90849

Поняття культури

Лекция

Культурология и искусствоведение

Виникнення та історична еволюція поглядів на культуру в європейській культурологічній думці; Сучасне розуміння категорії «культура», її сутність та структура; Поняття світової та національної культури; Культура та сучасна цивілізація;

Украинкский

2015-06-12

17.81 KB

0 чел.

Лекція №1 за темою: «Поняття культури»

План:

  1.  Виникнення та історична еволюція поглядів на культуру в європейській культурологічній думці;
  2.  Сучасне розуміння категорії «культура», її сутність та структура;
  3.  Поняття світової та національної культури;
  4.  Культура та сучасна цивілізація;

      Слово культура останнім часом набуло широкого значення. Воно не сходить зі сторінок газет, журналів, вживається в промовах політичних діячів, філософських та наукових трактатах.

      Поглиблюється неспокій з приводу занепаду загальної культури населення.

      «Культура» не тільки широко вживається як слово, але й важливе наукове поняття, без якого не може обійтись жодна сфера теоретичного знання про суспільство.

«Культура» - слово латинського походження, означає обробляти землю, займатися землеробством, виникло у 2 тис. р. до н. е. Вчений латинянин Катон написав наукову працю, яка дійшла до нас «De agri cultura» (землеробство, обробка землі). Вже у 445 році видатний філософ, оратор Цицерон проголошував, що дух, розум кожна людина повинна розвивати, плекати так, як селянин плекає землю.

У Середні віки набирає поширення комплекс знань вказаного слова, згідно з яким культура стала асоційоватися  з людським укладом життя, а пізніше з досконалістю людини.

В епоху Відродження філософи почали розуміти слово «культура», як синонім освіченості та вихованості людини, і в цьому значені воно увійшло у всі європейські мови, в тому числі і в слов’янські.

Остаточно цей термін сформувався тільки в добу Нового часу – 18 ст.

Визначення:

Культу́ра (лат. Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил всередині соціуму для його збереження та гармонізації.

«Культуру» поділяють на матеріальну і духовну, проте між ними межі часто умовні, штучні, рухливі.

Матеріальна культура — перетворення природних матеріалів і енергії відповідно до людських цілей, створення штучного середовища проживання. Сюди включається також необхідний і достатній набір технологій для збереження і розвитку цього середовища. Матеріальна культура створює і задає рівень життя суспільства, формує матеріальні запити людей і пропонує засоби їх задоволення.

Духовна культура — це продукт суспільного розвитку, її основне призначення полягає у продукуванні свідомості. Духовна культура створює особливий світ цінностей, формує і задовольняє наші інтелектуальні та емоційні потреби.

До неї відносять продукти духовної діяльності людини, які існують переважно в ідеальному вигляді: поняття, уявлення, вірування, почуття і переживання, доступні свідомості і розумінню всіх людей.

Культура існує в предметних та особистих формах.

Предметні форми – це наслідки діяльності людей, певна система матеріальних та духовних цінностей:

  1.  Засоби та знаряддя праці;
  2.  Предмети побуту;
  3.  Наукові знання;
  4.  Філософські та релігійні системи;
  5.  Традиції та обряди;
  6.  Моральні принципи та норми;
  7.  Юридичні закони;
  8.  Твори мистецтва;

Особисті (персональні форми культури) – це людина, як суб’єкт діяльності, носії та творці певних культурних цінностей.

Світова культура – культурна цілісність, характерна для регіонів, а також історичних епох. І хоч зі зміною історичних епох змінюється тип культури, це не означає розриву культурної спадщини і традицій, бо кожна нова доба з необхідністю успадковує культурні досягнення попередньої. Усе це дає змогу розглядати культурну історію людства як світовий процес вживати поняття світової культури.

Національна культура. Минуле нашого народу, корені його культури, старовинні перекази, пам’ятки давнини викликають значну зацікавленість у людей. Усвідомлення глибокого зв’язку між власною долею та культурою всього народу – в цьому полягає зацікавленість цим питанням.    

Народ живий, поки жива його культура – такий символ віри сучасної людини, для якої надія на культуру сильніша від сподівання на державу, партії, вождів, ідеологію. Національна культура створюється не тільки етносом, а тими представниками суспільства, які беруть на себе функцію індивідуального авторства – письменниками, вченими, священиками, митцями.

    Нація не заперечує, не відкидає етнос а пристосовує його існування в умовах нового громадського суспільства, в умовах духовної та економічної самостійності індивідів.

Етнічні елементи – обряди, звичаї, міфологія разом з індивідуальним авторством і становлять національну культуру.

Питання на закріплення:

  1.  Що таке культура? Її сучасне визначення.
  2.  Коли виник цей термін?
  3.  Еволюція цього слова, його питання.
  4.  Що таке матеріальна культура?
  5.  Що таке духовна культура?
  6.  В яких формах існує культура?
  7.  Що означає тип культури?
  8.  Ваше розуміння національної культури.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73410. Особенности драматического сюжета 38 KB
  Экспозиция в повествовательном произведении –- представление того что произошло до начала действия. Это происходит по ходу действия. Рассеянная экспозиция -– это когда обстоятельства существующие для пониманию действия раскрываются в беседах мыслях персонажей может быть обрисована одним персонажем.
73411. Лирическое произведение. Особенности его структуры 30.5 KB
  Поэзия, которая пелась под лиру – лирика. Лирика как термин утверждается на рубеже 18-19 вв. Выделение лирики оформляли немецкие философы, прежде всего Гегель. Говорил о лирике и Аристотель, но термина этого не употреблял.
73412. Мир и события в лирике. «Лирический сюжет» 28 KB
  Хотя есть лирические стихотворения полностью лишенные внешних событий. Там описаны события внутреннего мира размышления; поэтому нет повода для внешних событий. Лирический сюжет Это не цепь жизненных событий это развитие мысли переживания которое дается в стихотворении.
73413. Лирический субъект 43.5 KB
  Начиная с эпохи романтизма когда лирика получила почетное место в системе родов сформировалась идея о том что лирический субъект если не равен автору то чрезвычайно к нему близок. Лирический субъект ≠ автору.
73414. Жанр и жанровые системы в литературе традиционного типа 38 KB
  Прозаические жанры находились на периферии человеческого сознания. Жанровые каноны Все жанры средневековой и древней литературы а также эпохи Возрождения образовывали жанровую систему которая членилась на подсистему: Самым главным признаком была иерархия жанров.
73415. Пространство и время в литературе 47 KB
  Пространство и время в литературе. Реальное время -– это время за которое читается книга. Изображаемое время – время в произведении. Были попытки сблизить время изображаемое и реальное.
73417. Повествование и его композиция (композиционно-речевые формы) 31 KB
  Организация повествования возникла давно на Западе. Она включает в себя: структуру повествовательного текста фигуру которая является источником повествования Повествование – весь текст повествовательного произведения; весь текст за вычетом прямых речей.
73418. Образ повествователя и его историческая трансформация 41.5 KB
  Образ автора -– автор создает повествователя который похож на автора. Повествователь Находится за пределами изображаемого мира Близок к автору По речевому строю По восприятию Близок к образу автора Главный признак повествователя: Вне изображаемого мира в отличие от рассказчика...