90329

Перспективи розвитку зовнішнього комунікаційного процесу на Дніпропетровській митниці

Курсовая

Таможенное регулирование

Організація зовнішнього комунікаційного процесу на Дніпропетровській митниці та її аналіз Організаційна структура та функції Дніпропетровської митниці Перспективи розвитку зовнішнього комунікаційного процесу на Дніпропетровській митниці Основні проблеми і способи поліпшення ...

Украинкский

2015-06-02

128.41 KB

1 чел.

Зміст

вступ 3

Розділ 1. Поняття і сутність комунікації 5

1.1 Поняття комунікації 5

1.2 Комунікаційний процес та перешкоди в комунікаціях 7

1.3 Особливості зовнішньої комунікації в митних органах 10

Розділ 2. Організація зовнішнього комунікаційного процесу на Дніпропетровській митниці та її аналіз 14

2.1 Організаційна структура та функції Дніпропетровської митниці 14

2.2 Сучасний стан зовнішніх комунікацій 18

Розділ 3. Перспективи розвитку зовнішнього комунікаційного процесу на Дніпропетровській митниці 24

3.1 Основні проблеми і способи поліпшення зовнішнього комунікаційного процесу на Дніпропетровській митниці 24

3.2 Рекомендації для вдосконалення зовнішнього комунікаційного процесу на Дніпропетровській митниці 25

Висновки 33

Література 35


вступ

Комунікація є смисловим аспектом соціальної взаємодії, однією із найбільших загальних характеристик будь-якої діяльності, включаючи управлінську. Вона являє собою нову форму політичної, наукової, організаційної і технічної сили в суспільстві, за допомогою якої організація включається у зовнішнє середовище, здійснюється обмін думками або інформацією для забезпечення взаєморозуміння.

В умовах інформатизації всіх сфер соціального існування, спричиненої розвитком науки і техніки, цілком зрозумілим є той факт, що зв'язки в суспільстві (інформаційно-технічні, інформаційно-особистісні та ін.) теж еволюціонували. Лише за декілька останніх десятиріч цивілізаційні умови змусили людство звернути увагу на еволюцію комунікацій. Слід зазначити, що комунікації були наявні у всі часи, комунікаційний процес, як процес обміну інформацією відбувався у всі епохи, але на сучасному етапі розвитку людства проблема визначення комунікацій є і залишається однією із пріоритетних проблем в сучасному світі.

Революційні зміни в області комунікативних технологій роблять значний вплив не тільки на економічний, науково-технічний і культурний розвиток суспільства, а й на зміну світогляду людей, поведінкові аспекти їх життєдіяльності, державний устрій і функціонування державного механізму.

Ця курсова робота присвячена комунікаціям - тому, в чому кожен бере участь щодня. Майже неможливо переоцінити важливість комунікацій в управлінні. Чи не все, що роблять керівники, що б полегшити досягнення організацією її цілей, вимагає ефективного обміну інформацією. Якщо люди не зможуть обмінюватися інформацією, тоді вони не зуміють працювати разом, формулювати цілі й досягати їх. Однак, як з'ясується далі, комунікації - це складний процес, що складається з взаємозалежних кроків.

Мета даної курсової - ознайомитися з природою і складностями комунікацій, особливий акцент, роблячи на комунікації митних органів, а також на те, що необхідно вжити для більш ефективної взаємодії Дніпропетровської митниці з представниками бізнес спільноти, учасниками ЗЕД, представниками широкої громадськості та ЗМІ.

Основними завданнями даної курсової роботи є, перш за все осмислення і поняття процесу комунікації, проблем які виникають на етапах комунікації, а також докладний розгляд системи зовнішніх митних комунікацій в їх сучасному стані та перспектив їх розвитку.

Ефективно налагоджені комунікації приносять взаємну вигоду як безпосередньо митній службі, так і бізнес спільноті і громадськості в цілому. Головною метою добре налагоджених комунікативних зв'язків є досягнення повної інформованості суспільства про діяльність митної служби і застосовуваної ним законодавчій базі, що, в свою чергу, суттєво впливає на створення і підтримання позитивного іміджу і високої ділової репутації всієї служби. Тому, розробка ефективної програми комунікацій повинна стати одним із пріоритетів прес-служби митниці.

Правильно розроблена комунікативна стратегія, по-перше, сприяє підвищенню ефективності митниці; по-друге, надає неоціненну допомогу співробітникам митниці у їх роботі; по-третє, забезпечує підтримку діловому співтовариству; по-четверте, дозволяє своєчасно, якісно та повноцінно інформувати учасників ЗЕД про їх права і обов'язки, нововведення і т.д.

Актуальність цієї роботи полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку митних органів, потрібно впроваджувати нові комунікаційні моделі, адже від цього надалі, багато в чому, залежатиме вся ефективність діяльності митниці та її репутація в очах учасників ЗЕД та всього суспільства.


Розділ 1. Поняття і сутність комунікації

1.1 Поняття комунікації

Існує дуже багато визначень поняття комунікацій. Різні школи в свій час висували власні визначення цього терміна, і всі ці визначення по суті своїй є правильними. Так як визначення комунікації дуже поширені в нашому світі, не тільки в сфері управління, але і в інших аспектах, то хотілося б представити наступний варіант класифікації даного терміну. Його розробили н дослідники, що присвятили багато робіт вивченню проблеми комунікацій в митній справі - Н.М. Блінов і С.І. С'єдін [2]. Вони встановили, що поняття комунікації має чотири значення, в тому числі:

1) Це - шлях повідомлення (повітряні або водні комунікації)

2) Це - форма зв'язку (радіо, телеграф)

3) Це - процес повідомлення інформації за допомогою технічних засобів - засобів масової інформації (преси, радіо, телебачення і т.д.)

4) Це - акт спілкування, зв'язок між двома і більше індивідами, повідомлення інформації однією особою іншій.

Вони визначили, що до проблем управління найбільш близьке четверте значення терміна "комунікація", бо управлінський вплив носить інформаційний характер. Тому Н.М. Блінов і С.І. С'єдін визначили комунікацію як "передачу інформації від однієї особи, її домислювання іншою особою з тим, щоб інформацію можна було виконати" [2].

Основні завдання комунікацій:

  1.  інтеграція окремих індивідів у соціальні групи і спільноти, а останні в єдину і цілісну систему суспільства;
  2.  внутрішня диференціація суспільства, складових його груп, спільнот, соціальних організацій та інститутів;
  3.  відділення та відокремлення суспільства та різних груп, спільнот один від одного в процесі їх спілкування і взаємодії, що призводить до більш глибокого усвідомлення ними своєї специфіки, до більш ефективного виконання властивих їм функцій;
  4.  створення передумов і основних компонентів для підготовки, прийняття, і здійснення управлінського рішення [1].

Керівник організації постійно працює з інформацією - відомостями, які відображають стан внутрішнього і зовнішнього середовища організації. Тому інформація задовольняє потреби суб'єкта управління в знаннях про всі елементи, фактори і змінні, які потрібні йому для здійснення управління. Згідно з дослідженнями, керівник 50-90% часу витрачає на обмін інформацією, тобто на комунікацію, виконуючи свої ролі:

  1.  джерела і приймача інформації - в міжособистісних відносинах,
  2.  передавача інформації - в інформаційному обміні,
  3.  переробника інформації - в процесах прийняття рішень і реалізації функцій управління - планування, організації, мотивації і контролю [9].

При цьому за допомогою комунікації зв'язуються суб'єкти та об'єкти управління, підрозділи організації між собою, організація і всі елементи її зовнішнього середовища. Інформаційні потоки пронизують всі процеси всередині організації та її контакти з зовнішнім світом, пов'язують функції управління і є сутністю управління: без інформації немає управління. Тому комунікацію називають зв'язуючим процесом [3].

