89879

Россия на рубеже XIX-XXв. Внутренняя политика Николая II до 1905 года

Доклад

История и СИД

Промышленность и транспорт. Россия в начале XX в. была охвачена бурными модернизационными процессами. Особенно быстро развивались промышленность и транспорт в период работы министра финансов С.Ю. Витте (1892–1902)...

Русский

2015-05-15

26.64 KB

1 чел.

Россия на рубеже XIX-XXв. Внутренняя политика Николая II до 1905 г.

Территория и население. В начале XX в. Россия оставалась аграрно-индустриальной страной. Ее население составляло 130 млн человек, из которых около 75 % проживало в сельской местности. Петербург и Москва имели более 1 млн жителей. Россия была разделена на 97 губерний. На территории империи проживало более ста народов, которые отличались духовными традициями, исповедуемой религией, уровнем просвещения.

Промышленность и транспорт. Россия в начале XX в. была охвачена бурными модернизацион-ными процессами. Особенно быстро развивались промышленность и транспорт в период работы министра финансов С.Ю. Витте (1892–1902):

1) построена сеть новых железных дорог, развивались металлургия, машиностроение, химическая промышленность, городское строительство;

2) большое значение имело введение государственной винной монополии (с 1895 г.), которое принесло в казну колоссальные доходы от продажи спиртных напитков, важной статьей дохода стал экспорт хлеба;

3) для того чтобы сделать российскую экономику надежнее и привлекательнее для инвестиций, Витте провел денежную реформу 1897 г. Аграрный сектор. Очень много феодальных пережитков сохранялось в деревне: 1) крестьянская община, чересполосица, регулярные земельные переделы, которые сковывали хозяйственную инициативу крестьян; 2) крестьянское хозяйство истощали бесконечные поборы, продолжали взиматься недоимки по выкупным платежам реформы 1861 г.

Россия начинает уверенно входить в мировую экономику, о чем свидетельствовало: 1) ее участие в мировом кризисе перепроизводства в 1899–1903 гг.; 2) вступление России в новую, монополистическую стадию капитализма: развивались механизмы буржуазной конкуренции, создавались монополистические объединения предприятий для эффективного отпора конкурентам, картели и синдикаты (объединение только коммерческой деятельности), тресты и концерны (объединялась коммерческая и производственная деятельность).

Хотя в российской экономике господствовала по-прежнему многоукладность, сохранялись кустарные промыслы, ремесленные мастерские, мануфактуры, использовавшие низкий уровень механизации.

Государство по-прежнему строго контролировало процесс развития экономики в стране, поэтому в России складывается система государственно-монополистического капитализма.

Политическое развитие. В начале XX в. Россия оставалась единственной европейской державой, в которой не было конституции, сохранялась абсолютная монархия, не было гарантированных основных демократических свобод. Император Николай II Александрович (1894–1917) отказывался идти на уступки.

В начале века происходит оживление деятельности либералов. Сторонники конституционной монархии в 1904 г. объединились в «Союз освобождения» (П.Н. Милюков); а либералы земств организовали в 1903 г. «Союз земцев-конституционалистов» (Д.Н. Шипов).

В 1901 г. возникает партия социалистов-революционеров, «эсеров» (В.М. Чернов), которая продолжила дело народников-заговорщиков. В 1898 г. в Минске прошел I Съезд РСДРП – партии русских марксистов. В 1903 г. на II Съезде (в Брюсселе и Лондоне) РСДРП марксисты разделилась на 2 фракции: большевики (В.И. Ленин), меньшевики (Ю.О. Мартов). Большевики выступали против сотрудничества с либералами и за жесткую дисциплину, обязывавшую всех членов партии выполнять решения партийных собраний.

Развитие промышленности привело к формированию нового социального класса – рабочего. В начале XX в. забастовки и демонстрации рабочих стали очень частыми и многочисленными. Крупнейшей была всеобщая стачка рабочих юга России (1903 г.).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40899. Об’’ємні резонатори 117.5 KB
  З урахуванням граничних умов на бокових стінках (стінках хвильовода): Накладемо ще дві граничні умови: звідки одержимо - неправильно. Це тому, що не врахували відбиття від торців; правильно буде записати:
40900. Відкриті резонатори 118.5 KB
  Тут не можна використовувати геометричні наближення потрібно розв’язувати рівняння Максвела. Розв’яжемо рівняння Максвела для сферичного діелектричного резонатора. Щоб отримати саме хвильове рівняння де була б ще й похідна необхідно зробити заміну: . Розв’яжемо простіше рівняння для та методом відокремлених змінних: тоді .
40901. Метод магнітної стінки 112.5 KB
  Обернена ситуація – хвиля виходить з металу або діелектрика в вакуум. Зліва – стояча хвиля справа – біжуча звичайна зі сталою амплітудою. вакуум метал Пряма хвиля ідбита хвиля Граничні умови:.
40902. Ортогональність власних хвиль у хвильоводі 125.5 KB
  Запишемо лему Лоренца для цього випадку. ( - стала розповсюдження.) У вигляді хвилі візьмемо властивість хвилі у хвильоводі: ; - позначення. бо розглядаємо власні хвилі і зовнішніх струмів немає.
40903. Збудження обємних резонаторів 136.5 KB
  Таким чином маємо ортонормованість власних функцій резонатора з нормою яку легко знайти. Таким чином МП – псевдовектор ЕП – вектор. Таким чином для гармонічних полів: . Таким чином довели строге рівняння Пуансона для електростатичної частини полів.
40904. Неоднорідності у хвильоводі 151 KB
  Таким чином ми розв’язали рівняння Максвела, не розв’язуючи їх. (Зауваження: ми не враховували електростатичних полів). Тепер зашиємо розв’язки справа та зліва, наклавши граничні умови при (всі поля повинні бути неперервні)
40905. Струми і напруги в техніці НВЧ 139 KB
  Опір хвильовода теж можна визначити порізному: . Таким чином повний опір залежить від координат. Опір в точці в точці навантаження: . Якщо тобто ми розглянули точку знаходження навантаження маємо опір .
40906. Виявлення сигналів НВЧ 107.5 KB
  Еквівалентна схема діодадетектора: Ідеальна частота оскільки лише та покращити не можна. Визначимо потужність яку цей діод може зареєструвати: знайдемо чутливість приймача на базі квадратичного детектора. Якість детектора .
40907. Лінійний детектор змішувач 143 KB
  Шум завжди підсилюється більше ніж сигнал, тому показує, у скільки разів шум підсилюється більше, ніж сигнал. , бо немає схем в яких . , де - шум, згенерований всередині. Позначено - ми виносимо джерело струму за підсилювач. Погано в формулі те, що залежить від , тобто від оточуючого середовища. Домовились, що . Тоді для добрих приймачів: , де - еквівалентна температура входу (шуму) приймача.