90805

Організація навантажувально-розвантажувальних та складських робіт

Лекция

Логистика и транспорт

Для здійснення відомчого нагляду за безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів та машин далі вантажопідіймальні крани їх власник наказом призначає працівника чи групу працівників які здійснюють відомчий нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів та машин далі працівник з нагляду після...

Украинкский

2015-06-11

28.91 KB

1 чел.

Лекція 4. Організація навантажувально-розвантажувальних та складських робіт

Основи організації та виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

    Для   здійснення   відомчого   нагляду   за  безпечною

експлуатацією   вантажопідіймальних   кранів   та  машин  (далі  -

вантажопідіймальні  крани) їх власник наказом призначає працівника

чи групу працівників, які здійснюють відомчий нагляд за утриманням

та  безпечною  експлуатацією  вантажопідіймальних  кранів та машин

(далі - працівник з нагляду), після перевірки у нього знань Правил

(    z0784-07   ),   відповідних   інструкцій   для   кранівників,

стропальників,    слюсарів    (електрослюсарів)   з   ремонту   та

обслуговування кранів, відповідних інструкцій заводів-виготівників

з    монтажу    та    експлуатації    підйомних    споруд,   інших

нормативно-правових   актів   з   охорони   праці  та  нормативних

документів у порядку, встановленому Типовим положенням про порядок

проведення  навчання  і  перевірки  знань  з питань охорони праці,

затвердженим  наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005

N 15 ( z0231-05 ) "Про затвердження Типового положення про порядок

проведення  навчання  і  перевірки знань з питань охорони праці та

Переліку   робіт   з   підвищеною  небезпекою",  зареєстрованим  в

Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511.

    Кількість працівників  з   нагляду   визначається   суб'єктом

господарювання  відповідно  до  вимог  чинного  законодавства та з

урахуванням специфіки виробництва.

{  Пункт  1.2  в  редакції  Наказу  Державного  комітету України з

промислової  безпеки,  охорони  праці та гірничого  нагляду  N 232

( z1207-07 ) від 01.10.2007 }

 

При  неможливості  призначення суб'єктом господарювання

працівника з нагляду його обов'язки може виконувати IТП по нагляду

іншого  підприємства  або  організації,  яке  має  в  своєму штаті

квліфікованих, навчених та атестованих в установленому порядку IТП

по  нагляду,  які  здатні забезпечити належний технічний нагляд за

вантажопідіймальними  кранами власника. Порядок призначення, умови

виконання  обов'язків  цим  працівником  та  його взаємовіносини з

обслуговуючим    персоналом   та   посадовими   особами   власника

визначаються  договором,  укладеним  власником вантажопідіймальних

кранів з зазначеним підприємством або організацією.

    IТП  по нагляду підпорядковується головному інженеру або

заступнику керівника з охорони праці підприємства або організації.

    На  IТП  по  нагляду  не можуть бути покладені обов'язки

працівників,   відповідальних   за  утримання  вантажопідіймальних

кранів  у  справному  стані  або  працівників,  відповідальних  за

безпечне проведення робіт вантажопідіймальними кранами.

    IТП  по  нагляду  здійснює  також  нагляд  за  безпечною

експлуатацією знімних вантажозахоплювальних пристроїв,  тари,  які

використовуються при     роботі     вантажопідіймальних    кранів,

підкранових колій та колисок для підіймання людей.

    IТП по нагляду працює за планом,  затвердженим посадовою

собою, в підпорядкованості якої він знаходиться.  Період часу,  на

який повинен  складатися  план  роботи  IТП  по нагляду (місячний,

квартальний, план    на     рік),     встановлюється     власником

вантажопідіймальних кранів  з  урахуванням  забезпечення виконання

вимог НД з експлуатації вантажопідіймальних кранів.

    Під   час   відпустки,  відрядження,  хвороби та в інших

випадках відсутності IТП по нагляду,  виконання  його   обов'язків

покладається на  іншого  працівника,  який пройшов перевірку знань

Правил та має відповідне посвідчення.

