8989

Социальное и гуманитарное как методологическая проблема обществознания

Доклад

Логика и философия

Социальное и гуманитарное как методологическая проблема обществознания Социально-исторические изменения в обществе, ставшие реальностью сегодняшнего дня, требуют своего философского осмысления и нуждаются в разработке новых методов описания и анализ...

Русский

2013-02-21

36.5 KB

9 чел.

Социальное и гуманитарное как методологическая проблема обществознания

Социально-исторические изменения в обществе, ставшие реальностью сегодняшнего дня, требуют своего философского осмысления и нуждаются в разработке новых методов описания и анализа. Проблема заключается в том, что современное функционально дифференцированное общество (российское общество не является здесь исключением) создает определенные трудности для создания собственных описаний по причине разнородности структурной организации, многогранности и многомерности общественной жизни. Соответственно, рассмотрение какой-либо социально-значимого проблемы требует учета множественности моделей ее проявления, что ставит под сомнение практически любое ее определение, претендующее на универсальность. Невозможность создания универсальных исчерпывающих описаний, влечет за собой признание, что попытки обоснования собственной исследовательской позиции с неизбежностью сталкиваются с ее принципиальной недостаточностью, отсылающей к другим описаниям. Возникает парадоксальная ситуация и для современной социальной философии возникает необходимость включения ее в методологические механизмы самоописания социума.

В рамках новой социально-философской парадигмы особое значение придается проблеме наблюдателя. Исходя из понимания общества как социальной системы, охватывающей все социальные реальности, конституированные на основе коммуникации, невозможно представить себе такую позицию исследователя или наблюдателя, которая была бы внеположена социальной реальности, а, следовательно, находилась бы в рамках субъект-объектных с ней отношений. Смена парадигмы определяется не просто новой позицией исследователя, сменой точки зрения. Акт наблюдения представляет собой процесс коммуникации, влияющий на развитие и изменение социальной ситуации. Новая парадигма устраняет независимое наблюдение как таковое, поскольку исследователь включен в динамику информационных потоков. Гетерогенность коммуникативных процессов, в которые включен исследователь, не дает ему базы для категоричных суждений. Таким образом, любое осмысление социального бытия немедленно сталкивается с парадоксом саморепрезентации общества, эвристический потенциал которого заключается в способе самоорганизации социального дискурса, как системы рекурсивности.

"Самореферентные системы могут себя наблюдать" - такова отправная точка, заданная Н.Луманом, для разрешения вопроса о роли описаний, представляющих собой систему, или "текст" возможных наблюдений, специфических для каждой локально определенной социальной системы, благодаря которым обеспечивается структурная организация, основанная на возможности самопонимания и саморазвития социума. В связи со сложной асимметрично дифференцированной организацией современного общества, согласно Н.Луману, сегодня нам приходится отказаться как от попыток создания универсальных описаний, свойственных простым сегментарным обществам, берущих за основу либо мифические рассказы, либо знания о местности, так и от универсальных описаний, использующих возможности асимметрической структуры, создавать легитимные бесконкурентные описания, беря за основу либо ее центр, либо навязывая самопонимания ее высшего слоя.

Сложноорганизованное общество предполагает большие семантические затраты для создания самоописаний. Плюрализм наблюдательских позиций позволяет рассматривать толерантность в качестве принципа организации социальных форм, собирающих различные позиции в одном тематическом пространстве, где в основу закладывается не принцип единства, тождества, но принцип различия. Необходимо, также отметить, что данные социальные формы имеют различные пространственно-временные характеристики.

Исходя из концепции социума как системы, включающей в себя всю совокупность коммуникаций, а, следовательно, и такой тип коммуникации как наблюдение невозможно описать общество с позиции внеположеной ему, то есть необходимо рассматривать описание как самоописание. Такой подход предполагает отказ от субъект-объектной логики анализа социальных отношений, соединение онтологической и гносеологической проблематики. Проблематизация позиции наблюдателя в процессе конституирования социальной реальности приводит к признанию ее двойственности или парадоксальности. Описание, созданное с определенной позиции наблюдателя, с одной стороны конституирует событие, с другой - представляет его инобытие в смысле невозможности придания этому событию четкого однозначного определения, и, тем самым, подрывает его самотождественность. Принцип парадокса саморепрезентации, лежащий в основе организации дискурсивного поля представляется в виде системы противоположных позиций, которые соотносятся друг с другом не по принципу противоречия, а по принципу взаимодополнения. Таким образом, дискурсивное (или тематическое) поле, рассмотренное в перспективе теории самореферентных систем, может быть представлено в виде систем парадоксов, определяющих специфику данного типа коммуникации. Парадокс представляет собой способ одновременного существования противоположностей, противоречий, не "снимающих" друг друга, а, напротив, поддерживающих отношения, взаимодействия в системе и конституирование дискурсивных событий. Таким образом, пространство толерантности не может быть установлено в качестве статичной формы, а подразумевает внутреннюю напряженность, являющуюся источником изменений и трансформаций.

