91062

СОЦІАЛЬНА РОБОТА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Научная статья

Социология, социальная работа и статистика

Інтенсивний розвиток інформаційного простору української культури супроводжується глобальною тенденцією переходу від традиційних соціальних устроїв до інформаційного суспільства. Інформаційний простір української культури за останні 15 років розвинувся настільки що вже не є проблемою його використання у соціальних...

Украинкский

2015-07-10

49.6 KB

0 чел.

Агєєв О.М.

аспірант кафедри культурології

та кіно-, телемистецтва,

Інститут культури і мистецтв

Луганського національного університету 

імені Тараса Шевченка,

м. Луганськ, Україна

СОЦІАЛЬНА РОБОТА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Інтенсивний розвиток інформаційного простору української культури супроводжується глобальною тенденцією переходу від традиційних соціальних устроїв до інформаційного суспільства. Така тенденція переходу є однією з основних факторів, які кардинально видозмінюють сфери у багатьох областях суспільства та масової свідомості.

Розвиток інформаційного простору та загальна його спрямованість у наш час є однією з актуальних тем наукового пізнання, а також предметом зацікавлення українського суспільства. Суб'єктивна реальність, створена мас-медіа, привертає не менше уваги ніж об'єктивна реальність та є такою ж значимою для масової свідомості.

Завдяки інформатизації суспільства відбувається глобальний соціальний прогрес. Особливістю є процес збору, накопичення, обробки, зберігання, передачі та використання інформації, здійснювана на основі сучасних засобів мікропроцесорної та обчислювальної техніки, а також різноманітних засобів інформаційної взаємодії та обміну. Інформатизація соціальної сфери передбачає рішення проблем розробки та впровадження типових інформаційних систем, які включають в себе соціальний захист населення, охорон навколишнього середовища, охоронау здоров'я, працевлаштування і зайнятість населення, моніторинг громадської думки.

Головною ціллю є створення єдиного інформаційного простору, надання інформаційних послуг, що забезпечують оперативну і надійну взаємодію при вирішенні соціальних завдань. Прикладом можуть бути обмін даними між працівниками різних регіонів, пошук необхідної інформації, а також співпраця з іншими службами.

Інформаційний простір української культури за останні 15 років розвинувся настільки, що вже не є проблемою його використання у соціальних потребах. Насамперед, застосування комп'ютерних технологій соціальним працівником має позитивні моменти. Якість роботи покращується завдяки економії часу при вирішенні соціальних проблем клієнтів. Зростає продуктивність за рахунок усунення елементів рутинності праці та є можливість виконання більшого обсягу роботи.

Соціальна робота в інформаційному просторі української культури тісно пов'язана із радіо, телебаченням та Всесвітньою мережею Інтернет. Взаємодія мас-медіа з інститутом соціальної роботи відбувається за кількома напрямками. ЗМІ відображають процеси, які відбуваються у суспільстві, виконують інтеграційну роль, надаючи допомогу потребуючим соціальним групам. Найбільший вплив відіграють процеси в Інтернеті. Суб'єктивна або віртуальна реальність дає змогу кожному бажаючому зайнятися соціальною роботою, не виходячи з дому. Така можливість раніше була на рівні фантастики, але зараз це реальність.

Соціальні мережі у віртуальній реальності – середовища, де мас-медіа розповсюджують інформацію про соціальну допомогу, бо Інтернет є лідером у швидкості передавати інформацію до людей серед інших засобів, які існують в інформаційному просторі української культури. Радіо та телебачення користуються не таким великим попитом серед населення у ХХІ столітті, ніж Всесвітня мережа Інтернет. Завдяки величезній аудиторії та швидкості передачі інформації, Інтернет для ЗМІ є більш продуктивнішим середовищем ніж радіо та телебаченні.

У той же час взаємодія інформаційного простору та соціальної роботи не завжди складається позитивно. Вплив ЗМІ проявляється у формуванні стереотипів і забобонів, нагнітанні негативних емоцій, необ'єктивному відображенню дійсності, хибністю у викладі фактів і інших негативних наслідках, але за рахунок того, що Всесвітня мережа Інтернет загально доступна, на відміну від телебачення та радіо, кількість правдивої інформації також не мала.

Соціальна робота у ХХІ столітті, завдяки інформаційному простору, що виник в українській культурі, стала більш доступною та продуктивною. Вплив ЗМІ через телебачення та радіо перешкоджають гармонізації суспільства, досягненню соціальної справедливості, але саме розвиток інформаційного простору і поява Всесвітньої мережі Інтернет все змінило. Швидкість обміну і загальна доступність інформації у Всесвітній мережі Інтернет є головними чинниками, які дають можливість розвиватися інформаційному простору української культури на одному рівні з іншими культурами світу.

Щодо негативних факторів розвитку інформаційного простору української культури можна назвати те, що спілкування, яке відбувається у віртуальній реальності – полишене психологічного впливу на співрозмовника. Навіть, коли бесіда відбувається через аудіовізуальні пристрої і люди бачать та чують один одного, то у них не має того емоційного зв’язку, який існує при спілкуванні у реальному світі.