 

 

    Обов'язки IТП по нагляду за вантажопідіймальними кранами

    IТП по нагляду в своїй  роботі  забов'язаний  керуватися

Діючими  Правилами,  Правилами  будови електроустановок, Правилами

устройства   электроустановок   (6-е   издание,  переработанное  и

дополненное). Энергоатомиздат, 1987 г." (зі змінами) (далі - ПУЕ),

ПБЕЕС    (    z0093-98   ),   Правилами   технічної   експлуатації

електроустановок  споживачів,  затвердженими  наказом Міністерства

палива  та  енергетики  України від 25.07.2006 N 258 ( z1143-06 ),

зареєстрованими  в  Міністерстві  юстиції  України  25.10.2006  за

N    1143/13017    (далі    -    ПТЕ),    Методичними   вказівками

Держгірпромнагляд,   іншими  НД,  які  регламентують  безпеку  при

експлуатації вантажопідіймальних кранів та даною Iнструкцією.

{  Пункт  2.1  із  змінами,  внесеними згідно з Наказом Державного

комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого

нагляду N 232 ( z1207-07 ) від 01.10.2007 }

    IТП по нагляду зобов'язаний:

    Здійснювати нагляд за технічним  станом  та  безпечною

експлуатацією вантажопідіймальних          кранів,         знімних

вантажозахоплювальних пристроїв,   тари,  колисок  для  підіймання

людей,  підкранових колій шляхом проведення періодичних  обстежень

відповідно до затвердженого власником графіка (плана роботи).

    При цьому він повинен вживати заходи по попередженню роботи з

порушенням правил безпеки,  звертаючи особливу увагу на дотримання

правил виконання робіт, зокрема на:

    - наявність   графічних    зображень    безпечних    способів

стропування вантажів та виконання їх при проведенні робіт кранами;

    - дотримання правильних способів  роботи  та  умов  особистої

безпеки стропальників;

    - дотримання відповідних габаритів при укладанні вантажів;

    - правильність установки самохідних кранів для їх роботи;

    - правильність  проведення  робіт  за  нарядами-допусками  на

надземних рейкових   коліях;   поблизу   ліній    електропередачі:

ремонтних роботах на мостових та консольних пересувних кранах.

    2.2.2. Проводити  технічні огляди вантажопідіймальних  кранів

та видавати дозволи на їх експлуатацію  у  випадках,  передбачених

Правилами, а  також  вести  облік  та  проводити  технічний  огляд

вантажопідіймальних   кранів,   що   не  підлягають  реєстрації  в

територіальних   органах   Держгірпромнагляду   та   колисок   для

підіймання людей.

{ Підпункт 2.2.2 пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом

Державного  комітету  України з промислової безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду N 232 ( z1207-07 ) від 01.10.2007 }

     Перевіряти дотримання встановленого Правилами  порядку

допуску робітників      до     керування     та     обслуговування

вантажопідіймальних кранів,  призначення осіб,  відповідальних  за

утримання кранів у справному стані та безпечне проведення робіт по

переміщенню вантажів кранами,  брати участь у комісіях з атестації

та періодичній  перевірці  знань  у  відповідальних  за  утримання

кранів у справному стані, безпечне проведення робіт по переміщенню

вантажів кранами, обслуговуючого та ремонтного персоналу.

     Контролювати  наявність  інструкцій  у  обслуговуючого

персоналу та   осіб,   відповідальних   за   утримання   кранів  у

справному  стані  та  безпечне  проведення  робіт  по  переміщенню

вантажів кранами.

    Контролювати виконання приписів територіальних органів

Держгірпромнагляду,   а   також   виконання  графіків  періодичних

оглядів,  технічних  обслуговувань та ремонтів вантажопідіймальних

кранів  та  кранових  колій,  дотримання  термінів оглядів знімних

вантажозахоплювальних  пристроїв,  тари,  колисок  для  підіймання

людей, коли ці обов'язки не покладені на інших осіб.

{ Підпункт 2.2.5 пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом

Державного  комітету  України з промислової безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду N 232 ( z1207-07 ) від 01.10.2007 }

    Брати   участь   при   обстеженнях   підприємств,  які

експлуатують     вантажопідіймальні    крани,    що    проводяться

територіальними органами Держгірпромнагляду.

