9037

ДВИЖЕНИЕ, ПРОСТРАНСТВО, ВРЕМЯ - АТРИБУТЫ МАТЕРИИ.

Сочинение

Логика и философия

Движение, пространство, время - атрибуты материи. Необходимым условием существования материи является взаимодействие образующих ее элементов. Оно может носить внешний и внутренний характер и приводит к изменению. Любое изменение в философии называют...

Русский

2013-02-21

15.54 KB

87 чел.

Движение, пространство, время - атрибуты материи.

Необходимым условием существования материи является взаимодействие образующих ее элементов. Оно может носить внешний и внутренний характер и приводит к изменению. Любое изменение в философии называют движением.

Об изначальной активности материи начал говорить Д. Толанд; после него эта концепция была дополнена описанием различных форм движения. Существенным для всех форм движения является то, что они представляют собой  взаимопроникновение, взаимодействие противоположностей. Взаимодействие это не привносится извне, а заключено в самой природе материи. Движение непосредственно связано и неотделимо от устойчивости материи, так как движение реализуется в природе только в связи с сохранением, которое, в свою очередь, очевидно только из процесса изменения. Примером этого является закон сохранения и превращения энергии, а также открытый Эйнштейном закон E = mc2.

Основными формами движения называют механическое, физическое, химическое, биологическое и социальное. Все эти виды движения связаны между собой и не существуют друг без друга. Важно ответить, что движение не отрицает покоя и связано с ним через диалектическое единство противоположностей.

Пространство и время – объективные сущности. Это абстракции высшего порядка, отвлеченные от универсальных причинно-следственных связей, наиболее фундаментальные понятия, объективные формы существования материи. Движение материи может существовать только в пространстве и времени. Пространство и время взаимосвязаны и взаимообусловлены.

Пространство – форма бытия материи, характеризующая протяженность материальных объектов, их взаимное расположение, строение их частей и элементов. Пространству присущи связность и непрерывность, отсутствие разрывов и нарушений взаимодействий. С другой стороны, пространству свойственна прерывность, проявляющаяся в раздельном существовании объектов. Ранее в науке пространство и пустота были отождествлены, однако сейчас доказано, что пустоты как физического объекта не существует, и даже вакууму присущи определенные физические характеристики. Пространство является трехмерным, хотя высказываются предположения о его многомерности в микромире и сложных взаимодействиях полей.

Время характеризует длительность и последовательность материальных процессов, порядок их течения. Его специфическими чертами являются одномерность, необратимость, направленность в одну сторону. Время имеет смысл лишь потому, что существует движение. Ранее считалось, что пространство и время абсолютны, независимы от объектов – субстанциональная теория (Демокрит, Ньютон). Сейчас эта точка зрения развенчана и дополнена релятивистской концепцией. В космических масштабах, на скоростях, близких к скорости света, в сильных гравитационных и других полях время и пространство могут менять свою структуру. На этом основана глубокая взаимосвязь пространства и времени, образующих единую структуру, изменение одного из элементов которой ведет к изменению другого.

На биологическом уровне существования материи пространство также имеет свою специфику. Так, кроме объективного времени существует субъективное время, то есть время как его воспринимает человек. Живым существам свойственно наличие биологических часов, то есть внутренней организации жизни существа во времени.

