90073

Серцево-судинна система

Лекция

Медицина и ветеринария

Ембріональний розвиток, мікроскопічна та електронномікроскопічна будова оболонок серця. Особливості в будові та функції провідної системи серця. Ембріональний розвиток, мікроскопічна будова артерій, вен і судин мікроциркуляторного русла. Особливості будови лімфатичних судин.

Украинкский

2015-05-29

84 KB

1 чел.

PAGE  1

Лекція 3

Серцево-судинна система.

План.

  1.  Ембріональний розвиток, мікроскопічна та електронномікроскопічна будова оболонок серця. Особливості в будові та функції провідної системи серця.
  2.  Ембріональний розвиток, мікроскопічна будова артерій, вен і судин мікроциркуляторного русла.
  3.  Особливості будови лімфатичних судин.

Складається з:

1. серце,

2. кровоносні судини,

3. лімфатичні судини.

Функції:

1. транспорт крові,

2. регуляція кровопостачання,

3. обмін речовин між кров’ю та оточуючими тканинами.

Кровоносних судин немає: епітелій, волосся, кришталик, клапани серця, хрящова тканина, мінералізовані тканини зубів, інтима судин, рогівка.

Серце.

Функція: приведення крові у рух.

Стінка утворена 3 оболонками:

1. ендокард,

2. міокард,

3. епікард.

Ендокард складається з 4 шарів:

1. ендотеліальний, що лежить на базальній мембрані,

2. підендотеліальний сполучнотканинний,

3. м’язово-еластичний,

4. зовнішній сполучнотканинний.

1) Ендотеліоцити мають полігональну форму, їх ширина - 8-20 мкм; довжина - 10-175 мкм (до 500 мкм у аорті), товщина не однакова в різних її ділянках:

1. ядерна зона - 4-8 мкм; ядро (1-3), органели, включення;

2. зона органел - 2-3 мкм - це трофічний центр клітини;

3. периферійна зона - до 200 нм, дуже важлива частина клітини для обміну речовин між кров’ю та тканинами. Може мати отвори (фенестри) діаметром 50-60 нм. Вздовж поверхні (зовнішньої та внутрішньої) розташовані піноцитозні пухирці, що свідчать про активний траснендотеліальний перенос речовин.

Базальна мембрана - товщина >50 нм, складається з колагенових фібрил, ГАГ, ліпідів, може бути суцільною або мати отвори (пори).

Функція базальної мембрани:

1. приймає участь у транспорті речовин,

2. полегшує фіксацію ендотеліоцитів.

2) Підендотеліальний шар

сполучна тканина з малодиференційованими клітинами.

3) М’язово-еластичний

еластичні волокна + міоцити,

4) Зовнішній сполучнотканинний

ПСТ, багата на волокна. Цей шар містить судини, але живлення ендокарду головним чином відбувається за рахунок крові з камер серця.

2. Міокард складається з серцевої посмугованої м’язової тканини та прошарків ПСТ з судинами та нервами. Будова кардіоміоцитів – див.  лекцію 1 курс „М’язова тканина”.

Особливість передсердних кардіоміоцитів – наявність передсердних гранул діаметром 300-400 нм, які містять поліпептидний гормон - передсердний натрійуретичний фактор (ПНФ), що має діуретичну дію - посилює виведення з організму води, солей, має гіпотензивну дію, збільшує гематокрит.

Провідна система серця складається:

1. синусо-передсердний вузол,

2. передсердно-шлуночковий вузол,

3. передсердно-шлуночковий пучок (Гіса).

1) у центрі локалізуються пейсмейкери, на периферії – перехідні клітини,

2) переважно з перехідних клітин,

3) з волокон Пуркін’є.

3. Епікард (серозна оболонка) - є вісцеральним листком перикарду, в основі знаходитися тонка пластинка сполучної тканини, зрощеної з міокардом та вкритої мезотелієм. Має 4 шари:

1.  поверхневий колагенових волокон,

2.  еластичних волокон,

3.  колагенових волокон,

4 . колагеново-еластичних волокон.

Розвиток серця.

1. Ендокард та судини - з мезотелію,

2. Міокард та епікард - з міокардіальної пластинки, що є частиною вісцеральної мезодерми,

3. Нервові вузли та волокна - з нейроектодерми.