{ Підпункт 2.2.6 пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом

Державного  комітету  України з промислової безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду N 232 ( z1207-07 ) від 01.10.2007 }

 

    При виявленні несправностей,  а  також  порушень  Правил

безпеки при роботі вантажопідіймальних кранів та їх обслуговуванні

IТП по  нагляду  повинен  вжити  заходів  щодо  усунення виявлених

несправностей або порушень.

    Вантажопідіймальний кран  не  повинен  допускатися  до роботи

при:

    Обслуговуванні    його   неатестованими  кранівниками,

стропальниками, а також,  якщо не призначені особи,  відповідальні

за утримання крана у справному стані або безпечне проведення робіт

по переміщенню вантажів кранами.

    Закінченні  строку  технічного огляду або нормативного

строку служби крана.

    Невиконанні    приписів    територіальних   органів

Держгірпромнагляду.

{ Підпункт 2.3.3 пункту 2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом

Державного  комітету  України з промислової безпеки, охорони праці

та гірничого нагляду N 232 ( z1207-07 ) від 01.10.2007 }

     Виявленні численних несправностей,  які  свідчать  про

відсутність нагляду за технічним станом кранів.

    Наявності    тріщин     у     розрахункових     вузлах

вантажопідіймальних кранів.

    Недопустимому зносі гаків, канатів та ланцюгів.

    Несправності   механізмів  підіймання  вантажу,  зміни

вильоту стріли вантажопідіймального крану.

    Несправності   гальм  механізмів  вантажопідіймального

крану.

    Несправності    приладів    та    пристроїв    безпеки

(обмежувачів вантажопідіймальності,   висоти   підіймання    гака,

механізмів пересування,   блокувальних    пристроїв,    сигнальних

пристроїв - тощо) вантажопідіймальних кранів.

     Несправності кранової колії.

    Виявленні  інших  несправностей  та  порушень   вимог

Правил безпеки, які загрожують безпечній роботі людей.

 

     Права IТП по нагляду за вантажопідіймальними кранами

    IТП по нагляду має право:

    3В  будь який час відповідно до встановленого власником

порядку відвідувати дільниці, де експлуатуються вантажопідіймальні

крани, перевіряти їх стан,  умови експлуатації,  дотримання Правил

безпеки відповідальними особами та обслуговуючим персоналом.

    Вживати   заходів   щодо   припинення   експлуатації

вантажопідіймальних  кранів за наявності несправностей, які можуть

призвести до аварії або травмування людей.

    Вимагати від осіб,  відповідальних за утримання кранів

у справному  стані  та  безпечне  проведення  робіт по переміщенню

вантажів, пред'явлення  (для  перевірки)  документів   з   питань,

пов'язаних з безпечною та безаварійною роботою вантажопідіймальних

кранів.

    Ставити   питання   перед   керівництвом  підприємства

(організації)  про   відсторонення   від   обслуговування   кранів

ненавчених  та  неатестованих  робітників та відповідальних осіб і

притягання  до  відповідальності  тих,  хто  порушує  Правила   та

інструкції безпеки.

 

    Відповідальність IТП по  нагляду  за  вантажопідіймальними

кранами

    Працівник,  який здійснює відомчий нагляд за утриманням

та  безпечною  експлуатацією  вантажопідіймальних кранів та машин,

несе   відповідальність   відповідно   до   чинного  законодавства

України.

Роль складів, їх характеристика та класифікація.

Концепція логістики: між виробництвом і транспортом, транспортом і споживачами завжди повинні бути складські об’єкти, призначені для згладжування нерівномірних циклів виробництва, споживання та функціонування різних видів транспорту.

Е1  Е2   Е3  Е4   Е5

У  логістичну систему в якості основних складових входять: транспортування, складування та зберігання, навантажувально – розвантажувальні, упаковочні та маркірувальні роботи, управління виробничими запасами.

Безперебійне переміщення вантажного потоку по фазах ЄТП забезпечується в тих випадках, коли при надходженні вантажу з попередньої фази в наступну, в ній є вільні ємності для його приймання та переробки.

