90737

Дослідження продуктивності пшениці озимої селекції СГІ залежно від сортового складу в незрошуваних умовах ПОК «Зоря» Білозерського району Херсонської області

Дипломная

Лесное и сельское хозяйство

Зростання валових зборів якісного зерна в умовах господарств південного Степу України можна досягти шляхом впровадження у виробництво адаптивного і високопродуктивного сорту пшениці озимої Бунчук. За традиційної технології вирощування приріст врожайності у порівнянні з іншими поширеними сортами селекції СГІ в середньому...

Украинкский

2015-06-10

1005 KB

1 чел.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма Н-9.02

Міністерство аграрної політики та продовольства України

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

агрономічний факультет

(повна назва факультету )

кафедра землеробства

(повна назва кафедри )

Пояснювальна записка

до дипломної роботи

          «Магістр»____

(освітньо-кваліфікаційний рівень)

на тему «Дослідження продуктивності пшениці озимої селекції СГІ залежно від сортового складу в незрошуваних умовах ПОК «Зоря» Білозерського району Херсонської області»

Виконав: студент  6  курсу,  групи   № 1

Спеціальності    8.09010101   «Агрономія» 

                                          (шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)

                            Лиховид П. В.      

                                                       (прізвище та ініціали)

Керівники:  адемік НААНУ, професор

                                               Ушкаренко В. О.

                                                                                          (прізвище та ініціали)

                                               к. с.-г. н., доцент

                                                 Свиридов О. В.

                                                   (прізвище та ініціали)

Рецензенти:                 к. с.-г. н., доцент

                                                Онищенко С. О.

                                                                                        (прізвище та ініціали)

                                       к. с.-г. н., доцент

                                               Іванів М. О.

                                                                                          (прізвище та ініціали)

                                                        гол. агроном ПОК «Зоря»                          Ковальов П. Ю.

                                                    (прізвище та ініціали)

Херсон  2014 року

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України 

29 березня 2012 року № 384

Форма № Н-9.01

Міністерство аграрної політики та продовольства України

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

Факультет            агрономічний

Кафедра              землеробства               

Освітньо-кваліфікаційний рівень – 8.09010101 «Магістр»

Напрям підготовки – 2213.1  «Агроном-дослідник

                                                      (шифр і назва)                                             

Спеціальність –   1301      «Агрономія»___________________________________

                                                       (шифр і назва)                                             

                                                                                                 ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                                Завідувач кафедри: академік НААНУ, професор                    Ушкаренко В. О.

                                                                                                            “____” __________20___року

З  А  В  Д  А  Н  Н  Я

НА ДИПЛОМНУ РОБОТУ СТУДЕНТУ

_____________________________Лиховиду Павлу Володимировичу_________________________

(прізвище, ім’я,  по батькові)

1. Тема роботи: «Дослідження продуктивності пшениці озимої селекції СГІ залежно від сортового складу в незрошуваних умовах ПОК «Зоря» Білозерського району Херсонської області»

керівники роботи:  Ушкаренко В. О., академік НААНУ, професор кафедри землеробства            Свиридов О. В., к. с.-г. н., доцент кафедри землеробства,

                                                        ( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)

затверджені наказом вищого навчального закладу від “18”лютого 2013р. № 81/4

2. Строк подання студентом роботи______________________________________

3. Вихідні дані до роботи:

- наукова література по вирощуванню озимої пшениці, її морфологічних, фізіологічних та ботанічних особливостях;

- ґрунтово-кліматичні та фінансово-економічні умови господарства;

- елементи технології вирощування озимої пшениці;

- вимоги по охороні навколишнього середовища та охороні праці.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити):

- огляд наукової літератури з питань сортового складу озимої пшениці;

- проаналізувати ґрунтово-кліматичні, організаційні та фінансово-економічні умови господарства;

- скласти технологічну карту вирощування озимої пшениці та дати її біоенергетичну оцінку;

- розробити бізнес-план впровадження кращого варіанту досліду у виробництво;

- розробити питання по охороні навколишнього середовища та охороні праці.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень):

- схема дослідної ділянки та схема досліду;

- технологічна карта вирощування зерна озимої пшениці;

- енергетична карта вирощування зерна озимої пшениці.

6. Консультанти розділів роботи

Розділ

Прізвище, ініціали та посада

консультанта

Підпис, дата

завдання видав

завдання

прийняв

Економіка

Коковіхін С. В., професор кафедри агробізнесу та права

Охорона праці

Логвіновський А. Я., доцент кафедри механізації та БЖД

Екологічний стан та антропогене навантаження на природне середовище

Остапенко А. І., доцент кафедри рослинництва, генетики, селекції та насінництва

Нормоконтроль

Урсал В. В., доцент кафедри ботаніки та захисту рослин

Іноземна мова

Рябуха І. М., доцент кафедри іноземних мов

7. Дата видачі завдання________________________________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

з/п

Назва етапів дипломноЇ роботи

Строк  виконання етапів  роботи

Примітка

1

Огляд літератури з поставленого на вивчення питання та аналіз господарської діяльності

2

Закладка досліду (перший рік досліджень)

3

Виконання досліджень і спостережень

4

Закладка досліду (другий рік досліджень)

5

Виконання досліджень і спостережень

6

Аналіз одержаних результатів за 2 роки досліджень, виконання статистичної обробки даних

7

Оформлення дипломної роботи

8

Підготовка доповіді до захисту

                                                                                     Студент                 _________     Лиховид   П.  В.

                                                                                                         ( підпис )                           (прізвище та ініціали)

                                                     Керівники роботи                  _________  Ушкаренко В.  О.

                                                                                                        ( підпис )                             (прізвище та ініціали)                                                                                                                                                                                                                                                       _________    Свиридов  О.  В.

                                                                                          ( підпис )               (прізвище та ініціали)

Анотація

Лиховид П. В. Дослідження продуктивності пшениці озимої селекції СГІ залежно від сортового складу в незрошуваних умовах ПОК «Зоря» Білозерського району Херсонської області

Зростання валових зборів якісного зерна в умовах господарств південного Степу України можна досягти шляхом впровадження у виробництво адаптивного і високопродуктивного сорту пшениці озимої Бунчук. За традиційної технології вирощування приріст врожайності у порівнянні з іншими поширеними сортами селекції СГІ в середньому за два роки склав 6,5 – 8,9 ц/га при рентабельності виробництва 35,1 %. Пшениця озима Бунчук відрізняється високою толерантністю до несприятливих умов вирощування, високою якістю зерна та придатністю як до традиційної, так і до інтенсивної технології вирощування.

Ключові слова: сорт, пшениця озима, Бунчук, рентабельність виробництва, якість зерна.

Аннотация

Лиховид П. В. Исследование продуктивности пшеницы озимой селекции СГИ в зависимости от сортового состава в неорошаемых условиях ПОК «Зоря» Белозерского района Херсонской области

Повышение валовых сборов качественного зерна в условиях хозяйств южной Степи Украины можно достичь путем внедрения в производство адаптивного и высокопродуктивного сорта пшеницы озимой Бунчук. При традиционной технологии выращивания прирост урожайности в сравнении с другими распространенными сортами селекции СГИ в среднем за два года составил 6,5 – 8,9 ц/га при рентабельности производства 35,1 %. Пшеница озимая Бунчук отличается высокой толерантностью к неблагоприятным условиям выращивания, высоким качеством зерна и пригодностью как к традиционной, так и к интенсивной технологии возделывания.

Ключевые слова: сорт, пшеница озимая, Бунчук, рентабельность производства, качество зерна.

Summary

Likhovid P. V. Investigation of productivity of the winter wheat  selected by SGI depending on variety composition in rainfed conditions of POC "Zorya" Belozerka district, Kherson region

Increase in gross yield of high quality grain in the conditions of farms of south Steppe of Ukraine can be achieved through the introduction of adaptive and high-yielding variety of the winter wheat Bunchuk. Using traditional technology of cultivation increase yields in comparison with other wide-spread varieties selected by SGI in two years was 6.5 – 8.9 cwt/ha with the profitability of production 35.1 %. Winter wheat Bunchuk  has a high tolerance to adverse cultivating conditions, grain of high quality and is suitable both for traditional and intensive technology of cultivating.

The Keywords: variety, winter wheat, Bunchuk, profitability of production,  grain of high quality.

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП…………………………………………………………

8

РОЗДІЛ 1

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ВИРОЩУВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗЕРНА ТА ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ДО ЗМІНИ АГРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВ ПІВДНЯ УКРАЇНИ …… .

11

РОЗДІЛ 2

УМОВИ, МЕТОДИКА ТА АГРОТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ……………………………

21

2.1.

Кліматична характеристика регіону та погодні умови в роки досліджень………………………………………………………

21

2.2.

Ґрунтова характеристика дослідних ділянок…………………

24

2.3.

Господарсько-біологічна характеристика озимої пшениці. Методика проведення досліджень..............................................

25

2.4.

Технологія вирощування озимої пшениці на дослідах …….

32

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

34

3.1.

Фенологічні спостереження за розвитком сортів …………….

34

3.2.

Біометричні показники сортового різноманіття ……………..

37

3.3.

Дослідження сортової мінливості елементів структури врожаю ………………………………………………………….

39

3.4.

Мінливість польової схожості і зимостійкості сортів пшениці озимої…………………………………………………..

41

3.5.

Фітосанітарні обстеження посівів пшениці озимої ………….

43

3.6.

Урожайність зерна сортів пшениці озимої……………………

45

3.7.

Якісні показники зерна сортів пшениці озимої………………

48

3.8.

Кореляційний аналіз взаємозв‘язку основних біометричних     елементів з урожайністю сортів пшениці озимої ……………

49

РОЗДІЛ 4

ЕКОНОМІЧНА ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЄВОГО МАТЕРІАЛУ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ………..........................

54

РОЗДІЛ 5

БІЗНЕС-ПЛАН ВПРОВАДЖЕННЯ КРАЩОГО ВАРІАНТУ ДОСЛІДУ В ВИРОБНИЦТВО………………...

59

5.1.

Характеристика підприємства…………………………………

60

5.1.1.

Коротка довідка про історію підприємництва………………

60

5.1.2.

Місце знаходження, напрямки діяльності та спеціалізація…………………………………………………..

60

5.1.3.

Організаційна структура, структура управління ………........

61

5.1.4.

Фінансово-економічний стан підприємства (основні економічні показники)………………………………………….

62

5.1.5.

Перспективи розвитку підприємства…………………………

63

5.2.

Ринкова діяльність………………………………………………

64

5.3.

План маркетингу………………………………………………

66

5.4.

План виробництва пропонованої продукції…………………

67

5.5.

Витрати за елементами (кошторис витрат на основне виробництво)………………………………………………….

67

5.6.

Фінансовий план………………………………………………

68

5.7.

Інвестиційна діяльність………………………………………

68

5.8.

Висновки і пропозиції…………………………………………

68

РОЗДІЛ 6

ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ ПОСІВІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ……….............................................................

70

6.1.

Аналіз виробничого травматизму……………………………

70

6.2.

Організаційно-правові заходи охорони праці………………

72

6.3.

Санітарно-гігієнічні заходи……………………………………

72

6.4.

Техніка безпеки при посіві озимої пшениці…………………………………………………………

74

6.5.

Пожежна безпека……………………………………………….

75

6.6.

Рекомендації по поліпшенню стану охорони праці…………

76

РОЗДІЛ 7

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ НОВИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ У ВИРОБНИЦТВО………………………………..

78

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ……

81

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………………...

83

ДОДАТКИ………………………………………………………

90

ВСТУП

Як відомо, зерно озимої пшениці – це єдине незамінне джерело одержання сировини для виробництва величезної кількості необхідних людині харчових продуктів. На фоні загострення харчової кризи в світі зростання валового виробництва якісного зерна пшениці є чи не найважливішою проблемою сучасного сільського господарства, над вирішенням якої зараз працюють вчені і фахівці усіх передових аграрних країн світу. Україна, як одна з найбільш потужних аграрних країн Європи, не є виключенням.

Найважливішою рушійною силою прогресу в досягненні високих, сталих і, головне, якісних врожаїв є впровадження у виробництво нових сортів озимої пшениці. Застосування нових, високопродуктивних, районованих і перспективних сортів озимої пшениці з підвищеними адаптивними властивостями – ось головна запорука росту валових зборів зерна. Саме тому потрібно приділяти значну увагу вибору сорту пшениці, проводити їх випробовування у конкретних умовах вирощування і  впроваджувати найкращі варіанти у виробництво.

Актуальність теми: вирішення питання продовольчої проблеми в Україні може вирішуватися багатьма шляхами, втім впровадження новітніх високопродуктивних і адаптивних сортів є чи не найперспективнішим способом розвязання цієї проблеми.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження  з сортовипробування районованих і перспективних сортів озимої пшениці в незрошуваних умовах ПОК «Зоря» Білозерського району Херсонської області проводились згідно договору з Селекційно-генетичним інститутом НААНУ з оцінки новостворених сортів і гібридів сільськогосподарських культур в незрошуваних умовах південного регіону України.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є оцінка існуючих та новостворених кращих сортів пшениці озимої  в незрошуваних умовах Херсонської області і виділення кращих з них для впровадження у виробництво,  ведення системи первинного насінництва.

Завданням досліджень є:

- проведення спостережень і вимірів з біометрії рослин, відстеження їх динаміки протягом вегетації культури;

- фенологічні спостереження за розвитком рослин, по сортам;

- визначення стійкості й адаптованості сортів до погодних і кліматичних умов господарства;

- встановлення різниці в кількісних і якісних показниках врожайності зерна озимої пшениці залежно від сорту.

Обєкт дослідження: зміна урожайності зерна пшениці озимої та його якісних показників  в залежності від сорту.

Предмет дослідження: продуктивний і адаптивний потенціал районованих сортів озимої пшениці селекції СГІ НААНУ.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше одержано довгострокові обєктивні дані щодо продуктивного потенціалу та адаптивності нових сортів озимої пшениці селекції СГІ НААНУ в умовах Південного степу України, а також проведено детальне їх порівняння і дані рекомендації для с/г підприємств та фахівців аграрного сектору.

Практичне значення одержаних результатів: результати проведеного екологічного сортовипробування є цікавими для виробничників, які займаються вирощуванням пшениці озимої в умовах Південного степу України за традиційною технологією; впровадження рекомендацій, одержаних внаслідок проведених досліджень, здійснено на базі ПОК «Зоря» у поточному році.

Особистий внесок здобувача: дослідження проводились на базі ПОК «Зоря» сумісно з агроном-насіннєводом господарства; автором дипломної роботи самостійно проводилися спостереження за ростом і розвитком рослин, облік урожаю та аналіз снопового матеріалу відібраного на дослідах рослин, проведені статистичні аналізи отриманих даних.

Апробація результатів роботи: неодноразово приймав участь в роботі наукових студентських конференцій кафедри землеробства від 22 листопаду 2012 р, 19 березня 2013 р, та   21 листопаду 2013 р присвяченій 110 річчю від дня народження С.Д. Лисогорова  на яких були розглянуті основні результати проведених наукових досліджень.  

Публікації. Матеріали досліджень опубліковані:

1. Лиховид П.В. Оцінка потенціалу продуктивності та адаптивних властивостей перспективних сортів озимої пшениці в умовах південного регіону України. // Лиховид П.В., Свиридов О.В. «Перспектива» № 13, 2012р.

2. Лиховид П. В. Вплив попередників на розміри і якість врожаю зерна озимої пшениці в неполивних умовах Південного Степу України.// Лиховид П.В., Свиридов О.В. «Перспектива», № 14, 2013р.

3. Лиховид П. В. Екологічне сортовипробування кращих сортів озимої пшениці селекції СГІ  НААНУ в умовах південного Степу України. //Лиховид П. В. Свиридов О.В. «Перспектива» № 18, 2014р.

                                           РОЗДІЛ 1

СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ВИРОЩУВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗЕРНА ТА ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ДО ЗМІНИ АГРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

Сорт є одним із найважливіших факторів зростання виробництва сільськогосподарської продукції. Науковими дослідженнями встановлено, що за рахунок селекційних досягнень і впровадження у виробництво нових сортів і гібридів, урожайність окремих польових культур підвищується більше ніж на 50 % [1,2].

Кількісне і якісне поліпшення виробництва зерна пшениці озимої в Україні має забезпечуватись передусім за рахунок добору найбільш високопродуктивних та адаптивних сортів і повної реалізації їх генетичного потенціалу.

Сортовий потенціал мякої озимої пшениці величезний [3]. Щорічно у наукових установах створюються, вивчаються і підтримуються нові оригінальні сорти і форми озимої пшениці. Описати все генетичне різноманіття пшениці озимої практично неможливо, оскільки щороку її генофонд поповнюється новими варіантами морфобіотипів з різним спектром ознак і властивостей [4].

Україна з давніх часів славиться селекційними досягненнями по озимій пшениці. При створенні нових сортів особлива увага приділяється таким важливим господарським показникам як урожайність та якість зерна. У всіх селекційних установах і підрозділах проводиться інтенсивна робота з селекції на зимостійкість, посухостійкість, стійкість до різних фітопатогенів, до вилягання. У звязку з тим, що Україна має високу строкатість ґрунтово-кліматичних умов, зазвичай створення сортів привязане до певного регіону (зони) їх поширення і вирощування. У кожній екологічній зоні створюються і використовуються сорти конкретного екотипу [4].

Серед багатьох селекційних установ України найбільших успіхів у селекції озимої пшениці досягли Селекційно-генетичний інститут НААНУ (м. Одеса), Миронівський інститут пшениці, Інститут рослинництва ім. Юрєва (м. Харків), Інститут землеробства (м. Київ), Інститут агропромислового виробництва (м. Донецьк), Інститут фізіології рослин та генетики (м. Київ), Інститут зрошуваного землеробства південного регіону (м. Херсон) [4].

Особливо важливими для нашого регіону є досягнення Селекційно-генетичного інституту НААНУ, оскільки фахівці даної установи займаються виведенням сортів степового екотипу, найбільш адаптованих до ґрунтово-кліматичних і погодних умов  Херсонської області.

Озима пшениця є однією з найбільш інтенсивних зернових культур [5]. Разом з тим генетичний потенціал даної культури реалізується недостатньо.

