90804

Загальні поняття про вантажні роботи

Лекция

Логистика и транспорт

Відповідно до Цивільного кодексу України відправник повинен пред’явити перевізнику вантаж, що підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці, а також замаркований відповідно до встановлених вимог. Для цього відправник повинен виконати вантажні роботи з формування вантажу, тобто класифікувати товар за ознаками...

Украинкский

2015-06-11

23.43 KB

0 чел.

Семестр 1. Модуль 1. Загальні поняття про вантажні роботи

Лекція 1. Основна мета та задачі курсу. Міждисциплінарні зв’язки. Загальні поняття про вантажні роботи

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні встановлюють, що вантаж  - це усі  предмети з моменту прийняття для перевезення і до  здачі одержувачу вантажу.

Відповідно до Цивільного кодексу України відправник повинен пред’явити перевізнику вантаж, що підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці, а також замаркований відповідно до встановлених вимог. Для цього відправник повинен виконати вантажні роботи з формування вантажу, тобто класифікувати товар за ознаками природного походження, біохімічного складу, ступеня обробки і споживчого призначення, торгових, тарифних і транспортних особливостей, небезпечності перевезення, упакувати чи укласти вантаж у тару, виконати маркування та оформлення супровідних документів.

Якщо тара чи упаковка не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу, перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу.

Завантаження (вивантаження) вантажу може здійснюється як підприємством транспорту, так і  відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, укладеному ними.

Виходячи із обсягів робіт, які виконуються при підготовці вантажу до перевезення, визначені мета та задачі вивчення дисципліни.

Мета викладання дисципліни: формування у студентів теоретичних і практичних знань з формування вантажів до перевезення транспортними засобами, організації навантажувально – розвантажувальних робіт у складах і на постах.

Основні завдання курсу: класифікація вантажів за їх характеристиками;  застосування тари й упаковки; маркування вантажів; супроводжувальна документація; технологія навантажувальних і розвантажувальних робіт.

Міждисциплінарні зв'язки

Дисципліна належить до професійно-орієнтованих дисциплін і є базовою для вивчення курсів: „Основи теорії транспортних процесів і систем”, „Технологія, організація та управління вантажними автомобільними перевезеннями”, „Взаємодія видів транспорту”, „Логістика”, „Спеціалізований рухомий склад та вантажно-розвантажувальні засоби”.

Вантаж (або товари) — майно, що транспортується чи підлягає транспортуванню повітряним, наземним, морським (річковим) транспортом (Правил повітряних перевезень вантажів).

Вантаж -  матеріальні цінності,  які перевозяться залізничним транспортом  у  спеціально  призначеному  для   цього   вантажному рухомому складі (ЗУ про залізничний транспорт).

Вантаж  -  усі  предмети з моменту прийняття для перевезень і до  здачі

одержувачу вантажу (Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Вантаж – майно, що приймається для зберігання та перевезення у спеціально призначених для вантажних перевезень транспортних засобах (Проект ЗУ Про внутрішній водний транспорт).

Характеристика вантажів.

Весь товар, який з початком процесу транспортування стає вантажем, може бути класифікований по багатьох ознаках, серед яких основними є наступні:

Природне походження: мінеральне, тваринне, рослинне.

Біохімічний склад: неорганічні (мінеральні), органічні (тваринного та рослинного походження).

Ступінь обробки: сировина; напівфабрикати; готова продукція.

Споживче призначення: продовольчі (продукти харчування) та промислові (обладнання, будівельні матеріали, взуття, лісоматеріали).

Транспортна класифікація вантажів здійснюється за способами перевезення і перевантаження. За нею вантажі діляться на генеральні, масові та спеціальні.

Генеральні вантажі ― це штучні вантажі в упаковці і без неї. За видом упаковки ― це тарно-упаковані вантажі (в мішках, коробках, ящиках), а також вантажі в укрупненних і транспортних одиницях (пакети, на піддонах, трейлерах, контейнерах, ліхтерах).

