89749

Основания применения судебного усмотрения

Научная статья

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Основания применения судебного усмотрения Судебное усмотрение в российском уголовном судопроизводстве на современном этапе его развития представляет собой актуальную научнопрактическую проблему над разрешением которой работали в разное время известные ученые процессуалисты но до настоящего времени нет единого мнения по поводу как его сущности так и оснований применения. Отсутствие закрепления судебного усмотрения в уголовнопроцессуальном законодательстве позволяет трактовать данное усмотрение каждым судьей произвольно. 29 УПК РФ частью...

Русский

2015-05-13

58.36 KB

2 чел.

Левченко О.В.,

Хузиахметов Д.М.

Основания применения судебного усмотрения

Судебное усмотрение в российском уголовном судопроизводстве на современном этапе его развития представляет собой актуальную научно-практическую проблему, над разрешением которой работали в разное время известные ученые процессуалисты, но до настоящего времени нет единого мнения по поводу, как его сущности, так и оснований применения.

Отсутствие закрепления судебного усмотрения в уголовно-процессуальном законодательстве, позволяет трактовать данное усмотрение каждым судьей произвольно. При этом, оно может истолковываться как судебный произвол, что недопустимо. Поэтому, на наш взгляд, необходимо дополнить статью 5 УПК РФ пунктом 53.1.2. следующего содержания: «судебное усмотрение – процессуальная деятельность суда первой и второй инстанции по разрешению процессуальной коллизии при предоставлении законом свободы выбора, либо с целью преодолении правовой неопределенности» и ст. 29 УПК РФ частью 5: «Суд правомочен в ходе досудебного и судебного производства применять судебное усмотрение».

Основаниями применения судебного усмотрения, являются содержащиеся в уголовно-процессуальных нормах предпосылки, предусматривающие необходимость применения судом (судьей) судебного усмотрения к уголовно-процессуальным отношениям с учетом имеющихся в деле юридических фактов (фактических обстоятельств дела), их оценки и формирования судейского убеждения в правильности выбора решения, как необходимого результата данного усмотрения.

Исходя из данного определения оснований, к ним можно отнести:

1) предпосылки, содержащиеся в уголовно-процессуальных нормах;

2) юридические факты;

3) судейское убеждение.

Все названные основания носят правовой характер и прямо или косвенно закреплены в законе.

Судебное усмотрение будет законным, если по делу наличествуют указанные основания в совокупности. Отсутствие одного из них позволит вышестоящему суду в предусмотренном порядке отменить решение суда (судьи), вынесенное с применением судебного усмотрения.

Уголовно-процессуальные нормы, содержащие в себе основания возникновение судебного усмотрения, можно разделить по различным основаниям: по характеру законодательной определенности на относительно-определенные нормы и нормы, содержащие оценочные понятия; по форме преодоления правовой неопределенности на нормы, применяемые на основе аналогий и содержащие противоречия в уголовно-процессуальном законе.

Процесс создания уголовно-правовой нормы – это не просто технический акт, и от того, как она изложена, во многом зависит правильное ее применение, а также пределы и содержание оценочной деятельности правоприменителя на практике. В этой связи приобретает огромное значение язык закона, представляющий собой совокупность законодательных средств, используемых для изложения правовых норм.

Еще в 1928 году М.М. Гродзинский отмечал, что чем лучше изложен закон технически, тем меньше осложнений при его применении и, следовательно, меньше сил и энергии затрачивается на различного рода толкования, разъяснения и указания, вызванные неясностью, неточностью, неполнотой и иными дефектами закона2.

Особого внимания заслуживают нормы, содержащие оценочные понятия. Судебное усмотрение, возникающее на основе оценочных понятий, возникает при применении норм, содержащих формулировки «законность, обоснованность, справедливость», «уважительные причины», «суровое наказание», «трудное материальное положение» и т.д.

Юридические факты, имеющие значение для применения судом (судьей) судебного усмотрения подразделяются на:

1) юридические факты устанавливаемые и оцениваемые в целях определения нормы, подлежащей применению по конкретному делу;

2) юридические факты, оцениваемые с целью формирования судейского убеждения в правильности разрешения правовой коллизии.

То есть в начале своей процессуальной деятельности по решению коллизии, суд (судья) устанавливает совокупность необходимых для решения процессуального вопроса юридических фактов, а затем, обратившись к норме права, и, установив необходимость применения судебного усмотрения, осуществляет повторную и более тщательную оценку имеющихся юридических фактов для принятия законного, справедливого и обоснованного решения.

