90032

Теория криминалистической диагностики, понятие, виды и значение

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Любой из этих признаков может оказаться как в распознаваемой так и в другой группе с которой он не связан. Но зависимость от мужского или женского пола у разных признаков различная. Конкретные же лица обладают такими комплексами признаков которые в совокупности могут достоверно указывать на групповую принадлежность исполнителя рукописи. Информационная ценность признаков используемых для распознавания групповой принадлежности определяется силой их связи с распознаваемой группой количественно эта зависимость выражается коэффициентом...

Русский

2015-05-16

26.7 KB

3 чел.

Теория криминалистической диагностики, понятие, виды и значение.

Криминалистическая диагностика - это распознавание особенностей состояния и функционирования связанных с преступлением лиц и материальных объектов.

Диагностика - это и распознавание групповых характеристик объекта путем исследования связанных с ними свойств. Диагностика имеет исключительно важное значение в оперативно-розыскной работе, так как позволяет распознавать по следам и другим отображениям групповые характеристики неизвестных лиц и предметов. Например, по признакам письменной речи и почерка представляется возможным распознать многие социально-демографические характеристики личности автора и исполнителя документа: по качественному и количественному составу неизвестного вещества или внешним признакам неизвестного предмета можно определить его назначение, место изготовления, получить информацию о квалификации и навыках преступника и др.

Диагностические (распознавательные) признаки лишь корреляционно связаны с распознаваемой группой. Любой из этих признаков может оказаться как в распознаваемой, так и в другой группе, с которой он не связан. Например, любой признак почерка может встретиться как у мужчины, так и у женщины. Но зависимость от мужского или женского пола у разных признаков различная. Конкретные же лица обладают такими комплексами признаков, которые в совокупности могут достоверно указывать на групповую принадлежность исполнителя рукописи. Информационная ценность признаков, используемых для распознавания групповой принадлежности, определяется силой их связи с распознаваемой группой (количественно эта зависимость выражается коэффициентом корреляции).

К признакам индивидуального значения относятся признаки, которые могут встречаться только у отдельных или немногих экземпляров группы.

Эти признаки имеют идентификационное значение, так как они индивидуализируют объекты одной и той же группы и в совокупности признаками группового значения определяют тождество объекта.

Идентификационные признаки должны обладать такими свойствами, как:

а) устойчивость;

б) частота встречаемости;

в) степень зависимости признаков друг от друга.

Степень устойчивости признаков зависит от закономерностей их образования. Идентификационную ценность представляют те признаки, которые остаются неизменными в течение длительного времени.

Частота встречаемости означает, что чем реже данный признак встречается у других однородных объектов, тем он специфичнее и выше его идентификационная значимость, ценность. Частота встречаемости идентификационного признака определяется или из профессионального опыта эксперта, оперативного работника, следователя, или изучением частоты встречаемости признаков на основе математической статистики.

Степень зависимости признаков друг от друга означает, что если признаки взаимосвязаны между собой, появление одного признака обусловливается каждый раз появлением другого, то такие признаки представляют небольшую идентификационную ценность, так как не являются самостоятельными, независимыми.

Из сказанного выше можно сделать вывод, что сущность идентификационных признаков заключается в относительной стабильности, оригинальности, специфичности для конкретного объекта и в допустимости их выявления, изучения и сравнения.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25158. Ідеалізація та ідеальні обєкти в науковому пізнанні 37.5 KB
  Ці предмети існують поза і незалежно від суб'єкта що пізнає і відображаються їм за допомогою органів почуттів мислення й мови. Вони називаються ідеалізованими об'єктами а процес їхнього створення ідеалізацією. Ясно що створення ідеалізованого об'єкта необхідно містить у собі абстракцію відволікання від ряду сторін і властивостей досліджуваних конкретних предметів. Але якщо ми обмежимося тільки цим те ще не одержимо ніякого цілісного об'єкта а просто знищимо реальний об'єкт або ситуацію.
25159. Суспільно-культурологічні засади еліністично-римської філософії, її періодизація 30.5 KB
  В стоїцизмі знаходить своє обґрунтування натурфілософія епохи еллінізму. Необхідно обґрунтувати ідеал внутрішньої свободи відбувається обґрунтування становища людини в новому світі світі монархії деспотичний режим. Але система обґрунтування в різних школах була різна. Головна задача філософії обґрунтування та досягнення щастя людини.
25160. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема 29 KB
  Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...
25161. Ідеологія, її місце в житті суспільства 26 KB
  В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище колективний інтерес історичну еволюцію сучасний стан можливі перспективи розвитку Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому визначає перетворення розвиток і...
25162. Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання 25.5 KB
  Система трансцендентального ідеалізму це шлях від субєкта до обєкта. А натурфілософія це шлях від обєкта до субєкта. А як в природі зародилося це ідеальне Цим ідеальним є дух або безкінцевий субєкт. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані створюють цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного .
25163. Концепція локальних цивілізацій Тойнбі 27 KB
  Концепція локальних цивілізацій Тойнбі Заперечення лінійної універсальної моделі історії. Критика класичної теорії історії Тойнбі культурноцивілізаційні моделі історії спираючись на доробок Шпенглера створив концепцію коловороту локальних цивілізацій; одиниця аналізу локальна цивілізація 21 Формування розвиток та занепад локальних цивілізацій Відмова від ідеї універсалізму історії і утвердження ідеї полілінійності варіативності багатоманітних історичних систем Майбутнє не передбачуване залежить від вибору який робить те чи інше...
25164. Співвідношення науки і філософії в Античній культурі 22.5 KB
  А через досвід у людей виникає наука та мистецтво під мистецтвом в цьому контексті розуміється філософія. Та найвищою мудрістю яку Арістотель визначає як науку про граничні причини та начала є філософія. 1а філософія знання про істину; це наука що досліджує суще як таке а також те що йому властиве само по собі. 1а філософія бажана заради самої себе і заради пізнання а не ізза корисності.
25165. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. (за Коретом) 24 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. за Коретом Австрійський філософ Корет виокремлює 3 види істини: логічну онтічну та онтологічну. З цього приводу Корет виділяє 3 концепції істини: кореспондентна відповідність пізнання і судження з предметом іншими словами це те що дійсно є консенсусна дещо вважається істинним якщо компетентні в цій області судді погодяться з цим та когерентна нове знання не має суперечити вже існуючому має узгоджуватися з ним.
25166. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини 32.5 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. Класичне визначення істини яке потім стало традиційним у філософії дав Арістотелькореспондентська теорія істини визначивши істину як відповідність наших знань дійсності. Це визначення істини визнавали такі мислителі як Аквінський Гольбах Гегель Фейєрбах а також Маркс.