90066

Проектування підприємств, роботи при проектуванні

Лекция

Архитектура, проектирование и строительство

Вибір майданчика для будівництва. ТЕО або ТЕР містить обґрунтування та розрахунки доцільності будівництва в даному районі а також дані про необхідні науководослідні роботи; також в ТЕО визначається стадійність проектування. Передпроектні роботи складаються з таких етапів для нового будівництва...

Украинкский

2015-05-29

46 KB

1 чел.

Лекція № 2. Проектування підприємств, роботи при проектуванні

  1.  Передпроектні роботи.
    1.  Вибір майданчика для будівництва.
    2.  Пошукові роботи.
    3.  Розробка завдання на проектування.
  2.  Проектні роботи.
  3.  Післяпроектні роботи.

Питання № 1: Передпроектні роботи.

Передпроектні роботи являються основою для виконання проектних робіт. Основний документ, який розробляється на цій стадії – це техніко-економічне обґрунтування проекту (ТЕО) або техніко-економічні розрахунки проекту (ТЕР).

ТЕО (або ТЕР) містить обґрунтування та розрахунки доцільності будівництва в даному районі, а також дані про необхідні науково-дослідні роботи; також в ТЕО визначається стадійність проектування.

Передпроектні роботи складаються з таких етапів (для нового будівництва):

  1.  Вибір майданчика для будівництва.
  2.  Пошукові роботи.
  3.  Розробка завдання на проектування, його затвердження та видача проектній організації.

Для розширення, реконструкції або технічного переозброєння діючих підприємств проводиться тільки розробка завдання на проектування, його затвердження та видача проектній організації.

Питання № 1.1: Вибір майданчика для будівництва.

Вибір майданчика для будівництва здійснюється при розробці ТЕО або ТЕР (тільки для нового будівництва; для розширення, реконструкції або технічного переозброєння діючих підприємств проводиться обстеження території існуючого підприємства). При виборі майданчика для будівництва повинні бути враховані наступні вимоги:

  1.  Підприємство повинно розміщуватись в промисловому вузлі, який має відповідні сировинні та енергетичні ресурси, а також траси транспортних магістралей, які забезпечать підвезення і вивезення сировини і готової продукції.
  2.   Підприємства з трудомісткими процесами повинні розміщуватись в районах, які мають відповідні трудові ресурси.
  3.  Необхідно передбачити можливість кооперування з іншими підприємствами (по забезпеченню сировиною, матеріалами, енергоносіями).

Відповідальність за вибір майданчика для будівництва несе замовник проекту. Він створює комісію, в яку входять представники місцевих державних структур, і яка здійснює вибір майданчика.

При виборі майданчика проводяться наступні види робіт:

  1.  Проводиться обстеження майбутнього району будівництва.
  2.  Призначаються конкуруючи майданчики.
  3.  Здійснюються попередні дослідження на майданчиках.
  4.  Складаються для всіх майданчиків плани в масштабі 1:500, на які наносяться горизонталі та принципові схеми розміщення майбутніх будівель.
  5.  Встановлюється можливість кооперації по забезпеченню енергією з іншими підприємствами.
  6.  Визначають можливість розширення підприємства в майбутньому.
  7.  Збираються дані про паливно-енергетичні ресурси району, будівельні матеріали та робочу силу.
  8.  Систематизуються дані і робиться вибір, при цьому враховують такі показники:
    •  коефіцієнт щільності забудови:

де:  - площа, зайнята будівлями, м2;

- площа майданчика, м2.

Коефіцієнт щільності забудови повинен бути:

для фанерного виробництва і виробництва плит – 40%;

для меблевого виробництва – 53%.

  •  захисна зона між населеним пунктом і підприємством повинна бути не менше ніж 50м;
    •  рельєф місцевості повинен мати ухил від центра до країв або в одному напрямку 0,003 м.

Питання № 1.2.:  Пошукові роботи.

Мета пошукових робіт – отримання даних, необхідних для правильного та економічно-доцільного вирішення питань проектування, будівництва та експлуатації об‘єкта.

