90141

Методи статистичного дослідження роздрібного товарообороту

Курсовая

Социология, социальная работа и статистика

Загальна теорія статистики, де розглядаються категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи і засоби аналізу; економічна статистика, яка вивчає явища і процеси, що мають місце в економіці, розробляє систему економічних показників і метода вивчення народного господарства країни...

Украинкский

2015-05-30

602.5 KB

2 чел.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра економіки підприємства

Курсова робота                                                                                                                          з дисципліни «Статистика» на тему                                                                               «Методи статистичного дослідження роздрібного товарообороту»

                                                                Виконав:

                                                                студентка ІІ курсу

                                                                Група: ЕП21

                                                                ФДН ФЕіП (дист. освіта)

                                                                Спеціальність: економіка підприємства

                                                                Ярмолюк Наталія Юріївна

                                                                Шифр: 310169

                                                                Перевірив: викладач         

                                                                Кузнецова Тетяна Володимирівна

Рівне

2012 р.

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………...ст.3                                                                                                                                             Розділ 1.Теоретична частина……………………………………………………….ст.5                                                                                                       Теоретичні основи вивчення методів статистичного дослідження роздрібного товарообороту                                                                                                                                1.1. Поняття про види товарообороту, їх склад і соціально-економічне значення статистичного вивчення роздрібного товарообороту………………………………ст.5                                                        1.2. Вивчення обсягу і структури роздрібного товарообороту на торгових підприємствах…………………………………………………………………………ст.8                                                                                                                                 1.3. Показники статистики товарних запасів роздрібної торгівлі. Показники швидкості обертання товарної маси. Моделі оптимізації товарних запасів……...ст.11                           1.4. Аналіз забезпеченості населення мережею торгових підприємств…………..ст.13                            1.5. Статистика продуктивності праці в торгівлі. Показники цін і витрат обігу  в торгівлі………………………………………………………………………………...ст.14                                                                                                                                   Розділ 2. Розрахункова частина……………………………………………………ст.21                                                                                                     Загальні висновки …………………………………………………………………..ст.38                                                                                                          Список використаної літератури……………………………………………….…ст.39

ВСТУП

Статистика - багатогалузева наука, яка складається з окремих розділів або галузей, які, будучи самостійними її частинами, тісно пов'язані між собою.

У сучасному суспільстві статистика стала одним з найважливіших інструментів керування економічними процесами. Вона збирає інформацію, що характеризує розвиток економіки країни, культури й життєвого рівня народу. За допомогою статистичної методології вся отримана інформація узагальнюється, аналізується й у результаті дає можливість побачити струнку систему взаємозв'язків в економіці, яскраву картину й динаміку розвитку, дозволяє робити міжнародні зіставлення.

Статистика як наука покликана відображати реалії суспільного життя, його проблеми, успіхи і невдачі.

Завдання статистики товарообігу роздрібної торгівлі повинні відбивати процес задоволення попиту населення на споживчі товари, показати, якою мірою  розвиток роздрібної торгівлі відповідає вимогам сучасним умовам, виявити пропорційність її розвитку. Першочерговим завданням статистики є оптимізація звітності приведення обсягу інформації до потреб системи управління в умовах переходу до ринкових відносин. Впровадження замість суцільної звітності вибіркових обстежень, одноразових обліків, опитувань приведе до поглиблення аналізу. Це стосується передусім інвестиційних процесів, використання виробничого потенціалу, ресурсозбереження, збалансованості економіки, соціальної сфери, моральних і екологічних проблем. Крім того, слід розширити прогнозні функції статистики.

У даній роботі будуть розглянуті такі розділи статистики як статистичний аналіз роздрібного товарообігу, а також запаси й обіговість товарів.

Вирішуючи поставлені завдання, статистика товарообігу роздрібної торгівлі повинна повно й об'єктивно, на науковій основі охарактеризувати обсяг і структуру продажу товарів населенню, виявити основні пропорції, тенденції й причинно-наслідкові зв'язки роздрібного товарообігу, розкрити резерви більше повного задоволення попиту населення в товарах народного споживання через роздрібну торговельну мережу. Вона повинна забезпечувати керівні й планові органи інформацією, що може бути використана для планування й керівництва торгівлею, давати попереджуючу, прогнозну інформацію.

Методологія статистики товарообігу роздрібної торгівлі використає практично всі методи й прийоми, розроблені загальною теорією статистики, математичною статистикою, а також інші математико-економічні методи.

Забезпечення вірогідності і надійності статистичної інформації можливе за умови підвищення наукового рівня всієї статистичної методології, наближення її до методології і стандартів світової практики. Це стосується, зокрема, методології оцінки збалансованості матеріальних і фінансових ресурсів, визначення витрат в народному господарстві, побудову зведених індексів, аналізу динаміки інформаційних процесів і купівельної спроможності грошей, оцінки життєвого рівня населення, обчислення індексів - дефляторів за макроекономічними показниками.

Виділяють такі чотири складові частини статистики:

  1.  загальна теорія статистики, де розглядаються категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи і засоби аналізу;
  2.  економічна   статистика,   яка   вивчає   явища   і процеси,   що   мають   місце   в   економіці, розробляє  систему  економічних  показників   і метода   вивчення   народного   господарства країни чи регіону як єдиного цілого;
  3.  галузеві    статистики (промислові,    капітального будівництва,    сільського     господарства, транспорту, соціальної інфраструктури та ін.), які розробляють зміст і методи обчислення показників, що відображають особливості кожної окремої галузі;
  4.  соціальна статистика, предметом якої є вивчення соціальних умов і характеру праці, рівня життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.

Головним показником діяльності торгових підприємств і організацій є товарооборот, який, по-перше, відображає сутність торгової діяльності, і, по-друге, на ньому в тій чи іншій мірі базуються інші показники торгівлі.

Метою курсової роботи є дослідити види і склад товарообороту, вивчити обсяги та структуру роздрібного товарообороту, проаналізувати забезпечення населення мережею торгових підприємств і розкрити суть таких показників, як продуктивність праці, ціна і витрати обігу в торгівлі.

Курсова робота складається з двох частин. Перша частина - теоретична - розкриває сутність товарообороту, продуктивності праці цін та витрат обігу. Друга частина – практична.

Розділ 1. Теоретична частина.

Теоретичні основи вивчення методів статистичного дослідження роздрібного товарообороту 

1.1. Поняття про види товарообороту, їх склад і соціально-економічне значення статистичного вивчення роздрібного товарообороту.

Торгівля - це сфера обороту предметів споживання. Вона виконує: опосередковану функцію, зв'язуючи виробництво і споживання, місто і село, різні форми власності, різні регіони і т д.

Матеріальні блага, які створені у галузях матеріального виробництва, доводяться до споживача в процесі товарного обороту, який представляє суму продажу товарів за який-небудь період часу. Головним  він являється, по-перше, тому що відображає сутність торгової дійсності, і , по-друге, тому що інші показники торгівлі в тій чи іншій мірі базується на ньому.

Розвиток і удосконалення товарного обороту тісно пов'язані з економічною та соціальною ефективністю суспільного виробництва, - відновленням у грошовій формі вартості виробленого продукту, задоволенням платоспроможного попиту населення, активним впливом через договірну систему на підвищення якості продукції, зниження її собівартості, скороченням витрат часу на обслуговування.

Сукупність актів купівлі-продажу товарів можна звести до таких товарних операцій за ознаками продавця та покупця:

  •  продаж товарів тими, що їх виробляють, безпосередньо споживачам;
  •  продаж товарів тими, що їх виробляють, торговим організаціям для подальшого продажу;
  •  продаж товарів одними торговими організаціями іншим організаціям для подальшого продажу;
  •  продаж товарів торговими організаціями споживачам.

На основі  розмежування актів купівлі-продажу по їх ролі в процесі руху товарів товарооборот поділяється на оптовий і роздрібний.

Оптовим товарооборотом називається сума продажу торговим організаціям для подальшого продажу. Основне завдання оптової торгівлі - забезпечити оснащення роздрібної торгівлі товарами в потрібній кількості і асортименті з відповідністю до попиту населення.

Роздрібний товарооборот – це сума продажу товарів безпосереднім його споживачам ( в основному населенню). Товарооборот ринкової торгівлі також являється роздрібним.

Важливою формою скорочення кількості ланок, через які проходить товар, є розширення прямих зв'язків торгових підприємств з виробництвом, надходження товарів безпосередньо від виробничих підприємств у торговельну мережу, коли це можливо та раціонально.

Щоб розрахувати середню кількість ланок, через які проходить товар, треба знати валовий товарооборот, який дорівнює сумі роздрібного та оптового товарообороту та чистий товарооборот. Останній визначають виключенням з валового товарообороту повторного рахунку, або як суму роздрібного товарообороту і продажу товарів торговим організаціям інших торгових систем. Наприклад, для державної торгівлі чистий товарооборот дорівнює сумі роздрібного товарообороту і продажу товарів системі споживчої кооперації або іншим системам. У масштабі всієї країни чистий товарооборот дорівнює роздрібному.

Середня кількість ланок, через які пройшов товар, характеризує коефіцієнт ланковості. Він дорівнює частці від ділення валового товарообороту на чистий. Збільшення кількості ланок стримує рух товарів, збільшує час: обороту і товарні запаси. Це збільшує потребу в складських приміщеннях, підвищує рівень витрат. Статистичний аналіз повинен виявити зайві ланки для розробки методів раціоналізації товарообігу.

Роздрібний товарооборот - найбільш важливий плановий і звітний показник діяльності торгівлі. Він входить в число основних народногосподарських показників рівня життя населення.  Роздрібний товарооборот зростає абсолютно і в розрахунку на душу населення.