В умовах ринкової економіки поняття "комунікація" виходить за рамки простого мовного спілкування людей і передачі інформації від людини до людини. Зі сказаного слідує, що інформація не рівнозначна комунікації, хоча ці поняття і тісно взаємопов'язані. Інформація - це відображення в свідомості людини навколишнього світу, зафіксоване будь - яким способом і тому володіє властивістю відтворюваності. Комунікації - це зв'язки, в основі яких лежать інтереси і цінності [19].

Підвищення ефективності комунікацій необхідно і може бути реалізоване в результаті застосування таких принципів комунікації:

1) ясності - повідомлення є ясним, якщо воно виражене зрозумілою мовою і передано таким чином, що може бути сприйняте одержувачем;

2) цілісності, який полягає в наступному: мета управлінських повідомлень - сприяти встановленню порозуміння між людьми в процесі їх співробітництва, спрямованого на досягнення цілей організації;

3) стратегічного використання неформальної організації, який означає, що найбільш ефективною комунікація буває тоді, коли керівники використовують неформальну організацію на додаток до каналів комунікації формальної організації.

За ознаками місця здійснення комунікації поділяються на внутрішні і зовнішні. Усередині будь-якої організації види комунікацій бувають як міжособистісні, так і організаційні, причому вербальне спілкування супроводжується невербальними формами (тональність голосу, вираз обличчя і т.п.). Поряд з формальними, в організації існують неформальні комунікації (спілкування службовців з друзями, знайомими, коли вони розповідають про свої справи на роботі, коментують публікації ЗМІ і т.д.). З впровадженням внутрішніх комп'ютерних мереж і електронної пошти внутрішні комунікації зазнають суттєвих змін.

До зовнішніх комунікацій насамперед належать: реклама в засобах масової інформації (ЗМІ), зв'язки з громадськістю, сприяння продажам, збуту, прямий продаж і т.д.

1.2 Комунікаційний процес та перешкоди в комунікаціях

Комунікаційний процес являє собою необхідну передумову становлення, розвитку і функціонування всіх соціальних систем, тому що саме він забезпечує зв'язок між людьми і спільнотами, робить можливим зв'язок між поколіннями, накопичення і передачу соціального досвіду, його збагачення, поділ праці і обмін продуктами, організацію спільної діяльності , трансляцію культури.

Комунікаційний процес є складним і багатофакторним. Його можна зобразити у вигляді такої схеми (Рис. 1.1):

Рис. 1.1 Структура комунікаційного процесу

Основними його елементами є:

1) Суб'єкт комунікаційного процесу - відправник і одержувач інформації (комунікатор і реципієнт);

2) Засоби комунікації - код, що використовується для передачі інформації в знаковій формі (слова, картини, графіки і таке інше), а також канали, по яких передається повідомлення від комунікатора до реципієнта (лист, телефон, радіо і т.д.) ;

3) Предмет комунікації (якесь явище, подія і т.п.) і відображає його повідомлення (стаття, телесюжет і т.п.);

4) Ефекти комунікації - виражені в зміні внутрішнього стану суб'єктів комунікаційного процесу, в їхніх взаєминах або в їх діях наслідки комунікації.

Основна мета комунікаційного процесу - забезпечення обміну з розумінням інформації, тобто встановлення двосторонніх або багатосторонніх інформаційних зв'язків.

У процесі досліджень комунікаційних процесів були вироблені різні моделі комунікацій. Широке визнання і поширення набула лінійна чи біхевіористична модель комунікації Г. Лассуелла. Однак у цієї моделі є свої мінуси. Вона не відображає складності і повноти комунікаційної функції культури. У ній акцент робиться на активність комунікатора, а реципієнт опиняється тільки об'єктом комунікаційного впливу. Тому на додаток до цієї моделі в середині 50-х років ХХ ст. з'явилася інтеракціоністська модель комунікації, запропонована Т. Ньюкомбом, який вважав, що суб'єкти комунікації - і комунікатор, і реципієнт - рівноправні, пов'язані як взаємними очікуваннями та установками, так і загальним інтересом до предмета спілкування. Сама ж комунікація виступає як реалізація такого інтересу за допомогою переданих повідомлень. Німецький соціолог Н. Луман розробив аутопоетичну комунікаційну модель. Це - система, що відрізняється оперативною закритістю і складається з безлічі комунікаційних елементів, що є потоками інформації, причому кожна комунікаційна подія відкриває і закриває систему. За теорією М. Мескона, процес обміну інформацією як система, повинен мати зворотний зв'язок. Зворотній зв'язок може сприяти значному підвищенню ефективності обміну управлінською інформацією (Рис. 1.1).

Дослідження проведені в США, свідчать, що 73% американських, 63% англійських, 85% японських керівників вважають недосконалі комунікації головною перешкодою на шляху досягнення ефективності їх організації. При плануванні, прийнятті рішень, мотивації, організації діяльності та контролі необхідно мати постійний обмін якісною інформацією, тобто ефективні комунікації. Але досягти цього, як показує зарубіжний і вітчизняний досвід, нелегко. Обмін інформацією – одне  з найскладніших завдань як для ринкових, так і для державних структур, неефективність комунікації - одна з головних сфер виникнення проблем [1].

Рис. 1.2 Процес передачі інформації з перешкодами у вигляді шуму

Перешкодами на шляху передачі інформації можуть стати різні фактори, такі як: перешкоди зумовлені сприйняттям, семантичні бар'єри, невербальні перепони, поганий зворотний зв'язок, невміння слухати і т.д. Всі вони можуть бути коротко охарактеризовані як - шум. (Рис. 1.2)

Перешкоди зумовлені сприйняттям виникають через конфлікт між сферами компетенції, основами суджень відправника й одержувача. Люди можуть інтерпретувати одну і ту ж інформацію по-різному залежно від накопиченого досвіду. Розбіжність у судженнях може стати причиною виборчого сприйняття інформації в залежності від кола інтересів, потреб, емоційного стану і зовнішнього оточення людей. Ще одна причина труднощів сприйняття у процесі комунікацій полягає в існуванні перепон, обумовлених соціальними установками людей.

Семантичний бар'єр виникає коли одне і те ж слово різні люди розуміють по-різному, вкладають в них свій власний сенс. Семантичні труднощі можуть бути і обумовлені розбіжністю способів, якими люди приписують значення групам символів [8].

Невербальні перепони характеризуються перш за все тим, що в процесі комунікації людина може сама того не бажаючи ввести в оману свого співрозмовника. Відбувається це як правило коли вербальні символи суперечать невербальним, наприклад доброзичливим словам суперечать жести і пози.

Поганий зворотний зв'язок також є одним з видів бар'єрів на шляху до повноцінних комунікацій, оскільки він дає можливість встановити, чи дійсно ваше повідомлення, прийняте одержувачем.

Невміння слухати. Як би це дивно не звучало, але це одна з основних і найпоширеніших перешкод в комунікаціях. Більшість керуючих вважають що саме головне це лише вести себе спокійно і дати іншій людині говорити. Помилка полягає в тому, що керівник слухає тільки інформацію, не намагаючись при цьому аналізувати чуттєвого стану співрозмовника [18].

1.3 Особливості зовнішньої комунікації в митних органах

Для виконання завдань, що стоять перед митною адміністрацією будь-якої країни, необхідно встановлення і підтримання відповідного балансу між забезпеченням законного переміщення вантажу і поїздок громадян при необхідному рівні обізнаності суспільства про закони та нормативні акти, в рамках яких працює митна служба, з одного боку, та здійсненням ефективного контролю за виконанням цих законів, з іншого боку. Крім того, своїми діями митна адміністрація повинна вселяти впевненість учасникам ЗЕД і суспільству, що їх пропозиції і думки прийняті до уваги та враховані при розстановці пріоритетів у митній політиці та втіленні в життя намічених програм [4].

