90076

Варіанти організації персоналу

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Ідентифікація ризику - виявлення елементів ризику у проекті. Аналіз ризику - оцінка вірогідності та величини втрати по кожному елементу ризику. Ранжування ризику - упорядкування елементів ризику за ступенем їх впливу. Планування управління ризиком - підготовка до роботи з кожним елементом ризику.

Украинкский

2015-05-29

32.9 KB

0 чел.

Варіанти організації персоналу.

Серед основних принципів концепції використання трудових ресурсів можна виділити такі:

· забезпечення єдності керівництва – підпорядковані одержують накази тільки від одного начальника;

· дотримання суворої управлінської вертикалі – ланцюг управління від начальника до підпорядкованого спускається поверх униз по всій організації і використовується як канал для комунікації та ухвалення рішення;

· фіксування необхідного і достатнього обсягу контролю – число людей, підпорядкованих одному начальнику, повинно бути таким, щоб це не створювало проблеми для комунікації і координації;

· дотримання чіткого поділу штабної і лінійної структур організації – штабний персонал, відповідаючи за зміст діяльності, ні при яких обставинах не може здійснювати владних повноважень, який наділені лінійні керівники.

Лекція 3: Ризики.

Ризик — можлива небезпека будь-якого несприятливого результату

Управління ризиками - це процеси, пов'язані з ідентифікацією, аналізом ризиків та прийняттям рішень, які включають максимізацію позитивних і мінімізацію негативних наслідків настання ризикових подій. Процес управління ризиками проекту зазвичай включає виконання наступних процедур:

Вплив ризику обчислюють за виразом:

RE = P (UO) x L (UO), де:

  1.  RE - показник ризику (Risk Exposure - схильність ризику);
  2.  P (UO) - ймовірність незадовільного результату (Unsatisfactory Outcome);
  3.  L (UO) - втрата при незадовільному результаті.

При розробці програмного продукту незадовільним результатом може бути:
перевищення бюджету, низька надійність, неправильне функціонування і т. д.

Управління ризиком включає шість дій:

  1.  Ідентифікація ризику - виявлення елементів ризику у проекті.
  2.  Аналіз ризику - оцінка вірогідності та величини втрати по кожному елементу ризику.
  3.  Ранжування ризику - упорядкування елементів ризику за ступенем їх впливу.
  4.  Планування управління ризиком - підготовка до роботи з кожним елементом ризику.
  5.  Дозвіл ризику - усунення або дозвіл елементів ризику.
  6.  Спостереження ризику - відстеження динаміки елементів ризику, виконання коригувальних дій.

Перші три дії відносять до етапу оцінювання ризику, останні три дії - до етапу контролю
ризику.

Ідентифікація ризику.
В результаті ідентифікації формується список елементів ризику, специфічних для даного
проекту.
Виділяють три категорії джерел ризику: проектний ризик, технічний ризик, комерційний ризик.


Джерелами проектного ризику є:

- Вибір бюджету, плану, людських ресурсів програмного проекту;

- Формування вимог до програмного продукту;

- Складність, розмір і структура програмного проекту;

- Методика взаємодії з замовником.

До джерел технічного ризику відносять:

- Труднощі проектування, реалізації, формування інтерфейсу, тестування та
супроводу;

- Неточність специфікацій;

- Технічна невизначеність або відсталість прийнятого рішення.


Головна причина технічного ризику - реальна складність проблем вище передбачуваної
складності.


Джерела комерційного ризику включають:

- Створення продукту, не потрібного на ринку;

- Створення продукту, що випереджає вимоги ринку (відстаючого від них);

- Втрату фінансування.

Кращий спосіб ідентифікації - використання перевірочних списків ризику, які допомагають
виявити можливий ризик. Наприклад:

  1.  Дефіцит персоналу.
  2.  Нереальний розклад і бюджет.
  3.  Розробка неправильних функцій і характеристик.
  4.  Розробка неправильного користувальницького інтерфейсу.
  5.  Надто дороге обрамлення.
  6.  Інтенсивний потік зміни вимог.
  7.  Дефіцит поставляються компонентів.
  8.  Недоліки в задачах, що розробляються суміжниками.
  9.  Дефіцит продуктивності при роботі в реальному часі.
  10.   Деформування наукових можливостей.


На практиці кожен елемент списку забезпечується коментарем - набором методик для
запобігання джерела ризику.


Після ідентифікації елементів ризику слід кількісно оцінити їх вплив на програмний
проект, вирішити питання про можливі втрати. Ці питання вирішуються на кроці аналізу ризику.

Аналіз ризику.

