90175

Передісторія інформатики. Віруси та засоби боротьби із ними. Табличний процесор Microsoft Excel

Контрольная

Информатика, кибернетика и программирование

Тому в останнє десятиріччя інформатику розглядають передусім як науку про створення інформаційних технологій тобто комплексну наукову дисципліну що методами системного аналізу вивчає всі аспекти розробки проектування та функціонування складних комп’ютерних систем їх використання в різноманітних...

Украинкский

2015-05-30

78.75 KB

0 чел.

План

  1.  Передісторія інформатики
  2.  Клавіатура. Групи клавіш та їх назви
  3.  Віруси та засоби боротьби із ними
  4.  Основи обробки графічної інформації за допомогою ПК. Графічний редактор Paint
  5.   Табличний процесор Microsoft Excel 2003. Типи даних у комірках електронної таблиці. Правила запису арифметичних операцій

  1.  Передісторія інформатики

Сучасне суспільство неможливо уявити без інформаційних технологій (ІТ), оскільки на даному етапі сфера інформаційного виробництва (знання та послуги) займає перше місце порівняно зі сферами матеріального та енергетичного виробництв, в ній проходить найгостріша конкуренція між розвиненими країнами.

Інформатика – це наука про способи збирання, накопичення, зберігання, передачу, захист та використання інформації. Вона також включає дисципліни, які стосуються обробки інформації в обчислювальних машинах і мережах. Тому в останнє десятиріччя інформатику розглядають передусім як науку про створення  інформаційних технологій, тобто комплексну наукову дисципліну, що методами системного аналізу вивчає всі аспекти розробки, проектування та функціонування складних комп’ютерних систем, їх використання в різноманітних сферах, а також методи формалізації та перетворення інформації. Можна сказати, що предметом інформатики є загальнонаукове поняття інформації та методи її представлення, обробки та використання у вигляді знань. Більш широким є поняття об’єкту інформатики, який визначається як інформаційні процеси та системи в соціальному середовищі, що включають усю вхідну інформацію: символи, сигнали, зображення, тобто сукупність даних, доступних для використання.

Інформатика як наука почала розвиватися з середини двадцятого століття, що пов'язано з появою електронних обчислювальних машин  та початком комп'ютерної революціЇ. Поява обчислювальних машин в 40-50-і роки створило для інформатики необхідну їй апаратну підтримку, або, інакше кажучи, сприятливе середовище для її розвитку як науки. Тим не менш, обробка інформації за допомогою технічних засобів, перш за все виконання обчислень, виконувалася вже тоді, коли людина навчилася говорити зі своїми одноплемінниками. Тому, історичний період до появи електронних обчислювальних машин  прийнято називати передісторією. Інформаційну діяльність людини можна розділити на три складові: зберігання, передачу та обробку. Довгий час засоби інформаційної праці розвивалися окремо за цими трьома напрямками.

Розвиток засобів зберігання інформаціі

Історія зберігання інформації в письмовій формі йде в глиб століть. До наших днів у деяких місцях збереглися наскальні письмена стародавньої людини, виконані 25-20 тисяч років тому; місячний календар, вигравіруваний на кістки 20 тисяч років тому. Для письма також використовувалися дерево, глина. Багато століть письмові документи складалися на пергаментних сувоях. Пергамент робився зі шкіри тварин. Її розтягували, щоб отримати тонкі листи. Коли на сході навчилися ткати шовк, його стали використовувати не тільки для одягу, а й для письма. У II столітті нашої ери в Китаї винайшли папір. Проте до Європи він дійшов тільки в XI столітті. Аж до XV століття листи, документи, книги писалися вручну. Як інструмент для письма використовувалися пензлики, пір'я птахів, пізніше - металеві пір'я; винаходилися фарби, чорнило. Книг було дуже мало, вони вважалися предметами розкоші. У середині XV століття німецький друкар Йоганн Гутенберг винайшов перший друкарський верстат. З цього часу почалося книгодрукування. На Русі книгодрукування заснував Іван Федоров в середині XVI століття. Донедвана аркуш паперу залишався основним носієм інформації. Але у нього швидко з'являлися серйозні конкуренти. У XIX столітті була винайдена фотографія. Носіями візуальної стали фотоплівка і фотопапір. У 1895 році французи брати Люм'єр продемонстрували в Парижі перший у світі кінофільм, використовуючи апарат власного винаходу. Цей рік вважається роком народження кіно. Історія технічних засобів зберігання та відтворення звуку починається з 1877 року. Цього року в США Томасом Едісоном був побудований фонограф. Звук механічним способом - за допомогою записуючої голки - наносився на поверхню обертового барабана, покритого воском. Трохи пізніше був створений механічний грамофон, а потім його портативний варіант – патефон. Це були пристрої що відтворюють звук записаний на целулоїдну платівку. Електричний аналог патефона - електрофон був винайдений в XX столітті. У XX столітті був винайдений магнітофон. У середині XX сторіччя на магнітну стрічку навчилися записувати не тільки звук, але і зображення - з'явився відеомагнітофон. Згодом, носії на магнітній плівці витіснили оптичні засоби зберігання інформаціі – CD, DVD та сучасні Bluray диски.

Розвиток засобів передачі інформаціі

Спочатку люди користувалися лише засобами ближнього зв'язку: промовою, слухом, зором. Розвиток писемності породив перший засіб далекого зв'язку - пошту. Для швидкої передачі важливих відомостей часто використовувалися оригінальні ідеї. Відомо, наприклад, застосування вогню. Два кострових сигнальника знаходилися на відстані прямої видимості на піднесених місцях або вежах. Коли наближалася небезпека (нападали вороги), сигнальники, запалюючи ланцюжок багать, попереджали про це населення. У XVIII столітті виник семафорний телеграф, це теж різновид оптичного зв'язку, але технічно більш досконалий. Дуже багатим на відкриття в галузі зв'язку було XIX століття. У цьому столітті люди оволоділи електрикою, яке породило безліч винаходів. Спочатку П. Л. Шеллінг в 1832 році винайшов електричний телеграф. А в 1837 році С. Морзе створив електромагнітний телеграфний апарат і придумав спеціальний телеграфний код - абетку, яка носить його ім'я. У 1876 році А. Белл винайшов телефон. У 1895 році винахідник А. С. Попов відкрив епоху радіозв'язку.