Статистика вивчає види роздрібного товарообороту: роздрібної мережі та громадського харчування. Виручка торгових організацій у вигляді роздрібного товарообороту є найважливішим джерелом прибуткової частини касового плану закладів банку.

Роздрібний товарообіг являє собою останню, кінцеву стадію руху товарів у сфері обігу, коли товари зі сфери обігу надходять у сферу особистого (індивідуального або спільного) споживання.

Роздрібний товарообіг ставиться до числа найважливіших народногосподарських показників. Він відбивають економічні й соціально-економічні процеси, що відбуваються в житті країни. Роздрібний товарообіг тісно зв'язаний з багатьма показниками розвитку народного господарства, з державним бюджетом, грошовим обігом.

Всі відомі статистичні методи аналізу роздрібного товарообігу відрізняються своєю універсальністю. Це означає, що їх з рівним успіхом можна застосовувати для рішення завдань на всіх рівнях загальної торговельної системи, починаючи з магазина й кінчаючи торгівлею як галуззю народного господарства.

У сфері товарного обігу роздрібний товарообіг впливає на інші показники торгівлі, зокрема  на товарні запаси і їхню оборотність, витрати обігу, прибуток і рентабельність, продуктивність праці в торгівлі й т.д.  Разом з тим він сам випробовує відомий вплив товарних запасів, трудових і грошових витрат, стану матеріальної бази торгівлі й т.п..

Роздрібний товарообіг - складний і багатогранний показник. По-перше, він характеризує обсяг товарної маси, що перейшла зі сфери товарного звернення до сфери особистого споживання.

По-друге, роздрібний товарообіг, що являє собою обмін товарів на гроші, в основному на грошові доходи населення, характеризує як грошовий виторг торгівлі, так і суму витрат на покупку товарів. Ця остання складається із частини трудових доходів населення, заробітної плати, доходів колгоспників і т.п. , а також із суспільних фондів споживання - пенсій, стипендій, грошових пільг і виплат і інших джерел.

До складу роздрібного товарообороту входить виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання як за готівку, так і за розрахункові чеки банків, через організований споживчий ринок, тобто спеціально організовану торговельну мережу усіма діючими підприємствами незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності та господарювання, а також виручка, одержана через касу неторговельних підприємств, організацій, установ від продажу безпосередньо населенню товарів власного виготовлення, закуплених на стороні або одержаних за бартером. 

До складу роздрібного товарообороту включається також відпускання товарів за безготівковим розрахунком із роздрібної мережі та мережі громадського харчування окремим категоріям установ. Як приклад можна використати таблицю «Роздрібний товарооборот за січень-вересень 2012 року», де подані обсяги обороту роздрібної торгівлі та обороту ресторанного господарства, як складової частини роздрібного товарообороту.

Роздрібний товарооборот за січень–вересень 2012 року 

Січень–вересень 2012р.

Вересень 2012р.

Оборот роздрібної торгівлі1, млн.грн.

578154,3

Оборот  роздрібної торгівлі у % до відповідного періоду попереднього року

116,0

-

Оборот  ресторанного господарства, млн.грн.          (з урахуванням обороту фізичних осіб-підприємців)

17640,7

-

Оборот  ресторанного господарства у % до відповідного періоду попереднього року

107,8

-

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, млн.грн.

292352,5

35158,8

Роздрібний товарооборот у % до

відповідного періоду попереднього року

114,2

110,9

попереднього місяця

-

98,0

У період становлення ринкової  економіки,   коли відбувається розширення кола учасників    торговельної діяльності, споживчий ринок набирає різноманітних форм, утворюються нові канали реалізації товарів населенню. Для повноти обліку роздрібного товарообороту виокремлюють такі його складові:

  •  організований ринок. Він охоплює реалізацію товарів через офіційно зареєстровану торговельну мережу магазинів, палаток, підприємств громадського харчування, комерційно-комісійну торгівлю (мережа невеликих палаток, магазинів, кіосків, секцій у магазинах і т д). До цієї категорії належать також реалізація товарів населенню безпосередньо виробничими підприємствами, організаціями, виробництвами  і т.п.
  •   міські ринки сільськогосподарської продукції.  Охоплюють реалізацію селянами, фермерами, окремими    громадянами,    колективними     господарствами     та     іншими     підприємствами сільськогосподарської продукції, виробленої у своїх господарствах, а останнім часом і імпортної сільськогосподарської продукції.
  •  неорганізований ринок. Охоплює реалізацію приватними особами товарів як вироблених у країні, так і завезених із країни далекого і близького зарубіжжя, у порядку вільної торгівлі у спеціально відведених місцях.

1.2. Вивчення обсягу і структури роздрібного товарообороту на торгових підприємствах.

Зростання роздрібного товарообороту супроводжується змінами його товарної структури - змінюється співвідношення між продовольчими та непродовольчими товарами, підвищується частка товарів культурно-побутового призначення, цінних продуктів харчування тощо. При цьому покращується структура народного споживання. Крім того, вивчення структури роздрібного товарообороту має велике значення для аналізу і планування господарської діяльності торгових підприємств, оскільки продаж різних товарів потребує неоднакових затрат та їх реалізацію і, таким чином, зміна структури товарообороту впливає на рівень витрат обертання. У торгових організаціях облік обсягу продажу окремих товарних груп не здійснюється. Тому цей обсяг визначають балансовим методом на основі такої рівності:

Товарні запаси  на початок звітного періоду + надходження товарів за звітний період   =   відпуск товарів у громадське харчування +  продаж оптом та інші  документовані виграти які не є роздрібним   товарооборотом +  продаж у порядку роздрібного  товарообороту та інші не документальні  витрати +   товарні запаси на кінець  звітного період.   

У структурі роздрібного товарообороту виділяють також оборот торгово-закупівельних кооперативів і кооперативів громадського харчування по продажу продовольчих і непродовольчих товарів народного споживання від продажу продукції населенню, продаж товарів, які прийняті від кооперативів і громадян, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю.

Статистика аналізує дані про динаміку показників обсягу та структури роздрібного товарообороту в порівнянних цінах та цінах відповідних років.

В показник обсягу роздрібного товарообороту торгової мережі входить готівкова виручка торгових підприємств: надходження від підприємств і організацій по безготівковому розрахунку; продажу в кредит , по розписці, у формі шляхової торгівлі по замовленнях; платежі за побутовий ремонт, індивідуальне пошиття та інші види обслуговування населення; плата за доставку населенню товарів на прокат та інші. Нижче подані дані обсягу роздрібного товарообороту підприємств по Україні в цілому  і по регіонам.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств за січень–вересень 2012 року 

Роздрібний товарооборот, млн.грн.

Темпи зростання обсягу роздрібного товарообороту (у порівнянних цінах), %

січень-вересень 2012р.
до січня-вересня 2011р.

довідково: січень-вересень  2011р.
 до січня-вересня 2010р.

Україна

292352,5

114,2

114,6

Автономна Республіка Крим

12390,0

124,2

116,0

Вінницька

6014,8

113,9

120,8

Волинська

5117,3

116,5

115,5

Дніпропетровська

25984,3

116,8

111,2

Донецька

27086,6

116,8

115,5

Житомирська

5311,5

110,1

117,4

Закарпатська

5906,9

107,6

111,8

Запорізька

11254,9

113,5

112,2

Івано-Франківська

5058,6

107,9

117,6

Київська

13707,8

110,3

123,5

Кіровоградська

4542,3

115,0

110,8

Луганська

10128,2

119,9

116,6

Львівська

14404,3

103,7

111,2

Миколаївська

6126,9

116,2

114,2

Одеська

18862,6

113,7

113,3

Полтавська

7598,3

116,2

116,8

Рівненська

4534,8

114,6

108,1

Сумська

4212,6

116,5

113,0

Тернопільська

3789,7

109,8

107,2

Харківська

18684,1

112,1

111,6

Херсонська

5453,4

115,6

109,8

Хмельницька

5295,3

111,3

112,7

Черкаська

5720,8

109,6

118,3

Чернівецька

3830,5

104,1

109,1

Чернігівська

4524,7

112,1

112,3

м.Київ

52940,0

114,9

116,3

м.Севастополь

3871,3

128,7

115,6

Статистика вивчає дані про товарооборот суспільного харчування як один з видів  роздрібного товарообороту.

Сучасна методологія вивчення й аналізу роздрібного товарообігу досить різноманітна. У її арсеналі є велика кількість порівняно простих методів, що не вимагають складних обчислень, але що дозволяють одержати важливі результати. Особливо широко в аналізі роздрібного товарообігу використається метод угруповання, а також індексний метод (індексна методологія). Індексний метод порівняно простий. Проте, він дозволяє ідентифікувати вплив окремих факторів на обсяг роздрібного товарообігу й одержати аналітичну інформацію, украй коштовну для практичного керівництва торговельними підприємствами й прийняття господарських рішень.

Програма аналізу роздрібного товарообігу включає: розрахунок різних відносних показників, вивчення динаміки й структури роздрібного товарообігу, структурних зрушень, виявлення впливу окремих факторів на зміну величини роздрібного товарообігу, установлення об'єктивних взаємозв'язків між основними параметрами роздрібного товарообігу й витратами обігу, чисельністю торговельних працівників, розміром торговельної площі й ін. Розглянемо основні процедури аналізу роздрібного товарообігу.

Відповідно до  діючого законодавства кожне торговельне підприємство щодня здає торговельний виторг на розрахунковий рахунок у банку. Розраховується спеціальний коефіцієнт інкасації (К). Чисельно він дорівнює:

Торгівельна виручка

К = —————————————————— * 100 %

Об’єм роздрібного товарообігу

В структурі товарообороту суспільного харчування виділяють дві основні категорії - продажу товарів особистого виготовлення (готові вироби і напівфабрикати, виготовленні на підприємствах суспільного харчування шляхом холодної і теплової кулінарної обробки - обідні страви, гарячі і холодні закуски та інші вироби особистого виготовлення) і продажу купівельних товарів, які реалізують в готовому вигляді без кулінарної обробки ( хліб, напої і т.д.).

