91061

ПОНЯТТЯ ПРО ЗАСОБИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПЕРЕТВОРЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДОВКІЛЛЯ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Як відомо, саме від широти асортименту засобово-інструментального забезпечення та рівня розвитку умінь і навичок їхнього застосування фахівцем певної сфери залежить ефективність діяльності останнього та якість розробленого чи виготовленого ним продукту.

Украинкский

2015-07-10

144 KB

0 чел.

Гірняк А.Н.,

к.психол.н., доцент кафедри

соціальної роботи,

Тернопільський національний

економічний університет,

Качмар О.М.,

студентка групи СРм-51

зі спеціальності «Соціальна робота»,

Тернопільський національний

економічний університет,

м. Тернопіль, Україна

ПОНЯТТЯ ПРО ЗАСОБИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПЕРЕТВОРЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДОВКІЛЛЯ

Постановка проблеми. Як відомо, саме від широти асортименту засобово-інструментального забезпечення та рівня розвитку умінь і навичок їхнього застосування фахівцем певної сфери залежить ефективність діяльності останнього та якість розробленого чи виготовленого ним продукту. Нажаль, значна частина соціальних працівників і досі орієнтуються на застарілі стандарти і норми свого фаху, послуговуються екстенсивними технологіями і застосовують найбільш звичні для них, але далеко не найоптимальніші, професійні засоби та методи. Отож нинішнє соціально-економічне становище України вимагає від наукової спільноти розроблення нових та удосконалення уже наявних інструментів динамічного й сталого розвитку ключових секторів молодої соціально зорієнтованої держави.

Аналіз останніх досліджень та публікацій з проблеми. Вперше інструменталізм як суб’єктивно-ідеалістичне вчення започаткував Дж. Дьюї, пізніше вітчизняні науковці розпочали досліджувати засоби психічної діяльності (Л.С. Виготський) та засоби професійного методологування (Г.П. Щедровицький), а сучасні дослідники А.І. Капська і Л. Пал вдало диференціювали інструменти соціальної політики і соціальної роботи.

Викладення основного матеріалу. Історія розвитку цивілізації матеріалізується у засобах праці та інструментах – від кам’яної сокири до писемності, мовленнєвої комунікації і науки. Cьогодні соціально-економічне зростання і науково-технічний прогрес першочергово характеризуються рівнем розвитку засобів професійної діяльності. Відтак зміст останньої, укладений в ту чи іншу форму, важко реалізувати без використання новітніх засобів за допомогою котрих вона й має здійснюватися. Своєю чергою саме від особливостей змісту і призначення соціально-культурної діяльності залежить вибір певного засобу або, частіше їх набору. Власне адекватно підібраний і професійно використаний арсенал засобів уможливлює найвищу ефективність соціальної роботи [4, с. 57]. Прикметно, що взаємозв’язок людини і знарядь праці сприяє розвитку обох взаємодіючих елементів, тобто як техніки і технології, так і загальнотрудових функцій, навичок і здібностей особистості фахівця (рис.).

Рис. Місце та роль засобово-інструментального забезпечення у процесі проективного культуротворення

Сьогодні у царині соціогуманітарних наук часто оперують поняттями «засіб», «спосіб», «метод», «інструмент», «знаряддя» та ін. Проте дослідники рідко рефлексують відмінність між цими дефініціями. Інколи вони використовуються як синонімічні, або ситуативно підміняють один одного. Така термінологічна невизначеність не дає змоги адекватно оперувати цими поняттями як специфічним мисленнєвим інструментарієм.

Аналізуючи різноманітні визначення із даної проблематики, доходимо висновку, що засіб можна розглядати як те, що необхідне для здійснення чого-небудь, для якоїсь діяльності [1, с. 326]. Конкретизоване поняття засобу розкривається як матеріальний, матеріалізований чи ідеальний предмет (явище або процес), котрим послуговуються живі істоти у ході власної життєдіяльності. До засобів праці належать засоби виробництва, знаряддя, інструменти, а також земля, засоби сполучення і зв’язку, виробничі будівлі тощо [5, с. 652].

Більш вужче поняття – засоби виробництва, які можна трактувати як сукупність знарядь праці, предметів праці (сировини) і способів її здійснення, що їх використовує людина у процесі виробництва матеріальних і нематеріальних благ [5, с. 652].

Знаряддями вважають природні підручні допоміжні засоби, за допомогою котрих люди або тварини впливають на предмети (об’єкти) дії, видозмінюючи їх відповідно до своїх потреб. Їхнє використання характеризується ситуативністю, короткостроковістю і відсутністю стійких зв’язків між ситуацією, сировиною і засобом.

Пристосування – частково перетворене, оброблене (окультурене) знаряддя, пристосоване для досягнення навіть частково віддаленої у часі мети. Пристосування, як і знаряддя, характеризуються поліфункціональністю. Вони розподіляються на внутрішнє (конформізм, адаптація) і зовнішнє (окультурене знаряддя чи середовище відповідно до власних потреб).

