90272

Розрахунок схеми комерційної угоди та укладання відповідних договорів ВАТ ПівдГЗК

Курсовая

Экономическая теория и математическое моделирование

Схема комерційної угоди та характеристика товару. Сучасні договори страхування часто покривають ризики повязані з перевезенням починаючи з моменту відвантаження товару і до моменту коли він досягає пункту призначення. Договір страхування може укласти або продавець або покупець перевезеного товару. Вони містять декілька варіантів вирішення окремих типових питань що викликають складнощі при тлумаченні...

Украинкский

2015-06-01

741 KB

6 чел.

РЕФЕРАТ

Курсова робота складається з трьох розділів. Перший – теоретична частина містить відомості про страхування зовнішньоекономічних ризиків . Джерелами інформації при написанні цього розділу були підручники та навчальні посібники українських та зарубіжних авторів, періодичні видання та українське законодавство (Цивільний кодекс і т. п.).

Другий розділ цієї курсової роботи присвячено опису діяльності базового підприємства, яким виступає ВАТ «ПівдГЗК». В цьому розділі наведено загальну характеристику підприємства та короткий опис основних техніко-економічних показників діяльності. Джерелами інформації для написання цього розділу стали пояснювальні записки та інші документи, зібрані на базовому підприємстві та в інтернет - просторі.

Третій розділ – практична частина – містить розрахунок схеми комерційної угоди та обґрунтування управлінських рішень по  її реалізації. За цією схемою базове підприємство ВАТ «ПівдГЗК» має концентрат на продаж і потребує електричне обладнання. ВАТ «ПівдГЗК»(Україна) за договором доручення поручає ТОВ «Юнітекс» (Україна) продати від свого імені але за рахунок базового підприємства продати концентрат. ТОВ «Юнітекс» за цією ж агентською згодою складає договір куплі – продажу з «U.S.Steel Serbia» Сербiя. АТ «Energy» Білорусь, м. Мінськ  продає ТОВ «Юнітекс» за контрактом купівлі – продажу електричне обладнання. ВАТ «ПівдГЗК», на отримані від продажі ліквідної продукцій кошти, здійснює купівлю обладнання.

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1:Страхування зовнішньоекономічного ризику

  1.  Класифікація зовнішньоекономічних ризиків
    1.  Страхування вантажів у міжнародних перевезеннях
    2.  Страхування валютних та біржових ризиків

Висновки

РОЗДІЛ 2: Техніко-економічна характеристика ВАТ «ПівдГЗК

2.1. Загальні відомості про підприємство

2.2. Виробнича діяльність

2.3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності

2.4 Система оподаткування ті податкові зобов’язання підприємства

Висновки

РОЗДІЛ 3: Розрахунок схеми комерційної угоди та укладання відповідних договорів

3.1. Схема комерційної угоди та характеристика товару

3.2. Розрахунки по блок – схемі комерційної угоди

Висновки

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Вiдкрите акцiонерне товариство "Пiвденний гiрничо-збагачувальний комбiнат" (ВАТ "ПiвдГЗК") розташоване в пiвденнiй частинi м. Кривого Рогу Днiпропетровської областi, великого промислового центру i залiзничного вузла України з населенням приблизно 800 тис. чоловiк. Мiсто Кривий Рiг розташоване в 150 км. вiд м. Днiпропетровська, в 450 км. вiд м. Києва, пов'язане розвиненою сiткою автомобiльних та залiзничних дорiг зi всiма мiстами України, має свiй аеропорт. Промисловiсть міста - чорна металургiя, гiрничодобувна,машинобудiвна.
         На початку 1953 року, в районi, розташованому на 12 км. пiвденнiше м. Кривого Рогу, почалося будiвництво Пiвденного гiрничо-збагачувального комбiнату. Комбiнат був запроектований для вiдкритого видобутку бiдних залiзистих роговикiв, їх збагачення та подальшої агломерацiї концентрату. До того часу залiзистi роговики, залежi яких на Криворiжжi невичерпнi, не розроблялися через малий вмiст залiза (32-40%), а тi що зустрiчалися при пiдземних гiрничих роботах роговики направлялися у вiдвали пустих порiд.
         Пiвденний гiрничо-збагачувальний комбiнат-перше пiдприємство в країнах СНД збудоване для видобутку та збагачення залiзних магнетитових кварцитiв з одержанням залiзорудного концентрату та доменного агломерату.  Вiдкрите акцiонерне товариство "Пiвденний гiрночо-збагачувальний комбiнат" створене у вiдповiдностi з рiшенням Фонду державного майна України вiд 30 листопада 1994 року № 67-АТ шляхом перетворення орендного пiдприємства "Пiвденний гiрничо-збагачувальний комбiнат" у вiдкрите акцiонерне товариство "Пiвденний гiрничо-збагачувальний комбiнат».

   Вiдкрите акцiонерне товариство "Пiвденний гiрничо-збагачувальний комбiнат" займається вiдкритим видобутком руд чорних металiв, їх збагаченням та виготовленням концентрату та агломерату. ВАТ "ПiвдГЗК" включає в себе 6 основних та 23 допомiжних структурних пiдроздiли на правах цеху та 27 вiддiлiв та служб апарату управлiння.

РОЗДІЛ 1

Страхування зовнішньоекономічного ризику

1.1. Класифікація зовнішньоекономічних ризиків

Глобалізаційні та інтеграційні процеси в економіці активізують розвиток підприємницької діяльності, здійснення зовнішньоекономічних операцій, що, своєю чергою, зумовлює появу специфічних ризиків для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які, насамперед, торкаються міжнародної торгівлі. У міжнародній торгівлі завжди існує ризик небажаної для торговця події, а відтак і потреба компенсувати страхувальнику всі його втрати. Нині роль міжнародних страхових послуг значно зростає. Об'єктами страхування можуть бути:

— експортовані або імпортовані товари;

— морські й повітряні судна;

— перевезення вантажів;

— міжнародні інвестиційні проекти;

— міжнародні лізингові проекти;

— життя або здоров'я людей, що їздять на роботу в іншу країну.

Страхування потрібне і на той випадок, якщо страхувальник сам завдасть шкоди третій особі, а страховик виплачує суму компенсації третій особі.

Страхування необхідне як для товарів, що транспортуються, так і для об'єктів, що нікуди не перевозять. Загалом, для менеджерів зовнішньоекономічної діяльності найбільш типовими є випадки: страхування майна та транспортне страхування.

Існує багато способів виходу на іноземний ринок страхових послуг, наприклад:

— страхова компанія може укладати угоди з іноземними страхувальниками безпосередньо (коли ці страхувальники знаходяться в країні страхової компанії);

— страхова компанія може укладати угоди зі страхувальниками через представників як вітчизняних, так і іноземних;

— страхова компанія або інша особа може створити в іншій країні страхову компанію.

У багатьох країнах діють юридичні вимоги до страхових компаній, без дотримання яких вони не мають права надавати страхові послуги. До таких вимог належать:

1. Умови реєстрації страхової компанії, наприклад:

— мінімальний розмір статутного фонду;

— мінімальний розмір фондів для покриття страхової компанії;

— рівень освіти менеджерів та інші вимоги до кваліфікації керівників страхової компанії.

2. Правила надання страхових послуг, у тому числі:

— заборона займатися будь-якою іншою діяльністю, крім надання страхових послуг;

— заборона страховим компаніям, що надають послуги зі страхування життя, надавати інші послуги.

3. Вимоги підтримувати рівень статутного та інших обов'язкових фондів на визначеному рівні.

Крім вимог, що стосуються всіх страхових компаній, у багатьох країпах діють особливі правила стосовно іноземних страхових компаній, у тому числі:

— більш жорсткі умови реєстрації іноземних страхових компаній;

— більш жорсткі правила надання страхових послуг;

— заборона іноземним страховикам надавати всі або деякі послуги на території країни;

— обмеження участі іноземців та іноземних підприємств у створенні вітчизняних страховиків;

— обмеження прав іноземних компаній на оскарження в суді відмови у видачі їм дозволу займатися страхуванням.

Багато країн зменшують або знімають подібні обмеження на основі взаємної домовленості, тобто в обмін на аналогічні поступки з боку інших країн. Такі поступки здійснюються не тільки на двосторонній, але й на багатосторонній основі. Наслідки таких поступок неоднозначні: з одного боку, страховики з країни, що одержала поступки, можуть вільніше розвивати свою справу; з іншого боку, надання таких поступок тільки деяким країнам створює нерівні умови для конкуренції зі страховиками інших країн.

Однією з найпоширеніших страхових операцій зовнішньоекономічної діяльності є страхування вантажів, яке тісно пов'язане зі страхуванням транспортних засобів. У міжнародній практиці такс страхування розглядається як елемент транспортного страхування. Воно ґрунтується на міжнародних правилах та угодах з перевезення вантажів.

Правила міжнародних перевезень були розроблені ще в 1928 р. Асоціацією міжнародного права і прийняті Варшавською конференцією. Пізніше вони були доопрацьовані в Оксфорді й отримали назву "Варшавсько-оксфордських правил". Однак ці правила не мали юридичної сили, а носили рекомендаційний характер.

З метою уніфікації понять та правил їх трактування у зовнішній торгівлі Міжнародною торговельною палатою (Париж) було прийнято міжнародні правила щодо тлумачення уніфікованих термінів "IHKOTEPMC". Це типові умови договору кунівлі-продажу. Правила "IHKOTEPMC" застосовуються в усіх випадках, коли сторони зробили посилання на них у договорі.

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності зумовлює появу фінансових ризиків, серед яких вирізняють валютні, біржові, кредитні та інвестиційні.

Страхування валютних та біржових ризиків у багатьох країнах є обов'язковим і введено з метою стимулювання експортної діяльності виробників, котрі займаються зовнішньоторговельною діяльністю. Таке страхування надає гарантії відшкодування збитків тим підприємствам, зовнішньоторговельним об'єднанням, які зазнали втрат у результаті зміни курсів валют у країнах-експортерах.

Страхування експортних кредитів є важливим чинником підвищення конкурентоспроможності експортера на світовому ринку. Адже, надаючи відстрочку платежу (комерційний кредит), експортер та його банк наражаються на ризик непогашення або несвоєчасного погашення заборгованості імпортером. Захистити експортера від такого ризику покликане страхування експортних кредитів. При цьому ризики, що покриваються страхуванням експортних кредитів, діляться на дві групи:

1) економічні;

2) політичні.

Під економічними ризиками розуміють банкрутство імпортера або його тривалу неплатоспроможність, а також ухиляння ним від виконання платіжних зобов'язань.

До категорії політичних ризиків відносять різного роду державні заходи та політичні події, які перешкоджають виконанню контрактів імпортерами: ембарго, мораторій на платежі, військові дії, страйки тощо. При цьому реальне відшкодування втрат від реалізації політичних ризиків може здійснюватися лише за рахунок державних коштів.

1.2. Страхування вантажів у міжнародних перевезеннях

Договори страхування перевезення вантажів стосувались морських перевезень. Пізніше стали з'являтися договори страхування перевезень сушею, а потім і повітряних. Нині розбіжності в підходах до страхування товарів, що перевозяться різними видами транспорту, у багатьох випадках стерлися. Сучасні договори страхування часто покривають ризики, пов'язані з перевезенням, починаючи з моменту відвантаження товару і до моменту, коли він досягає пункту призначення. Страхування вантажів, перевезених по воді, необхідне при відвантаженні товарів значної вартості.

Вантаж, зазвичай, страхується шляхом укладання договору, в якому передбачається, що всі вантажі, що відвантажуються страхувальником" підпадають під його дію. При страхуванні вантажу часто використовують страховий сертифікат на пред'явника, що передається разом із правом власності на вантаж. Власник такого сертифіката автоматично стає страхувальником вантажу та мас право одержати відшкодування при випадковій загибелі або ушкодженні вантажу. Договір страхування може укласти або продавець, або покупець перевезеного товару. Такий договір страхування може належати:

— тільки до окремого вантажу (одноразова страховка);

— до всіх вантажів, що перевозяться на ризик страхувальника.

Існує три основні види міжнародних морських перевізників:

1) перевізники в складі міжнародних лінійних конвенцій;

2) незалежні перевізники;

3) судна "дикого плавання".

Міжнародні лінійні конвенції — це організації, що встановлюють єдині тарифи та правила морського перевезення. Вони складаються з перевізників, що працюють на визначеній території, як, наприклад, Конвенція морських перевізників Північної Атлантики (між США та Великою Британією). Міжнародні лінійні конвенції, як правило, встановлюють два рівні тарифних ставок за послуги: 1) звичайний; 2) контрактний (нижчий від звичайного). Контрактні тарифні ставки діють для тих вантажовідправників, що уклали з конвенцією договір, за яким взяли на себе зобов'язання користуватися тільки послугами конвенції на весь строк дії договору.

Незалежні перевізники встановлюють тарифи й умови перевезення самостійно і приймають замовлення від будь-яких вантажовідправників. Як правило, ставки незалежних перевізників на 10 % нижчі ставок членів конвенцій перевізників.

Судна "дикого плавання" не дотримуються якихось встановлених ставок. Перевізник, зазвичай, укладає договір фрахту, за яким на судні резервується певна площа під вантаж. Якщо вантажовідправник своєчасно не скасував замовлення, він повинен заплатити за вантаж у будь-якому випадку, навіть якщо перевізник фактично нічого не перевіз. Судна "дикого плавання" перевозять, як правило, насипні, наливні вантажі.

Водні перевізники історично знаходилися в більш вигідному станови/ці порівняно з вантажовідправниками. Наприклад, вони могли в договорах із вантажовідправниками встановлювати занадто низький рівень відповідальності або взагалі відмовлятися везти товари. Через це для водних перевезень дуже важливе втручання держав, насамперед, у порядок встановлення межі відповідальності перевізників. Щоб скоординувати заходи різних держав у цій галузі, були укладені міждержавні угоди. Тексти деяких міждержавних угод нерідко використовуються як основа для контрактів на перевезення навіть у тих країнах, що не є учасниками конвенцій про водні перевезення. Основні з них такі.

Конвенція про коносамент (Гаазькі правила). Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент (Гаазькі правила) 1924 р. встановлює єдині правила про коносамент. Ці правила визначають межі відповідальності перевізника. У 1968 р. були прийняті поправки до конвенції. У новій редакції конвенцію звичайно називають Правила Гаага-Вісбі.

У 1978 р. була прийнята Конвенція ООН про міжнародні морські перевезення товарів (Гамбурзькі правила). Багато фахівців вважають, що Гаазькі правила вже застаріли. Думки про те, які правила про коносамент потрібно використовувати зараз, розходяться. Вантажовідправники надають перевагу Гамбурзьким правилам, у той час як серед перевізників і морських страховиків Правила Гаага-Вісбі користуються більшою популярністю.