Важливим завданням розвитку суспільного харчування є постійний ріст в його товарообороті частки продукції особистого виробництва.

Частину своєї продукції підприємства суспільного харчування можуть продавати не тільки безпосередньо споживачам (в роздрібному продажі), але і оптом. Це пов’язано з концентрацією виробництва напівфабрикатів на фабриках-кухнях, що звільняє частину підприємств суспільно харчування від первинної обробки сировини. Виходячи з цього, весь товарооборот суспільного харчування лишається на роздрібний продаж населенню і продаж оптом підприємствам і організаціям суспільного харчування.

Продукцію особистого виготовлення враховують не тільки по вартості, але і в натуральному вираженні, наприклад, обідню продукцію враховують в тисячах блюд (перше, друге, солодкі страви, холодні .закуски і т.д.).

Структура роздрібного товарообороту відображає відношення між продовольчими і непродовольчими товарами, асортиментний склад продажі. Крім того роздрібний товарооборот характеризується показниками товарних запасів і надходження (закупки) товарів

1.3. Показники статистики товарних запасів роздрібної торгівлі. Показники швидкості обертання товарних мас. Моделі оптимізації товарних запасів.

Для того щоб процес реалізації був безперервним, певна частина товарів має перебувати  у вигляді товарних запасів.

Статистка вивчає товарну структуру запасів у окремих ланках торгівлі - оптовій та роздрібній. Крім того, аналізують розподіл їх за призначенням, розрізняючи такі види запасів: поточного зберігання, які призначенні для нормального розвитку товарообороту; дострокового зберігання, які утворюються за рахунок товарів сезонного попиту (зимовий та літній одяг, сезонних продуктів - картопля, овочі, фрукти); дострокової доставки, що утворюються в торгових організаціях, які працюють у віддалених регіонах.

Показники реалізації товарних запасів і надходження балансово-взаємозв'язані, що відображаються формулами:

Зп + Н = Р + Зк, звідси

Р=3п + Н - Зк,

Зп + Н= Р + Ві+Во+Зк, звідси

Р=3п + Н-Ві-Во-Зк,

  де Зп, Зк - товарні запаси відповідно на початок і в кінцях періоду;

       Н - надходження (закупка) товарів;

       Ві - інші вибуття;

       Во - очевидні витрати;

       Р - реалізація товарів.

Товарні запаси, які знаходяться в роздрібній торговій мережі і на складах оптових баз, необхідні для забезпечення ритмічної роботи торгових підприємств, широкого асортименту товарів і найбільш повного задоволення попиту споживачів (мал. 1.1).

Мал.1.1 Класифікація запасів товарів по місцю в процесі відтворення.

Товарооборотність являється одним із головних показників в торгівлі, оскільки її прискорення являється одним із способів підвищення конкурентоспроможності товару і підприємства.

Під товарооборотністю  розуміють час оборогу товарів з дня їх надходження до дня реалізації і швидкість обігу товарів.

Період часу, протягом якого товар знаходиться у сфері обігу, називають часом обігу. Він безпосередньо пов'язаний з розміром товарного запасу. Чим більшій обсяг товарних запасів відносно до товарообороту, тим тривалішим буде процес обігу, і навпаки. Економія часу в сфері обігу приводить до прискорення усього процесу відтворення.

Час оборогу, або товарооборотності, розраховують за формулою:

Ч=ЗD/ТО,

а швидкість обігу

Ш=ТО/З,

де 3 - середній запас;

D – кількість днів у періоді;

ТО - товарооборот.

Різні товари здійснюють оборот з неоднаковою швидкістю, тому на швидкість товарообороту усіх товарів впливає зміна структури, тобто співвідношення між окремими товарними групами. Виходячи з цього, при аналізі динаміки середньої швидкості всього товарообороту важливо визначити, якою мірою вона змінюється за рахунок швидкості обороту окремих товарних груп та структури товарних запасів.

Балансовий метод і інвентаризація, доповнюючи один одного, дозволяють виявити недостачі й розтрати товарів у торговельній мережі.

Залежно від  практичних цілей абсолютна величина товарних запасів визначається в натуральному або грошовому вираженні. Натуральні одиниці виміру переважають у торгівлі продовольчими товарами. Однак одних абсолютних величин недостатньо, щоб судити про ступінь забезпеченості товарообігу товарними запасами. Якщо просто зіставити торговельні підприємства з однаковою товарною номенклатурою, то в більшому обсязі виявиться товарний запас на підприємстві, що має більший товарообіг. Визначити ж, у якого з підприємств вище забезпеченість запасами, можна, лише обчисливши відносний показник забезпеченості товарообігу товарними запасами. Розрахунок виробляється по формулі:

 

Виражений у днях товарообігу товарний запас показує, за скільки днів може бути продана маса товарів, складова товарний запас. Цей показник може бути обчислений як по окремих товарах і товарних групах, так і в цілому по торговельній організації.

1.4. Аналіз забезпеченості населення мережею торгових підприємств.

Торгівля та громадське харчування віднесені до сфери матеріального виробництва як галузі, що забезпечують просування товарів до споживача на стадії обігу, а також надають послуги шляхом передачі товарів. Таким чином, розвиток торгівлі та громадського харчування можна оцінювати не тільки показниками товарообігу, обігу товарних запасів, але насамперед показниками, що характеризують рівень та якість торгового обслуговування населення. Зростання рівня життя населення залежить не лише від збільшення обсягів виробництва та якості товарів народного споживання та продуктів харчування, а й від своєчасного доведення цих товарів до споживача.

Можливість вирішення цієї задачі обумовлена дією двох груп факторів: екстенсивних та інтенсивних. До першої належать фактори, що сприяють розвитку торговельної мережі та вдосконаленню її матеріально - технічної бази. Друга група включає організаційні фактори, дія яких передбачає прискорення впровадження передових методів торгівлі та економічні фактори, що стимулюють робітників торгівлі до підвищення якості своєї праці.

Статистична звітність  по торгівлі  та  громадському харчуванню  дозволяє обчислити   кілька показників для оцінки якості обслуговування населення:

  •   обсяг товарообороту в розрахунку на одну людину;
  •   обсяг товарообороту в розрахунку на 1 м²  торгової площі;
  •   кількість торгових підприємств в розрахунку на 1 м²  площі регіону, що вивчається;
  •   розмір торгової площі на 10 тисяч чоловік населення;
  •   частка фасованих товарів в загальному товарообороті.

За допомогою названих показників важко знайти причину динамічних чи територіальних відмінностей. Вони не беруть до уваги ні рівень задоволення потреб населення в окремих товарах, ні зміни в структурі товарообороту. І коли зміни в структурі товарообороту можуть бути   виявлені    шляхом порівняння   показників,   обчислених    за    базисною    ( або   звітною) структурою, дані про яку також наводяться у формах статистичної звітності, то рівень задоволення потреб може бути виявлений лише за допомогою спеціально проведеного обстеження.

Наявність спеціалізованих та універсальних магазинів, відомчих їдалень та підприємств громадського харчування загального користування потребує розрахунку та аналізу показників в розрізі груп торгових підприємств. При їх порівнянні слід брати до уваги також розмір населених пунктів, наявність курортних зон, сезонність та інші фактори, що впливають на роботу торгівлі та громадського харчування.

Слабкі аналітичні можливості показників середньої торгової площі магазинів, середнього числа місць в підприємствах громадського харчування, середньої чисельності відвідувачів та покупців у магазинах, що часто приводились раніш у статистичних публікаціях, у наш час не знаходять практичного використання, а тому н не можуть бути рекомендовані для оцінки торговельного обслуговування.

1.5.Статистика продуктивності праці. Показник цін і витрат обігу в торгівлі.

Найбільш загальним та універсальним показником, який відображає ефективність використання трудових    ресурсів  (  персоналу  )  підприємства     є     продуктивність    праці робітників.

В загальному розумінні продуктивність праці характеризує її результативність (плідність), тобто оцінює результат праці, отриманий на одиницю витрат, пов'язаних з використанням трудових ресурсів підприємства. У вузькому розумінні рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції, що виробляється одним працівником за одиницю робочого часу ( годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік ) або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції ( виконання робіт чи послуг).

Зростання продуктивності праці є однією з найголовніших умов розвитку суспільного виробництва. Статистика продуктивності праці вирішує завдання аналізу її рівня та динаміки на окремих виробництвах і підприємствах, у галузях виробничої сфери та народному господарстві в цілому. Результати цього аналізу в майбутньому використовують для статистичної оцінки ефективності дії основних факторів розвитку суспільного виробництва ( регіональне розміщення продуктивних сил,  розвиток науки і техніки, вдосконалення форм організації виробництва, праці і управління, зростання та    раціональне використання кваліфікації робочої сили та ін.).

Найбільш розповсюдженим показником продуктивності праці робітників торгівельного підприємства є виробок, який визначається середнім розміром товарообігу на одного працівника підприємства:

П=Т/n,

де П - середня виробка на одного працівника, грн.

    Т - розмір товарообігу за період у фактичних цінах, грн.

    n - середньоспискова чисельність працівників підприємства, чол.

Цей показник характеризує обсяг товарообігу реалізованого одним працівником підприємства торгівлі за певний проміжок часу.

Незважаючи на широке використання та простоту розрахунку, рівень та динаміка цього показника не дозволяє повною мірою відтворити рівень продуктивності праці та його зміну, провести порівняльний аналіз.