Інструментом є специфічне пристосування, за яким закріплена його функція, котра є вираженням певних трудових операцій. Як і будь-який засіб, він призначений для перетворення матеріалу із заданого стану в бажаний, однак характеризується високою адекватністю до виконання конкретного завдання.

Механізм – система вузькоспеціалізованих інструментів, оперування якою передбачає значний розподіл праці, а відтак вимагає від профільного фахівця високої компетентності і професійної майстерності її застосування. Водночас саме вона потенційно забезпечує найвищу продуктивність праці [3].

 Спосіб – спеціальна дія, прийом або система прийомів щодо застосування (використання) певного інструменту чи засобу, яка дає змогу зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось [1, с. 1179] на різних рівнях ефективності.

 Метод – усталений спосіб, шлях, чи мисленнєвий засіб досягнення поставленої мети як сукупність процедур і прийомів теоретичного та практичного освоєння дійсності [6, с. 87]. Зауважимо, що ідея методу виникла з практичної необхідності використання логіки як засобу, головно для керівництва розумом.

З огляду на прийняту нами систему категорій, навіть людська психіка може розглядатися як засіб пізнання і пристосування до середовища і водночас як своєрідний спосіб самовідображення світу. Зі свого боку, свідомість, за Л.С. Виготським, є головною умовою і засобом оволодіння собою. Також Льву Семеновичу належить концепції знаків як засобів психічної діяльності та ідея розвивального навчання, згідно з якою дитина не може самостійно відкрити і освоїти не тільки систему наукових понять, а й будь-яке культурне знаряддя. Тому розвиток дитячої психіки зумовлений взаємодією з дорослим, який відкриває дитині правила вживання різноманітних знарядь [2, с. 12].

У цьому контексті доречно буде згадати й таке суб’єктивно-ідеалістичне вчення Джона Дьюї як інструменталізм, згідно з яким свідомість є одним із інструментів пристосування організму до середовища, яке постійно змінюється. Абсолютизуючи суб’єктивний момент людської практики, представники інструменталізму вважають образи, поняття, наукові теорії не відображенням об’єктивного світу, а інструментами доцільного пристосування до середовища [5, с. 710].

Висновки

1. Однією з основних функцій уряду є втручання в потік соціальних подій з метою внесення певних змін (досягнення конкретного соціально-політичного результату). При цьому зміни досягаються за допомогою використання певного арсеналу інструментів політики під котрими розуміють засоби впливу та контактування з суспільством.

2. Соціальна робота, за А.І. Капською, є основним інструментом соціальної політики. При цьому остання визначає її зміст і спрямованість. Водночас соціальна робота є не лише засобом реалізації соціальної політики, а завдяки наявності зворотного зв’язку, постає своєрідним соціальним індикатором, що демонструє реальні наслідки соціальної політики та рівень її ефективності.

3. Соціальний працівник задля підвищення ефективності своєї професійної діяльності має чітко рефлексувати її чотири аспекти: а) сировина / ресурс (соціальні проблеми, проблемні ситуації), що підлягає перетворенню; б) засоби та інструменти (матеріальні, матеріалізовані чи ідеальні), котрі найбільш адекватні для досягнення поставлених цілей; в) способи їх застосування (проблематизація, планування, проектування, програмування тощо); г) очікуваний продукт (оптимальні варіанти розв’язання поставлених задач).

4. Складні об’єкти соціальної реальності знаходяться у постійному розвитку та динаміці, а відтак одночасно мають розвиватися і принципово нові набори засобів та інструментів їх пізнання, перетворення й конструювання. Отож фахівець соціальної сфери має володіти не лише різноманітними знаннями, а й використовувати їх у ролі професійних розуміннєво-мисленнєвих інструментів методологічного проектування бажаної соціальної реальності і власного самотворення. Таким чином знання починають виконувати функцію засобів пізнання, теорія перетворюється у метод, а методологія стає важливою логіко-змістовою процедурою осягнення смислу – методологуванням.

Література

  1.  Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. 1440 с.
  2.  Выготский Л. С. Психология / Лев Семенович Выготский. М. : ЭКСМО-Пресс, 2002. 1008 с. (Серия „Мир психологии”).
  3.  Гірняк А. Н. Засіб як психолого-дидактична категорія / Андрій Несторович Гірняк // Вітакультурний млин. – 2007. – Модуль 6. – С. 16-21.
  4.  Іванова О. Л. Соціальна політика: теоретичні аспекти / Олена Леонідівна Іванова. – К. : КМ Академія, 2003. – 107 с.
  5.  Український радянський енциклопедичний словник : в 3-х т. / [редкол. : ... А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.]. 2-ге вид. К. : Голов. ред. УРЕ, 1986. Т. 1: А Калібр. 1986. 752 с.
  6.  Фурман А. В. Типологічний підхід у системі професійного методологування / Анатолій Васильович Фурман // Психологія і суспільство. – 2006. – № 2. – С. 78-92.