Існує ще ціла низка міжнародних багатосторонніх і двосторонніх угод із питань водних транспортних послуг:

1) Митна конвенція 1972 р. про міжнародні правила, що запобігають зіткненням на морі;

2) Міжнародна конвенція 1972 р. про контейнери.

У міжнародних перевезеннях у більшості випадків обов'язок страхування лежить на покупці-вантажоодержувачі. Страховиком в Україні може бути лише страхова компанія, що одержала відповідну ліцензію і мас право здійснювати цей вид страхування згідно з її установчими документами. Цей вид страхування найбільш актуальний для підприємців, які мають іноземних партнерів в інших країнах, оскільки вантажі, які перетинають кордон України, страхуються в обов'язковому порядку.

Конкретний зміст страхування вантажів визначається в договорі. Поширені два види страхування вантажів, які відповідають стандартним умовам інституту лондонських страховиків: "з відповідальністю за всі ризики" та "без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастрофи". При страхуванні першого виду передбачається відшкодування збитків від пошкодження чи загибелі вантажу від будь-яких причин. Ллє з цих умов виключаються пошкодження чи загибель вантажів від будь-яких військових, піратських дій, конфіскації чи знищення на вимогу влади (ці ризики можуть бути застраховані за додаткову плату); виключаються ризики радіації, спеціальної і грубої необережності страхувальника чи його представників, порушення встановлених правил перевезення, пересилання і зберігання вантажів, невідповідності пакування, впливу трюмного повітря чи особливих властивостей вантажу, пошкодження вантажу гризунами, сповільнення в доставці вантажу та падіння цін тощо.

При страхуванні другого виду не відшкодовуються збитки внаслідок підмокання вантажу атмосферними опадами, забруднення вантажу, його крадіжки або недоставлення. За угодою сторін вантаж може бути застрахований на інших умовах.

При укладанні договору страхування вантажів страхувальник подає заяву, яка містить такі дані, що впливають на розмір ставок страхових премій:

— вид вантажу (точна назва, тип пакування, кількість місць і вага);

— вид транспортного засобу (наприклад, при морському перевезенні назва судна, рік побудови, тоннаж);

— спосіб відправлення вантажу (в трюмі, на палубі, навалом, наливом, насипом, у контейнерах);

— маршрут (пункт відправлення, перевантаження, призначення транспортного засобу);

— вартість вантажу;

— тип обсягу страхової відповідальності (умови страхування).

Страхові компанії не відшкодовують збитків від ушкодження вантажу за відсутності зовнішніх ушкоджень транспортного засобу, контейнера або тенту чи за наявності цілої пломби. Причиною таких збитків може бути лише неправильне розміщення вантажу. Відповідальність за порушення правил навантаження несе перевізник, а не страховик.

Для виключення непорозумінь, що виникають унаслідок різного трактування в різних країнах одних і тих же понять, Міжнародна торгова палата в Парижі ще у 1936 р. розробила Міжнародні правила тлумачення торгових термінів "IHKOTEPMC" — це зведення умов укладання контрактів сторонами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних країнах. Правила регулюють витрати і ризики обох сторін при укладанні контракту. Вони містять декілька варіантів вирішення окремих типових питань, що викликають складнощі при тлумаченні та застосуванні договору, а саме:

— коли переходить право власності на товар;

— коли переходить ризик випадкової загибелі товару;

— хто зобов'язаний застрахувати товар і заплатити за страховку;

— хто зобов'язаний організувати транспортування товару і заплатити за транспортування;

— хто зобов'язаний сплатити мита, податки, збори.

Нині існує декілька редакцій правила "IHKOTEPMC". Розбіжності між ними не дуже суттєві. Будь-яку з цих редакцій можна використовувати. Розповсюдженою є редакція "IHKOTEPMC" 2000 p., яка містить тринадцять типових умов купівлі-продажу товарів.

Ці умови можна класифікувати за декількома ознаками. По-перше, існує умова про продаж товарів, що не потребує участі перевізника (EXW), й інші дванадцять умов, що потребують участі перевізника. По-друге, є шість типових умов продажу (FAS, FOB, CFR, CIF, DES і DEQ), що передбачають перевезення морським транспортом, і шість інших умов, що можуть бути застосовані до продажу, які включають перевезення будь-яким видом транспорту, у тому числі декількома видами (FCA, СРТ, CIP, DAF, DDU, DDP).

Дванадцять умов купівлі-продажу, що передбачають транспортування товару, також можна розділити на "контракти відвантаження" і "контракти поставки". У контрактах відвантаження продавець передає товар у руки перевізника й організовує його транспортування, але саме перевезення товару здійснюється за рахунок покупця і на його ризик. У контрактах поставки продавець відповідає за передачу товару перевізнику й організацію перевезення, причому перевезення здійснюється за рахунок продавця і на його ризик.

Сама Міжнародна торгова палата пропонує поділяти всі умови поставки на чотири групи, причому до кожної групи входять умови, в скороченій назві яких перша буква відповідає назві групи. У кожну групу входять умови, що за головними положеннями схожі між собою:

1. Е — EXW. Товар передається покупцеві, але використання послуг перевізника прямо не передбачене.

2. F — FCA, FAS, FOB. Покупець несе всі витрати та ризики до передачі товару перевізнику.

3. С — CFR, CIF, СРТ, CIP. Покупець повинен здійснити поставку товару до перевізника, за свій рахунок забезпечити транспортування товару перевізником і, за деякими типовими умовами, застрахувати товар. Покупець не бере на себе ризики, пов'язані з подіями, що мають місце після передачі товару перевізнику.

4.D — DAF, DES, DEQ, DDU, DDP. Покупець повинен передати товари перевізнику, забезпечити їхнє транспортування і нести всі ризики та витрати до прибуття товарів у країну призначення.

Розглянемо найпоширеніші у світовій практиці типи торговельних договорів.

Угода CIF походить від початкових букв англійських слів Cost, Insurance and Freight, що означають вартість, страхування і фрахт. Це особливий вид контракту, в якому на спеціальній основі вирішуються основні питання купівлі-продажу, момент переходу на покупця ризику випадкової загибелі, пошкодження чи передачі товару, добросовісної дії продавця, порядок розрахунків та інші питання. Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Термін CIF зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

За умовами угоди CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами угоди CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець хоче мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів щодо забезпечення додаткового страхування.

Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, варто застосовувати угоди СІР.

Угода CIP — Carriage and Insurance Paid To — фрахт/перевезення і страхування, оплачені до — означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Тобто покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб.

За умовами угоди СІР па продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами угоди СІР від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям.

У випадку, якщо покупець хоче мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів щодо забезпечення додаткового страхування.

Угода СІР зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Ця угода може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

Угода СРТ — Carriage Paid То (...named place of destination) — фрахт/ перевезення оплачено до... (...назва місця призначення) — означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Тобто покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Угода СРТ зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Ця угода може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

Угода CFR — Cost and Freight (...named port of destination) — вартість і фрахт (...назва порту призначення) — означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати й фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення. Однак ризик втрати або ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від продавця до покупця.

За умовами угоди CFR на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Ця угода може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не збираються поставляти товар через поручні судна, варто застосовувати угоду СРТ.

Угода DAF — Delivered at Frontier (...named place) — поставка do кордону (...назва місця поставки) — означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортпому засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни. Під терміном "кордон" може розумітися будь-який кордон, включаючи кордон країни експорту. Тому сторонам надзвичайно важливо завжди точно визначати відповідний кордон шляхом зазначення в угоді конкретного місця та пункту.

Однак якщо сторони хочуть покласти на продавця обов'язки щодо розвантаження товару з прибулого транспортного засобу та всі ризики й витрати такого розвантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

Ця угода може застосовуватися незалежно від виду транспорту, за умови, що товар доставляється до сухопутної межі.

Угода DDP — Delivered Duty Paid (...named place of destination) — поставка зі сплатою мита (...назва місця призначення) — означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" на імпорт до країни призначення.

Угоду DDP передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця. Проте якщо сторони хочуть виключити із зобов'язань продавця сплату деяких витрат, що підлягають сплаті при імпорті товару (таких, як податок на додану вартість — ПДВ), це повинно бути чітко визначено у відповідному застереженні в договорі купівлі-продажу.

Угода DDU — Delivered Duty Unpaid (...named place of destination) — поставка без сплати мита („.назва місця призначення) — означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких мит на імпорт до країни призначення. Обов'язки щодо такого мита покладаються на покупця, так само, як будь-які витрати та ризики, що виникнуть у зв'язку з тим, що він не здійснить своєчасно митного очищення товару для імпорту.

Якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо проходження ввізних митних процедур і несення витрат та ризиків, пов'язаних із цим, або сплати деяких витрат, якими супроводжується імпорт товару, сторони повинні включити чітке застереження про це у договір купівлі-продажу.

Угода DEQ — Delivered Ex Quay (...named port of destination) — поставка з причалу (...назва порту призначення) — означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що не пройшов митного очищення для імпорту, наданий у розпорядження покупця на причалі (набережній) у названому порту призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до названого порту призначення та розвантаженням товару на причал (набережну). Угода DEQ покладає на покупця обов'язок здійснити митне очищення товару для імпорту та сплату всіх податків, мит й інших зборів і витрат, якими супроводжується імпорт товару.

Угода DES — Delivered Ex Ship (...named port of destination) — поставка з судна (...назва порту призначення) — означає, що продавець викопав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що не пройшов митного очищення для імпорту, наданий у розпорядження покупця на борту судна в названому порту призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до названого порту призначення до розвантаження. Ця угода може застосовуватися виключно у випадках доставки товару морським або внутрішнім водним транспортом, або в змішаних перевезеннях, коли товар прибуває у порт призначення на судні.

Угода EXW — Ex Works (...named place) — франко завод (...назва місця) — означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі та ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Ця угода покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Угода FAS — Free Alongside Ship (...named port of shipment) — франко вздовж борту судна (...назва порту відвантаження) — означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар розміщений біля борту судна у названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Угода FAS зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Якщо сторони бажають, щоб покупець узяв на себе обов'язки з експортного очищення товару, сторони повинні включити чітке застереження про це у договір купівлі-продажу.

Ця угода може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Угода FCA — Free Carrier (...named place) — франко-перевізник (...назва місця) — означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Варто зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару в такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Ця угода може бути застосована незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.

Угода FOB — Free on Board (...namedport of shipment) — франко-борт (...назва порту відвантаження) — означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Тобто нього моменту всі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Угода FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Ця угода може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Отже, існують тільки дві угоди, пов'язані зі страхуванням, як-от: CIF і СІР. Відповідно до них продавець зобов'язаний забезпечити страхування на користь покупця. В інших випадках сторони самі вирішують, чи хочуть вони застрахуватися та якою мірою. Оскільки продавець страхує угоду на користь покупця, він не знає точних вимог останнього. Відповідно до стандартних умов страхування вантажів Інституту лондонських страховиків, страхування може здійснюватися з "мінімальним покриттям" за умовами С, із "середнім покриттям" за умовами Віз "найбільш широким покриттям" за умовами А. Оскільки при продажі товарів за угодою CIF покупець може захотіти продати товар у дорозі наступному покупцеві, який, своєю чергою, може захотіти знову перепродати товар, неможливо знати розмір страхового покриття, що задовольнятиме таких наступних покупців, і, таким чином, традиційно за умов CIF обирається мінімальне страхування, з можливістю покупця вимагати від продавця додаткового покриття.

При міжнародних перевезеннях авіатранспортом, страховий захист стосовно відповідальності перевізника за вантаж звичайно включається до комбінованого поліса страхування відповідальності авіаперевізника (перед пасажирами, за багаж, вантаж). При більших сумах відповідальності ризик обов'язково розміщується на світовому ринку перестрахування. Тому умови страхового поліса та тарифи визначаються на базі умов та тарифів перестраховиків. Як правило, перевізник купує поліс, який включає відповідальність за вантажі з деклараційною вартістю (тобто зі записом у авіанакладній про ціну вантажу, що перевозиться). При цьому збільшується ліміт відповідальності перевізника і, відповідно, страховика, а відправник сплачує додаткову плату.

Правове забезпечення цього виду страхування дуже різноманітне, воно містить норми міжнародних угод та конвенцій, до яких приєдналась наша держава; нормативні акти міжнародних організацій цивільної авіації, членом яких є Україна (ІСАО, ІАТА); норми внутрішніх законодавчих актів, що регулюють діяльність як цивільної авіації, так і страхування.

Основні конвенції, що регулюють питання відповідальності повітряного перевізника щодо міжнародного перевезення пасажирів, багажу та вантажу і встановлюють вимоги до лімітів покриття в авіаційному страхуванні:

• Варшавська конвенція 1929 р. та поправки до неї, відомі як Гаазький протокол 1955 р. Офіційною мовою конвенції е французька.

• Гвадалахарська конвенція 1961 p., яка встановлює відповідальність між фактичним авіаперевізником та перевізником за договором і особливо важлива в разі врегулювання питань страхових відшкодувань при спільній експлуатації літака кількома авіаперевізниками.

• Римська конвенція — установлює ліміти відповідальності перед третіми особами всіх авіаперевізників.

• Монреальські протоколи ІСАО — 1, 2, 3, 4 (International Civil Aviation Organization — Міжнародна організація цивільної авіації) замінили золотий франк на Спеціальні права запозичення (SDR — Special Drawing Right).

У травні 1999 р. на дипломатичній конференції у Монреалі було укладено Конвенцію ІСАО, її мета — повністю замінити систему Варшавської конвенції. Конвенцію ІСАО підписали більше 50 держав, а набере вона чинності після того, як її ратифікують ще інші держави.

До найважливіших правових актів належать також різноманітні резолюції ІАТА 600а, 6006 (International Aviation Transport Association) із питань вантажних авіаперевезень; Повітряний кодекс України (1993) тощо.

При підвезенні вантажів до суден залізницею (як в Англії, Франції" так і у всій Європі) у силу вступає Конвенція СІМ — "Міжнародна угода про транспортування вантажів залізницею". Уряд Англії підписав цю конвенцію, і, оскільки англійські залізниці націоналізовані, достатньо вказівки уряду дотримуватися положень цієї конвенції, які дещо збігаються з дорожньою.

У країнах ЄС відповідальність перевізника визначається на підставі Міжнародної конвенції про перевезення товарів залізницею COTTF. Застосування цієї конвенції досить обмежене, а саме:

— діє тільки тоді, коли країна відправлення та країна одержання вантажу обидві підписали конвенцію;

— стосується лише основних магістральних залізниць Європи;

— позов подається тільки до країн, де було завдано шкоди.

