89970

Криминалистическое учение о механизме следообразования

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Группы закономерностей отражаются соответственно в таких традиционных частных криминалистических учениях как учение о механизме преступления учение о механизмах следообразования учение о признаках учение о криминалистической регистрации учение о фиксации доказательственной информации учение о криминалистической версии и планировании судебного исследования и др. Знание механизма образования следов их классификации позволяет судить о способе совершения определенных действий результатом которых данные следы являются а также об...

Русский

2015-05-16

25.51 KB

9 чел.

Криминалистическое учение о механизме следообразования

В рамках учения об общем методе расследования познание доходит до осмысления таких закономерностей предмета криминалистики, как закономерности механизма преступления, закономерности механизма следообразования, закономерности организации и осуществления расследования и предупреждения преступлений и основанного на познании этих закономерностей специального метода расследования как метода практической деятельности.

Группы закономерностей отражаются соответственно в таких традиционных частных криминалистических учениях, как учение о механизме преступления, учение о механизмах следообразования, учение о признаках, учение о криминалистической регистрации, учение о фиксации доказательственной информации, учение о криминалистической версии и планировании судебного исследования и др. Все эти учения имеют прикладное значение, их функциональная направленность - обслуживание потребностей практики раскрытия, расследования и предупреждения преступлений. В своей совокупности данные учения выступают как концептуальная основа разработки и применения общего метода расследования.

Под механизмом следообразования в криминалистике обычно понимают процесс взаимодействия двух и более материальных объектов в системе преступления, завершающийся образованием следов-отображений, иных следов, содержащих криминалистически значимую информацию о преступном событии и его участниках. Знание механизма образования следов, их классификации позволяет судить о способе совершения определенных действий, результатом которых данные следы являются, а также об особенностях объектов, образовавших эти следы. Указанный механизм является необходимой предпосылкой получения заключающейся в следе доказательственной информации. В механизме следообразования проявляются закономерности возникновения информации, которая включает в себя базовые закономерности процесса доказывания.

Зная особенности механизма следообразования, можно воспроизвести механизм расследуемого события. Особенности механизма совершенного преступления оказывают влияние на появление особенностей и в системе следов-отображений. Знание закономерностей возникновения следов, зависимости между ними позволит реконструировать форму, свойства, проявления взаимодействующих объектов, сам процесс взаимодействия и сформировать модель механизма совершенного преступления и на ее основе определить программу дальнейшего расследования.

С точки зрения механизма следообразования человек может быть следообразующим, следовоспринимающим субъектом либо выполнять обе функции одновременно. Познание преступного события осуществляется путем исследования системы свойств человека, отобразившихся на следовоспринимающих объектах и образовавших источники информации для поиска и отождествления преступника.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41262. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПЕРЕХІДНІ ПРОЦЕСИ В ЕЛЕКТРИЧНИХ ЛАНЦЮГАХ 255.5 KB
  Розрізняють два режими роботи ланцюга: сталий стаціонарний і несталий перехідний нестаціонарний. Несталим режимом або перехідним процесом у електричного ланцюга називають элекромагнитный процес що виникає у ланцюзі при переході від одного сталого режиму до іншого. Цей процес виникає в електричних ланцюгах при підключенні до них або відключенні від них джерел елект...
41263. Перехідні процеси в нерозгалужених колах першого порядку 190 KB
  Перехідні процеси у нерозгалужених ланцюгах першого порядку с джерелом постійної напруги Перехідні процеси в ланцюгах першого порядку з джерелом постійної напруги можуть виникнути як при підключенні джерела до ланцюга так і при стрибкоподібній зміні її чи схеми параметрів її елементів. Методику аналізу перехідних процесів що виникають у нерозгалуженому ланцюзі першого порядку при підключенні до неї джерела постійної напруги при нульових початкових умовах розглянемо на прикладі ланцюга r мал. На підставі другого закону...
41264. Аналіз проходження сигналів через лінійні електричні кола методом інтегралу Дюамеля 116.5 KB
  При малій тривалості Δτ реакція ланцюга на кожен імпульс fвх kt відповідно до формули 18.3 визначається за допомогою її імпульсної характеристики як добуток: fвых kt= tτSиk = tτ fвх τΔτ.8 Реакцію ланцюга на вплив fвх t відповідно до принципу накладення: знайдемо як суму реакцій fвых kt n τ=nΔt fвых t= Σ fвых kt= Σ fвхτtτΔτ.9 k=0 τ=0...
41265. Операторні передавальні функції 180.5 KB
  Операторной передатною функцією лінійного електричного ланцюга ДОр називають відношення зображення вихідної величини Xρ до зображення вхідної величини Fp при нульових початкових умовах: дор=Xρ Fρ.23...
41266. Числівник як повнозначна частина мови 69 KB
  Розряди числівників за значенням та граматичними ознаками. Особливості відмінювання та правопису числівників. Сполучення числівників з іменниками Пономарів Правопис. Вся складна система числівників базується на: десяти назвах чисел першого десятка: один два три чотири пять шість сім вісім девять десять шести числових назвах: нуль сорок сто тисяча мільйон мільярд.
41267. Займенник як частина мови 46.5 KB
  Займенник як частина мови. Розряди займенників за значенням. Відмінювання та правопис займенників. Займенник самостійна частина мови яка лише вказує на предмети ознаки та кількість але не називає їх.
41270. МІСТА НА ДУНАЇ ТА ЙОГО ПРАВИХ ПРИТОКАХ 45.34 MB
  Майже всі придунайські міста розвинулися з прикордонних римських таборів I—IV ст., зберігши сліди античного регулярного планування в своїх історичних ядрах. Для тих міст притаманним є складний етнічний склад міського населення