89970

Криминалистическое учение о механизме следообразования

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Группы закономерностей отражаются соответственно в таких традиционных частных криминалистических учениях как учение о механизме преступления учение о механизмах следообразования учение о признаках учение о криминалистической регистрации учение о фиксации доказательственной информации учение о криминалистической версии и планировании судебного исследования и др. Знание механизма образования следов их классификации позволяет судить о способе совершения определенных действий результатом которых данные следы являются а также об...

Русский

2015-05-16

25.51 KB

9 чел.

Криминалистическое учение о механизме следообразования

В рамках учения об общем методе расследования познание доходит до осмысления таких закономерностей предмета криминалистики, как закономерности механизма преступления, закономерности механизма следообразования, закономерности организации и осуществления расследования и предупреждения преступлений и основанного на познании этих закономерностей специального метода расследования как метода практической деятельности.

Группы закономерностей отражаются соответственно в таких традиционных частных криминалистических учениях, как учение о механизме преступления, учение о механизмах следообразования, учение о признаках, учение о криминалистической регистрации, учение о фиксации доказательственной информации, учение о криминалистической версии и планировании судебного исследования и др. Все эти учения имеют прикладное значение, их функциональная направленность - обслуживание потребностей практики раскрытия, расследования и предупреждения преступлений. В своей совокупности данные учения выступают как концептуальная основа разработки и применения общего метода расследования.

Под механизмом следообразования в криминалистике обычно понимают процесс взаимодействия двух и более материальных объектов в системе преступления, завершающийся образованием следов-отображений, иных следов, содержащих криминалистически значимую информацию о преступном событии и его участниках. Знание механизма образования следов, их классификации позволяет судить о способе совершения определенных действий, результатом которых данные следы являются, а также об особенностях объектов, образовавших эти следы. Указанный механизм является необходимой предпосылкой получения заключающейся в следе доказательственной информации. В механизме следообразования проявляются закономерности возникновения информации, которая включает в себя базовые закономерности процесса доказывания.

Зная особенности механизма следообразования, можно воспроизвести механизм расследуемого события. Особенности механизма совершенного преступления оказывают влияние на появление особенностей и в системе следов-отображений. Знание закономерностей возникновения следов, зависимости между ними позволит реконструировать форму, свойства, проявления взаимодействующих объектов, сам процесс взаимодействия и сформировать модель механизма совершенного преступления и на ее основе определить программу дальнейшего расследования.