У ході аналізу оцінюється ймовірність виникнення Рi і величина втрати Li для кожного
виявленого i-го елемента ризику. В результаті обчислюють вплив REi i-го елемента ризику на проект.
Ймовірності визначаються за допомогою експертних оцінок або на основі статистики, накопиченої  за
попередні розробки.

Ранжування ризику.

Ранжування полягає в призначенні кожному елементу ризику пріоритету, який
пропорційний впливу елемента на проект. Це дозволяє виділити категорії елементів ризику і
визначити найбільш важливі з них.

Для великих проектів кількість елементів ризику може бути дуже велика (30-40 елементів). В
цьому випадку управління ризиком утруднено. Тому до елементів ризику застосовують принцип Парето 80/20. Досвід показує, що 80% всього проектного ризику припадають на частку 20% від загального кількості елементів ризику. В ході ранжирування визначають ці 20% елементів ризику (їх називають істотними елементами). Надалі враховується вплив лише істотних елементів
ризику.

Планування управління ризиком

Мета планування - сформувати набір функцій управління кожним елементом ризику. Введемо необхідні визначення.

У плануванні використовують поняття еталонного рівня ризику. Зазвичай вибирають три еталонних рівня ризику: перевищення вартості, зрив планування, занепад продуктивності. Вони можуть бути причиною припинення проекту. Якщо комбінація проблем, які створюють ризик, стане причиною перевищення будь-якого з цих рівнів, робота буде зупинена. У фазовому просторі ризику еталонному рівню ризику відповідає еталонна точка. В еталонній точці рішення «продовжувати проект» і «припинити проект» мають однакову силу. На рис. 15.3 показана крива зупину, складена з еталонних точок.

Рис. 15.3. Крива зупину проекту

Нижче кривої розташовується робоча область проекту, вище кривої - заборонена область (при попаданні в цю область проект повинен бути припинений).

Реально еталонний рівень рідко представляється як крива, частіше це сфера, в якій є області невизначеності (у них прийняти рішення неможливо).

Тепер розглянемо послідовність кроків планування.

1. Вихідними даними для планування є набір четвірок [Ri Pi, Li, REi], де Ri - 2-й
елемент ризику, Pi - імовірність i-го елемента ризику, Li - втрата по i-му елементу ризику, REi -
вплив i-го елемента ризику.

2. Визначаються еталонні рівні ризику у проекті.

3. Розробляються залежності між кожною четвіркою [Ri Pi, Li, REi] і кожним еталонним рівнем.
4. Формується набір еталонних точок, що утворюють сферу зупину. У сфері зупину передвіщаються області невизначеності.

5. Для кожного елемента ризику розробляється план управління. Пропозиції плану складаються у вигляді відповідей на питання «навіщо, що, коли, хто, де, як і скільки».

6. План управління кожним елементом ризику інтегрується в загальний план програмного проекту.

Дозвіл і спостереження ризику

Підставою для дозволу і спостереження є план управління ризиком. Роботи з дозволу та спостереженню виробляються з початку і до кінця процесу розробки.
Дозвіл ризику полягає в плановому застосуванні дій щодо зменшення ризику.
Спостереження ризику гарантує:

- Циклічність процесу стеження за ризиком;

- Виклик необхідних коригувальних впливів.

Для управління ризиком використовується ефективна методика «Відстеження 10 верхніх елементів ризику». Ця методика концентрує увагу на факторах підвищеного ризику, економить багато часу, мінімізує «сюрпризи» розробки.

Розглянемо кроки методики «Відстеження 10 верхніх елементів ризику».
1. Виконується виділення та ранжування найбільш істотних елементів ризику у проекті.
2. Виробляється планування регулярних переглядів (перевірок) процесу розробки. У великих проектах (в групі більше 20 чоловік) перегляд повинен проводитися щомісячно, в інших проектах - частіше.
3. Кожен перегляд починається з обговорення змін до 10 верхніх елементах ризику (їх кількість може змінюватися від 7 до 12). В обговоренні фіксується поточний пріоритет кожного з 10 верхніх елементів ризику, його пріоритет у попередньому перегляді, частота потрапляння елемента в список верхніх елементів. Якщо елемент у списку опустився, він як і раніше має потребу в спостереженні, але не вимагає керуючого впливу. Якщо елемент піднявся в списку, або тільки з'явився в ньому, то елемент вимагає підвищеної уваги. Крім того, в огляді обговорюється прогрес у вирішенні елементу ризику (у порівнянні з попереднім переглядом).

4. Увага учасників перегляду концентрується на будь-яких проблемах в дозволі елементів
ризику.