Ефективно налагоджені комунікації приносять взаємну вигоду як безпосередньо митній службі, так і бізнес спільноті і громадськості в цілому. Головною метою добре налагоджених комунікативних зв'язків є досягнення повної інформованості суспільства про діяльність митної служби і застосовуваної ним законодавчій базі, що, в свою чергу, суттєво впливає на створення і підтримання позитивного іміджу і високої ділової репутації всієї служби. Тому, розробка ефективної програми комунікацій повинна стати одним із пріоритетів митної адміністрації. Незалежно від ресурсного забезпечення комунікативної програми вона повинна містити такі компоненти:

  1.  партнерські взаємини між керівництвом митної служби і професійними комунікаторами (співробітниками служби по зв'язках з громадськістю);
  2.  адекватне цілям забезпечення виконання програми персоналом та ресурсами;
  3.  розташування робочих місць комунікаторів в безпосередній близькості від джерел інформації в середовищі служби, де вони могли б мати можливість вчасно отримувати, обмінюватися і використовувати інформацію при плануванні і консультуванні [6].

Правильно розроблена комунікативна стратегія, по-перше, сприяє підвищенню ефективності управління безпосередньо інститутом митниці; по-друге, надає неоціненну допомогу співробітникам митниці у їх роботі; по-третє, забезпечує підтримку діловому співтовариству; по-четверте, дозволяє своєчасно, якісно та повноцінно інформувати учасників ЗЕД про їх права і обов'язки, нововведення і т.д. [10].

Одним з головних і перспективних напрямків розвитку комунікативної стратегії митної служби будь-якої країни, є тісна співпраця зі ЗМІ. Добре налагоджені зв'язки із засобами масової інформації повинні стати одним з найважливіших ланок в інформаційно-комунікативної стратегії державного інституту митниці. ЗМІ швидко і ефективно з точки зору витрат доносять інформацію як до широких верств населення, так і до цільової аудиторії, що робить засоби масової інформації найціннішим інструментом для служб із зв'язків з громадськістю, покликаних вибудовувати взаємини митної служби із зовнішніми комунікаторами. В процесі даної роботи, здійснюваної митною службою, "взаємини зі ЗМІ" припускають встановлення і підтримання ефективних комунікацій з представниками як друкованих, так і електронних засобів масової інформації. Очевидним є ще й той факт, що принципи, на яких засновані відносини між інститутом митниці та ЗМІ, в значній мірі залежать від загальної інформаційної та комунікативної політики, що проводиться тією чи іншою державою [5].

Зовнішньою комунікацією є потік інформації, що виходить з митної служби і спрямований на забезпечення як широкій громадськості, так і бізнес-спільноти необхідними їм відомостями про митну політику та чинне митне законодавство (Рис. 1.3):

Рис. 1.3 Схема зовнішніх комунікацій митних органів

Крім того, вихідна інформація повинна сприяти створенню і підтримці позитивної ділової репутації служби. До зовнішньої комунікації відноситься також вся вхідна інформація про взаємодію митниці із зовнішніми комунікаторами - учасниками ЗЕД і суспільством в цілому [12].

Головними напрямами ефективної зовнішньої комунікації є:

1) надання суспільству своєчасної, корисної і точної інформації;

2) моніторинг ступеня обізнаності бізнес-спільноти та громадськості в цілому про свої права й обов'язки в правовому полі митного законодавства;

3) проведення освітніх програм з метою ознайомлення суспільства з роллю інституту митниці в житті держави;

4) забезпечення керівництва митної служби своєчасною інформацією про потреби та проблеми, з якими стикається суспільство при транскордонних комунікаціях;

5) гарантований розгляд і використання пропозицій та думок, висловлених членами бізнес-спільноти та громадськістю в цілому, в розробці програм та прийнятті управлінських рішень.

Перед Державною митною службою України в даний час стоять три головні завдання. По-перше, митниця зобов'язана здійснювати митні та акцизні збори, які складають в даний час значну частину бюджетних коштів держави - близько 40%, і забезпечувати контроль виконання багатьох урядових рішень в галузі зовнішньоекономічних зв'язків. По-друге, митна служба зобов'язана відігравати провідну роль у захисті суспільства від потоку, заборонених до ввезення в країну товарів. По-третє, митниця повинна сприяти торгівлі. Однак для того щоб широка громадськість і бізнес-спільнота могли правильно оцінити і усвідомити весь обсяг роботи, проведеної митною службою, необхідні правильно сплановані і чітко реалізовані комунікаційні програми [11].  


Розділ 2. Організація зовнішнього комунікаційного процесу на Дніпропетровській митниці та її аналіз

2.1 Організаційна структура та функції Дніпропетровської митниці

Дніпропетровська митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який безпосередньо забезпечує дотримання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Дніпропетровська митниця співпрацює з інвесторами та сприяє поповненню бюджету. У 2012 році Дніпропетровською митницею перераховано до Держбюджету 9,6 млрд. грн. Найбільші надходження (26,4% від загальної суми) забезпечуються за рахунок митного оформлення товарів сировинної групи. Основні з них - це вугілля, руди марганцеві, напівфабрикати з заліза, коксу та ін.. формують 74,2% вагових обсягів імпорту [20].

Найбільші суми митних платежів сплачено при імпорті товарів, що поставляються в основному для забезпечення виробничих потреб підприємств області. Основними країнами імпорту є Росія, Німеччина, Китай. 
Пасажиропотік у 2012 році збільшився на 4,6% порівняно з 2011 роком та склав 147 700 людей (приліт). Більшість пасажирів прибувають з Москви (РФ) та Відня (Австрія), Анталії (Туреччина).

Територію Дніпропетровської області перетинають 2 міжнародні (Київ-Луганськ, Харків-Севастополь) та 3 національні автомагістралі (Бориспіль-Запоріжжя, Дніпропетровськ - Миколаїв, Кіровоград-Запоріжжя). Вантажопотік зовнішньоекономічних вантажів, які надійшли у зону діяльності митниці автомобільним транспортом склав 879,37 тис. тон.

Дніпропетровська митниця широко застосовує інформаційні технології, запроваджує дієві механізми спрощення та прискорення митних процедур. Це є вимогою сучасного розвитку зовнішньоекономічної діяльності та черговим кроком митниці на зустріч бізнесу.

В зоні діяльності Дніпропетровської митниці здійснюється електронне декларування товарів, що значно спростило та скоротило час їх митного оформлення. 60% всіх митних декларацій оформлюється в електронному вигляді. Державною митною службою було створено додаткові електронні скриньки для відправки-прийому електронних декларацій [20].

