91059

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ПРАВООХОРОНЦЯ НА ЕТАПІ НАВЧАННЯ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ СИСТЕМИ МВС

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Посилення уваги державних органів та широкої громадськості до питань формування комунікативної культури у працівників кримінальної міліції зумовлене соціальноправовими культурологічними та науковопедагогічними чинниками. Комунікативна культура працівників міліції безпосередньо впливає на характер вирішення багатьох соціальноправових проблем створює...

Украинкский

2015-07-10

50.29 KB

0 чел.

Васюк А.А.

аспірант кафедри психології,

Східноукраїнський національний

університет імені Володимира Даля,

м. Луганськ, Україна

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ПРАВООХОРОНЦЯ НА ЕТАПІ НАВЧАННЯ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ СИСТЕМИ МВС

Постановка проблеми: У процесі подальшого розвитку демократичних основ українського суспільства посилюється роль правоохоронної діяльності, спрямованої на забезпечення прав і свобод громадян, здійснення рішучої боротьби зі злочинністю. У зв’язку з цим сьогодні надається особлива увага питанням підвищення ефективності та удосконалення професійної підготовки працівників міліції, формування у них комунікативної культури [1].

Посилення уваги державних органів та широкої громадськості до питань формування комунікативної культури у працівників кримінальної міліції зумовлене соціально-правовими, культурологічними та науково-педагогічними чинниками. Комунікативна культура працівників міліції безпосередньо впливає на характер вирішення багатьох соціально-правових проблем, створює сприятливі умови для налагодження необхідних зв’язків з різними категоріями населення, дозволяє послідовно й ефективно розв’язувати складні професійні завдання психологічного та міжособистісного характеру.

Комунікативна культура особистості формується під впливом навчально-виховного процесу, що зумовлює необхідність його науково-педагогічного забезпечення. В умовах професійної підготовки майбутні працівники міліції повинні засвоїти необхідний досвід спілкування, набути відповідні знання, уміння і навички організації та здійснення різних форм комунікативної взаємодії з людьми. Усе це посилює увагу вчених-педагогів, психологів, методистів, організаторів професійної освіти до проблеми формування комунікативної культури у майбутніх працівників міліції, вимагає ґрунтовного вивчення питань психологічного змісту [2].

Аналіз останніх досліджень та публікацій з проблеми: Усвідомлення актуальності питань комунікативної підготовки майбутніх працівників правоохоронних органів спонукає вчених у галузі філософії, правознавства, психології, етики, естетики та педагогіки до вивчення зазначеної проблеми. Можна виділити декілька напрямів наукового пошуку, у межах яких вченим вдалося отримати конкретні результати. Зокрема, у науковій літературі знайшли розкриття питання, які стосуються професіограми спеціаліста органів внутрішніх справ (Б.С. Камоцький), професійно значимих якостей працівника міліції (В.А. Данилов, В.Г. Андросюк, Л.І. Казміренко, Г.С. Юхновець), моделі спеціаліста оперативно-розшукової спеціалізації (В.Ф. Захаров, Ю.І. Римаренко), правового положення, функцій та структури кримінальної міліції (І.В. Опришко, Л.А. Сидорчук).

Викладення основного матеріалу: Проблема культури професійного спілкування працівників міліції аналізується вченими з урахуванням їх психологічних особливостей та закономірностей. Зокрема, дається психологічний аналіз конфліктів діяльності і спілкування працівників органів внутрішніх справ (І.Б. Пономарьов), взаємовідносин у колективах ОВС (В.Г. Кутушев), контактів оперативних працівників із суб’єктами зацікавленості (Ю.В. Чуфаровський), міжособистісної взаємодії працівників органів внутрішніх справ (В.В. Авдєєв) та їх психологічної стійкості (О.Ф. Беца). Дослідники акцентують увагу на психологічних засадах професійного спілкування оперпрацівників (В.С. Новиков) та вмінні працівників патрульно-постової служби міліції спілкуватися з громадянами (О.М. Націєвський), аналізують питання психологічної взаємодії слідчого з неповнолітнім обвинуваченим (В.Г. Баяхчев), культури спілкування співробітників міліції з неповнолітніми (Н.Г. Бульба, А.Н. Шлапак), психології допиту (І. Картас), психологічної підготовки дільничних інспекторів міліції (В.І. Коваленко), вивчають соціально-психологічні аспекти службового спілкування працівників ОВС (О.Г. Каменікова), застосування права (В.В. Лазарєв), а також методи психологічного впливу на особистість в діяльності співробітників міліції з попередження правопорушень (В.В. Юстицький) [3].