Одними з визначних винаходів XX століття в галузі зв'язку можна назвати створення  телебачення и всесвітньої мережі Інтернет.

Розвиток засобів обробки інформації

Найважливішим видом обробки інформації є обчислення. Поява і розвиток рахункових інструментів стимулювали розвиток землеробства, торгівлі, мореплавання, астрономії та багатьох інших областей практичної та наукової діяльності людей. Першим рахувальним засобом для людини були її пальці. У V столітті до нашої ери в Греції та Єгипті набув поширення абак. «Абак» - це грецьке слово, яке перекладається як «лічильна дошка». Обчислення на абаці вироблялися переміщенням камінчиків по жолобах на мармуровій дошці. Подібні рахункові інструменти поширювалися і розвивалися по всьому світу. Наприклад, китайський варіант абака називався суан-пан. Нащадками абака можна назвати рахувальниці. На початку XVII століття шотландський математик Джон Непер ввів поняття логарифма та опублікував таблиці логарифмів. Потім протягом двох століть розвивалися обчислювальні інструменти, засновані на використанні цієї математичної функції. Логарифми дозволяють звести трудомісткі арифметичні операції - множення і ділення - до більш простих - складання і віднімання. У результаті з'явилася логарифмічна лінійка. Цей інструмент був обчислювальним засобом інженерів до винаходу електронних калькуляторів у другій половині ХХ століття. В 1645 французький математик Блез Паскаль створив першу лічильну машину. Машина Паскаля дозволяла швидко виконувати додавання багатозначних чісел. Німецкий вчений Лейбніц, розвинувши ідею Паскаля, створив механічний арифмометр, на якому можна було виконувати всі чотири арифметичні операції з багатозначними числами. Пізніше арифмометр багаторазово вдосконалювався, в тому числі і винахідниками П. Л. Чебишева і В. Т. Однером. Арифмометр був попередником сучасного калькулятора - маленького електронно-обчислювального пристрою. Арифмометр, як і простий калькулятор, - це засіб механізації обчислень. Людина, виробляючи обчислення на такому пристрої, сам керує його роботою, визначає послідовність виконуваних операцій. Мрією винахідників обчислювальної техніки було створення автомата, який би без втручання людини виробляв розрахунки за заздалегідь складеною програмою. Автором першого проекту обчислювального автомата був професор Кембриджського університету Чарльз Беббідж. У період між 1820 і 1856 роками Беббідж працював над створенням програмно керованої Аналітичної машини. Це було настільки складний механічний пристрій, що проект так і не був реалізован. Можна сказати, що Беббідж випередив свій час. Для здійснення його проекту в його час ще не існувало відповідної  технічної бази. Деяким вченим сучасникам Беббіджа його праця здавалась  безплідною. Однак пророчо звучать зараз слова самого Чарльза Беббіджа: «Природа наукових знань така, що малозрозумілі і абсолютно даремні придбання сьогоднішнього дня стають популярною річчю для майбутніх поколінь».

Основні ідеї, закладені в проекті Аналітичної машини, в нашому столітті були використані конструкторами електронних обчислювальних машин. Всі головні компоненти сучасного комп'ютера були присутні в конструкції аналітичної машини: це СКЛАД (в сучасній термінології - пам'ять), де зберігаються вихідні числа і проміжні результати; МЛИН (арифметичний пристрій), в якій здійснювалися операції над числами, взятими зі складу; КОНТОРА (пристрій управління), яка виконує управління послідовністю операцій над числами відповідно заданої програми; Блок введення вихідних даних і ДРУКУ РЕЗУЛЬТАТІВ.

Для програмного керування Аналітичною машиною використовувалися перфокарти - картонні картки з пробитими в них отворами (перфорацією). Перфокарти були винайдені на початку XIX століття у Франції Жозефом М. Жаккард для керування роботою автоматичного ткацького верстата. Цікавим історичним фактом є те, що першу програму для машини Беббіджа в 1846 році написала Ада Лавлейс - дочка великого англійського поета Джорджа Байрона. Аналітична машина Беббіджа - це вже універсальний засіб, що об'єднує в собі обробку інформації, зберігання інформації і обмін вихідними даними і результатами з людиною.

З розробкою перших ЕОМ прийнято пов'язувати виникнення інформатики як науки, початок її історії. Для такої "прив'язки" є кілька причин. По-перше, сам термін "інформатика" з'явився на світ завдяки розвитку обчислювальної техніки, і спочатку під ним розумілася наука про обчисленнях (перші ЕОМ здебільшого використовувалися для проведення числових розрахунків). По-друге, виділенню інформатики в окрему науку сприяло таку важливу властивість сучасної обчислювальної техніки, як єдина форма подання оброблюваної та зберігаємої інформації. Вся інформація, незалежно від її виду, зберігається і обробляється на ЕОМ у двійковій формі. Так вийшло, що комп'ютер в одній системі об'єднав зберігання і обробку числової, текстової (символьної) та аудіовізуальної (звук, зображення, відео) інформації. У цьому полягає основна роль обчислювальної техніки при виникненні та оформленні нової науки.

На сьогоднішній день інформатика являє собою комплексну науково-технічну дисципліну, інтегруючу великий комплекс наук, кожна з яких займається вивченням окремих аспектів автоматизації обробки і передачі інформації.

  1.  Клавіатура. Групи клавіш та їх назви

Клавиатура -  це основний засіб для вводу алфавитно-циврової інформаціі у комп'ютер  користувачем. Кожна клавіша клавіатури має кришку для мініатюрного перемикача -  механічного чи мембранного.  Мікропроцесор, який міститься в клавіатурі відстежує стан цих перемикачів, та при натисканні кожної з  клавіш надсилає у комп'ютер відповідне повідомлення, а програмне забезпечення комп'ютера обробляє ці повідомленя.