На сучасному етапі розвитку землеробства основним шляхом збільшення валових зборів зерна є ефективне використання сортових ресурсів озимої пшениці. В наш час значно скоротилися строки сортозаміни (до 5 – 6 років), що в поєднанні з удосконаленням технології вирощування дає підвищення урожайності зерна озимої пшениці [5].

Існує багато факторів, які впливають на продуктивний і адаптивний потенціал сорту. Одним із них є структура елементів урожаю, завдяки зміні якої в останні роки вдалося досягти значного приросту врожайності. В основному це стосується маси 1000 зерен, кількості зерен у колоску, подоланні не озерненості колосу, збільшення кількості продуктивних колосків [6].

Значення фактору сорту у підвищенні врожайності зерна пшениці озимої постійно зростає. Експериментально доведено, що підвищення врожайності на 50 – 55 % зумовлено комплексом агротехнологічних заходів, і на 25 – 30 % - біологічними особливостями сорту [7].

За результатами досліджень Пильнєва [8,9] завдяки селекційним досягненням урожайність озимої пшениці на півдні України за останні 75 років зросла на 80 %, або на 26,4 ц/га. При цьому основними змінами у морфології рослин є зниження їх висоти, збільшення продуктивності основного і бічних пагонів, підвищення озерненості колоса та зростання маси 1000 зерен. Крім того, великий вплив має і зміна тривалості як вегетаційного періоду в цілому, так і окремих міжфазних періодів. Згідно даних [10], збільшення тривалості періоду колосіння – стиглість зумовило збільшення урожаю зерна від 49 до 89 кг/день.

Високий продуктивний потенціал сортів степового екотипу зумовлений ще й здатністю інтенсивно використовувати світло короткого дня [11]. 

Кумаков [12] вважає, що велике значення для зростання урожайного потенціалу має підвищення фізіологічної активності асиміляційного апарату і кореневої системи, а подальше збільшення маси зерна без збільшення асимілюючих органів можливе за рахунок перерозподілу продуктів фотосинтезу між колосом і соломиною до певної межі. У звязку з цим одним із напрямів сучасної селекції сортів озимої пшениці є пошук форм з підвищеною активністю асиміляційного апарату.

Незважаючи на те, що урожайність зерна озимої пшениці майже на 50 % залежить від сортових особливостей, очевидним є факт, що одні генотипи відносяться до групи високопродуктивних, а інші – до генотипів меншої інтенсивності. Це доведено спеціальними дослідженнями по визначенню успадкування ознак потенціалу врожайності [13]. У той же час міжнародними випробуваннями сортів доведено, що жоден сорт не займає перше місце за врожайністю кожен рік або у всіх зонах вирощування. Тобто кожен сорт має свій генетичний потенціал продуктивності, який максимально розкривається лише за наявності визначених агроекологічних умов. Спадковий урожайний потенціал сорту ще не може гарантувати стабільно високої врожайності за відсутності у нього пристосовуваності до умов середовища.

Загалом величина врожаю зерна озимої пшениці залежить від таких факторів: число продуктивних рослин на одиницю площі; число продуктивних колосків на рослині; число зерен у колосі; маса 1000 зерен.

Селекційна практика показує, що великого значення зараз набуває ще й такий фактор, як синхронність розвитку пагонів різного порядку [14, 15, 16], і під час розробки моделей нових сортів можна казати про намагання «синхронізації» розвитку пагонів.

Крім усього вищевказаного, важливим напрямком селекції сортів озимої пшениці є селекція на адаптивність. Розвиток виробництва зерна пшениці на даний час багато в чому базується на постійному збільшенні адаптивності рослин, тобто здатності пристосовуватися до абіотичних і біотичних умов навколишнього середовища [4]. При цьому адаптація рослин досягається завдяки їх модифікаційній і генотиповій мінливості. В обох випадках мінливість є стрижнем формування адаптивності і продуктивного потенціалу.

Основними характеристиками, що використовуються для визначення мінливості сорту та її впливу на його адаптивність, є пластичність і стабільність.

Пластичність є фізіологічною характеристикою сорту. Вона специфічна для певної ознаки і по відношенню до певних факторів навколишнього середовища. Це здатність до адаптивної мінливості ознак організму і має в основному модифікаційний характер, проявляється в онтогенезі. Важливо враховувати, що пластичність одних ознак або властивостей через інтегрованість та кореляційні звязки може призвести до стабільності інших, більш складних ознак, і сприяти таким чином підвищенню адаптивності рослин і агроценозу в цілому [17].

Формулюючи узагальнене визначення адаптивності, можна сказати, що під адаптивним потенціалом розуміється здатність рослин до виживання і відтворення завдяки взаємозвязаному функціонуванню генетичних систем онтогенетичної та філогенетичної адаптації [18]. Науковими дослідженнями доведено, що проблема поєднання адаптивного і продуктивного потенціалів можлива завдяки розумінню інтегрованості адаптивних реакцій рослин в онтогенезі і філогенезі, яка генетично детермінована.

Адаптивний потенціал озимої пшениці варто оцінювати як на рівні сорту, так і на рівні агрофітоценозу. Сорт – один із найбільш важливих факторів агроекологічної стабільності фітоценозу в аспекті його продуктивності і якості продукції. Адаптивний потенціал рослин сорту зумовлює їх екологічну стійкість і продуктивні можливості в конкретних агровиробничих умовах. З метою одержання максимального урожаю ознаки продуктивності і стійкості повинні бути узгоджені так, щоб у кожному окремому випадку вони найкращим чином відповідали умовам зовнішнього середовища [19].

Проблема поєднання високого продуктивного потенціалу та екологічної стійкості – одна з ключових проблем сучасної селекції. Кожен з існуючих на даний час сортів озимої пшениці має свої власні особливості, які виражаються в неоднаковому реагуванні на ґрунтово-кліматичні умови вирощування, агрофон, наявність доступної вологи, і як наслідок, в різній їх інтенсивності [20, 21, 22, 23, 24]. Ігнорування біологічних особливостей сортів озимої пшениці є однією з причин нереалізованого потенціалу продуктивності та величезних недоборів зерна.

Основними показниками адаптивності сортів озимої пшениці є зимо-, посухо-, жаростійкість, стійкість до вилягання і проростання в колосі, стійкість до фітопатогенних організмів.

Втім, не лише рівень урожайності є основним показником, на який спрямовується селекційний процес. Не менш важливою задачею селекціонерів є створення таких сортів пшениці, які б забезпечували високоякісне зерно за будь-яких агроекологічних умов вирощування культури. Основними показниками якості зерна пшениці є вміст сирої клейковини, вміст білку, якість клейковини (індекс деформації).

В минулому українські пшениці мали всесвітню славу, якій слід завдячувати перш за все високому вмісту сирої клейковини (35 – 40 %) [25]. Сприяли цьому як ґрунтово-кліматичні умови, так і наявність високоякісних сортів інтенсивного типу.

Вміст і якість клейковини та білку в зерні пшениці залежить від багатьох зовнішніх факторів, таких як агрофон, збалансованість живлення, вологозабезпеченість рослин, якість обробітку ґрунту та сівби і т. д. Втім, не менш важливим тут виступає і фактор сорту. Так, в залежності від сортової приналежності та умов вирощування, вміст білку в зерні пшениці може коливатися у межах 8 – 9 до 20 – 21 % [26].

Таким чином, під час створення нового сорту селекціонери на сучасному етапі розвитку науки мають переслідувати такі завдання як:

1) висока зернова продуктивність;

2) адаптивність до умов вирощування в певній агробіологічній зоні;

3) висока якість зерна;

4) максимізація виходу якісної продукції з одиниці площі за умови зменшення витрат на інші фактори виробництва (пестициди, добрива, агротехнічні заходи).

Екологічні та виробничі сортовипробування – важливий етап масового впровадження нового сорту у виробництво. Крім того, що кожен заявлений сорт проходить Державне сортовипробування, більшість дослідних станцій та науково-дослідних установ, а нерідко і виробники, також проводять екологічні сортовипробування на своїх дослідних полях. Це проводиться з метою пересвідчення в тому, що даний сорт дійсно є придатним і перспективним до використання у конкретних виробничих умовах, має заявлені оригінатором продуктивні властивості та є адаптивним для даних умов вирощування [27]. В деяких випадках НДІ або представники виробництва проводять сортовипробування у нетипових для масової практики вирощування умовах (наприклад, сортовипробування озимої пшениці в умовах вирощування у рисовій сівозміні [28]) задля того, щоб отримати обєктивні дані про можливості впровадження досліджуваних сортів у конкретних, специфічних агровиробничих умовах.

На даний час існує достатньо дослідних даних щодо результатів екологічних сортовипробувань різних сортів озимої пшениці в умовах науково-дослідних установ та інститутів. Переважна більшість із них стосується зони Лісостепу України та високоінтенсивних сортів походженням з різних селекційних установ. Зокрема, велика кількість виробничих сортовипробувань була проведена з такими сортами Інституту фізіології рослин пшениці і генетики НААНУ як Смуглянка, Золотоколоса, Фаворитка. На дослідних ділянках в Державному сортовипробуванні ці сорти показали рекордну врожайність у 115,2, 117,3 та 124,1 ц/га відповідно [29]. А під час виробничого сортовипробування сорту Фаворитка в умовах СФГ «Ладіс» Черкаської області було одержано 131,2 ц/га зерна в умовах зрошення. Великий внесок у справу випробування сортів пшениці озимої відіграють такі наукові установи як Білоцерквівська науково-дослідна селекційна станція, Інститут рослинництва ім. Юрєва, які проводять регулярні сортовипробування нових сортів власної селекції [30]. У 2008 році вперше на території України було проведено сортовипробування сорту шарозерної озимої пшениці Краснодарської селекції Шарада [31].

Значний внесок у справу розвитку селекції нових високоінтенсивних та адаптивних сортів степового екотипу зробили вчені Інституту зрошуваного землеробства Південного регіону НААНУ, зокрема, Орлюк А. П., Базалій В. В., Гончарова К. В., Лазер П. Н. та ін. Вченими Херсонщини було створено ряд перспективних і високо адаптивних до умов посушливого Степу України сортів озимої пшениці, таких як Овідій, Кохана, Херсонська безоста, Дріада-1. Крім того, регулярно проводяться польові сортовипробування новостворених сортів, їх порівняння з аналогами селекції інших установ [32, 33, 34, 35].

Деякі дослідники проводять крім польових ще й вегетаційні сортовипробування [36]. Так, є вегетаційні дослідження присвячені характеристикам проростання насіння різноманітних сортів озимої пшениці [37].

Існує також ряд сортовипробувальних досліджень з впливу поширених росторегуляторів (зокрема, хлормекват-хлориду) на різні за генотипом сорти озимої пшениці [38, 39], які вказують на те, що ефективність застосування росторегулюючих засобів є ефективною лише для конкретних морфотипів рослин озимої пшениці.

Великий внесок у справу наукового сортовипробування зробили вчені та селекціонери СГІ НААНУ. Ними в останні десять років було проведено ряд досліджень із сортами пшениці озимої власної селекції, направлених на вивчення толерантності різних сортів до дії росторегулюючих гербіцидів [40].

Значну частку екологічних сортовипробувань становлять досліди з порівнянням кінцевої щільності продуктивного стеблостою [41], періодів та строків вегетації рослин пшениці [42]. Особливо цікавими для виробничників є дослідження розподілу сортів різних екотипів за якісними показниками зерна [43].

На базі СГІ НААНУ було проведено дослідження з порівняльної ефективності мінерального живлення за NPK у різних сортів озимої пшениці при різних екологічних умовах вирощування, що дозволили виділити кращі високоінтенсивні сорти озимої пшениці та найбільш витривалі до несприятливих погодних умов і низьких агрофонів [44, 45, 46, 47]. Цінними також є і досліди з порівняння польової схожості різних екотипів сортів за різних агроекологічних умов вирощування [48, 49, 50].

Однією із провідних вітчизняних селекційних установ, що створює сорти пшениці озимої саме для вирощування у степовій зоні України є Селекційно-генетичний інститут НААНУ (м. Одеса). Фахівці інституту створили велику кількість високопродуктивних і адаптивних сортів озимої пшениці, що на даний час є стандартами для виробництва. Це такі сорти як Куяльник, Селянка, Одеська 267, Альбатрос одеський і багато інших. Практично всі сорти, створені в СГІ за останні роки – це сорти степового екотипу, адаптовані до посушливих умов півдня України. Саме через високу поширеність сортів одеської селекції у виробництві в господарствах Херсонської області було вирішено за доцільне провести 2-річні дослідження з сортовипробування нових і перспективних сортів селекції СГІ на базі типового господарства ПОК «Зоря» Білозерського району. Нижче наведено стислу характеристику досліджуваних сортів озимої пшениці.

Сорт-стандарт Куяльник. Різновид еритроспермум. Особливістю сорту є висока озерненість колосків, що при високій кущистості забезпечує сорту значні прибавки урожаю. Висота рослин 92-100 см. За тривалістю вегетаційного періоду належить до середньоранньої групи стиглості (270-275 днів). Зимостійкість сорту – середня. Стійкий до збудників летючої сажки, фузаріозу колосу, септоріозу. Середня урожайність сорту складає 56,3-67,7ц/га. Зерно високої якості, добрий поліпшувач борошна слабких сортів.

Сорт Ужинок. Різновид еритроспермум. Сорт універсального або інтенсивного типу, степової екології. Урожайність зерна 74,3 ц/га. Сорт середньоранній. Рослини середньо рослі (85 – 95 см). Сорт має вище середню морозостійкість, високу зимостійкість і жаростійкість. Стійкий до грибкових захворювань, вилягання, осипання і проростання на пні.   Маса 1000 зерен 37 – 41 г. Належить до групи сильних пшениць.

Сорт Землячка. Різновид еритроспермум. Сорт інтенсивного типу універсального використання на різних агрофонах. Середньостиглий – вегетаційний період 280 – 286 днів. Рослини сорту середньо рослі (94 – 105 см). Сорт стійкий до вилягання, осипання та проростання зерна в колосі. Сорт є стійким до найпоширеніших хвороб: борошнистої роси, бурої, стеблової та жовтої іржі, толерантний до фузаріозу колоса. Сорт вирізняється витривалістю до низьких агрофонів та відхилень в технології вирощування культури. Підвищена озимість і морозостійкість дозволяють використовувати строки сівби в більш широкому інтервалі, ніж для інших сортів. Висока врожайність забезпечується за рахунок високої озерненості колоса та крупності зерна. Маса 1000 зерен 38 – 44 г. Максимальна врожайність – 101,4 ц/га. Сорт належить до сильних пшениць.

Сорт Безмежна. Різновид еритроспермум. Сорт інтенсивного типу універсального використання на різних агрофонах і попередниках. Середньостиглий – вегетаційний період 280 – 285 днів. Середньорослий  (91 – 95 см), стійкий до вилягання, осипання, проростання зерна в колосі. Має винятково високі морозо, зимо, посухостійкості. Має польову стійкість до основних захворювань: бурої та стеблової іржі, сажкових хвороб, борошнистої роси. Відноситься до групи надсильних пшениць.

Сорт Бунчук. Різновид еритроспермум. Сорт високоінтенсивного степового екотипу, придатний для вирощування на різних агрофонах. Максимальна врожайність – 89,4 ц/га. Особливостями сорту є висока продуктивна кущистість і озерненість колоса (55 – 65 зерен у колосі). Сорт середньоранній, тривалість вегетаційного періоду 278 – 283 дні. Рослини сорту короткостеблові (85 – 95 см), стійкі до вилягання, осипання і проростання зерна на пні. Сорту притаманна висока посухо-жаростійкість, а також групова стійкість до хвороб: бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу колоса, сажкових хвороб. Рослинам сорту притаманне ериктоїдне розташування листя. Належить до типу сильних пшениць.

РОЗДІЛ 2

УМОВИ, МЕТОДИКА ТА АГРОТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Кліматична характеристика регіону та погодні умови в роки досліджень

Дослідження продуктивності та адаптивного потенціалу сортів пшениці озимої селекції СГІ НААНУ (м. Одеса) проводилося на базі ПОК «Зоря» Білозерського району Херсонської області. Господарство розташоване у с. Чорнобаївка, відстань до адміністративного центру (м. Херсон) складає 7 км, шлях сполучення – автотранспорт (траса М14); відстань до районного центру (с. Білозерка) – 25 км.

Територія землекористування ПОК «Зоря» характеризується помірно жарким, дуже посушливим кліматом. Середньорічна температура повітря становить +9,8◦С. Найхолодніший місяць – січень (-3,4◦С), найтепліший – липень (+22,9◦С). Абсолютний мінімум температур становить -30◦С, абсолютний максимум +39◦С. Сума ефективних температур дорівнює 3350◦С.

Середня тривалість без морозного періоду – 195 днів, вегетаційного – 230 днів. Останні весняні заморозки закінчуються у ІІ д. квітня, а перші осінні заморозки починаються у ІІ д. жовтня.

Найбільше опадів в середньому випадає в червні – липні (39 – 42 мм) і найменше – в лютому (16 мм). Влітку в середньому від чотирьох до восьми днів з опадами. Часті періоди без опадів. Влітку випадає більша частина опадів, переважно у вигляді зливових дощів. Зливові опади на схилах приводять до ерозії ґрунтів.

Гідротермічний коефіцієнт зони розташування господарства (ГТК) дорівнює 0,6.

Середні запаси продуктивної вологи в шарі 0 – 20 см в період посіву озимих культур не перевищують 18 мм. В несприятливі роки вони знижуються до 2 – 5 мм. За осінньо-зимовий період запаси вологи в ґрунті збільшуються в середньому до 60 – 80 мм в шарі 0 – 50 см, і до 120 – 130 мм в метровому шарі.

Агрономічна спілість ґрунтів настає переважно в ІІІ д. березня, хоча доволі часто бувають значні відхилення як у бік раннього, так і у бік пізнього достигання.

Панівними вітрами на території господарства є вітри східного і північно-східного напрямку (суховії). Суховії спостерігаються щороку, а особливо інтенсивні приблизно в 40 % років. Вони наносять значної шкоди с.-г. виробництву. Якщо в період суховіїв або відсутності дощів посилюється вітер, то виникають пилові бурі.