Поряд із зазначеними вище результатами наукового пошуку проблема формування комунікативної культури у майбутніх працівників міліції залишається ще недостатньо вивченою. Особливо гострими і, водночас, поверхово висвітленими у науковій літературі є питання психологічного забезпечення цього процесу, необхідним є подальше вивчення комунікативної культури як першооснови професійної майстерності працівників міліції, дослідження особливостей формування комунікативної культури у курсантів юридичного навчального закладу МВС, а також педагогічних умов успішного набуття майбутніми працівниками міліції досвіду професійного спілкування.

Висновки: За цих обставин належне науково-методичне та інформаційне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ потребує докорінного покращання і насамперед у напрямку поліпшення системи підготовки кадрів. У контексті цього на особливу увагу заслуговує проблема формування комунікативних умінь у курсантів закладів освіти МВС – майбутніх працівників міліції.

Водночас теорія і практика навчання у вищих закладах освіти системи МВС засвідчує недооцінку комунікативних умінь у підготовці майбутніх працівників міліції до професійної діяльності. Аналіз психолого-педагогічної літератури дає підстави стверджувати, що дотепер не існує чіткого тлумачення поняття “комунікативні вміння працівників МВС”; не виявлено структуру і підстави щодо класифікації цих умінь; не визначено критерії і показники рівнів їх сформованості [4]. До того ж відсутні і методичні рекомендації на допомогу курсантам і викладачам вищих закладів освіти системи МВС щодо оволодіння ними комунікативними вміннями.

Література

  1.  Барковський В.П. Критерії сформованості комунікативної культури у курсантів навчальних закладів МВС // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. – Тернопіль, ТДПУ, 2001. - Вип. 14. – С. 185-192.
  2.  Барковський В.П. Педагогічні умови формування комунікативної культури у майбутніх працівників кримінальної міліції // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наукових праць. – Київ-Запоріжжя: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2003. – Вип. 27. – С. 384-390.
  3.  Ісаєнко М.М. Визначення поняття “комунікативна компетентність” курсантів // Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України. Статті за матеріалами доповідей шостої української наук.-метод. конф. – Одеса, 1998. – С. 64 – 65.
  4.  Ісаєнко М.М. Психолого-педагогічні умови формування комунікативних умінь курсантів вузу МВС // Шляхи активізації пізнавальної діяльності тих, хто навчається, в процесі підготовки військових фахівців. Матеріали наук.-метод. конференції. – Одеса: Одеський інститут сухопутних військ, 1999. – С. 75 – 77.

Науковий керівник: завідувач кафедри соціальної роботи Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, доктор психологічних наук, професор Скляр П.П.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29325. Анализ цветовых характеристик оригинала 50 KB
  Определяем цветовой охват оригинала и сопоставляем его с возможным цветовым охватом репродукции. Частотные параметры оригинала При анализе оригинала в первую очередь бросается в глаза градация во вторую цвет в третью резкостные параметры изображения то с какой точностью воспроизводятся мелкие детали изображения К частотным параметрам относятся и шумы. Могут быть детерминированные шумы примером которых может служить растровая структура полиграфической репродукции если в качестве оригинала выступает полиграфический оттиск.
29326. Технологические преимущества и недостатки сканеров различных типов 44 KB
  Высокая разрешающая способность которая может быть осуществлена на этих сканерах. Необходимость использования выносных барабанов и их прицензионности сильно увеличивает стоимость сканера. Это главный недостаток сканера. Если разрешение сканера RCK равно 5 тысяч ppi а число элементов в линейке N равно 8 тысяч p то: Планшетные сканеры требуют правильного размещения информации на оригиналодержателе.
29327. Технологическая настройка сканера по оригиналу процесса 59.5 KB
  Если необходимо сканировать штриховые изображения то в этом случае RC выбирают по следующим законам. Это значит что при такой частоте изображения функции передачи модуляции объекта приходят практически к нулевому значению. Это приводит к более грубому квантованию оригинала что может стать заметным в процессе дальнейшей обработки изображения то есть возможно проявление эффекта пастеризации появление следов квантования. Для этого предварительно строят гистограммы изображения по ним находят черную и белую точки и к этим точкам привязывают...