89888

Культура России во второй половине XIX века

Доклад

История и СИД

Гамалея создал первую в России бактериологическую станцию 1886 г. Отсутствие в России трибуны политических дискуссий вело к тому что выражение революционных взглядов и реакция на них переносились в литературу и искусство. Рубинштейн выдающийся пианист автор оперы Демон и вокального цикла Персидские песни основал первую в России Петербургскую консерваторию.

Русский

2015-05-15

28.19 KB

0 чел.

Культура России во второй половине XIX в.

Просвещение и наука во второй половине XIX века развивались в более благоприятных условиях по сравнению с предшествующим временем. Отмена крепостного права и другие буржуазные реформы способствовали ускорению экономического прогресса и развитию общественного движения.

Достижения Александра II в этой области не могли перечеркнуть даже контрреформы Александра III. Систему начального образования составляли церковно-приходские и земские, а также воскресные школы, запрещенные в 60- е годы. Количество гимназий с 1861 по 1887 г. увеличилось втрое, но указ "о кухаркиных детях" снизил число гимназистов. Кроме гимназий существовали реальные, коммерческие и другие училища. Женское среднее образование представляли 300 разнотипных школ.

Большие успехи были достигнуты в высшем образовании - количество университетов к концу века достигло десяти. Университетский устав 1863 г. давал университетам почти полную автономию в самых разных областях. Но в 1884 г. правительство Александра III ввело новый реакционный устав, лишивший университеты автономии и усиливший надзор за ними. В 70-80 гг. положено начало женскому высшему образованию - открыты курсы в разных городах.

Вторая половина XIX в. стала периодом новых выдающихся открытий русской науки. Труды И.М. Сеченова "Рефлексы головного мозга", "Физиология нервной системы" обобщали результаты опытов, заложили основы отечественной физиологии. И.И. Мечников совместно с Н.Ф. Гамалея создал первую в России бактериологическую станцию (1886 г.), основал школу микробиологии и сравнительной патологии. Вместе с О.О. Ковалевским он заложил основы сравнительной эмбриологии. К.А. Тимирязев своими исследованиями процесса фотосинтеза положил начало русской школе физиологии растений.

Величайшим открытием Д.И. Менделеева стал периодический закон химических элементов (1869 г.). А.М. Бутлеров разработал фундаментальную теорию химического строения.

Открытия в области техники принесли мировую известность русским ученым. Это изобретения П.Н. Яблочкова, А.Н. Лодыгина, М.О. Доливо- Добровольского. А.Ф. Можайский запатентовал первый в мире самолет (1881 г.). Попов изобрел радио. Астроном Бредихин исследовал кометы. Достижения географии связаны с именами Семенова-Тян-Шанского, Пржевальского, Миклухо-Маклая.

Как и в предшествующий период, огромное место в культурной и общественно-политической жизни страны играла литература. Литературная критика в лице Чернышевского, Добролюбова, Писарева, Михайловского отстаивала принципы связи литературы с жизнью. Господствующим направлением становится критический реализм. Отсутствие в России трибуны политических дискуссий вело к тому, что выражение революционных взглядов и реакция на них переносились в литературу и искусство.

Во второй половине XIX в. расцвело творчество целой плеяды выдающихся мастеров: Тургенева, Гончарова, Л.Н. Толстого, Достоевского, Салтыкова-Щедрина. Подлинным демократизмом пронизаны произведения Некрасова - поэта, редактора журналов "Современник" и "Отечественные записки".

В 80-х гг. появляются новые литературные дарования - Короленко, Чехов. Среди поэтов широко известны Майков, Полонский, Фет, А.К. Толстой. Драматургия представлена такими выдающимися творцами, как Островский, написавший около 50 пьес, и Чехов, буквально ворвавшийся на театральные подмостки в конце века.

Вторая половина XIX в. стала временем бурного расцвета музыки. В 60-70 гг. развернулось творчество "могучей кучки" - композиторов Балакирева, Мусоргского, Бородина, Римского-Корсакова и Кюи. Они творили в области симфонической, камерной, оперной музыки. Наиболее выдающиеся произведения - "Борис Годунов" и "Хованщина" Мусоргского, "Снегурочка", "Садко", "Псковитянка" Римского-Корсакова, "Князь Игорь" Бородина.

Несколько позже, в 70-х - начале 90-х гг. расцветает талант Чайковского. Оперы "Евгений Онегин", "Пиковая дама", балеты "Лебединое озеро", "Спящая красавица", "Щелкунчик", симфонические и камерные произведения поставили Чайковского в ряд гениев мировой культуры.

Рубинштейн, выдающийся пианист, автор оперы "Демон" и вокального цикла "Персидские песни", основал первую в России Петербургскую консерваторию.

В 80-е и особенно 90-е гг. появляется новое поколение композиторов - Танеев, Лядов, Глазунов. На конец века приходится расцвет творчества Рахманинова и Скрябина.

Ведущее место занимают Московский Малый театр и Александринский театр в Петербурге. Самой знаменитой артисткой стала Ермолова (Малый театр).

Особое значение в развитии русской живописи приобрело создание в 1870- 1871 гг. "Товарищества передвижных художественных выставок", объединившего многих художников России. Наиболее известными среди них были - И.М. Крамской, В.М. и А.М. Васнецовы, И.И. Левитан, В.Д. Поленов, В.Г. Перов, И.Е. Репин, В.И.Суриков, И.И.Шишкин, Н.А. Ярошенко. Произведения "передвижников" отразили любовь к России, к ее народу и истории.