Він не враховує трудомісткості реалізації окремих товарних груп, зрушень в структурі товарообігу та змін в трудомісткості продажу товарів. Крім того, в умовах інфляції зростання обсягу товарообігу відбувається не в результаті зростання фізичної маси товарів, що реалізуються, а в зв'язку зі зміною рівня цін на товари.

Зворотною характеристикою продуктивності прані є трудомісткість t, яка характеризує витрати праці на виробництво одиниці продукції,

t = Т/q

де q - загальна кількість виготовленої за період продукції;

    Т - сумарні витрати робочого часу у цьому періоді.

Практичне використання того чи іншого показника рівня продуктивності пралі зумовлене конкретними потребами аналізу. Показник П характеризує прямий результат використання робочої сили (живої праці) і може порівнюватись з характеристиками використання інших ресурсів виробництва (уречевленої праці), наприклад, з продуктивністю одиниці виробничого устаткування або з фондовіддачею. У зв'язку з цим, цей показник є основною характеристикою продуктивності праці у статистичній звітності. Трудомісткість t на практиці використовують як базу для визначення загального розміру необхідних витрат праці на виробництво заданої кількості продукції, а також для розрахунку загальної кількості виготовленої продукції у трудових вимірниках.

Залежно від одиниць вимірювання продукції розрізняють натуральні, умовно - натуральні, вартісні та трудові показники продуктивності праці. Загальні витрати праці, які використовують при обчисленні її продуктивності, можуть бути виражені у людино-годинах, людино-днях або у середньосписковій чисельності робітників чи працюючих.

Витрати обігу містять в собі витрати, пов'язані з доведенням продукції до кінцевого споживача, які здійснюються у сфері обігу. Економія витрат обігу є істотним джерелом зниження суспільно необхідних витрат праці. Велике значення має економія так званих "чистих" витрат обігу, пов'язаних з безпосередньою купівлею - продажем та втратами товарів, грошовим обігом, кредитом та іншими витратами, які не пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу та які компенсуються за рахунок національного доходу.

При плануванні, аналізу динаміки та виконання плану витрат, пов'язаних з обігом суспільного продукту, враховують особливості галузей сфери обігу.

Показником рівня витрат на перевезення є витрати на умовну одиницю роботи транспорту: 10 тонно - кілометрів (тонно-міль), 1000 кубічних метрів газу та ін. Витрати на перевезення у транспортних організаціях вивчають у розрізі таких статей: заробітна плата, відрахування на соціальне страхування, паливо, пальні та мастильні матеріали, електроенергія, матеріали, інші витрати. По окремих видах транспорту цей перелік доповнюється статтями, пов'язаними з їхньою специфікою. Так, у водному, повітряному, автомобільному транспорті окремо враховують витрати на поточний ремонт та технічне обслуговування засобів транспорту; трубопровідному - втрати газу й нафти у трубопроводах тощо.

Показником рівня витрат на підприємствах зв'язку є сума експлуатаційних витрат на 100 гри. виторгу від надання послуг. Експлуатаційні витрати підприємств зв'язку розподіляються за такими статтями: заробітна плата робітників основної діяльності, відрахування на соціальне страхування, включаючи держзабезпечення; матеріали: паливо та запчастини; електроенергія на виробничі потреби; перевезення пошти; амортизаційні відрахування; інші витрати. У складі інших витрат виділені адміністративно-управлінські, експлуатаційно-господарські та ін.

Витрати торгових підприємств та підприємств громадського харчування поділяють на такі види: транспортні витрати; заробітна плата основна і додаткова; витрати на оренду та утримання будинків, приміщень, споруд та інвентарю, включаючи позавідомчу охорону та поточний ремонт; зношення сан спецодягу, білизни їдалень, малоцінного інвентарю, посуду, обідніх приборів; витрати на зберігання, доробку, підсортування та пакування товарів; витрати на паливо, пар та електроенергію на виробництві; витрати на утримання холодильних установок, на рекламу; витрати на тару (за виключенням прибутків); інші витрати. Особливістю врахування витрат у цих галузях є те, що втрата товарів та продукції при перевезенні, зберіганні і видачі включається у витрати тільки у межах встановлених норм природних втрат.

Втрати обігу організацій матеріально-технічного забезпечення та заготівельних організацій розраховують за такими статтями: витрати на завіз товару: витрати на зберігання, доробку та реалізацію товарів; витрати на утримання апарату управління; інші витрати, пов'язані з основною діяльністю.

До основних статистичних характеристик витрат обігу належать їх загальна сума і структура, відносний рівень витрат і показники його динаміки, а також абсолютна економія або перевитрати, що пов'язані зі змінами рівня витрат.

Відносний рівень витрат обігу характеризує частку цих витрат у товарообороті.

Розмір зниження рівня витрат обігу - це різниця між рівнями витрат у звітному та базисному періодах.

Темп зниження рівня витрат обігу розраховують діленням розміру зниження на базисний рівень витрат обігу.

Абсолютну економію або перевитрати, що пов'язані зі зміною рівня витрат обігу, визначають порівнянням фактичної суми витрат звітного періоду з їх можливим обсягом зі збереженням базисного рівня.

На рівні окремих організацій та галузей розглянуті показники визначають у розрізі кожної категорії товарообороту. На рівні народного господарства показники витрат обігу розраховують виходячи з розмірів роздрібного товарообороту та загального   обсягу  витрат   обігу  організацій  торгівлі   і громадського харчування.

Ціна - це грошове вираження вартості товару, яке відбиває суспільно необхідні витрати праці, пов'язані з його виробництвом та обігом до моменту кінцевого споживання.

Ціна виробництва характеризує суспільно необхідні витрати праці на утворення матеріальних благ в основних галузях матеріального виробництва. Витрати, пов'язані з подальшим рухом товарів до моменту кінцевого споживання, відбиваючи тарифні ставки та націнки галузей обігу. Кінцеві ціни споживання - це сукупні витрати суспільної праці на виробництво та обіг конкретних матеріальних благ.

У масштабі всього суспільства сума цін утвореного продукту збігається з його загальною вартістю. Разом з тим ціни на конкретні види та окремі групи матеріальних благ можуть відхилятися бід їх фактичної вартості.

Достатньо точно відображають вартість конкретних видів продукції, ціни одночасно є інструментом перерозподілу національного доходу з урахуванням потреб суспільства. Система цін та методика ціноутворення активно діють на рівень витрат суспільної праці, витрати виробництва та його ефективність.

У народному господарстві України застосовують вільні, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, оптові, роздрібні, договірні, єдино прейскурантні, державно закупівельні ціни.

Роздрібні ціни використовуються у розрахунках з населенням і включають роздрібні ціни і  товари народного споживання та тарифи на послуги населенню.

В галузях добувної промисловості діють розрахункові ціни, які відбивають конкретні умови виробництва, але реалізація їх продукції організаціями обігу здійснюється за єдиними державними або договірними оптовими цінами.

Ціни у будівництві залежно від способу будівництва та форм розрахунків поділяють на договірні та кошторисні. Кошторисна нормативна база формується державою, яка визначає і контролює її застосування.

Джерелом інформації про роздрібні ціни у торгівлі та громадському харчуванні, а також тарифи транспорту й зв'язку є відповідні прейскуранти цін та тарифів, статистичний звіт цих організацій, дані одноразових обстежень.

Статистичний аналіз рівня цін здійснюється з позицій встановлення їх відповідності суспільно необхідним витратам праці й забезпечення необхідного рівня рентабельності виробництва та обігу конкретних товарів. Отже,   ціни на продукцію повинні забезпечувати рентабельність виробництва й обігу   продукції,   що   за   своєю   якістю   та   іншими   споживчими   властивостями   відповідають  народногосподарським потребам.

Через різноманітність умов виробництва, форм обігу та якості однойменної продукції у статистичному аналізі використовують середні ціни та тарифи, які розраховують за формулою середньої арифметичної зваженої:   

                                                          _

Р = ∑рq / ∑q

де р - індивідуальні рівні цін та тарифів на конкретні об'єми однойменних товарів і послуг;

  q - кількість товарів або послуг, що реалізовані за відповідними цінами.

Середньозважені ціни широко застосовують у промисловості для характеристики середнього рівня якості продукції, на яку передбачено розподіл за сортами або за іншими якісними групами. Якість та рівень виконання плану закупівель відбивають середні заготівельні ціни   громадського сектору на продукцію сільського виробництва. На основі даних відбіркою спостереження на ринках, бюджетних обстежень та звітів господарств розраховують середньозважені ціни ринку. Середньозважені оптові ціни визначають на конкретні види продукції промисловості та одиниці їх техніко-економічних параметрів. Аналогічні середні кошторисні ціни розраховують на однотипні об'єкти, одиниці їх потужності та види робіт у капітальному будівництві. Для узагальнення характеристики вартості перевезень та послуг зв'язку визначають середні тарифні ставки.

Динаміку оптових і роздрібних цін досліджують індексним методом.

Визначення цін та тарифів на окремі види продукції і послуги здійснюють за допомогою індексів середніх величин:

Iз.с = ∑p1q1 / ∑q1 : ∑p0q0 / ∑q0;

Iф.с = ∑p1q1 / ∑q1 : ∑p0q1 / ∑q1;

Iс.з = ∑p0q1 / ∑q1 : ∑p0q0 / ∑q0;

де р1, р0 - ціни на конкретні об'єми товару або послуг відповідно у звітному та базисному періодах.