На теперішній час митниця являє собою потужний структурний підрозділ Держмитслужби України із зоною діяльності, яка охоплює значну територію та має розвинуту інфраструктуру. (Таблиця. 2.1)

Таблиця 2.1

Зони діяльності митних постів Дніпропетровської митниці*


з/п

Назва митного поста

Зона діяльності

1

Митний пост «Дніпродзержинськ»

м. Дніпродзержинськ, Криничанський, Верхньодніпровський, Петриківський, Царичанський райони Дніпропетровської області

2

Митний пост «Павлоград»

Павлоградський, Юріївський, Петропавлівський, Васильківський, Покровський, Межевський райони Дніпропетровської області

3

Митний пост «Дніпропетровськ – аеропорт»

Зона діяльності Дніпропетровської митниці з урахуванням функціональних особливостей

4

Митний пост «Новомосковськ»

Новомосковський, Синельниківський, Магдалинівський райони Дніпропетровської області

5

Митний пост «Кривий Ріг»

Апостолівський, Криворізький, П’ятихатський, Софіївський, Широківський райони Дніпропетровської області

6

Митний пост «Дніпропетровськ – Ліски»

Бабушкінський район м. Дніпропетровська

7

Митний пост «Дніпропетровськ – південний»

Червоногвардійський, Жовтневий, Ленінський, Кіровський райони м. Дніпропетровська, правобережна частина Дніпропетровського району, Солонянський район Дніпропетровської області

8

Митний пост «Нікополь»

Нікопольський, Томаківський райони Дніпропетровської області

9

Митний пост «Дніпропетровськ – лівобережний»

Амур-Нижньодніпропровський, Індустріальний, Самарський райони м. Дніпропетровська, лівобережна частина Дніпропетровського району Дніпропетровської області

10

Митний пост «Дніпропетровськ - транспортний»

Зона діяльності Дніпропетровської митниці з урахуванням функціональних особливостей

11

Митний пост «Дніпропетровськ - річпорт»

Зона діяльності Дніпропетровської митниці з урахуванням функціональних особливостей

12

Митний пост «Дніпропетровськ – індустріальний»

Зона діяльності Дніпропетровської митниці з урахуванням функціональних особливостей

*Таблицю складено на основі даних Дніпропетровської митниці (http://www.dpcustoms.com.ua)

Зоною діяльності митниці визначена Дніпропетровська область. Особливістю зони діяльності є те, що разом з великими промисловими підприємствами металургійної, машинобудівної, хімічної та видобувної галузі в ній знаходяться потужні торгівельні та фінансові структури. Це впливає, як на побудову та склад митної інфраструктури, так і на особливості процедур митного контролю та митного оформлення.

Організаційну структуру та штатний розпис Дніпропетровської митниці було затверджено наприкінці 2011 року, відповідно до яких у митниці створено 12 митних постів:

- М/п «Дніпродзержинськ»

- М/п «Павлоград»

- М/п «Новомосковськ»

- М/п «Дніпропетровськ – аеропорт»

- М/п «Кривий Ріг»

- М/п «Дніпропетровськ – Ліски» (раніше ВМО№ 3)

- М/п «Дніпропетровськ – південний» (раніше ВМО№ 1)

- М/п «Нікополь» (раніше м/п «Нікопольський)

- М/п «Дніпропетровськ – лівобережний» (раніше ВМО№ 2)

- М/п «Дніпропетровськ – транспортний» (раніше ВОТЗ)

- М/п «Дніпропетровськ – річпорт» (раніше ВМО№ 4)

- М/п «Дніпропетровськ – індустріальний» (раніше сектор№1 ВМО№ 2)

Основні завдання Дніпропетровської митниці:

  1. Безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням юридичними та фізичними особами законодавства України з питань митної справи.
  2.  Захист економічних інтересів України.
  3.  Забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку.
  4.  Застосування відповідно до закону заходів тарифного й нетарифного регулювання при переміщенні товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України.
  5.  Здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, предметів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, удосконалення форм і методів здійснення митного контролю й митного оформлення.
  6.  Здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів, забезпечення додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку.
  7.  Створення в зоні своєї діяльності сприятливих умов для прискорення товарообігу та збільшення обсягів пасажиропотоку через митний кордон України.
  8.  Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил.
  9.  Розвиток міжнародного співробітництва в галузі митної справи.
  10.  Ведення митної статистики.
  11.  Здійснення верифікації (підтвердження достовірності) сертифікатів про походження товару з України.
  12.  Контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
  13. Контроль за раціональним використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до нормативів та кошторисів, збереженням державної власності.
  14.  Своєчасне й повне перерахування податків, зборів та інших платежів, справляння яких відповідно до законодавства України покладено на митні органи.
  15.  Сприяння захисту прав інтелектуальної власності в процесі зовнішньоекономічної діяльності.

2.2 Сучасний стан зовнішніх комунікацій

Дніпропетровська митниця активно пропагує свою діяльність у засобах масової інформації. Митники постійно доводять відкритість і прозорість своєї роботи, перш за все, подачею якісної і об'єктивної інформації.

За допомогою засобів масової інформації у суспільстві відомо про роботу митниці, зміни в митному законодавстві, про те, які знання митного кодексу не будуть зайвими для тих, хто збирається перетнути митний кордон [7].

Митники інформують про особливо резонансні порушення, які відбуваються на митниці. Наприклад, на всю Україну став відомий випадок на митному посту «Дніпропетровськ – аеропорт». Співробітники Дніпропетровської митниці вилучили у громадянина України, який повертався до Дніпропетровська рейсом з Відня, 84 мобільні телефони iPhone 5, відомої у всьому світі компанії «Apple», які чоловік незаконно перевозив через кордон [20].

Відповідальною особою за зовнішні комунікації на Дніпропетровській митниці є головний інспектор по зв'язкам з громадськістю – прес-секретар. Він призначається на посаду та звільняється з посади наказом начальника митниці, за погодженням з Сектором з питань взаємодії зі ЗМІ та громадськістю Організаційно-розпорядчого департаменту Держмитслужби. Головний інспектор безпосередньо підпорядковується начальнику митниці та в оперативному порядку підпорядковується завідуючому Сектором з питань взаємодії зі ЗМІ та громадськістю Держмитслужби України. На посаду головного інспектора призначається особа, яка має вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра за фахом гуманітарного, соціального і технічного профілю та стаж роботи за фахом не менше 1 року. Володіє на рівні користувача програмним забезпеченням, що входить до складу Microsoft Office, та має початкові навички роботи з програмами, які дозволяють здійснювати обробку фото- та відеоматеріалів.

До службових обов’язків головного інспектора по зв'язкам з громадськістю – прес-секретаря входить:

  1.  Готує матеріали для засобів масової інформації (прес-релізи, статті, роз’яснення тощо) з актуальних питань діяльності митниці та Держмитслужби.
    1.  Готує коментарі керівництва митниці з широкого кола питань діяльності митних органів для засобів масової інформації.
    2.  Виїздить до структурних підрозділів митниці з метою своєчасного отримання інформації про діяльність підрозділів та підготовки оперативних матеріалів про події на місцях для подальшого висвітлення в засобах масової інформації.
    3.  Забезпечує висвітлення в ЗМІ регіону (в тому числі в мережі Інтернет) матеріалів з актуальних питань діяльності митниці та Держмитслужби, а також інформації про нормативно-правові акти Державної митної служби України.
    4.  Забезпечує висвітлення діяльності митниці у інформаційних ресурсах Держмитслужби (офіційний веб-сайт).
    5.  Забезпечує організацію оперативної фото- та відеозйомки зафіксованих в зоні діяльності митниці фактів порушень митних правил, які мають інформаційний потенціал, для ілюстративного супроводження подій при їх висвітленні у ЗМІ з метою посилення очікуваного резонансу у суспільстві та подальшого використання в інформаційній діяльності Держмитслужби.
    6.  Бере участь в організації проведення прес-конференцій, брифінгів, зустрічей керівництва та посадових осіб митниці з представниками преси та громадськості тощо.
    7.  Бере участь в організації спільно зі структурними підрозділами митниці оперативного реагування на факти поширення в засобах масової інформації неправдивих даних про митницю, Митну службу України та її посадових осіб.
    8.  Налагоджує та підтримує ділові контакти з підрозділами інших органів виконавчої влади, що відповідають за взаємодію із засобами масової інформації та зв’язки з громадськістю, з редакціями газет та журналів, телерадіокомпаніями.
    9.  Здійснює аналіз інформаційного простору. Постійно проводить  моніторинг друкованих та електронних ЗМІ та інформує керівництво митниці про соціальну, економічну та політичну ситуацію в країні та регіоні, що склалася на даний час. Готує для керівництва митниці добірку відповідних матеріалів.
    10.  За результатами моніторингу засобів масової інформації складає перелік питань, які викликали зауваження та пропозиції громадськості щодо діяльності митниці та готує пропозиції до відповідного реагування на них із дотриманням офіційної позиції Держмитслужби України.
    11.  Розробляє проекти відомчих нормативних актів митниці, які регулюють питання взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю, опрацьовує у межах компетенції проекти нормативних актів митниці, розроблені іншими структурними підрозділами.
    12.  Готує проекти розпоряджень керівництва митниці за напрямками роботи.
    13.  Бере участь у роботі, що проводиться митницею у напрямку взаємодії з громадськістю, зокрема з Громадською радою при митниці.
    14.  Формує архів фото- та відеоматеріалів, а також  прес-релізів та опублікованих в пресі матеріалів про діяльність митниці.
    15.  Надає структурним підрозділам митниці методичну допомогу у сфері взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю, координує діяльність структурних підрозділів митниці в цьому напрямку.
    16.  Узагальнює практику і результати своєї роботи з метою надання відповідної інформації керівництву митниці та вчасного звітування до Сектору з питань взаємодії зі ЗМІ та громадськістю Держмитслужби України.
    17.  Додержується установленого режиму таємності, не допускає розголошення відомостей, що містять дані обмеженого користування.

