89645

БИОФИЗИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ВКУСА. ВОСПРИЯТИЕ ВКУСА

Доклад

Биология и генетика

Имеются более сложные системы квалификации вкусовых ощущений однако для человека предполагают справедливым предположение о наличии только четырех элементарных вкусовых ощущений. У человека вкусовые луковицы содержащие вкусовые рецепторы находятся во вкусовых сосочках которые расположены на поверхности языка на задней стенке глотки в мягком небе в миндалинах и в надгортаннике. Вкусовые луковицы имеют овальную форму и содержат кроме вкусовых клеток также и опорные клетки. Вкусовые клетки сообщаются с поверхностью слизистой оболочки с...

Русский

2015-05-13

29.14 KB

1 чел.

БИОФИЗИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ВКУСА

ВОСПРИЯТИЕ ВКУСА

В эволюции животных огромное значение имело контактное дифференцированное распознавание пищи, в результате которой происходило или поедание пищи или отклонение ее.

Химические соединения, входящие в состав пищи животных, действуя на вкусовые рецепторы, обусловливают ее соленый, кислый, сладкий или горький вкус. Имеются более сложные системы квалификации вкусовых ощущений, однако, для человека предполагают справедливым предположение о наличии только четырех элементарных вкусовых ощущений.

У человека вкусовые луковицы, содержащие вкусовые рецепторы, находятся во вкусовых сосочках, которые расположены на поверхности языка, на задней стенке глотки, в мягком небе, в миндалинах и в надгортаннике. Вкусовые луковицы имеют овальную форму и содержат, кроме вкусовых клеток, также и опорные клетки. Вкусовые клетки сообщаются с поверхностью слизистой оболочки с помощью вкусовых пор.

Рецепторные клетки в опекальной области имеют микровиллы (микроворсинки), которые в виде кисточки через вкусовые поры сообщаются с жидкой средой слизистой оболочки. Предполагают, что на поверхности микровилл расположены активные белковые центры, с которыми реагируют молекулы или ионы вкусовых веществ. Пространство между микровиллами заполнено особой субстанцией мукополисахаридной и мукопротеидной природы. Некоторые ученые считают, что эта субстанция функционирует наподобие ионно-обменной смолы, давая возможность молекулам или ионам одних веществ контактировать с поверхностью микровилл, а других – нет. У основания луковицы вкусовые клетки образуют синопсы с окончаниями афферентных нервных волокон лицевого языкоглоточного и блуждающего нервов.

В последние десятилетия были проведены большие исследования вкусового анализатора с помощью микро-ЭВМ. Было установлено, что вкусовые клетки имеют потенциал покоя ПП величиной, которая изменяется в пределах от –30 до –50 мВ. При действии вкусового стимула на клетку, наблюдается медленная деполяризация клеточных мембран, то есть, формируется генераторный потенциал ГП. В зависимости от интенсивности стимула, его величина обычно меняется в пределах от 15 до 45 мВ.

Механизм передачи возбуждения от вкусовой клетки к нервному волокну окончательно не выяснен. Однако, известно, что передача в синапсе осуществляется при участии ацетилхолина.

Оказалось, что одна и та же клетка может реагировать на сладкие, соленые и кислые стимулы тогда, как другие клетки обладают повышенной чувствительностью только к одному или двум стимулам. В отличие от вкусовых клеток, вкусовые сосочки строго специфичны, при этом, электрическое раздражение отдельных сосочков вызывает, как правило, одно из четырех вкусовых ощущений. Химическая стимуляция этих же сосочков у человека вызывает аналогичное ощущение. На основе подобных опытов, Бекеши в 1966 г. пришел к заключению, что существует полное совпадение вкусовых качеств для каждого отдельного сосочка, стимулируемого как электрическим, так и химическим путем. Сосочки отличаются строгой локализацией на поверхности языка, и делятся на соленые, кислые, сладкие и горькие. Возможно, что строгая специфичность сосочков обусловлена ионно-обменными свойствами субстрации, которая заполняет пространство между микровиллами. При этом, субстрация обусловливает избирательную проницаемость вкусовых веществ.