Індекси цін виробників промислової продукції у 2012 році

(до попереднього місяця)

(відсотків)

Сі-чень

Лю-тий

Бере- зень

Кві- тень

Тра- вень

Чер- вень

Ли- пень

Сер- пень

Вересень

Промисло вість

99,2

100,8

101,1

103,7

100,2

100,7

97,1

100,5

100,2

Добувна промисловість

95,1

102,1

102,5 

100,0

98,7

98,1

99,7

99,6

100,2

Добування паливно-енергетичних корисних копалин

103,5

103,6

104,6

101,8

97,5

96,0

99,5

99,2

99,8

Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних

88,2

100,6

100,4

98,2

99,9

100,2

99,9

99,9

100,6

Переробна промисловість

99,6

100,4

100,9

101,2

100,5

99,1

98,3

99,6

100,6

з неї:

Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

99,9

100,4

100,8

100,1

100,6

99,7

99,8

100,0

101,2

виробництво м'яса та м'ясних продуктів

100,2

100,7

100,9

101,4

100,2

100,8

99,6

99,9

100,5

виробництво молочних продуктів та морозива

99,5

99,9

98,4

98,0

99,6

98,7

99,1

99,7

101,2

виробництво хліба та хлібобулочних виробів

100,0

100,0

100,2

100,1

100,3

100,2

100,5

100,3

100,3

виробництво цукру

100,0

100,5

98,5

97,1

98,6

98,6

101,3

103,6

99,9

виробництво напоїв

100,8

100,9

100,8

101,5

101,3

100,4

100,3

99,1

100,4

Легка промисловість

100,7

100,2

100,3

100,3

99,8

100,4

99,9

100,0

100,2

текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра

100,7

100,1

100,5

100,4

99,7

100,3

99,9

99,9

100,2

виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів

100,6

100,6

99,9

99,9

100,0

100,8

100,0

100,3

100,1

Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів

101,0

100,2

100,2

100,2

99,4

100,3

98,7

100,3

100,7

Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність

100,6

100,7

100,0

99,9

101,1

99,9

99,8

100,1

100,1

Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення

99,1

100,4

101,5

101,5

99,9

97,0

96,0

98,9

101,2

виробництво коксу

98,6

97,5

100,7

96,9

98,2

99,5

97,5

93,4

99,5

виробництво продуктів

нафтоперероблення

99,4

101,9

101,9

103,7

100,6

95,9

95,4

101,4

101,9

Хімічна та нафтохімічна промисловість

98,5

100,0

102,1

100,5

103,4

99,9

97,9

99,9

100,9

хімічне виробництво

98,1

100,0

102,6

100,5

104,5

100,0

97,5

100,0

100,9

виробництво гумових та пластмасових виробів

99,5

99,9

100,6

100,4

100,4

99,6

99,1

99,8

100,9

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

100,5

101,1

102,3

102,2

100,5

100,4

99,7

100,1

100,5

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

99,5

100,4

100,7

102,8

100,3

98,4

96,5

98,9

100,1

Машинобудування

99,6

100,5

100,5

100,7

99,6

99,7

99,3

100,0

100,2

виробництво машин та устатковання

100,3

101,8

100,4

100,3

100,2

100,2

100,1

100,1

100,2

виробництво електричного, електронного та оптичного устатковання

99,9

100,2

100,4

100,3

99,9

99,9

99,9

100,2

100,0

виробництво транспортних засобів та устатковання

98,9

99,7

100,6

101,2

99,0

99,3

98,3

99,9

100,3

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

100,4

101,6

101,1

113,5

99,9

106,4

92,9

103,2

99,3

Індекс змінного складу у даному випадку характеризує динаміку середньої фактичної ціни одиниці продукції або послуг у звітному періоді порівняно з базисним. Індекс фіксованого складу показує вплив на зміну середньої ціни змін цін на окремі об'єми товарів або послуг. Індекс структурних зрушень відображає зміну співвідношень між групами товарів або об'ємами послуг.

Зміну загальної вартості вироблених товарів або послуг конкретного виду під впливом зміни цін ∆p та їх об'єму ∆q  визначають за такими формулами:

∆p = (q1-q0)р0;        ∆q = (q1(р1-р0)).

Для узагальнення динаміки цін та тарифів на усі товари і послуги або на окремі товарні групи та групи послуг використовують агрегатний індекс:

Iр = ∑p0q1 / ∑p0q1,

де р1, р0 - ціни на конкретні товари або послуги у звітному та базисному періодах;

     q1- кількість конкретних товарів та послуг у звітному періоді.

Перехід до ринкових відносин потребує суттєвого розширення масштабів статистичного аналізу цін та тарифів, підвищення його якості та оперативності. Висновки такого аналізу представляють практичний інтерес для організації діяльності госпрозрахункових підприємств і галузей народного господарства та розвитку конкретних регіонів, служать основою для оцінки життєвого рівня трудящих.

Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні й застосуванні державних фіксованих та регульованих цін та тарифів. У сфері дії вільних цін державою контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог антимонопольного законодавства. Господарські суб'єкти повинні у встановленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю і аналізу застосування та рівня цін. Органи статистики забезпечують нагляд за динамікою цін і тарифів, розробляють індекси зміни їх,  обчислюють вплав цін і тарифів на рівень життя населення. Результати аналізу динаміки цін та тарифів державними статистичними органами та пропозиції громадських організацій, висловлені ними через своїх представників у Верховній та місцевих Радах народних депутатів, служать основою для проведення в життя заходів Уряду щодо підтримки життєвого рівня населення, в першу чергу низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, шляхом введення компенсації витрат у зв’язку з підвищенням цін і тарифів, а також шляхом індексації доходів.

Розділ 2. Розрахункова частина.                                                                                                              Відомі такі дані (табл.1) про роботу 30 продовольчих магазинів за рік:       

                                                                                                                        Таблиця 1.

№ магазину

Товарооборот, млрд. грн.

Середньоспискова чисельність робітників, чол.

Прибуток, млн.

Витрати обігу,млн. грн.

1

1,1

36

16,0

54,1

2

2,7

69

61,0

146,2

3

2,2

51

29,2

131,0

4

0,9

22

20,8

37,1

5

1,8

55

19,2

123,3

6

3,3

61

92,8

150,6

7

2,4

46

56,0

117,0

8

1,3

37

60,4

78,0

9

7,4

151

192,4

297,0

10

3,0

56

68,0

124,8

11

0,5

21

15,2

31,2

12

0,9

24

26,1

44,2

13

1,0

19

33,9

35,9

14

1,1

29

24,1

54,1

15

0,8

20

19,9

45,8

16

1,6

40

46,8

78,4

17

1,1

3

8,8

87,2

18

1,4

30

36,4

57,2

19

0,7

19

2,5

60,1

20

1,0

22

17,2

79,2

21

2,8

43

93,2

84,8

22

0,8

20

10,6

114,0

23

2,2

45

56,1

79,2

24

0,3

12

10,3

15,7

25

1,1

18

20,2

47,2

26

2,0

37

47,6

80,5

27

0,6

11

2,1

30,5

28

0,3

13

8,0

24,1

29

1,5

43

20,1

102,4

30

5,0

107

121,0

211,2

Примітка: Магазин № 1,2,3,5,7,8,14,19,22,26 і 29 застосовують традиційні форми обслуговування, а решта працюють за формою самообслуговування.

Завдання 1.

1.Виконайте групування 30 магазинів за розміром товарообороту, виділіть 3 групи з рівними інтервалами. Кожну групу охарактеризуйте всіма техніко-економічними показниками. Результати представте в табличній формі (табл.2) і зробіть висновки.                                                                       Розв’язання :                                                                                                                                                                  1. Побудуємо ряд розподілу 30 магазинів за розміром товарообороту. Утворимо 3 групи з рівними інтервалами. Оскільки кількість груп дано, то визначаємо величину інтервалу за формулою,  де n = 3, тоді    

                                    h =                                                (1)

xmax=7,4 млрд.грн – найбільше значення ознаки;                                                                        xmin=0,3 млрд.грн. – найменше значення ознаки;                                                                                    n=3 – число груп;                                                                                                                                    h = (7,4 – 0,3)/3≈2,367.                                                                                                                                                          Розрахунки представимо в табличній формі (табл.2.).                                                                             Групові показники зведемо і отримаємо зведену таблицю результатів групування:                      

                    Групування магазинів за розміром товарообороту                                                                                                          

                                                                                                                         Таблиця 2.

Групи магазинів за розміром товаро-обороту, млрд. грн.

Кількість магазинів

Середньо-спискова чисельність робітників, чол.

Товарооборот

Прибуток

Витрати обігу

Всього, млрд. грн.

У % до обсягу товаро-обороту

Всього млн. грн.

У % до обсягу товаро-обороту

Всього млн. грн.

У% до обсягу товаро-обороту

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0,3-2,667

24

673

28,6

54,2

607,5

49,1

1607,4

61,3

2,667-5,034

5

336

16,8

31,8

436

35,3

717,6

27,4

5,034-7,4

1

151

7,4

14,0

192,4

15,6

297

11,3

Разом

30

1160

52,8

100

1235,9

100

2622,0

100

 Висновок. У результаті групування встановили, що у галузі продовольства переважають магазини, в яких розмір товарообороту коливається в межах 0,3-2,667 млрд. грн. (24 магазини). На дану групу магазинів припадає найбільша кількість робітників - 673 чол.,а це більше 50% відсотків від загальної чисельності робітників. Товарооборот, прибуток та витрати обігу також приймають свої найбільші значення в даній групі магазинів.

2.Виконайте групування підприємств за двома ознаками розміром товарообороту і методами обслуговування. Розрахуйте для кожної групи техніко-економічні показники (табл.3). Зробіть висновки.                                                                       Розвʼязання:                                                                                                                          Виконаємо групування підприємств за двома ознаками розміром товарообороту і методами обслуговування. За методами обслуговування виділимо 2 групи:                                                            І група – Магазини, які застосовують традиційні форми обслуговування      (1,2,3,5,7,8,14,19,22,26 і 29).                                                                                                                                                                                       ІІ група – Магазини, які працюють за методом самообслуговування    (4,6,9,10,11,12,13,15,16,17,18,20,21,23,24,25,25,26,27,28,30).                                                                         Розрахунки представимо в табличній формі (табл.3).                                                             Групові показники зведемо і отримаємо зведену таблицю результатів групування:                 

                                                    Комбінаційне групування                                                                                                                 Таблиця 3.                        