Для забезпечення гласності і відкритості, проведення інформаційно-роз‘яснювальної роботи, з метою висвітлення актуальних аспектів діяльності, Дніпропетровською митницею широко використовуються друковані та електронні засоби масової інформації, прес-конференції, прямі телефонні лінії, “круглі столи”.

У 2012 році Дніпропетровська митниця митниці  у напрямку взаємодії зі ЗМІ та  громадськістю досягла наступних показників (Таблиця. 2.2)

Таблиця 2.2

Показники роботи Дніпропетровської митниці  у напрямку взаємодії зі ЗМІ та  громадськістю у 2012 році

Показник, що характеризує роботу митниці

Кількісне значення показника за 2012 рік

Кількість проведених прес-конференцій та брифінгів

14

Участь у прямих ефірах на телебаченні

12

Участь у прямих ефірах на радіо

10

Кількість проведених засідань громадської ради

6

Кількість зустрічей з громадськістю та бізнесом (асоціації, галузеві об’єднання тощо окрім роботи Громадської ради)

92

Кількість наданих інтерв’ю (керівництвом митниці)

27

Кількість підготовлених прес-релізів

88

Кількість підготовлених матеріалів до журналу „Митниця”

6

Кількість сюжетів, підготовлених для програм „СКАНЕР” та „Зелений коридор” та інших телевізійних та радіо програм (без повторів)

140

Кількість опрацьованих запитів журналістів

54

Проведені прес-тури для ЗМІ

15

Кількість виявлених публікацій у ЗМІ за матеріалами митниці

846

На веб-сторінці митниці розташована корисна інформація для субєктів ЗЕД, перевізників та громадян. Ця інформація спрощує роботу митникам та сприяє підвищенню ефективності діяльності митниці. Також на веб-сайті існує розділ присвячений публічній інформації. В цьому розділі надано перелік документів, які регулюють взаємовідносини між юридичними або фізичними особами з однієї сторони та Дніпропетровською митницею, з питань надання публічної інформації. Також, наведені документи, з питань звернення громадян для завантаження. З метою створення умов для подання письмових запитів громадянами з обмеженими фізичними можливостями на 1 поверсі адміністративного будинку встановлено домофон, який обладнано спеціальною кнопкою для зв’язку з оперативним черговим та подальшим вирішенням питання прийняття запитів на інформацію від зазначеної категорії громадян. Також постійно ведеться робота по наповненню веб-сайту Дніпропетровської митниці. Регулярно додаються новини, анонси теле- та радіопередач за участю працівників митниці і таке інше.

Покращенню іміджу та налагодженню гарних взаємовідносин з суспільством сприяє благодійна діяльність митниці. Дніпропетровська митниця надає благодійну допомогу 2 закладам:

1.Верхньодніпровський дитячий будинок – інтернат № 1 для дітей з розумовими та психічними розладами (м. Верхньодніпровськ, вул. Совєтська, 27). Мешканцями інтернату є хлопчики від 5 до 25 років із судомними захворюваннями, хворобою Дауна, наслідками дитячого церебрального паралічу, хворобами серцево-судинної системи. Дніпропетровська митниця надає благодійну допомогу дитячому будинку більше 12 років, відвідує підшефний заклад не менше 6 разів та рік та посильно допомагає у всіх сферах життя закладу (будматеріали, пластикові вікна, миючі та пральні засоби, оргтехніка, постільна білизна, продукти харчування, соки, солодощі, іграшки, канцелярське приладдя…)

2.Дніпропетровській  загальноосвітній санаторній школі-інтернату №4 для дітей із серцево-судинними  захворюваннями (м. Дніпропетровськ, вул. Ростовська, 15). Під своє шефство Дніпропетровські митники не так давно взяли школу-інтернат, але вже встигли обладнати два класи   сучасними комп’ютерами, мультимедійним проектором, та ін.


Розділ 3. Перспективи розвитку зовнішнього комунікаційного процесу на Дніпропетровській митниці

3.1 Основні проблеми і способи поліпшення зовнішнього комунікаційного процесу на Дніпропетровській митниці

Основними проблемами зовнішнього комунікаційного процесу на Дніпропетровській митниці є:

1) недостатній рівень взаємодії з навколишнім простором;

2) відсутність тісного контакту з окремими типами ЗМІ;

3) низький рівень інформованості громадськості щодо питань діяльності митниці;

4) перекручення даних, отриманих на митниці, з боку ЗМІ.

Способами поліпшення зовнішнього комунікаційного процесу на Дніпропетровській митниці є наступні заходи:

1) з метою формування іміджу митниці організаційна культура формує внутрішній каркас, який складається з переконань та цінностей персоналу, а отже, сприяє виробленню єдиної моделі поведінки, виступає як важлива інтегративна характеристика організації, що визначає взаємовідносини не тільки з внутрішнім, але й із зовнішнім середовищем. Організаційна культура є невід`ємним складником ефективного функціонування та розвитку установи, врахування якого створює передумови отримання позитивних результатів у разі необхідності зміни іміджу [17];

2) створення дієвого механізму формування позитивного іміджу митниці має базуватись на визначенні основних елементів його становлення, до яких віднесено: ідентифікаційну індивідуальність владної установи; рейтинг об’єктивних показників її діяльності; репутацію; власне імідж як комплексний елемент; атрибутивний компонент. Визначення найбільш прийнятної послідовності формування зазначених елементів дає змогу уникнути побудови нестійкого та невідповідного очікуванням образу. Механізм формування іміджу митниці має ґрунтуватись на таких основних домінантах довіри до неї, як результативність, моральність та турботливість. Саме довіра характеризує позитивний імідж;

3) механізм формування цілісного іміджу митниці діє як система певних стратегічних та тактичних кроків, яка включає: розробку, обґрунтування та опрацювання стратегії; визначення та пошук головних і пріоритетних напрямів; дослідження аудиторії іміджу; застосування відповідних методів управління стосовно кожної корпоративної групи; визначення образу установи; соціологічне опитування (місцеве, регіональне); вибір ЗМІ; порівняння результатів за допомогою контент-аналізу.  

Для підвищення ефективності взаємодії митниці зі ЗМІ необхідно застосовувати комплексний підхід. Саме він дасть змогу розширити обсяг інформування та налагодити нові контакти.   Особливу увагу митниця повинна звертати на встановлення зв’язків з контактними аудиторіями, тобто це системами і соціальними групами, які виявляють реальну або потенційну цікавість до її діяльності та можуть зробити істотний вплив на її результати [15].

