90260

Методи, прийоми і засоби навчання

Лекция

Педагогика и дидактика

Методика викладання рідної мови володіє цілою системою методів, прийомів і засобів навчання. Для вчителя-словесника необхідним сьогодні є доцільний вибір тих методів і прийомів, які найбільш якісно забезпечать процес навчання рідної мови. Вибираючи потрібний метод навчання, необхідно врахувати...

Украинкский

2015-06-01

52 KB

8 чел.

Лекція 3. Методи, прийоми і засоби навчання

План

Поняття методу і прийому у лінгводидактиці:

а) метод усного викладу;

б) метод бесіди;

в) метод спостереження;

г) метод самостійної роботи учнів;

ґ) метод вправ

Сучасні методи навчання рідної мови

Засоби навчання української мови

Література:

а) основна:

Бєляєв О. Скуратівський Л. і ін. Концепція навчання державної мови в школах України // Дивослово, 1996. -  №1.

Єрмоленко С., Мацько Л. Навчально-виховна концепція вивчення української (державної) мови // Дивослово, 1999. -  № 7.

Методика вивчення української мови в школі / О. Бєляєв, Ю. Мельничайко і ін. – К., 1987.

Методика викладання української мови в середній шк. / Олійник І.С.,  Іваненко В. і ін. – К., 1989.

Методика навчання рідної мови в середніх навчальних закладах / За ред. М.І. Пентилюк. – К., 2000

б) додаткова:

Мельничайко В., Пентелюк М., Рожило Л. Удосконалення змісту і методів навчання української мови. – К., 1982.

Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. – М., 1981.

Алексюк А.Н. Проблема методов обучения в общеобразовательной школе. – М., 1979.

Валентій Л. Мовний аналіз як метод навчання // Дивослово, 1998. - №3.

Навчання рідної мови слід розглядати як цілеспрямований процес взаємодії вчителя й учнів, внаслідок якого діти засвоюють лінгвістичну теорію і формують мовленнєві уміння і навички. Важливим елементом цього процесу є методи, прийоми і засоби навчання. У дидактиці метод розглядається як система послідовних дій учителя, яка організовує пізнавальну і практичну діяльність учнів. Інакше  кажучи, методи навчання – це об’єднана в одне ціле діяльність учителя і учнів, спрямована на засвоєння мовних знань, умінь і навичок, на організацію пізнавальної діяльності учнів.

Методика викладання рідної мови володіє цілою системою методів, прийомів і засобів навчання. Для вчителя-словесника необхідним сьогодні є доцільний вибір тих методів і прийомів, які найбільш якісно забезпечать процес навчання рідної мови. Вибираючи потрібний метод навчання, необхідно врахувати, що кожний метод реалізує основний функції навчання: навчальну, розливальну і виховну.

Вчення про систему методів навчання мови склалося історично. Вже у працях Ф.Буслаєва, І.Срезневського, К.Ушинського дається характеристика методів навчання мови. На сьогодні відомі ряд класифікацій методів навчання мови за джерелами знань, рівнем пізнавальної діяльності учнів, способом взаємодії учителя і учнів на уроці. У сучасній лінгводидактиці поширення набула якраз остання класифікація методів – за способом взаємодії учителя і учнів на уроці, - створена методистом О.М.Бєляєвим. у цій класифікації виділяються такі методи: усний виклад учителя (розповідь, пояснення, лекція); бесіда; спостереження учнів над мовою (робота з підручником, схемами, таблицями), самостійна робота учнів; метод вправ, проблемний метод.

Методичний прийом є елементом методу, засобом його реалізації, окремим пізнавальним актом. Його характерною рисою у порівнянні з методом є: 1) здатність включатися в різні методи; 2)частковість, через що прийом часто називають деталлю методу. Методи взаємодіють між собою, але не можуть бути частиною один одного, а прийоми, взаємодіючи, поєднуючись у різних варіантах, можуть входити як складові компоненти у різні методи.

При вивченні мови взаємодіють як загальні прийоми, що характерні для всіх методів, так і специфічні, зумовлені змістом предмета. До загальних належать прийоми мислительної діяльності – аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, узагальнення, абстрагування, класифікація, диференціація. До специфічних метод прийомів належать різні види розбору, конструювання і реконструювання мовних одиниць, моделювання синтаксичних одиниць, алгоритмізація, складання плану тексту, озаглавлення тексту, побудова тексту, написання диктантів, відтворення тексту (переказ) і т.п.

Метод усного викладу учителем матеріалу призначений подати учням навчальну інформацію і забезпечити її сприйняття, осмислення, запам’ятовування. Застосувати  цей метод рекомендується на вступних уроках при опрацюванні вступних тем і розділів, оглядових тем, узагальнення, а також при подачі учням маловідомих для них фактів, пояснення історичних довідок і т.п. у структурі цього методу взаємодіють такі прийоми: зіставлення відомих фактів з новими, спостереження над мовними явищами, систематизація фактів, підведення учнів до спроби зробити висновки чи сформулювати правило. Часто розповідь учителя супроводжується використанням наочності (таблиці, схеми, картини, малюнки). Обов’язковою умовою методу усного викладу є логічна послідовність, доказовість, аргументованість, вміння показати мовні явища, що аналізуються, як складові взаємозв’язані елементи мовної системи.