Начиная процессуальную деятельность по разрешению коллизии, суд (судья) устанавливает совокупность необходимых для решения процессуального вопроса юридических фактов, а затем, обратившись к норме права, и, установив необходимость применения судебного усмотрения, осуществляет повторную и более тщательную оценку имеющихся юридических фактов для принятия законного, справедливого и обоснованного решения.

Судейское убеждение как основание применения судебного усмотрения состоит из двух элементов: 1) внутреннего убеждения суда (судьи) по оценке имеющихся в деле доказательств; 2) внутреннего убеждения суда (судьи) по оценке правильности выбора законного способа разрешения правовой коллизии.

2 Гродзинский М.М. Законодательная техника и уголовный кодекс // Вестник советской юстиции. 1928. № 19-20. С. 558.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23301. Байрон. Еволюція творчості 24.95 KB
  Байронізм. Поема Манфред Байронічна течі байронізм не прийняття дійсності відторгнення. Мазепа Цікавою особливо для українського читача є романтична поема Мазепа останній з творів про сильну особистість байронічного типу.
23302. Історія української культури 22.5 KB
  Українська наука та національна культура. Народна культура та її матеріальні і духовні складові та їх елементи. Культура і побут населення України 1. розвитку і представлений кількома історикогеографічними регіонами: Полісся та Волинь Волинська Рівненська Житомирська Чернігівська частина Київської та Сумської областей Карпати Львівська ІваноФранківська Закарпатська Чернівецька області Поділля Хмельницька Рівненська частина Житомирської областей Наддніпрянська Україна або середина Подніпровя Черкаська Кіровоградська...
23303. Культурно-мистецьке життя Київської держави 26 KB
  Запровадження християнства Образотворче мистецтво Київської держави архітектура Літературний процес Київської держави Література: 1. Перша стадія Київської держави умовно поділяється на два великих етапи згідно з археологічними розкопками та літописами: VIII початок ІХ ст. про хрещення Київської держави за князя Аскольда.
23304. Культурно-мистецьке життя Київської держави. Літературний процес 16 KB
  Літературний процес Традиції писемності давніх словян зокрема давньословянських племен Київської держави повязані з писемністю цивілізацій Давнього Світу свідченням чого є написи малюнковозвукового письма у кургані Камяна Могила у Запорізькії області в якій відображена історична самосвідомість зокрема уявлення про те як вони з Індії з Месопотамії прийшли до Карпат. Отже на території Київської держави існували цивілізації при чому в ІХХ ст. Літературні памятки Київської держави умовно поділяються на: Перекладна література:...
23306. Етномовні макроспільності первісності - загальна хар-ка; індоєвропейська родина 19 KB
  Ностратична макроспільнота Ескалеутська родина екімоси алеути мови народів Півночі Алтайська родина тюркська татарська узбецька киргизька туркменська турецька монгольська бурятська калмицька Уральські мови фіноугорські мови та діалекти Дравідійська родина еламська протоіранська Картвельська грузинська та діалекти народів Закавказзя Індоєвропейська 12 мов та мовних груп: 1. індоіранські давньоіндійські мови зокрема мова Вед санскрит давньоіранські мови Авести 3. тохарські мови 7. альбанські мови 8.
23307. Археологічні культури первісності на території України 18.5 KB
  ; Історія української культури т. 1 Основні етапи розвитку матеріальної та духовної культури первісного суспільства на території України 1. Головним обєктом дослідження історії первісних суспільств зокрема на території України є так звані археологічні культури група або декілька груп чи комплексів груп матеріальних викопних археологічних знахідок які харся трьома спільностями: спільність території поширення цих памяток часу або хронологічного періоду поширення технології виготовлення 1 знаряддя праці з природних та штучних...
23308. Культурно-мистецьке життя Галицько-Волинського князівства 15 KB
  життя ГВК літературни процес образотворче мистецтво та архітектура ГВК 1 Впродовж другої половини ХІІІ ст. процеси давньоукраїнського державотворення переміщується на західноукраїнські землі де галицькі князі Роман Мстиславич і його син Данило Галицький створили ГВК. Протяго майже 40 років Данило Романович обєднав етнічні українські землі у складі ГВК. ГВК втратило політичну незалежність і було поділено між Польським та Угорським королівствами.
23309. ІУК як наукова дисципліна 26.5 KB
  Розвиток ІУК в ХХ ст. Важливий внесок у становлення ІУК як науки про культуру протягом ХІХ ст. зробили: вихованці та викладачі внз Харківський Київський університети науковці з академічних установ Росія АвстроУгорщина Німеччниа Франція представники різних державних і громадських наукових товариств ІсторикоФілологічне Товариство Харківський унт КАК Київська археографічна комісія Південнозахідний відділ РГТ Російське географічне товариство комісій КАК обєдання наковців та окремі дослідники Основними напрямами...