Умовно можна виділити чотири групи клавіш на клавіатурі:

  1.  Основний та водночас найбільший блок - алфавітно-цифрові і знакові клавіші (цифри 0-9, латинські літери A-Z та символи кирилиці А-Я, знаки пунктуації, службові символи "+", "-", "/" тощо). Ця група клавіш займає найбільшу площу, та розташована в центральній частині клавіатури.
  2.  Блок функціональних клавіш - F1,F2, F3, F4, F5, F6, F7, F8, F9, F10, F11, F12. Ця группа клавіш розташована над основним блоком алфавітно-цифрових клавіш.
  3.  Службові клавіші – Print Screen, Pause, Scroll Lock, Esc, BackSpace, Enter, Tab, Shift, Caps Lock, Ctrl, Alt, Insert, Delete,  клавіші керування курсором Left, Up, Down, Right, PgUp, PgDown, Home, End.
  4.  Блок цифрових клавіш – 0-9. Ця група клавіш розташована у правій частини клавіатури та іноді називається допоміжною.

Призначення клавіш.

Клавіші з алфавітно-цифрової групи призначені для вводу текстових даних. Призначення функціональних клавіш відрізняється в залежності від використовуємого програмного забезпечення. Найбільш поширена функція клавіші F1 – виклик вбудованої довідкової інформації по програмному забезпеченню, що використовується; функція клавіші F3 – викликає допоміжну програму для пошуку інформації; функція клавіші F5 у більшості  ПЗ для редагування документів – це зберігання редагуємого  документу.

Службові клавіші мають такі функції:

Esc (Ecsape) – у середовищі операційної системи MS DOS натискання цієї клавіші викликало завершення програми. У сучасних найбільш поширених операційних системах Window, Linux, Mac OS використовується здебільшого для відміни введених даних у командному рядку.

Enter – клавіша переводу курсора на новий рядок. В операційних системах Window, Linux, Mac OS у командному рядку використовується для виконання введених команд.

BackSpace – клавіша для видалення символу зліва від курсору.

Delete – клавіша для видалення символу зправа від курсору.

Insert – клавіша для вмикання режиму заміни символів.

Shift – клавіша для зміни регістру символів.

Caps Lock – клавіша для фіксації регістру символів.

Home – клавіша для переходу на початок рядка.

End – клавіша для переходу на кінець рядка.

PgUp – клавіша для переходу на попередніх екран або сторінку.

PgDown – клавіша для переходу на слідуючий екран або сторінку.

Tab – клавіша для переходу слідуючий стовпчик.

Print Screen – у деякому програмному забезпеченні клавіша зберігає знімок екрану.

Допоміжні клавіші здебільшого використовуються для вводу числових даних.

  1.  Віруси та засоби боротьби із ними

  1.  Комп'ютерний вірус це невелика програма, що написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій.
  2.  Комп'ютерний вірус – це програма, яка маскує своє перебування на комп'ютері, виконує небажані дії без відома користувача і  має властивість розповсюджуватися без керування людиною.
  3.  Комп'ютерним вірусом називають певну сукупність виконуваного машинного коду, яка може створювати свої копії (що не обов'язково співпадають з оригіналом) і вміщувати їх у файли, системні області комп'ютерів, комп'ютерні мережі. Вірус — це своєрідна програма, яка, на відміну від звичайних програм, ніколи не зберігає себе у вигляді окремих файлів, а також може виконувати різні небажані дії на комп'ютері.

2. Ознаки зараження комп'ютерним вірусом:

  1.  Зменшення вільної пам’яті.
  2.  Уповільнення роботи комп’ютера.
  3.  Затримки при виконанні програм.
  4.  Незрозумілі зміни в файлах.
  5.  Зміна дати модифікації файлів без причини.
  6.  Незрозумілі помилки Write-protection.
  7.  Помилки при інсталяції і запуску Windows.
  8.  Відключення 32-розрядного допуску до диску.
  9.  Неспроможність зберігати документи Word в інші каталоги, крім Template.
  10.  Погана робота дисків.
  11.  Ранні ознаки зараження дуже тяжко виявити, але коли вірус переходить в активну фазу, тоді легко помітити такі зміни:
  12.  Зникнення файлів.
  13.  Форматування HDD.
  14.  Неспроможність завантажити комп’ютер.
  15.  Неспроможність завантажити файли.
  16.  Незрозумілі системні повідомлення, звукові ефекти і т. д.

Ознаки діяльності вірусів на комп'ютерах:

• відео та аудіо ефекти (на екрані монітора несподівано чи періодично з'являються пенні графічні заставки, зображення на екрані може видозмінюватися або спотворюватися, комп'ютер може програвати музичні фрагменти);

•   робота на комп'ютері істотно уповільнюється;

•   деякі програми не працюють або працюють неправильно;

•   комп'ютер «зависає» у звичайних ситуаціях;

•   вміст деяких файлів на дисках виявляється спотвореним;

•   інформація на дисках втрачається;

• втрачається доступ до робочих дисків тощо. Віруси можуть проникати в обчислювальну систему двома шляхами: по-перше, з інфікованого комп'ютера при копіюванні з нього файлу, що містить вірус; по-друге, при запуску програми, розділеної між кількома комп'ютерами, в тому числі і при завантаженні операційної системи.

Зазвичай віруси розміщуються у файлах, які здебільшого керують роботою. Це файли ОС, системних і прикладних програм, драйверів пристроїв, файли об'єктних модулів і бібліотек, дисковий і системний завантажувачі, початкові тексти програм мовами високого рівня.

3. Шкідливі дії вірусів

  1.  звукові і візуальні ефекти
  2.  знищення інформації
  3.  імітація збоїв ОС і апаратури
  4.  перезавантаження комп'ютера
  5.  розвалювання файлової системи
  6.  передавання секретних даних через Інтернет
  7.  масові атаки на сайти Інтернет

4. Історія виникнення вірусів

   Перший прототип вірусу з'явився ще в 1971г.. Програміст Боб Томас, намагаючись вирішити завдання передачі інформації з одного комп'ютера на іншій, створив програму Creeper, що мимоволі «перестрибувала» з однієї машини на іншу в мережі комп'ютерного центру.    Правда ця програма не «саморазмножалась», не    наносила збитку.