Спостерігаються пилові бурі переважно з березня по вересень. Зимою вони як правило виникають при незначному сніговому покриві або при повній його відсутності і незначному зволоженні ґрунту.

Еродованість, тобто виніс дрібнозему в період прояву пилових бур складає не менше 0,3 т/га за 1 годину, або в середньому 6 – 10 т/га за рік. Число днів з сильними вітрами в середньому за рік складає більше 12. Річна сумарна тривалість середніх і сильних пилових бур 3 – 5 годин, рідше доходить до 20 і більше годин.

Максимальна фіксована швидкість вітру на території господарства становить 19 – 24 м/с.

Зими малосніжні з дуже частими відлигами та дощами. Сніговий покрив неглибокий і нестійкий, за зиму спостерігається близько 20 – 30 днів зі сніговим покривом. Висота снігового покриву 3 – 4 см. За період 3 – 4 днів відлиги майже весь сніговий покрив завжди сходить.

Нерідко на полях утворюється льодяна кірка, що згубно діє на озимі культури.

Глибина промерзання ґрунту за зимовий період складає в середньому 55 см, найбільша – 110 см, найменша – 11 см.

Таким чином, в кліматичному відношенні територія господарства характеризується незначною кількістю опадів, високою середньорічною температурою повітря і значним випаровуванням вологи з поверхні ґрунту. В результаті того, що опади випадають у переважній більшості у вигляді зливових дощів, на території землекористування розвинена плоскосна і лінійна ерозія.

Детальна характеристика погодних умов по роках досліджень надана у формі таблиць в додатку А.

2011 – 2012 рр. був несприятливим за погодними умовами для одержання високих і якісних врожаїв зерна озимої пшениці. Одним з основних чинників, що посприяли недобору врожаю зерна стала значна нестача опадів і, як наслідок, посуха у весняний період вегетації (особливо у час, який співпав з весняним відновленням вегетації – кінець березня – початок квітня), оскільки саме в цей час закладається майбутній колос. Крім того, несприятливими були й умови літнього періоду вегетації (високий температурний режим і низька вологість повітря). 2011 – 2012 рр. досліджень виявилися не типовими для ПОК «Зоря».

2012 – 2013 рр. проведення досліджень з озимою пшеницею був несприятливим періодом для росту і розвитку цієї культури і, як наслідок, формування високого врожаю належної якості. 2012 – 2013 рр. виявилися не зовсім типовими для кліматичних умов ПОК «Зоря». Надто довгі періоди посухи в осінній і, особливо, весняний період негативно позначилися на стані рослин. Значної шкоди нанесла тривала посуха протягом квітня – травня місяця, за які взагалі на території господарства не випали ефективні опади. Крім того, негативний вплив посухи посилювався надто жарким температурним режимом у період, починаючи з середини травня 2013 р. Висока температура повітря, низька його відносна вологість, нестача ґрунтової вологи спричинили прискорений розвиток рослин з укороченням міжфазних періодів, зумовили швидку втрату продуктивності листків через їх всихання, а отже, призвели до втрати кількості і якості нормально сформованих зерен на кожній рослині досліджуваних сортів.

2.2. Ґрунтова характеристика дослідних ділянок

Територія землекористування ПОК «Зоря» розташована в Південній частині Причорноморської низовини на правому березі Дніпра. Поверхня території має загальний ухил з Півночі на Південь, і місцеві ухили до балок і улоговин стоку.

Північна і центральна частина території господарства рівнинна з невеликою кількістю подів, які є басейнами для збору талих і дощових вод. Поди неглибокі з дуже пологими схилами. Південно-східна і Північно-західна частини території нарізані системою балок. На території господарства розвинена не лише плоскосна, але й лінійна ерозія, що проявляється у вигляді окремих ритвин, неглибоких промоїн, струйчастих розмивів.

Основна ґрунтотворна порода – лес. Горизонт видимих карбонатів в лесах у формі «білозірки» відмічається на глибині 59 – 120 см. За механічним складом леси відносяться до важкосуглинкових різновидів з перевагою фракції крупного пилу (40,35%).

Ґрунти господарства переважно темно-каштанові, залишково солонцюваті, пиловидно-середньосуглинкові. Щільність їх складення 1,38 г/см3. Сумарна шпаруватість становить 50%. Найменша вологоємність ґрунту – 21%, вологість в’янення – 9% від маси сухого ґрунту. Нижній поріг оптимальної вологості складає 70% від НВ. Ґрунтові води залягають на глибині більше 3 м.

Вміст гумусу в орному (0 – 30 см) шарі ґрунту становить близько 2,5%. Реакція ґрунтового розчину (рН) становить 7,5 (слабко лужна). Для ґрунтів характерний високий ступінь насичення основами – 98 – 100.

Профіль цих ґрунтів характеризується наявністю гумусово-елювіального, гумусово-ілювіального, карбонатно-ілювіального і гіпсового горизонтів.

Фізико-хімічні властивості ґрунтів характеризуються вузьким співвідношенням поглиненого кальцію і магнію та невеликим вмістом поглиненого натрію у верхніх горизонтах.

Ґрунти в орному шарі містять достатню кількість загального азоту, що є наслідком низької рухливості гумусу, відсутності вимивання нітратів через малу кількість опадів, поглинання аміачного азоту мінеральною частиною ґрунту. Крім того, в ґрунт постійно вноситься аміачний азот у вигляді аміачної селітри.

Вміст фосфору в орному шарі ґрунту становить 134,1 мг/100 г ґрунту. Згідно градації, запропонованої Чіріковим, за вмістом рухомих фосфатів ґрунти можна віднести до добре забезпечених, з високим вмістом фосфатів, що переходять в оцтовокислу витяжку і є доступними для рослин (14,9 мг/100 г ґрунту). Великим резервом у живленні рослин є група органічних фосфатів, на долю яких приходиться близько 30% валового вмісту фосфору.

Щодо калію, то в орному шарі ґрунту міститься від 600 до 770 мг/кг обмінного калію і приблизно 2,5 мг/100 г ґрунту водорозчинного калію. Отже, забезпеченість ґрунтів калієм є достатньою.

Важливими проблемами з точки зору ґрунту в господарстві є боротьба з солонцюватістю ґрунтів, надмірним їх ущільненням та засміченням насінням бур’янів. У той же час ґрунти мають середній рівень родючості, і завдяки впровадженню науково обґрунтованої системи землеробства на них створюються досить сприятливі умови для вирощування досліджуваної культури – озимої пшениці.

2.3. Господарсько-біологічна характеристика озимої пшениці. Методика проведення досліджень

У світовому землеробстві озима пшениця займає перше місце серед зернових культур. Світова площа вирощування її становить близько 240 – 250 млн. га, з яких в Україні (станом на поточний рік) – 6,3 млн. га. На Херсонщині станом на 2012 рік посівні площі під озимою пшеницею сягали майже 60% загальних посівних площ. Середня врожайність озимої пшениці по Україні станом на 2012 рік становить 28 ц/га, що менше, ніж у 2010 (40,2 ц/га), але на 8,2 ц/га більше, ніж у 2000 році. Це пояснюється недобором врожаю у Південному регіоні країни, де несприятливі погодні умови зумовили різке падіння продуктивності культури

Зерно озимої пшениці багате на білки і клейковину. Так, в залежності від сили пшениці, умов її вирощування та її сортових ознак, воно може містити 13 – 18% білка, 15 – 50% і навіть більше сирої клейковини, до 70% крохмалю. Саме це і визначає велику поживну цінність цієї культури та її широке застосування у всіх галузях харчової та переробної промисловості. Фуражне (низькоякісне) зерно озимої пшениці – цінний концентрований корм для всіх видів тварин.

Зерно озимої пшениці є джерелом одержання хлібу, кондитерських і борошномельних виробів, спирту, горілчаних виробів, круп, макаронних виробів. Пшеничні висівки – дуже поживний і цінний висококонцентрований корм для всіх видів сільськогосподарських тварин. В 100 кг пшеничної соломи міститься 20 – 22 кормові одиниці та 0,5 – 1,0 кг перетравного протеїну. Крім цього, солома широко застосовується у якості підстилки для тварин, для виготовлення паперу, як будівельний матеріал. У деяких випадках озиму пшеницю вирощують і для отримання високоякісних зелених кормів.

Озима пшениця належить до холодостійких культур. Насіння її здатне проростати при температурі орного шару ґрунту всього 1 – 2 °С, проте за такої температури сходи з'являються із запізненням і недружно, при прогріванні ґрунту до 12 – 20 °С. і достатньої вологості ґрунту (близько 15 мм продуктивної вологи у посівному шарі) сходи з'являються вже через 5 – 6 днів. Більш висока температура (понад 25 °С) несприятлива для проростання,  а при температурі 40 °С, коли відносна вологість повітря сягає 30 % і нижче, насіння, яке проросло, гине через інтенсивне випаровування вологи, а те, яке набухло, втрачає схожість внаслідок дихання, витрат поживних речовин і ураження пліснявою.

Найсприятливішим для сівби пшениці є календарний строк із середньодобовою температурою повітря 14 — 17 °С. Більшість сортів озимої пшениці, районованих в Україні, відносно стійкі проти понижених температур в осінній, зимовий та ранньовесняний періоди. При доброму загартуванні восени вони витримують зниження температури на глибині вузла кущення до мінус 15 – 18 °С, а деякі з них, наприклад, Миронівська 808 — навіть до мінус 19 — 20 °С. Найвищою холодостійкістю озима пшениця відзначається на початку зими, коли вузли кущення містять максимум запасних речовин — цукрів. Навесні, внаслідок зимового виснаження, вона часто гине при морозах усього близько 10 °С. Особливо знижується її холодостійкість при різких коливаннях температури, коли вдень повітря прогрівається до 8 – 12 °С, а вночі, навпаки, знижується до мінус 8 – 10 °С.

Озима пшениця добре витримує високі температури влітку. Короткочасні суховії з підвищенням температури до 35 — 40 °С не завдають їй великої шкоди, особливо при достатній вологості ґрунту. Протягом вегетації сприятливою середньою температурою є 16 — 20 °С із зниженням у період кущення до 10 – 12 °С та підвищенням при трубкуванні до 20 – 22 °С, цвітінні і наливанні зерна — до 25 — 30 °С. Для розвитку сильної кореневої системи кращою температурою ґрунту є 10 – 20 °С [51, 52, 53].

Озима пшениця потребує достатньої кількості вологи протягом усієї вегетації. Як правило, високий урожай її спостерігається при весняних запасах вологи у метровому шарі ґрунту до 200 мм, а на період колосіння — не менше 80 – 100 мм при постійній вологості ґрунту 70 – 80 % НВ. Вологість, більша за 80 % НВ, несприятлива для пшениці, бо погіршується газообмін кореневої системи через порушення аерації ґрунту.

Транспіраційний коефіцієнт у пшениці становить 400 – 500. У сприятливі за вологістю роки він знижується до 300, у посушливі — підвищується до 600 – 700. Особливо високим він буває у період сходи — початок кущення (800 – 1000), найменшим — наприкінці вегетації (150 – 200). Більш економно витрачають вологу рослини, достатньо забезпечені поживними речовинами.

Протягом вегетації пшениця поглинає вологу нерівномірно. Найбільше вона потрібна рослинам у період трубкування, особливо за 15 днів до виколошування з тривалістю близько 20 днів, коли рослина інтенсивно росте і в неї формуються колоски та квітки. Нестача вологи в цей час зумовлює значне зниження врожаю внаслідок меншої кількості зерен у колосі та меншої маси 1000 зерен.

В умовах Степу і південного Лісостепу велике значення має вологість орного шару на час сівби пшениці. Значні запаси її у ґрунті необхідні з самого початку бубнявіння насіння, яке у м'якої пшениці відбувається при поглинанні 50 – 55 % води від сухої маси насіння, а в твердої — на 5 – 15 % більше. Тому дружні сходи з'являються лише при наявності в посівному шарі 10 — 15 мм продуктивної вологи, а процес кущення — при вологості орного шару 0 – 30 см не менше 20 – 30 мм. Про високу потребу озимої пшениці у волозі свідчать витрати нею води при формуванні врожаю, які становлять за вегетацію, залежно від зони вирощування, в середньому 2500 — 4000 м3/га. Тому нагромадження і збереження ґрунтової вологи для пшениці, особливо в Степу, є одним з важливих факторів її високої продуктивності [51, 52, 53].

За дослідними даними, коренева система озимої пшениці на родючих ґрунтах здатна проникати на глибину до 2 м. Тому для озимої пшениці найбільш придатні ґрунти з глибоким гумусовим шаром та сприятливими фізичними властивостями, достатніми запасами доступних для неї поживних речовин і вологи з нейтральною реакцією ґрунтового розчину (рН 6 – 7,5).

Коренева система пшениці найкраще розвивається на пухких ґрунтах, об'ємна маса яких становить 1,1 — 1,25 г/см3. При об'ємній масі 1,35 — 1,4 г/см3 ріст коріння пригнічується, а якщо вона перевищує 1,6 г/см3, корені не проникають у ґрунт або проникають лише по червоточинах та щілинах.

Надмірна пухкість ґрунту з об'ємною масою менше 1,1 г/см3 теж несприятлива для формування коріння, бо при наступному осіданні ґрунту можливе обривання коренів (що буває, наприклад, при запізнілій оранці). На таких ґрунтах  втрачається багато вологи і верхній шар пересихає, що особливо небажано для посушливих районів. Найвища урожайність її спостерігається при вирощуванні на чорноземних ґрунтах, на півдні — каштанових і темно-каштанових. Малопридатними (особливо для сортів твердої пшениці) є кислі підзолисті та солонцюваті ґрунти, а також ґрунти, схильні до заболочування, торфовища. Проте за відповідної технології і на таких ґрунтах можна вирощувати до 40 ц/га і більше зерна пшениці.

За виносом поживних речовин з ґрунту озима пшениця є азотофільною рослиною: 1 ц зерна виносить у середньому з ґрунту азоту 3,75 кг, фосфору — 1,3 кг, калію — 2,3 кг [51, 52, 53].

Озима пшениця належить до рослин довгого світлового дня. Вегетаційний період її залежно від району вирощування та особливостей сорту, коливається від 240 – 260 до 320 днів. Для пшениці має значення також інтенсивність освітлення. При затіненні рослин у загущених посівах нижні стеблові міжвузля надміру витягуються, і пшениця вилягає [51, 52, 53].

Дослідження продуктивного потенціалу сортів озимої пшениці проводилося протягом двох років (2011 – 2012, 2012 – 2013). Дослід – одно факторний (фактор – сорт). Кількість варіантів досліду – п’ять.

Схема досліду:

1 – Куяльник (St.)

2 – Ужинок

3 – Землячка

4 – Безмежна

5 – Бунчук

Площа облікової ділянки – 200 м2. Загальна площа досліду – 14630 м2. Кількість дослідних ділянок – 20. Повторність досліду чотирьохкратна. Метод розміщення варіантів досліду – систематичний.

Рис. 2.1. Схема дослідної ділянки

Рис. 2.2. Схема досліду

Перелік показників, ознак і властивостей, поставлених на вивчення, доцільно розбити на такі три блоки:

І блок (спостереження за погодою):

- температура повітря (середньодобова, мінімальна) – за даними ГМС;

- сума ефективних температур (більше 10◦С) – розрахунковим методом;

- кількість опадів – за допомогою встановленого на полі опадоміру.

ІІ блок (дослідження з ґрунтом):

- визначення вологості ґрунту (%НВ) перед сівбою та після збирання культури – термостатно-ваговий метод.

ІІІ блок (спостереження та аналізи з рослинами).

Під час досліджень було проведено наступні спостереження і аналізи:

- фенологічні спостереження – сходи (з появою перших розгорнутих листочків у 75% рослин);  кущення (у 10 – 15% рослин з’явиться перший листок бокового пагона з піхви листка основного стебла); дата припинення вегетації (температура нижче +5◦С); дата поновлення весняної вегетації (відмічають з появою світлої зелені в основі верхніх листків); колосіння (з піхви верхнього листка з’являється половина суцвіття у 5 – 10% рослин); воскова стиглість (зерно набуває жовтого кольору, твердішає); загальна тривалість вегетаційного періоду (від дати сівби до воскової стиглості).

- біометричні показники – площа листової поверхні (метод заміру параметрів листків і переводного коефіцієнту); висота рослин по фазах вегетації (трубкування – колосіння – воскова стиглість).

- структура врожаю – густота продуктивного стеблостою (кількість продуктивних пагонів на 1 м2 перед збиранням); довжина колосу; кількість зерен в колосі; маса 1000 зерен (зважування 500 зерен на вагах).

- показники стійкості рослин до несприятливих умов – зимостійкість (кількість живих рослин після ВВВ/кількість рослин, що зійшли).

- фітосанітарні обстеження – наявність ураження рослин основними видами хвороб (борошниста роса, іржа, септоріоз, сажка, фузаріоз – за допомогою польового обстеження і звірення зі шкалами ураження) і шкідників (жужелиця, клоп-черепашка, трипси, злакові мухи – обстеження посівів і порівняння фактичної заселеності з ЕПШ).

- урожайність (суцільним методом) і якісні показники зерна – ІДК (на ІДК-метрі); вміст сирої клейковини у зерні (у лабораторії способом відмивання).

Для математичної обробки урожайних даних та отримання обґрунтованих висновків щодо продуктивності сортів у досліді використовувались методи математичного аналізу, зокрема, дисперсійний аналіз однофакторного досліду та кореляційний аналіз.

2.4. Технологія вирощування озимої пшениці на дослідах

Під час проведення досліджень використовувалась традиційна технологія вирощування озимої пшениці після попередника чорний пар. Усі використовувані при виконанні технологічних операцій с/г машини і знаряддя, трактори, засоби агрохімії та пестициди були промислового виробництва, не модифіковані працівниками господарства.

Так як попередником озимої пшениці був чорний пар, технологія вирощування культури складалася з двох технологічних систем: системи обробітку чорного пару, і власне системи вирощування культури.

Під час обробітку чорного пару виконувались такі технологічні операції:

- дискування на глибину 12 – 14 см в два сліди;

- внесення органічних добрив нормою 20 т/га;

- глибока полицева оранка на 28 – 30 см;

- боронування на глибину 3 – 5 см зубовими боронами для вирівнювання поверхні поля;

- осіння культивація на глибину 10 – 12 см;

- ранньовесняне боронування пару на глибину 3 – 5 см;

- п’ять культивацій на глибину 10 – 12 та 8 – 10 см з метою знищення бур’янів по мірі їх проростання і підтримки поля пару в чистому стані.