Сюди належать:

1) аудиторські і консалтингові фірми;

2) незалежні засоби масової інформації : преса, радіо, телебачення;

3) державні органи: податкові, статистики, ліцензування, санітарного, екологічного і інших видів нагляду;

4) місцева влада;

5) громадськість: профспілки, союзи споживачів, екологічні і інші суспільства.

3.2 Рекомендації для вдосконалення зовнішнього комунікаційного процесу на Дніпропетровській митниці

В  якості основних засобів зовнішніх-комунікацій пропонується:

1. Зв’язок з громадськістю:

а) прес-конференції;

б) презентації;

в) публічне підписання договорів.

2. Виставки.

3. Прес-релізи.

4. Дні відкритих дверей.

5. Інформаційні бюлетені митниці.

6. Листи митниці.

7. Пряма поштова розсилка.

8. Постери і реклама на різних носіях.

11. Друковані засоби масової інформації.

12. Сувеніри (сірники, ручки, олівці, брелоки, календарі, щорічники, папки тощо).

14. Телефон (довідкова служба).

15. Радіо.

15. Телебачення.

16. Електронна пошта.

17. Сторінки в Інтернеті [13].

Враховуючи обмежений бюджет маркетингу митниці, варто дуже ретельно вибирати засоби комунікації для досягнення планових результатів. Багато установ зазвичай використовують організаційні засоби через їх відносно низьку вартість: зв’язки з громадськістю в формі прес-конференцій, особистих контактів, презентацій і т. д. Зв’язки з громадськістю спрямовані на встановлення доброзичливих і дружніх відносин з різними суб’єктами зовнішнього середовища: лідерами бізнесу і політики, представниками органів влади, клієнтами, ЗМІ. Витрати на зв’язки з громадськістю є довгостроковими вкладеннями, тому їх віддачу складно оцінити. Проте ефект, що отримується, часто виявляється значно вищим, ніж витрати [14].

Сприятливі відносини з громадськістю можуть бути посилені через інформаційні бюлетені митниці. Знайомлячи читачів з широким колом актуальних питань, установа посилює свій імідж і налагоджує сприятливі відносини з громадськістю. Митниця отримає ефект від такого засобу комунікацій, як інформаційний бюлетень, якщо він буде максимально інформативним і прийнятним для читання як співробітниками митниці, так і її клієнтами. Інформаційний бюлетень повинен сприяти корпоративній політиці у справі просування на ринок послуг митниці. Безумовно, інтерес до інформаційного бюлетеня зросте, якщо на його сторінках з’являться виступи  начальника, політику митниці, клієнтів, нові послуги і т.д. Бюлетень дозволяє провести непрямі маркетингові дослідження шляхом організації рубрики «Запитання і відповіді». До інформаційних бюлетенів митниці з цікавістю  ставляться клієнти, що дозволяє створювати нові можливості для розширення сфери [16].

Серед організаційних засобів бізнес-комунікацій митниці особливо можна виділити презентації. Не кажучи про корисність презентації при формуванні іміджу з точки зору представлення нової послуги, велике значення мають особисті контакти або зустріч безпосередньо із запрошеними на презентацію впливовими лідерами регіону. Особисто спілкуючись, керівництво митниці може детальніше, тобто з перших вуст дізнатися про основні тенденції розвитку регіону, політичний розклад сил на місцевому рівні і т. д., що важливо для прийняття митницею стратегічних рішень. Особисті контакти дозволяють оперативніше виявити нових конкурентів або їх групу.

До важливих ділових контактів митниці  можна буде віднести особисті знайомства керівництва митниці з редакторами газет і журналів, а також керівниками радіостанцій і телеканалів. У ході таких зустрічей, зокрема, відбувається обмін інформацією про філософію газети (теле- або радіоканалу) і поточні, стратегічні завдання митниці. Подібні зустрічі сприяють розвитку довірчих відносин з ЗМІ, що врешті-решт дозволяє у разі необхідності оперативно публікувати прес-релізи митниці. Прес-релізи серед організаційних засобів бізнес-комунікацій є найменш витратними. Якщо  на митниці відбувається яка-небудь значна подія, фахівці служби маркетингу готують текст прес-релізу і направляють його в ЗМІ. Прес-реліз, як правило, формує громадську думку та зміцнює імідж митниці. Він починає працювати як засіб бізнес-комунікацій тоді, коли інформація, яку він несе, в тій або іншій формі буде опублікована або виражена в ЗМІ, розіслана електронною поштою. Для цього, безумовно, крім особистих контактів керівництва митниці з редакторами ЗМІ, необхідно, щоб прес-релізи готувалися по тих подіях у сфері, які будуть цікаві цільовій аудиторії ЗМІ. Інтерес останніх до прес-релізу виникає тоді, коли в ньому констатується факт і немає коментарів. Тоді шанс на опублікування прес-релізу зростає. Шанси, що прес-реліз дасть віддачу, збільшаться, якщо у редакторів ЗМІ буде досить часу на його обробку [17].

Звичайно до прес-релізу пред’являються певні вимоги, зокрема основна думка прес-релізу повинна привернути першу увагу читача. Тому він має містити в основному факти і інформацію описового характеру, а саме:

1) про що ця інформація;

2) про кого (наприклад, про одного із співробітників митниці);

3) де відбуваються події, що описуються, включаючи точну адресу;

4) коли будуть відбуватися (час, місяць, дата, рік);

5) чому і з якого приводу ця подія (наприклад, відкриття філіалу, ювілей, нова послуга);

6) програма проведення події.

Якщо до прес-релізу представити додатково фотографії, то шанси його публікації зростають. Ефективність віддачі витрат, затрачених при підготовці прес-релізу та його публікації, різко зростає, якщо до події, про яку інформує прес-реліз, будуть підключені не тільки організаційні, але й іменні, електронні і поліграфічні засоби бізнес-комунікацій. Незважаючи на те, що до бюджету маркетингу митниці доведеться включити додаткові кошти, тільки комплексне використання засобів бізнес-комунікацій дозволить перевершити конкурентів.

Розглянемо детальніше характер деяких поліграфічних та електронних засобів бізнес-комунікацій. Якщо прес-релізи ЗМІ публікують зазвичай безкоштовно, то реклама ЗМІ являє собою значні витрати бюджету. Для цього митниця може укласти довгострокові договори на публікації в ЗМІ, розробляють медіа-плани. Кажучи про переваги ЗМІ, необхідно зазначити, що вони досить гнучкі та оперативні. Повідомлення митниці по радіо або на телебаченні можуть бути швидко відкориговані залежно від сезонних, політичних або інших чинників. Повідомлення в ЗМІ може носити вибірковий характер, якщо його помістити поряд з актуальним або скандальним матеріалом або врізати в телепрограму, читанню або перегляду яких віддає перевагу конкретна аудиторія. Якщо порівнювати інформацію в ЗМІ з прямою поштовою розсилкою, то ЗМІ, як правило, подають її не особисто і тим самим надають свободу вибору для потенційного клієнта митниці.

Серед недоліків ЗМІ необхідно відмітити те, що інформація в ЗМІ досить складна в абсолютному вимірюванні і не завжди може охопити потрібну аудиторію. Тобто, вона дещо «розпорошена», особливо в зв’язку з сусідством конкурентів. ЗМІ можуть бути використані для просування іміджу митниці, але обмеження простору і рекламних площ стримують можливість подати детальнішу інформацію про митницю і послуги, що надаються. Це звичайно більше стосується таких обмежених за часом засобів, як телебачення і радіо, де інформація для клієнтів через ЗМІ ефективніша, ніж особисті контакти. Однак тривалість життя цієї інформації відносно коротка, а численні повтори різко збільшують витрати на ЗМІ [10].