Для одержання цих даних проводять інженерні пошуки, при яких вивчаються природні умови району будівництва, враховуються  раціональне використання природних ресурсів і охорона навколишнього середовища.

Інженерні пошуки бувають таких видів:

  •  інженерно-геодезичні;
    •  інженерно-геологічні;
    •  інженерно-гідрометеорологічні.

Після здійснення пошукових робіт розробляється програма досліджень, які бувають економічні і технічні.

Питання № 1.3.: Розробка завдання на проектування.

Завдання на проектування – це основний документ, на основі якого вирішується весь комплекс питань, що входять до складу проекту. Завдання на проектування складає замовник проекту при участі генерального проектувальника.

В завданні на проектування вказується:

  1.  Підстава для будівництва (наказ міністерства, наказ дирекції підприємства).
  2.   Вид будівництва (нове будівництво; розширення, реконструкція або технічне переозброєння діючого підприємства).
  3.  Приблизні терміни початку і закінчення будівництва.
  4.  Район, пункт і майданчик для будівництва.
  5.  Особливі умови будівництва (якщо вони є).
  6.  Стадійність проектування.
  7.  Розробка проектних рішень в кількох варіантах.
  8.  Перелік демонстративних будівельних матеріалів.
  9.  Визначаються генеральний проектувальник і генеральний підрядчик.
  10.  Основні техніко-економічні показники проекту.
  11.  Вимоги до впровадження нової техніки.

Питання № 2: Проектні роботи.

Проектні роботи починаються після затвердження завдання на проектування і включають в себе виконання всіх розділів проекту.

Проектування промислового підприємства може вестись в одну або дві стадії. Стадійність проектування вказується в ТЕО або ТЕР.

При проектування в одну стадію розробляється робочий проект суміщений з робочими кресленнями та зведеними кошторисними розрахунками вартості будівництва.

При проектуванні в дві стадії розробляється:

  1.  Проект із зведеними кошторисами розрахунки вартості будівництва.
  2.  Робоча документація на будівництво із уточненими кошторисами вартості будівництва.

Для великих підприємств та підприємств з новою технологією проектування проводиться в дві стадії.

Проекти промислових підприємств можуть бути трьох варіантів:

  1.  Індивідуальні (розробляються вперше, проектування ведеться в дві стадії.
  2.  Повторно-використовуємі (розробляються по вже існуючому проекту, проектування ведеться в одну стадію).
  3.  Типові (проводиться прив‘язка проекту, який використовувався вже багато разів до даної місцевості; проектування ведеться в одну стадію).

Типові та повторно-використовуємі проекти мають таки переваги:

  1.  Зменшується вартість будівництва.
  2.  Скорочується тривалість будівництва.

Питання № 3: Післяпроектні роботи.

Післяпроектні роботи складаються з таких етапів:

  1.  Передача замовнику проектно-кошторисної документації.
  2.  Нагляд за будівництвом.
  3.   Прийняття побудованого підприємства.

При передачі проектної документації замовнику, він здійснює її перевірку, потім передає документацію генеральному підрядчику, який починає будівництво підприємства. В цей час, замовник здійснює нагляд за будівництвом, який передбачає постійний контроль за відповідністю будівельних виконань тому, що передбачено в проекті.

Приймання об‘єкту проходить в два етапи:

  1.  Замовник приймає побудований об‘єкт у генерального підрядчика.
  2.  Державна комісія приймає об‘єкт у замовника.