С точки зрения механизма следообразования человек может быть следообразующим, следовоспринимающим субъектом либо выполнять обе функции одновременно. Познание преступного события осуществляется путем исследования системы свойств человека, отобразившихся на следовоспринимающих объектах и образовавших источники информации для поиска и отождествления преступника.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31623. ІНФЕКЦІЙНИЙ ПРОЦЕС 81.5 KB
  Розвиток і перебіг інфекційного процесу викликаного різними патогенними мікроорганізмами характеризуються в цілому однотипністю але разом з тим існують визначені відмінні риси цього процесу обумовлені насамперед характером інфекційного фактора а також реактивністю макроорганізму і впливом на нього умов навколишнього середовища. Усі збудники інфекційних хвороб відбулися від вільно живучих мікроорганізмів сапрофітів що набули в ході еволюції здатність до паразитизму існуванню за рахунок живильних речовин організму хазяїна. Надходження...
31624. ПАТОГЕННА ДІЯ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 77.5 KB
  Крашсиндром це патологічний процес який розвивається в потерпілих у результаті тривалого 48 г і більше роздавлювання м’яких тканин кінцівок уламками зруйнованих будинків споруджень брилами ґрунту при обвалах у шахтах і ін. Головною ознакою стадії декомпенсації є зниження температури ядра тіла що закономірно приводить: а до зменшення швидкості всіх біохімічних реакцій в організмі у тому числі і процесів біологічного окислювання; б при цьому різко зменшується споживання кисню й утворення АТФ у клітинах; в дефіцит...
31625. ПАТОЛОГІЧНА ФІЗІОЛОГІЯ НИРОК 85 KB
  Ниркову недостатність класифікують наступним чином: 1 У залежності від причин розвитку недостатність нирок може бути: а преренальною порушення кровопостачання нирок б ренальною порушення функції клубочків клубочкової фільтрації і ниркових канальців канальцевої реабсорбції і секреції в постренальною порушення що виникають на шляху відтоку сечі і г аренальною порушення обумовлені відсутністю нирок. Причиною цього є перешкоди відтоку фільтрату чи сечі при ушкодженні канальців закупорка канальців некротчними...
31626. ПАТОЛОГІЯ ВІНЦЕВОГО КРОВООБІГУ 77 KB
  Перш ніж розглянути коронарну недостатність слід зупинитися на особливостях вінцевого кровообігу який характеризується: 1 Високим рівнем екстракції кисню в капілярах серця 7075 у головному мозку 25 у скелетних м’язах і печінці 20 що пояснюється значною довжиною капілярного русла серця і у зв’язку з цим тривалим часом контакту крові із стінкою капілярів. Тому при збільшенні потреби серця в О2 вона не може бути забезпечена шляхом збільшення екстракції О2 як у скелетних м’язах оскільки остання і так є максимально можливою в...
31627. ПАТОЛОГІЯ ВОДНО-ЕЛЕКТРОЛІТНОГО ОБМІНУ 86.5 KB
  Внутрішній обмін води залежить від збалансованості між поступленням рідини в організм і її виділенням за один і той же час. N K C Mg ВКС 100 1600 10 130 МКС 1480 45 20 10 ВСС 1420 40 25 15 Із таблиці бачимо що основним електролітом плазми і міжклітинної рідини є N а внутрішньоклітинної рідини – K і Mg2 що забезпечує осмотичний тиск всередині клітин. Дегідратація – зменшення об’єму позаклітинної рідини в організмі коли втрата води переважає над поступленням і виникає негативний водний баланс. Ізоосмолярна дегідратація –...
31628. ПАТОЛОГІЯ ГІПОТАЛАМО-ГІПОФІЗАРНОЇ СИСТЕМИ, ГОНАД і ЕПІФІЗА 89 KB
  Порушення функції гіпоталамоаденогіпофізарної системи. Патогенна дія факторів зовнішнього і внутрішнього середовища негативні емоції біль психічні порушення і т. Механізми виникнення дисфункції гіпоталамоаденогіпофізарної системи: 1 Порушення центральної регуляції нейроендокринних зон гіпоталамуса. 2 Порушення утворення і виділення релізінггормонів клітинами гіпоталамусу.
31629. ПАТОЛОГІЯ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ 80.5 KB
  За функціональних ефектами гормони поділяють на: а ефекторні діють безпосередньо на органимішені; б тропні регулюють синтез ефекторних гормонів; в релізінггормони регулюють синтез і секрецію тропних гормонів. Основні властивості гормонів: 1 утворюються спеціалізованими клітинами ендокринних залоз; 2 секретуються в кров або інші циркулюючі рідини; 3 характеризуються специфічністю впливу який пов’язаний із існуванням “клітинмішеней†які мають особливі рецептори до конкретного гормону; 4 володіють високою біологічною...
31630. ПАТОЛОГІЯ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ 78.5 KB
  Дихальну недостатність класифікують: 1 За клінічним перебігом розрізняють: а гостру і б хронічну недостатність дихання. 2 За клінічними проявами недостатність дихання може бути: а компенсованою і б декомпенсованою. Вентиляційна недостатність дихання виникає внаслідок порушень обміну газів між атмосферним повітрям і альвеолами легень тобто в результаті порушень легеневої вентиляції гіповентиляції.
31631. ПАТОЛОГІЯ НАДНИРНИКІВ 73 KB
  Ці пептиди володіють тропною дією на клубочкову зону кори наднирників викликаючи надходження альдостерону в кров. Виділяють 3 ефекти АКТГ при дії його на пучкову зону наднирників: 1 гострий ефект протягом декількох хвилин обумовлюється зв’язуванням холестерину з цитохромом P450 і посиленням трансляції наявної інформаційної РНК що викликає істотне збільшення утворення стероїдів; 2 підгострий ефект через десятки годин обумовлюється посиленням процесів транскрипції генів які кодують структуру ферментів стероїдогенезу що проявляється...