В пореформенный период в городах началось активное строительство общественных зданий, фабрик и заводов, жилых домов. Архитекторы И.П. Ропет, В.О. Шервуд, А.Н. Померанцев, Д.Н. Чигаров и другие создали "национальный" стиль в духе традиционного русского зодчества (Исторический музей, Городская дума и Верхние торговые ряды в Москве). В 1883 г. закончилось сооружение храма Христа Спасителя в Москве, начатое в 1837 г. по проекту К.А. Тона. Наиболее выдающимися скульпторами были Антокольский и Опекушин (последнему принадлежит памятник Пушкину в Москве).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83558. Матеріальна відповідальність і її форми 37.01 KB
  Історично свій початок репарації беруть від інституту контрибуцій що успішно існували в міжнародному граві з глибокої давнини і до кінця XIX сторіччя і носили характер данини. З метою обмеження таких негативних явищ були розроблені статті 4751 Гаазької конвенції про закони і звичаї сухопутної війни 1907 року що обмежували стягнення контрибуцій. При розробці Версальского мирного договору 1919 року країни Антанти були змушені формально відмовитися від контрибуцій замінивши їх репараціями. Фактично на зміну контрибуцій прийшли усі форми...
83559. Санкції і контрзаходи 36.06 KB
  Останнім часом склалася усталена практика щодо застосування термінології: примусові заходи з боку держав позначаються терміном контрзаходи а примусові заходи збоку МО санкціями . Контрзаходи повинні бути співрозмірними спричиненій шкоді й ураховувати тяжкість МПД та права які були порушені тобто бути пропорційними. Контрзаходи припиняються як тільки контрагент виконає свої зобов\'язання.
83560. Міжнародна відповідальність за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом 38.27 KB
  До першої відносять конвенції про цивільну відповідальність в яких розглядають питання відповідальності оператора а в деяких випадках відповідальності держави з позиції матеріальних та процесуальних норм. Такі договори стосуються питань навігації нафти ядерних матеріалів: Міжнародна конвенція про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1969 р. до неї Конвенція про цивільну відповідальність за шкоду спричинену при перевезенні небезпечних вантажів автомобільним залізничним та внутрішнім водним транспортом 1989 р.
83561. Поняття та джерела міжнародного кримінального права 36.45 KB
  В літературі зустрічаються різні концепції міжнародного кримінального права. Лукашук визначав міжнародне кримінальне право як галузь міжнародного публічного права принципи і норми якої регулюють співпрацю держав і міжнародних організацій в боротьбі зі злочинністю. При будьякому підході слід відмітити головну особливість міжнародного кримінального права а саме встановлення прямої кримінальної відповідальності фізичних осіб за порушення найбільш важливих норм міжнародного права.
83562. Відповідальність фізичних осіб за міжнародним кримінальним правом 37.97 KB
  Такі злочини прямо повязані з міжнароднопротиправними діяннями держав. До них відносяться злочини проти миру і безпеки людства. За злочини проти миру і безпеки людства міжнародні злочини фізичні особи можуть бути притягнені до відповідальності міжнародним трибуналом або судом держави. На відміну від міжнародних злочинів злочини міжнародного характеру це протиправні діяння які зазіхають на міжнародні відносини міжнародний правопорядок тобто зачіпають інтереси декількох держав але вчиняються індивідами поза звязком з політикою якої...
83563. Міжнародні кримінальні суди: міжнародні кримінальні трибунали ad hoc і постійний Міжнародний суд 37.84 KB
  До юрисдикції трибуналу відносилися злочини проти миру військові злочини і злочини проти людяності. і додатках до них а також геноцид і злочини проти людяності. У Статуті трибуналу по Руанді йшлося про злочини проти людяності а також про порушення норм що стосується конфліктів неміжнародного характеру як вони відображені в Женевських конвенціях 1949 р. Міжнародного кримінального суду як постійного органу що має юрисдикцією відносно осіб відповідальних за найсерйозніші злочини які викликають заклопотаність міжнародного співтовариства.
83564. Міжнародна співпраця в боротьбі із злочинністю 36.13 KB
  Важливою формою міжнародної співпраці в боротьбі із злочинністю є надання правової допомоги в кримінальних справах. Правовою основою такої співпраці є багатосторонні конвенції наприклад Європейська Конвенція про взаємну правову допомогу в кримінальних справах 1959 р. і двосторонні міжнародні договори наприклад Договір між Україною та Сполученими...
83565. Поняття, цілі та принципи права міжнародної безпеки 36.29 KB
  Право міжнародної безпеки галузь міжнародного права принципи і норми якої регулюють взаємодію суб\'єктів в цілях забезпечення миру і безпеки. Безпека кожної держави залежить від безпеки всіх тому скорочення озброєння до рівня необхідного для самооборони і участі в колективних миротворчих діях стало вимогою часу. Сучасна система безпеки охоплює не тільки військові та політичні але також і інші аспекти економічні екологічні гуманітарні і зрозуміло правові.
83566. Загальна колективна безпека. Право на самооборону та гуманітарна інтервенція 37.54 KB
  Колективна безпека це система спільних дій держав та або міжнародних організацій з метою підтримання міжнародного миру та безпеки попередження або припинення за допомогою адекватних та легітимних засобів актів агресії. Залежно від рівня створення систем колективної безпеки розрізняють два їх види загальну універсальну та регіональні системи колективної безпеки. Основи загальної колективної безпеки заклав Статут ООН. Характерною рисою системи безпеки ООН перш за все є попередження загрози миру шляхом створення і підтримки усесторонньої...