В опытах с отведением потенциалов от афферентных нервов, было обнаружено, что небольшое количество нервных волокон обладает узкой вкусовой специфичностью, а большая часть волокон обладает или относительной специфичностью или вообще, не обладает специфичностью. Необходимо отметить, что наличие специфичности в периферическом отделе вкусового анализатора, обусловливает формирование дифференцированных вкусовых ощущений в центральном отделе головного мозга. Натуральные пищевые раздражение одновременно возбуждает несколько или все вкусо-воспринимающие элементы. В результате чего возникает сложное вкусовое ощущение.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20233. Рівняння стану Боголюбова М.М. 52 KB
  Рівняння стану – функціональний зв’язок між параметрами що характеризують термодинамічний стан системи. Будьякі властивості речовини знаходимо з рівняння стану. Рівняння стану потрібно для розрахунку рівноважних властивостей речовин.Переходимо до недеформованої системи : рівняння Боголюбова М.
20234. Розсіяння світла в рідинах. Формула Ейнштейна – Смолуховського 90 KB
  Розсіяння світла в рідинах. Розсіяння світла – це зміна якоїсь характеристики потоку оптичного випромінювання світла при його взаємодії з речовиною. Цими характеристиками можуть бути просторовий розподіл інтенсивності частотний спектр поляризація світла. Теорію пружного розсіяння світла розробив Ейнштейн базуючись на ідеях Смолуховського.
20235. Теплопровідність газів 36.5 KB
  При теплопровідності перенос енергії відбувається в результаті безпосередньої передачі енергії від часинок що володіють більшою енергією до частинок з меншою енергією. Теплопровідність газів описується рням Фур’є: æ=–коефіцієнт теплопровідності [æ]=Вт мК [q]=дж с=Вт де λ – середня довжина вільного пробігу молекули газа дорівнює шляху що пройшла молекула за час поділеному на кількість співударів за цей час де середня швидкість теплового руху молекули густина газу – кількість теплоти що переноситься за одиницю часу...
20236. Основи методу молекулярної динаміки 104.5 KB
  Вивчається положення та швидкість різних частинок комірки. Одночасна зміна положення частинок в усіх комірках. ABCDположення частинок в різні моменти часу. Задача: зв’язати ці положення: Ейлер запропонував замінити на кут який утворює дотична KA до траєкторії руху тої частинки в т.
20237. Ефект Джоуля-Томсона 88.5 KB
  Ефект ДжоуляТомсона Ефект ДжоуляТомсона – це зміна температури газу в результаті адіабатичного дроселювання€ – постійне протікання газу під дією постійного перепаду тиску газів крізь пористу перегородку яка розміщена на шляху потоку. В дослідах Джоуля і Томсона вимірювалась температура в двох послідовних перерізах неперервного і стаціонарного потоках газу до дроселя та за ним. Дійсно при взаємному притяганні молекул внутрішня енергія газу включає як кінетичну енергію молекул так і потенціальну енергію їх взаємодії. Робота...
20238. Поширення пружних хвиль у рідинах. Залежність швидкості поширення та коефіцієнта поглинання від термодинамічних параметрів 115.5 KB
  Щоб описати розповсюдження хвилі в середовищі необхідно записати хвильове рівняння. Для цього: 1 Записати рівняння руху частинки середовища – макроскопічно малого об’єму середовища лінійні розміри об’ємчику набагато менші довжини хвилі звука; 2 Записати реологічне рівняння для середовища. 3 Підставити реологічне рівняння в рівняння руху → хвильове рівняння для данного середовища. Реологічне рівняння – це рівняння яке пов’язує тензор напруг з тензором деформацій і тензором швидкості деформацій.
20239. Міжмолекулярна взаємодія в газах та рідинах 62.5 KB
  Вона базується на припущеннях: міжмолекулярна взаємодія є слабкою – розміри частинок набагато менше за відстань між ними; адіабатичне наближення – електростатичне поле сусідньої молекули збурює енергетичні стани лише електронів; наближення мультипольного розкладу – електричні заряди в молекулі по об’єму розповсюджені нерівномірно і можуть бути вільні заряди: монополі диполі квадруполі октуполі. Енергія міжмолекулярної взаємодії – це потенціальна енергія однієї молекули в електростатичному полі другої молекули. Маємо дві молекули А і В...
20240. Розсіяння нейтронів як джерело інформації про динаміку молекул 101 KB
  Розсіяння нейтронів як джерело інформації про динаміку молекул Існує загальний метод опису динаміки речовини – просторовочасові корелятивні функції. Одним із шляхів визначення корелятивних функцій є розсіяння нейтронів. Візьмемо двічі диференційний переріз розсіяння нейтронів – кількість нейтронів що вилетять із зразка під певним кутом в елемент тілесного кута і при цьому зміна енергії нейтронів потрапляє в інтервал від до де пр – пружне нп – непружне ког – когерентне нк – некогерентне. Наслідком цього є розбиття перерізу...
20241. Понятие, предмет, задачи дисциплины «охрана труда в отрасли» 108 KB
  Охрана труда как социально-экономический фактор и область науки. Этапы развития охраны труда. Понятие охраны труда в законодательстве Украины. Предмет, содержание и задачи дисциплины охраны труда в отрасли. Взаимодействие охраны труда с другими дисциплинами.