3.
 Спосіб / метод трансформації сировини чи вирішення проблеми

5. Майстерність оперу-вання інструментарієм (техніка, методика, процедури та прийоми застосування)

1. Ціль / мета професійної діяльності

6. Результат / продукт професійної діяльності

. Об’єкт / предмет, що підлягає пізнанню чи перетворенню

4. Засіб / інструмент миследіяльнісного зреалізування

Засобово-

інструментальне

забезпечення як

медіатор процесу

перетворення

об’єкту впливу

із заданого стану

у бажаний


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28312. Право общей долевой собственности: понятие, режим, особенности 14.05 KB
  Право общей долевой собственности: понятие режим особенности. Содержание права общей долевой собственности составляет собственникам правомочия по владению пользованию и распоряжению общим имуществом и каждый собственник независимо от размера своей доли имеет 1 голос при решении правовых вопросов касающихся этой собственности. Осуществление права общей долевой собственности должно происходить по взаимному согласию всех собственников. Поэтому при осуществлении права общей долевой собственности в принципе не имеет значения какой...
28313. Право общей совместной собственности 14.78 KB
  Право общей совместной собственности: понятие режим особенности В ГК РФ закреплены 2 вида совместной собственности:1 Собственность супругов; 2 Членов крестьянского фермерского хозяйства. Участники совместной собственности так же как и участника долевой собственности владеют пользуются и распоряжаются общ. Сделки по распоряжению общим имуществом может совершать каждый из участников совместной собственности если иное не вытекает из соглашения между ними. Необходимым условием возникновения совместной собственности супругов является...
28314. Общество с ограниченной и дополнительной ответственностью как участники гражданских правоотношений 18.21 KB
  Участники общества с ограниченной ответственностью не отвечают по его обязательствам и несут риск убытков связанных с деятельностью общества в пределах стоимости своих вкладов. Главная гарантия обеспечения интересов кредиторов общества его уставный капитал. Величина уставного капитала общества должна быть не меньше 100кратного размера минимальной оплаты труда установленного законодательством РФ на дату представления учредительных документов. Уставный капитал составляется из стоимости вкладов участников общества.
28315. Акционерное общество. Виды 15.58 KB
  Акционерным обществом признается общество уставный капитал которого разделен на определенное число долей выраженных ценными бумагами акциями; участники акционерного общества акционеры не отвечают по его обязательствам и несут риск убытков связанных с деятельностью общества в пределах стоимости принадлежащих им акций п. Характерным признаком отличающим акционерное общество от общества с ограниченной ответственностью является удостоверение прав акционера ценной бумагой акцией. Мелкие акционеры в большинстве своем преследуют цель...
28316. Государственные и муниципальные унитарные предприятия 15.66 KB
  Государственные и муниципальные унитарные предприятия. Государственные и муниципальные унитарные предприятия это коммерческая организация не наделенная правом собственности на закрепленное за ней собственником имущество. Соответственно унитарные пред приятия подразделяются на государственные федеральные предприятия предприятия субъектов Федерации и муниципальные. № 161ФЗ О государственных и муниципальных унитарных предприятиях далее Закон об унитарных предприятиях и иными правовыми актами.
28317. Понятие, порядок образования и деятельности производственных и потребительских кооперативов 16.7 KB
  Число членов кооператива не может быть менее пяти человек. Членами кооператива могут быть граждане Российской Федерации иностранные граждане лица без гражданства. Законодательно установлены права и обязанности члена кооператива. Член кооператива вправе: 1 участвовать в производственной и иной хозяйственной деятельности кооператива а также в работе общего собрания членов кооператива с правом одного голоса; 2 избирать и быть избранным в наблюдательный совет исполнительные и контрольные органы кооператива; вносить предложения об улучшении...
28318. Некоммерческие организации (НКО) как юридические лиц 15.86 KB
  Большинство НКО представляют собой корпорации основанные на принципах членства но чаще встречаются ЮЛ не являющиеся корпорациями фонды учреждения автономные НКО. Потребительским кооперативом признается основанная на началах членства организация созданная для удовлетворения материальных и иных потребностей участников путем объединения ими имущественных взносов ст. Товариществом собственников жилья признается организация созданная на началах членства гражданами или иными собственниками жилья для совместного использования находящихся в...
28319. Участие публично-правовых образований (ППО) в гражданско-правовых отношениях 15.9 KB
  Участие публичноправовых образований ППО в гражданскоправовых отношениях. Участие государства и иных ППО в вещных отношениях: РФ ее субъекты и МО являются собственниками своего имущества и в этом качестве участвуют в вещных ПО. Как собственники своего имущества ППО независимы друг от друга и выступают в ГПО как самостоятельные равноправные и имущественно обособленные субъекты например государство может устанавливать порядок приватизации но не может определять объекты. РФ не отвечает своей казной по обязательствам иных ППО а последние...
28320. Объекты гражданских правоотношений: понятие, виды 14.94 KB
  Статья 128 содержит перечень таких объектов: а вещи включая деньги и ЦБ иное имущество в том числе имущественные права; б работы и услуги; в информация; г результаты интеллектуальной деятельности и исключительные права на них интеллектуальная собственность; д нематериальные блага. Общеизвестно что объектом правового регулирования может выступать поведение деятельность людей а вещи и иные материальные и нематериальные блага составляют объект соответствующих действий субъектов ПО. Виды объектов ГПО: а К материальным благам...