Лекція 4. Планування проекту.

Суть планування полягає в розробці та обґрунтуванні цілей, визначені найкращих методів і способів їх досягнення при ефективному використанні всіх видів ресурсів, необхідних для виконання поставлених завдань і встановленні їх взаємодії.

Процес планування проектівце процес, який передбачає визначення цілей і параметрів взаємодії між роботами та учасниками проекту, розподіл ресурсів та вибір і прийняття організаційних, економічних, технологічних рішень для досягнення поставлених цілей проекту.

Загальний процес планування проектів включає наступні етапи:

Ø   визначення цілей, задач проекту, розрахунок техніко-економічних показників для обґрунтування проекту, визначення потреби в ресурсах, тривалості та специфікації виконуваних робіт, етапів проекту;

Ø   структуризацію проекту;

Ø    прийняття організаційно-технологічного рішення;

Ø    розробку сіткових моделей робіт;

Ø   оцінку реалізуємості проекту, оптимізацію по термінах і критеріях якості використання ресурсів та інших критеріях;

Ø   підготовка необхідних документів до пакета планів;

Ø   затвердження планів і бюджету;

Ø   доведення планових завдань до виконавців;

Ø   підготовку та затвердження звітної документації для контролю планів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80758. THE ARTICLE AND ITS STYLISTIC POTENTIAL 27.64 KB
  Newspaper style was the last of all styles of written literary english to be recognized as a specific form of writing standing apart from other forms. Information in the english newspaper is conveyed through the medium of: brief news item, press reports (parlimentary, of court proceeding...
80759. SYNTATICAL EXPRESIVE MEANS AND STYLISTIC DEVISES 27.52 KB
  Within the language as a system there establish themselves certain definite types of relations between words, word-combinations, sentences and also between larger spans of utterances. The term supra-phrasal unit is used to denote larger unit than a sentence.
80760. Synonyms, euphemisms and antonyms 28.96 KB
  Traditional linguistics defines synon. As words of the same category of parts of speech conveying the same concept but differing either in shades of meaning or in stylistic characteristics. A more modern and effective approach to the classification of synonyms may based on the definition describing synonyms as words differing in connotations...
80761. Phraseological Units and the principles of their classification 30 KB
  Phraseological units because they sum up the collective experience of the community.They moralize (Hell is paved with good intentions), give worring If you sing before breakfast, you will worry before night), criticize (Everyone calls his own guse swans).
80762. Object of the Theory of Grammar. Its place among Other Linguistic Sciences 29.78 KB
  Language is social by nature: it is inseparably connected with the people who are its creators users. L. consists of three parts (sides): the phonological system, the lexical system, the grammatical system; without any one of them three is no human L. in the above sense.
80763. DISTINCTIVE LINGUISTIC FEATURES OF THE MAJOR FUNCTIONAL STYLES OF ENGLISH 26.76 KB
  A functional style of language is a system of interrilated language means which serve a definite in communication. The english literary standard we distinguish the following major functional styles: the language of belles-letters, the languge publicistic literaeture, the language of newspapers...
80764. Право граждан на благоприятную окружающую среду 31.86 KB
  Право на жизнь объединяет с правом на благоприятную окружающую среду то что первое несомненно связано с состоянием окружающей среды в которой проживает человек. По оценкам Всемирной организации здравоохранения состояние здоровья человека до 80 определяется условиями среды его обитания. Есть основания предположить что годы жизни укорочены наряду с другими причинами изза деградации окружающей среды. В той части в какой право на жизнь связано с охраной природной среды оно может защищаться способами и средствами предусмотренными...
80765. Право на достоверную информацию о состоянии окружающую среду. Источники экологической информации 33.31 KB
  Источники экологической информации. ФЗ Об информации информационных технологиях и защите информации предусматривает защиту прав граждан на экологическую информацию в том числе сведения о последствиях аварий и катастроф информацию о безопасности населенных пунктов. Подобная информация не может составлять государственную тайну доступ к данной информации не может быть ограничен. Одним из критериев такой информации является ее достоверность.
80766. Права общественных формирований в области охраны окружающей среды 31.04 KB
  Полномочия общественных экологических объединений в области охраны окружающей природной среды предусмотрены рядом законодательных актов. Федерального закона Об охране окружающей среды. Одним из примеров реализации прав общественных объединений в области охраны окружающей среды может служить опротестование Российским социально-экологическим союзом в Вологодском областном арбитражном суде решения вологодских властей о строительстве на территории Национального природно-исторического парка Русский Север образованного Правительством РФ в...