Цель анализа общества как самореферентной системы - найти источник социальных изменений в самой системе. Репрезентируется не внеязыковая реальность, а возможность самой реальности заключается в репрезентации, или в саморепрезентации, как акте повторения, маскировки. То обстоятельство, что невозможно мыслить вне языка, без обращения к вербальным знакам, не может свидетельствовать о каком-то прорыве в эгологическом порядке присутствия. Это может лишь означать необходимость внутреннего дискурса. Конечное мышление расколото, расщеплено для того, чтобы вопрошать и отвечать самому себе и, при этом оно утрачивает основную нить. Мысль обращается к себе самой, мыслит себя самое, прерывая непрерывность синтеза апперцепции, но по-прежнему исходит из привычного "Я мыслю" или к нему возвращается. В этом собирании оказывается возможным даже переход от одного понятия к другому, явно исключающему первое, но, как раз в силу этой его противоположности, рано или поздно возникающему вновь.

Итак, методологические основания для анализа современного общества включают в себя, прежде всего, отказ от логики субъект-объектного анализа, выражающийся в преодолении двоичных схем социального взаимодействия (включая схему диалога, предполагающего в своей основе общее), опирающихся на универсальные определения, Взамен предлагается концепция конституирования "социальных пространств" (или "форм социальной жизни"), способных трансформироваться, исчезать и появляться вновь, организованных посредством системы различий наблюдательских позиций, напряженно и активно участвующих в "социальном строительстве".


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24661. Аналіз валового прибутку від реалізації продукції 29 KB
  У процесі аналізу доходів визначають такі показники: 1 рівень доходів підва: доходи в сумі на 100 на товаро оборот. 2 розмір зміни рівня доходів:фактичний рівень доходівплан рівня доходів. 3 відхилення доходів суми:фактич.товарооборотвідхилення у 100 4 рентабельність: R=ЧП ВК 5 рівень рентабельності продажу Rпр=ЧП ЧР У процесі аналізу доходів визначаются такі показники: 1 рівень доходів підва= доходи в сумі 100 товарооборот 2 розмір зміни рівня підва=фактичній – плановий 3 відхилення доходів в сумі= фактичний товарооборотна відхил.
24662. Аналіз показників рентабельності 27.5 KB
  Аналіз показників рентабельності. Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання. Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників коефіцієнтів: коефіцієнт рентабельності активів коефіцієнт рентабельності власного капіталу коефіцієнт рентабельності діяльності та коефіцієнт рентабельності продукції. Коефіцієнт рентабельності активів Ра розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної...
24663. Організація і методика аналізу фінансового стану підприємства в ринкових умовах 29 KB
  Відносні показники фінансового стану розподіляються на коефіцієнти розподілення і координації. Коефіцієнт розподілення відображають яку частину той чи інший абсолютний показник становить від підсумкового показника складовою частиною якого є цей показник.аналіз рентабельності Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників коефіцієнтів: коефіцієнт рентабельності активів коефіцієнт рентабельності власного капіталу коефіцієнт рентабельності діяльності та коефіцієнт рентабельності продукції.
24664. Аналіз динаміки, складу та структури майна підприємства 25 KB
  В процесі аналізу активу і пасиву балансу визначають показники структури динаміки балансу структурної динаміки балансу. Для загальної оцінки динаміки фінансового стану підприємства необхідно виконати групування статей балансу по окремих групах за відзнакою ліквідності за ознакою активу та пасиву і зобов’язання. Використовуючи горизонтальний і вертикальний аналіз здійснення аналізу активу та пасиву балансу за групами.
24665. Аналіз структури джерел коштів підприємства 30.5 KB
  Аналіз структури джерел коштів підприємства. Як ми уже говорили раніше внутрішній аналіз структури джерел коштів підприємства пов'язаний з оцінкою альтернативних варіантів фінансування діяльності підприємства.До числа основних показників які характеризують структуру джерел коштів належить коефіцієнт фінансової незалежності автономії КАВТ як відношення загальної суми джерел власних коштів до підсумку балансу. Цей коефіцієнт є важливим і для інвесторів і для кредиторів тому що характеризує частку коштів вкладених власником у загальну...
24666. Аналіз дебіторсько-кредиторської заборгованості 37 KB
  Аналіз дебіторськокредиторської заборгованості. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.У найзагальнішому вигляді зміни в обсязі дебіторської та кредиторської заборгованості за звітний період можуть бути охарактеризовані даними горизонтального та вертикального аналізу балансу. Особливу увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті Дебіторська заборгованість за товари роботи послуги яка має найбільшу питому вагу...
24667. Бюджетування є інструментом поточного планування підприємства 28.5 KB
  14 Бюджетування є інструментом поточного планування підприємства. Бюджетування – процес планування майбутньої діяльності підприємства і оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів. Забезпечення координації і кооперації підрозділів підприємства. Обґрунтування витрат підрозділів і підприємства в цілому.
24668. Виробнича собівартість 33.5 KB
  Напівпостійні залишаються постійними до визначених меж росту обсягу продукції.Собівартість продукції з погляду економічної теорії – це сума всіх витрат пов’язаних з виробництвом та збутом продукції. Повна собівартість реалізованої продукції може бути розрахована за Звітом про фінансові результати. Виробничі підприємства складають калькуляцію виробничої собівартості продукції додаток до методичних рекомендацій №47 галузеві методичні вказівки.
24669. Основні методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції 39 KB
  Позамовний метод калькулювання широко використовується в зарубіжній практиці. Принципові особливості позамовного позамовного методу калькулювання полягають у наступному: в індивідуалізації обліку витрат і розрахунку собівартості на конкретне замовлення усі прямі витрати групуються в аналітичному обліку в суворій відповідності з відкритими замовленнями; калькуляція отриманої продукції складається після повного завершення робіт із замовлення незалежно від тривалості його виконання. Можна назвати принаймні два напрями модифікації позамовного...