   У 1989 р. 23-річний американський студент Роберт Морріс написав невеличку програму. За його задумом програма-жарт повинна була непомітно розповсюдитися з одного комп'ютера на інший, не заважаючи їхній роботі. Але допущена в програмі помилка змусила інформацію розповсюдитися з великою швидкістю, від чого всі канали зв'язку ЕОМ виявилися перевантаженими і наукова інформація, накопичена в обчислювальних центрах, у своїй більшості стала непридатною для використання. Всього за кілька годин найважливіші мережі східного і західного узбережжя США були виведені з ладу. Епідемія охопила шість тисяч комп'ютерів, об'єднаних у 70 систем, за допомогою яких відбувався обмін найважливішою інформацією.

На сході були пошкоджені комп'ютерні центри таких великих закладів, як Масачусетський технологічний інститут, Гарвардський, Пітсбургський, Мерілендський і Вісконсинський університети. Науково-дослідна морська лабораторія. На заході — Каліфорнійський і Стенфордський університети, науково-дослідна лабораторія НАСА, Ліверпульська лабораторія ядерних досліджень. Усі вони були зв'язані супутниковою системою «АРПАНЕТ». А причиною всього стала маленька програма-жарт, запущена в систему.

Надалі такі програми почали називати комп'ютерними вірусами.

       5. КЛАСИФІКАЦІЯ ВІРУСІВ

А) За середовищем перебування

  1.  Файлові – заражають файли *.exe, *.sys, *.dll.
  2.  Завантажувальні (бутові, від англ. bootзавантаження) – заражають завантажувальні сектори дисків і дискет.
  3.  Мережеві віруси – розповсюджуються через комп'ютерні мережі.

Б)За способом зараження

  1.  резидентний вірус — при інфікуванні комп'ютера залишає в оперативній пам'яті свою резидентну частину, що потім перехоплює звернення операційної системи до об'єктів зараження й впроваджується в них (перебувають у пам'яті і є активними аж до вимикання або перезавантаження комп'ютера);
  2.  нерезидентні віруси — не заражають пам'ять комп'ютера і є активними обмежений час. Деякі віруси залишають в оперативній пам'яті невеликі резидентні програми, які не поширюють вірус;

В) За зовнішнім виглядом

  1.  Звичайні віруси — код вірусу можна побачити на диску.
  2.   Поліморфні – код вірусу видозмінюється.
  3.   Невидимі віруси — використовують особливі засоби маскування і при перегляді коду вірусу не видно

Г) За можливостями

  1.  нешкідливі — ті, які ніяк не впливають на роботу комп'ютера (крім зменшення вільної пам'яті на диску в результаті свого поширення);
  2.   безпечні— вплив яких обмежується зменшенням вільної пам'яті на диску й графічними, звуковими ефектами;
  3.  небезпечні віруси — ті, які можуть призвести до серйозних збоїв у роботі, або до втрати чи пошкодження інформації;
  4.  дуже небезпечні — ті, які можуть призвести до фізичного пошкодження обладнання (перезаписування ПЗП, виходу з ладу дискових пристроїв, пошкодження елементів материнської плати тощо);

Д) За особливостями алгоритму

  1.  «Компаньйони-віруси» — це віруси, що не змінюють файли. Алгоритм роботи цих вірусів полягає в тому, що вони створюють для ЕХЕ-файлів файли-супутники, що мають те саме ім'я, але з розширенням.СОМ
  2.  «Віруси-хробаки»— віруси, які поширюються в комп'ютерній мережі. Вони проникають у пам'ять комп'ютера з комп'ютерної мережі, встановлюють мережеві адреси інших комп'ютерів і розсилають по цих адресах свої копії;
  3.  «Макро-віруси» — віруси цього сімейства використовують можливості макро-мов, вбудованих у системи обробки даних (текстові редактори, електронні таблиці й т.д.).
  4.  «Троянські програми» — виконують шкідливі дії замість оголошених легальних функцій або разом з ними. Вони не
    спроможні до самовідтворення і передаються тільки при копіюванні користувачем. Після запуску вони зазвичай знищують себе разом з іншими файлами на диску.

     6. ТИПИ АНТИВІРУСНИХ ПРОГРАМ

Для виявлення та знищення комп'ютерних вірусів використовують антивірусні програми. Всі вони поділяються на п'ять великих груп: ревізори, детектори, лікарі, фільтри, вакцини.

Тип антивірусної програми

Принцип дії

Детектори

Виявляють файли, заражені одним із відомих вірусів.

Лікарі (фаги)

Лікують заражені програми або диски, вилучаючи із заражених програм код вірусу, тобто відновлюють програму в тому стані, в якому вона була до зараження вірусом

Ревізори

Спочатку запам'ятовують відомості про стан програм і системних областей дисків, а після цього порівнюють їхній стан з початковим. При виявленні невідповідності повідомляють про неї

Фільтри

Завантажуються резидентно в оперативну пам'ять, перехоплюють ті звернення до системи, що використовуються вірусами для розмноження і нанесення шкоди, і повідомляють про них.

Вакцини

Програми, які використовуються для оброблення файлів та завантажувальних секторів з метою передчасного виявлення вірусів

Антивірусні програми групи детекторів виявляють файли, які заражені одним із відомих ним програмам вірусів.

Антивірусні програми групи лікарів (або фагів) «лікують» заражені програми або диски, вилучаючи з них код вірусу, тобто відновлюючи програму в тому стані, в якому вона була до зараження вірусом.

Антивірусні програми групи ревізорів спочатку запам'ятовують відомості про стан програм і системних областей дисків, а після роботи з цими програмами порівнюють їхній стан з початковим. При виявленні невідповідності повідомляють про неї.

Антивірусні програми групи фільтрів завантажуються резидентно в оперативну пам'ять, перехоплюють ті звернення до системи, які використовуються вірусами для розмноження та нанесення шкоди і повідомляють про них.