Враховуючи недоліки та переваги ЗМІ, необхідно пам’ятати, що успіх бізнес-комунікацій багато в чому залежить від форми звернення (тексту) до потенційного споживача послуг митниці. Звернення насамперед повинно:

1) приділяти максимальну увагу інтересам споживача;

2) вказувати на те, що формування послуг митниці відбувається, виходячи з інтересів клієнтів;

3) закріплювати розуміння необхідності вашої послуги для клієнта в його підсвідомості;

4) надихати потенційного споживача послуги на дії;

5) примушувати його прийти до митниці і скористатися наданою послугою.

При підготовці текстів для ЗМІ необхідно приділяти увагу всім компонентам звернення до клієнтів –  від заголовка до дизайну.  У заголовках, як правило, вказується вигода для клієнтів при користуванні послугою митниці. Іноді тут використовуються класичні цитати людей, яким довіряють більшість споживачів конкретної послуги митниці, неординарні заголовки типу «раптово», «конкурент зломлений», «тільки у нас» і т. д. Необхідно викликати емоції тих, до кого адресовано повідомлення. Основний текст повинен бути поданий у доброзичливій манері, щиро. Треба спробувати резюмувати думку, закладену в заголовку основного тексту, навести головні спонукальні причини роботи з митницею, приклади взаємовигідних вкладень, намагатися чітко пояснити, які переваги отримує клієнт додатково при користуванні новою послугою митниці. Багато клієнтів не схильні вірити обіцянкам, але вони можуть зреагувати на слова, які звучатимуть аргументовано і в заголовку, і в основному тексті. Необхідно добитися того, щоб основний текст був привабливішим, зокрема зробити короткі абзаци, використати підзаголовки і прибрати технічні подробиці [14].

Велике значення для привабливості повідомлення має його оформлення, розташування і дизайн. Головне в повідомленні – це зазначити назву, адресу, номер телефону. Назва митниці повинна займати домінуюче положення в повідомленні. Дієвість повідомлення, інформації, реклами митниці в ЗМІ як засобів бізнес-комунікацій залежить не тільки від оперативності й характеру подачі матеріалу, але і його місця розташування в газеті або часу подачі матеріалу в ефірі [10].

Місце розташування інформації – це один з вирішальних чинників системи візуальної передачі інформації і рекламних ідей. Прагнення привернути увагу до друкарських матеріалів настільки серйозне, що митниці іноді прагнуть вмістити свої матеріали на обкладинках, щоб виключити той факт, що їх реклама не буде прочитана. Таке прагнення коштує в 3–5 разів дорожче, ніж розміщення на інших сторінках. Велике значення має наявність вільного простору біля інформації митниці, що є захистом проти реклам конкурентів або просто відволікаючих оголошень.

Інформаційний блок митниці повинен містити один домінуючий елемент, наприклад логотип, який у компонуванні з назвою митниці і оголошенням створюватиме рекламний блок. Для створення рекламного блоку спочатку збирається необхідна інформація, зокрема розміри, заголовки, основний текст, підпис, ілюстрації і колірна гама. Потім розглядається проблема, що стоїть перед цією рекламою, зокрема, на якого читача вона розрахована. Наступний крок – це вибір найбільш значущої ідеї реклами, на основі якої створюється кілька варіантів макета. Макети також можуть служити основою для подальшої роботи. Варіанти макета розглядаються фахівцями, які відбирають їх для детальнішого опрацювання дизайнерами [15].

Для подачі матеріалу в ЗМІ необхідно спробувати різні розміри блоків. Розташовувати в них інформацію слід у такому порядку, в якому відбувається рух ока при читанні. Існує велика кількість візуальних інструментів для спрямування погляду: стрілки, люди, які йдуть, дивляться в якому-небудь напрямі, серія послідовних малюнків, використанням яких не потрібно нехтувати. Затверджений варіант рекламного оголошення передається до ЗМІ.

Якщо газети, радіо, телебачення, як правило, орієнтовані на широку аудиторію, то маркетинговій службі митниці відома цільова аудиторія потенційних клієнтів конкретної послуги. У цьому випадку митниця може використати пряму поштову розсилку для комунікації з перспективними і теперішніми клієнтами. Цей тип друкарського засобу комунікацій добре підходить для митниці.

Як засіб бізнес-комунікацій пряма поштова розсилка володіє величезним потенціалом. Зупинимося на деяких її перевагах:

1. Пряму поштову розсилку можна пристосувати до досягнення конкретних цілей, зокрема забезпечити сезонний попит на послуги митниці, потреби різних груп клієнтів.

2. Поштова розсилка дуже гнучка. Беручи до уваги спектр поштових послуг, можна створити будь-який дизайн, обравши неординарні розмір, колір, формат, конверти та ін. Також можна варіювати зміст основного тексту. Поштова розсилка дозволяє те, чого не забезпечать інші друкарські засоби.

3. Поштова розсилка особистого спрямування. Листи можуть бути персоніфіковані навіть при їх масовості. Вони дозволяють використати теплий, дружній тон. Від прямої поштової розсилки легко побачити віддачу, результат ваших прогнозувань з приводу реклами. Навіть відсутність реакції на поштову розсилку – це також результат для певного коригування своєї політики.

4. Пряма поштова розсилка може визначити віддачу вкладень у даний засіб бізнес-комунікацій [17].

Серед недоліків прямої поштової розсилки необхідно відмітити те, що деякі її одержувачі сприймуть пропозиції митниці не більше як папірець для смітника. Особливо, якщо лист підготовлено формально або не точно обрано адресата. Питання вибору останнього – одне з найактуальніших. Тому приділимо цій проблемі більше уваги. Так, служби маркетингу митниці можуть придбати список потенційних клієнтів у консалтингових фірм або скласти своїми силами, але в будь-якому випадку маркетологи повинні знати цільову аудиторію для даної послуги і перевірити експериментально або опитуванням перед тим, як розгорнути кампанію в повну силу.


Висновки

Інформація є найважливішим засобом організації політичного, економічного, духовного та соціального життя суспільства, організації функціонування системи органів державної влади. Інформаційні ресурси є необхідною умовою ефективної діяльності митних органів, а кількість і якість інформаційних ресурсів, їх актуальність і значимість, ступінь використання стає визначальним фактором рівня розвитку та ефективності діяльності системи митних органів.

Отже, виходячи з цього, комунікаційну політику можна розглядати як засіб досягнення поставлених цілей: суб'єкти комунікаційної політики здатні за допомогою інформації впливати на свідомість, психіку людей, їх поведінку і діяльність. Комунікації митних органів України – це особлива сфера життєдіяльності, пов’язана з відтворенням і розповсюдженням інформації, що задовольняє потреби митних органів і суспільства, і спрямована на забезпечення їх функціонування та взаємодії між ними.

Визначення, правове і організаційне закріплення напрямів інформаційної політики митних органів повинно випливати з об’єктивних законів розвитку інформаційної сфери та державної управлінської діяльності. Інформаційна політика митних органів має створювати умови для реалізації можливостей митних органів вільно надавати, отримувати і використовувати інформацію для вирішення таких важливих завдань, як формування інформаційного простору митних органів України, включення його до інформаційного простору країни на засадах забезпечення інформаційного суверенітету та інформаційної безпеки.

Весь обсяг роботи, що проводиться митною службою щодо збереження економічного суверенітету держави, буде усвідомлений суспільством повною мірою тільки за умови правильно спланованої і чітко реалізованої програми комунікацій, розрахованої як на зовнішніх, так і на внутрішніх комунікаторів. Наявність такої програми є важливим чинником, що сприяє виконанню державним інститутом митниці його місії, а також встановленню і підтриманню в митному середовищі атмосфери впевненості в необхідності і значимості своєї праці.

У цій роботі були виконані всі поставлені завдання на шляху до досягнення до головної мети роботи. Був проведений детальний аналіз сучасного стану зовнішніх митних комунікацій, виявлено проблеми.