Групи магазинів за методом обслуговування покупців

Підгрупи магазинів за розміром товаро-обороту, тис. грн.

Кількість магазинів

Середньоспискова чисель-ність роб-ків, чол..

Товарооборот

Прибуток

Витрати обігу, тис. грн..

Всього, тис. грн.

На 1 роб. грн.

Всього, тис. грн.

У % до обсягу т-о

Всього

У % до обсягу т-о

Традиційні

0,3-2,667

10

373

14,9

39,9

285,7

23,1

914,5

34,9

2,667-5,034

1

69

2,7

39.1

61,0

5,0

146,2

5,6

5,034-7,4

-

-

-

-

-

-

-

-

Самообслуговування

0,3-2,667

14

300

13,7

45,7

321,8

26,0

692,9

26,4

2,667-5,034

4

267

14,1

52,8

375

30,3

571,4

21,8

5,034-7,4

1

151

7,4

49,0

192,4

15,6

297,0

11,3

Разом

30

1160

52,8

1235,9

100

2622,0

100

Висновок. Більша частина товарообороту і прибутку належить магазинам, що працюють за методом самообслуговування. Основна частина магазинів має товарооборот у межах 300 - 2667 млн. грн.

Завдання 2.                                                                                                                  Використовуючи ряд розподілу за величиною товарообороту (табл.2) обчислити: а) середній товарооборот на один магазин; б) моду даного ряду; в)медіану; г) середнє лінійне відхилення. Зробити висновки. Зобразити ряд розподілу у вигляді гістограми.

Розв’язання:

Розрахункова таблиця для визначення середнього товарообороту на один магазин, моду та медіану даного ряду, середнє лінійне відхилення

                                                                                                                         Таблиця 4.

Групи за розміром товарообороту, млрд. грн.

Кількість магазинів,

f

Середина інтервалу,

x

Кумулятивна частота, S me

|х -|

 |х -|2 f

0,3 – 2,667

24

1,48

24

0,55

7,2

2,667 – 5,034

5

3,85

29

1,82

16,55

5,034 – 7,4

1

6,22

30

4,19

17,56

Разом

30

-

-

-

41,31

а) Перш за все середня величина – це узагальнююча міра варіаційної ознаки, яка характеризує її рівень у розрахунку на одиницю сукупності. Середні величини дозволяють охарактеризувати сукупність по кількісній варіаційній ознаці. У статистиці використовують декілька видів середніх величин:

  •  середня арифметична;
  •  середня гармонійна;
  •  середня геометрична тощо.

Якщо середня визначається за первинними або не згрупованими ознаками, то вона є простою, а якщо за згрупованими або вторинними даними – зважена форма. Середня арифметична – це одна з найбільш поширених середніх величин, застосовується у випадках, коли обсяг варіаційної ознаки для всієї сукупності є сумою індивідуальних значень її окремих елементів. Розрізняють арифметичну просту і зважену.                                                                                                                           Середній товарооборот на один магазин ми розраховуємо за формулою середньої  арифметичної зваженої:

                                       =                                                (2)                          

де Х – індивідуальне значення ознаки, f – частота. У нашому випадку Х – товарооборот, f – кількість магазинів. Отже, середній товарооборот на один магазин дорівнює:

 = (1,48 *24 +3,85 *5 + 6,22*1)/(24+5+1) ≈2,03 млрд. грн.

б) Модою називається величина ознаки, тобто варіанта, яка найчастіше зустрічається у даній сукупності. Модою в дискретному ряду розподілу буде варіанта, яка має найбільшу частоту. Мода в інтервальному ряду розподілу визначається за залежністю:

              Мо =         (3)

де хмо та   – відповідно нижня межа та ширина модального інтервалу;                                                       fm0, fm0-1, fm0+1 – частоти модального, перед модального та після модального інтервалу.Звідси мода даного ряду дорівнює:

Мо = 0,3+2,367*(24/(24+(24-5))≈1,6 млрд. грн.

в) Для визначення медіани знайдемо медіанний інтервал. Для цього знайдемо кумулятивні частоти .Так як кумулятивна частота медіанного інтервалу повинна бути більшою або рівною  півсумі частот ( ), то медіанний інтервал відповідає кумулятивній частоті 24  і рівний 0,3 – 2,667:

                   Ме =                                       (4)       
де xме та іме– відповідно нижня межа та ширина медіанного інтервалу;                                      fmе, - частота медіанного інтервалу; S me-1 – кумулятивна частота перед медіанного інтервалу.               Ме = 0,3+2,367*((30/2)/24)≈1,78 млрд. грн.

г) Середнє лінійне або арифметичне відхилення – це середній модуль відхилень індивідуальних значень ознаки від їх середньої величини. Середнє лінійне відхилення для згрупованих даних визначається за залежністю:                                                                                                           

                                                                                                (5)

d= 26,49/30=0,88 млрд.грн. 

Рис.1.

Висновок. Середній товарооборот на один магазин становить близько 2,03 млрд. грн. Найбільше переважають магазини, товарооборот яких становить 1,6 млрд. грн. Отже, медіаною товарообороту буде 1,78 млрд. грн., що свідчить про те, що половина магазинів мають товарооборот менший ніж 1,78, а інша половина більший товарооборот ніж 1,78 млрд. грн. Середній модуль відхилень індивідуальних значень ознаки від середньої величини товарообороту становить 0,88млрд.грн.

Завдання 3.

На основі даних про товарооборот 30 магазинів (завдання 1) визначте: а) розмах варіації; б) дисперсію; в) середнє квадратичне відхилення; г) коефіцієнт варіації. Пояснити економічний зміст розрахованих показників.

Розв’язання:

а) Розмах варіації – це різниця між найбільшим і найменшим значенням ознаки у сукупності. В залежності від того, в якому вигляді наведені первинні дані, техніка обчислення цього показника різна: це може бути різниця між верхньою межею останнього інтервалу і нижньою межею першого інтервалу або різниця між середніми значеннями цих інтервалів. Обраховується за формулою:

R=xmax-xmin =7,4-0,3=7,1 млрд. грн.

б) Розрахункова таблиця для визначення дисперсії, середнього квадратичного

відхилення та коефіцієнта варіації

                                                                                                                                            Таблиця 5.

Групи за розміром товарообороту, млрд. грн.

Середина інтервалу,х

Кількість магазинів,f

х -

(х -)2

(х -)2f

0,3 – 2,667

1,48

24

-0,55

0,30

7,2

2,667 – 5,034

3,85

5

1,82

3,31

16,55

5,034 – 7,4

6,22

1

4,19

17,56

17,56

Разом

-

30

-

21,17

41,31

Дисперсія – це середня арифметична квадратів відхилення кожного значення ознаки від середньої величини. Дисперсію також називають середнім квадратом відхилень. Дисперсія розраховується за формулою:


                            σ2 =                                         (6)    


де
х – значення варіант; f – частота;– середнє арифметичне значення ознаки.

σ2=41,31/30≈1,38 млрд. грн.

в) Середнє квадратичне відхилення – це узагальнююча характеристика абсолютних розмірів варіацій ознаки в сукупності. Визначається як корінь квадратний з дисперсії: 

=  = 1,17 млрд.грн.

г) Коефіцієнт варіації – є відносною мірою варіації і дозволяє порівнювати ступінь варіації ознак у рядах варіації з різним рівнем середніх. Розраховується як відношення середнього квадратичного відхилення до середньої величини:

                                       =                                                  (7)   

 V = %=57,64%

Висновок. Отже, товарооборот по 30 продовольчих магазинах коливається 2,03 +/-1,17 млрд. грн. А коефіцієнт варіації більший за 33%, отже дана сукупність не є однорідною, а середнє – не є типовим, тобто середнє значення товарообороту не є типовим для всієї сукупності.

Завдання 4.

  1.  Використовуючи вихідні дані завдання 1 побудуйте кореляційну таблицю для дослідження зв’язку між розміром прибутку та витратами обігу.
  2.  Знайдіть рівняння регресії.
  3.  Зобразіть емпіричні та теоретичні дані на графіку.
  4.  Обчисліть лінійний коефіцієнт і кореляційне співвідношення.
  5.  Перевірте істотність зв’язку за допомогою F- критерію з рівнем істотності = 0,05. Поясніть економічну сутність обчислених показників.

Розв’язок:

Таблиця розрахунку коефіцієнта кореляції

                                                                                                                         Таблиця 6.

№ мага зину

Прибуток (у), млн. грн.

Витрати обігу (х), млн. грн.