1.3. Страхування валютних та біржових ризиків

Страхування валютних ризиків у багатьох країнах є обов'язковим і введено з метою стимулювання експортної діяльності виробників, котрі займаються зовнішньоторговельною діяльністю. Воно зумовлено специфічними умовами зовнішньоекономічних контрактів. Метою такого страхування є захист вітчизняних експортерів, імпортерів та інших учасників зовнішньоекономічної діяльності. Страхування валютних ризиків необхідне для відшкодування втрат, пов'язаних із виробництвом експортної продукції за відмову від її оплати закордонним імпортером з будь-яких причин, збитків від неплатежів за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги у разі загострення фінансового становища або банкрутства іноземного партнера, збитків від коливань валютних курсів у період від укладання контракту до закінчення його дії, що негативно впливає на купівельну здатність валюти платежу. Страхуванню підлягають і збитки, зумовлені політичною нестабільністю в країні імпортера. При цьому варто звернути увагу на те, що у перших двох випадках втрат зазнає вітчизняний інвестор. В інших випадках збитки можуть стосуватися як експортера, так і зарубіжного покупця. Перший зазнає збитків при зниженні курсу валюти платежу, другий — у разі підвищення.

Захист від валютних ризиків може включати використання захисних застережень у контрактах, прогнозування курсу різних валют тощо.

Страхування біржових ризиків за останні роки набуло значного поширення. Об'єктом такого страхування може бути відповідальність учасників біржових контрактів за збитки, зумовлені невиконанням умов угоди одним з партнерів. У світовій практиці страхуються збитки інвесторів, зумовлені шахрайством чи неплатоспроможністю члена біржі, а також збитки членів біржі від неплатоспроможності одного з них. При страхуванні контрактів на реальний товар договір може укладатися як продавцем, так і покупцем. Якщо договір укладається покупцем, відповідальність страховика виникає у разі відмови продавця від поставки товару або затримки його поставки. Коли договір страхування укладається з продавцем, відповідальність страхової організації виникає за відмови покупця від оплати товару або при затримці з Його оплатою.

Серед біржових контрактів значного розвитку набули ф'ючерсні угоди, що укладаються на поставку товарів через певний строк, які на певний момент можуть бути не виготовлені. За своїм змістом.ф'ючерсні контракти одночасно виконують функцію страхування від можливих збитків. Вони можуть застосовуватися для страхування від форс-мажорних обставин, або незалежних перешкод для виконання угод.

Об'єктами страхування можуть бути як грошова сума непоставленої продукції, так і виробничі (непрямі) збитки покупця.

Разом із тим, таке страхування в Україні наразі має обмежене застосування, насамперед, через нерозвиненість ринкових відносин, ринкової інфраструктури. Біржі не завжди сумлінно вибирають собі клієнтів, здійснюють відбір учасників торгів, контролюють виконання ними угод, контрактів. Тому вважається більш доцільним страхування біржових ризиків здійснювати у вигляді взаємного біржового страхування або через акціонерні страхові компанії за участю капіталу біржі, коли біржа і страховик є взаємозацікавленими у такому страхуванні.

Висновки

Існує дуже багато різновидів ризиків та способів страхування від них. Останнім часом стали набувати популярності такі види страхування, як страхування інтересів інвесторів або майна, кредитів та інше.

Окремим видом страхування е страхування інтересів інвесторів (страхування інвестицій) на випадок заборони вивозу прибутку, одержаного від інвестування, та інших порушень прав іноземного інвестора внаслідок прийняття рішень законодавчих чи виконавчих органів влади, політичних обставин.

У сучасних умовах таке страхування є особливо актуальним для залучення в нашу країну коштів іноземних інвесторів, а також для українських підприємців, котрі вкладають ресурси в підприємницьку діяльність за кордоном.

Страхування експортних кредитів охоплює, як правило, дві групи ризиків — економічні та політичні, при цьому враховується те, що кожна з них має певні особливості. Тому з метою спрощення операцій страхування цих ризиків їх страхуванням у західних країнах займається одне страхове товариство (компанія) з одночасним передаванням політичних ризиків на відшкодування державі (при цьому до державного бюджету передається частина страхових премій, одержаних від експортерів). У багатьох країнах існують спеціалізовані заклади страхування таких кредитів, наприклад, товариство "Гермес" у Німеччині, "Кофас" у Франції та ін. Вони переважно належать державі, або держава в них має контрольний пакет акцій.

Різноманітність умов експортного страхування та складність ідентифікації та оцінки кредитних ризиків призводить до того, що страхові тарифи суттєво різняться як у розрізі окремих країн, так і в розрізі окремих страхових організацій у межах однієї країни.

Важливу роль у зовнішньоекономічній діяльності відіграє страхування майна. Типовою формою є форма "Страхування будинку і майна" (Building and Property Insurance Form або, скорочено, ВРІ). За цією типовою формою страхується будинок, споруди, машини й устаткування, особисте майно, що використовуються в підприємницькій діяльності. У договорі на основі форми ВРІ можна також розширити коло об'єктів страхування і включити в нього:

— майно, придбане після укладання договору;

— майно, що знаходиться в межах помешкань, придбаних після укладання договору;

— майно, що знаходиться поза межами помешкань, використовуваних у підприємницькій діяльності;

— майно, що знаходиться поза будинком, наприклад, огорожа, знаки, антени. Суму відшкодування можна встановити таким чином:

— усі об'єкти, включені в договір (договір часто оформляється у вигляді страхового поліса), страхуються на визначену суму;

— окремі об'єкти, включені в договір, страхуються на визначену суму;

— ризики, що страхуються за договором, перераховуються в договорі.

У договорі можна також передбачити інші умови та застереження.

Тим часом існують й інші договори страхування, за якими страхується збиток, що є непрямим результатом певних подій. Найбільш відомий тип такого страхування — це страхування прибутку від підприємницької діяльності. За цим страхуванням страховик зобов'язується відшкодувати страхувальнику втрату прибутку або фіксованих платежів у результаті понесеного страхувальником збитку. Наприклад, у результаті пожежі магазин був зачинений протягом місяця, коли працювали тільки декілька його відділів. Якби не було пожежі, було б отримано більше прибутку. Крім того, власник магазину повинен продовжувати виплачувати заробітну плату, податки та вартість утримання помешкань й устаткування.

Глобалізаційні процеси у світі й на страховому ринку зумовлюють формування транснаціональних фінансових груп і страхових компаній, яким під силу страхування глобальних страхових ризиків та різноманіття страхових продуктів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

РОЗДІЛ 2

Техніко-економічна характеристика ВАТ «ПівдГЗК»

2.1 Загальні відомості про підприємство

Вiдкрите акцiонерне товариство "Пiвденний гiрничо-збагачувальний комбiнат" (ВАТ "ПiвдГЗК") розташоване в пiвденнiй частинi м. Кривого Рогу Днiпропетровської областi, великого промислового центру i залiзничного вузла України з населенням приблизно 800 тис. чоловiк. Мiсто Кривий Рiг розташоване в 150 км. вiд м. Днiпропетровська, в 450 км. вiд м. Києва, пов'язане розвиненою сiткою автомобiльних та залiзничних дорiг зi всiма мiстами України, має свiй аеропорт. Промисловiсть міста - чорна металургiя, гiрничодобувна,машинобудiвна.
         На початку 1953 року, в районi, розташованому на 12 км. пiвденнiше м. Кривого Рогу, почалося будiвництво Пiвденного гiрничо-збагачувального комбiнату. Комбiнат був запроектований для вiдкритого видобутку бiдних залiзистих роговикiв, їх збагачення та подальшої агломерацiї концентрату. До того часу залiзистi роговики, залежi яких на Криворiжжi невичерпнi, не розроблялися через малий вмiст залiза (32-40%), а тi що зустрiчалися при пiдземних гiрничих роботах роговики направлялися у вiдвали пустих порiд.
         Дослiди Криворiзького Науково-дослiдницького гiрничорудного iнституту та Ленiнградського iнституту Механобр, проведенi в тi роки, показали можливiсть збагачення магнетитових залiзистих роговикiв способом магнитної сепарацiї та отримання концентрату з вмiстом залiза до 60%. Загальними зусиллями проектних iнститутiв "Южгипроруда" та Механобр, колективiв тресту "Криворiжбуд" та Пiвденного гiрничо-збагачувального  комбiнату в 1955 роцi на базi Скелеватського магнетитового  родовища  була  побудована  перша  черга  комбiнату, та  в липнi того року був отриманий залiзорудний концентрат.
         Пiвденний гiрничо-збагачувальний комбiнат-перше пiдприємство в країнах СНД збудоване для видобутку та збагачення залiзних магнетитових кварцитiв з одержанням залiзорудного концентрату та доменного агломерату.  Вiдкрите акцiонерне товариство "Пiвденний гiрночо-збагачувальний комбiнат" створене у вiдповiдностi з рiшенням Фонду державного майна України вiд 30 листопада 1994 року № 67-АТ шляхом перетворення орендного пiдприємства "Пiвденний гiрничо-збагачувальний комбiнат" у вiдкрите акцiонерне товариство "Пiвденний гiрничо-збагачувальний комбiнат».

   Вiдкрите акцiонерне товариство "Пiвденний гiрничо-збагачувальний комбiнат" займається вiдкритим видобутком руд чорних металiв, їх збагаченням та виготовленням концентрату та агломерату. ВАТ "ПiвдГЗК" включає в себе 6 основних та 23 допомiжних структурних пiдроздiли на правах цеху та 27 вiддiлiв та служб апарату управлiння.

Основними пiдроздiлами є:
- рудоуправлiння  -  яке  займається  вiдкритим  видобутком руд (бiднi залiзнi кварцити), виробництвом щебню;
-  управлiння  залiзничного  транспорту - займається внутрiшнiми кар'єрними перевезеннями  до  дробарок   видобутої   руди   та   супутнiх   пустих   порiд, скельних  порiд  у  вiдвали.  Внутрiшнi  комбiнатiвськi  перевезення  товарної продукції  ( концентрат,  агломерат )  та  транспортування  її  вагонами Укрзалiзницi до станцiї "Допомiжна";
-  управлiння  дробарно - транспортного  комплексу  -  дроблення  сирої  руди         (  розмiри  куска  1500мм  до  розмiру  20мм  та  нижче ),  дроблення  скельної гiрничої  маси  ( вiд  300мм  та  нижче ),  конвеєрне  господарство  з транспортування гiрничої маси:;
-  рудозбагачувальна  фабрика  №1 -  виробництво  концентрату  iз  сирої дробленої  руди  з  дробленням  її  до  розмiру  0,074мм  для  виробництва агломерату та часткової реалiзацiї споживачам;
-  рудозбагачувальна  фабрика  №2  -  виробництво  концентрату  iз  сирої дробленої руди до розмiру 0,074мм для реалiзацiї споживачам;
- агломерацiйний цех - виробництво (спiкання) офлюсованного агломерату для реалiзацiї металургiйним заводам України.
Допомiжнi пiдроздiли:
- цех шламових та породних систем збагачувальних фабрик - перекачування та складування хвостiв збагачення;
- управлiння  з  ремонту  технологічного обладнання - ремонт технологiчного обладнання структурних пiдроздiлiв комбiнату;
- управлiння  торгiвлi  та громадського харчування включає: м'ясопереробний комплекс,  продовольчi   крамницi,  їдальнi  та  буфети  комбiнату,  виробляє окремi   види  харчової  продукцiї,  та   надає   послуги  щодо  торгiвельного обслуговування та громадського харчування працiвникiв;
-  управлiння   будiвництва   гiдротехнiчних  споруд  -  будiвництво  нового хвостосховища та нарощування дамб дiючих хвостосховищ;
- цех мереж та пiдстанцiй - транспортування та розподiл серед структурних пiдроздiлiв електроенергiї;
- теплосиловий цех - постачання води та пару по комбiнату та на житловий масив  "ПiвдГЗК",   постачання  технiчної  та  питної  води  структурним пiдроздiлам комбiнату, опалення виробничих та адмiнiстративних примiщень пiдприємства та житлового масиву;
-  автотранспортний  цех  -  транспортне   обслуговування   структурних пiдроздiлiв та працiвникiв комбiнату;
- ремонтно- будiвельний цех - ремонтнi та будiвельнi роботи в структурних пiдроздiлах комбiнату;
- центральна лабораторiя контрольно-вимiрювальних приладiв та метрологiї установка   та   ремонт  контрольно -  вимiрювальних  приладiв  та  приладiв автоматики, контроль їх стандартизацiї та органiзацiї їх повiрки;
- центральна  аналiтична  лабораторiя  -  хiмiчнi  аналiзи  сировини та готової продукції,  проведення  аналiзiв  по забрудненню навколишнього середовища (запилення, вiдхiднi гази, стiчнi води, атмосфернi впливи);
- вiддiл  технічного  контролю  - вiдбiр  проб сировини, промiжних продуктiв i готової  продукції  з  подальшим  переданням  на  хiмiчний  аналiз, контроль ведення технологiчного процесу;
-  вiддiл  автоматичних  систем  управлiння  -  розробка,  впровадження  та супровiд  програмного  забезпечення,  технiчне  обслуговування та ремонт електронно-обчисювальних машин та мереж, експлуатацiя компьютерних систем, експлуатацiя прикладних i системних задач, розробка програмного забезпечення;
- цех пiдготовки виробництва та складського господарства - складування та розподiл помiж структурними пiдроздiлами обладнання, запасних частин та матерiалiв,  промiжне  складування  та  пiдготовка металобрухту перед його вiдправкою споживачам;
-  цех технологічної диспетчеризації - забезпечення телефонним, а також  радіозв’язком,  промисловим  телебаченням  структурних  пiдроздiлiв   комбiнату;
- цех  товарiв  народного  споживання  -  виготовлення  товарiв  народного споживання;
- цех  благоустрою  -  упорядкування  територiї  комбiнату тасанiтарної зони навколо нього з висадкою зелених насаджень, тепличне  господарство, облiк працiвникiв, що потребують покращення житлових умов;
- управлiння охорони - забезпечення збереження розподiл серед структурних пiдроздiлiв електроенергiї;
- теплосиловий цех - постачання води та пару по комбiнату та на житловий масив  "ПiвдГЗК",  постачання  технічної  та  питної  води  структурним пiдроздiлам комбiнату, опалення виробничих та адмiнiстративних примiщень пiдприємства та житлового масиву;
- автотранспортний цех  -  транспортне  обслуговування  структурних пiдроздiлiв та працiвникiв комбiнату;
- ремонтно - будiвельний цех - ремонтнi  та  будiвельнi  роботи в структурних пiдроздiлах комбiнату;
- центральна лабораторiя контрольно-вимiрювальних приладiв та метрологiї - установка  та  ремонт  контрольно -  вимiрювальних  приладiв  та  приладiв автоматики, контроль їх стандартизацiї та органiзацiї їх повiрки;
- центральна  аналітична  лабораторія  -  хiмiчнi  аналiзи  сировини  та готової продукцiї,  проведення  аналiзiв  по забрудненню навколишнього середовища (запилення, вiдхiднi гази, стiчнi води, атмосфернi впливи);
- вiддiл  технічного  контролю- вiдбiр проб сировини, промiжних продуктiв i готової   продукцiї  з  подальшим  переданням  на  хiмiчний  аналiз, контроль ведення технологiчного процесу;
- вiддiл  автоматичних  систем  управлiння  -  розробка,  впровадження та супровiд  програмного  забезпечення,  технiчне обслуговування та ремонт електронно-обчисювальних машин та мереж, експлуатацiя компьютерних систем, експлуатацiя прикладних i системних задач, розробка програмного забезпечення;
- цех пiдготовки виробництва та складського господарства - складування та розподiл помiж структурними пiдроздiлами обладнання, запасних частин та матерiалiв,  промiжне  складування  та  підготовка металобрухту перед його вiдправкою споживачам;
- цех технологiчної диспетчеризацiї - забезпечення телефонним, а також радiозв'язком,  промисловим  телебаченням  структурних  пiдроздiлiв комбiнату;
- цех  товарiв  народного  споживання  -  виготовлення  товарiв  народного споживання;
- цех благоустрою –  упорядкування  територiї  комбiнату  та санiтарної  зони навколишнього  середовища   з  висадкою  зелених  насаджень,  тепличне господарство, облiк працiвникiв, що потребують покращення житлових умов;
- управлiння  охорони  -  забезпечення  збереження  майна  комбiнату, організація  та  забезпечення  дотримання  пропустного  режиму;
- спецiалiзована об'єктово-аварiйна служба - контроль використання газонебезпечний   дiльниць   структурних   пiдроздiлiв   комбiнату;
- вiдомча пожежна частина №32 - органiзацiя та реалiзацiя протипожежних заходiв,  гасіння  пожеж  закрiплених  територiй;
- медико – санiтарна  частина   -  полiклiнiчне  обслуговування  робiтникiв комбiнату, санаторне  оздоровлення   робітників   комбiнату;
- цех палацу культури та творчостi - проведення культурно - масових заходiв з робiтниками комбiнату та членами їх сiмей;
- фiзкультурно-оздоровчий комплекс - органiзацiя та проведення спортивно-масових  та  оздоровчих  заходiв  серед  працівників  комбiнату  та  членiв  їх сiмей;
- база вiдпочинку  "Чайка"  с. Красне  Скадовського  району Херсонської обл. - курортне оздоровлення працiвникiв пiдприємства та членiв їх сiмей в лiтнiй перiод.