В 10 – 15 числах вересня проводили внесення мінеральних добрив під культивацію (глибина обробітку 10 – 12 см, добриво – аміачна селітра дозою 2 ц/га). З 25 вересня приступали до проведення передпосівної культивації на глибину 6 – 8 см з наступною сівбою пшениці на глибину 6 см нормою 200 кг/га, після чого проводили прикочування посівів.

З початком польових робіт навесні наступного року проводили боронування посівів на глибину 3 – 5 см, а також підживлення аміачною селітрою дозою 1 ц/га за допомогою сівалок (кореневе підживлення рослин). У фазу кущення проводили комплексну обробку гербіцидом Гранстар (20 г/га) і фунгіцидом Дерозал (0,5 л/га) проти дводольних бур’янів та основних хвороб (борошнистої роси і септоріозу листка).У фазу колосіння культури проводили другу комплексну обробку фунгіцидом Імпакт (0,5 л/га) проти іржі  листя та інсектицидом Фастак (0,1 л/га) проти спектру шкідників. При проведенні комплексних обробок до робочих розчинів пестицидів додавали 0,3 ц/га сечовини.

Збирання починали з досягнення зерном вологості 12 – 14% шляхом прямого комбайнування посівів на швидкості 3 – 7 км/год. Висота зрізу – 15 см, частота обертів молотильного барабану коливалась в залежності від параметрів хлібної маси від 780 до 850 об./хв. Збирання зерна усіх сортів проводилося на протязі одного дня.

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

 

 3.1. Фенологічні спостереження за розвитком сортів

Тривалість вегетаційного періоду та тривалість проходження окремих фаз є досить важливими адаптивними ознаками озимої пшениці, тому що інколи декілька днів (особливо у разі посухи) можуть вирішити подальшу долю врожаю. Останнім часом надається перевага сортам з тривалим періодом формуванням біомаси рослин і коротким періодом  формування зерна.

Фенологічні спостереження в досліді проводились за основними фазами вегетації культури та з урахуванням періоду зимового спокою.

Сходи відмічають з появою перших розгорнутих листочків у 75% рослин. Через недостатню кількість вологи, утворення ґрунтової кірки та з інших причин сходи можуть бути недружніми. Якщо після дощів спостерігаються нові сходи, відмічались строки їх появи. Тривалість періоду сівба – сходи практично у всіх сортів за 2 роки досліджень складала 7 днів (табл. 3.1). Найбільш швидкі сходи було одержано у сорту Бунчук в 2012 – 2013 рр. – 6 днів. Найдовше сходило насіння сорту Землячка – 8 днів.

Початок кущення відмічають, коли у 10 – 15% рослин з’явиться перший листок бокового пагона з піхви листка основного стебла.

За дату припинення вегетації озимої пшениці приймають дату переходу середньої добової температури повітря через +5С.

Тривалість періоду від появи сходів до припинення осінньої вегетації у всіх сортів різнилась незначно, і варіювали в межах 33 – 41 день.

Відновлення вегетації навесні відмічають з появою світлої зелені в основі верхніх листків, чи помітного початку росту рослин, у яких завчасно зрізані стебла на рівні верхньої частини піхви другого листка. Зрізи були зроблені після того, як зійшов сніг, на 10 рослинах у двох несуміжних повтореннях. Найбільш раннім відростанням навесні характеризувалися сорти Куяльник та Ужинок, найдовшим періодом спокою характеризується сорт Бунчук. Період зимового спокою у сортів по роках досліджень варіював в межах 131 – 139 днів.

Тривалість фази трубкування у сортів по рокам досліджень становила 20 – 28 днів. Вкорочена фаза трубкування відмічається у сорту Бунчук, а подовжена – в сорту Ужинок.

Колосіння відмічають, коли з піхви верхнього листка з’являється половина суцвіття у 5 – 10% рослин. Фенофазу визначають за стеблами верхнього ярусу, і спостерігають на фоні швидкого росту останнього міжвузля, яке ніби виштовхує з піхви верхнього листка суцвіття назовні.

Слід відмітити, що найбільш швидким настанням фази колосіння і наступним достиганням зерна відмічається сорт Бунчук, а сорти Ужинок, Землячка і Безмежна характеризуються затягнутим періодом достигання, що в наших виробничих і кліматичних умовах є негативним фактором.

Варто зазначити, що скоростиглі сорти пшениці менше уражуються бурою іржею за рахунок скорочення тривалості інфекційного періоду. Крім того, якісні показники зерна скоростиглих сортів пшениці є вищими.

Воскова стиглість характеризується такими ознаками: зерно набуває жовтого кольору, твердішає. Ознаки воскової стиглості та пожовтіння рослин можуть наступати передчасно за несприятливих умов. У цьому випадку зерно при висушуванні буває щуплим.

Тривалість вегетаційного періоду у сортів, що випробовувались, коливалась в межах від 277 до 285 днів. Найбільш ранньостиглими виявився сорт Бунчук, вегетаційний період якого склав 277 діб у 2012 – 2013 рр. досліджень, та 278 діб у 2011 – 2012 рр. Більш пізньостиглими були сорти Ужинок і Землячка (табл. 3.1).


Таблиця 3.1

Фенологічні спостереження за сортами озимої пшениці

2011 – 2012 рр. досліджень

Сорт

Сівба-схо

ди, діб

Сходи-ку

щення,діб

Кущення-прип. веге

тації, діб

Прип. вег.

ВВВ, діб

ВВВ-

трубкуван

ня, діб

Трубкув.-

колосіння,

діб

Колосіння

воскова

стиглість, діб

Воскова-

повна

стиглість, діб

Тривалість

вегетації, діб

Куяльник

7

14

22

134

25

23

40

15

280

Ужинок

7

15

21

131

26

25

43

16

284

Землячка

8

14

19

136

25

23

42

15

282

Безмежна

7

14

22

134

25

22

42

14

280

Бунчук

7

15

20

139

24

20

38

15

278

2012 – 2013 рр. досліджень

Куяльник

7

13

25

131

25

25

39

13

278

Ужинок

7

14

23

133

26

27

40

14

284

Землячка

8

14

24

135

25

26

40

13

285

Безмежна

7

14

25

131

25

28

40

15

285

Бунчук

6

13

28

136

22

25

35

12

277


3.2. Біометричні показники сортового різноманіття

Біометричні показники рослин кожного сорту є одним із факторів, які здатні пояснити їх кінцеву продуктивність та адаптивні властивості до конкретних умов вирощування. Під час проведення досліджень було проведено вимірювання таких біометричних показників, як висота рослин у динаміці їх розвитку по фазах вегетації, а також площа листкової поверхні. Особливу увагу слід приділити показнику площі листкової поверхні, оскільки саме він вказує на загальний фотосинтетичний потенціал рослин, який неопосередковано в свою чергу впливає на продуктивність. Висота рослин сорту – показник, який опосередковано може вплинути на такі адаптивні властивості як придатність до інтенсивних технологій вирощування і вирощування при зрошенні, стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища (зокрема, вітру), здатність до конкуренції з бур’янистою рослинністю. Дані, одержані внаслідок біометричних спостережень, наведено в таблицях 3.2 і 3.3.

Таблиця 3.2

Висота рослин сортів озимої пшениці за фазами вегетації, см

2011 – 2012 рр.

Сорт

Куяльник

Ужинок

Землячка

Безмежна

Бунчук

Фаза

вегетації

Трубкування

43

40

46

44

45

Колосіння

71

65

76

70

65

Воскова стиглість

80

75

85

81

77

2012 – 2013 рр.

Сорт

Куяльник

Ужинок

Землячка

Безмежна

Бунчук

Фаза

вегетації

Трубкування

46

40

48

48

45

Колосіння

65

64

71

76

65

Воскова

стиглість

74

70

82

85

75

Найбільш високорослими в наших дослідженнях були сорти Землячка і Безмежна, які за висотою рослин перевищили стандарт (сорт Куяльник) у 2012 р. на 1-5 см, а у 2013р. – 9-11 см. Більш низькорослими були сорти Ужинок і Бунчук (табл.. 3.2).

Внаслідок проведених 2-річних досліджень було визначено, що рослини усіх сортів пшениці озимої відносяться до низькорослих, і їх висота у фазу воскової стиглості коливалася в межах 70 – 85 см. Це свідчить про те, що усі досліджувані сорти є сортами інтенсивного типу і придатні до вирощування у зрошуваних умовах та умовах високих агрофонів. Найбільш короткостебловим сортом виявився Ужинок (висота рослин 70 – 75 см), а найбільш високостебловим – сорт Землячка (висота рослин 82 – 85 см). Виняткова карликовість рослин сорту Ужинок може бути одним із факторів підвищеної стійкості рослин до вилягання.   

Таблиця 3.3

Площа листової поверхні на 1 рослину, см2

2011 – 2012 рр.

Сорт

Кількість листків на 1 рослину

Середня площа 1 листка, см2

Мінімальна площа 1 листка, см2

Максимальна площа 1 листка, см2

Площа листової поверхні на 1 рослину, см2

Куяльник

5

25,6

15,0

36,2

128,0

Ужинок

4

21,0

11,8

30,2

84,0

Землячка

4

24,3

12,9

35,6

97,2

Безмежна

4

27,1

18,1

36,0

108,4

Бунчук

4

27,7

17,0

38,3

110,8

2012 – 2013 рр.

Куяльник

5

24,9

14,3

35,5

124,5

Ужинок

4

22,3

12,5

32,1

89,2

Землячка

4

24,9

13,2

36,6

99,6

Безмежна

5

25,5

16,1

34,8

127,5

Бунчук

5

27,4

16,2

38,5

137,0

При обчисленні площі листової поверхні на рослину пшениці озимої було застосовано метод заміру параметрів листків, згідно з яким площа одного листка становитиме:

S= А*В*К,                                                                                                  (3.1)

де: А – довжина листка, см;

В – ширина листка у найширшому місці, см;

К – перевідний коефіцієнт (0,67).

У таблиці 3.3 наведено усереднені дані за мінімальною, максимальною та середньою площею листка у рослин кожного сорту. Площа листової поверхні на 1 рослину розраховувалась шляхом множення середньої кількості листків на рослині на середню площу одного листка. Вимірювання висоти рослин і параметрів листків проводилися на кожній дослідній ділянці сорту у 10 типових рослин, відібраних по діагоналі ділянки.

У той же час рослини сорту Ужинок в середньому мали мінімальну площу листової поверхні на рослину (84 – 89,2 см2). Максимальною площею асиміляційного апарату характеризуються сорти Куяльник (124,5 – 128 см2) та Бунчук (110,8 – 137,0 см2), що свідчить про високий фотосинтетичний потенціал цих сортів. Особливої уваги застосовує сорт Бунчук, оскільки максимальна площа листкової поверхні у нього підкріплюється еректоїдним  розташуванням листків на стеблі, що забезпечує кращі умови для засвоєння сонячного світла і дихання.

3.3. Дослідження сортової мінливості  елементів структури врожаю

При аналізі сортової мінливості  елементів структури врожаю нами велика увага приділялася вивченню показників продуктивного стеблостою, і основних параметрів колосу досліджуваних сортів. (табл.. 3.4  і 3.5.).

Таблиця 3.4

Показники густоти хлібостою, шт./м2

Сорт

Загальна к-ть стебел

Густота прод. стеблостою

Продуктивна кущистість (Ккущ)

Відсоток продуктивних   

стебел, %

1

2

3

4

5

Куяльник

510

300

1,05

58,8

Ужинок

435

266

1,06

61,1

Землячка

555

321

1,07

57,8

Безмежна

537

325

1,08

60,5

Продовження таблиці 3.4

1

2

3

4

5

Бунчук

547

336

1,11

61,4

2012 – 2013 рр.

Куяльник

576

426

1,34

74,0

Ужинок

612

410

1,21

67,0

Землячка

579

429

1,32

73,6

Безмежна

657

418

1,18

63,6

Бунчук

596

430

1,30

72,1

Виходячи з таблиці 3.4 можна зробити висновки, що в середньому за 2 роки досліджень максимальну густоту продуктивного стеблостою і продуктивну кущистість забезпечив сорт Бунчук: 336 і 430 шт/м2 продуктивних стебел/м2 відповідно, і продуктивна кущистість 1,11 і 1,30. Найгіршими ці показники виявились у сорту Ужинок (266 і 410 продуктивних стебел/м2 і коефіцієнт кущистості в середньому 1,135), проти 300 і 426 шт/м2 - відповідно у контрольного сорту  Куяльник. Максимальний середній відсоток продуктивних стебел на рослину забезпечив сорт Бунчук (66,75%), мінімальний – сорт Безмежна (62,05%).

Таблиця 3.5

Параметри колосу і зерна*

2011 – 2012 рр.

Сорт

Довжина колосу, см

Кількість зерен в колосі, шт.

M1000, г

У, г/колос

Куяльник

8,5

29,8

39

1,16

Ужинок

9,0

39,5

35

1,38

Землячка

6,5

26,0

44

1,14

Безмежна

6,5

29,5

43

1,27

Бунчук

9,5

39,5

42

1,66

2012 – 2013 рр.

Куяльник

8,5

30,5

40

1,22

Ужинок

8,8

34,5

37

1,27

Землячка

6,8

28,8

44

1,27

Безмежна

7,0

30,2

42

1,27

Бунчук

9,5

35,5

42

1,49

* - надаються  усереднені дані щодо колосів головного стебла

Врахування основних параметрів колосу і зерна, наведених у таблиці 3.5, є важливим елементом аналізу структури урожайності сортів. Найбільший практичний інтерес становлять показники маси 1000 зерен та середньої кількості зерен, що формує один колос, оскільки саме ці два показника надають можливість спрогнозувати та оцінити продуктивний потенціал рослини з урахуванням її продуктивного стеблостою. Виходячи з одержаних дослідних даних можна визначити, що максимальну кількість зерен на колос формують рослини сортів Ужинок та Бунчук (34,5 – 39,5 та 35,5 – 39,5 зерен відповідно), а мінімальну – рослини сорту Землячка (26,0 – 28,8 зерен). Варто також відмітити чітку залежність кількості сформованих зерен від параметрів довжини колоса: максимальна кількість зерен на колос у сортів Ужинок і Бунчук відповідає і максимальній довжині колосів у рослин цих сортів, у той час як колос рослин сорту Землячка має мінімальну довжину (табл. 3.5). Втім, варто зазначити, що велика кількість сформованих зерен означає високу продуктивність: важливо враховувати крупність зерна, його масу. Сорт Бунчук є кращим із досліджуваних сортів саме за співвідношенням кількість/маса зерен, оскільки поєднує максимальну кількісну продуктивність з високою масою 1000 зерен (42 г), у той час як кількісно високопродуктивний сорт Ужинок є низькопродуктивним через дрібність зерна (маса 1000 – 36 г). Найвищу крупність зерен забезпечив сорт Землячка (маса 1000 зерен – 44 г).

3.4. Мінливість польової схожості і зимостійкості сортів пшениці озимої

Визначення польової схожості дозволяє одержати дані щодо найбільшої адаптованості насіння конкретних сортів озимої пшениці до проростання в заданих агровиробничих умовах. Визначення польової схожості проводилося за допомогою майданчиків площею 1 м2, які розкладалися у 4-кратній повторності у 10 місцях дослідних ділянок сорту з наступним прямим підрахунком рослин, що зійшли, і співставленням їх кількості з заданою нормою висіву (табл. 3.6). Найкращу польову схожість забезпечив сорт Землячка, найгіршу – сорт Безмежна.

Зимостійкість – це здатність рослин переносити без шкоди несприятливі умови перезимівлі, такі як вплив низьких температур, льодяна кірка, випрівання та випирання [51]. Несприятливі погодні умови 2011 – 2012 та 2012 – 2013 рр. досліджень (особливо в пізньоосінній період вегетації та частково у зимовий) спричинили невисокий відсоток перезимівлі рослин пшениці озимої (в межах 60 – 80%).

Визначення зимостійкості рослин сортів озимої пшениці проводили методом монолітів, які брали у лютому після відлиги. Вирубані сокирою і лопатою блоки ґрунту з рослинами (30 см довжини, 30 см завширшки, глибиною 20 см) поміщали у пронумеровані дерев’яні ящики. Перші 2 дні моноліти тримали у приміщені з температурою 5 – 10ºС. Потім  ящики тримали у теплому  приміщенні з температурою 18 – 20ºС. На 15-й день проводили аналіз: підраховували кількість мертвих і живих рослин, на яких почало відростати листя  та з’явилися нові корінці. За відношенням кількості живих рослин до загальної їх кількості, знаходили ступінь зимостійкості рослин кожного сорту (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Зимостійкість і здатність до виживання сортів пшениці озимої

Сорт

Польова схожість, %

Перезимувало рослин, %

Здатність до виживання, %

2011 – 2012 рр.

Куяльник

83,2

68,5

57,0

Ужинок

80,5

62,1

50,0

Землячка

85,1

70,5

60,0

Безмежна

79,2

75,7

59,9

Бунчук

83,5

72,8

60,8

2012 – 2013 рр.

Куяльник

88,2

72,1

63,6

Ужинок

89,0

76,4

68,0

Землячка

87,7

74,1

65,0

Безмежна

87,9

80,8

71,0

Бунчук

85,4

77,5

66,2

Внаслідок проведених 2-річних досліджень було встановлено, що найвищу зимостійкість мають рослини сорту Безмежна (відсоток перезимівлі рослин в середньому становить 78,25 %). Найгіршими показниками зимостійкості характеризуються сорти Ужинок (69,25 %) і Куяльник (70,30 %). Середні показники перезимівлі показали сорти Землячка (72,3 %) і Бунчук (75,15 %). Втім, окрім власне зимостійкості рослин, слід враховувати такий показник, як їх здатність до виживання, яка є комплексною оцінкою (інтегрованим показником) адаптивності сорту до умов вирощування, і базується на паралельному врахуванні даних польової схожості та зимостійкості. Для розрахунку даного показника користуються формулою:

В = С*З/100, де:                                                                                      (3.2)

В – здатність до виживання, %;

С – польова схожість, %;

З – відсоток рослин, що перезимували, %.