Х2

ху

ух

1

16,0

54,1

2926,81

865,6

22,22

2

61,0

146,2

21374,44

8918,2

74,71

3

29,2

131,0

17161

3825,2

66,05

4

20,8

37,1

1376,41

771,68

12,53

5

19,2

123,3

15202,89

2367,36

61,66

6

92,8

150,6

22680,36

13975,68

77,22

7

56,0

117,0

13689

6552

58,07

8

60,4

78,0

6084

4711,2

35,84

9

192,4

297,0

88209

57142,8

160,67

10

68,0

124,8

15575,04

8486,4

62,52

11

15,2

31,2

973,44

474,24

9,16

12

26,1

44,2

1953,64

1153,62

16,57

13

33,9

35,9

1288,81

1217,01

11,84

14

24,1

54,1

2926,81

1303,81

22,22

15

19,9

45,8

2097,64

911,42

17,49

16

46,8

78,4

6146,56

3669,12

36,07

17

8,8

87,2

7603,84

767,36

41,08

18

36,4

57,2

3271,84

2082,08

23,98

19

2,5

60,1

3612,01

150,25

25,64

20

17,2

79,2

6272,64

1362,24

36,52

21

93,2

84,8

7191,04

7903,36

39,72

22

10,6

114,0

12996

1208,4

56,36

23

56,1

79,2

6272,64

4443,12

36,52

24

10,3

15,7

246,49

161,71

0,33

25

20,2

47,2

2227,84

953,44

18,28

26

47,6

80,5

6480,25

3831,8

37,27

27

2,1

30,5

930,25

64,05

8,77

28

8,0

24,1

580,81

192,8

5,12

29

20,1

102,4

10485,76

2058,24

49,75

30

121,0

211,2

44605,44

25555,2

111,76

Разом

1235,9

2622

332442,7

167079,39

1235,94

Середнє

41,2

87,4

11081,42

5569,31

41,2

Загальний вигляд рівняння регресії:

ух = а01*х.

Параметри рівняння визначаються за формулами:        

ух=-8,62+0,57х

Рис.2.

Таблиця розрахунку лінійного коефіцієнта кореляції і кореляційного співвідношення

                                                                                                                         Таблиця 7.

№ мага зину

Прибу ток (у), млн. грн.

Витрати обігу (х), млн. грн.

х- )2

(х-)2

(у- )2

(у-ух)2

1

16,0

54,1

360,24

1108,89

635,04

38,69

2

61,0

146,2

1122,92

3457,44

392,04

187,96

3

29,2

131,0

617,52

1900,96

144

1357,92

4

20,8

37,1

821,97

2530,09

416,16

68,39

5

19,2

123,3

418,61

1288,81

484

1802,85

6

92,8

150,6

1297,44

3994,24

2662,56

242,74

7

56,0

117,0

284,60

876,16

219,04

4,28

8

60,4

78,0

28,73

88,36

368,64

603,19

9

192,4

297,0

14273,08

43932,2

22861,44

1006,79

10

68,0

124,8

454,54

1398,76

718,24

30,03

11

15,2

31,2

1026,56

3158,44

676

36,48

12

26,1

44,2

606,64

1866,24

228,01

90,82

13

33,9

35,9

862,01

2652,25

53,29

486,64

14

24,1

54,1

360,24

1108,89

292,41

3,53

15

19,9

45,8

562,16

1730,56

453,69

5,81

16

46,8

78,4

26,32

81

31,36

115,13

17

8,8

87,2

0,01

0,04

1049,76

1041,99

18

36,4

57,2

296,53

912,04

23,04

154,26

19

2,5

60,1

242,11

745,29

1497,69

535,46

20

17,2

79,2

21,90

67,24

576

373,26

21

93,2

84,8

2,19

6,76

2704

2860,11

22

10,6

114,0

229,83

707,56

936,36

2093,98

23

56,1

79,2

21,90

67,24

222,01

383,38

24

10,3

15,7

1670,36

5140,89

954,81

99,40

25

20,2

47,2

525,33

1616,04

441

3,69

26

47,6

80,5

15,44

47,61

40,96

106,71

27

2,1

30,5

1051,70

3237,61

1528,81

44,49

28

8,0

24,1

1301,77

4006,89

1102,24

8,29

29

20,1

102,4

73,10

225

445,21

879,12

30

121,0

211,2

4978,71

15326,4

6368,04

85,38

Разом

1235,9

2622

33554,46

103280

48525,85

14750,77

Середнє

41,2

87,4

1118,48

3442,67

1617,53

491,69

Лінійний коефіцієнт кореляції визначається за залежністю:

                                                                                 (8)

                                  

                                 

                                                  

Кореляційне співвідношення:

                                      (тис. грн.)

Підкореневий вираз кореляційного співвідношення представляє собою коефіцієнт детермінації. Коефіцієнт детермінації показує долю варіації результативної ознаки під впливом факторної ознаки.

                                               D = η2 = 0,83162 = 0,6915 = 69,15%.

Часто при визначенні тісноти кореляційного зв’язку використовується індекс кореляції, який розраховується за формулою:

 Для перевірки істотності зв’язку за допомогою F- критерію з рівнем істотності 0,05 використовується залежність:

                                                                                                       (9)

Згідно з таблиці η20,05 (1;28)=4,17,

                                                                             Висновок. Згідно таблиці граничних значень кореляційного співвідношення для рівня значущості η20,05 (1;28) ˂ , це доводить що між розміром прибутку та витратами обігу існує істотний зв’язок. Провівши ряд розрахунків, можна зробити загальний висновок, що загалом по магазинам розмір прибутку залежить від витрат обігу на 69,15 %, а також зв’язок прямий і тісний, про це свідчить коефіцієнт кореляції, який наближається до 1 і додатній.

Завдання 5.

Відомо, що роздрібний товарооборот міста (табл.8) склав, млн. грн. :

                                                                                                                             Таблиця 8.

Роки

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Без дрібного опту

360

380

410

З дрібним оптом

460

490

520

570

Приведіть рівні ряду до співставленого вигляду.                                                                Визначте вид ряду динаміки і зобразіть його за допомогою діаграми. Обчисліть: а) середньорічні темпи росту; б) абсолютні та відносні прирости; в)абсолютне значення одного проценту приросту; г) середній абсолютний приріст; д) фактичний середній темп росту та приросту, результати розрахунків представте в табличній формі.

Розв’язок:

Для приведення ряда динаміки до співставленого виду визначимо для 2003 р. коефіцієнт співставлення рівнів двох рядів: 460:410≈1,1. Помножимо на цей коефіцієнт рівні першого ряду і отримаємо їх співставлення з рівнями другого ряду:

2001 р. – 360*1,1=396 млн. грн;  2002 р.- 380*1,1=418 млн.грн.

Таким чином ми отримали співставлений ряд динаміки роздрібного товарообороту міста в нових межах.

                                                                                                                         Таблиця 9.

Роки

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Товарооборот,млн. грн.

396

418

460

490

520

570

Ряди динаміки в залежності від того як відображають рівні ряда стан явища поділяються на моментні і інтервальні. В даному випадку моментний ряд динаміки, оскільки він відображає стан явища на конкретну дату (на даний рік).

Рис.3.

Динаміка роздрібного товарообороту міста

                                                                                                                         Таблиця 10.

Роки

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Роздрібний товарооборот

396

418

460

490

520

570

Середньоріч ний темп росту

ланцюговий, Трл

-

105,55

110,05

106,52

106,12

109,62

базовий, Трб

-

105,55

116,16

123,74

131,31

143,94

Абсолютний приріст

ланцюговий, Δі

-

22

42

30

30

50

базовий, Δб

-

22

64

94

124

174

Відносний приріст

ланцюговий, Тпрл

-

5,55

10,05

6,52

6,12

9,62

базовий, Тпрб

-

5,55

16,16

23,74

31,31

43,94

Абсолютне значення 1% приросту,Аі

-

3,96

4,18

4,60

4,90

5,20

Середній абсолютний приріст, Δу

29

Середній темп

росту,

1,0755

приросту,

7,55

Динамічний ряд являє собою перелік числових значень певного статистичного показника в послідовні моменти чи періоди часу.                                                    Абсолютний приріст вказує наскільки одиниць в абсолютному вираженні рівень одного періоду більше чи менше попереднього або базисного рівня:

                                                                                                    (10)

                                                                                                    (11)

Темп росту – вказує в скільки разів рівень даного ряду більше чи менше попереднього або базисного рівня. Виражається у відсотках:

                                                                                                (12)

                                                                                               (13)

Темп приросту (відносний приріст) - відносний показник, що показує на скільки процентів один рівень більше (чи менше) попереднього або базисного рівня. Виражається у відсотках:             Тпрл = Трл – 100                                             (14)

                                                Тпрб = Трб – 100                                            (15)

Абсолютне значення 1% приросту – характеризує вагомість 1% приросту; має зміст лише для ланцюгових приростів і темпів росту:

                                    Аі = уі-1/100 або уі-1*0,01.                             (16)

Середній абсолютний приріст розраховується як середня арифметична проста з ланцюгових абсолютних приростів:

                                                                                         (17)

Середній темп росту визначається за формулою середньої геометричної:

                                                                                            (18)

Середній темп приросту отримаємо, якщо віднімемо від середнього темпу росту 100%:

                                             = - 100%                                       (19)

Висновок. В середньому на 29 млн. грн. збільшувався роздрібний товарооборот міста. Щорічно роздрібний товарооборот міста зростає на 7,55%.

Завдання 6.

Виконайте аналітичне вирівнювання даних ряду та побудуйте тренд. Розрахунки представити графічно. Сформулюйте висновки.                                          Рівняння лінії тренду:  .                                                                                    Спосіб най менших квадратів дає систему двох нормальних рівнянь для знаходження параметрів ао і а1. Ця система має вигляд:

                  а0 = 2854/6 = 475,66; а1 = 756/28 = 27.

yt =475,66+27*t - рівняння прямої (тренд).

Розрахункова таблиця

                                                                                                                         Таблиця 11.

Роки

Товарооборот, млн.грн.(у)

t

t2

yt

yt

2001

396

-3

9

-1188

394,66

2002

418

-2

4

-836

421,66

2003

460

-1

1

-460

448,66

2004

490

1

1

490

502,66

2005

520

2

4

1040

529,66

2006

570

3

9

1710

556,66

Разом

2854

0

28

756

2853,96

Рис.4.

 Висновок. Роздрібний товарооборот міста має зростаючу тенденцію з незначною варіацією даних. Річний середній абсолютний приріст становить 27 млн. грн.