Основними проблемами зовнішнього комунікаційного процесу Дніпропетровської митниці є:

1) недостатній рівень взаємодії з навколишнім простором;

2) відсутність тісного контакту з окремими типами ЗМІ;

3) низький рівень інформованості громадськості щодо питань діяльності митниці;

4) перекручення даних, отриманих на митниці, з боку ЗМІ.

Також розглянуті можливі шляхи реформування та розвитку зовнішнього каналу комунікацій. Застосування рекомендацій принесе взаємну вигоду як безпосередньо митниці, так і бізнес спільноті і громадськості в цілому. За допомогою добре налагоджених комунікативних зв'язків можна досягти повної інформованості суспільства про діяльність митниці і використовувану нею законодавчу базу, що, в свою чергу, суттєво впливає на створення і підтримання позитивного іміджу і високої ділової репутації всієї служби. Тому, розробка ефективної програми комунікацій повинна стати одним із пріоритетів митної адміністрації.


Література

Альберт М., Мескон М.,  Хедоури Ф. Основы менеджмента / М. Альберт, М. Мескон, Ф. Хедоури - М.: Издательство " Вильямс ", 2009

Блинов Н. М., Съедин С.И. Таможенный менеджмент/ Н. М, Блинов, С.И. Съедин - М.: РИО РТА, 2009

Воронько О.А. Керівні кадри: державна політика та система управління: Навч. посіб. – К.: УАДУ, 2010. – 152 с.

Ківалов С.В., Кормич Б.А. Митна політика України: Підручник. – О.: Юридична л-ра, 2001. – 256 с.

Ківалов С.В. Основні принципи митної політики України в сучасний період // Митна справа. – 2002. – № 6. – С. 7 – 12.

Курасова Є.Є. Престиж державних службовців: сутність та особливості [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pubupr/2011_4/doc/2/06.pdf, вільний. – Загол. з екрану.

Лесюк О.В. Інтернет-ресурси з митної справи України як соціокомунікаційна складова фахової інфосфери  [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vkhdak/2012_35/35-2-22.pdf, вільний. – Загол. з екрану.

Липовська Н.А. Соціально-психологічний потенціал митників: діагностика та управління. – Монографія. – Д.: АМСУ, 2005. – 224 с.

Олуйко В.М. Кадрові процеси в державному управлінні України: стан і перспективи розвитку: Монографія. – Хмельницький: Вид-во ХУУП, 2005. – 326 с.

Пахомова Т.І. Відкритість державної служби в контексті системної методології // Акт. пробл. держ. упр.: Зб. наук. пр. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2010. – Вип. 3 (27). – С. 206 – 212.

Пашко П.В. Інституційний механізм реалізації митної політики // Фінанси України. – 2004. – № 11. – С. 153 – 155.

Письменний І.В. Вдосконалення митної системи України в контексті адміністративної реформи // Вісн. АМСУ. – 2000. – № 1. – С. 34 – 39.

Почепцов Г.Г. Паблик рилейшинз: Навч. посіб. – К.: Знання, 2011. – 506 с.

Руда Т.В. Рудий А.М. Сутність та значення митного маркетингу в сучасних умовах господарювання [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mbez/econ/2012_1-2/4.pdf, вільний. – Загол. з екрану.

Руіс Мендісабаль Л.М. Зв’язки з громадськістю як комунікативний аспект державного управління: Автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. 25.00.01. / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2001. – 19 с.

Серьогін С.М. Державний службовець у відносинах між владою і суспільством. – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2009. – 456 с.

Сімеоніді І.А. Формування іміджу державної служби [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Apdup/2010_1/2_136-146.pdf, вільний. – Загол. з екрану.

Стецюк Н.М. Розвиток процесу управління персоналом (на прикладі митної служби України): Автореф. дис. ... канд. держ. упр. – К., 2007. – 20 с.

Якубовський О.П., Приходченко Л.Л. Кадри, еліта, лідерство в державному управлінні. – Одеса: ОФ УАДУ, Оптіум, 2010. – 173 с.

Дніпропетровська митниця [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.dpcustoms.com.ua/, вільний. – Загол. з екрану.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37633. Основы работы в Norton Commander 25.44 KB
  CTRLO – гасит восстанавливает окна CTRLP – гасит восстанавливает неактивное окно CTRLU – меняет окна местами CTRLL – вызов отмена справки и состоянии диска CTRLENTER – копирует в командную строку имя на котором стоит курсор Чтобы войти в выбранный каталог достаточно поставить на него курсор и нажать ENTER или CTRL PgDn. Для выхода из каталога необходимо установить курсор на каталог две точки клавишей Home и нажать Enter. Для перехода в корневой каталог необходимо нажать CTRL†â€. Установить курсор в нужное окно и нажать F7...
37634. Засоби механізації для переміщеня вагонів 227.61 KB
  Під час розвантаження навалочних вантажів з вагонів часто виникає необхідність переміщення їх вздовж розвантажувальних фронтів. Переміщення вагонів можливе за допомогою: малої механізації маневрові ломиручні лебідки; маневрових локомотивів; механічного приводу електричні лебідки маневрові тягачі спеціальні маневрові прилади. Маневрові пристрої застосовуються для переміщення вагонів вздовж розвантажувальних фронтів взамін на локомотиви застосування яких недоцільне при обмежених вантажопотоках.
37635. Ввести массив A(n) 105.45 KB
  Отдельная ячейка данных массива называется элементом массива. Элементами массива могут быть данные любого типа. В зависимости от количества измерений массивы делятся на одномерные массивы двумерные массивы трёхмерные массивы и так далее до nмерного массива. Одномерный массив – массив с одним параметром характеризующим количество элементов одномерного массива.
37638. Табличный процессор MS EXCEL. Абсолютная и относительная ссылка. Создание диаграмм 67.17 KB
  Отчет По лабораторной работе № 10 Тема: Табличный процессор MS EXCEL. Цель работы научиться создавать таблицу средствами MSEXCEL создавать расчетные формулы с использованием относительных и абсолютных ссылок использовать мастер функций для построения формул в MSEXCEL форматировать таблицу создавать графики и диаграммы средствами MSEXCEL форматировать и редактировать графики и диаграммы по необходимым параметрам. Особенность копирования формул в Excel – программа копирует формулы таким...
37639. Тeоретично-eксперементальні дослідження роботи моделі люлькового конвеєра 43.63 KB
  Мета лабораторної роботи: ознайомитись з будовою і принципом дії моделі люльковою конвеєра механізованого стелажу; визначити основні геометричні параметри по моделі згідно з рис. дані занести в таблицю; визначити теоретичним і експериментальним шляхом продуктивність моделі; співставити теоретичну і експериментальну продуктивність моделі. 1 3 4 2 5 6 8 7 Двигун Втулковопальцева муфта Черв’ячний редуктор Карданний вал Проміжна зірочка приводу моделі Проміжна ланцюгова передача Привідний вал моделі Люлька...
37640. Основы работы в MS-DOS 27.41 KB
  В современных ОС Windows для работы с командами DOS используется командная строка, которую можно вызвать: Пуск/выполнить, в окне диалога ввести cmd и нажать ОК. Другой способ вызова командной строки – Пуск/Программы/Стандартные/Командная строка.
37641. Частотні фільтри 1.59 MB
  1 зображено схему фільтра НЧ побудованого на базі трьох реактивних елементів – двох індуктивностей і ємкості: Отже враховуючи що на частоті w=0 опір на індуктивностях буде дорівнювати нулю а опір на ємкості прямуватиме у нескінченність коеффіціент передачі буде дорівнювати 1. На певній частоті Kw різко почне зменшуватись і стане менше рівня 0.2 зображено схему фільтра ВЧ також побудованого на базі трьох реактивних елементів – двох індуктивностей і ємкості: Оскільки на частоті w=0 ємкість С2 фактично є розривом†кола то Кw на цій...