2.2. Виробнича діяльність

Аналіз показників собівартості товарної продукції і витрати на 1 грн. товарної продукції

Проведемо аналіз показників собівартості товарної продукції ВАТ “ПівдГЗК” за допомогою даних наведених у таблиці 1

Таблиця 1

Показники

2003р.

2004р.

2005р.

2006р.

2007р.

2008р.

1.Товарна продукція в діючих цінах,тис.грн.

824601

911086

912457

912855

894677

862313

2.Собівартість товарної продукції,тис.грн.

684710

764395

772154

798651

743156

711258

3.Витрати на 1 грн. товарної продукції,грн.

0,78

0,79

0,79

0,80

0,81

0,82

Для наочності представимо динаміку товарної продукції та собівартості на графіку.

Рис.2.2.1 Динаміка показників товарної продукції і собівартості товарної продукції

З рис. 2.2.2 видно, що за період 2003-2008р. динаміка показників товарної продукції і собівартості товарної продукції є коливною, що свідчить про нестабільний розвиток діяльності підприємства.

Зобразимо на графіку витрати на 1грн. товарної продукції.

Рис.2.2.2 Динаміка показників витрат на 1грн. товарної продукції

Як бачимо з рис. 2.2.2 витрати на 1 грн. товарної продукції починаючи з 2005р. зростають, що є негативним фактором для підприємства, адже це свідчить про те, що підприємство потерпає від збитків, що може призвести його до кризисної ситуації, а ще гірше – до банкрутства.

АВС-аналіз укрупнених статей товарної продукції

АВС-аналіз за статтями проводиться з метою удосконалення управління витратами, де визначено ті, що потребують пильної уваги з боку менеджменту. Результатами АВС-аналізу наведена у табл. 10.

Таблиця 2

АВС-аналіз укрупнених статей собівартості товарної продукції ВАТ "ПівдГЗК"

Статті витрат

Сума, т. грн.

Вартість накопиченим підсумком

т. грн.

%

1. Витрати на виробництво

240057

240057

45,77

2. Матеріальні витрати

138247

378304

72,13

3. Витрати на оплату праці

42189

420493

80,18

4. Витрати на збут

35419

455912

86,93

5. Інші витрати

23774

479686

91,46

6. Амортизація

19228

498914

95,13

7. Відрахування на соціальні цілі

16619

515533

98,30

8. Адміністративні витрати

8922

524455

100

Проводячи АВС-аналіз витрати розділяють на групи:

Група А – затрати до 80%,

Група Б – 80-90%,

Група С – 95-100%.

З результатів АВС-аналізу наведених у табл. 2 видно, що для зменшення собівартості треба впливати в першу чергу на такі статті витрат: витрати на виробництво та матеріальні витрати, що входять до групи А, до групи Б належать: витрати на оплату праці, витрати на збут та інші витрати. Амортизація, адміністративні витрати та відрахування на соціальні цілі відносяться до групи С, на які увагу можна не звертати.

Детальний аналіз собівартості товарної продукції

Проведемо детальний аналіз собівартості товарної продукції ВАТ "ПівдГЗК", який представлений у таблиці 3.

Таблиця 3

АВС-аналіз собівартості товарної продукції  ВАТ "ПівдГЗК"

Статті витрат

Сума, тис. грн.

Вартість накопиченим підсумком

т. грн.

%

1

2

3

4

Група А

1. Витрати на оплату праці

144319

144319

12,65

2. Аглоруда

134159

278478

24,41

3. Електроенергія на концентрат

107860

386338

33,87

4. Амортизація

90106

476444

41,77

5. Інші допоміжні матеріали

89991

566435

49,66

6. Тверде паливо

87898

654333

57,37

7. Кулі

82414

736747

64,59

8. Нарахування на соціальні цілі

56381

793028

69,53

9. Витрати на кап. ремонти

47604

840732

73,70

10. Послуги "Кривбасвибупром"

45221

885953

77,66

Група Б

11. Втрати на вапно

38288

824241

81,02

12. Дизельне паливо

23065

947306

83,04

13. Електроенергія шламоцеху

21613

968919

84,93

14. Футерувальна сталь

20663

989582

86,74

15. Електроенергія на агломерат

19335

1008937

88,44

16. Плата за надра

15581

1024518

89,83

17. Мастильні матеріали

14080

1038598

91,06

18. Електроенергія цеху залізничного транспорту

12463

1051061

92,15

19. Стрічка транспортна

11008

1062069

93,12

20. Газ

10647

1072716

94,05

21. Інші послуги виробничого характеру

8246

1080962

94,77

Група С

22. Збір за забруднення середовища

6771

1087733

95,36

23. Електроенергія на подрібнення руди

6439

1094172

95,92

24. Поточний ремонт

6219

1100391

96,47

25. Плата за геологорозвідку

4553

1104944

96,87

26. Електроенергія шламоцеху

4429

1109373

97,26

27. Електроенергія на видобуток руди

4373

1113746

97,64

28. Плата за землю

4199

1117945

98,01

29. Витрати на колосники

3919

1121864

98,35

30. Електроенергія на конверторний  тракт

3728

1125592

98,68

31. Електроенергія на відкриття

3508

1129100

98,99

32. Електроенергія наскальний тракт

2567

1131667

99,22

33. Витрати на інструменти

2181

1133848

99,41

34. Витрати на бензин

1582

1135430

99,55

1

2

3

4

35. Витрати на авторезину

1469

1136899

99,68

36. Інші витрати

1450

1138379

99,80

37. Витрати на фільтротканину

1364

1139713

99,91

38. Інші енерговитрати

615

1140328

99,96

39. Збір за використання води

362

1140690

100,0

Всього

1140690

Провівши детальний аналіз собівартості товарної продукції підприємства ВАТ "ПівдГЗК" з табл. 3 видно, що у нашому випадку до групи А відносяться амортизація, електроенергія, це свідчить про те, що підприємство енергомістке та капіталомістке, тому в першу чергу необхідно звернути увагу на економію електроенергії, матеріалів, необхідно обновити застаріле обладнання, здійснювати модернізацію техніки.

Для наочності зобразимо АВС-аналіз собівартості товарної продукції на графіку.

Рис.2.2.3 АВС-аналіз собівартості товарної продукції

Обсяг виробництва продукції на ВАТ «ПівдГЗК» у грошовому                       виразі.  

Таблиця 4.

Обсяг виробництва у грошовому виразі (тис.грн.)

Роки

Концентрат

Агломерат

2004

364 333

457 448

2005

498 286

409 361

2006

391 581

440 301

2007

794 232

706 595

2008

815 440

836 505

2009

849 600

715 382

Для наочності зобразимо динаміку виробництва продукції на графіку.

Рис.2.2.5. Динаміка виробництва продукції в грошовому виразі

З рис.2.2.5 помітний ріст виробництва концентрату, але зниження виробництва агломерату з 2004 -2005р.р.. А у період з 2005-2006 р.р. – навпаки, зниження виробництва концентрату та збільшення виробництва агломерату. З 2006-2008 р.р у виробництві обох видів продукції відбувається помітне збільшення виробництва, а у період з 2008-2009 р.р. незначне, але зменшення.

Обсяг товарної продукції

Таблиця 6.

Товарна продукція  (тис.тон)

Роки

Концентрат

Агломерат

2004

4 670,90

3 872

2005

5 178,80

3 366

2006

5 258

3 919,30

2007

5 036,70

4 097,60

2008

5 267,62

4 652

2009

8769

5130

Зобразимо динаміку виробництва товарної продукції в натуральному виразі на графіку.

Рис.2.2.6 Динаміка виробництва товарної продукції в натуральному виразі

З рис.2.2.6 можна зробити висновок, що у період з 2004-2008р.р на ВАТ «ПівдГЗК» виробництво товарної продукції було майже стабільним, а починаючи з 2008 року виробництво як концентрату так і агломерату – збільшилось, у порівнянні з попередніми роками.

Обсяг реалізованої продукції

Таблиця 7.

Обсяг реалізованої продукції (тис. грн.)

Роки

Концентрат

Агломерат

2004

371 263

457 677

2005

479 010

402 513

2006

408 967

445 692

2007

726 889

635 308

2008

833 203

706 740

2009

845 011

679 624

Рис.2.2.7 Динаміка реалізованої продукції у вартісному виразі

Рис.2.2.7 показує нам, що на підприємстві у період з 2004-2005 р.р відбувався спад реалізації концентрату, але збільшення реалізації агломерату, а з 2005-2006 р.р – навпаки. З 2006-2008 р.р реалізація як концентрату так і агломерату значно збільшилась, що не могло позитивно не відбитися на прибутку підприємства. А у період з 2008-2009 р.р реалізація обох видів продукції підприємства майже не змінилась.

Розрахунок темпів росту виробництва продукції

Таблиця 9.

Рис.2.2.9 Динаміка базисного темпу росту виробництва концентрату і агломерату

З Рис 2.2.9. помітно, що у період з 2004-2008 р.р. великих відхилень не було, а от з 2008-2009р. темпи росту  значно зросли як у виробництві концентрату так і у виробництві агломерату.

Середній темп росту можна розрахувати за середньою геометричною. Якщо використати середньо-геометричну, то темп росту (Тр) та темп приросту (Тпр ) розраховуються за формулами:

,       

де Т1, Т2,…, Тn – темпи росту річні,

n – період часу аналізу, роки

Тпр = (Тр·100%)-100%                                                                                  

 

Розрахуємо середньорічний темп росту по виробництву концентрату:

  

Розрахуємо середньорічний темп приросту по виробництву концентрату:

Тпр = (1,29*100%)-100% = 29%

Розрахуємо середньорічний темп росту по виробництву агломерату:

Розрахуємо середньорічний темп приросту по виробництву агломерату:

Тпр = (1,06*100%)-100% = 0,06 %

Отже темп росту по виробництву концентрату склав 129%, а по виробництву агломерату – 109%. Темп приросту для цих видів продукції склав 29% та 6% відповідно.

Проаналізуємо використання виробничих потужностей за деякими видами продукції.

Розрахуємо коефіцієнт використання виробничих потужностей за формулою:

          

                                          

Використання виробничих потужностей ВАТ «ПівдГЗК»

Таблиця 10.

Продукція

Обсяг виробництва   (тис. тон)

Виробнича потужність       (тис. тон)

Коефіціент виробничої потужності(%)

Концентрат

34181,02

9000

38

Агломерат

25036,9

5000

50

Виробничі потужності на достатньому рівні майже не використовуються, адже для виробництва концентрату виробничі потужності використовують тільки на 38%, а для виробництва агломерату – трохи більше – на 50%.

Структура виробництва і реалізації продукції

Таблиця 11.

Як видно з Таблиці 6., обсяги виробництва по концентрату зростають, а по агломерату – спадають, але не зважаючи на це, ціна і собівартість продукції збільшились по обом видам продукції

Технологiчний цикл по видобутку, переробцi i збагаченню руди, а також технологiя агломерацiйного виробництва на комбiнатi в 2009 роцi не змiнювались, новi види товарної продукцiї не вироблялися.

2.3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності

Основними  видами  продукцiї,  що  виробляє  ВАТ "ПiвдГЗК" є концентрат  та  аломерат.  Якiснi  показники  товарного  концентрату вiдповiдають   Технiчним   Умовам   "Концентрат  залiзорудний  ВАТ "ПiвдГЗК" ( ТУ У 13.1-00191000-001:2009).
         Якiснi   показники  товарного  агломерату  вiдповiдають   Технiчним Умовам  "Агломерат  залiзорудний  ВАТ  "ПiвдГЗК" ( ТУ У 13.1-00191000-002:2009).
         Основнi ринки збуту ВАТ "ПiвдГЗК" у 2009 роцi:
Внутрiшнiй ринок: Агломерат - ЗАТ "Макiївський МЗ", ВАТ "ДМЗ iм. Петровського", "Донецький МЗ". Концентрат - ВАТ "Днiпровський металургiйний комбiнат iм. Дзержинського", ВАТ "Полтавський ГЗК".
Зовнiшнiй ринок: Концентрат -  U.S.Steel  Kosice  (Словакiя), Арселор  Мiттал Острава С.А. (Чехiя),  Тринецькi Залезарнi  (Чехiя),  Linkway  Internatinal  Limited (Китай), Prominvest (Польща), Мiттал Стiл Поланд (Польща), Кремиковцi (Болгарiя), U.S.Steel Serbia (Сербiя).

