89513

Понятие общественного прогресса и проблема его критериев. Основные концепции общественного прогресса

Доклад

Логика и философия

Основные концепции общественного прогресса. Понятия прогресса и развития не тождественны. Идея общественного прогресса утверждается в эпоху Просвещения.

Русский

2015-05-12

42.09 KB

5 чел.

Понятие общественного прогресса и проблема его критериев. Основные концепции общественного прогресса.

Прогресс (лат. progressus — движение вперёд, успех) — направление развития от низшего к высшему, поступательное движение вперед, к лучшему. Противоположность — регресс.

Прогресс и регресс в общественном развитии - противоположные формы развития общества в целом или отдельных его сторон, означающие соответственно либо поступательное развитие по восходящей линии, его расцвет, либо возврат к старым, изжившим себя формам, застой и деградацию. Понятия прогресса и развития не тождественны.

Идея общественного прогресса утверждается в эпоху Просвещения.

Критерий прогресса не выводится из самой исторических наблюдений, а представляет собой ту меру, с которым историк подходит к анализу исторической действительности. Поэтому критерий прогресса априорен и принадлежит не собственно истории, а философии истории. В различных концепциях философии истории выдвигаются разные критерии прогресса.

У просветителей главным критерием прогресса было развитие разума и его внедрение в жизнь. Они видели конечную цель прогресса как некое полное торжество разума и воплощение разумных начал в жизни людей и общественном устройстве. У Гегеля историческим основанием прогресса и его критерием выступала свобода, точнее – осознание человеком свободы. В материалистическом понимании истории критерием общественного прогресса выступает уровень развития производительных сил общества.

Под общественным прогрессом понимают развитие к лучшему общества в целом. Именно в этом качестве прежде всего прогресс предстает как идея истории. Однако понятие прогресса используют также в науке, технике, нравственности, религии, праве и т. д., употребляя понятие прогресса применительно к отдельным сферам жизни общества. При этом проявляется проблема, заключающаяся в том, что прогресс в одних областях жизни может исторически совмещаться с застоем или регрессом в других областях. При этом прогрессивное или регрессивное изменение общества определяется по той сфере жизни, которая принимается за приоритетную в конкретной философской концепции.

Просветителям и их преемникам неоспоримым свидетельством прогресса всегда служило развитие науки и техники. Наиболее явно и быстро изменения происходят в политической жизни - периодический расцвет и упадок великих империй, преобразование внутреннего строя различных государств, порабощение одних народов другими, - постольку первые концепции общественного развития в древности стремятся дать объяснения именно политическим изменениям, которым придается характер цикличности. Так, уже Платон и Аристотель создали первые циклические теории развития общества. По мере развития общества циклический характер общественных изменений распространялся и на другие сферы его жизни.

Всемирная история воспринималась как история расцвета, величия и гибели великих империй. Ш. Л. Монтескье "Размышления о причинах величия и падения римлян" (1734); Джованни Баттиста Вико (1668-1744) "Основания новой науки [об общей природе наций]" изложил теорию исторического круговорота, состоящего из трех эпох с соответствующими циклами - божественной, героической и человеческой, сменяющих друг друга в процессе всеобщего кризиса.

Умы эпохи Просвещения (Тюрго и Кондорсе, Пристли и Гиббон, Гердер и др.) пришли к убеждению, что новая эпоха в общественном развитии Европы далеко превзошла античность и является дальнейшей ступенью общественного развития. Появились первые теории общественного прогресса во всемирной истории, подорвавшие представления о ее цикличности и утвердившие идею поступательного развития человечества. Было изложено в книге Ж. А. Кондорсе "Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума".

Теории локальных цивилизаций. В XIX веке зародились и получили широкое распространение идеи цивилизационного пути развития общества, вылившиеся в концепцию многообразия цивилизаций. Одним из первых, разработавших концепцию всемирной истории как совокупности самостоятельных и специфичных цивилизаций, которые он называл культурно-историческими типами человечества, был русский естествоиспытатель и историк Н. Я. Данилевский (1822-1885). В книге "Россия и Европа" он хронологически выделял следующие сосуществовавшие во времени типы организации социальных образований: египетский, китайский, ассиро-вавилонский, халдейский, индийский, иранский, еврейский, греческий, римский, новосемитический (аравийский), романо-германский (европейский). К которым добавлял две цивилизации доколумбовой Америки, разрушенные испанцами.