На социальном уровне время и пространство отражаются на условиях общественной жизни человека.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83565. Поняття, цілі та принципи права міжнародної безпеки 36.29 KB
  Право міжнародної безпеки галузь міжнародного права принципи і норми якої регулюють взаємодію суб\'єктів в цілях забезпечення миру і безпеки. Безпека кожної держави залежить від безпеки всіх тому скорочення озброєння до рівня необхідного для самооборони і участі в колективних миротворчих діях стало вимогою часу. Сучасна система безпеки охоплює не тільки військові та політичні але також і інші аспекти економічні екологічні гуманітарні і зрозуміло правові.
83566. Загальна колективна безпека. Право на самооборону та гуманітарна інтервенція 37.54 KB
  Колективна безпека це система спільних дій держав та або міжнародних організацій з метою підтримання міжнародного миру та безпеки попередження або припинення за допомогою адекватних та легітимних засобів актів агресії. Залежно від рівня створення систем колективної безпеки розрізняють два їх види загальну універсальну та регіональні системи колективної безпеки. Основи загальної колективної безпеки заклав Статут ООН. Характерною рисою системи безпеки ООН перш за все є попередження загрози миру шляхом створення і підтримки усесторонньої...
83567. Регіональні міжнародні організації у системі колективної безпеки. Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Організація Північноатлантичного договору 37.3 KB
  Організація з безпеки і співробітництва в Європі Організація Північноатлантичного договору Статут ООН містить спеціальний розділ VIII про регіональні угоди і органи для вирішення питань що відносяться до підтримки миру і безпеки на регіональному рівні. Рада Безпеки заохочує мирне вирішення суперечок в рамках таких угод і органів. Без повноважень Ради Безпеки вони не можуть вчиняти примусові дії за винятком тих що здійснюються в порядку колективної самооборони.
83568. Заходи зміцнення довіри. Міжнародний контроль 36.51 KB
  Заходи зміцнення довіри порівняно новий елемент системи міжнародної безпеки. Першими міжнародноправовими актами з даного питання можна вважати Угоди між СРСР і США про заходи щодо зменшення небезпеки виникнення ядерної війни 1971 р. Саме поняття заходи зміцнення довіри було введено в обіг Заключним актом НБСЄ 1975 р. Заходи довіри розроблялися і Генеральною Асамблеєю ООН.
83569. Роззброєння. Договір ПРО 39.94 KB
  Вона припускає розпуск збройних сил ліквідацію військових споруд і озброєнь; знищення і припинення виробництва зброї масового знищення а також засобів її доставки; скасування органів військового керівництва і припинення військового навчання; припинення витрачання коштів на військові цілі. І Особливе значення має запобігання вживанню ядерної зброї і інших видів зброї масового враження хімічної бактеріологічної радіологічної екологічної. Генеральна Асамблея ООН прийняла ряд резолюцій що забороняють застосування ядерної зброї. був...
83570. Поняття та джерела права збройних конфліктів 38.01 KB
  Право збройних конфліктів являє собою самостійну галузь міжнародного права принципи і норми якої регулюють допустимість засобів і методів ведення війни забезпечують захист жертв збройних конфліктів встановлюють взаємостосунки між воюючими і невоюючими державами. Ми можемо знайти правила ведення війни у правових памятниках старовини та у практиці держав. Так ще Закони Ману містили норми про заборону деяких засобів ведення війни зокрема отруйних стріл. Або загальновідоме Іду на Ви князя Святослава як звичай оголошення війни.
83571. Поняття та види збройних конфліктів 36.34 KB
  Розрізняють міжнародні збройні конфлікти і збройні конфлікти неміжнародного характеру. міжнародними збройними конфліктами визнаються такі конфлікти коли один субєкт міжнародного права застосовує збройну силу проти іншого субєкта. міжнародними є також збройні конфлікти в яких народи ведуть боротьбу проти колоніального панування і іноземної окупації та проти расистських режимів в здійснення свого права на самовизначення. Збройні конфлікти неміжнародного характеру це збройні конфлікти що не підпадають під дію ст.
83572. Початок війни і його правові наслідки. Цілі війни. Театр війни 37.66 KB
  Цілі війни. Театр війни Відповідно до Гаазької конвенції про відкриття військових дій 1907 р. держави визнають що військові дії між ними не повинні починатися без попереднього і недвозначного попередженняяке матиме або форму мотивованого оголошення війни або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни.
83573. Нейтралітет під час війни 37.1 KB
  Права і обовязки нейтральних держав під час війни воюючих сторін відносно нейтральних держав а також фізичних осіб як нейтральних так і воюючих держав регламентуються V Гаазькою конвенцією про права і обовязки нейтральних держав та осіб у разі сухопутної війни 1907 р. Нейтральна держава не повинна забезпечувати воюючих зброєю військовими та іншими засобами. Разом з тим вона не зобовязана перешкоджати вивозу або транзиту з місць бойових дій за рахунок того або іншого з воюючих зброї боєприпасів на умовах взаємності і однакового...