91059

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ПРАВООХОРОНЦЯ НА ЕТАПІ НАВЧАННЯ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ СИСТЕМИ МВС

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Посилення уваги державних органів та широкої громадськості до питань формування комунікативної культури у працівників кримінальної міліції зумовлене соціальноправовими культурологічними та науковопедагогічними чинниками. Комунікативна культура працівників міліції безпосередньо впливає на характер вирішення багатьох соціальноправових проблем створює...

Украинкский

2015-07-10

50.29 KB

0 чел.

Васюк А.А.

аспірант кафедри психології,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ПРАВООХОРОНЦЯ НА ЕТАПІ НАВЧАННЯ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ СИСТЕМИ МВС

Постановка проблеми: У процесі подальшого розвитку демократичних основ українського суспільства посилюється роль правоохоронної діяльності, спрямованої на забезпечення прав і свобод громадян, здійснення рішучої боротьби зі злочинністю. У зв’язку з цим сьогодні надається особлива увага питанням підвищення ефективності та удосконалення професійної підготовки працівників міліції, формування у них комунікативної культури [1].

Посилення уваги державних органів та широкої громадськості до питань формування комунікативної культури у працівників кримінальної міліції зумовлене соціально-правовими, культурологічними та науково-педагогічними чинниками. Комунікативна культура працівників міліції безпосередньо впливає на характер вирішення багатьох соціально-правових проблем, створює сприятливі умови для налагодження необхідних зв’язків з різними категоріями населення, дозволяє послідовно й ефективно розв’язувати складні професійні завдання психологічного та міжособистісного характеру.

Комунікативна культура особистості формується під впливом навчально-виховного процесу, що зумовлює необхідність його науково-педагогічного забезпечення. В умовах професійної підготовки майбутні працівники міліції повинні засвоїти необхідний досвід спілкування, набути відповідні знання, уміння і навички організації та здійснення різних форм комунікативної взаємодії з людьми. Усе це посилює увагу вчених-педагогів, психологів, методистів, організаторів професійної освіти до проблеми формування комунікативної культури у майбутніх працівників міліції, вимагає ґрунтовного вивчення питань психологічного змісту [2].

Аналіз останніх досліджень та публікацій з проблеми: Усвідомлення актуальності питань комунікативної підготовки майбутніх працівників правоохоронних органів спонукає вчених у галузі філософії, правознавства, психології, етики, естетики та педагогіки до вивчення зазначеної проблеми. Можна виділити декілька напрямів наукового пошуку, у межах яких вченим вдалося отримати конкретні результати. Зокрема, у науковій літературі знайшли розкриття питання, які стосуються професіограми спеціаліста органів внутрішніх справ (Б.С. Камоцький), професійно значимих якостей працівника міліції (В.А. Данилов, В.Г. Андросюк, Л.І. Казміренко, Г.С. Юхновець), моделі спеціаліста оперативно-розшукової спеціалізації (В.Ф. Захаров, Ю.І. Римаренко), правового положення, функцій та структури кримінальної міліції (І.В. Опришко, Л.А. Сидорчук).

Викладення основного матеріалу: Проблема культури професійного спілкування працівників міліції аналізується вченими з урахуванням їх психологічних особливостей та закономірностей. Зокрема, дається психологічний аналіз конфліктів діяльності і спілкування працівників органів внутрішніх справ (І.Б. Пономарьов), взаємовідносин у колективах ОВС (В.Г. Кутушев), контактів оперативних працівників із суб’єктами зацікавленості (Ю.В. Чуфаровський), міжособистісної взаємодії працівників органів внутрішніх справ (В.В. Авдєєв) та їх психологічної стійкості (О.Ф. Беца). Дослідники акцентують увагу на психологічних засадах професійного спілкування оперпрацівників (В.С. Новиков) та вмінні працівників патрульно-постової служби міліції спілкуватися з громадянами (О.М. Націєвський), аналізують питання психологічної взаємодії слідчого з неповнолітнім обвинуваченим (В.Г. Баяхчев), культури спілкування співробітників міліції з неповнолітніми (Н.Г. Бульба, А.Н. Шлапак), психології допиту (І. Картас), психологічної підготовки дільничних інспекторів міліції (В.І. Коваленко), вивчають соціально-психологічні аспекти службового спілкування працівників ОВС (О.Г. Каменікова), застосування права (В.В. Лазарєв), а також методи психологічного впливу на особистість в діяльності співробітників міліції з попередження правопорушень (В.В. Юстицький) [3].

Поряд із зазначеними вище результатами наукового пошуку проблема формування комунікативної культури у майбутніх працівників міліції залишається ще недостатньо вивченою. Особливо гострими і, водночас, поверхово висвітленими у науковій літературі є питання психологічного забезпечення цього процесу, необхідним є подальше вивчення комунікативної культури як першооснови професійної майстерності працівників міліції, дослідження особливостей формування комунікативної культури у курсантів юридичного навчального закладу МВС, а також педагогічних умов успішного набуття майбутніми працівниками міліції досвіду професійного спілкування.

Висновки: За цих обставин належне науково-методичне та інформаційне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ потребує докорінного покращання і насамперед у напрямку поліпшення системи підготовки кадрів. У контексті цього на особливу увагу заслуговує проблема формування комунікативних умінь у курсантів закладів освіти МВС – майбутніх працівників міліції.

Водночас теорія і практика навчання у вищих закладах освіти системи МВС засвідчує недооцінку комунікативних умінь у підготовці майбутніх працівників міліції до професійної діяльності. Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави стверджувати, що дотепер не існує чіткого тлумачення поняття “комунікативні вміння працівників МВС”; не виявлено структуру і підстави щодо класифікації цих умінь; не визначено критерії і показники рівнів їх сформованості [4]. До того ж відсутні і методичні рекомендації на допомогу курсантам і викладачам вищих закладів освіти системи МВС щодо оволодіння ними комунікативними вміннями.