Теория общественно-экономических формаций. Из теорий социального развития середины XIX - конца XX века наиболее обстоятельно была разработана марксистская концепция общественного прогресса как последовательной смены формаций. Над разработкой и согласованием ее отдельных фрагментов трудились несколько поколений марксистов, стремившихся, с одной стороны, устранить ее внутренние противоречия, а с другой - дополнить ее. Маркс и Энгельс стремились обосновать свою концепцию общественно-экономических формаций многочисленными ссылками на исторические источники, хронологические таблицы и фактический материал, она тем не менее в основном покоилась на отвлеченных, умозрительных представлениях своих предшественников и современников(Сен-Симона, Гегеля, Л. Г. Моргана и др.). Концепция формаций представляет собой не эмпирическое обобщение человеческой истории, а творческое критическое обобщение различных теорий и взглядов на всемирную историю, своего рода логику истории.


 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80547. Основний капітал, його утворення, оцінка і використання на підприємствах 178.5 KB
  Поняття класифікація і оцінка основних засобів підприємства. Фінансування ремонту та полліпшень основних засобів на підприємствах. Вартісний критерій віднесення матеріальних необоротних активів до основних засобів...
80548. Сутність і основи організації фінансів підприємств 189.5 KB
  У фінансовій системі держави головною, визначальною її ланкою виступають фінанси підприємств. Тому що вони функціонують у тій сфері суспільного виробництва, де створюються матеріальні блага, валовий внутрішній продукт і національний доход суспільства, а також формується основна частина фінансових ресурсів держави.
80549. Організація розрахунків на підприємстві 275 KB
  Організація зберігання і обігу грошових коштів. Суть безготівкових розрахунків полягає в тому що платежі здійснюють шляхом списання коштів із банківського рахунку платника і зарахування їх на банківський рахунок одержувача тобто проведенням відповідних записів на банківських рахунках обох учасників розрахунків. Розрахунковий документ це відповідно оформлений документ на переказ грошових коштів. За часів переходу до ринкових відносин організація безготівкових розрахунків повинна сприяти вирішенню таких завдань: удосконалення...
80550. Оцінка фінансового стану підприємства 178 KB
  Оцінка фінансового стану підприємства. Фінансова звітність як інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства. Фінансовою звітністю є зведенням інформації про фінансовий стан на визначену звітну дату результати діяльності рух коштів підприємства та власного капіталу за визначений звітний період на підставі даних бухгалтерського обліку. У фінансовій звітності відображаються показники діяльності дочірніх підприємств філій представництв відділень та інших відокремлених підрозділів; підприємства що функціонують у...
80551. Поточне фінансове планування та бюджетування 76.5 KB
  Фінансове планування на підприємствах. Вироблення управлінських рішень оцінка та вибір найбільш ефективних варіантів форм і засобів їхнього виконання здійснюється на основі планування розвитку економіки підприємства в цілому. Фінансове планування виражає розвиток підприємства у відповідних фінансових показниках Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за...
80552. Фінансова санація підрприємства 97.5 KB
  Неплатоспроможність у свою чергу є підставою для оголошення підприємства банкрутом. Водночас банкрутство підприємства та його ліквідація означають не тільки збитки для акціонерів кредиторів виробничих партнерів споживачів продукції а й зменшення податкових надходжень у бюджет а також збільшення безробіття що теж може стати одним із факторів макроекономічної нестабільності. За умови проведення санації оздоровлення чи реструктуризації такі підприємства можуть розрахуватися з боргами і продовжити діяльність. Під фінансовою кризою...
80553. Планування санації 102.5 KB
  Оцінка санаційної спроможності підприємства. Аналіз факторів і причин впливу на підприємство стану підприємства. Головним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприємства є його санаційна спроможність. Санаційна спроможність це наявність у підприємства що зазнало фінансової кризи фінансових організаційнотехнічних та правових можливостей які забезпечуватимуть успішне проведення його фінансової санації.
80554. Джерела санації підрприємств 95 KB
  У цьому випадку мова іде насамперед про зменшення статутного фонду за рахунок зменшення номінальної вартості акцій та зменшення їх кількості з метою: одержання санаційного прибутку з наступним спрямуванням його на покриття балансових збитків; приведення у відповідність розміру основних та оборотних засобів підприємства з розміром його власного капіталу та ін. Санаційний прибуток це прибуток який виникає внаслідок викупу підприємством власних корпоративних прав акцій паїв за курсом нижчим від номінальної вартості цих...
80555. Реорганізація і банкрутство підприємства 157.5 KB
  Тема: Реорганізація і банкрутство підприємства. Зовнішнім показником банкрутства неспроможності підприємства є припинення його поточних платежів і нездатність забезпечити виконання вимог кредиторів якщо вони сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати і не були задоволені боржником протягом як правило трьох місяців з дня настання строків їх виконання. До зовнішніх можна віднести: скорочення попиту на продукцію підприємства і спад цін на неї; зростання цін на сировину матеріали й енер горесурси; економічна...