Проаналізуємо динаміку реалізації основних видів продукції з  розбивкою на внутрішній і зовнішній ринки.

Реалізація продукції на внутрішній і зовнішній ринки

Таблиця 1.   

Вид продукції

2004р.

2005р.

2006р.

2007р.

2008р.

2009р.

Концентрат на внутрішній ринок (тис. тон)

3138

3128

4587

4488

4582

3986

Концентрат на зовнішній ринок (тис. тон)

1727

3571

2978

1815

1548

1423

Разом концентрат (тис. тон)

4865

4781

7565

6303

6130

5409

Агломерат на внутрішній ринок (тис. тон)

2145

1986

2516

2259

1752

1368

Агломерат на зовнішній ринок (тис. тон)

1571

1568

1413

1334

1289

1015

Разом агломерат (тис. тон)

3716

3554

3929

3593

1901

2383

Для наочності зобразимо дані таблиці на діаграмі.

Рис.1 Динаміка реалізації концентрату з розбивкою на внутрішній і зовнішній ринки

З рис. 1 помітно, що реалізація концентрату на внутрішній ринок має тенденцію до зростання, але на зовнішній ринок починаючи з 2006р. – зменшується, що є негативним фактором для підприємства, адже таким чином зменшується його прибуток від реалізації продукції.

Рис. 2 Динаміка реалізації агломерату з розбивкою на внутрішній і зовнішній ринки

Рис.2 показує, що реалізація агломерату на внутрішній та зовнішній ринки до 2006р. зростала, але починаючи з 2007р. має тенденцію до зменшення, що є негативним фактором для підприємства, адже таким чином зменшується попит на його продукцію, що призводить до скорочення  його доходу від реалізації продукції.

Рис.3 Динаміка реалізації концентрату і агломерату з розбивкою на внутрішній і зовнішній ринки

Рис.3 наочно показує, що більше 50% реалізованої продукції на обидва ринки займає концентрат, а реалізація агломерату має менший об’єм. Підприємству може бути запропонована стратегія, або пошуку можливих додаткових покупців агломерату, або збільшення обсягів виробництва концентрату, для його в майбутньому більшої реалізації.

Проаналізуємо частку експорту у загальній структурі концентрату і агломерату.

Таблиця 2.

Частка експорту в загальній структурі концентрату і агломерату

Роки

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Концентрат

0,35

0,53

0,39

0,29

0,25

0,26

Агломерат

0,42

0,44

0,36

0,37

0,42

0,42

Рис.4 Частка експорту в загальній структурі концентрату і агломерату

На рис.4 видно, що частка експорту в загальній структурі концентрату починаючи з 2005р. має тенденцію до зменшення, що свідчить про те, що підприємству необхідно розробити заходи, які захистять підприємство від втрат у результаті дії негативних плинних факторів. А частка експорту у загальній структурі агломерату починаючи з 2006р. має тенденцію до збільшення, що говорить про те, що підприємство працює ефективно і є перспективним.

Аналіз структури реалізації на внутрішньому ринку

Дані для аналізу структури реалізації продукції на внутрішньому ринку представлені в таблиці 3

Таблиця 3.

Роки

2004

2005

2006

2007

2008

2009

%

ВАТ "Дніпропетровський МК" ім.Петровського

1957

1716

2199

2110

1825

1855

32

ВАТ "Дніпровський МК"

990

1250

1647

1573

1405

1500

27

ВАТ "Донецький МК"

1388

1466

2003

1937

1450

1305

23

ВАТ "Макіївський"

948

682

1254

1172

1634

694

18

Динаміку структури реалізації продукції на внутрішньому ринку представимо на графіку.

Рис. 5 Динаміка структури реалізації продукції на внутрішньому ринку

З рис.5 помітно, що протягом 6 років( з 2004-2009р.р.) найбільша кількість продукції на внутрішньому ринку була реалізована на ВАТ "Дніпропетровський МК" ім.Петровського – 32%, на  ВАТ "Дніпровський МК" за той самий період було реалізовано 27%, на ВАТ "Донецький МК" і ВАТ "Макіївський" – 23% і 18% відповідно.

Аналіз структури реалізації на зовнішньому ринку

Дані для аналізу структури реалізації продукції на зовнішньому ринку представлені в таблиці 5.

Таблиця 5.

Споживачі

2004р.

2005р.

2006р.

2007р.

2008р.

2009р.

3. Польща (тис.т)

541

186

135

600

550

460

4. Словаччина (тис.т)

270

602

120

255

210

190

5. Чехія (тис.т)

708

690

135

550

480

430

Рис.6 Динаміка реалізації продукції на зовнішньому ринку у 2004р

Рис.7 Динаміка реалізації продукції на зовнішньому ринку у 2005р

Рис.8 Динаміка реалізації продукції на зовнішньому ринку у 2006р

Рис.9 Динаміка реалізації продукції на зовнішньому ринку у 2007р

Рис10 Динаміка реалізації продукції на зовнішньому ринку у 2008р

Рис.11 Динаміка реалізації продукції на зовнішньому ринку у 2009р

Як бачимо з рис. 6-11 перше місце за обсягом реалізованої продукції у період з 2004-2009р.р. займає Чехія, на другому місці – Польща, а за нею Словаччина.

 Аналіз діяльності основних конкурентів підприємства.

Ринок залізної руди дуже сконцентрований. На дев'ять країн доводиться близько 95% світового експорту. Він вважається вкрай стабільним – за останні десять років основною зміною було зменшення частки Росії і України у світовому експорті залізорудної сировини. Частка цих країн зменшилася з 9% до 5% . За цей період сумарна частка Бразилії й Австралії зросла більш ніж на 10% ( до 67% світового експорту) .

Діаграма 2.3.1.

Частка основних країн-експортерів залізної руди у світовому експорті

У світі провідну роль у ціновій політиці відіграють три мультінациональні корпорації: бразильська CVRD та австралійські Rio Tinto і ВНР з сумарною частиною виробництва 30 %. Разом вони займають близько 70-80% світового ринку залізорудної сировини, що дозволяє їм задавати ситуацію на ринку.

ВАТ «Південний ГЗК» є менш конкурентоспроможним відносно «світового лідера», бо має набагато нижчі значення коефіцієнта загального рівня конкурентоспроможності (0,06 проти «Лебединського ГЗК» (Росія),  0,72 проти «Центрального ГЗК» (Україна), однак стосовно конкурентів посідає стійкі позиції (основний конкурент серед вітчизняних підприємств – ВАТ "Центральний ГЗК").

Стосовно російських компаній українські виробники мають нижчі транспортні витрати, що сприяє збереженню більшої частки українського експорту залізорудної сировини. Щодо світових лідерів з експорту залізорудної продукції (компаній Бразилії, Індії, Південної Африки) українські виробники мають більш низькі ціни.

Виробники залізорудного концентрату на внутрішньому ринку України в 2007р. представлені в таблиці 2.5.1.

Таблиця 2.3.1.

Ступінь концентрації виробленої продукції (за результатами 2007 р.)

Підприємства

Питома вага по Україні, %

Концентрат залізорудний

ВАТ «Інгулецький ГЗК»

23

ВАТ «Північний ГЗК»

22

ВАТ «Полтавський ГЗК»

17

ВАТ «Південний ГЗК»

14

«Міттал Стіл»

14

ВАТ «Центральний ГЗК»

10

Україна

100,0

Як видно з таблиці основними конкурентами ВАТ «Південний ГЗК» на внутрішньому ринку є ВАТ «Інгулецький ГЗК», ВАТ «Північний ГЗК», ВАТ «Центральний ГЗК», ВАТ «Полтавський ГЗК», ВАТ «Новокриворізький  ГЗК».

Тепер проведемо аналіз чистого прибутку цих підприємств у порівнянні з попереднім роком. Дані показані у таблиці

Проаналізувавши цю діаграму, ми бачимо, що майже всі підприємства у 2009 році суттєво втратили свій чистий прибуток. Тільки ПівдГЗК збільшив свій прибуток суттєво і це свідчить про велику стабільність цього підприємства.

2.4 Система оподаткування ті податкові зобов’язання підприємства

Нині чинне законодавство України передбачає декілька видів систем оподаткування, обліку та звітності, а саме:

Загальна система оподаткування, обліку та звітності - даний вид оподаткування можуть використовувати у своїй діяльності будь-які суб'єкти підприємницької діяльності.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - яка, у свою чергу, поділяється на:

спеціальний торговий патент - можуть застосовувати будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівельну діяльність в пунктах продажу товарів, а також надають побутові послуги. Даний вид податку може застосовуватись лише в деяких населених пунктах;

єдиний податок - застосовується юридичними та фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність.

фіксований податок (торговий патент) - застосовується у випадку, коли фізичними особами здійснюється продаж товарів, а також надаються супутні такому продажу послуги на ринку;

Характеризуючи загальну систему оподаткування, можна сказати, що остання максимально враховує економічні показники діяльності підприємства - в більшості випадків у платника податків з невисокими показниками доходу не виникає великих податкових зобов'язань. Підприємства, що мають збитки у звітному періоді, часто взагалі не сплачують основних податків (для порівняння: якби такі підприємства знаходилися на єдиному податку, то зобов'язання б наставало незалежно від наявності чи відсутності збитків, а залежно від обсягу виручки).

I. Загальна система

Розглянемо чинники, що впливають на розмір податкових зобов'язань при застосуванні загальної системи оподаткування.

Проаналізуємо, від яких факторів залежить величина податків, сплачених підприємством.

Податок на прибуток підприємств

Оскільки податок на прибуток підприємств нараховується у відсотках до скоригованого валового доходу підприємства, то фактором, який впливає на величину податку, буде величина доходу (чим більше доходів, тим більше витрат) та величина сум, що не включаються до складу валових доходів (зменшується дохід, отже зменшуються витрати). Величина доходів підприємства може бути прогнозована самим підприємством самостійно, тому розглянемо найбільш розповсюджені випадки виключення з валового доходу.

Найбільш типовим є виключення з валового доходу платника податку сум податків на додану вартість та акцизного збору, що передбачено п. 4.2.1 статті 4 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Не включаються до складу валового доходи суми ПДВ та акцизу, які були нараховані (отримані) платником податку у складі ціни продажу продукції, товарів або послуг. Однак таке виключення не розповсюджується на підприємства, які не є платниками податку на додану вартість. Підприємство - неплатник податку на додану вартість не зменшує свого валового доходу на суми податку на додану вартість. Проте відсутність такого виключення з валового доходу компенсується тим, що ці підприємства включають до складу валових витрат суми податку на додану вартість, включеного до складу ціни товару (послуги).

Для господарських товариств типовим випадком виключення з валового доходу є суми коштів, що надходять у вигляді інвестицій або реінвестицій у корпоративні права. Нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що такі надходження не включаються до валового доходу платника податку. Одним із розповсюджених випадків інвестицій в корпоративні права є внески учасників господарського товариства до статутного фонду такого товариства, а також купівля акцій акціонерного товариства. Особливістю статусу коштів та майна, що направляється до статутного фонду суб'єкта господарювання, є звільнення від оподаткування таких надходжень.

Податок на додану вартість

Величина зобов'язання зі сплати податку на додану вартість залежить від двох факторів: суми ПДВ, нарахованого платником податку у складі ціни товарів та послуг, та суми податкового кредиту звітного періоду.

Залежно від того, які операції здійснює платник податку, ПДВ може нараховуватись або не нараховуватись. Не нараховується ПДВ, зокрема, на операції з випуску (емісії) акцій, операції з торгівлі борговими зобов'язаннями тощо.

Крім того, податок на додану вартість не нараховують підприєм-ства, які хоч і знаходяться на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, але не є платниками ПДВ згідно з положенням п. 2.1 статті 2 Закону "Про податок на додану вартість". Тобто ті особи, обсяг оподатковуваних операцій яких не перевищив 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (61 200 грн.)

Стаття 2. Платником податку є:

2.1. Особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР

Підприємство, яке скористалося зазначеними положеннями не нараховує податок на додану вартість. Однак слід взяти до уваги, що таке підприємство буде нараховувати податок на прибуток підприємств, не маючи права на коригування валового доходу та валових витрат на суму ПДВ. В такому випадку суми податку на додану вартість включаються до валового доходу та валових витрат підприємства.

Підприємство може певний час (поки обсяг операцій не перевищить 61 200 грн.) не реєструватися як платник податку на додану вартість. В цьому випадку суми сплачених податків будуть меншими. Проілюструємо це на прикладі:

Підприємство А займається виробництвом товарів широкого вжитку. Всі доходи підприємство отримало від продажу своєї продукції. Витрати підприємства А складаються з витрат на придбання сировини та матеріалів, до складу ціни яких включений ПДВ, витрати становлять 80% доходу підприємства.

Підприємство зареєструвалося як платник ПДВ одразу після державної реєстрації. Протягом наступного звітного періоду підприємство А сплатить ПДВ 3,3% від обсягу валового доходу та податку на прибуток у розмірі 5% від обсягу валового доходу. Разом податків буде сплачено 8,3% від обсягу валового доходу.

Підприємство не зареєструвалося як платник ПДВ, скориставшись положенням п. 2.1. статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість". Протягом наступного звітного періоду підприємство А не сплачуватиме ПДВ, а сплатить лише податок на прибуток підприємств в розмірі 6% від обсягу валового доходу.

Різниця в даному випадку становитиме 2,3 % від валового доходу підприємства.

Цей приклад дозволяє проілюструвати співвідношення податкових зобов'язань платників та неплатників ПДВ, однак слід враховувати, що на практиці співвідношення може бути іншим.

Величина зобов'язань з податку на прибуток може бути більшою, якщо, наприклад, підприємство витратить значну частину своїх доходів на придбання основних фондів, які не включаються до складу валових витрат.

Другим чинником, що впливає на суму зобов'язань з податку на додану вартість, є величина податкового кредиту платника податку. Величина податкового кредиту здебільшого залежить від правового статусу контрагентів. Суб'єкти, що обрали спрощені системи оподаткування , обліку та звітності, не є платниками ПДВ, тому при купівлі в них товарів або послуг права на податковий кредит не виникає. Чим менший податковий кредит, тим більшим буде зобов'язання з податку на додану вартість. Якщо Ваше підприємство знаходиться на загальній системі оподаткування і більшість витрат здійснюється через неплатників ПДВ, сума податку на додану вартість буде доволі високою.

