91061

ПОНЯТТЯ ПРО ЗАСОБИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПЕРЕТВОРЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДОВКІЛЛЯ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Як відомо, саме від широти асортименту засобово-інструментального забезпечення та рівня розвитку умінь і навичок їхнього застосування фахівцем певної сфери залежить ефективність діяльності останнього та якість розробленого чи виготовленого ним продукту.

Украинкский

2015-07-10

144 KB

0 чел.

Гірняк А.Н.,

к.психол.н., доцент кафедри

соціальної роботи,

Тернопільський національний

економічний університет,

Качмар О.М.,

студентка групи СРм-51

зі спеціальності «Соціальна робота»,

Тернопільський національний

економічний університет,

м. Тернопіль, Україна

ПОНЯТТЯ ПРО ЗАСОБИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПЕРЕТВОРЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДОВКІЛЛЯ

Постановка проблеми. Як відомо, саме від широти асортименту засобово-інструментального забезпечення та рівня розвитку умінь і навичок їхнього застосування фахівцем певної сфери залежить ефективність діяльності останнього та якість розробленого чи виготовленого ним продукту. Нажаль, значна частина соціальних працівників і досі орієнтуються на застарілі стандарти і норми свого фаху, послуговуються екстенсивними технологіями і застосовують найбільш звичні для них, але далеко не найоптимальніші, професійні засоби та методи. Отож нинішнє соціально-економічне становище України вимагає від наукової спільноти розроблення нових та удосконалення уже наявних інструментів динамічного й сталого розвитку ключових секторів молодої соціально зорієнтованої держави.

Аналіз останніх досліджень та публікацій з проблеми. Вперше інструменталізм як суб’єктивно-ідеалістичне вчення започаткував Дж. Дьюї, пізніше вітчизняні науковці розпочали досліджувати засоби психічної діяльності (Л.С. Виготський) та засоби професійного методологування (Г.П. Щедровицький), а сучасні дослідники А.І. Капська і Л. Пал вдало диференціювали інструменти соціальної політики і соціальної роботи.

Викладення основного матеріалу. Історія розвитку цивілізації матеріалізується у засобах праці та інструментах – від кам’яної сокири до писемності, мовленнєвої комунікації і науки. Cьогодні соціально-економічне зростання і науково-технічний прогрес першочергово характеризуються рівнем розвитку засобів професійної діяльності. Відтак зміст останньої, укладений в ту чи іншу форму, важко реалізувати без використання новітніх засобів за допомогою котрих вона й має здійснюватися. Своєю чергою саме від особливостей змісту і призначення соціально-культурної діяльності залежить вибір певного засобу або, частіше їх набору. Власне адекватно підібраний і професійно використаний арсенал засобів уможливлює найвищу ефективність соціальної роботи [4, с. 57]. Прикметно, що взаємозв’язок людини і знарядь праці сприяє розвитку обох взаємодіючих елементів, тобто як техніки і технології, так і загальнотрудових функцій, навичок і здібностей особистості фахівця (рис.).

Рис. Місце та роль засобово-інструментального забезпечення у процесі проективного культуротворення

Сьогодні у царині соціогуманітарних наук часто оперують поняттями «засіб», «спосіб», «метод», «інструмент», «знаряддя» та ін. Проте дослідники рідко рефлексують відмінність між цими дефініціями. Інколи вони використовуються як синонімічні, або ситуативно підміняють один одного. Така термінологічна невизначеність не дає змоги адекватно оперувати цими поняттями як специфічним мисленнєвим інструментарієм.

Аналізуючи різноманітні визначення із даної проблематики, доходимо висновку, що засіб можна розглядати як те, що необхідне для здійснення чого-небудь, для якоїсь діяльності [1, с. 326]. Конкретизоване поняття засобу розкривається як матеріальний, матеріалізований чи ідеальний предмет (явище або процес), котрим послуговуються живі істоти у ході власної життєдіяльності. До засобів праці належать засоби виробництва, знаряддя, інструменти, а також земля, засоби сполучення і зв’язку, виробничі будівлі тощо [5, с. 652].

Більш вужче поняття – засоби виробництва, які можна трактувати як сукупність знарядь праці, предметів праці (сировини) і способів її здійснення, що їх використовує людина у процесі виробництва матеріальних і нематеріальних благ [5, с. 652].

Знаряддями вважають природні підручні допоміжні засоби, за допомогою котрих люди або тварини впливають на предмети (об’єкти) дії, видозмінюючи їх відповідно до своїх потреб. Їхнє використання характеризується ситуативністю, короткостроковістю і відсутністю стійких зв’язків між ситуацією, сировиною і засобом.

Пристосування – частково перетворене, оброблене (окультурене) знаряддя, пристосоване для досягнення навіть частково віддаленої у часі мети. Пристосування, як і знаряддя, характеризуються поліфункціональністю. Вони розподіляються на внутрішнє (конформізм, адаптація) і зовнішнє (окультурене знаряддя чи середовище відповідно до власних потреб).