Кровоносні судини - система трубок різного діаметру.

  1.  Артерії:
  2.  еластичного типу,
  3.  м’язово-еластичного (перехідного), мішаного,
  4.  м’язового.
  5.  артеріоли,
  6.  гемокапіляри:
  7.  соматичний тип,
  8.  вісцеральний,
  9.  синусоїдний.
  10.  венули,
  11.  вени:
  12.  м’язовий тип,
  13.  безм’язовий (волокнистий) тип.
  14.  артеріоловенулярні анастомози.

Артеріоли, гемокапіляри, венули, анастомози утворюють мікроциркуляторне русло (МЦР) – комплекс дрібних судин, який разом з оточуючою ПСТ виконує такі функції:

  1.  регуляція кровопостачання органів,
  2.  транскапілярний обмін,
  3.  дренаж,
  4.  депонування крові.

Капіляри розташовані між артеріолами та венулами. Крім цього, існують так звані чудесні капілярні сітки:

  1.  артеріальна, коли капіляри розташовані між двома артеріолами – у нирках,
  2.  венозна, коли капіляри розташовані між двома венулами – у печінці.

Гемокапіляри.

Гемодинамічні умови у капілярах:

Низький тиск – 8-30 мм рт. ст., низька швидкість кровотоку – 0,5 мм/с.

Стінка капіляра дуже тонка, містить:

  1.  ендотелій,
  2.  базальна мембрана,
  3.  перицити.

Довжина ендотеліоциту може досягати 500 мкм (аорта).

Перицити - сполучнотканинні клітини з відростками, якими вони охоплюють капіляри зовні або ці клітини можуть лежати у розщепленні базальної мембрани. Через пори бальної мембрани перицити можуть утворювати щільні контакти з ендотеліоцитами. Зовні капілярів завжди знаходяться малодиференційовані сполучнотканинні клітини – адвентиційні, які до складу стінки капіляра не входять.

Здебільшого капіляри утворюють сітку, але можуть утворювати петлі (шкіра, сосочки), клубочки (нирки). Різні органи мають різний рівень розвитку капілярної сітки – шкіра має на 1 мм2 40 капілярів, в м’язах ~ 1000. Високий розвиток капілярної сітки мають:

  1.  сіра речовина органів ЦНС,
  2.  ендокринні залози,
  3.  скелетні м’язи,
  4.  серце,
  5.  жирова тканина.

Середня довжина капіляра 750 мкм, площа поперечного зрізу 30 мкм2, діаметр від 3 до 40 мкм.

Залежно від будови ендотелію, базальної мембрани, діаметру капіляри бувають:

  1.  соматичні - загального типу. Діаметр до 10 мкм, мають нефенестрований ендотелій, суцільну базальну мембрану – шкіра, м’язи, серце, ГМ.
  2.  вісцеральні – мають фенестрований ендотелій, суцільну базальну мембрану – ниркові клубочки, ворсинки тонкого кишечнику, ЗВС.
  3.  синусоїдні – діаметр від 30 мкм, мають фенестри у ендотелії та пори у базальній мембрані – кровотворні органи, печінка.

У порожнинах проксимальної частини капілярів гідростатичний тиск більший колоїдно-осмотичного, що утворюється білками крові. Тому рідина фільтрується за стінку. У дистальній частині гідростатичний тиск стає меншим за колоїдно-осмотичний, що обумовлює перехід води  та розчинених у ній речовин у кров із оточуючої тканинної рідини.

Артерії.

Гемодинамічні умови  у артеріях:

Високий тиск – 120 мм. рт. ст., висока швидкість кровотоку – 0,5-1,0 м/с.

Стінка артерії мішаного типу середнього калібру складається з 3 оболонок:

  1.  внутрішньої – інтима,
  2.  середньої – медіа,
  3.  зовнішньої – адвентиція.

Інтима складається:

  1.  ендотелій,
  2.  підендотеліальний шар (Лангансовий шар) – (місце відкладання солей).

Утворена ПСТ (тонкі еластичні та колагенові волокна, що мають повздовжній напрямок, аморфна речовина – ГАГ, малодиференційовані сполучнотканинні клітини).