Величина податкового кредиту також залежить від характеру витрат. Якщо витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності (не відносяться до валових витрат виробництва та не спрямовані на придбання основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації), то відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ, включені до складу таких витрат, не можна.

Отже, головними чинниками, які впливають на величину податкових зобов'язань підприємства, що обрало загальну систему оподаткування, обліку та звітності, є такі:

співвідношення між доходами та витратами (чим вище витрати підприємства, тим меншою буде сума зобов'язання з податку на прибуток підприємств);

величина доходів, що не включаються до складу валового доходу, та величина витрат, які не можуть бути віднесені до складу витрат виробництва;

величина витрат, що підлягають амортизації;

величина сум ПДВ, включеного до ціни товарів, робіт, послуг, та величина податкового кредиту.

Разом з тим загальна система оподаткування складніша в адмініструванні. Перебуваючи на загальній системі оподаткування, підприємець повинен подавати набагато більше звітності, ніж якби він перебував на спрощеній. Порядок нарахування окремих податків доволі складний, потребує професійних знань та досвіду.

Розмір податкових зобов'язань за загальної системи оподаткування в кожному конкретному випадку може коливатися в доволі широких межах. Підрахувавши найбільш типові для себе розміри показників, що впливають на податкові зобов'язання, підприємство може визначити для себе найбільш оптимальні умови оподаткування, обрати ту чи іншу систему оподаткування.

II. Спрощена система

Застосовуючи спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (за винятком єдиного податку для юридичних осіб), підприємець сплачує податок у конкретно визначеному розмірі, який не залежить та не змінюється від величини отриманих доходів.

Основу кожної спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності становить сплата певної суми, яка замінює сплату певного кола податків та зборів.

Підприємці помилково вважають, що перехід на спрощену систему оподаткування дасть можливість сплачувати менше податків порівняно із загальною системою оподаткування.

Далі буде наведено приклади, коли розмір податкових зобов'язань підприємства на спрощеній системі оподаткування може бути вищим, ніж у підприємства на загальній системі.

У кожної спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності є низка переваг, таких як спрощений порядок обліку доходів та витрат та розрахункових операцій, а також скорочений порядок та процедура податкової звітності, що дає можливість оформлювати всю необхідну для звітності документацію без додаткової спеціальної бухгалтерської освіти.

Негативним у цьому випадку є те, що залежно від виду спрощеної системи оподаткування передбачені певні обмеження, а саме по видах та місці провадження діяльності, кількості найманих працівників, розміру отримуваної виручки.

Фіксований податок

Конкретний розмір фіксованого податку встановлюється місцевими радами народних депутатів залежно від територіального розташування місця торгівлі.

Фактично фіксований податок сплачується до отримання патенту, тому термінів сплати цього податку немає.

До того ж, якщо самостійно проводити підприємницьку діяльність, то розмір фіксованого податку буде становити від 20 до 100 грн. за календарний місяць. Коли провадиться підприємницька діяльність на всій території України, розмір фіксованого податку дорівнює 100 грн. за календарний місяць.

Також слід пам'ятати про те, що в кожній місцевості фактичний розмір фіксованого податку може бути різний. Тому у разі, коли будете здійснювати свою діяльність не за місцем придбання патенту, а в іншій місцевості, розмір фіксованого податку сплачуватимете такий, який встановила відповідна місцева рада за місцем провадження діяльності.

Якщо до провадження підприємницької діяльності було залучено найманих працівників, то розмір податку збільшується на 50% за кожного найманого працівника від суми встановленого фіксованого податку.

Доходи громадянина, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються за фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку або осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

У разі, коли протягом строку дії патенту відповідною місцевою радою змінюється розмір фіксованого податку, то перерахунок його не здійснюється.

Це має як позитивні, так і негативні наслідки.

Негативним є те, що у випадку зменшення розміру фіксованого податку переплачена сума не повертається й не зараховується як плата за патент на наступний період.

Позитивним є те, що у випадку збільшення розміру фіксованого податку різницю доплачувати не потрібно.

Спеціальний торговий патент

Вартість спеціального торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування щорічно після затвердження місцевого бюджету залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів або місцезнаходження об'єкта з надання побутових послуг і виду побутових послуг. Вартість спеціального торгового патенту не обмежується граничними рівнями, які існують для фіксованого податку.

При цьому розрахункова сума надходжень за рік від суб'єктів підприємницької діяльності у вигляді плати за спеціальні торгові патенти не може бути меншою від загальної суми надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, податків і зборів (обов'язкових платежів), сплачених такими суб'єктами підприємницької діяльності за попередній бюджетний рік із урахуванням рівня інфляції.

Органи місцевого самоврядування можуть встановлювати диференційовану плату за спеціальний торгівельний патент залежно від площі, яка використовується суб'єктом підприємницької діяльності для здійснення торговельної діяльності або надання побутових послуг. Шкала ставок плати за квадратний метр площі може бути пропорційною або регресивною чи прогресивною.

Плата за спеціальний торговий патент встановлюється за єдиною методикою для всіх суб'єктів підприємницької діяльності або окремо для фізичних і юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Забороняється встановлювати вартість спеціального торгівельного патенту для окремого суб'єкта підприємницької діяльності.

У разі, якщо підприємець працює за спеціальним торговим патентом, то плату за нього потрібно вносити або щомісячно або попередньо оплатити вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за весь термін його дії. Суб'єкт підприємницької діяльності має право придбати спеціальні торгівельні патенти на здійснення торгівельної діяльності не тільки на поточний рік, але й на наступні три роки, сплативши повну вартість цих патентів під час їх одержання. При цьому буде звільнено від обов'язків до внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після сплати повної вартості торгових патентів на наступні роки нормативно-правовими актами буде збільшена вартість торгового патенту.

Звертаємо Вашу увагу на той факт, що спеціальний торговий патент застосовується не на всій території України, а лише в конкретно визначених районах.

Єдиний податок для фізичних осіб

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше ніж 20 грн. та більше ніж 200 грн. на місяць.

У разі, коли підприємець здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, необхідне одне свідоцтво, а єдиний податок сплачується за більшою ставкою, ніж для одного виду діяльності, відповідно до розмірів, встановлених місцевою радою за місцем державної реєстрації такого підприємця.

Якщо у своїй діяльності використовується наймана праця, то потрібно до ставки податку додати 50% за кожну найману особу.

Протягом терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку місцева рада може збільшити або зменшити ставки єдиного податку за видами підприємницької діяльності. При цьому перерахунок не здійснюється.

Тобто коли під час реєстрації в ДПІ було нараховано єдиний податок у розмірі 60 грн., а через певний час його було змінено, то підприємець сплачує той розмір єдиного податку, який було нараховано при реєстрації.

Єдиний податок для юридичних осіб

Підприємство, яке перейшло на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору в разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість". У цьому випадку сплачується 6% від виручки й окремо ПДВ;

10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, в разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

У цьому випадку сплачується лише 10% від виручки, а ПДВ вважається таким, що вже сплачений, тобто сплачувати ПДВ окремо не потрібно.

Єдиний податок сплачується щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6% , розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період із позначкою банку про зарахування коштів.

Висновки

У розвиненій ринковій економіці існує безліч типів підприємств, але жодне з них не може обійтися без маркетингового дослідження. Насамперед, маркетологи займаються дослідницькою роботою: дослідженням ринку, споживачів, товару, конкурентів. Деякі директори підприємств недооцінюють і навіть ігнорують дослідження маркетингу, що згодом прямим чином відбивається на фінансовому добробуті фірми. Хоча дослідження дороги, не можна применшувати їх роль, тому що в майбутньому вони принесуть тільки прибуток: підприємство, особливо молоде, відчує себе впевненіше на новому грунті неосвоєних ринку. За допомогою досліджень можна вибрати найбільш оптимальний і прибутковий ринок, споживачів, спосіб реклами і т. д., і в такий спосіб маркетингові дослідження підвищують прибутковість підприємства.

Товарна політика маркетингу визначає оптимальні інструменти впливу на новий товар, життєвий цикл товару, пророкує старіння, що сприяє економії коштів та підвищення ефективності.

Цінова політика допомагає визначити справжню ціну товару, виявити фактори, що впливають на зміну ціни, виробити стратегію зміни ціноутворення. Ця тактика не дає підприємцю прогадати у визначенні ціни, а також завищити її, що в обох випадках могло б привести до банкрутства.

Стратегія збуту товару впливає на визначення оптимального каналу збуту, його ширину і довжину, вибору посередника і постачальника, вибору методу збуту, можливість створення власної торговельної мережі, що як не можна краще впливає на економію коштів, у ринкових умовах,коли навіть найменша помилка карається конкурентом.

Без тактики просування товару (реклама, ярмарки, директ-маркетинг та ін) не вижила б жодна фірма. Зараз, коли населення планети росте, зростає кількість як продавців, так і покупців, виробнику і споживачу все складніше стає відшукати один одного. Саме для полегшення цієї задачі служить тактика просування.

При цьому дуже важливою і вкрай необхідною треба визнати активну політику підтримки підприємств у справі розробки, запровадження і сертифікації систем якості продукції.

Аналіз галузевої конкуренції продемонстрував, що найбільший тиск на діяльність ПівдГЗК здійснюють споживачі, постачальники та держава. Чим більше тиск цих сил, тим нижчі можливості комбінату збільшувати прибуток, та навпаки. Вибір ефективної стратегії розвитку дозволить комбінату мінімізувати тиск з боку цих сил.

Проаналізувавши залежність комбінату від споживачів, можна зробити висновок, що ця сила має великий вплив на діяльність комбінату. Для того, щоб постійно збільшувати обсяги збуту продукції, підприємству необхідно не лише втриматися на вже завойованих ринках збуту, а й розробити заходи, які дозволять переорієнтуватися на нові більш стабільні ринки.

Оскільки ПівдГЗК має необхідний потенціал для розвитку, то воно повинно виходити на нові ринки, або розширювати розмір збуту на старих. Відомо що дане підприємство має великий пріоритет оскільки знаходиться в досить насиченому залізорудною сировиною регіоні.

Аналіз зовнішніх ринків збуту продукції ГЗК показав, що підприємство має можливість реалізації обкотишів на ринки Польщі, Австрії, Чехії, де конкурентна перевага базується на меншій ціні, завдяки дешевшому фрахту з України та збільшенням попиту на залізорудну сировину

Про роботу підприємства на протязі 5 років можна судити з динаміки основних техніко-економічних показників, яка наведена в табл.2.2.1 "Основні техніко-економічні показники роботи ВАТ" Південний ГЗК "за 1996 - 2000 р.р.". Як свідчить аналіз табл.7, майже всі техніко-економічні показники за 2002 - 2006 р.р. мають тенденцію до зростання. Зокрема, зросли показники виробництва товарної продукції, чисельності працівників, розмір середньо місячної заробітної плати, обсягів реалізації продукції. Але за 2005 рік збільшилися витрати на 1 гра.товарної продукції у порівнянні з 2006 роком, тобто збільшилася собівартість виробництва продукції на суму 58623 тис.. грн.Це відбулося за рахунок змін у методології віднесення витрат на капітальні ремонти, зростання тарифів та посадових окладів у зв'язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати.

РОЗДІЛ 3

Розрахунок комерційної угоди та укладання відповідних договорів

3.1. Схема комерційної угоди та обґрунтування умов контрактів підприємства ВАТ «ПівдГЗК»

Підприємство ВАТ «ПівдГЗК» має концентрат на продаж і має потребу в електричному обладнанні. Комбінат доручає ТОВ «Юнітекс» Україна, м. Київ – посереднику продати концентрат. ТОВ «Юнітекс» продає концентрат металургійному комбінату «U.S. Steel Serbia» Сербiя, м. Смедерево.

АТ «Energy» Білорусь, м. Мінськ  доручає ТОВ «Юнітекс» від його імені та за його ж рахунок продати на територію України електричне обладнання. Дане електричне обладнання потребує ВАТ «ПівдГЗК» (схема 3.1.1).

Схема 3.1.1 Блок – схема комерційної угоди

Угода 1 – договір комісії між ТОВ «Юнітекс» та ВАТ «ПівдГЗК» Кривий Ріг на постачання обладнення і його оплату за рахунок релізації ліквідної продукції.

Угода 2 – контракт купівлі-продажу ліквідної продукції ВАТ «ПівдГЗК»  Кривий Ріг між ТОВ «Юнітекс»  та  «U.S. Steel Serbia» Сербiя, м. Смедерево.

Угода 3 – агентська угода між АТ «Energy» (Білорусь) та ТОВ «Юнітекс» на продаж електричного обладнання на територію України.

Комерційна угода полягає в наступному. ВАТ «ПівдГЗК»  має бажання розрахуватись за обладнання коштами від реалізації ліквідної продукції, виробленої підприємством. Серед споживачів арматурного прокату, виробленого ВАТ «ПівдГЗК», є «U.S. Steel Serbia» Сербiя, м. Смедерево. В такому разі, посередницька фірма ТОВ «Юнітекс» пропонує ВАТ «ПівдГЗК» здійснити операцію міни (бартеру) його ліквідної продукції на обладнання, яке постачається. Внаслідок підписання договору комісії ТОВ «Юнітекс» стає володарем ліквідної продукції, що виробляється ВАТ «ПівдГЗК».

З метою отримання прибутку ТОВ «Юнітекс» доведеться підняти ціну, за якою концетнрат продається «U.S. Steel Serbia» Сербiя, м. Смедерево. Внаслідок цього створюється додаткове джерело надходження коштів посередницької фірми. При цьому ціна, зазначена в договорі міни (бартеру) є нижчою, за ціну продажу «U.S. Steel Serbia» Сербiя, м. Смедерево. Базисні умови поставки відповідають CIP, тобто продавець відповідає за всі транспортні ризики до визначеного місця на території покупця. Вибір таких умов поставки обґрунтовується бажанням убезпечити власне підприємство від транспортних ризиків.

«U.S. Steel Serbia» Сербiя, м. Смедерево відкриває на ім’я ТОВ «Юнітекс» переказний акредитив, за рахунок якого відбувається оплата за поставлену ліквідну продукцію виробництва ВАТ «ПівдГЗК».

ТОВ «Юнітекс» бере на себе зобов’язання поставити ВАТ «ПівдГЗК»  обладнання. Для цього ТОВ «Юнітекс»  уклало агентську угоду з АТ «Energy» (Білорусь) на базових умовх DAF.