Вакцини – програми, які використовуються для оброблення файлів та завантажувальних секторів з метою передчасного виявлення вірусів

7. Антивірусні програми

  1.  AVP (Antiviral Toolkit Pro), KIS (Kaspersky Internet Security), KAV (Kaspersky Anti Virus)  Є. Касперский
  2.  DrWeb – І. Данилов
  3.  Avira
  4.  NOD32
  5.  Avast
  6.  Norton Antivirus
  7.  McAfee,

…. та інші антивірусні програми

8. Антивірусні програми Касперського та NOD32

Антивірусна програма AVP Є.Касперського 

  1.  AVP являється поліфагом і в процесі роботи перевіряє ОЗП, файли, в тому числі упаковані і архівні, а також системні сектори (Master Boot Record), завантажувальний сектор (Boot – сектор) і Partition Table. На відміну від DrWeb і Aidstest, AVP розпізнає біля 10000 вірусів, серед них поліморфні, stealth – і макровіруси, а також “Троянські програми”.  Програма має евристичний сканер, котрий, за затвердженням розробників антивіруса із КАМІ, знаходить біля 80% всіх вірусів. Нові бази антивірусів до AVP з’являються приблизно один раз в тиждень.

Eset NOD32 

  1.  Багато користувачів, звиклих до знаменитих пакетів ніби Dr.Web, AVP або Norton AntiVirus, напевно будуть здивовані тим, що маловідомий продукт NOD32 невеликої компанії Eset вже довгий час займає перше місце в тестуваннях, що проводяться журналом Virus Bulletin. Ця програма несе гордий значок VB100% (що означає, що NOD32 знаходить і винищує всі відомі «мікроби») аж з травня 1998 р., коли, власне, і почалася його розробка.
  2.  Функціонально NOD32 складається із знайомих нам по інших антивірусах компонентів. Це AMON, резидентний монітор, перевіряючий пам'ять і відкриті файли, EMON — сканер електронної пошти, NOD32 — класичний «шукач», який запускається користувачем уручну або за розкладом, і IMON — аналізатор мережевого трафіку, перевіряючий http, ftp, smtp і інші winsock-протоколи. За великим рахунком, сам виконуваний файл NOD32 вам не буде навіть потрібно — три досконалі сканери покликані не допустити віруси і іншу «заразу» на ваш персональний комп'ютер.
  3.  Природно, NOD32 має в своєму складі і евристичний аналізатор для виявлення раніше невідомих вірусів — це повинно допомогти користувачеві справитися з творіннями хакерів, що недавно з'явилися. Вельми корисно, якщо врахувати, що сучасні комп'ютерні епідемії протягом декількох годинників можуть охопити величезну кількість ПК по всьому світу. Також NOD32 здатний боротися з докучливими макровірусами, виявляти заразу в архівах, включаючи захищені паролями, і поміщати невиліковувані файли в карантин так, що їх випадковий запуск стає неможливим. При необхідності NOD32 може інформувати системного адміністратора про появу вірусів листом або SMS-повідомленням.
  4.  Варто відзначити і ще одну важливу перевагу даної програми — порівняно невеликий об'єм завантажувального файлу і досить висока швидкодія антивірусного сканера — вельми корисна якість, особливо якщо взяти до уваги об'єми сучасних жорстких дисків.
  5.  Єдиним недоліком цієї програми можна визнати тільки інтерфейс — він явно орієнтований на просунутого користувача, і новачкам спочатку буде не дуже просто в нім розібратися. З іншого боку, всі необхідні настройки програма робить сама, так що користувачеві залишається лише встановити NOD32 і періодично оновлювати бази даних вірусів.

9. Основні заходи щодо захисту від вірусів

  1.  оснастіть свій комп'ютер однієї із сучасних антивірусних програм
  2.  користуйтеся лише перевіреними джерелами інформації
  3.  постійно оновлюйте програмне забезпечення
  4.  постійно обновляйте антивірусні бази
  5.  робіть архівні копії цінної для Вас інформації (гнучкі диски, CD)

  1.  Основи обробки графічної інформації за допомогою ПК/ Графічний редактор Paint

Представлення даних на моніторі комп'ютера в графічному вигляді вперше було реалізовано в середині 50-х років для великих ЕОМ, що застосовувалися в наукових і військових дослідженнях. З тих пір графічний спосіб відображення даних став невід'ємною приналежністю переважної числа комп'ютерних систем, особливо персональних. Графічний інтерфейс користувача сьогодні є стандартом «де-факто» для програмного забезпечення різних класів, починаючи з операційних систем.

Існує спеціальна область інформатики, що вивчає методи і засоби створення та обробки зображень за допомогою програмно-апаратних обчислювальних комплексів, - комп'ютерна графіка. Вона охоплює всі види та форми представлення зображень, доступних для сприйняття людиною або на екрані монітора, або у вигляді копії на зовнішньому носії (папір, кіноплівка, тканину та інше). Без комп'ютерної графіки неможливо уявити собі не тільки комп'ютерний, але і звичайний, цілком матеріальний світ. Візуалізація даних знаходить застосування в самих різних сферах людської діяльності. Для прикладу назвемо медицину (комп'ютерна томографія), наукові дослідження (візуалізація будови речовини, векторних полів та інших даних), моделювання тканин і одягу, дослідно-конструкторські розробки.

Залежно від способу формування зображень комп'ютерну графіку прийнято підрозділяти на растрову, векторну і фрактальну.

Окремим предметом вважається тривимірна (3D) графіка, вивчає прийоми і методи побудови об'ємних моделей об'єктів у віртуальному просторі. Як правило, в ній поєднуються векторний і растровий способи формування зображень.

Особливості колірного охоплення характеризують такі поняття, як чорно-біла і кольорова графіка. На спеціалізацію в окремих областях вказують назви деяких розділів: інженерна графіка, наукова графіка, Web-графіка, комп'ютерна поліграфія та інші.

На стику комп'ютерних, телевізійних та кінотехнологій зародилася і стрімко розвивається порівняно нова галузь комп'ютерної графіки та анімації.

Помітне місце в комп'ютерній графіці відведено розвагам. З'явилося навіть таке поняття, як механізм графічного представлення даних.Ринок ігрових програм має оборот в десятки мільярдів доларів і часто ініціалізує черговий етап вдосконалення графіки та анімації.