  1.  внутрішня еластична мембрана -  вікончаста еластична пластинка (посмертне скорочення м’язової оболонки надає хвилястого вигляду) хвиляста блискуча стрічка.

Медіа складається з:

  1.  гладких міоцитів, розташованих у вигляді колової спіралі – циркулярно.
  2.  еластичних волокон – розташованих в основному спірально, а також радіально та дугоподібно.

Співвідношення 1 і 2 – 1:1. Крім того до складу медії входять колагенові волокна фібробласти, ГАГ.

На межі медії та адвентиції знаходиться зовнішня еластична мембрана, яка за будовою подібна до внутрішньої еластичної мембрани.

Адвентиція.

ПСТ, волокна орієнтовані здебільшого поздовжньо.

Особливості будови:

- Артерії еластичного типу - великого калібру (аорта).

Медіа складається з еластичних вікончастих мембран (40-50) пов’язаних між собою еластичними волокнами; міоцитів мало в ній; немає внутрішньої еластичної мембрани, на місці якої – густе сплетення еластичних волокон.

- Артерії м’язового типу - судини середнього та малого калібру. У медіа переважають міоцити над волокнами.

Артеріоли – мають потоншені три оболонки. Міоцити виконують роль сфінктерів, які регулюють прилив крові до органів.

Вени.

Гемодинамічні умови у венах:

Тиск – 15-20 мм. рт. ст., швидкість крові – 10 мм/с. Мають 3 оболонки, але у порівнянні з артеріями:

  1.  стінка тонша,
  2.  переважають колагенові, а не еластичні волокна,
  3.  відсутня зовнішня і слабий розвиток (або повна відсутність) внутрішньої еластичної мембрани,
  4.  просвіт вени на препараті має неправильну форму, а артерії круглу,
  5.  найбільша відносна товщина адвентиції, а у артеріях - медії,
  6.  наявність клапанів у деяких венах.

Вени безм’язового типу не мають медіа. Це вени твердої та м’якої мозкових оболонок, сітківки ока, кісток, селезінки, плаценти.

Вени м’язового типу:

  1.  із слабким розвитком м’язових елементів – верхня частина тулуба,
  2.  із сильним розвитком м’язових елементів – нижня частина тулуба, кінцівки.

Трофіка судин. Великі та середні судини мають судини судин, які є  в адвентиції і проникають до глибоких шарів медіа. Інтима отримує поживні речовини безпосередньо із крові, що тече за судиною.

Артеріоловенулярні анастомози (АВА) забезпечують перехід артеріальної крові у венули безпосередньо.

Лімфатичні судини – це частини лімфатичної системи, до якої входять і лімфовузли. Лімфатичні судини тісно пов’язані з кровоносними.

Їх поділяють на:

  1.  капіляри,
  2.  інтраорганні судини,
  3.  екстраорганні судини,
  4.  лімфатичні стовбури тіла:
  5.  грудна протока,
  6.  права лімфатична протока.

Лімфатичні капіляри отримують із тканин тканинну рідину із продуктами обміну речовин, а патологічних випадках – сторонні частинки або клітини злоякісних пухлин. Лімфатичні капіляри мають форму сплющених ендотеліальних трубок, що починаються сліпо.

У порівнянні з гемокапілярами:

  1.  ендотеліоцити у 3-4 рази більші.
  2.  немає базальної мембрани та перицитів,
  3.  наявність стропних (фіксуючих) філаментів, які пов’язують ендотеліоцити з колагеновими волокнами ПСТ, що оточує їх.
  4.  діаметр у кілька разів більше.

Лімфатичні судини за будовою подібні до вен.