 

3.2. Розрахунки по блок – схемі комерційної угоди

  1.  ВАТ «ПівдГЗК» - ТОВ «Юнітекс» - «U.S. Steel Serbia» Сербiя

За умовами поставки CIP: товар страхується й доставляється перевізнику замовника у зазначеному порту.

ВАТ «ПівдГЗК» продає концентрат за ціною 80 долл

2000 т х 80 долл = 160000 долл

По курсу НБУ: 160000 долл х 8 = 1280000 грн

Мито: 1280000 х 5% = 64000 грн

Митне оформлення: 1280000 х 0,02% = 2560 грн

З урахуванням тарифу перевезення:

Від станції у м Київі до станції у м Смедерево  - 1326 км

1280000 + 30 000 грн(тариф перевезення) + 5 000 грн (страхування)+ 64000 + 2560  = 1381560 грн

Торгова націнка:

1381560 х 1% = 13815,6 грн

Ціна контракту: 1381560 +  13815,6 = 1395375,6 грн

Прибуток ТОВ «Юнітекс»:

1395375,6 грн х 5% = 69768,75грн

  1.  АТ «Energy» (Білорусь) - ТОВ «Юнітекс» - ВАТ «ПівдГЗК»

 Ціна обладнання на складі 54 00 долл

Банк, який бере участь у здійсненні банківського переказу, бере комісію у розмірі 0,1 % від суми переказу. Тобто, вартість обладнання з врахуванням банківських витрат на переказ становить:

5400 х 0,1% = 0,054 долл

5400 х 10 шт = 54000 долл

По курсу НБУ:

54 000 х 8 = 432000 грн

Мито: 432000 х 5% = 21600 грн

Митне оформлення: 432000 х 0,02% = 86,4 грн

З урахуванням тарифу на перевезення (Могильов – Подільський):

453686,4 + 40 000 = 493686,4 грн

Торгова націнка:

493686,4 х 1% = 4936,86  грн

Ціна контракту: 493686,4 + 4936,86  = 498222,864грн

Прибуток ТОВ «Юнітекс»:

498222,864грн х 5% = 24911,1 грн

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1.  Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" 2774-IV від 7 липня 2005 р. // www.rada.gov.ua
  2.  Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 р. // Україна-бізнес. — 2001. — № 35.
  3.  Вовчак О. Д. Страхування: Навч. посіб. — Л.: Новий Світ-2000, 2004. — 480 с.
  4.  Страхування: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. С. С. Осадець. — К.: КНЕУ, 2002. — 526 с.
  5.  Шумелда Я. Страхування: Навч. посіб. для студ. екон. спец. — Тернопіль: Джура, 2004. — 280 с.
  6.  Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічноїдіяльності .К. Фінансист, 2006 - 634с.
  7.  Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства:" Навч.посібник. - Київ: ЦУЛ, 2004. - 172с.
  8.  Герчикова И.Н. Международное комерческое дело. - Учеб. для узов. -  М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2008. - 671 с.
  9.  Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності .

Підручник. - Житомир: ПП «Рута», 2007. - 544с.

10. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч.посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 448с.

  1.  Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства: Підручник. - К.: Лібра, 2007. - 304с.
  2.  Н.Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч.посіб. - К.: КНЕУ, 2004. - 392с.
  3.  Внешнеторговые сделки / Сост.: И.С. Гринько. - Сумы, 1994.

14. Междунар. отношения, 1994.-304с. 61.Изменения к товарной номенклатуре внешнеэкономической деятельности

15. Основы   внешнеэкономических   знаний:   Учеб.   пособие   /   Под   ред.   И.П. Фаминского. - 2-е изд., - М.: Междунар. отношения, 1994.- 480с

16. Управління ЗЕД. -Під. Ред. А.І.Кредісова, Навч. посібник, Київ, 1999.

17. Попов  С.Г.  Внешнезкономическая  деятельность  фирмы.  Особенности менеджмента и маркетинга. Учебное пособие. - М.: Издательство «Ось -89», 2000.

18. Дроздова      Г.М.      Менеджмент      зовнішньоекономічної      діяльності підприємства: Навчальний посібник. - Київ, ЦУЛ, 2002.

19. Внешнезкономическая деятельность предприятия:  Учебник для вузов/Л.Е. Стровский-М.: ЮНИТ, 2007.

20. Пояснювальні записки ВАТ «ЦГЗК» за 2005- 2007 р.

21. Декларація  про  державний  суверенітет  України   1990р.-  К.:   Видавництво "Україна", 1991.

22.  Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93р. // Урядовий кур'єр. 1993.- берез.

23. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19.03.96 // Галицькі контракти. 1996.-№20.

24. Таможенньш кодекс Украиньї от 2002.07.11 №92 - 4

25. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23.09.94р. // Галицькі контракти. 1994.- лист.

26. Про митну справу: Закон України від 26.06.91 №1262-Х! 1 / Українська митниця, К.: Лібра, 1991.

ДОДАТОК 1

Звіт про фінансові результати за 2009 рік на ВАТ «ПівдГЗК»

I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття

Код рядка

За звітний період

За попередній період

1

2

3

4

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

10

6752444

11724586

Податок на додану вартість

15

882050

1305110

Акцизний збір

20

0

0

 

25

0

0

Інші вирахування з доходу

30

0

0

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

35

5870394

10419476

Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

40

-3338096

-5954315

Валовий прибуток:

 

 

 

прибуток

50

2532298

4465161

збиток

55

0

0

Інші операційні доходи

60

4197662

1133073

У т.ч. дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності

61

0

0

Адміністративні витрати

70

-61323

-44669

Витрати на збут

80

-575345

-207430

Інші операційні витрати

90

-4077502

-799553

У т.ч. витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності

91

0

0

Фінансові результати від операційної діяльності:

 

 

 

прибуток

100

2015790

4546582

збиток

105

0

0

Доход від участі в капіталі

110

0

0

Інші фінансові доходи

120

29043

2970

Інші доходи

130

144096

223641

Фінансові витрати

140

-71962

-44569

Втрати від участі в капіталі

150

0

0

Інші витрати

160

-305107

-376414

Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті

165

0

0

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:

 

 

 

прибуток

170

1811860

4352210

збиток

175

0

0

У т.ч. прибуток від припиненої діяльності та/або прибуток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності

176

0

0

У т.ч. збиток від припиненої діяльності та/або збиток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності

177

0

0

Податок на прибуток від звичайної діяльності

180

-565387

-847885

Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності

185

0

0

Фінансові результати від звичайної діяльності:

 

 

 

прибуток

190

1246473

3504325

збиток

195

0

0

Надзвичайні:

 

 

 

доходи

200

0

42

витрати

205

-2

0

Податки з надзвичайного прибутку

210

0

0

Частка меншості

215

0

0

Чистий:

 

 

 

прибуток

220

1246471

3504367

збиток

225

0

0

II. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника

Код рядка

За звітний період

За попередній період

1

2

3

4

Матеріальні затрати

230

2366776

1982971

Витрати на оплату праці

240

304304

335613

Відрахування на соціальні заходи

250

113276

125289

Амортизація

260

562913

150537

Інші операційни витрати

270

780746

743783

Разом

280

4128015

3338193

III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті

Код рядка

За звітний період

За попередній період

1

2

3

4

Середньорічна кількість простих акцій

300

2304075800

2304075800

Скоригована середньорічна кількість простих акцій

310

2304075800

2304075800

Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію

320

0.54099

1.52094

Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію

330

0.54099

1.52094

Дивіденди на одну просту акцію

340

0

0

ДОДАТОК 2

Ставки митних зборів ( витяг)

Вид митного збору

Розмір ставки (доларів США)

1. За митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості:

до 100 доларів США

не справляється

від 100 до 1000 доларів США 

5

більше 1000 доларів США

0,2 відсотка митної вартості товарів та інших предметів, але не більше еквівалента 1000 доларів США

2. За митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під зобов’язання про його зворотне вивезення (ввезення):

за кожною вантажною митною декларацією

30

за кожним додатковим аркушем до неї

15

3. За митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад:

за кожною вантажною митною декларацією

30

за кожним додатковим аркушем до неї

15

4. За перебування товарів та інших предметів під митним контролем, за кожний день перебування:

за перші п’ятнадцять календарних днів

не справляється

за кожний наступний календарний день

0,05 відсотка загальної митної вартості товарів та інших предметів

5. За митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, встановленим для митниці (за одну годину роботи одного працівника митниці):

у робочий час

20

у неробочий час, суботу, неділю 

40

святкові дні

50

7. За митне оформлення транспортного засобу індивідуального користування, якщо цей засіб використовується для перевезення товарів та інших предметів в обсягах, що підлягають обкладенню митом

10

8. За видачу посвідчень на право реєстрації (перереєстрації) (ввезених в Україну громадянами транспортних засобів (у тому числі ввезених тимчасово), а також номерних агрегатів, що підлягають реєстрації в органах Державної автомобільної інспекції

15


ДОДАТОК 3

Ставки мита

Код 

Назва 

Ставки мита, % 

Додаткові ОВО 

Преференційна 

Піль-гова 

повна 

  

- - - компресори об'ємні роторні: 

  

  

  

  

8414 80 60 00 

- - - - одновальні  

  

шт. 

8474 80 90 00 

- - інші 

  

10 

шт. 

8413 11 00 00 

- - насоси для дозування пального або мастильних матеріалів, які використовуються на заправних станціях або у гаражах 

  

шт. 

8413 19 

- - інші: 

  

  

  

  

8413 19 10 00 

- - - для цивільної авіації 

  

шт. 

8413 19 90 00 

- - - інші 

  

шт. 

8413 20 

- насоси ручні, крім тих, що класифіковані у підпозиції 8413 11 чи 8413 19: 

  

  

  

  

8474 10 00 00 

- машини для сортування, просіювання, сепарації або миття 

  

шт. 

  

- - - турбокомпресори: 

  

  

  

  

8414 80 21 00 

- - - - одноступінчасті 

  

10 

шт. 

Додаток 4

КОНТРАКТ КОМІСІЇ

м.  Кривий Ріг                                                                         25 квітня  2012 року

Комітент: Відкрите акціонерне товариство «Південній гірничо – збагачувальний комбінат», Україна м. Кривий Ріг, в особі директора,  який діє на підставі статуту, з однієї сторони,  та     Комісіонер: Відкрите акціонерне товариство «Юнітекс», Україна м. Кривий Ріг в особі директора Пироженко Богдани Олександрівни, яка діє на підставі статуту, з другої сторони, уклали цей Контракт про нижченаведене.

1. Предмет Контракту

1.1. Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за винагороду здійснити від свого імені за рахунок Комітента угоду продажу концентрату.

1.2. Конкретні умови здійснення угоди, мінімальні ціни продажу, а також інші вказівки Комітента відносно угоди наводяться в додатку до цього Контракту.

2. Обов'язки Комісіонера

   Комісіонер зобов'язаний відповідно до цього Контракту:

2.1. Здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти Покупця товару Комітента, провести всю переддоговірну роботу й укласти з Покупцем договір купівлі-продажу відповідно до вказівок Комітента на найбільш вигідних для нього умовах у термін 30 днів з дати підписання Контракту.

2.2. Виконати всі обов'язки і здійснити всі права, які випливають з договору на продаж товару, укладеного ним з третьою особою. Комісіонер не відповідає перед Комітентом за виконання третьою особою угоди, здійсненої з ним за рахунок Комітента.

2.3. Приймаючи товар на комісію, перевірити його якість і комплектність, стан тари й упаковки і пересвідчитися в його придатності для продажу, придбання, навантаження, транспортування.

2.4. Ужити заходів щодо охорони прав Комітента, зібрати необхідні докази і не гаючи часу сповістити Комітента у випадку, якщо при прийманні

Комісіонером товарів, отриманих від Комітента, у цьому товарі виявляться пошкодження або недоліки, які можуть бути помічені при зовнішньому огляді, а також у разі спричинення будь-ким шкоди майну Комітента, яке знаходиться у Комісіонера.

    2.5. Повідомити Комітента у термін 7 днів про укладення договору купівлі-продажу з Покупцем, а також надати Комітентові копію укладеного договору.

    2.6. Передати товар Покупцеві і протягом 7 днів після передачі подати звіт Комітентові.

3. Обов'язки Комітента

Комітент зобов'язаний відповідно до цього Контракту:

3.1. Своєчасно повідомити Комісіонеру про характер та умови здійснення угоди, згаданої у пункті 1.1 цього Контракту.

3.2. Прийняти від Комісіонера звіт, розглянути і затвердити його. Звільнити Комісіонера від зобов'язань, прийнятих ним на себе щодо виконання доручення перед третьою особою, з моменту подання звіту Комісіонером.

3.3. Після виконання доручення сплатити Комісіонерові комісійну винагороду у розмірі, передбаченому в пункті 5.3 цього Контракту.

3.4. Відшкодувати Комісіонерові крім комісійного винагороди витрачені останнім після виконання доручення суми, передбачені в пункті 5.4 цього Контракту.

4. Терміни й умови поставки товарів

4.1. Комітент приймає на себе зобов'язання відвантажити товар протягом  7 днів з моменту підписання Комісіонером договору купівлі-продажу з Покупцем.

4.2. Комітент поставляє Комісіонерові товар на умовах. 

Товар поставляється в залізничних вагонах.

4.3. Комітент разом з товаром, який поставляється, зобов'язаний направити Комісіонерові:

- рахунок-фактуру:

- залізничну накладну;

- сертифікат походження.

4.4. Комітент зобов'язаний сповістити Комісіонера про проведене відвантаження товару за телефоном або факсом протягом 24 годин з моменту відвантаження. Сповіщення повинне містити: номер вагона, номер залізничної накладної. дату відвантаження, кількість товару у вагоні, фактурну вартість товару.

4.5. Поставка товару за цим Контрактом здійснюється за відвантажувальними реквізитами Комісіонера.

                          5. Умова оплати товару.

Комісійна винагорода і витрати, пов'язані з виконанням доручення

5.1. Комісіонер передає Комітентові суму, отриману від Покупця за проданий товар у доларах США шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, указаний Комітентом, не пізніше 80 днів з дати отримання товару.

5.2. Усі банківські витрати у країні Комісіонера несе Комісіонер, а у країні Комітента - Комітент.

5.3. Комісійна винагорода Комісіонера становить 5% від вартості проданого товару.

5.4. Комісійна винагорода і суми, витрачені Комісіонером з виконання доручення Комітента, повинні бути виплачені Комісіонерові у 7-денний термін із дня подання ним Комітентові письмового звіту про виконання доручення.