Хоча комп'ютерна графіка служить всього лише інструментом, її структура і методи засновані на передових досягненнях фундаментальних та прикладних наук: математики, фізики, хімії, біології, статистики, програмування і безлічі інших. Це зауваження справедливе як для програмних, так і для апаратних засобів створення та обробки зображень на комп'ютері. Тому комп'ютерна графіка є однією з найбільш бурхливо розвиваються галузей інформатики і в багатьох випадках виступає «локомотивом», що тягне за собою всю комп'ютерну індустрію.

1.1 Растрова графіка

Засоби для роботи з растровою графікою

Для растрових зображень, що складаються з точок, особливу важливість має поняття дозволу, виражає кількість точок, що припадають на одиницю довжини. При цьому слід розрізняти:

  1.  дозвіл оригіналу;
  2.  дозвіл екранного зображення;
  3.  дозвіл друкованого зображення.

Апаратні засоби отримання растрових зображень

До апаратних засобів отримання цифрових растрових оригіналів в основному відносяться сканери та цифрові фотокамери. Інші пристрої, наприклад цифрові відеокамери, адаптери захоплення телевізійних кадрів, у комп'ютерній графіці грають частіше допоміжну роль.Для створення зображень «від руки» призначені графічні планшети, на яких малюють спеціальним електронним пером.

1.2 Векторна графіка

Якщо в растровій графіці базовим елементом зображення є точка, то в векторну графіку-лінія. Лінія описується математично як єдиний об'єкт, і тому обсяг даних для відображення об'єкта засобами векторної графіки істотно менше, ніж в растровій графіці.

Лінія - елементарний об'єкт векторної графіки. Як і будь-який об'єкт, лінія володіє властивостями: формою (пряма, крива), товщиною, кольором, шрифтом (суцільна, пунктирна). Замкнуті лінії набувають властивість заповнення. Охоплюється ними простір може бути заповнений іншими об'єктами {текстури, карти) або вибраним кольором.

1.3 Демонстраційна графіка

Демонстраційна графіка пов'язана з динамічними об'єктами. У технології зображення динамічних об'єктів використовують три основні способи: малювання-стирання, зміна кадрів (сторінок), динамічні образи.

2. Огляд сучасних програм обробки та перегляду графічних зображень

Існує велика кількість різних програм для перегляду графічних файлів. Вони зазвичай називають "Переглядач" (Viewers)."Переглядач" потрібні всім, хоча б навіть для того, щоб переглядати фотографії. І саме фотографії, тому що ви можете створити і зберігати в комп'ютері ваш фотоальбом ...

Людина завжди прагнула до всього гарного, і в своєму прагненні він винайшов цілу купу пристосувань. Пригадуються: фільмоскопи, діапроектори і епідіаскопи ... Однак всі ці винаходи здатний замінити комп'ютер. Він може зберігати у своїй пам'яті величезну кількість фотографій, малюнків, графіків і діаграм - все те, що здатне радувати око своїми лініями, кольором і формою.

2.1 Paint

Основні функції графічного редактора Paint: створення і редагування малюнків.

Запуск програми Paint: Пуск Програми Стандартні Paint

Типи файлів даних: *. bmp - зберігається малюнок з оформленням.

Для роботи в графічному редакторі використовується миша.

Інтерфейс Paint

Тема - Назва програми Paint, системне меню (значок програми) і кнопки управління вікном програми. У заголовку Paint відображається також назва малюнка.

Рядок меню - у меню згруповані всі команди по редагуванню малюнка.

Панель інструментів включаються в меню Вид Набір інструментів.

Палітра кольорів включаються в меню Вид Палітра.

Робоче поле містить вікно документа.

Рядок стану повідомляє про режими роботи програми.

Примітка. Крім Робочого поля, всі елементи вікна Paint необов'язкові, тобто можуть бути прибрані з екрану. Основні команди по роботі з малюнком.

Створення нового малюнка

Створення при відкритті Paint. Відкрийте Paint, при цьому відразу ж створюється новий малюнок.

Створення через меню Файл. Файл Створити. Відкриття малюнка

Відкриття з Paint: з апустіть графічний редактор Paint і виконати команду Файл Відкрити.

Відкриття з Провідника. У Провіднику відкрити диск (папку), де знаходиться малюнок, і зробити подвійне клацання по значку малюнка.

Відкриття нещодавно відкритих малюнка: Пуск Документи <клацнути по назві малюнка>. Збереження малюнка

Збереження нового малюнка. У меню Файл Зберегти як <в полі Ім'я файлу набрати назву малюнка> Зберегти.

Збереження змін до малюнку. Файл Зберегти.

Збереження малюнка під іншим ім'ям. Файл Зберегти як <ввести нове ім'я> Сохраніть.Параметри сторінки рісункаПараметри сторінки: Файл ® Параметри сторінки. У діалоговому вікні Параметри сторінки задаються поля сторінки, наприклад, верхнє поле 2,5 см, нижнє 2 см, ліве 3 см, праве 1,5 см. А також, вибирається розмір друкованої сторінки (А4, А5 або ін) і орієнтація сторінки (книжкова або альбомна).

Область малюнка - Це частина сторінки, доступна для малювання.

Інструменти графічного редактора Paint

Олівець малює тонку лінію

Гумка стирає малюнок

Розпилювач завдає крапельки фарби.

Заливка за допомогою цього інструменту можна зафарбувати кольором обмежену область малюнка. Межею для "розливаються" фарби буде безперервна лінія або область іншого кольору. Якщо лінія кордону області має розрив, фарба «проллється» далі.

Прямокутник - для малювання прямокутників. Якщо малювати інструментом Прямокутник c натиснутою клавішею Shift, то будуть виходити квадрати - прямокутники з рівними сторонами.

Еліпс - це сплющена коло. Використовується для малювання кіл. Якщо малювати інструментом Еліпс c натиснутою клавішею Shift, то будуть виходити кола.

Інструмент Лінія.

Настроювання інструментів графічного редактора Paint

Колір фігур задається лівою кнопкою миші на палітрі кольорів. Клацанням правої кнопки миші вибирається колір фону.

Меню настроювання інструментів дозволяє використовувати додаткові можливості роботи з інструментом.

Меню настроювання інструментів Лінія і Крива дозволяє вибрати необхідну товщину прямих і кривих лінії, а також кордонів замкнутих фігур.

