90023

Правила и порядок постановки объектов на учет и обращения к криминалистическим учетам

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Подробный порядок ведения криминалистических учетов регламентируется Приказами МВД России, утвердившими Наставления по формированию и ведению централизованных оперативно-справочных, криминалистических, розыскных учетов, экспертно-криминалистических коллекций и картотек органов внутренних дел Российской Федерации

Русский

2015-05-16

25.62 KB

2 чел.

Правила и порядок постановки объектов на учет и обращения к криминалистическим учетам.

Подробный порядок ведения криминалистических учетов регламентируется Приказами МВД России, утвердившими Наставления по формированию и ведению централизованных оперативно-справочных, криминалистических, розыскных учетов, экспертно-криминалистических коллекций и картотек органов внутренних дел Российской Федерации <Приказ МВД России от 12 июля 2000 г. N 752. М., 2000>; Инструкцию по формированию, ведению и использованию экспертно-криминалистических учетов, картотек, коллекций и справочно-информационных фондов органов внутренних дел <Приказ МВД России от 1 июня 1993 г. N 261 "О повышении эффективности экспертно-криминалистического обеспечения деятельности органов внутренних дел Российской Федерации". М., 1993>.

Использование криминалистической регистрации в практике правоохранительных органов. Проверка привлекаемых к уголовной ответственности лиц и выяснение обстоятельств по централизованным учетам МВД России осуществляется путем обращения в форме запросов, прежде всего в информационные центры МВД и ГУВД, УВД, на территории которых постоянно или временно прописаны проверяемые. В ГИАЦ МВД России следует обращаться в тех случаях, когда лицо не имеет постоянного места жительства или часто его меняло или когда в местных картотеках проверяемые не значатся, но есть криминалистические данные, что проверяемое лицо скрывает судимость.

Правильное и своевременное обращение в информационные и экспертно-криминалистические подразделения ОВД позволяет оперативно и объективно решать сложные задачи по раскрытию, расследованию и предупреждению преступлений.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84496. Таламус, його функції 43.44 KB
  Сенсорні перемикаючі специфічні ядра вони отримують інформацію від специфічних сенсорних шляхів переробляють її і передають в сенсорні зони КГМ. Неспецифічні вони отримують інформацію від ретикулярної формації стовбура мозку по шляхах больової чутливості. Вони передають інформацію до всіх зон КГМ здійснюючи на неї неспецифічний активуючий вплив. Асоціативні отримують інформацію від специфічних сенсорних перемикаючих ядер і від неспецифічних ядер таламуса.
84497. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження 43.36 KB
  Базальні ядра знаходяться в глибині кінцевого мозку. Як єдине ціле з базальними ядрами функціонують чорна субстанція та субталамічне ядро. Ці ядра обєднані між собою двосторонніми звязками отримують інформацію від кори асоціативних та рухових зон та мозочка.
84498. Сенсорні, асоціативні і моторні зони кори головного мозку, їх функції 44.36 KB
  Сенсорні асоціативні моторні зони кори формують нову кору неокортекс. Сенсорні зони кори відповідають представництву окремих сенсорних систем аналізаторів у різних ділянках кори. Так кіркове представництво зорового аналізатора локалізується у потиличній зоні кори шпорна закрутка слухового у висковій зоні соматосенсорного у постцентральній закрутці.
84499. Загальна характеристика системи крові. Склад і функції крові. Поняття про гомеостаз 56.9 KB
  Склад і функції крові. СИСТЕМА КРОВІ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ ТКАНИНИ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ Кров циркулююча Нервові Гуморальні Кров депонована Органи кровотворення 1. Забезпечення оптимальної кількості складових частин крові як одиниць транспорту в одиниці обєму крові.
84500. Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск крові і його регуляція 44.63 KB
  Осмотичний тиск Росм. Загальний осмотичний тиск плазми крові повязаний в основному з розчиненими в ній йонами 80 Росм. Певну роль в утворені Росм. Осмотичний тиск є силою що змушує розчинник рухатись через напівпроникну мембрану з розчину де концентрація осмотично активних речовин Росм.
84501. Білки плазми крові, їх функціональне значення ШОЕ 43.84 KB
  Вміст білків в плазмі крові складає близько 70г л. Більша частина білків плазми крові представлена низькомолекулярними альбумінами близько 40г л менша високомолекулярними глобулінами близько 30г л. Джерелом білків плазми крові є перш за все печінка.
84502. Онкотичний тиск плазми крові і його значення 43.64 KB
  Напівпроникною мембраною для онкотичного тиску є стінка капілярів вона вільно пропускає розчинник вода але не пропускає білки що створюють онкотичний тиск Білки є осмотично активними речовинами вони гідрофільні та утримують при собі достатньо велику кількість води. Оскільки стінка капілярів не пропускає білки в міжклітинну рідину то це сприятиме затримці води в капілярах. Впливає на обмін води між кровю та інтерстеціальною рідиною. На обмін води між кровю та тканинами за механізмом фільтраціїрезорбції впливають: Ронк.
84503. Кислотно-основний стан крові роль буферних систем крові та його забезпечення 50.37 KB
  К Механізми підтримки сталості рН в організмі: ислотноосновний стан КОС крові залежить від співвідношення концентрацій іонів Н та ОНˉ у плазмі крові. Його нормальна величина 74 в артеріальній крові та 736 у венозній. Величина рН крові відображає величину рН інтерстиційної рідини та рідини в клітинах.
84504. ЕРИТРОН 44.13 KB
  Механізми регуляції Виконавчі органи Гуморальні Еритроцити що циркулюють в крові Нервові Депоновані еритроцити Забезпечення оптимальної кількості еритроцитів в ОЦК як засобу транспорту Органи кровотворення червоний кістковий мозкта руйнування макрофагальна система Механізми регуляції кількості еритроцитів в крові: 1. Нервові механізми регуляції забезпечують швидку зміну кількості еритроцитів в одиниці обєму крові за рахунок їх перерозподілу між депо та активною циркуляцією. Головним механізмом є активація симпатичного відділу...