Завдання 7.

Відомо, що продаж продуктів на колгоспному ринку (таблиця 12) склав:

                                                                                                                         Таблиця 12.

Товари

Ціна, грн.

Продано, кг.

p0

p1

q0

q1

Картопля

1,0

1,2

80000

100000

Капуста

2,4

2,5

45000

50000

Морква

3,2

3,0

15000

20000

Молоко

2,0

1,9

12000

10000

Сир

25,0

23,9

4000

5000

Сметана

18,9

18,0

200

500

Обчисліть:

1.Індекс цін по всіх товарах, а також по товарах овочевої та молочної груп. 2.Індекс фізичного обсягу товарообороту по всіх товарах, а також по товарах овочевої та молочної груп. 3.Сформулюйте висновки.

Індекс цін по всіх товарах:        

                                                                                                    (20)

Індекс цін по групі товарів:    

                                                                                    (21)

Індекс фізичного обсягу товарообороту по всіх товарах:  

                                                                                           (22)

Індекс фізичного обсягу товарообороту по групі товарів:

                                                                                    (23)

Індекси

                                                                                                                         Таблиця 13.

Товари

ip

iq

Ip

Iq

Картопля

1,2

1,25

1,074

1,2

Капуста

1,04

1,1

Морква

0,94

1,3

Молоко

0,95

0,83

0,96

1,21

Сир

0,96

1,25

Сметана

0,95

2,5

Висновок. Провівши ряд розрахунків, ми можемо сказати, що ціни на картоплю та на капусту зросли відповідно на 20% і на 4 %, ціна на моркву знизилась на 6%, молоко і сметана подешевшали на 5%, а сир знизився в ціні на 4%. В цілому ціни на товари овочевої групи зросли на 7,4%, а ціни на товари молочної групи знизились на 4%. Фізичний обсяг реалізації картоплі, капусти і моркви збільшився відповідно на 25%, 10%, 30%. Обсяг реалізації сиру зріс на 25%, а сметани на 150%, а от фізичний обсяг реалізації молока знизився на 17%. В загальному, фізичний обсяг товарообороту продуктів овочевої групи збільшився на 20%, а молочної групи на 21%.

Висновки. Розглянута індексна методологія аналізу основних параметрів товарного обігу дозволяє одержати досить велику  аналітичну інформацію. Така  інформація вкрай необхідна для організації планування й керування рухом товарів на всіх ієрархічних рівнях торгівлі, розглянутої у вигляді великої й складної динамічної системи. Без цієї інформації не можна також вирішувати завдання по підвищенню рентабельності торгівлі. Ефективність індексної методології аналізу товарного обігу різко підвищується у зв'язку з використанням ЕОМ. У цьому випадку до індексної методології легко підключаються інші аналітичні методи.

Отже, предмет статистики товарів є роздрібний та оптовий товарооборот. Згідно проведених досліджень виявлено, що оптовий товарооборот зростає на протязі усього досліджуваного періоду. Найбільшу частку (60%) в товарообороті займає продукція виробничо-технічного призначення, найменшу – продовольчі товари.

Основними цілями обліку й аналізу товарних запасів. По-перше, товарні запаси є частиною товарних ресурсів торгівлі і її матеріальних цінностей; їхній облік переслідує цілі забезпечення їхнього збереження, вивчення утворення й місцезнаходження.   

По-друге, товарні запаси становлять основну частину оборотних коштів торгівлі й, отже, є елементом фінансів торгівлі.

По-третє, розмір товарних запасів і час їхнього перебування в сфері товарного обігу значно впливають на рівень соціальної й економічної ефективності торгівлі, наближаючи або віддаляючи момент кінцевої реалізації товарів, зменшуючи або збільшуючи рівень витрат обігу.

По-четверте, товарні запаси чуйно реагують на будь-які кількісні і якісні зміни в співвідношенні товарної пропозиції та купівельного попиту й тому можуть служити своєчасним індикатором відповідності пропозиції попиту.                                                                           

По-п'яте, товарні запаси входять як  елемент у балансову формулу, зокрема , при розрахунку товарної структури роздрібного товарообігу, при побудові товарних балансів оптового й роздрібного товарообігу, балансу товарного забезпечення роздрібного товарообігу й інших балансів. Отже, від точності обліку товарних запасів залежить вірогідність  названих показників.

Список використаної літератури

  1.  Статистика. Підручник. А.В. Головач, А.М. Еріна, О.В. Козирев та ін. - К.: Вища школа, 1993. 623 с.
  2.  Статистика рынка товаров и услуг: Учебник/И.К.Беляевский, Г.Д.Кулагина, А.В.Коротков и др.; под ред. И.К.Беляевского. -М.: Финансы и статистика, 1995. -432 с.
  3.  Рождественська Л. Г. Статистика ринку товарів і послуг: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001.
  4.  Лугінін О.Є., Білоусова С.В. Статистика: Підручник. К., Центр навчальної літератури, 2005. - 580 с.
  5.  Статистика: Підручник/А.В. Головач та ін.; За ред. А.В. Головача та ін. – К.: Вища шк., 1993. – 623 с.
  6.  Державна служба статистики України - www.ukrstat.gov.ua.


 В оптовій

   торгівлі

  На підприємствах

   промисловості (у

    постачальників)

     Запаси товарів у  

   торгівлі засобами

      виробництва і

       матеріально-технічного оснащення

 Фонд споживання

           Товарні запаси

   Виробничі запаси

          Загальні запаси

       В роздрібній

 торгівлі

   Запаси товарів в        

          заготівках

 Запаси товарів в торгівлі

                                                    Запаси товарів

                                     По призначенню

    Товарні запаси тривалого зберігання

Товарні запаси спе-ціального призначення

    Товарні запаси поточного зберігання

 Цільові товарні         

         запаси

 Сезонні запаси

        товарів

     Запаси товарів для

здійснення певних цілей

Товарні запаси дострокового                

                постачання

              По одиницях вимірювання

 У відносному виражені    

     (днів до обороту)

В абсолютному виражені

Натуральні (штук, пар)

Вартість (гривень)

Максимальні товарні запаси

По розміру

Мінімальні товарні   

          запаси

Середні товар-  

    ні запаси

   По сроках вирахування

На початок року

  На кінець року

  Середні товарні запаси за визначений  

           період (місяць, квадрат, рік)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1545. Строительство вертикальных стволов 184.5 KB
  Определение нагрузок на крепь вертикального ствола. Расчетное сопротивление горных пород сжатию. Коэффициент влияния угла залегания породы. Выбор взрывчатых материалов. Расчет количества воздуха по наибольшей численности людей. Расход воздуха по минимальной скорости движения в призабойном пространстве. Фазы проведения ствола при совмещенной технологической схеме.
1546. Безопасность и экологичность строительного проекта 56.9 KB
  Мероприятия по охране окружающей среды при строительстве жилого дома. Мероприятия по исключению чрезвычайных ситуаций при возведении 9-ти этажного жилого дома. Возможные причины аварий, чрезвычайных ситуаций при строительстве объекта. Мероприятия по исключению чрезвычайных ситуаций при строительстве 9-ти этажного жилого дома.
1547. Моделирование программного обеспечения 100.15 KB
  Создание контекстной диаграммы (используя IDEF0). Выполнение процесса декомпозиции модели по результатам разработки контекстной диаграммы. Создание диаграммы вариантов использования и описание потоков. Построение диаграммы вариантов использования.
1548. Русская литература ХІХ века. Известные личности 227.16 KB
  Южные поэмы А.С. Пушкина. Драматургия А.П. Чехова. М.Ю. Лермонтов. Лирика. Новаторство драматургии Н.А. Островского. Новаторство прозы А.П. Чехова. Поэзия Ф.И. Тютчева. Л.Н. Толстой. Война и мир. Сюжет и образы. М.Ю. Лермонтов. Роман Герой нашего времени. Сюжет и композиция.
1549. Фінанси та фінансова система України 88.09 KB
  Сутність, особливості функціонування та інструменти грошового ринку. Попит на гроші: сутність, цілі та мотиви попиту на гроші. Чинники, що впливають на попит на гроші. Крива попиту на гроші. Поняття та призначення валютних систем. Елементи національної валютної системи. Розвиток валютної системи в Україні. Небанківські фінансово-кредитні установи, їх види, та особливості функціонування в Україні.
1550. Установка числа корней полинома (с учетом их кратности) 101.35 KB
  Бесконечная и конечная многоугольные области. Геометрические условия, определяющие распределение корней. Алгебраические соотношения, определяющие распределение корней.
1551. Психология и педагогика высшей школы 195 KB
  Психология и педагогика высшей школы: предмет, объект, задачи, категории. Связь с другими науками. Основные направления реформирования образования 21 века и проблемы современной высшей школы. Образовательные уровни и образовательно-квалификационные уровни. Уровни аккредитации и типы вузов. Развитие студенческой группы, характеристика студенческого коллектива. Межличностные отношения в студенческой группе.
1552. Грошово-кредитна політика України 191 KB
  Суть, призначення і цілі грошово-кредитної політики. Концепція виникнення грошей. Роль держави у творенні грошей. Розвиток форм грошей. Їх різновиди і характеристика. Причини та значення демонетизації Gold. Сутність, грошового обороту, його економічна основа, визначальні риси. Грошовий обіг на макро- і мікрорівнях.
1553. Основы энергосбережения 196.5 KB
  Восполняемые и невосполняемые энергетические ресурсы. Виды топлива, их характеристика и запасы. Тепловые и атомные электрические станции (ТЭС и АЭС), гидроэлектростанции. Транспортирование и потребление тепловой и электрической энергии. Электроэнергетические системы и электрические сети. Структура потребления ТЭР.