               Е1 < = Е2 <  =Е3 < = Е4 < = Е5   

Тоді вихідний потік вантажу кожної попередньої фази дорівнюватиме вхідному вантажопотоку наступної фази.

На практиці технологічні параметри реального технологічного процесу відрізняються від розрахункових тому виникає затримка вантажного потоку, яка викликає необхідність у додатковій ємності фаз. Через це потрібно:

- виявити та ліквідувати причини, які викликають збої технологічного процесу;

- застосувати заходи щодо мінімізації затрат часу, трудових, фінансових та матеріальних ресурсів;

- виробити заходи, які забезпечують надійність функціонування технологічного процесу.

На макрологістичному рівні структура мережі включає складське господарство, яке складається із державних складів національного, регіонального, територіального, а також міжгосподарського (між виробничого) та технологічного значення.

У системи збереження матеріалопотоки входять з одними параметрами, а виходять з іншими: потужність, ритмічність, структура, тип і спосіб упаковки, час прибуття та відправлення транспортних партій.

Система збереження являє собою комплекс складів, допоміжних споруд і обслуговуючих підрозділів, персонал працівників, які здійснюють приймання матеріальних ресурсів, їх розміщення, збереження, облік, провірку стану, підготовку до виробничого споживання та відпуск.

Система може належати промисловому, будівельному чи транспортному підприємству, торгово – посередницькій структурі або бути самостійною господарською одиницею.

Система збереження та переробки включає такі види складів:

1. Матеріальні склади, які призначені для збереження матеріалів, які находяться на стадії виробничих запасів. Вони включають центральні та витратні склади.

2. Виробничі склади. Вони входять складовими елементами в структуру основного виробництва. Цехові, участкові склади та інструментальні кладові.  

3. Склади готової продукції.

4. Склади Держрезерву.

5. Склади транспортних організацій:

- вантажні двори товарних станцій;

- прирейкові площадки;

- площадки загального користування;

вантажні термінали та площадки морських і річкових портів.

6. За товарною спеціалізацією склади діляться на спеціалізовані та універсальні.

7. По технічному устройству склади діляться на закриті, напівзакриті та відкриті.

8. Залежно від технічної оснащеності склади діляться на:

немеханізовані;

механізовані: основні операції виконуються механізмами, додаткові – вручну.

комплексно – механізовані. Операції виконуються машинами. Праця людини зводиться до управління механізмами.

автоматизовані. Роботи виконуються машинами за заданою програмою без участі людини.

автоматичні.

9. Класифікація по потужності:

- з високою обіговістю: цементний елеватор;

- із середньою обіговістю: торгові посередницькі структури;

- довготривалого зберігання: Держрезерв.

10. Залежно від конструктивних матеріалів: залізобетонні конструкції, цегла, метал, дерево.

11. Залежно від вогнестійкості: не згорають, трудно згорають, згорають.

На всіх складах щонайменше три види потоків: вхідний, вихідний, внутрішній.

За приналежністю: індивідуального та загального користування. Останні набули популярності у зв’язку розвитком ринкових відносин.

Управління складськими запасами.

Запаси служать для того, щоб ослабити залежність між виробництвом і поставниками продукції. Наявність запасів дозволяє забезпечити виробництво сировиною, а також переробити сировину в готову продукцію.

Типи запасів.

Підприємство заінтересоване в тому, щоб не переривати ритмічний процес виробництва та згладити нерівномірність поповнення та використання матеріальної продукції. Отже, надходження запасів може перевищувати добову потребу й витрачатися в наступний період. Такі запаси називають поповнюючими. 

Страхові запаси створюють для компенсації раптових сплесків попиту на товар.

Буферні запаси готової продукції, яка накопляється в чеканні оптових покупців. Створюється між поставником і споживачем. Створюється для ослаблення залежності споживача від поставника.

Запаси готової продукції створюються для забезпечення можливого попиту.

Сукупні запаси представляють собою загальний об’єм запасів продукції, що підлягає збереженню.