За показником здатності до виживання рослин кращими є сорти Безмежна, Бунчук і Землячка (табл. 3.6). Сорти Куяльник і Ужинок демонструють помітно гіршу пристосованість рослин до умов вирощування.

3.5. Фітосанітарні обстеження посівів пшениці озимої

Фітосанітарні обстеження з приводу наявності ураженості рослин хворобами і заселеності посівів шкідниками проводилися по визначених фазах вегетації культури сумісно і згідно з настановами агронома із захисту рослин ПОК «Зоря» Масьонза Л. М. Одержані внаслідок обстежень дані зведені у таблиці 3.7 і 3.8.

Таблиця 3.7

Фітосанітарні обстеження посівів пшениці озимої (хвороби)*

2011 – 2012 рр.

Сорт

Фази вегетації

сходи

кущення

трубкування

колосіння

борошниста роса

бор.

роса

септо

ріоз

плями

стості

іржа

іржа

фуза

ріоз

септо

ріоз

Куяльник

-

+

-

-

-

+

-

-

Ужинок

-

-

-

+

-

+

-

-

Землячка

-

+

-

-

-

+

тол.

-

Безмежна

-

+

-

-

+

+

-

-

Бунчук

-

-

+

-

-

-

-

+

2012 – 2013 рр.

Куяльник

-

+

+

-

-

+

-

-

Ужинок

-

-

+

+

-

+

-

-

Землячка

-

+

-

-

+

+

-

-

Безмежна

-

+

-

-

+

+

-

-

Бунчук

-

-

+

-

-

-

-

-

* - позначка (+) означає, що на дослідних ділянках рослин даного сорту було відзначено наявність ушкоджень у 50 і більше відсотків рослин зі ступенем ураженості хворобою від 2-х балів (згідно з 5-бальною шкалою для діагностики захворювань); позначка (тол.) вказує, що рослини сорту були уражені хворобою, втім, вони виявили толерантність до неї.

З таблиці 3.7 можна помітити, що найвищою стійкістю до патогенів відрізняється сорт Бунчук, який виявився стійким до більшості захворювань протягом 2-річних досліджень (зокрема, єдиний з досліджуваних сортів, який не був уражений бурою іржею), крім септоріозу листя. Усі інші сорти пшениці озимої показали приблизно рівні показники стійкості до фітопатогенів. Окремо можна виділити сорт Землячка, рослини якого у 2011 – 2012 рр. досліджень були уражені фузаріозом колосу, однак проявили толерантність до цього захворювання. Слід зазначити, що всі сорти пшениці озимої, крім сорту Бунчук, протягом 2-х років досліджень уражались бурою іржею. Також відмічено високу частоту уражуваності досліджуваних сортів борошнистою росою, особливо у фазу весняного кущення.

Таблиця 3.8

Фітосанітарні обстеження посівів пшениці озимої (шкідники)*

2011 – 2012 рр.

Сорт

Фази вегетації і шкідники

сходи

кущення

трубкування

колосіння

жуже

лиця

попе

лиці

клоп-черепашка

жуже

лиця

трипс

клоп

мухи

жуже

лиця

Куяльник

-

-

+

-

+

+

-

-

Ужинок

-

-

+

-

+

+

-

-

Землячка

-

-

+

-

+

+

-

-

Безмежна

-

-

+

-

+

+

-

-

Бунчук

-

-

+

-

+

+

-

-

2012 – 2013 рр.

Куяльник

-

-

-

-

+

+

+

-

Ужинок

-

-

-

-

+

+

+

-

Землячка

-

-

-

-

+

+

+

-

Безмежна

-

-

-

-

+

+

+

-

Бунчук

-

-

-

-

+

+

+

-

* - позначка (+) означає заселеність посівів шкідником у чисельності рівній або вищій за ЕПШ для даного виду шкідника

Щодо ураженості рослин досліджуваних сортів шкідниками, усі без винятку вони не проявили специфічної чи групової стійкості до жодного з фітофагів. Тому у випадку заселеності посівів шкідником на рівні ЕПШ слід негайно проводити обробку відповідним пестицидом, або завчасно проводити профілактичні обробки. Найбільш злісними і поширеними шкідниками виявилися клоп шкідлива черепашка та трипси (табл. 3.8).

3.6. Урожайність зерна сортів пшениці озимої

Урожайність – головний показник, який має першочергове значення у дослідах з сортовипробування, оскільки саме за ним проводиться оцінка результатів досліджень і їх достовірності, а також надаються рекомендації щодо впровадження тих чи інших сортів у виробництво у конкретних агровиробничих умовах.

Таблиця 3.9

Урожайність сортів пшениці озимої в дослідах 2011 – 2012 рр.

Варіанти

Урожай по повторенням

Середні

+/- ∆,

ц/га

+/- ∆,

%

1

2

3

4

Куяльник

22,3

22,1

22,5

20,0

21,7

Ужинок

22,5

24,1

23,0

21,8

22,9

+1,2

+5,53

Землячка

21,6

23,1

23,0

23,9

22,9

+1,2

+5,53

Безмежна

26,0

25,3

25,8

25,8

25,7

+4,0

+18,43

Бунчук

33,9

34,8

35,7

35,0

34,9

+13,2

+60,83

НІР05

-

-

-

-

-

1,48

5,78

Таблиця 3.10

Урожайність сортів пшениці озимої в дослідах 2012 – 2013 рр.

Варіанти

Урожай по повторенням

Середні

+/- ∆,

ц/га

+/- ∆,

%

1

2

3

4

Куяльник

33,3

32,1

31,5

33,2

32,5

Ужинок

32,0

32,2

32,8

32,9

32,5

0

0

Землячка

33,5

34,4

34,0

34,1

34,0

+1,5

+4,62

Безмежна

33,8

31,2

33,3

34,6

33,2

+0,7

+2,15

Бунчук

36,8

37,2

36,4

38,0

37,1

+4,6

+14,15

НІР05

-

-

-

-

-

1,42

4,19

Таблиця 3.11

Середня урожайність сортів пшениці озимої за 2 роки

Сорт

Урожайність, ц/га

+/- ∆, ц/га

+/- ∆, %

Куяльник

27,10

0

0

Ужинок

27,70

+0,60

+2,21

Землячка

28,45

+1,35

+4,98

Безмежна

29,45

+2,35

+8,67

Бунчук

36,00

+8,90

+32,84

Рис.  3.1  Середня урожайність сортів пшениці озимої  селекції СГІ

(2011 – 2013 рр.)

Під час проведення 2-річного сортовипробування в ПОК «Зоря» для проведення обліку урожайності використовували метод суцільного обліку. Цей метод передбачає збирання зерна пшениці озимої шляхом прямого комбайнування при досягненні ним вологості 14 %. Для збільшення достовірності досліду після збирання кожної дослідної ділянки проводилась «промивка» комбайну на холостому ході.

Для перевірки значущості різниці у врожайності сортів порівняно зі стандартом (сорт Куяльник) та визначення достовірності самого досліду використовували методи математичної статистики – дисперсійний аналіз. Для проведення математичного аналізу даних було використано програмний пакет MS Excel 2010 [54, 55, 56].

Внаслідок проведених досліджень та математичної обробки даних були зроблені  такі  висновки:

1) Дворічні сортовипробування рослин було проведено відповідним чином з достовірністю 95 %.

2) Найменша істотна різниця в дослідах склала : 2011 – 2012 рр. – НІР05 = 1,48 ц/га або 5,78 %; 2012 – 2013 рр. – НІР05 = 1,42 ц/га або 4,19 %.

3) Максимальний рівень врожайності у 2011 – 2012 рр. досліджень забезпечив сорт Бунчук – 34,9 ц/га; мінімальний – сорт Куяльник (стандарт) – 21,7 ц/га. Отже, згідно таблиці 3.9, сорт Бунчук достовірно є кращим сортом за продуктивністю у 2011 – 2012 рр.

4) Максимальний рівень врожайності у 2012 – 2013 рр. досліджень забезпечив сорт Бунчук – 37,1 ц/га; мінімальний – сорти Куяльник (стандарт) і Ужинок – по 32,5 ц/га. Отже, згідно таблиці 3.10, сорт Бунчук достовірно є кращим сортом за продуктивністю у 2012 – 2013 рр., і автоматично він є кращим за 2 роки проведення досліджень (табл. 3.11).

5) Крім найбільш продуктивного сорту Бунчук варто відмітити такі сорти як Безмежна і Землячка, які також виявилися кращими ніж сорт Куяльник у 2011 – 2012 та 2012 – 2013 рр. досліджень відповідно. Інші досліджувані сорти не перевищили за своєю врожайністю сорт-стандарт на статистично значиму величину (НІР05), а отже, не можуть бути визначені як більш продуктивні.

3.7. Якісні показники зерна сортів пшениці озимої

Визначення якісних показників зерна сортів – теж важливий етап проведення виробничого сортовипробування, оскільки сорти, що забезпечують вищу якість зерна завжди становитимуть більший практичний інтерес для виробничників.

Під час проведення досліджень було здійснено визначення двох основних показників якості: вмісту сирої клейковини та її ІДК. Клейковина – гумоподібна еластична маса, вміст і властивості якої багато в чому визначають хлібопекарські якості муки. Методика визначення її вмісту – шляхом відмивання у проточній воді 25 г наважки борошна. Методика визначення ІДК – на приладі ІДК-3М (використовують 4 г відмитої клейковини) [57, 58, 59].

Таблиця 3.12

Якісні показники зерна пшениці озимої

2011 – 2012 рр.

Сорт

ІДК

Вміст сирої клейковини, %

Клас пшениці за вмістом клейковини

Куяльник

100

26,3

ІІІ

Ужинок

90

27,0

ІІІ

Землячка

110

27,0

ІІІ

Безмежна

90

27,5

ІІІ

Бунчук

95

28,0

ІІ

2012 – 2013 рр.

Куяльник

100

26,7

ІІІ

Ужинок

100

26,0

ІІІ

Землячка

95

25,5

ІІІ

Безмежна

90

27,5

ІІІ

Бунчук

90

28,1

ІІ

Внаслідок проведених дослідів (табл. 3.12) було встановлено, що за два роки сортовипробувань усі сорти пшениць, крім Бунчук, забезпечували вміст клейковини, характерний для ІІІ класу зерна (в межах 23 – 28 %). Лише зерно сорту Бунчук можна віднести до ІІ класу якості (28 – 32 %), оскільки вміст сирої клейковини при відмиванні практично відповідає мінімальним вимогам до ІІ класу. За якісним показником ІДК кращими сортами пшениці озимої є сорти Безмежна і Бунчук (середні ІДК 90,0 і 92,5 відповідно).

Усі дослідження і спостереження даного блоку проводилися згідно настанов і рекомендацій агронома-насіннєвода господарства Бовкуна О. М.

3.8. Кореляційний аналіз взаємозв‘язку основних біометричних                 елементів з урожайністю сортів пшениці озимої

В багатьох агрономічних дослідженнях дуже важливо вияснити залежність між ознаками і встановити їх взаємний зв‘язок.

Суть кореляції не обмежується простим її визначенням. За даними. В.О. Ушкаренко методи кореляції вирішують такі завдання:

визначати середню зміну залежної величини відносно впливу одного або комплексу факторів;

встановити ступінь залежності між результативною ознакою й одним із факторів за середнього значення інших;

встановити міру змін відносної величини та залежної змінної на одиницю відносної зміни фактора або факторів;

визначити рівень тісноти зв‘язку результативної ознаки з усім комплексом включених до аналізу факторів або з окремим фактором при виключені впливу інших чинників;

статистичний аналіз загального об‘єму варіації залежної змінної і визначення ролі кожного фактора в цьому варіюванні;

статистичної оцінки вибіркових показників кореляційного зв‘язку отриманих за вибірковими даними.

В класифікаційному плані кореляції поділяються за напрямом (прямі і зворотні), силою (величина значення: повна, сильна, середня, слабка, відсутня ), кількістю зв‘язків (простою, множинною), формою (прямолінійні і криволінійні, або кореляційне відношення).

В якості числового показника простої лінійної кореляції, який вказує на тісноту (силу) та напрямок зв‘язку фактора Х з фактором У використовують коефіцієнт кореляції.

Враховуючи, що в наших дослідженнях, на величину врожайності сортів пшениці озимої  впливає комплекс кількісних морфологічних ознак нами був проведений кореляційний аналіз їх взаємодії(табл. 3.13, табл. 3.14, додаток В).

Коефіцієнт кореляції визначають за формулою:

                                                              (3.3)

Для проведення кореляційного аналізу дослідних даних було використано програмний пакет MS Excel 2010.

Таблиця 3.13

Кореляційний аналіз взаємозв‘язку кількісних ознак сортів пшениці озимої (Урожай 2012р.)

Ознаки

Трива

лість вегета

періоду, діб

Середня висота 1 рослини, см2

Площа листя

1 рослин.

,см2

Густота

продук. Стебло

стою,

шт./м2

Кілк. зерен у колосі, шт

Урожай

ність, ц/га

Тривалість вегетаційного періоду, діб

1

Висота рослин, см

-0,0684

1

Площа листя

1 рослини,см2

-0,7624

0,2117

1

Густота продук. стеблотою,шт./м2

-0,8106

0,4966

0,44782

1

Кількість зерен в колосі, шт

-0,0077

-0,9450

-0,3158

-0,3111

1

Урожайність, ц/га

-0,7092

-0,3347

0,1196

0,6230

0,5492

1

З метою визначення величини впливу досліджуваних факторів на формування урожаю зерна нами був використаний коефіцієнт детермінації (рис. 3.2 і 3.3)

Рис.3.2Дольова участь факторів у формуванні врожайності зерна

Таблиця 3.14

Кореляційний аналіз взаємозв‘язку кількісних ознак сортів пшениці озимої (Урожай 2013р.)

Ознаки

Тривалість вегетац. періоду

Середня висота 1 рослини, см2

Площа листя

1 рослин.

,см2

Густота

продук

стебло

стою,

шт./м2

Кілк. зерен у колосі, шт

Урожай

ність, ц/га

Тривалість вегетаційного періоду, діб

1

Висота рослин, см

0,4850

1

Площа листя

1 рослини,см2

-0,6490

0,2632

1

Густота продук. стеблостою,

шт./м2

-0,5242

0,2806

0,5319

1

Кількість зерен в колосі, шт

-0,4662

-0,7006

0,1072

-0,2311

1

Урожайність, ц/га

-0,4958

0,0540

0,5371

0,6231

0,4791

1

Рис.3.3  Дольова учать факторів у  формуванні врожайності зерна

Коефіцієнт детермінації D, який розраховується як квадрат коефіцієнту кореляції:

D = r2                                                                                                (3.4)

Внаслідок проведення аналізу було виявлено, що величини коефіцієнтів кореляції варіюють за роками в залежності від погодних умов. Так, у більш вологому 2013 році  між урожайністю і площею листя з однієї рослини  становила коефіцієнт кореляції становив r = +0,5371 проти r = +0,1196 у 2012р., між тривалістю вегетаційного періоду і висотаю рослин коефіцієнт кореляції  варіював від r =+0,4850 до r = -0,0684 у 2012р. Враховуючи значну мінливість показників коефіцієнтів кореляції за роки досліджень, нами велика увага приділялась більш стабільним коефіцієнтам кореляції між ознаками  сортів озимої пшениці.

Внаслідок проведення аналізу було виявлено ознак «урожайність зерна» тісно пов‘язана з «густотою продуктивного стеблостою», r = + 0,6231 та r = +0,6230 у 2012 р., «площею листя» r = + 0,1196 у 2012 р. та r  = +0,5371 у 2013 р. і «кількістю зерен у колосі» r = + 0,5492 у 2012 р та r +0,4791 у 2013 р. Негативна кореляція виявлена у сортів пшениці озимої селекції СГІ НААНУ між «урожайністю» та «тривалістю вегетативного періоду» r = - 0,7092  у 2012 р. і r = - 0,4958 у 2013 р.

Виходячи з аналізу коефіцієнту детермінації основних кількісних ознак за впливом на врожай зерна пшениці озимої було доведено. що за роки досліджень найбільший коефіцієнт детермінації був у ознаці «тривалість періоду вегетації» - 50,29у 2012 р, та 24,54%.у 2013р. Найбільш стабільним за величиною впливу у роки досліджень була ознака «густота продуктивного стеблостою» - 38,81 та 38,82% відповідно у врожаю 2012 та 2013 рр. Заслуговує на увагу оцінка впливу на величину урожаю ознаки «кількість зерен у колосі» - 30,16% у 2012 р та  22,95 % у 2013 р.

РОЗДІЛ 4

ЕКОНОМІЧНА ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЄВОГО МАТЕРІАЛУ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ

Головною метою функціонування сучасних виробничих піприємств будь-якої форми власності є отримання прибутку від господарської діяльності. Тому економічна оцінка ефективності впровадження варіантів досліду – важливий етап наукової і практичної роботи, оскільки саме вона визначає доцільність подальшого впровадження у виробництво того чи іншого варіанту досліду. Для проведення оцінки економічної ефективності варіантів досліду було розроблено технологічні карти вирощування пшениці озимої для кожного з них відповідно до сучасних галузевих норм і нормативів, а також з урахуванням тарифної сітки [60].

Розрахунок ефективності виробництва зерна пшениці виконано з урахуванням основних економічних показників з використанням нижченаведених формул. Розрахунки проведено для середньої за 2 роки досліджень урожайності культури по варіантах досліду.

Вартість продукції (Впр), грн.:

Впр = У ∙ Цр , де:                                                                                 (4.1)

У – урожайність, ц/га,

Цр – ціна реалізації, грн./ц.

Собівартість 1 ц (С), грн.:

С = Зв / У , де:

Зв – виробничі затрати, грн./га.

Прибуток (П), грн.:

П = Впр –Зв 

Рівень рентабельності (Рр), %:

Рр = (П / С) * 100%

Результати проведених розрахунків наведено нижче у формі таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Економічна ефективність варіантів досліду (середня за 2 роки досліджень)

№ п/п

Показники

Куяльник

Ужинок

Землячка

Безмежна

Бунчук

1

Урожайність, ц/га

27,1

27,7

28,5

29,5

36,0

2

Вартість продукції, грн.