Інструментом є специфічне пристосування, за яким закріплена його функція, котра є вираженням певних трудових операцій. Як і будь-який засіб, він призначений для перетворення матеріалу із заданого стану в бажаний, однак характеризується високою адекватністю до виконання конкретного завдання.

Механізм – система вузькоспеціалізованих інструментів, оперування якою передбачає значний розподіл праці, а відтак вимагає від профільного фахівця високої компетентності і професійної майстерності її застосування. Водночас саме вона потенційно забезпечує найвищу продуктивність праці [3].

 Спосіб – спеціальна дія, прийом або система прийомів щодо застосування (використання) певного інструменту чи засобу, яка дає змогу зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось [1, с. 1179] на різних рівнях ефективності.

 Метод – усталений спосіб, шлях, чи мисленнєвий засіб досягнення поставленої мети як сукупність процедур і прийомів теоретичного та практичного освоєння дійсності [6, с. 87]. Зауважимо, що ідея методу виникла з практичної необхідності використання логіки як засобу, головно для керівництва розумом.

З огляду на прийняту нами систему категорій, навіть людська психіка може розглядатися як засіб пізнання і пристосування до середовища і водночас як своєрідний спосіб самовідображення світу. Зі свого боку, свідомість, за Л.С. Виготським, є головною умовою і засобом оволодіння собою. Також Льву Семеновичу належить концепції знаків як засобів психічної діяльності та ідея розвивального навчання, згідно з якою дитина не може самостійно відкрити і освоїти не тільки систему наукових понять, а й будь-яке культурне знаряддя. Тому розвиток дитячої психіки зумовлений взаємодією з дорослим, який відкриває дитині правила вживання різноманітних знарядь [2, с. 12].

У цьому контексті доречно буде згадати й таке суб’єктивно-ідеалістичне вчення Джона Дьюї як інструменталізм, згідно з яким свідомість є одним із інструментів пристосування організму до середовища, яке постійно змінюється. Абсолютизуючи суб’єктивний момент людської практики, представники інструменталізму вважають образи, поняття, наукові теорії не відображенням об’єктивного світу, а інструментами доцільного пристосування до середовища [5, с. 710].

Висновки

1. Однією з основних функцій уряду є втручання в потік соціальних подій з метою внесення певних змін (досягнення конкретного соціально-політичного результату). При цьому зміни досягаються за допомогою використання певного арсеналу інструментів політики під котрими розуміють засоби впливу та контактування з суспільством.

2. Соціальна робота, за А.І. Капською, є основним інструментом соціальної політики. При цьому остання визначає її зміст і спрямованість. Водночас соціальна робота є не лише засобом реалізації соціальної політики, а завдяки наявності зворотного зв’язку, постає своєрідним соціальним індикатором, що демонструє реальні наслідки соціальної політики та рівень її ефективності.

3. Соціальний працівник задля підвищення ефективності своєї професійної діяльності має чітко рефлексувати її чотири аспекти: а) сировина / ресурс (соціальні проблеми, проблемні ситуації), що підлягає перетворенню; б) засоби та інструменти (матеріальні, матеріалізовані чи ідеальні), котрі найбільш адекватні для досягнення поставлених цілей; в) способи їх застосування (проблематизація, планування, проектування, програмування тощо); г) очікуваний продукт (оптимальні варіанти розв’язання поставлених задач).

4. Складні об’єкти соціальної реальності знаходяться у постійному розвитку та динаміці, а відтак одночасно мають розвиватися і принципово нові набори засобів та інструментів їх пізнання, перетворення й конструювання. Отож фахівець соціальної сфери має володіти не лише різноманітними знаннями, а й використовувати їх у ролі професійних розуміннєво-мисленнєвих інструментів методологічного проектування бажаної соціальної реальності і власного самотворення. Таким чином знання починають виконувати функцію засобів пізнання, теорія перетворюється у метод, а методологія стає важливою логіко-змістовою процедурою осягнення смислу – методологуванням.

Література

  1.  Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. 1440 с.
  2.  Выготский Л. С. Психология / Лев Семенович Выготский. М. : ЭКСМО-Пресс, 2002. 1008 с. (Серия „Мир психологии”).
  3.  Гірняк А. Н. Засіб як психолого-дидактична категорія / Андрій Несторович Гірняк // Вітакультурний млин. – 2007. – Модуль 6. – С. 16-21.
  4.  Іванова О. Л. Соціальна політика: теоретичні аспекти / Олена Леонідівна Іванова. – К. : КМ Академія, 2003. – 107 с.
  5.  Український радянський енциклопедичний словник : в 3-х т. / [редкол. : ... А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.]. 2-ге вид. К. : Голов. ред. УРЕ, 1986. Т. 1: А Калібр. 1986. 752 с.
  6.  Фурман А. В. Типологічний підхід у системі професійного методологування / Анатолій Васильович Фурман // Психологія і суспільство. – 2006. – № 2. – С. 78-92.