Суть методу бесіди полягає в тому, що зміст виучуваного матеріалу розкривається у відповідях учнів на поставлені вчителем запитання. Система запитань повинна бути чіткою, послідовною, змістовою, відображати послідовність матеріалу.

Метод спостереження учнів над мовою передбачає наявність спеціально дібраного матеріалу, підготовленого учителем (для всього класу або для кожного учня окремо) або вибраного за його пропозицією учнями в підручнику, написаного на дошці чи таблиці.

Метод спостережень перебуває у тісній залежності від змісту матеріалу. Якщо в 5-6 класах учитель обмежується застосуванням його лише для ознайомлення з окремими мовними фактами, то в подальших класах цей метод застосовується дедалі ширше.

Метод самостійної роботи є одним з важливих способів реалізації принципу розливального навчання. Застосування цього методу супроводжується такими методичними прийомами:1)вступна бесіда, інструктаж, складання плану, записування, створення схем, таблиць, заключна бесіда із висновками. У середніх і старших класах цей метод поширений на роботу із словниками, різною довідковою літературою, спеціальними журналами, монографіями.

Дидактична суть методу вправ полягає в тому, що вчитель за допомогою спеціальних завдань, які виконують учні, спрямовує їх на вироблення мовних умінь і навичок. Вправи – це невід’ємна складова частина вивчення мови, оволодіння високою культурою усного і писемного мовлення.

За характером виконання вправи діляться на аналітичні і конструктивні. Аналітичні вправи це завдання, як правило, на готовому матеріалі, які не вимагають ніякої його зміни (списування, диктант, докладний переказ тощо). Такі вправи можуть забезпечити лише усвідомлення структури мови і функцій кожної з мовних одиниць. Конструктивні вправи охоплюють всі види, які вимагають внесення певних змін у текст (доповнення, моделювання, трансформація матеріалу).

Серед сучасних методів навчання мови, що визначаються своєю пізнавальною, практичною і контролюючою спрямованістю, виділяється програмоване навчання. Воно забезпечує постійний взаємозв’язок учителя й учнів при вивчені лінгвістичної теорії і формуванні умінь аналізувати мовні явища. Цей метод індивідуалізує процес навчання, забезпечує чітку логічну послідовність виучуваного і розвиває навички самостійної роботи.

Особливої ваги набирають проблемно-пошукові методи з відповідними методичними прийомами, як-от: учнівське дослідження із елементами евристичної бесіди; спостереження над мовними явищами з прийомами зіставлення і порівняння; розповідь вчителя з елементами проблемності, самостійна робота учнів над виконанням проблемних задач тощо.

Комунікативно-діяльнісному та проблемно-пошуковому принципам засвоєння мови відповідає поширення у практиці “нетрадиційних” форм навчання – диспутів, рольових ігр, семінарів, лабораторних занять, створення комунікативних ситуацій емоційного переживання, під час яких учні реалізують свої мовленнєві можливості, створюючи тексти (усні чи письмові) відповідно до мети і ситуації спілкування. Саме під час таких занять формуються риси особистості, культура поведінки та мовлення, уміння аргументувати свою думку.

Якщо раніше надавалась перевага колективній роботі на уроці (фронтальні бесіди-опитування, колективне виконання письмових завдань, диктанти тощо), то тепер для здійснення особистісного підходу до навчання ефективними є робота індивідуальна, групова, в парах.

Репродуктивна діяльність учнів на уроці не може забезпечити формування їх мовної компетенції, а тому вона поступається продуктивно-діяльнісній роботі, яка здійснюється у тісній співдружності з педагогом. При такій взаємодії учитель не лише подає знання, а спонукає своїх вихованців здобувати їх самостійно і, головне, - постійно відчувати потребу у їх поповненні, необхідності удосконалювати своє мовлення. Щодо  видів роботи на уроці, то ефективними є конструктивні і творчі вправи на редагування, переклад, перетворення, конструювання; різні творчі завдання, творчі перекази, твори проблемного спрямування, створення діалогів і монологів відповідно до певних життєвих ситуацій, що є близькими дітям, алгоритмування, написання заміток, виступів для публічних зібрань, рецензій, анотацій і т.п. базою для спостережень і аналізу є не окремі слова і речення, а тексти різного виду і стилю, що мають художню, наукову, пізнавальну цінність.

При виборі конкретного методу на урок учитель має обов’язково врахувати навчально-виховні завдання уроку, специфіку теми, можливості учнів, наявність матеріальної бази школи, свої можливості як педагога.