Меню настроювання інструментів Прямокутник, Еліпс, Заокруглений прямокутник, Багатокутник, за допомогою яких малюються різні замкнуті фігури, дозволяє встановити тип зафарбування:

  1.  тільки кордону;
  2.  фігура з межами основного кольору, зафарбована кольором фону;
  3.  фігура з межами і заливкою основного кольору.

У меню настройки Кисті можна вибрати різні профілі лінії: коло, прямокутник, «перо» - різного розміру.

Меню налаштування Гумка дозволяє підібрати його розмір.

Робота з фрагментами малюнка

Інструмент Виділення використовується для позначення меж фрагмента малюнка:

  1.  для виділення прямокутної області;
  2.  для виділення довільної області.

У меню настроювання інструментів можна вибрати виділення з фоном, або без фону.

Команда Скасувати повертає малюнок у той стан, який був до того, як ви виконали невдале дію (Правка - Скасувати)

Скасувати можна не більше трьох останніх дій!

Масштаб малюнка

Інструмент Масштаб використовують, щоб побачити в деталях комп'ютерний малюнок.

Команду меню Вид Масштаб Показати сітку. Робоче поле стане схоже на клітинний лист, де кожна клітинка буде позначати один піксель.

Якщо хочете одночасно бачити і збільшене, і звичайне зображення, використовуйте команду Вид Масштаб Показати ескиз.

5 Табличний процесор Microsoft Excel 2003. Типи даних у комірках електронної таблиці. Правила запису арифметичних операцій

Багато обчислень, пов’язаних із повсякденною діяльністю людини, доцільно виконувати в табличному вигляді. До таких обчислень належать, скажімо, бухгалтерські розрахунки, облік обороту матеріалів і продукції на заводі, товарів на складі, різні інженерні і статистичні розрахунки. У вигляді таблиць можна оформляти ділові документи: рахунки, накладні, відомості тощо. Взагалі зображення даних у вигляді прямокутних таблиць є надзвичайно зручним і звичним.

Розвиток програмного забезпечення комп’ютерів вплинув і на галузь табличних обчислень. Для оперування табличними даними є сучасні програми, названіелектронними таблицями (ЕТ).

Вагомий внесок у дослідженні електронних таблиць зробили такі знамениті вчені як: Антонов В. «Сучасні комп’ютерні мережі», Злобін Г.Г. «Основи інформатики, комп’ютерної техніки і комп’ютерних технологій», Чаповська Р., Вальдрат О. «Робота з  Microsoft Excel 2000/XP/2003» та багато інших.

Отже, що ж таке електронні таблиці? Щодо цього існує кілька тверджень, які нерозривно між собою з’єднані і доповнюють одне одного. 

Табличні процесори (інші терміни – редактори електронних таблиць або табличні редактори) – це незмінний атрибут програмного забезпечення персонального комп’ютера.

Електронна таблиця – (англ.-spreadsheets) – це програма, що моделює на екрані двовимірну таблицю, яка складається з рядків і стовпців. Основним призначенням електронної таблиці є введення даних до комірок й обробка їх за формулами.

Електронна таблиця є універсальним засобом для автоматизації розрахунків над табличними даними. Її створюють у пам’яті комп’ютера, потім її можна переглянути, змінювати, записувати на магнітних та оптичних носіях для зберігання, друкувати на принтері.

Комірки електронних таблиць утворюються із рядків і стовпців, причому кожна з них має свою адресу. В комірок можна вводити як дані (числа, текст, логічні змінні), так і формули.

За допомогою табличних процесорів можна не тільки автоматизувати розрахунки, а й ефективно проаналізувати їхні можливі варіанти. Змінюючи значення одних даних, можна спостерігати за змінами інших, що залежать від них. Такі розрахунки виконуються швидко і без помилок, надаючи користувачу за лічені хвилини велику кількість варіантів розв’язання задачі. Усе це дає підстави вважати електронну таблицю обов’язковим елементом економічної, управлінської й наукової діяльності.

Серед найвідоміших табличних процесорів є такі як: Excel, Lotus 1-2-3, Quattro Pro. Досить велика перевага табличному процесору програми Excel.

Можливості Excel набагато більші, ніж розуміють під терміном табличний процесор. Опрацювання тексту, статистичний аналіз та прогнозування, ділова графіка, керування базами даних, підготовка числових, текстових та змішаних таблиць, оформлення найрізноманітніших бланків, наведення результатів у формі ділової графіки – програма настільки потужна, що у багатьох випадках перевершує спеціалізовані програми – текстові редактори чи системи керування базами даних.

Наприклад, використовуючи цю програму, на підприємстві можна розраховувати податки і заробітну плату, вести облік кадрів і витрат, планувати виробництво та керувати збутом. А потужні математичні та інженерні функції  Excel дають змогу розв’язувати багато задач у галузі природничих та технічних наук.

Елементи інтерфейсу користувача Excel

Після завантаження Excel можна побачити у вікні такі елементи: рядок заголовка, позначку системного меню, групу кнопок керування вікном, рядок меню, панель інструментів, рядок стану, смуги прокручування й обрамлення вікна.

У вікні містяться спеціальні компоненти, властиві саме вікну Excel.

       Рядок формул – це панель у верхній частині вікна Excel, що використовується для введення і редагування змісту комірки. Змістом комірки може бути як постійне значення (скажімо, число або текст), так і формула.

       Поле імені – це текстове поле ліворуч від рядка формул, у якому відображається ім’я виділеної комірки або елемент діаграми. У цьому полі можна швидко перевизначити ім’я комірки.

       Робоча частина аркуша – це графічне зображення електронних таблиць. Робоча частина складається з комірок і заголовків рядка і стовпців.

       Вкладки аркушів – ці елементи розташовані в нижній частині вікна. Вони нагадують вкладки в каталожній шухляді. Клацання мишею по будь-якій з вкладок відкриває відповідний аркуш робочої книги.

       Межа вкладок аркушів – вертикальна риска праворуч від вкладок аркушів, що визначає розмір ділянки вкладок. Потягнувши за цю межу, можна змінити розмір ділянки вкладок.