При прийманні об‘єкта складається акт недоробок, де вказується, що необхідно доробити, терміни виконання недоробок та відповідальні за виконання цих рішень. Якщо недоробок немає, складається акт про прийняття об‘єкта. Після прийняття об‘єкта, в залежності від складності виробництва, підприємству надається термін від 3 місяців до 2 років для виходу на запроектовану виробничу потужність.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83528. Дипломатичні представництва. Поняття і види. Функції дипломатичних представництв 35.58 KB
  Функції дипломатичних представництв Дипломатичні представництва займають найвищу позицію серед закордонних органів зовнішніх зносин держави. Суттєвих відмінностей між посольствами та місіями немає але більшість держав обмінюються дипломатичними представництвами посольствами. дипломатичні представництва виконують наступні функції: представництво своєї держави в країні перебування; захист інтересів держави що акредитує та її громадян у країні перебування у межах що допускаються міжнародним правом; ведення переговорів з урядом держави...
83529. Голова дипломатичного представництва. Початок місії голови дипломатичного представництва. Закінчення місії голови дипломатичного представництва 35.69 KB
  Початок місії голови дипломатичного представництва. Закінчення місії голови дипломатичного представництва Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р. Голови постійних дипломатичних представництв перших двох класів акредитуються при голові держави а голова дипломатичною представництва третього класу при міністрі закордонних справ.
83530. Структура та персонал дипломатичних представництв. Дипломатичний корпус 36.28 KB
  Персонал дипломатичних представництв поділяється на три категорії: дипломатичний адміністративно-технічний і обслуговуючий. Членами дипломатичного персоналу є члени персоналу представництва які мають дипломатичний ранг. Дипломатичні ранги це службові звання які на відміну від встановлених міжнародним правом класів які призначені лише для голів представництв надаються дипломатичним працівникам на основі законодавства держави що їх акредитує.
83531. Дипломатичні привілеї та імунітети 34.74 KB
  Дипломатичні привілеї деякі особливі права пільги та переваги які надаються дипломатичним представництвам та їх персоналу. дипломатичні імунітети і привілеї поділені на імунітети і привілеї дипломатичного представництва та особисті імунітети і привілеї членів дипломатичного персоналу та їхніх родин. До другої категорії відносяться: особиста недоторканість недоторканість особистої резиденцій повний імунітет від кримінальної юрисдикції держави перебування а також від цивільної і адміністративної юрисдикції у відношенні виконавчих дій...
83532. Поняття та джерела консульського права. Встановлення консульських відносин 33.53 KB
  Встановлення консульських відносин. Консульське право сукупність міжнародноправових норм що регламентують правове положення та порядок діяльності консульських установ. Важливу роль у консульських відносинах відіграють двосторонні консульські конвенції у яких крім врегулювання загальних питань закріплюються особливості здійснення консульських відносин між конкретними державами. Загальні засада діяльності консульських установ також визначаються актами національного законодавства зокрема Консульським статутом України затвердженим Указом...
83533. Класи консульських установ. Функції консульських установ 36.75 KB
  Функції консульських установ. передбачає наступні класи консульських установ: генеральні консульства консульства; віцеконсульства; консульські агентства. Голови цих консульських установ йменуються відповідно генеральний консул консул віцеконсул і консульський агент.
83534. Початок і закінчення консульських місій 35.4 KB
  Голові консульської установи надається консульський патент державою що представляється. До виконання своїх обов\'язків голова консульської установи може приступити лише після отримання дозволу держави перебування який має назву екзекватура. Початком консульської місії голови консульської установи вважається момент видачі йому екзекватури інших консульських посадових осіб повідомлення країни перебування про їх прибуття з зазначенням імені прізвища посади рангу тощо. Консульська місія припиняється на наступних підставах: відкликання...
83535. Персонал консульської установи. Консульський корпус 33.02 KB
  На відміну від дипломатичних представництву склад консульських установ входять не три а дві категорії членів персоналу консульські посадові особи та співробітники консульської установи. До категорії консульських посадових осіб входять всі особи на яких покладено виконання консульських функції. Сукупність іноземних консульських представників у межах консульського округу в якому вони виконують свої функції називається консульським корпусом. У вузькому сенсі консульський корпус складається з глав консульських установ.
83536. Консульські імунітети та привілеї 34.97 KB
  В консульському праві як і в дипломатичному розрізняють дві категорії привілеїв та імунітетів: а привілеї та імунітети консульських установ; 6 привілеї та імунітети штатних консульських посадових осіб та інших працівників консульських установ. Найсуттєвішими в першій категорії є: недоторканність консульських приміщень; звільнення консульських приміщень від податків; недоторканність консульського архіву та документів; свобода зносин; безперешкодні зносини і контакти з громадянами держави що представляється. Другу категорію консульських...