Рутинні вантажі ― це вантажі без тари і упаковки (труби, металоконструкції і ін).

Генеральні вантажі поділяють за розмірами, масі та габаритах.

До легковагових вантажів відносяться вантажі, які на 1 т ваги займають об’єм більше 2 м3 (шерсть, тютюн, пух, вата і т.п.).

Великомірний – вантаж, який виступає за задній борт більше ніж на 2 м.

Великоваговим чи великогабаритним є вантаж, який хоч би по одному параметру перевищує допустимий для ТЗ параметр

Негабаритними називаються вантажі, які за своїми розмірами не вписуються в габарити судових приміщень, жилізнодорожних вагонів, платформ і шляхів і т. д.

Генеральні вантажі можна також поділити на:

Контейнеропригідні вантажі, транспортування яких в контейнерах можливе і економічно цілеспрямована на даному напрямку;

Контейнеронепригідні вантажі, транспортування яких в контейнерах можлива, але економічно нецілеспрямована в даному напрямку;

Вантажі, які цілеспрямовано перевозити укрупненими одиницями в пакетах, на підддонах, палеттах, роллтрейлерах або на спеціальних багатовісьних візках;

Масові вантажі, складають основну (по масі) частину транспортуючих всіма видами транспорту вантажів, поділяються на чотири основні категорії: наливні, навалочні, насипні та лісові.

Навалочні вантажі. До даної категорії відноситься широка номенклатура вантажів, які перевозяться без тари і розподіляються по вантажних місцях навалом (вугілля, руда, зерно, сіль і т. д.).

В залежності від розмірів частинок (або грануломеричному складу) навалочні вантажі діляться на наступні основні групи: особливо великі, великі, маленькі, зернисті, порошкоподібні, пилоподібні.

Насипні вантажі. До даної категорії відносяться сипучі вантажі, які як і навалочні, приймаються до транспортування без тари, але на відміну від навалочних ― не навалом, а насипом.

Лісні вантажі діляться на наступні групи: круглий ліс, півкруглі пластини, пиломатеріали, рудостійкий і кріплений ліс, шпали, стрілкові і мостові бруси, фанера, дрова і ін.

Спеціальні вантажі.

До категорії “спеціальні вантажі” відносяться вантажі які потребують при транспортуванні і зберіганні особливих умов. До них відносяться: небезпечні, швидкопсувні, живі тварини та птиця.

Небезпечні вантажі ― це речовини та придмети, які володіють небезпечними властивостями, і в силу цього потребують при транспортуванні чи збереженні дотримування особливих мір небезпеки (вибухонебезпечні, вогненебезпечні, токсичні, інфекційні, радіаційна небезпека і ін.).

Швидкопсуючіся вантажі ― це вантажі, які потребують в дорозі захисту від високої або низької температури, тобто спеціальних умов транспортування ― охолодженння, отоплення, вентеляції, догляду та контролю за їх станом.

Живі тварини, птиця і вантажі тваринного походження. Особливість транспортування даного виду вантажу в тому, що вони підлягають обов’язковому ветеринарно-санітарному контролю і потребують особливого обладнання для перевезення (клітки, стійла, акваріуми і т. п.).

Від виду вантажу в значній мірі залежить тип ТЗ, НРМ і технологія перевезень.