Доступ до всіх функцій програми можна отримати через головне меню. Воно містить дев’ять пунктів: Файл, Правка, Вигляд, Вставка, Формат, Сервіс, Таблиця, Вікно і Довідка. Крім цього, у головному меню можуть бути присутніми ще декілька команд, пов’язаних із вбудованими макрокомандами, якщо ті були підключені за допомогою команди Сервіс/Надбудови. Виконання більшості основних команд можна ініціювати, окрім вибору в головному меню, ще двома способами: натисканням на відповідну піктограму однієї з панелей інструментів або комбінацією «гарячих» клавіш. Можна використовувати також команди контекстного меню, яке відкривається після натискання на праву кнопку мишки і містить переважно найуживаніші команди головного меню.

Без використання мишки у головне меню можна потрапити, якщо натиснути на клавішу Alt . Для вибору потрібної позиції меню треба користуватися клавішами стрілок (і натисканням на Enter для виконання команди) або уведенням підкресленої у назві букви або Alt+підкреслена літера.

Нижче від меню, за бажанням користувача, можуть бути розміщені панелі інструментів (звично відкритими є панелі Стандартна і Форматування). Для візуалізації чи приховання панелей використовують команду Сервіс/Настройка…(або Вигляд/панелі інструментів/Настройка), яка відкриває вікно, де на сторінціПанелі інструментів виводиться список усіх наявних панелей. Найуживаніші можна вибрати безпосередньо з меню, яке відкривають командою Вигляд/Панелі інструментів або натисканням на праву кнопку мишки над однією з уже відкритих панелей.

Нижче від панелей інструментів розташовано рядок формул. У його лівій частині відображається адреса активної клітинки, у правій – уся інформація, яку уводять в активну клітинку або яка вже міститься в ній. Візуалізацію рядка формул можна увімкнути або вимкнути командою Вигляд/Рядок формул.

Наведемо основні функції програми  ЕТ Excel або, як її ще називають, табличного процесора Excel:

       введення і редагування даних, автоматизація введення (автозаповнення, автозаміна тощо); форматування табличних даних із використанням стандартних засобів, стилів, шаблонів;

       виконання обчислень за формулами (тут може використовуватися великий набір вбудованих функцій);

       аналіз табличних даних (введення проміжних і загальних підсумків, створення зведених таблиць, добір параметрів, прогнозування розв’язків);

       графічне зображення даних (побудова графіків, діаграм; уведення малюнків, відео матеріалів, географічних карт);

       робота зі списками (упорядкування й фільтрація записів, пошук даних);

       колективна робота з таблицями (обмін файлами в локальній мережі, спільне використання і захист даних, обмін інформацією через Internet);

       розробка програмних додатків, заснованих на вбудованій мові програмування VBA (Visual Basic for Appplications).

 Існують спеціальні додаткові клавіші, які допомагають швидкому опрацюванню з таблицями. Зокрема, це:

Клавіші

Дія

Клавіші

Дія

Ctrl+C

Копіювати

Ctrl+Ins

Копіювати

Ctrl+X

Вирізати

Shift+Del

Вирізати

Ctrl+V

Вставити

Shift+Ins

Вставити

Ctrl+N

Створити нову книгу

Ctrl+F

Знайти

Ctrl+O

Відкрити книгу

Ctrl+G

Перейти до

Ctrl+S

Зберегти книгу

Ctrl+A

Виділити аркуш

Ctrl+W

Закрити книгу

Ctrl+P

Друкувати аркуш

 

З вище сказаного, можна зробити висновок, що електронні таблиці Microsoft Excel відіграють досить значну роль в житті людини, а особливо, тієї, яка має постійну справу з обчисленням певних функцій, побудовою графіків і таке інше. Тобто, це люди чиє життя зв’язане з економічною діяльністю.

19


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

60712. ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ 692 KB
  Кожне завдання містить парну кількість тестів чи запитань тому їх можна розділити на два варіанти: І варіант парні запитання ІІ варіант непарні. Також дані тестові завдання можна перевести у формат програми...
60713. Конкретный смысл деления 75.5 KB
  Цель. Закрепление двух видов деления: по содержанию и на равные части. Задачи урока: 1. Предметные: повторить конкретный смысл умножения; формировать навык устного и письменного вычисления в пределах 100;
60714. Конкурс ерудитів 83.5 KB
  Відповідь дається усно: учасник має право на 5 спроб. Оцінювання відбувається так: якщо відповідь дана з першої спроби 5 балів із другий 4 бали із третьої 3 з четвертої 2 з пятої 1 бал. Відповідь: російське.
60715. Содержание и объем понятия 2.21 MB
  Цель: дать понятие учащимся представления о содержании и объеме понятия Задачи: сформировать у учащихся представления о содержании и объеме понятия, о единичных и общих понятиях; актуализировать и углубить знания о возможностях создания компьютерной деловой графики.
60716. Музичні спогади про літо 272.5 KB
  Музику потрібно слухати в тиші, уважно, як це роблять всі великі музиканти. Композитор Роберт Шуман у своєму «Альбомі для юнацтва» запропонував «Правила для юних музикантів»
60717. Относись к людям так, как ты хотел бы, чтобы относились к тебе 45.5 KB
  Учитель: Помогать людям надо не ради благодарности а по велению души и сердца Делай добро и бросай его в воду. Учитель: Эта история Притча о добром Самарянине описана в книге Священное писание которая называется Библия.
60718. Стандартные приложения «Калькулятор» и «Звукозапись» 2.36 MB
  Итак что у нас получилось Стандартное приложение Калькулятор. Может кто-нибудь знает что за такая программа Калькулятор и что можно делать с помощью него Калькулятор.
60719. Правила ввода простого текста 85.5 KB
  Задачи: сформировать у учащихся представления о правилах ввода простого текста в текстовом редакторе Microsoft Word. актуализировать и углубить знания о возможностях текстового редактора Microsoft Word.
60720. Редактирование введенного текста. Форматирование документа 276.5 KB
  В поле Шрифт выбирается тип шрифта шрифты типа TrueType выглядят одинаково на экране и на печати рядом с их именем установлены значки. В поле Начертание выбирается начертание шрифта...