4878

4986

5130

5310

6480

3

Загальні витрати на виробництво, грн.

4751,5

4754,6

4758,6

4763,7

4796,6

4

Собівартість 1ц, грн.

175,33

171,64

166,97

161,48

133,24

5

Чистий прибуток, грн.

+126,5

+231,4

+371,4

+546,3

+1683,4

6

Рівень виробничої рентабельності, %

+2,66

+4,87

+7,80

+11,47

+35,10

Як видно з таблиці 4.1,найвищу прибутковість (168,34 грн./га) та найвищий рівень рентабельності забезпечує варіант із сортом Бунчук – 35,10 %. Найменшу економічну ефективність показали сорт-стандарт Куяльник і Ужинок – рівень рентабельності склав 2,66 % та 4,87 % відповідно, а прибуток – 12,65 та 23,14 грн./га. Економічна ефективність технології по сортах Землячка і Безмежна виявилася дещо кращою за стандартну (рівень рентабельності виробництва – 7,80 % і 11,47 % відповідно), втім, значно програє сорту Бунчук. Отже, за економічно доцільне слід вважати впровадження у виробництво саме сорту Бунчук, який забезпечив найвищу рентабельність виробництва і, що не менш важливо, найменшу собівартість одиниці продукції.

Оцінка біоенергетичної ефективності варіантів досліду проводиться для визначення окупності витрат загальної енергії, яка була використана на виробництво зерна пшениці, енергією, накопиченою урожаєм, а також для визначення енергоємності технології. Для цього розробляють спеціальні біоенергетичні карти вирощування культури відповідно до емпірично встановлених нормативів витрат за технологією і надходження енергії з одержуваною продукцією[61]. Ці карти узгоджуються з технологічною картою вирощування культури.

Сукупні енергетичні витрати на технологію визначаються як сума енергетичних витрат на виконання кожної технологічної операції:

Ее = Е1 + Е2 + ...                                                    (4.2)

Енергетичні затрати на виконання конкретної технологічної операції визначаються як сума енергетичних витрат, що включають енергію ПММ, затрат праці, витрат електроенергії тощо. При цьому використовують спеціальні перевідні коефіцієнти (енергетичні еквіваленти) для кожного конкретного агрегату чи с/г машини [61]. Тому формула розрахунку (4) виглядає як:

Ет.о. = Ор * Ке, де:                                                (4.3)

Ор – це обсяг роботи (люд.-год, га, год і т.д.);

Ке – енергетичний еквівалент, МДж.

Окремо слід враховувати енергію, яку несе в собі насіннєвий матеріал, засоби агрохімії, пестициди, інші оборотні засоби виробництва. Перерахунок їх фізичного обсягу в енергетичний еквівалент здійснюють за формулою (4.4):

Ем. = Ом * Ке, де:                                                  (4.4)    

Ом – це фізичні обсяги використовуваних матеріалів.

Тоді формула розрахунку сумарних енергетичних затрат матиме вигляд:

Ее = ∑Ет.о. +∑Ем.                                                                   (4.5)

Для визначення приходу енергії з урожаєм основної продукції застосовують формулу:

Епр. = Ке * У, де:                                                    (4.6)

У – урожайність основної продукції, кг/га, ц/га, т/га.

Для встановлення енергетичного коефіцієнту по культурі слід розділити величину приходу енергії на величину витрат енергії. Чим вищий енергетичний коефіцієнт, тим вища енергетична ефективність технології. Взагалі прийнято вважати, що сучасні високоінтенсивні енергозберігаючі технології вирощування мають енергетичний коефіцієнт в межах 5 – 7 одиниць. У той час як більшість традиційних технологій має значення енергетичного коефіцієнту в межах 1 – 2. У випадку, коли Ке < 1 можна говорити про дуже енергоємні технології вирощування культур, які з енергетичної точки зору є неефективними (зазвичай, це традиційні парові технології вирощування з використанням енергоємної застарілої техніки, а також екстенсивні технології з широким застосуванням ручної праці). Енергоємність продукції визначають як частку сумарних витрат енергії на одиницю урожаю основної продукції [61].

Результати оцінки біоенергетичної ефективності технології вирощування різних сортів пшениці озимої приведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Оцінка біоенергетичної ефективності технології вирощування озимої пшениці (середня за 2 роки досліджень)

Варіанти

Витрати енергії, тис. МДж/га

Прихід енергії з урожаєм, тис. МДж/га

Приріст енергії,  тис. МДж/га

Енергетичний

коефіцієнт

Енергоємність продукції, тис. МДж/ц

1. Куяльник

30,44

44,58

14,14

1,46

1,12

2. Ужинок

30,57

45,57

15,00

1,49

1,10

3. Землячка

30,75

46,89

16,14

1,52

1,08

4. Безмежна

30,98

48,53

17,55

1,57

1,05

5. Бунчук

32,45

59,23

26,78

1,83

0,90

Як видно з таблиці 4.2, найвищу енергетичну ефективність забезпечив варіант технології з сортом Бунчук. Мінімальна енергетична ефективність спостерігається у сорту-стандарту Куяльник та сорту Ужинок. Втім, з таблиці 4.2 видно, що усі варіанти досліду показують достатньо високу енергоємність технології, оскільки енергетичний коефіцієнт знаходиться в межах 1 – 2. Це пояснюється застосуванням традиційної парової технології вирощування пшениці озимої у досліді із сортовипробування. На практиці енергетичну ефективність виробництва зерна пшениці озимої можна значно підвищити за рахунок вибору більш привабливого попередника та менш енергоємних (комбінованих) с/г знарядь і агрегатів. Отже, під час впровадження у виробництво, слід зробити акцент на більш енергоощадній технології вирощування озимої пшениці, зокрема, на виборі більш енергетично вигідного попередника.

Проведений аналіз економічної та біоенергетичної ефективності варіантів досліду дає можливість сказати, що найбільш доцільним є впровадження у виробництво сорту Бунчук, як найбільш інтенсивного та високоефективного сорту.

РОЗДІЛ 5

БІЗНЕС-ПЛАН ВПРОВАДЖЕННЯ КРАЩОГО ВАРІАНТУ ДОСЛІДУ В ВИРОБНИЦТВО

Реквізити господарства:

Повна назва підприємства:приватно-орендний кооператив «Зоря»

Назва установчого документа: статут

Місце реєстрації: Білозерський райвиконком

Дата реєстрації:17 лютого 1997 р.

Реєстраційний номер:рішення Білозерської райадміністрації №72-р

Форма власності: колективна

Рік заснування підприємства: 1997 р.

Юридична адреса: с. Чорнобаївка, вул. Комсомольська, 47

Підпорядкованість: Білозерське сільськогосподарське управління

Основні види діяльності:виробництво мяса, молока, вирощування зернових, технічних, кормових та овочевих культур, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції

Керівник підприємства: Моторний Дмитро Костянтинович

РЕЗЮМЕ

  1.  Місія – виробництво та реалізація зерна пшениці озимої 2 кл. якості обсягом 3710 ц.
  2.  Канали реалізації продукції – ООО «Агроскоп Украина».
  3.  Фінансові результати – виручка 704,9 тис. грн.; прибуток 156,5 тис. грн.; рівень рентабельності – 28,5%.
  4.  Необхідність залучення інвестицій (кредитів) – необхідності у залученні кредитів та інвестицій немає.

5.1. Характеристика підприємства

5.1.1. Коротка довідка про історію підприємництва

Приватно-орендний кооператив «Зоря» (правонаступник Ордена Леніна колгоспу ім. Кірова) знаходиться у Херсонській області, Білозерському районі, с. Чорнобаївка. Засноване підприємство у 1997 р. шляхом укладання установчої угоди. Склад засновників вказано у таблиці 5.1. Безпосередньо у створенні кооперативу приймали участь 8 осіб, було створено статутний фонд у розмірі 941400 грн. і земельний фонд у розмірі 5289,8 га.

Таблиця 5.1

Склад засновників з визначенням їх частки в статутному капіталі

Показники

Фізичні особи

Юридичні особи

всього

в т.ч. працівники підприємства

Чисельність учасників

в т.ч. мають: земельні паї

майнові паї

--

--

--

1431

315

--

210

210

--

Земельні паї: площа, га

сума, тис. грн.

4837

4837

--

104463

230

--

Майнові паї , тис. грн.

158

158

--

Плата за оренду землі, тис. грн.

- майнових паїв, тис. грн.

1000,05

105

--

--

--

--

5.1.2. Місце знаходження, напрямки діяльності та спеціалізація

Відстань до обласного центру (м. Херсон) становить 7 км, до районного (с. Білозерка) – 25 км. Основні шляхи сполучення з господарством – залізничний і автомобільний. Відстань до найближчої залізниці становить 7 км. Щодо автомобільного сполучення, то центром села проходить траса загальнодержавного значення М14. Усі поля господарства сполучені між собою мережею ґрунтових доріг; кожен об’єкт господарства має зручний під’їзд.

Основний профіль господарства – молочнотоварне виробництво та рослинництво (вирощування зернових і кормових культур). Основною галуззю рослинництва є вирощування зернових культур (озимої пшениці), для вирощування яких відведено близько 40 % загальної посівної площі, в тому числі 17 % зрошуваних земель. Друге місце займають кормові культури – 35 % площ і 83 % зрошуваних земель. Вирощуванню кормових культур у господарстві приділяють особливу увагу через необхідність забезпечення кормами потужного тваринницького комплексу (дві молочнотоварні ферми, загальне поголів’я племінної ВРХ яких становить: 1002 голови – дойне стадо; 823 бика; 912 телят). Технічні культури вирощуються на незначних площах (11 %). Загальна площа господарства – 5120 га (в тому числі 1510 га – зрошувані землі).

Розробка бізнес-плану здійснюється для зерна озимої пшениці.

5.1.3. Організаційна структура, структура управління

ПОК «Зоря» включає в себе наступні підрозділи:

- рослинницькі бригади №1 і №2;

- молочнотоварні ферми №1 і №2;

- машинно-тракторну станцію;

- гаражі та автослюсарні майстерні;

- механізований тік;

- насосну станцію;

- млин і хлібопекарський цех;

- олійний цех.

Структура управління господарства – трьохступенева (голова кооперативу – головний агроном / головний зоотехнік – відповідні бригадири). Головні управлінські питання вирішуються шляхом обговорення Радою кооперативу, до якої входить 9 чоловік (голова кооперативу Моторний Д. К., головні агроном і зоотехнік господарства, головні економіст і бухгалтер та ін. посадові особи).  

5.1.4. Фінансово-економічний стан підприємства (основні економічні показники)

Основні економічні показники виробничої діяльності підприємства за останні роки і план на даний рік наведено у табл. 5.2 і 5.3.

Таблиця 5.2

Землекористування господарства (склад і площа земельних угідь)

№№

Назва угідь

Наявність, га

на початок року

на кінець року

11

Загальна площа земель у власності і користуванні, всього

5078,5

5078,5

12

Сільськогосподарські угіддя:

в т.ч. рілля

багаторічні насадження

сіножаті

пасовища

4837

4837

--

--

--

--

17,48

17,48

13

Площа лісів та інших лісовкритих площ, всього

--

--

14

Ставки і водойми

114

114

15

Будівлі та споруди

110

110

16

Площа зрошуваної ріллі

1510

1510

17

Площа орендованої ріллі

4208

4208

Таблиця 5.3

Основні економічні показники

Показники

Фактично

План

2014 р.

2012

2013

Середньорічна чисельність, чол. в т. ч. зайнятих в с.-г. виробництві

310

315

300

Основні виробничі фонди, тис. грн.

53200

53323

53500

в т. ч. с/г призначення

17258

17752

18000

Оборотні засоби, тис. грн.

9410

9406

9500

Балансовий прибуток, тис. грн.

1450

1690

2060

Рівень рентабельності, %

+5,4

+6,1

+7,5

Як видно з таблиці 5.3, економічні показники діяльності ПОК «Зоря» в період з 2012 по 2013 рр. зростали, що видно із росту рентабельності виробництва та розміру прибутку господарства. У майбутньому році планується продовжити тенденцію до зростання ефективності виробничої діяльності кооперативу, в основному за рахунок залучення оновленого МТП і зменшення витрат праці.

5.1.5. Перспективи розвитку підприємства

Існує можливість збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва за рахунок залучення нових с/г машин і агрегатів, що відрізняються вищою якістю обробітку ґрунту і створенням кращих умов для росту і розвитку с/г культур. Розширення асортименту продукції ПОК «Зоря» не планується, канали реалізації не змінюються. Для поліпшення фінансово-економічного стану с/г підприємства слід розширювати асортимент пропонованої продукції (бажано у готовому вигляді, а не сировини), а також залучати інвестиції.

5.2. Ринкова діяльність

Таблиці розраховуються виходячи з даних технологічної карти. Площа посіву культури приймається рівною 100 га. Споживач – ООО «Агроскоп Украина», з яким у господарстві налагоджено контакти.

Таблиця 5.4

Ринок пропонованої продукції

Споживачі

Вид продукції

Кількість, ц

ООО «Агроскоп Украина»

Зерно пшениці озимої

3710

Таблиця 5.5

Ринок основних засобів виробництва, їх нормативна потреба

для вирощування і збирання культури

№ п/п

Назва засобів виробництва

Потреба

Наявність

Купівля (оренда)

1

2

3

4

5

1

Трактори:

Т-150 К

Т-150

ДТ-75

ЮМЗ-6

МТЗ-80

МТЗ-100

Т-40

2

4

1

2

4

2

1

3

6

4

6

14

2

2

0

0

0

0

0

0

0

2

Дон 1500

2

6

0

3

Сільгоспмашини:

ДМТ-4

ПРТ-10

ПЛН-4-35

БЗСС-1,0

КПС-4

МВУ-900

СЗ-10,8

ККШ-6

ОП-2000

ЗЖБ-1,8

КПЕ-3,8

2

2

4

84

8

4

2

12

4

1

2

4

5

10

315

15

4

2

21

4

3

4

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

Продовження таблиці 5.5

1

2

3

4

5

4

Технологічне обладнання:

ПБ-35

ПФ-0,5

КЗС-40

ПТС-4

ЗМ-60

1

1

1

2

1

2

1

2

15

3

0

0

0

0

0

Таблиця 5.6

Ринок матеріальних ресурсів та їх потреба для вирощування і збирання культури

Назва

Наявність

Потреба

Купівля

1

2

3

4

Насіння, всього, ц

2500

200

---

Мінеральні добрива, ц, всього

в т.ч. азотні

фосфорні

калійні

2881

210

---

2723

160

---

158

5

---

---

---

---

1

2

3

4

Пестициди, всього кг(л)

в т.ч.

272

112

---

Гранстар – 22

Дерозал – 80

Фастак – 90

Імпакт – 80

2

50

10

50

---

---

---

---

Паливно-мастильні матеріали, ц

---

80,01

80,01

Як видно з таблиць 5.5 і 5.6 ПОК «Зоря» має достатню забезпеченість оборотними та основними фондами для виробництва зерна пшениці на запланованому рівні. Потреба у ПММ буде задоволена шляхом виділення коштів на закупівлю пального на заправних станціях.

Таблиця 5.7

Ринок, наявність і потреба робочої сили

Категорії працівників

Потреба

Наявність на початок року

Необхідність залучення додаткових працівників

1

2

3

4

Всього

19

177

---

Продовження таблиці 5.7

1

2

3

4

В т. ч. трактористи

9

57

---

різноробочі

10

120

---

З таблиці 5.7 видно, що господарство має у своєму розпорядженні достатню кількість робочої сили, і потреб у залученні нових працівників немає.

5.3. План маркетингу

Маркетинг – це діяльність, спрямована на створення попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів. Маркетинг – це філософія бізнесу, важлива складова системи управління підприємством. Значення маркетингової діяльності важко переоцінити, оскільки вона спрямовує розвиток підприємства і завдяки набору специфічних інструментів дозволяє успішно реалізувати заплановані економічні й фінансові програми. Кінцевою метою роботи служби маркетингу є підпорядкованість усієї господарської та комерційної діяльності підприємства законам існування та розвитку ринку.

На жаль, ПОК «Зоря» не має власної розвиненої маркетингової служби. Її функції (але дуже обмежено) виконують комерційний та фінансовий відділи господарства. Головним недоліком роботи фахівців господарства є нехтування вивченням ринків збуту продукції (як внутрішніх, так і зовнішніх). Торгівля здійснюється за напрацьованими раніше схемами з одними і тими самими трейдерами та заготівельними компаніями.

Таблиця 5.8

Розрахунок ціни пропозиції і прогнозованої ціни на продукцію

Вид продук

ції

Собівартість 1 тони продукції, грн.

Рівень рентабельності, % (фактичний)

Середня реалізаційна ціна  продукції, грн./т

Фактичний прибуток, грн./т

фактична

прогнозована

Зерно пшениці

1332,4

+35,10

1800

1800

467,6

5.4. План виробництва пропонованої продукції

Обсяги виробництва зерна пшениці вказано у таблиці 5.9 відповідно до технологічної карти вирощування культури.

Таблиця 5.9

Обсяг виробництва

Показники

Значення

Площа посіву, га

100

Урожайність, ц/га (в масі після доробки)

37,1

Валовий збір, ц

3710

Собівартість 1ц, грн.

133,24

Загальні витрати на виробництво, грн.

494320,4

5.5. Витрати за елементами (кошторис витрат на основне виробництво)

Кошторис витрат на основне виробництво подано у формі таблиці 5.10 згідно з розрахунками по технологічній карті вирощування культури.

Таблиця 5.10

Кошторис витрат на основне виробництво, грн.

№ п/п

Статті витрат

Всього

На 1 га

1

Витрати минулих років

0

0

2

Оплата праці з нарахуваннями

43157,49

431,6

3

Паливно-мастильні матеріали

76012,01

760,1

4

Насіння

64000,0

640,0

5

Добрива

171970,0

1719,7

6

Засоби захисту рослин

15370,0

153,7

7

Транспорт

8715,83

87,2

8

Утримання основних засобів

24527,09

245,3

9

Інші прямі витрати

921,82

9,2

10

Разом витрат

441383,1

4413,8

11

Затрати на організацію і управління

57332,71

573,3

12

Плата за оренду паїв

30000,0

300,0

13

Фіксований податок

3000,0

30,0

14

Всього витрат

479662,2

4796,6

5.6. Фінансовий план

Розрахунок грошових надходжень від реалізації продукції (табл. 5.11) проводиться на основі прийнятої технологічної карти вирощування та фактичних цін на продукцію на внутрішньому ринку.