Класи

Тверді

Рідкі

Газоподібні

Тарно – штучні, пакетовані, контейнерні

Негабаритні, великовагові

Насипні

Наливні, газоподібні

Підкласи


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82250. Время как параметр физических событий и время как мера становления человеческого бытия (общее условие осуществления жизни) 34.6 KB
  Социальное время это продолжительность существования определенных общностей людей общественных явлений отдельных личностей а также социальных процессов. Время зависит также от самого отношения людей ко времени. В истории общества образы времени менялись так образ обратимого времени все возвращается на круги свои сменился на образ необратимого линейного времени время течет от прошлого к настоящему и от него к будущему.
82251. Объективное и субъективное время. Социальное и культурно-историческое время 32.58 KB
  Социальное и культурноисторическое время. В наст вр отмечает Микешина происходит концептуальная революция наука вновь открывает для себя время. В текстах проявляются и формируются и проявляются представления о времени социсторическое время.
82252. Переосмысление категорий пространства и времени в гуманитарном контексте (М.М. Бахтин). Введение понятия хронотопа как конкретного единства пространственно-временных характеристик 32.05 KB
  Бахтин. В гуманитарном познании Бахтина П и В проявляются как совершенно новая идея. Зная идеи о П и В Канта и Бергсона Бахтин находит свое видение этих категорий значимое для современного понимания природы темпоральности и пространственности в познании. Бахтин соединяет действующее сознание и все мыслимые пространственные и временные отношения в единый центр архетектоническое целое.
82253. Коммуникативность (общение учёных) как условие создания нового социально-гуманитарного знания и выражение социально –культурной природы научного познания 34.79 KB
  Нормальная фаза. Эта фаза в истории специальности конструируется ретроспективно только в тех случаях когда новая специальность сформировалась. Нормальная фаза часто завершается опубликованием манифеста в котором содержатся в общих чертах программа разработки проблематики и оценки ее перспективности. Фаза формированиям развития сети характеризуется интеллектуальными и организационными сдвигами приводящими к объединению исследователей в единой системе коммуникаций.
82254. Научные конвенции как необходимость и следствие коммуникативной природы познания 308.25 KB
  Проблемы общения в науке Интерес к структуре формальным моделям диалога и их содержательным возможностям возродившийся в семидесятых годах постепенно привел к формированию такого направления логико-методологических исследований которое со временем получает название...
82255. Рождение знания в процессе взаимодействия коммуницирующих индивидов. Распространение и борьба научных идей. Индоктринация 32.16 KB
  Важную роль в развитии социальногуманитарных науках играет коммуникация ученых диалог между ними. Механизмом их преодоления является постоянный диалог ученых представителей разных школ в социальногуманитарных науках. Диалог является важнейшим видом коммуникации и представляет собой попеременный обмен высказываниями репликами между двумя или более ученымигуманитариями. Диалог может представлять собой определенную дискуссию беседу диспут и т.
82256. Рациональное, объективное, истинное в социально-гуманитарных науках 28.02 KB
  Социальное познание является частным видом научного познания подчиняющимся его критериям и законам. Социальное познание неразрывно связано с предметными справедливо несправедливо добро зло субъективными установки взгляды нормы цели ценностями на основе которых осуществляется познание объекта. Таким образом социальное познание объективно так как изучение объекта общества на определенном этапе развития происходит на основе объективных критериев и законов характерных для научного познания в целом. Социальное познание рационально...
82257. Классическая и неклассическая концепция истины. Экзистенциальная истина, истина и правда 39.28 KB
  Стержень классической концепции истины принцип соответствия знания действительности. Исследования показали возможность применения классической концепции истины к любым мыслимым мирам но в этом случае она должна быть уточнена следующим образом. Для классической концепции истины характерны следующие принципы: действительность не зависит от мира знания; между нашими мыслями и действительностью можно установить однозначное соответствие; существует критерий установления соответствия мыслей действительности; сама теория соответствия...
82258. Проблемы истины в свете практичкского применения. Плюрализм и социологическое требование отсутствия монополии на истину 38.38 KB
  Так что же такое истина Имеются разные понимания истины. Вот некоторые из них: Истина это соответствие знаний действительности; Истина это опытная подтверждаемость; Истина это свойство самосогласованности знаний; Истина это полезность знания его эффективность; Истина это соглашение. Первое положение согласно которому истина есть соответствие мыслей действительности является главным в классической концепции истины.