Література

  1.  Барковський В.П. Критерії сформованості комунікативної культури у курсантів навчальних закладів МВС // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. – Тернопіль, ТДПУ, 2001. - Вип. 14. – С. 185-192.
  2.  Барковський В.П. Педагогічні умови формування комунікативної культури у майбутніх працівників кримінальної міліції // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наукових праць. – Київ-Запоріжжя: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2003. – Вип. 27. – С. 384-390.
  3.  Ісаєнко М.М. Визначення поняття “комунікативна компетентність” курсантів // Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України. Статті за матеріалами доповідей шостої української наук.-метод. конф. – Одеса, 1998. – С. 64 – 65.
  4.  Ісаєнко М.М. Психолого-педагогічні умови формування комунікативних умінь курсантів вузу МВС // Шляхи активізації пізнавальної діяльності тих, хто навчається, в процесі підготовки військових фахівців. Матеріали наук.-метод. конференції. – Одеса: Одеський інститут сухопутних військ, 1999. – С. 75 – 77.

Науковий керівник: завідувач кафедри соціальної роботи Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, доктор психологічних наук, професор Скляр П.П.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42341. ОПРЕДЕЛЕНИЕ РАДИУСА КРИВИЗНЫ ЛИНЗЫ С ПОМОЩЬЮ КОЛЕЦ НЬЮТОНА 218.5 KB
  При этом образуются интерференционные полосы имеющие форму концентрических светлых и темных колец. Условие минимума: Условие максимума: Условие возникновения темных колец выражено уравнением 2d = λk. Тогда условие образования темных колец примет вид Подставляя значение d в уравнение для получаем .
42342. Изучение явления интерференции света от двух когерентных источников в опыте Юнга 106 KB
  Параллельный световой пучок освещает тестобъект 2 который представляет собой тонкий стеклянный диск с непрозрачным покрытием на котором по кругу нанесены пары щелей с разными расстояниями между ними. Пары щелей равной ширины объединены в группы по четыре. Свет лазера проходя через пару щелей падает на экран 3 на котором и проводятся измерения ширины интерференционной полосы х. Провести пять измерений ширины интерференционных полос для каждой из пар щелей.
42344. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ДЛИНЫ СВЕТОВОЙ ВОЛНЫ ПРИ ПОМОЩИ ДИФРАКЦИОННОЙ РЕШЕТКИ 148 KB
  Приборы и оборудование: оптическая скамья осветитель дифракционная решетка держатель для дифракционной решетки экран – шкала. Решетки применяемые в учебных лабораториях представляют собой обычно отпечатки таких гравированных решеток и называются репликами. Основными параметрами дифракционной решетки являются постоянная период решетки d расстояние между серединами соседних щелей и число штрихов N.
42345. ПРОВЕРКА ЗАКОНА МАЛЮСА 75 KB
  Цель работы – ознакомление с методом получения и анализа плоскополяризованного света. Приборы и оборудование: источник света два поляроида фотоэлемент миллиамперметр. из естественного света можно получить плоскополяризованный свет. В данной работе для получения и исследования линейнополяризованного света применяются поляроиды.
42346. ИЗУЧЕНИЕ ТЕПЛОВОГО ИЗЛУЧЕНИЯ МЕТОДОМ НЕКОНТАКТНОЙ ТЕРМОМЕТРИИ 221.5 KB
  Цель работы: изучение теплового излучения и ознакомление с методами оптической пирометрии на примере определения температурной зависимости коэффициента поглощения нечёрного тела. Все тела температура которых отлична от абсолютного нуля непрерывно излучают лучистую энергию. Этот процесс сопровождается уменьшением внутренней энергии тела вследствие чего тело остывает. Одновременно с излучением энергии происходит поглощение лучистой энергии падающей на поверхность тела.
42347. Определение световой характеристики и интегральной чувствительности фотосопротивления 59 KB
  Цель работы: определение световой характеристики и интегральной чувствительности фотосопротивления. Ф 1 где Ф световой поток; В чувствительность как одна из важнейших характеристик фотосопротивления. Проводимость фотосопротивления в сильной степени зависит от величины падающего на него светового потока внутренний фотоэффект. При освещении поверхности фотосопротивления лучистым потоком Ф ток возрастает так как увеличивается число носителей тока.
42348. ИЗУЧЕНИЕ ЗАКОНОВ ВНЕШНЕГО ФОТОЭФФЕКТА И ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПОСТОЯННОЙ ПЛАНКА 88 KB
  Световой поток Ф падающий на катод покрытый фоточувствительным слоем фотокатод вызывает фотоэлектронную эмиссию и при положительном напряжении на аноде относительно катода в вакуумном промежутке создается поток свободных электронов фототок рис. Основными характеристиками фотоэлемента являются следующие: 1 вольтамперная характеристика зависимость фототока от анодного напряжения U при постоянном световом потоке рис.2; 2 частотная характеристика зависимость фототока от частоты при постоянном световом потоке рис. При...
42349. ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ ПРОВЕРКА ЗАКОНА ТЕПЛОВОГО ИЗЛУЧЕНИЯ ПЛАНКА 121 KB
  Цель работы: построение по опытным данным кривой распределения излучения чёрного тела по длинам волн по частотам и ознакомление с методами оптической радиационной пирометрии. Этот вид излучения может существовать независимо от агрегатного состояния вещества в газообразных жидких и твёрдых телах. Основной особенностью теплового излучения является его равновесность: в изолированной системе тел имеющих разные начальные температуры в...