Виробничі запаси – це запаси матеріальних ресурсів дя виробничого споживання.  Ці запаси діляться на:

поточні, які призначені для забезпечення виробничої діяльності в перервах між двома черговими поставками.

підготовчі запаси створюють на час підготовки матеріальних ресурсів до виробничого використання.

сезонні запаси створюють при сезонному характері виробничого споживання.

Кожне рішення, що приймається при управлінні запасами любим підприємством зводиться до визначення скільки замовити та скільки замовити. У теорії управління запасами розроблено дві системи, які рішають поставлені задачі:

1. система управління запасами з фіксованим розміром замовлення;

2. система управління запасами з фіксованим інтервалом часу поставки.

Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення

Об’єм поставки

1

2

3

          Час, дні

1 – максимальний бажаний запас;

2 – гарантійний запас;

3. - пороговий рівень запасу.

Оптимальний розмір замовлення (ОРЗ):

ОРЗ =   2АS/В

А – витрати на поставку одиниці продукції, грн.;

S – потреба у продукті, що замовляється, од;

В – витрати на зберігання продукції, грн..

Оптимальний інтервал:   І = N/(S/ОРЗ)

N – кількість робочих днів у році.

Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу поставки.

          1

2

1 – Максимальний бажаний запас;

2 – Граничний запас.

Розмір замовлення: РЗ = МБЗ – ПЗ + СП

МБЗ – максимальний бажаний запас;

ПЗ – поточний запас;

СП – споживання за час поставки.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9798. Принятие решений в условиях риска, Эффективность выпуска новых видов продукции 66 KB
  Принятие решений в условиях риска. Элементы неопределенности, присущие функционированию и развитию многих экономических процессов, обуславливают появление ситуаций, не имеющих однозначного исхода (решения). Это обстоятельство усложняет процесс...
9799. Принятие решений в условиях неопределенности 72 KB
  Принятие решений в условиях неопределенности. При принятии решений в условиях неопределенности, когда вероятности возможных вариантов обстановки неизвестны, может быть использованы ряд критериев, выбор каждого из которых, наряду с характером решаем...
9800. Проблемы сравнительной оценки вариантов решений с учетом риска 273.5 KB
  Проблемы сравнительной оценки вариантов решений с учетом риска. Как отмечалось ранее, на методы принятия решений в условиях риска существенное влияние оказывает многообразие критериев и показателей, посредством которых оценивается уровень риска. В р...
9801. Учет риска при инвестировании капитальных вложений 86 KB
  Учет риска при инвестировании капитальных вложений. В условиях рыночной экономики, особенно в период ее становления, инвестирование развития сопряжено с риском неполучения ожидаемых результатов в установленные (желаемые) сроки. В связи с этим возник...
9802. Система критериев принятия рискового решения 133.5 KB
  Система критериев принятия рискового решения. Принятие рискового решения на ведение конкретной операции (сделки) в предпринимательской деятельности является заключительной процедурой на стадии анализа риска в технологии риск-менеджмента. Объективная...
9803. Критерии принятия решения в условиях определенности 77.5 KB
  Критерии принятия решения в условиях определенности. В условиях определенности неблагоприятные последствия рисковой ситуации однозначно и адекватно оцениваются значениями показателей риска. В данном случае используются детерминированные модели и мет...
9804. Критерии принятия решения в условиях стохастической неопределенности 32 KB
  Критерии принятия решения в условиях стохастической неопределенности. В условиях стохастической (частичной) неопределенности (риска) исходы предполагаемого результата деятельности имеют вероятностный характер и взаимосвязи между критериями и показат...
9805. Критерии принятия решения в условиях нестохастической неопределенности 24 KB
  Критерии принятия решения в условиях нестохастической неопределенности. В условиях неопределенности нестохастической природы значения ожидаемого результата не могут быть описаны в рамках вероятностных моделей. Между критериями и оценками риска сущес...
9806. Эвристические правила принятия рискового решения 113 KB
  Эвристические правила принятия рискового решения. В случаях когда риск рассчитать невозможно, принятие рисковых решений основывается на эвристике, представляющей собой совокупность логических приемов и методических правил отыскания истины. Рис...