6. Відповідальність Сторін

6.1. За прострочення перерахування Комісіонером грошових сум за проданий товар Комітентові Комісіонер сплачує пеню в розмірі 2 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

6.2. За несвоєчасну виплату винагороди Комітент сплачує Комісіонерові пеню в розмірі 5 % суми винагороди за кожний день прострочення.

6.3. За несвоєчасне подання звіту Комісіонер сплачує Комітентові штраф у розмірі 10 % суми комісійної винагороди.

6.4. Сторони не несуть відповідальності, передбаченої Контрактом, якщо неможливість виконання ними своїх зобов'язань через обставини, які не залежать від волі Сторін.

7. Арбітраж

7.1. Усі розбіжності, які виникають унаслідок або у зв'язку із цим Контрактом, повинні вирішуватися шляхом переговорів між Сторонами.

7.2. Будь-який спір, який виникає за цим Контрактом або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення в Міжнародному комерційному арбітражі при Торгово-промисловій палаті України.

Арбітражний суд складається з одного арбітра.

Правом, яке регулює цей Контракт, є  матеріальне право України.

Місце проведення засідання арбітражного суду -  м. Київ.

8. Дія Контракту

8.1. Контракт набуває чинності з дня його укладення і діє з 25 квітня 2012р. по 24 липня 2013 року.

8.2. Усі доповнення і зміни до цього Контракту дійсні, якщо вони здійснені у письмовій формі і підписані Сторонами.

8.3. Цей Контракт складений у чотирьох примірниках по два для кожної зі сторін українською та англійською мовами.

8.4. До цього Контракту додається додаток на трьох листах, який є невід'ємною частиною Контракту.

Юридичні адреси Сторін

Комітент:

ВАТ „ПівдГЗК”

Україна    м. Кривий Ріг   50483  Дніпропетровської області

Тел.:(0564) 51-81-60, Факс(0564) 51-32-82

Код ОКПО: 00190977

в/р 260070159654/840 в Тернавському ТОБО „Укрексімбанку”

50079 м. Кривий Ріг, вул.. Черкесова, 30

Код ОКПО: 19362131 МФО 305589

Комітент         ___________________________

Комісіонер:

ВАТ «Юнітекс»

Україна    м. Кривий Ріг   50014  Дніпропетровської області

Тел.:(0564) 407-50-16, Факс(0564) 407-20-23

Код ОКПО 3170919855

р/с 260000609532215 КФ «Приватбанк»

Комісіонер  __________________________

ДОДАТОК 5

Договір купівлі-продажу

м. Кривий Ріг                                                                                “18” січня 2012р.

Сторони:  

Продавець ТОВ «Пироженко», м. Кривий Ріг, Україна, в особі діючого на підставі статуту, з однієї сторони, та

Покупець Відкрите акціонерне товариство м Сербія , в особі Олександрів Дмитро Іванович, діючої на підставі статуту, з другої сторони, уклали цей Договір про наступне:  

1. Предмет договору.  

1.1. Продавець зобов’язується передати належана йому залізна руда у власність Покупцеві, а Покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.  

2. Відомості про товар.  

2.1. Найменування -  концентрат.

2.2. Кількість товару – 2000 т.

2.2.1. Одиниця виміру кількості товару - тонни.

2.3. Якість товару, що передається Продавцем повинна бути підтверджена державною інспекцією «ДіяПруда».

2.4. Тара та пакування.

2.4.1. Товар повинен бути затарений та упакований Продавцем, таким чином, щоб виключити псування або знищення його, на період від передачі до прийняття товару Покупцем.  

3. Порядок передачі товару  

3.1. Продавець зобов’язаний передати товар Покупцю у повному обсязі протягом 5 днів з моменту оплати .

3.2. Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною.  

4. Ціна та умови оплати.  

4.1. Ціна за одиницю товару – 80 дол. США./т.

4.2. Загальна ціна товару, що продається за цим Договором 4.4. Покупець здійснює оплату перераховуючи кошти на банківський рахунок Продавця.

5. Права та обов’язки сторін.  

5.1. Обов’язки Продавця:

5.1.1. Передати Покупцеві товар, визначений цим Договором.

5.1.2. Попередити Покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається.

5.1.3. Зберігати товар, якщо право власності переходить до Покупця раніше від передання товару.

5.1.4. Замінити товар неналежної якості, протягом 10 днів з моменту отримання обґрунтованої претензії від Покупця, або повернути вартість товару неналежної якості, згідно з цінами зазначеними в п. 4.1. Договора.

5.2. Обов'язки Покупця:

5.2.1. Прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або право відмови від договору.

5.2.2. Оплатити товар згідно з умовами визначеними в п.4 Договору.

5.3. Права Продавця:

5.3.1. Вимагати від Покупця прийняття товару, що відповідає умовам визначеним в п. 2 Договора.

5.4. Права Покупця:

5.4.1. Вимагати від Продавця передачі товару, що відповідає умовам визначеним в п. 2 Договора.

5.4.2. Вимагати від Продавця виконання інших зобов’язань згідно з Договором.  

6. Відповідальність сторін.

6.1. У випадку порушення своїх зобов’язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов’язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

6.2. Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов’язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається не винуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов’язання.

6.3. Жодна із Сторін не несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань по цьому Договору, якщо це невиконання чи неналежне виконання зумовлені дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини, зобов'язана не пізніше 5 календарних днів з дати настання таких обставин повідомити у письмовій формі іншу Сторону.

6.4. Якщо якість виробу не відповідає умовам, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 3 % від вартості неякісного товару, а також безоплатно усуває недоліки в 20 денний строк з моменту отримання обгрунтованої претензії від Покупця.

6.5. За порушення строків передачі товару Продавець сплачує штраф у розмірі 200 грн. за кожен день прострочення передачі.

6.7. За односторінню необгрунтовану відмову від виконання своїх зобов ’ язань, що випливають з цього Договору, винна Сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5 % від ціни товара зазначеной в п.4.2. цього Договору.

 7. Форс-мажорні обставини

7.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань по цьому Договору, якщо доведуть, що належне виконання зобов'язань виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних за даних умов подій: стихійне лихо, аварії, пожежі, масові порушення правопорядку, страйки, військові дії. Не є обставинами непереборною силою недодержання своїх обов'язків іншими контрагентами однієї з Сторін чи відсутність у Сторони необхідних коштів. Дата виникнення та термін дії форс-мажорних обставин повинні бути підтверджені довідкою Торгово-промислової палати України.

7.2. У випадку виникнення обставин непереборної сили термін виконання Сторонами зобов'язань по цьому Договору продовжується на строк існування непереборної сили та її наслідків якщо Сторони не домовляться про інше.

7.3. Сторона, яка посилається на форс-мажорні обставини, повинна негайно в письмовій формі проінформувати іншу Сторону про ці обставини та їхній вплив на виконання відповідних зобов’язань та прийняти всі законні заходи для ліквідації наслідків та зменшення збитків.

7.4. Неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення Сторони про настання форс-мажорних обставин, тягне за собою втрату права посилатися на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності

7.5. Звільнення зобов’язаної Сторони від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання будь-якого її зобов’язання за цим Договором не веде до звільнення цієї Сторони від виконання нею всіх інших її зобов’язань, які Сторони не визнали такими, що неможливо виконати згідно даного Договору.

7.6. Доказом настання вказаних форс-мажорних обставин та їх тривалості є письмові підтвердження Торгово-промислової палати України або іншого уповноваженого на те органу про початок форс-мажорних обставин. По закінченню дії форс-мажорних обставин Сторони повинні

вжити всіх можливих зусиль для усунення або зменшення всіх наслідків, викликаних такими обставинами.

7.7. Якщо форс-мажорні обставини триватимуть більше двох місяців, в такому випадку, кожна з Сторін може розірвати цей Договір до закінчення

строку його дії, шляхом письмового повідомлення другої Сторони за 6 (шість) календарних днів до розірвання Договору.

8. Строк дії Договору та інші положення.  

8.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами .

8.2. Умови даного Договору можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін з обов’язковим складанням письмового документу.

8.3. Дострокове розірвання Договору можливе лише за письмовою згодою Сторін, якщо інше не встановлено Договором або законодавством України.

8.4. Усі спори, що пов’язані з цим Договором вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Якщо спір не може бути вирішений шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленною підвідомчістю та підсудністю такого спору, визначеному відповідним чинним законодавством України.

8.5. Продавець має статус платника податку на прибуток підприємств на загальних засадах /платника єдиного податку за ставкою 6% .

8.6. Покупець має статус платника податку на прибуток підприємств на загальних засадах /платника єдиного податку за ставкою 6% .

8.7. Даний Договор укладено у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із Сторін.

8.8. У випадках, не передбачених даним Договором, сторони керуються нормами чинного законодавства.

8.9. Після підписання цього Договору усі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу.  

Місцезнаходження та реквізити Сторін.

Продавець:

ВАТ «Юнітекс»

Україна    м. Кривий Ріг   50014  Дніпропетровської області

Тел.:(0564) 407-50-16, Факс(0564) 407-20-23

Код ОКПО 3170919855

р/с 260000609532215 КФ «Приватбанк»


0

100000

200000

300000

400000

500000

600000

700000

800000

900000

1000000

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Роки

Товарна продукція

Собівартість товарної продукції

0,76

0,77

0,78

0,79

0,8

0,81

0,82

0,83

2003

004

2005

2006

2007

2008

Роки

Витрати на 1 грн. товарної продукції

(тис.грн.)

0

100 000

200 000

300 000

400 000

500 000

600 000

700 000

800 000

900 000

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Роки

Концентрат

Агломерат

0,00

2 000,00

4 000,00

6 000,00

8 000,00

10 000,00

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Роки

(тис.т)

Концентрат

Агломерат

Роки

Обсяг виробництва концентрату (тис.тон)

Темпи росту(%)

Обсяг виробництва агломерату (тис.тон)

Темпи росту(%)

базисні

ланцюгові

базисні

ланцюгові

2004

4 670,90

100

100

3 872

100

100

2005

5 178,80

110,87

110,87

3 366

86,93

86,93

2006

5 258

112,57

101,53

3 919,30

101,22

116,44

2007

5 036,70

107,83

95,79

4 097,60

105,83

104,55

2008

5 267,62

112,78

104,58

4 652

120,14

113,53

2009

8769

187,74

166,47

5130

132,49

110,28

 

0,00%

50,00%

100,00%

150,00%

200,00%

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Роки

%

Концентрат

Агломерат

Продукція

Обсяг виробництва і реалізації продукції

Ціна, грн/т

Собівартість, тис.грн

Прибуток, тис.грн.

 

2008

%

2009

%

2008

2009

2008

2009

2008

2009

Концентрат

833 203

54

845 011

55

270

540

1 275 898

1 731 863

815 440

849 600

Агломерат

706 740

46

679 624

45

290

300

836 505

715 382

Сума

1 539 943

100

1 524 635

100

560

840

1 651 945

1 564 982

 

0

1000

2000

3000

4000

5000

6000

7000

8000

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Роки

(Тис.т)

Концентрат на внутрішній ринок

Концентрат на зовнішній ринок

(Тис.т)

0

500

1000

1500

2000

2500

3000

3500

4000

4500

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Роки

Агломерат на внутрішній ринок

Агломерат на зовнішній ринок

0%

20%

40%

60%

80%

100%

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Роки

Концентрат на внутрішній ринок

Концентрат на зовнішній ринок

Агломерат на внутрішній ринок

Агломерат на зовнішній ринок

0

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Роки

Концентрат

Агломерат

ВАТ ПівдГЗК»

(Україна)

U.S.Steel Serbia (Сербiя)

2

1

ТОВ «Юнітекс»

(Україна)

АТ «Energy»

(Білорусь)

3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65316. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗАСТАВИ В УКРАЇНІ 185 KB
  З метою забезпечення виконання податкового обов’язку платників податків в Україні на законодавчому рівні визначено право податкової застави. Серед цих пріоритетів всі з яких мають важливе значення особливу увагу приділено податковій реформі покращенню...
65317. Наукомісткість виробництва і структурні трансформації в промисловості 416.5 KB
  Сучасний етап розбудови глобальної економіки характеризується зміною укладної основи технологічного розвитку економічної системи. Важливим світовим науковим доробком стали результати ґрунтовного аналізу причин що індукують довгохвильову динаміку економічного розвитку...
65318. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЕКТУВАННЯ ПОЗДОВЖНЬОГО ПРОФІЛЮ НА ОСНОВІ ЗАСТОСУВАННЯ КРИВИХ ЗМІННОГО РАДІУСА 3.52 MB
  Розробити метод проектування червоної лінії поздовжнього профілю автомобільних доріг на основі застосування кривих змінного радіуса з визначенням координат в межах від нескінченності...
65319. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОНАННЯ ПОДАТКОВОГО ОБОВ’ЯЗКУ 150 KB
  Забезпечення реальної можливості здійснення податкового обов’язку один із головних напрямків фінансової політики держави. Ефективність процедурноправового регулювання виконання податкового обов’язку безпосередньо впливає в першу чергу на забезпечення безумовної...
65321. МЕТОДИ ПРИСКОРЕНОГО КРИПТОАНАЛІЗУ БСШ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ПОКАЗНИКІВ СТІЙКОСТІ ЗМЕНШЕНИХ МОДЕЛЕЙ ПРОТОТИПІВ 554 KB
  Відмічене визначає актуальність теми дисертаційної роботи направленої на вдосконалення методик оцінки показників стійкості БСШ до атак диференційного і лінійного криптоаналізу в інтересах в першу чергу підвищення якості і надійності...
65322. МУЛЬТИАГЕНТНІ МЕТОДИ ПОБУДОВИ НЕЙРО-НЕЧІТКИХ МЕРЕЖ 1.04 MB
  Проте методи навчання що використовуються при побудові нейронечітких мереж характеризуються недоліками пов’язаними з проблемою встановлення параметрів навчання вимагають участі користувача вимогою диференційованості функцій належності до нечітких термів...
65323. МОДЕЛІ АВТОМАТИЗОВАНОГО СИСТЕМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ АВТОМАТИЧНОЇ ТРАНСМІСІЇ 663.5 KB
  Метою роботи є підвищення ефективності синтезу АТ за рахунок розробки математичних моделей автоматизованого проектування АТ та її блоків системи автоматичного управління САУ та її елементів зв’язків між ними вибору програмного забезпечення...
65324. ОБГРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПРОТИГАЗОТЕПЛОВОГО ЗАХИСТУ ГІРНИКІВ 341.5 KB
  Тому розробка і створення індивідуальних засобів протигазотеплового захисту гірників членів ДГК є актуальним науковотехнічним завданням вирішення якого дозволить підвищити безпеку та ефективність ведення робіт в умовах нагрівального мікроклімату.