3.
 Спосіб / метод трансформації сировини чи вирішення проблеми

5. Майстерність оперу-вання інструментарієм (техніка, методика, процедури та прийоми застосування)

1. Ціль / мета професійної діяльності

6. Результат / продукт професійної діяльності

. Об’єкт / предмет, що підлягає пізнанню чи перетворенню

4. Засіб / інструмент миследіяльнісного зреалізування

Засобово-

інструментальне

забезпечення як

медіатор процесу

перетворення

об’єкту впливу

із заданого стану

у бажаний


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40391. Антипсихотики второго поколения в лечении шизофрении и близких к ней расстройств 104.5 KB
  Сюда относятся: рисперидон оланзапин кветиапин зипразидон сертиндол амисульприд зотепин арипипразол и др. В Республике Беларусь в настоящее время наряду с клозапином азалептин зарегистрированы два из них рисперидон рисполепт и оланзапин олеанз. Некоторые из них клозапин оланзапин рисперидон и амисульприд показали большую эффективность чем антипсихотики первого поколения другие же не выявили таких преимуществ [5]. Учитывая что оланзапин лишь недавно стал доступен на отечественном фармацевтическом рынке целью данной статьи...
40392. Лечение бредового расстройства 30 KB
  Первоначальные лекарства которые используются для попыток лечения бредового расстройства называются нейролептиками. Используемые лекарственные препараты включают в себя следующие: Традиционные антипсихотические препараты: Их еще называют нейролептиками и они применяются для лечения психотических расстройств с середины 1950х. Другие медикаменты: Транквилизаторы и антидепрессанты тоже могут применяться для лечения бредового расстройства. Антидепрессанты могут использоваться для лечения депрессии которая часто возникает у людей с...
40393. Лечение нневростенических расстройств 28.5 KB
  Лечение невротических расстройств лучше всего проводить в профилированных отделениях; их чаще всего называют санаторными или отделениями клиниками неврозов. При медикаментозной терапии обсессивнокомпульсивных расстройств в первую очередь используются серотонинергические антидепрессанты. Медикаментозная терапия истероконверсионных расстройств особенно при эпизодически возникающих кратковременных истерических реакциях проводится транквилизаторами назначаемыми в небольших дозах и непродолжительными курсами.
40394. Методы купирования психомоторного возбуждения при различных психических заболеваниях 40.5 KB
  Наилучший способ экстренного купирования всех видов возбуждения внутривенное введение аминазина если удастся удержать больного для проведения этой процедуры. Практически этим способом удается купировать большинство видов возбуждения или значительно уменьшить его в течение 1 2 дней создав тем самым условия для транспортировки больного или проведения дальнейшей терапии. Алкогольный делирий Необходимы купирование психомоторного возбуждения и устранение бессонницы поскольку наступление сна свидетельствует о приближающемся окончании психоза.
40395. Особенности дпрессий в пожилом возрасте 62.5 KB
  Так называемый соматический синдром не внесенный в МКБ10 в число облигатных при неглубоких депрессиях позднего возраста нередко выступает в качестве ведущего. Это связано с двумя факторами неглубоким уровнем нарушения психической деятельности и собственно влиянием возраста. В этих случаях феномен соматизации депрессивных расстройств представляет собой главную причину трудностей выявления и диагностики этих нарушений у пациентов позднего возраста. Степень выраженности и значимость изменения самочувствия в телесной сфере предполагает их не...
40396. ПСИХОТРОПНЫЕ СРЕДСТВА 42 KB
  А поэтому их используют при нарушениях психической деятельности при невротических и неврозоподобных расстройствах состояниях внутреннего напряжения страха тревоги беспокойства. 4 В связи с альфаадреноблокирующим эффектом используют при купировании гипертонического криза. При лечении больных манией используют: 1 нейролептики; 2 соли лития. Соли лития используют для лечения и профилактики маний.
40397. Методика сочинений отдельных видов 41.5 KB
  Подготовка материала его систематизация обдумывание композиции и плана сочинения установление логических связей выбор слов фразеологизмов словосочетаний построение предложений и связи между ними проверка орфографии весь этот комплекс сложных действий требует от школьника не только высокого напряжения всех его умственных сил но и умения управлять своей интеллектуальной деятельностью. Сочинения классифицируются по источникам материала по степени самостоятельности по жанрам и по языковым особенностям. В зависимости от источников...
40398. Речевые ошибки, их диагностика и исправление 49.5 KB
  К числу речевых ошибок относится неудачно выбранное слово неправильно построенное предложение искаженная морфологическая форма. В начальных классах работа над подобными ошибками затруднена почти полным отсутствием теоретической основы: те краткие грамматические сведения которые предусмотрены программой начальных классов совершенно недостаточны для исправления и предупреждения речевых ошибок. Причина ошибок малый речевой опыт бедность фразеологического запаса. К группе морфологостилистических ошибок относится неправильное образование...