Значну роль в удосконаленні методики використання методів і прийомів навчання рідної мови відіграють засоби навчання. Вони допомагають учителю керувати пізнавально-практичною діяльністю школярів, розв’язувати ряд завдань: давати знання, формувати уміння і навички, впливати на учнів, виховувати національно свідомих громадян України.

До засобів навчання відносять шкільний підручник, дидактичні матеріали (збірники вправ, словники, спеціально дібрані тексти), довідники, наочні посібники різних типів (таблиці схеми, опорні конспекти, роздавальний матеріал, транспаранти, діапозитиви тощо). Важливу роль у сучасному навчальному процесі відіграють технічні засоби навчання – графопректор, магнітофон, кодоскоп, епідіаскоп і ін.

Дидактичний матеріал виступає з усіма методами навчання рідної мови, ілюструє теоретичні положення, сприяє успішному розвитку мовних умінь, збагачує інтелектуальну і емоційну сферу учня, формує його патріотичні і моральні якості. Дидактичний матеріал повинен:

відповідати усім аспектам, закономірностям і принципам навчання, - пізнавальним і виховним завданням рідної мови;

розкривати багатство виражальних засобів (лексичних, граматичних, стилістичних) мови, відповідати нормам літературної мови;

впливати розвиток мислення учнів, формувати національну свідомість, підвищувати їх духовність;

ілюструвати особливості текстів різних стилів і типів мовлення;

забезпечувати здійснення між предметних зв’язків у процесі викладання рідної мови.

Важливе місце в системі навчання займає наочність, що супроводжує використання усіх методів навчання. Найширше застосування у вивчені рідної мови знаходять різні види таблиць: опорні, узагальнюючі, алгоритмічні тощо. Вони допомагають учням легше сприймати навчальний матеріал, простежити певні закономірності у декількох мовних явищах, провести цілеспрямоване повторення, систематизацію й узагальнення вивченого. Широко використовуються при вивченні мови схеми (будова слова, словосполучення і речення, схеми аналізу мовних явищ), опорні схеми і опорні конспекти для концентрованого вивчення лінгвістичної теорії.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7937. Вступ до курсу Історія вітчизняної культури 74 KB
  Тема уроку: Вступ до курсу Історія вітчизняної культури. Мета уроку: ознайомити учнів і основами курсу історії Української культури ознайомити з теоретичними засадами культурології як науки розвивати в ліцеїстів вміння розрізняти аспекти культур...
7938. Особливості розвитку культури в 30-х роках 69 KB
  Найхарактернішою рисою, притаманною культурі України тих років, була її заідеологізованість. Культурні зрушення, що відбувалися в Радянському Союзі протягом довоєнних п'ятирічок, у т. ч. оволодіння грамотою мільйонами, формування нової генерації інтелігенції, розвиток науки, літератури, мистецтва..
7939. Доба українського національного відродження. (ХІХ – початок ХХ століття) 86.96 KB
  Доба українського національного відродження. (ХІХ - початок ХХ століття). Один з представників нової української історіографіїІ. Лисяк-Рудницький вважає, що процес українського національно-культурного відродження тривав130...
7940. Особливості культурного життя доби відновлення української державності (1917-1920 рр.) 69.11 KB
  Особливості культурного життя доби відновлення української державності (1917-1920рр.). В цей період поступ української культури відбувався в період гострого військово-політичного протистояння, національно-визвольних змагань, громадян...
7941. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави 26.1 KB
  ТЕМА: Особливості розвитку культури МЕТА: створити умови для: розуміння учнями всіх особливостей розвитку культури Галицько - Волинського князівства розвитку аналітичного та логічного мислення учнів на основі опрацювання істо...
7942. Освіта у XVIII - XIX ст. та роль Києво-Могилянської академії в культурному та історичному житті 110.03 KB
  Освіта у XVIII - XIX ст.та роль Києво-Могилянської академії в культурному та історичному житті Нижча освіта в Україні у кін.17 -поч. 18ст. була дуже поширеною, бо майже кожне село мало свою школу. Існува...
7943. Витоки Української культури 119 KB
  Тема Витоки Української культури. Мета: Розглянути первісну культуру народів, що заселяли території сучасної України розвивати в ліцеїстів вміння розрізняти аспекти культурології як наукового знання виховувати патріотизм та гордість за приналежніс...
7944. Поняття суспільство,суспільне, соціальне, соціум. Суспільство як самоорганізована система 53.5 KB
  Поняття суспільство,суспільне, соціальне, соціум. Суспільство як самоорганізована система У переважній більшості суспільствознавчої літератури (як у минулому, так і тепер) подається тлумачення, що поняття суспільство і соціум є тотожними та рівн...
7945. Поняття про природу. Природа як об’єкт знання та пізнання. 68 KB
  Етимологічно, тобто відповідно до первісного значення слова, поняття природа є похідним від слів при роді (тобто родовій общині, формі спільноти людей, повязаних між собою кровною спорідненістю), при родах, при породіллі (тобто при народженні, адже природа породжує людину). Але це поняття і в літературі, і в буденній мові вживається неоднозначно