Тож, соціальна робота в інформаційному просторі української культури має широкі можливості для подальшого розвитку і вдосконалення, підвищення ефективності у реалізації своїх завдань та вирішенні соціальних проблем, існуючих в Україні.

Література:

  1.  http://ru.wikipedia.org/wiki/Информационное_пространство
  2.  http://psyfactor.org/psyops/infoukraine.htm
  3.  http://uchebnikionline.ru/gurnalistika/osnovi_zhurnalistiki_-_mihaylin_il/zhurnalistika_informatsiyniy_prostir.htm
  4.  http://rb.com.ua/rus/analitics/socyum/7252/

http://www.dissercat.com/content/transformatsiya-kultury-v-informatsionnom-prostranstve-sovremennogo-obshchestva


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79479. Методика удовлетворения и дальнейшего развития информационно-познавательных потребностей средствами социально-культурной деятельности 26.7 KB
  Блюменау предлагает девять сущностей информационной потребности: нужда потребность; нужда потребность в знаниях; потребность в дополнительных знаниях информационная потребность; потребность в объективно необходимой информации; потребность в потенциально необходимой информации; общественная потребность в знаниях; коллективные информационные потребности; нужда в избирательном отношении к воспринимаемым им сигналам то есть информационный интерес метаинформативная потребность 11 49. Современное поколение подростков находится под...
79480. Особенности информационно-методического обеспечения деятельности культурно-досуговых учреждений 25.61 KB
  Методическое обеспечение понимаемое как система управленческих действий нацеленное на создание технологической базы фактически влияет на качество работы и конкурентоспособность фирмы. актуализируется: от того решения что мы будем заменять на новое когда мы будем это делать за какие деньги почему и за какой срок каким способом Зависит реализация принятых решений место положения фирмы на рынке. Чтобы понять каков оптимальный уровень методической базы надо знать: средний уровень рынка возможности предрасположенность фирмы...
79481. Туризм как форма социально-культурной деятельности: специфика и классификация видов 27.89 KB
  Туризм с точки зрения потребителя – это СК и досуговая деятельность осущ. Или же туризм – отрасль экономики сфера бизнеса и предпринимательства. Туризм – временные выезды за пределы постоянного места жительства и работы в культурнопознавательных рекреационнооздоровительных религиозных спортивных и иных целях без занятия оплачиваемой деятельностью в месте временного пребывания. Существуют многочисленные виды и формы туризма которые подразделяются по различным параметрам.
79482. Функции социально-культурной деятельности 26.71 KB
  СКД это обусловленная нравственно-интеллектуальными мотивами общественно целесообразная деятельность по созданию освоению распространению и дальнейшему развитию ценностей культуры. Адаптивно-нормативная освоение формирующихся индивидом основ санитарно-гигиенической культуры культуры речи а также других элементов человеческой жизнедеятельности адаптация к социуму приобретение способностей к самоконтролю саморегулированию поведения Образовательно-развивающая освоение ценностей культуры последовательный процесс социализации и...
79483. Организационные и сценарно-режиссерские особенности подготовки и проведения различных игровых программ 27.65 KB
  Успешное применение игры происходит лишь при соблюдении ряда условий: игра должна несет положительный эмоциональный заряд в самых разнообразных игровых ситуациях; в ней должны быть задействованы все участники мероприятия и осуществляться сменность ролей играющих; она должна предусматривать преодоление определенных трудностей усложняющихся в процессе игры; в игру необходимо вводить элемент состязательности. Сценарий мероприятия должен иметь два аспекта: художественный и психологопедагогический которые программируются не только выстраиваемый...
79484. Основные направления социально-культурной деятельности в условиях информационного общества 27.15 KB
  Теория Информационного общества начала складываться в 6070ые годы XX века в работах Белла Тоффлера Масуды и т. Предпосылками информационного общества являются: Появление языка письменности изобретение печатного станка появление радио и телевидения развитие информационных компьютерных технологий. Термином информационное общество обычно определяют уровникондиции западного общества и его культурносоциальный эволюционные феномены и ориентиры.
79485. Технология бизнес-планирования в социально-культурном проектировании 29.34 KB
  Бизнесплан – документ перспективный и составлять его рекомендуется минимум на ряд лет вперед. Основные рекомендации в подготовке бизнесплана – это краткость т. бизнесплан должен быть понятен широкому кругу людей а не только специалистам.
79486. Сущность культурной политики: субъекты, направления, механизмы реализации 26.94 KB
  Это совокупность основанных на концептуальном представлении о роли и месте культуры в жизни общества организационно управленческих материально технических финансовых информационных кадровых ресурсов и правового обеспечения. В любой стране государственная культурная политика призвана: обеспечить охрану и учет культурного наследия сохранение и преемственность национальнокультурных традиций защиту национальной культуры и языка в мире расширяющихся международных контактов и усиления межконтинентальных и межрегиональных информационных...
79487. Понятие «игра» и «игровая деятельность». Ведущие признаки игровой деятельности 28.75 KB
  Игра – это совокупность каких – то норм и правил необходимых реквизитов и аксессуаров которые нужны для организации игровой деятельности. Существуют общие требования к играм выполняемые на определенных этапах их организации и провидения. Добровольная и свободная должна быть игра для играющих.