Таблиця 5.11

Розрахунок грошових надходжень і результати від реалізації продукції

Показники

Результати

Реалізовано, ц

3710

Виручка, тис. грн.

667,80

Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

494,32

Результат: прибуток, тис. грн.

        збиток, тис. грн.

173,48

---

Рівень виробничої рентабельності, %

35,10

5.7. Інвестиційна діяльність

ПОК «Зоря» має у розпорядженні необхідну кількість робочої сили, машин і знарядь для забезпечення виробництва продукції у запланованих кількостях. Господарство не потребує додаткових зовнішніх інвестицій для забезпечення виробничого процесу основними і оборотними засобами виробництва.

5.8. Висновки і пропозиції

Виходячи з наведених вище матеріалів можна зробити висновок про економічну доцільність виробництва зерна пшениці озимої за розробленою технологічною картою для його подальшого збуту заготівельній компанії ООО «Агроскоп Украина». При цьому чистий прибуток складе 156562 грн., а рівень рентабельності становитиме 28,51%. Залучення додаткових інвестицій та кредитів для проведення виробництва зерна на запланованому рівні не потрібне, оскільки ПОК «Зоря» має достатню кількість власних виробничих потужностей і коштів. Головним недоліком ринкової діяльності господарства є нехтування дослідженням ринку та відсутність маркетингової служби для налагодження збуту продукції.

РОЗДІЛ 6

ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ ПОСІВІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

6.1. Аналіз виробничого травматизму

Виробничий травматизм – основний показник ефективності роботи служби охорони праці в господарстві. Його аналіз проводиться з метою виявлення основних недоліків у проведенні навчання з питань безпеки праці, а також усунення виявлених у процесі розслідування нещасних випадків несправностей машин і механізмів та порушень з боку санітарно-гігієнічних вимог. Аналіз виробничого травматизму ПОК «Зоря» приведено нижче у вигляді таблиць 6.1 та 6.2.

Таблиця 6.1

Розподіл потерпілих (П) при нещасних випадках та днів непрацездатності (Дн) по місяцям року

Роки

Показники

Місяці року

Всього

К-ть прац

Кч.

Кв. р. с.

січень

лютий

березень

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

жовтень

листопад

грудень

2011

2012

П.

Росл-во

0

0

0

2

0

0

1

0

3

0

0

0

6

180

33

0,1

Дн.

0

0

0

10

0

0

5

0

15

0

0

0

30

2012

2013

П.

Росл-во

0

0

1

0

0

1

1

1

0

0

0

0

4

177

23

0,1

Дн.

0

0

5

0

0

5

5

8

0

0

0

0

23

Кількісний показник частоти травматизму (Кч.) або коефіцієнт травматизму розраховується на 1000 працюючих:

Кч. = Н*1000/С,                                                                           (6.1)

де:

Н – число нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися на підприємстві за звітний період і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;

С – середньоспискова чисельність працівників на підприємстві за звітний період.

Тобто, Кч. – це кількість нещасних випадків та/або профзахворювань, які сталися у відповідний період часу на 1000 працівників.

В останні роки все частіше використовується такий показник, як коефіцієнт втрат робочої сили (Кв. р. с.), який враховує кількість фактично відпрацбованих і нормованих людино-днів за господарством:

Кв. р. с. = (1 – Дф./Днорма)*100%,                                                 (6.2)

де:

Дф. = Днорма – Дн.; Днорма = С*250

Таблиця 6.2

Головні причини нещасних випадків

Причини нещасного випадку

2011 – 2012 рр

2012 – 2013 рр

кількість

%

кількість

%

Конструктивні недоліки машин, механізмів, обладнання, пристроїв та інструменту

0

0

0

0

Несправність машин, механізмів, обладнання, інструменту

2

33,3

2

50

Недосконалість технології, порушення технологічного процесу

0

0

0

0

Порушення правил техніки безпеки

0

0

0

0

Не застосування засобів індивідуального захисту

3

50

2

50

Недоліки в навчанні безпеки праці

0

0

0

0

Використання працюючого не за спеціальністю

0

0

0

0

Інші причини

1

16,7

0

0

Всього

6

100

4

100

Як видно з вищенаведених таблиць, ПОК «Зоря» характеризується рівнем виробничого травматизму. Основними причинами нещасних випадків у господарстві є нестача необхідних ЗІЗ, а також несправності у застарілій с/г техніці (тракторах і с/г знаряддях).

6.2. Організаційно-правові заходи охорони праці

Робота з охорони праці в господарстві ведеться відповідно до вимог діючого законодавства [62], а також правових документів: КЗПП України [63], типового положення про службу охорони праці [64].

Особлива увага в господарстві приділяється санітарно-гігієнічним заходам, що спрямовані на збереження здоров’я робітників і персоналу [62].

Відповідальність за організацію роботи по охороні праці покладено на голову господарства, у галузях – на головних фахівців, а за практичні роботи з охорони праці відповідає інженер з охорони праці.

Організація та проведення санітарно-гігієнічних заходів в господарстві здійснюється згідно санітарних норм та ГОСТу.

Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці та санітарно-побутового обслуговування регулюється документами СН. Використання мінеральних добрив під культури проводиться на підставі СП.

Робочі місця, освітлення, організація під’їзних шляхів, вентиляція робочих приміщень відповідають вимогам Сніп 11-97-76 [65], санітарним нормам, ГОСТу 12.0.003 – 74 [66].

6.3. Санітарно-гігієнічні заходи

Основними робочими приміщеннями в ПОК «Зоря» є автогаражі, автомайстерні, ангари для с/г техніки, а також виробничі цехи.

Мікроклімат виробничих приміщень в цілому відповідає вимогам Сніп 11-97-76 [65], санітарним нормам, ГОСТу 12.0.003 – 74 [66]. Є зауваження щодо освітленості та високої запиленості гаражних приміщень.

Побутові приміщення господарства утримуються на належному санітарно-гігієнічному рівні. Кімнати відпочинку відсутні, втім, для організації дозвілля є сільський клуб, у якому працівники можуть збиратися в час після роботи.

Кожен працівник ПОК «Зоря» забезпечується безкоштовним триразовим харчуванням, а також необхідними засобами індивідуального захисту на шкідливих роботах. Зберігання спецодягу та ЗІЗ проводиться у спеціально відведених приміщеннях.

Організація видачі необхідного спецодягу та ЗІЗ здійснюється відповідно до типових галузевих норм (табл. 6.3).

Таблиця 6.3

Кількість необхідного спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту

п/п

Професія, посада

Марки спецодягу,

спецвзуття, захисних

засобів

         Термін

використання,

місяці

1

2

3

4

1.

Тракторист-машиніст

  Костюм бавовняний

  Рукавиці комбіновані

  Окуляри захисні

  Респіратор

 12

 До зносу

 6

 Черговий

2.

Робітник на дробленні,

змішуванні і внесенні

мін. добрив

  Комбінезон бавовняний

  Рукавиці комбіновані

  Окуляри захисні

  Респіратор

  Рукавиці гумові

 Черговий

 6

 12

 До зносу

 До зносу

3.

Робітник на посівних роботах

  Комбінезон бавовняний,

  пилонепроникний

  Чоботи гумові

  Респіратор

  Окуляри захисні

 12

 Чергові

 До зносу

 До зносу

Продовження таблиці 6.3

1

2

3

4

4.

Машиніст-комбайнер

  Костюм б/п з пилонепроникної тканини

  Рукавиці комбіновані

  Окуляри захисні

  Респіратор

  Шолом брезентовий

 12

 До зносу

 До зносу

 6

 12

6.4. Техніка безпеки при посіві озимої пшениці

Загальні вимоги безпеки

1. До посіву допускаються особи не молодші 18 років, які не мають медичних протипоказань і пройшли інструктаж та стажування.

2. Роботу на агрегаті розпочинають тільки при його справності.

3. Перевірку стану ділянок поля, розбивки на загони слід проводити тільки в світлу частину доби.

4. Відпочивати слід тільки на спеціально відведених ділянках.

5. Трактори повинні бути зручними і безпечними при технічному обслуговуванні.

Вимоги безпеки перед початком роботи

6. Перед початком роботи перевірити наявність та комплекцію аптечки першої медичної допомоги.

7. Отримати від керівника ділянки завдання на маршрут руху агрегату, вивчити рельєф ділянки та місце поворотів та переїздів.

8. Перед зрушенням з міста перевірити чи не загрожує будь-кому рух агрегату, після  чого просигналити та розпочати рух.

9. Перед виїздом в поле випробувати роботу сівалки в холосту.

10. Перед початком роботи перевірити справність посівного агрегату.

11. Не передавати управління посівним агрегатом особам, які не закріплені за ним.

Вимоги безпеки при виконанні технічного процесу

12. Не допускати находження сторонніх людей на агрегаті.

13. Регулювати та перевіряти робочі органи та механізми при заглушеному двигуні.

14. При заправці сівалки обслуговуючому персоналу заборонено бути з навітряного боку.

15. Під час руху агрегату заборонено залишати робочі місця, сидіти чи стояти на підніжках, насіннєвих бункерах та рамі сівалки.

16. В кінці гону тракторист повинен перевірити агрегат, тільки тоді, коли робочі органи повністю витягнуті з ґрунту.

17. В містах повороту агрегату заборонено знаходитись людям і техніці.

18. Розрівнювати зерно у насіннєвому бункері тільки спеціальними дерев’яними лопатами.

19. Очищують сошники та висіваючи апарати чистиками дозволяється тільки при зупиненому агрегаті.

Вимоги безпеки по закінченню роботи

20. Після закінчення роботи агрегат очищують від бруду, ґрунту та пожнивних залишків.

21. Поставити агрегат на стоянку, поклавши під колеса опори.

22. Привести в належний стан робоче місце.

23. По закінченню робіт працівники повинні здати засоби індивідуального захисту та спецодяг на зберігання, прийняти душ.

6.5. Пожежна безпека

Організація пожежної безпеки в ПОК «Зоря» здійснюється згідно з вимогами і правилами, встановленими у Законі України «Про пожежну безпеку» [67].

Відповідно до наявних факторів пожежної небезпеки й існуючих нормативно-правових актів інженерами з охорони праці розробляються і впроваджуються інструкції з пожежної безпеки, і здійснюється систематичний контроль за виконанням працівниками їх приписів.

У ПОК «Зоря» організовано пожежно-вартова охорона (ПВО) для попередження пожеж, що має в своєму розпорядженні пожежну машину, вогнегасники і всі знаряддя пожежної безпеки.

Усі приміщення забезпечені вогнегасниками та планами евакуації у разі пожежі. Пожежна та електробезпека у виробничих приміщеннях знаходиться на високому рівні. Підвищений вміст пилу у гаражних приміщеннях – один із негативних факторів, що може спровокувати пожежу.

За організацію та стан пожежної охорони в ПОК «Зоря» відповідає голова кооперативу, а на виробничих ділянках – бригадири та головні спеціалісти.

Озима пшениця при дозріванні дуже небезпечна, тому ще до початку жнив голова господарства призначає осіб, відповідальних за протипожежну підготовку полів та збиральної техніки, організацію протипожежного інструктажу механізаторів.

6.6. Рекомендації по поліпшенню стану охорони праці

Аналізуючи стан охорони праці в господарстві для попередження травматизму робітників і персоналу вважаю за необхідне:

1. Забезпечити робітників якісними і справними засобами індивідуального захисту відповідно до Типових правил техніки безпеки, що відповідають інструкціям з техніки безпеки.

2. Керівникам виробничих ділянок обов’язково необхідно контролювати застосування засобів індивідуального захисту за їх призначенням.

3. Підсилити контроль за виконанням правил техніки безпеки і технологічних правил.

4.  Підвищити ефективність навчання з питань охорони праці, проводити пропаганду техніки безпеки.

5. Своєчасно проводити медогляд працівників, особливо тих, які задіяні на шкідливих роботах.

6. Підтримувати техніку та обладнання в справному, належному стані відповідно до вимог Держстандарту.

7. Слідкувати за відповідністю робочих місць та обладнання вимогам техніки безпеки, проводити регулярні прибирання виробничих приміщень..

Дані заходи сприяють покращенню виробничого процесу, експлуатації техніки та усуненню факторів, які можуть спричинити аварійні та інші небезпечні ситуації.

РОЗДІЛ 7

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ НОВИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ У ВИРОБНИЦТВО

В останні роки чітко простежується тенденція до інтенсифікації сільськогосподарського виробництва у всіх його сферах. Не є винятком і землеробство, як провідна галузь агропромислового комплексу України. Втім, традиційна інтенсифікація землеробства в Україні призвела до надмірної деградації агроекологічного потенціалу, потужність якого вважалась неперевершуваною. Зокрема, екстенсивний розвиток землеробства призвів до надмірної розораності земель. Це призвело до формування несталих та вразливих агроландшафтів [68].

Крім того, велика кількість агровиробників вдається до підвищення продуктивності виробництва рослинницької продукції шляхом застосування широкого спектру пестицидів та агрохімікатів, у той час як у розвинених країнах світу такий традиційний підхід вже давно змінив адаптивний підхід (використання адаптивних культур, сортів і гібридів, а також адаптивних технологій обробітку ґрунту) та досягнення точного землеробства. Вже доведено, що навіть найсучасніші види мінеральних добрив і пестицидів мають достатньо високу фітотоксичність, і негативно впливають на весь агроландшафт у цілому. Тому зараз дуже гостро постало питання посиленого розвитку біологічного та органічного землеробства, системи ведення якого передбачають мінімізацію або повне уникнення хімічного впливу на ґрунт і рослини. Основними факторами інтенсифікації у таких системах ведення господарства стають адаптивні сорти і гібриди с/г культур, а також відповідні системи обробітку ґрунту енергоощадними комбінованими агрегатами. Існує думка, що для систем біологічного землеробства необхідна селекція спеціальних сортів [68, 69].

Сучасні концепції інтенсифікації землеробства кажуть, що фактор сорту є чи не найважливішим у підвищенні продуктивності агрофітоценозу при мінімальній кількості негативних впливів на навколишнє середовище. Виведення нових сортів з підвищеною адаптивністю та продуктивним потенціалом здатне значно понизити рівень негативного впливу засобів хімізації на екологічний стан середовища, оскільки, зазвичай, нові сорти завдяки своїм стійкостям до негативних факторів не потребують значної кількості хімічних обробок. Зокрема, існують сорти і гібриди, які є стійкими до комплексу хвороб, толерантними до фітофагів і бурянів. Взагалі, селекція – один із головних засобів прогресу у сучасному рослинництві, який дозволяє агровиробникам при мінімальних капіталовкладеннях і енергетичних затратах, без ризиків для навколишнього середовища та екологічної якості продукції отримувати до 50% приросту продуктивності культури [68].

З екологічної точки зору впровадження новітніх високопродуктивних сортів має два аспекти, на які треба звернути увагу. По-перше, значна частка виведених на сьогоднішній день сортів пшениці озимої є сортами інтенсивного типу. Це говорить про те, що рослини таких сортів мають підвищену продуктивність та адаптивні властивості лише у тому випадку, якщо створено певні умови для їх росту і розвитку. Зазвичай це передбачає високі агрофони живлення, обовязковість зрошення, інтенсивна прогресивна технологія обробітку ґрунту та система захисту. Звісно, що в даному випадку при впровадженні таких сортів із дотриманням усіх цих вимог не можна казати про екологічність даного агрозаходу. По-друге, в останні роки виводяться генетично модифіковані сорти і гібриди с/г культур, які дозволяють мінімізувати економічні та енергетичні витрати (а значить – і екологічний тиск на середовище), проте не гарантують одержання безпечної для споживання рослинницької продукції [70].

Досліджувані у даній роботі сорти пшениці озимої селекції СГІ НААНУ (м. Одеса) відносяться до адаптивних сортів в умовах Південного степу України. Усі ці сорти відрізняються підвищеним продуктивним потенціалом, проте їх важливою перевагою з екологічної точки зору є те, що вони здатні демонструвати високий рівень урожайності навіть за умов низьких агрофонів і без зрошення. Отже, впровадження таких сортів у виробництво дає змогу реально підвищити продуктивність зернового виробництва без зростання екологічного тиску на навколишнє середовище. Важливо також відзначити високі стійкість і толерантність рослин досліджуваних сортів (особливо сорту Бунчук) до більшості с/г фітопатогенів, що дозволяє зменшувати кількість необхідних обробок фунгіцидними препаратами і отримувати більш екологічно чисту продукцію.

У підсумку можна стверджувати, що впровадження нових сортів пшениці озимої у с/г виробництво з екологічної точки зору має великі перспективи і не несе такої шкоди, як застосування інших шляхів інтенсифікації.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Дипломна робота присвячена сортовипробуванню перспективних і нових сортів пшениці озимої степового екотипу. Отримані результати досліджень і виробнича перевірка дають підстави зробити наступні висновки:

1. Вперше проведена детальна багаторічна оцінка нових і перспективних сортів озимої пшениці в неполивних умовах південного Степу України на базі ПОК «Зоря» Білозерського району Херсонської області з послідуючою рекомендацією для впровадження у виробництво в господарствах різних форм власності.

2. Проведені фенологічні спостереження показали, що найбільш скоростиглим сортом пшениці озимої виявився сорт Бунчук, тривалість вегетаційного періоду якого склала в середньому за два роки досліджень 277,5 діб. Тривалість вегетаційного періоду сорту-стандарту Куяльник становить в середньому 279 діб. Найдовший період від сівби до достигання має сорт Ужинок – 284 доби. Крім того, варто відзначити вкорочений період достигання зерна у сорту Бунчук – 50 діб (у інших сортів – 53,5 – 55,5 діб), що є позитивним у посушливих умовах вирощування.

3. Проведення біометричних спостережень показало, що найбільш короткостебловим сортом виявився Ужинок (середня висота рослин 72,5 см), а найбільш високостебловим – сорт Землячка (висота рослин 83,5 см). Максимальною площею асиміляційного апарату характеризуються сорти Куяльник (124,5 – 128 см2) та Бунчук (110,8 – 137,0 см2), що вказує на високий потенціал фотосинтетичної активності рослин цих сортів. Усі сорти – інтенсивного типу.

