорожі структур проміжного мозку таламуса...
31611. СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ 87.5 KB
  Недостатність серця це патологічний стан при якому навантаження на серце перевищує його здатність виконувати роботу по переміщенню крові у кровоносному руслі та забезпечувати кровопостачання органів і тканин відповідно до їх потреб. Недостатність серця класифікують: I. У залежності від клінічного перебігу розрізняють: а гостру і б хронічну недостатність серця. За виразністю клінічних проявів виділяють: а компенсовану і б декомпенсовану недостатність серця.
31612. СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ 131.5 KB
  При цьому стан кровообігу визначається: а діяльністю серця б тонусом судин і в станом крові її загальною і циркулюючою масою а також реологічними властивостями. Порушення функції серця судинного тонусу чи зміни в системі крові можуть призвести до недостатності кровообігу. Усього на сьогоднішній день відомо більш 50 факторів ризику істотна роль яких у виникненні хвороб серця і судин чітко встановлена. Недостатність серця патологічний стан обумовлений нездатністю серця забезпечити кровопостачання органів і тканин відповідно до їх...
31613. СПАДКОВІСТЬ І ПАТОЛОГІЯ 85.5 KB
  Першу групу складають власне спадкові хвороби у яких етіологічну роль відіграє зміна спадкових структур роль середовища полягає лише в модифікації проявів захворювання. У цю групу входять: генні і хромосомні хвороби. □ Друга група екогенетична спадкові хвороби обумовлені патологічною мутацією однак для їх прояву необхідний специфічний вплив середовища. Основним етіологічним фактором у їх виникненні є несприятливий вплив середовища але реалізація дії фактора залежить від індивідуальної генетично детермінованої схильності організму у...