Регенерація – висока здатність, починається з росту ендотелію.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37940. ОПРЕДЕЛЕНИЕ УСКОРЕНИЯ СВОБОДНОГО ПАДЕНИЯ С ПОМОЩЬЮ ФИЗИЧЕСКОГО И МАТЕМАТИЧЕСКОГО МАЯТНИКОВ 166.5 KB
  Определение ускорения свободного падения с помощью математического маятника. Определение ускорения свободного падения с помощью оборотного маятника.Определение ускорения свободного падения с помощью математического маятника.Определение ускорения свободного падения с помощью оборотного маятника.
37941. ИЗУЧЕНИЕ КОЛЕБАНИЙ ПРУЖИННОГО МАЯТНИКА 168.5 KB
  11 Изучение свободных незатухающих колебаний пружинного маятника.11 Изучение затухающих колебаний пружинного маятника12 5. Изучение вынужденных колебаний пружинного маятника.14 ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА № 10 ИЗУЧЕНИЕ КОЛЕБАНИЙ ПРУЖИННОГО МАЯТНИКА Цель работы Изучение свободных незатухающих свободных затухающих и вынужденных колебаний пружинного маятника.
37942. Изучение собственных колебаний струны 137 KB
  Колебания струны5 3.10 Лабораторная работа № 11 а Изучение собственных колебаний струны 1. Цель работы Изучение собственных колебаний струны. Колебания струны В закрепленной с обоих концов натянутой струне при возбуждении поперечных колебаний устанавливаются стоячие волны причем в местах закрепления струны должны располагаться узлы.
37943. Определение ускорения силы тяжести при свободном падении тела 374 KB
  Центростремительное ускорение соответствующее движению Земли по орбите годичное вращение гораздо меньше чем центростремительное ускорение связанное с суточным вращением Земли. Поэтому с достаточной точностью можно считать что система отсчета связанная с Землей вращается относительно инерциальных систем с постоянной угловой скоростью суточного t = 86400 с вращения Земли . Если не учитывать вращение Земли то тело лежащее на ее поверхности следует рассматривать как покоящееся сумма действующих на это тело сил равнялось бы тогда...
37944. Изучение закона сохранения энергии с помощью маятника Максвелла 188 KB
  12 Лабораторная работа № 13 Изучение закона сохранения энергии с помощью маятника Максвелла 1. Цель работы Изучение закона сохранения энергии на примере движения маятника Максвелла. Диск маятника представляет собой непосредственно сам диск и сменные кольца которые закрепляются на диске. При освобождении маятника диск начинает движение: поступательное вниз и вращательное вокруг своей оси симметрии.
37945. НАКЛОННЫЙ МАЯТНИК 252 KB
  Изучение силы трения качения. Определение коэффициента трения качения. Со стороны поверхности на тело действует сила трения FТР. Тело скользит по поверхности со скоростью на него действует сила трения совершающая отрицательную работу вследствие чего полная механическая энергия системы уменьшается т.
37946. Изучение закона сохранения момента импульса с помощью гироскопа и определение скорости его прецессии 695 KB
  12 Лабораторная работа № 15 Изучение закона сохранения момента импульса с помощью гироскопа и определение скорости его прецессии 1. Цель работы Изучение гироскопического эффекта и закона сохранения момента импульса с помощью гироскопа. Определение скорости прецессии гироскопа измерение угловой скорости вращения маховика гироскопа и момента инерции гироскопа. Справедливость этого закона можно проверить с помощью гироскопа.
37947. Определение коэффициента Пуассона воздуха методом адиабати 445 KB
  1 Определение коэффициента Пуассона воздуха методом адиабатического расширения: Методические указания к лабораторной работе № 16 по курсу общей физики Уфимск. В работе определяется коэффициент Пуассона воздуха методом адиабатического расширения основанным на измерении давления газа в сосуде после последовательно происходящих процессов его адиабатического расширения и изохорного нагревания.8] Список литературы ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА № 16 ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОЭФФИЦИЕНТА ПУАССОНА ВОЗДУХА МЕТОДОМ АДИАБАТИЧЕСКОГО РАСШИРЕНИЯ 1. Цель работы Определение...
37948. ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ ПРОВЕРКА УРАВНЕНИЯ СОСТОЯНИЯ И ЗАКОНОВ ИДЕАЛЬНОГО ГАЗА 146.5 KB
  1 Экспериментальная проверка уравнения состояния и законов идеального газа: Методические указания к лабораторной работе № 17 по курсу общей физики Уфимск. В работе изучается взаимосвязь параметров задающих состояние идеального газа и закономерности их изменения. Контрольные вопросы [7] Список литературы ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА № 17 ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ ПРОВЕРКА УРАВНЕНИЯ СОСТОЯНИЯ И ЗАКОНОВ ИДЕАЛЬНОГО ГАЗА 1.