4. Сорт Бунчук характеризується високим відсотком формування продуктивних стебел на рослину та високою густотою продуктивного стеблостою. Крім того, рослини сорту Бунчук формують крупний, добре озернений колос з крупним зерном (m1000 = 42 г).

5. Найвищу зимостійкість мають рослини сорту Безмежна (78,25 %). Найгіршими показниками зимостійкості характеризуються сорти Ужинок (69,25 %) і Куяльник (70,30 %). Середні показники зимостійкості показали сорти Землячка (72,3 %) і Бунчук (75,15 %).

6. Найкращий рівень стійкості до фітопатогенів забезпечив сорт Бунчук. Щодо стійкості до дії фітофагів жоден із досліджуваних сортів не проявив специфічної чи групової стійкості.

7. Найвищий рівень врожайності зерна за 2 роки досліджень забезпечив сорт Бунчук – в середньому 36,0 ц/га проти 27,1 ц/га у сорту-стандарту Куяльник (НІР05 в середньому за 2 роки – 1,45 ц/га). Усі досліджувані сорти за рівнем врожайності перевищили сорт-стандарт на величину від 0,6 до 2,4 ц/га. Достовірний приріст врожаю мають сорти Безмежна і Бунчук.

8. За якісними показниками зерна кращу продукцію забезпечив сорт Бунчук – зерно пшениці цього сорту відноситься за якостями до 2 класу. Усі інші сорти забезпечили одержання зернової маси 3 класу.

9. Внаслідок проведеного кореляційного аналізу урожайності та факторів, що на неї впливають, було встановлено, що найбільш значущий вплив на рівень урожайності зерна пшениці озимої мають фактори тривалості вегетації культури, густоти продуктивного стеблостою і озерненості колосу.

10. З економічної точки зору впровадження у виробництво сорту Бунчук є найбільш доцільним, рентабельність виробництва за парової технології вирощування становить 35,1 %.

11. Екологічно впровадження у виробництво нових сортів озимої пшениці за умов дотримання технології чинить мінімальний вплив на стан агроекосистем.

Проведені дослідження дозволяють рекомендувати сорт пшениці озимої Бунчук у виробництво в господарствах південного Степу України як найбільш продуктивний і адаптивний до створених сучасних умов вирощування. Впровадження нового перспективного сорту дозволить збільшити валові збори якісного зерна при одержанні максимальних прибутків.  

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Орлюк А. П. Каталог «Сорти та гібриди сільськогосподарських культур» / Орлюк А. П., Лавриненко Ю. А. – Укр. НДІЗЗ ЗАТ «Ніглава», 1998. – 90 с.

2. Бляхерова Р. И. Пшеница / Бляхерова Р. И., Забазный П. А., Пруцкова М. Г.  – М.: Колос, 1973. – 210 с.

3. Пшеницы мира / [В. Ф. Дорофеев, Р. А. Удачин, Д. В. Семенова и др.]; cоставитель Р. А. Удачин. – Л.: ВО «Агропромиздат», 1987 – 560 с.

4. А. П. Орлюк Адаптивний і продуктивний потенціали пшениці. / Орлюк А. П., Гончарова К. В. – Херсон, 2002. – 276 с.

5. Моргун В. В. Мутационная селекция пшеницы / Моргун В. В., Логвиненко В. Ф.  – К.: Наукова думка, 1995. – 427 с.

6. Пыльнев В. В. Закономерности эволюции озимой пшеницы в результате селекции: автореф. дис. на получение науч. степени д. б. наук / В. В. Пыльнев – М., 1998. – 31 с.

7. Бама Л. Генетический процесс в селекции пшеницы / Бама Л., Суниг Л., Силади Д., Лянг Л.  // Кн. Вопросы селекции и генетики зерновых культур. – Прага, 1987. – С. 289 – 297.

8. Пыльнев В. В. Адаптивность озимой пшеницы в процессе селекции на повышение зерновой продуктивности / В. В. Пыльнев // С.-х. биология, 1995. - №1. – С. 41 – 50.

9. Рабинович С. В. Современные сорта пшеницы и их родословные / Рабинович С. В.  – К., 1972. – 328 с.

10. Стяжицки С. Исходные материалы в селекции озимой пшеницы / Стяжицки С., Венгжин С., Налепа С., Мазуркевич Б.  // Кн. Вопросы селекции и генетики зерновых культур. – М., 1983. – С. 93 – 105.

11. Долгунова Д. А. Использование биологической закономерности развития растений в селекции озимой пшеницы / Долгунова Д. А.  // Селекция, семеноводство и интенсивная технология возделывания озимой пшеницы: [сб. научных трудов]. – М.: Агропромиздат, 1989. – С. 36 – 41.

12. Кумаков В. А. Некоторые проблемы физиологии в связи с селекцией на продуктивность / Кумаков В. А. // Кн. Физиолого-генетические основы повышения продуктивности зерновых культур. – М.: Колос, 1975. – С. 63 – 71.

13. Лелли Я. Селекция пшеницы. Теория и практика / Лелли Я. – М.: Колос,1980. – 383 с.

14. Боросвич С. Генетические аспекты селекции высокоурожайных сортов пшеницы / Боросвич С. // Сельскохозяйственная биология, 1968. – Т.3, №2. – С. 285 – 289.

15. Володарский Н. И. Морфофизиологические особенности растений пшеницы в связи с разработкой моделей высокоурожайного сорта / Володарский Н. И., Циунович О. Д.  // С.-х. биология, 1978. – Т.13, №3. – С.323 – 332.

16. Орлюк А. П. Физиолого-генетическая модель сорта озимой пшеницы / Орлюк А. П., Корянский А. А.  – К.: Вища школа, 1989. – 72 с.

17. Жученко А. А. Адаптивный потенциал культурных растений (эколого-генетические основы) / Жученко А. А.  – Кишинев, 1998. – 767 с.

18. Жученко А. А. Адаптивное растениеводство / Жученко А. А. – Кишинев, 1996. – 412 с.

19. Ацци Д. Сельскохозяйственная экология / Ацци Д. – [2-е издание]. – М., 1959.

20. Княдрук Н. А. Экологические основы семеноводства и прогнозирования урожайных качеств семян озимой пшеницы / Княдрук Н. А., Сечник Л. К., Слюсаренко О. К. – К.: Урожай, 1990. – 182 с.

21. Орлюк А. П. Принципы трансгрессивной селекции пшеницы / Орлюк А. П., Базалий В. В. – Херсон, 1998. – 72 с.

22. Кадыров М. А. Некоторые аспекты селекции сортов с широкой агроэкологической адаптацией / Кадыров М. А., Гриб С. М., Батуро Ф. Н. // Селекция и семеноводство, 1984. - №4. – С. 8 – 11.

23. Клималевский Э. Л. Генетический аспект минерального питания растений / Клималевский Э. Л. – М.: Агропромиздат, 1991. – 415 с.

24. Клималевский Э. Л. Минеральное питание растений: генетическая концепция / Клималевский Э. Л. // С.-х. биология, 1991. - №3. – С. 12 – 24.

25. Попереля Ф. А. Полиморфизм глиадина и его связь с качеством зерна, продуктивностью и адаптивными свойствами сортов мягкой озимой пшеницы / Попереля Ф. А. // Селекция, семеноводство и интенсивная технология возделывания озимой пшеницы: [cб. научных трудов]. – М.: Агропромиздат, 1989. – С. 138 – 159.

26. Павлов А. Н. О параллелизме модификационной и мутационной изменчивости признаков качества зерна / Павлов А. Н. //С.-х. биология, 1990. - №1. – С. 13 – 27.

27. Чекалин Н. М. Селекция и генетика отдельных культур / Н. М. Чекалин, В. Н. Тищенко, М. Е. Баташова.

28. Екологічні аспекти та ефективність вирощування озимої пшениці в рисовій сівозміні при різних системах основного обробітку грунту / [Вожегова Р. А., Вожегов С. Г., Змієвська Л. С., Вожегова Л. С.]: реф.  – 3 с.

29. Хаджиматов В. А. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2009 році / Хаджиматов В. А.  – К.: ТОВ «Алефа». – 2009. – 243 с.

30. Каталог нових сортів та гібридів зернових, зернобобових, олійних, кормових культур Селекційно-генетичного інституту. – Одеса., 2003. – С. 8 – 39.

31. Одинцова И.Г. Горизонтальная устойчивость: генетика и возможность преодоления паразитов / Одинцова И. Г., Шеломова Л. Ф. // Изменчивость фитопатогенных микроорганизмов. – М.: Колос. – 1983. – С. 15 – 27.

32. Орлюк А. П. Нові сорти пшениці озимої для універсального використання у зерновиробництві / А. П. Орлюк, К. В. Гончарова, Г. Г. Базалій, І. М. Біляєва, Л. О. Усик // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин: науково-практичний журнал / М-во аграрної політики України, Державна служба з охорони прав на сорти рослин, Український інститут експертизи сортів рослин. – К., 2010. - №1 (11).

33. Орлюк А. П. Сортова політика у вирощуванні високих урожаїв якісного зерна озимої мякої пшениці на півдні України / А. П. Орлюк // Зрошуване землеробство: міжвід. темат. науковий збірник. – Херсон: Айлант, 2007. – Вип. 48. – С. 9 – 16.

34. Орлюк А. П. Толерантність сортів озимої пшениці до бурої іржі в умовах зрошення / А. П. Орлюк, І. М. Біляєва / Збірник наукових праць СГІ. – Одеса, 2008. – Вип. 11 (51). – С. 174 – 182.

35. Методика проведення експертизи та державного випробування сортів рослин зернових, крупяних та зернобобових культур / М-во аграрної політики України, Державна комісія України по випробуванню та охороні сортів рослин // Охорона прав на сорти рослин: офіційний бюлетень. – Київ: Алефа, 2003. – Вип. 2, ч. 3. – 241 с.

36.  Федорова Н. А. Зимостійкість і врожайність озимої пшениці / Федорова Н. А. – К.: Урожай, 1972. – 259 с.

37. Олейникова Т. В. Определение засухоустойчивости сортов пшеницы и ячменя, линий и гибридов кукурузы по прорастанию семян на растворах сахарозы с высоким осмотическим давлением / Олейникова Т. В., Осипов Ю. Ф. // Методы оценки устойчивости растений к неблагоприятным условиям среды. – Л.: Колос, 1976. – С. 23 – 32.

38. Пікуш Г. Р. Як запобігти поляганню хлібів / Пікуш Г. Р., Гринченко А. Л., Пихтін М. І. – К., 1976. – 135 с.

39. Пшеница: [коллектив авторов]. – К.: Урожай, 1977. – 627 с.

40. Лыфенко С. Ф. Толерантность сортов озимой пшеницы к гербицидам типа ростовых веществ / Лыфенко С. Ф., Пика Ю. Н., Еринин Н. И. // НТБ Селекционно-генетического института (Одесса), 1983. – Вып. 9 (59). – С. 7 – 15.

41. Беденко В. П. Показатели фотосинтеза и селекция на высокую продуктивность озимой пшеницы / Беденко В. П., Уразалнев Р. А. // Селекция зерновых культур. – Алма-Ата, 1983. – С. 103 – 117.

42. Нетіс І. Т. Агротехніка озимої пшениці на зрошуваних землях / Нетіс І. Т. //  Озимі зернові культури. – К.: Урожай, 1993. – С. 133 – 140.

43. Реєстр сортів рослин України на 2001 рік. Частина перша. – К., 1999. – 97 с.

44. Каденко И. М. Повышение качества зерна / Каденко И. М. – М.: Колос, 1976. – 304 с.

45. Алехина И. Д. Метаболизм азота в корнях проростков пшеницы / Алехина И. Д., Киркос С. В., Богваров П. Э., Андреенко С. С. // Физиолого-биохимические особенности пшеницы разной продуктивности. – Изд.-во Московского универститета, 1980. – С. 81 – 94.

46. Пшеница: [под. ред. Л. А. Животкова]. – К.: Урожай, 1989. – 319 с.

47. Лымарь А. О. Экологические основы системы орошаемого земледелия / Лымарь А. О. – Х.: Аграрная наука, 1997. – 399 с.

48. Макрушин М. М. Насіннєзнавство / Макрушин М. М. – К.: Урожай, 1994. – 208 с.

49. Adams M. W. Basic of yield component compensation  in crop plants with special reference to the field dean / Adams M. W. // Crop Sci, 1967. - №7.

50. Гриценко В. В. Семеноведение полевых культур / Гриценко В. В., Калошина З. М. – М.: Колос, 1976. – 253 с.

51.Зінченко О.І.  Рослинництво / Зінченко О.І.  – К.: Аграрна освіта, 2001.

52.Растениеводство / [Вавилов П.П., Гриценко В.В., Кузнецов В.С. и др.]; под ред.. Вавилова П. П.  – М.: Агропромиздат, 1986. – 512 с.

53.Фізіологія сільськогосподарських рослин з основами біохімії / [Макрушин М.М., Макрушина Є.М., Петерсен Н.В., Цибулько В.С.]. – К.: Урожай, 1985. – 350 с.

54. Ушкаренко В. О.  Практикум для виконання практичних занять з дисципліни «Основи наукових досліджень» для студентів агрономічного факультету / Ушкаренко В. О., Шепель А. В. – Херсон: Айлант – 2001. – 112 с.

55. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Доспехов Б.А.  – М.: Колос, 1973. – 336 с.

56. Мойсейченко В.Ф. Основи наукових досліджень в агрономії. Підручник для ВУЗів / Мойсейченко В. Ф., Єщенко В. О. – К.: Вища школа, 1994. – 336 с.

57. Злобін Ю. А. Курс фізіології і біохімії рослин: [підручник] / Злобін Ю. А. – Суми: ВТД «Універсальна книга». – 2004. – 464 с.

58.Гудвин Т. Введение в биохимию растений / Гудвин Т., Мерцер Э. – М.: Мир, 1986. – Т. 2. – 308 с.

59.Технологія зберігання продукції рослинництва / [Подпрятов Г. І., Скалецька Л. Ф., Сеньков А. М., Хилевич В. С.] – К.: Мета, 2002. – 495 с.

60.Кисляченко М. Ф. Нормативи витрат живої та уречевленої праці на виробництво зернових культур / М. Ф. Кисляченко, І. В. Лобастов – К.: НДІ «Украгропромпродуктивність», 2011. – 352 с.

61.Методология и методика энергетической оценки агротехнологий в агроландшафтах // [Метод. рекоменд.] – М., 2007. – 21 с.

62.Логвіновський А.Я. Основи охорони праці / Логвіновський А.Я. – Херсон.: Колос, 2005. – 178 с.

63.Теліпко В.Е. Трудове право України: [навчальний посібник] / Теліпко В.Е.  – Київ, 2009.

64.НПАОП 0.00-4.21-04.Типове положення про службу охорони праці. Режим доступу до документу http://www/dnaop.com/html3224.htm

65.Генеральные планы сельскохозяйственных предприятий (строительные нормы и правила):  СНиП 11-97-76. Режим доступу до документу http://vashdom.ru/snip/ll-97-76/

66.Система стандартов безопасности труда. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация: ГОСТ 12.0.003-74. Режим доступу до документу http://www.gosthelp.ru/gost/gost41131.html

67.Закон України „Про пожежну безпеку” від 17.12.1993р. Режим доступу до документу http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3745-12

68.Агроекологія: [навч. Посібник] / [О. Ф. Смаглій, А. Т. Кардашов, П. В. Литвак та ін.]. – К.: Вища освіта, 2006. – 671 с.

69.Агроекологія / [М. М. Городній, М. К. Шикула, І. М. Гудков та ін.]. – К.: Вища школа, 1993. – 416 с.

70. Агроэкология / [В. А. Черников, Р. М. Алексахин, А. В. Голубев и др.]. – М.: Колос, 2000. – 536 с. 

ДОДАТКИ

Додаток А

Кліматичні умови ПОК «Зоря» по роках досліджень та середньобагаторічні

Кліматичні умови ПОК «Зоря» за 2011 рік

Температура повітря по місяцях

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

-2,8

-3,8

2,4

 9,7

16,8

21,4

24,7

22,3

18,4

9,5

2,2

 3,8

Кількість опадів, мм

25,5

10,6

3,8

39,1

36,7

76,2

11,0

5,4

17,1

7,0

1,0

50,3

Відносна вологість повітря, %

90

79

74

65

67

65

62

56

59

72

73

88

Кліматичні умови ПОК «Зоря» за 2012 рік

Температура повітря по місяцях

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

-2,1

-7,5

2,5

13,3

20,8

23,4

26,6

23,7

19,1

14,7

6,6

-1,0

Кількість опадів, мм

70,8

20,9

25,6

5,9

39,6

20,1

40,2

79,2

1,6

27,6

7,1

33,5

Відносна вологість повітря, %

86

80

77

70

63

58

50

57

64

75

87

88

Кліматичні умови ПОК «Зоря» за 2013 рік*

Температура повітря по місяцях

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

-0,4

2,3

3,1

11,9

20,7

23,0

23,2

21,0

Кількість опадів, мм

29,6

19,6

38,8

3,7

0,3

79,1

44,1

43,0

Відносна вологість повітря, %

92

85

76

66

58

63

60

65

* - за 2013 рік наявні метеодані лише на період з січня по серпень місяць включно.

Середньобагаторічні кліматичні умови ПОК «Зоря»

Температура повітря по місяцях

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

-3,4

-2,1

2,0

9,5

16,8

22,9

23,2

22,1

17,0

9,6

4,2

0,2

Кількість опадів, мм

22

16

19

25

38

42

39

34

24

29

27

28

Відносна вологість повітря, %

80

78

74

69

65

63

58

60

67

72

80

85

Додаток Б

Дисперсійний аналіз дослідних даних

Дисперсійний аналіз даних однофакторного польового досліду було виконано з використанням програмного пакету MS Excel 2010. Проміжні розрахункові дані табличного процесору наведено нижче.

Дисперсійний аналіз даних однофакторного польового досліду за 2011 – 2012 рр. досліджень

Варіанти

Урожай по повторенням

Сума

вар-ів

Середні